34 research outputs found
Pylyp Orlyk and Francis II Rákóczi in comparative perspective
No full textThe author of this article showed the differences between two baroque ego-documents of prominent politicians: the ‘Travel Diary’ of Pylyp Orlyk, hetman of Ukraine and ‘Diaries. Memories’ of Francis II Rákóczi, Prince of Transylvania. In the article is shown the family and love life of both personas. An interesting point of Rákóczi’s ego-documents is also his love for Elżbieta Sieniawska, carefully hidden in the pages of his ego-documents
Antropologia wojny w dzienniku Filipa Orlika z lat 1720–1723
No full textThe article presents the prominent public figures in Pylyp Orlyk’s "Diariusz podróżny" [Travel diary]. Elements of war and fear can be found in the fate of Pylyp Orlyk and his family. The author presents a hermeneutical analysis of the text, emphasising the hetman’s private life, which is inextricably linked to his military affairs and difficult international diplomacy. The lost war with Peter I had a colossal effect on the life of Pylyp Orlyk and his family. The research revealed that Pylyp Orlyk wanted to liberate the areas of the Left and Right Banks from the Russian yoke, which in the eighteenth century brought unimaginable losses to the Ukrainian nation
Contact endurance of DI-ZA steels with different options for strengthening the surface layer
No full textФролов Р. О. Контактна витривалість сталей ДІ-ЗА з різними варіантами зміцнення поверхневого шару / Р. О. Фролов, П. С. Сезоненко // Тиждень науки-2019. Машинобудівний факультет. Тези доповідей науково-практичної конференції, Запоріжжя, 15-19 квітня 2019 р. / Редкол. : В. В. Наумик (відпов. ред.) Електрон. дані. – Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2019. – С. 87-88
Постаті гетьманів України Івана Мазепи та Пилипа Орлика у творчій спадщині Дмитра Івановича Яворницького
No full textУ статті „Постаті гетьманів України Івана Мазепи та Пилипа Орлика у творчій спадщині Дмитра Івановича Яворницького“ у хронологічному порядку висвітлюються найважливіші праці вченого, у яких він аналізує основні віхи життя і діяльності українських гетьманів. Автор, дослідивши громадську і політичну діяльність гетьманів, критично оцінює погляди вченого.В статье „Личности гетманов Украины Ивана Мазепы и Пилипа Орлика в творческом наследии Дмитрия Ивановича Яворницкого“ в хронологическом порядке освещаются важнейшие труды ученого, в которых он анализирует основные вехи жизни и деятельности украинских гетманов. Автор, исследовав гражданскую и политическую деятельность гетманов, критически оценивает взгляды ученого.The article „The Figures of Ukrainian Hetmans Ivan Mazepa and Pylyp Orlyk in Creative Heritage of Yavornytskyi Dmytro Ivanovych“ describes the most important works by Yavornytskyi in chronological order. In these works the author analyzes the milestones of life and activity of getmans Ivan Mazepa and Pylyp Orlyk. The author critically estimates the scientist by investigating public and political activity of the hetmans
Фiлософсько-свiтогляднi аспекти українських правових систем. Феномен Пилипа Орлика
No full textThe paper presents an analysis of the system of legal ideas elaborated in Ukraine from XIII to XVIII cc. The author claims that a thorough investigation of the Pylyp Orlyk’s Constitution as the top-stone of the legal thought in Ukraine will promote the development of Ukrainian national selfconsciousness.В статтi аналiзується система правових iдей, вироблених українським народом з ХIII по ХVIII ст. Автор приходить до висновку, що ретельне дослiдження Конституцiї Пилипа Орлика, як вершини правової думки українства, сприятиме становленню української нацiональної самосвiдомостi
Литературное наследие гетмана Пылыпа Орлыка
No full textУ статті подано стислий огляд літературної спадщини гетьмана Пилипа Орлика, розглянуто головні
ідеї, викладені в його літературних творах та Конституції 1710 року.The article attempts to make brief review of Pylyp Orlyk’s literary heritage. The author dwells on the hetman’s
key ideas developed in his literary works as well as in his Constitution of 1710.В статье представлено краткое обозрение литературного
наследия гетмана Пылыпа Орлыка, анализируются основные идеи, изложенные в его литературных произведениях
и Конституции 1710 года
Литературное наследие гетмана Пылыпа Орлыка
No full textУ статті подано стислий огляд літературної спадщини гетьмана Пилипа Орлика, розглянуто головні
ідеї, викладені в його літературних творах та Конституції 1710 року.The article attempts to make brief review of Pylyp Orlyk’s literary heritage. The author dwells on the hetman’s
key ideas developed in his literary works as well as in his Constitution of 1710.В статье представлено краткое обозрение литературного
наследия гетмана Пылыпа Орлыка, анализируются основные идеи, изложенные в его литературных произведениях
и Конституции 1710 года
Features of distribution and causes of risk-oriented behavior among young people (by the example of psychoactive substances use)
No full textKukovska I. L., Ivanushko Ya. G., Romaniv L. V., Pylyp G. N., Pishak O. V., Logush L. G. Features of distribution and causes of risk-oriented behavior among young people (by the example of psychoactive substances use). Journal of Education, Health and Sport. 2017;7(3):290-299. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.321709
http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/4277
The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 1223 (26.01.2017).
1223 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7
© The Author (s) 2017;
This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland
Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium,
provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License
(http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.
This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial
use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited.
The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper.
Received: 01.02.2017. Revised 23.02.2017. Accepted: 23.02.2017.
ОСОБЕННОСТИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ И ПРИЧИНЫ РИСК-ОРИЕНТИРОВАНОГО ПОВЕДЕНИЯ В МОЛОДЕЖНОЙ СРЕДЕ (НА ПРИМЕРЕ УПОТРЕБЛЕНИЯ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ)
Куковская И.Л., Иванушко Я.Г., Романив Л.В., Пылып Г.Н., Пишак О.В., Логуш Л.Г.
Черновицкий национальный университет имени Ю.Федьковича, ул. Коцюбинського 2, г. Черновцы , 58012, Украина
Целью представленного исследования было изучение мнения студентов высшего учебного заведения о возможных ситуациях и причинах употребления их сверстниками веществ, которые могут вызывать зависимость, так называемых психоактивных веществ (табакокурение, употребление алкоголя, наркотических средств, энергетических напитков), являются факторами риска и способствуют развитию ряда социально-значимых заболеваний. Исследование не предусматривало изучение распространения вредных привычек среди молодежи, а только анализ их ответов относительно ситуаций и причин указанных явлений. В исследовании приняли участие 137 студентов возрастом от 17 до 21 года. Установлено, что большинство опрошенных не могут определить одну наиболее весомую причину, но указывали несколько таких причин и ситуаций. Показано, что по мнению молодых людей, более свободному употреблению психоактивных веществ в молодежной среде способствует, прежде всего, посещение дискотек, встречи с товарищами, которые проходят на фоне отсутствия интересных занятий и увлечений, а также ситуации, сопровождающиеся недостаточным уровнем контроля со стороны взрослых, в том числе во время каникул. Анализ результатов исследования дает основание сделать предположение о недостаточном уровне навыков выхода из «некомфортных» психологических ситуаций среди молодежи. Результаты опроса показывают ключевое влияние семьи и социального окружения на степень проявления риск-ориентированного поведения молодежи. Принимая во внимание существенный вклад факторов риска в показатели состояние общественного здоровья, анализ процессов формирования и восприятия рисков для здоровья в молодежной среде требует особого внимания. Проведение дальнейших систематических социологических исследований, которые будут обуславливать направление и влиять на качество программ здоровьесбережения представляется актуальным и целесообразным.
Ключевые слова: студенты, причины, ситуации, риск-ориентированные привычки
FEATURES OF DISTRIBUTION AND CAUSES OF RISK-ORIENTED BEHAVIOR AMONG YOUNG PEOPLE (BY THE EXAMPLE OF PSYCHOACTIVE SUBSTANCES USE)
Kukovska I.L., Ivanushko Ya.G., Romaniv L.V., Pylyp G.N., Pishak O.V., Logush L.G.
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University,2 Kotsjubynskyi Str., Chernivtsi 58012, Ukraine
Summary: The aim of the present study was to investigate the university students’ views of possible situations and the reasons for the use of substances that can be addictive by their peers. So-called psychoactive substances (tobacco, alcohol, drugs, energy drinks) can act as risk factors and contribute to the development of a number of socially significant diseases. The study did not provide for the study of the spread of harmful habits among young people, but only an analysis of the responses concerning the situation and the reasons for these phenomena. The study involved 137 students aged 17 to 21 years. It was found that the majority of respondents can not identify a single best reason, but pointed out a few of these reasons and situations. It is shown that in the opinion of young people, the freer use of psychoactive substances among young people is primarily promoted by visits to discos, meeting with friends who are on the background of the lack of interesting activities and hobbies, as well as the situation, accompanied by an insufficient level of adult supervision, including the holidays period. Analysis of the study results suggests a lack of skill level output from "uncomfortable" psychological situations among young people. The survey results indicate key influence of family and social environment on the degree of the risk-oriented behavior manifestation of young people. Taking into account the significant contribution of risk factors in the state of public health indicators, analysis of the processes of formation and perception of health risks among young people requires special attention. Conducting further systematic sociological studies, which will condition the direction and influence the quality of health preservation programs seems relevant and appropriate.
Keywords: students, the reasons, the situation, the risk-oriented habitsKukovska I. L., Ivanushko Ya. G., Romaniv L. V., Pylyp G. N., Pishak O. V., Logush L. G. Features of distribution and causes of risk-oriented behavior among young people (by the example of psychoactive substances use). Journal of Education, Health and Sport. 2017;7(3):290-299. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.321709
http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/427
“The Excerpt of the Rights of Ukraine” – a political-legal treatise by Pylyp Orlyk or Ilko Borshchak? Part two
No full textМетою запропонованого дослідження є підтвердження достовірності політико-правового трактату «Вивід прав України» шляхом аналізу джерел, датованих жовтнем 1708 р. та кінцем 1711 – початком 1712 рр. Застосовуючи проблемно-аналітичний метод, автор ретельно дослідив документи тієї доби та їхні інтерпретації відомими істориками.
Новизна матеріалу полягає в тому, що автор уперше датував створення «Виводу прав України» груднем 1711 р. як документа, призначеного для представлення на міждержавній мирній конференції в Утрехті. Він також висвітлив активну дипломатичну діяльність мазепинців наприкінці 1711 – на початку 1712 рр. у Стамбулі та Бендерах, спрямовану на утворення незалежної України на основі договорів із Туреччиною, Московією та Швецією. Протягом шести місяців гетьман Пилип Орлик та його найближчі старшини підготували низку важливих документів, меморандумів, трактатів, листів і заяв для дипломатів, високопосадовців і монархів, в яких аргументували право українців на власну самостійну державу. Автор, вивчаючи ці зразки політико-державницького мислення гетьманців, за допомогою цитат із їхніх дипломатичних текстів подає найповнішу картину політичної культури соратників Івана Мазепи, розкриває їхні прагнення, сподівання та погляди на історичне минуле України.
Висновки. Історик І. Борщак не вигадував політико-правовий трактат «Вивід прав України», а підготував його до друку, переписавши з автентичного джерела. Цей документ був створений мазепинцями в грудневі дні 1711 р., сповнені напруги, коли Османська імперія оголосила війну Московії. Найбільша цінність «Виводу прав України» полягає в оприлюдненні положень угоди між Карлом XII та І. Мазепою від 30 жовтня 1708 р., а також у донесенні правди про стратегічні орієнтири борців за незалежну українську державу. Документ засвідчує високу дипломатичну спроможність мазепинців, які намагалися здобути свободу для козаків через переговори з правителями Стамбула, Стокгольма, Лондона, Відня, Версаля та Гааги.The aim of the proposed study is to confirm the authenticity of the political-legal treatise «Vyvid Prav Ukrainy» («Excerpt of the Rights of Ukraine») by analyzing sources dated October 1708 and late 1711 – early 1712.
Using a problem-analytical method, the author thoroughly examined documents from that period and their interpretations by renowned historians.
The novelty of the material lies in the fact that the author has, for the first time, dated the creation of «Vyvid Prav Ukrainy» to December 1711, identifying it as a document intended for presentation at the interstate peace conference in Utrecht. The study also highlights the active diplomatic efforts of Mazepa’s associates at the end of 1711 – the beginning of 1712 in Istanbul and Bender, aimed at establishing an independent Ukraine based on international treaties with Turkey, Muscovy, and Sweden.
Over six months, Hetman Pylyp Orlyk and his closest senior officials prepared a series of important documents, memorandums, treatises, letters, and statements addressed to diplomats, high-ranking officials, and monarchs, arguing for Ukrainiansʼ right to their own independent state. By analyzing these samples of political and state-building thought among the Hetmanate, the author presents the most comprehensive picture of the political culture of Ivan Mazepaʼs associates using quotes from their diplomatic texts, revealing their aspirations, hopes, and views on Ukraineʼs historical past.
Conclusions. Historian I. Borshchak did not fabricate the political-legal treatise «Vyvid Prav Ukrainy » but instead prepared it for publication by transcribing it from an authentic source. This document was created by Mazepa’s supporters during the tense days of December 1711, when the Ottoman Empire declared war on Muscovy.
The greatest value of «Vyvid Prav Ukrainy» lies in its publication of the provisions of the treaty between Charles XII and Ivan Mazepa dated October 30, 1708, as well as its dissemination of the truth about the strategic orientation of the fighters for an independent Ukrainian state. The document attests to the high diplomatic competence of Mazepa’s supporters, who sought freedom for the Cossacks through negotiations with the rulers of Istanbul, Stockholm, London, Vienna, Versailles, and Hague
Administrative and legal mechanism for the participation of civil society institutions in the formation and implementation of state policy in the field of law enforcement in Ukraine: doctrinal provisions: thesis
No full textПилип В. В. Адміністративно-правовий механізм участі інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики у сфері правоохоронної діяльності в Україні: доктринальні положення: реферат на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Пилип Вікторія Василівна. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. - 43 с.У дослідженні з’ясовано, що феномен права громадян України брати
участь в управлінні державними справами у адміністративному праві
виявляється в його подвійній правовій природі права-принципу. Як право воно
є правовими можливостями громадян щодо участі в управлінні державними
справами, а як принцип – має вигляд керівних правил і норм поведінки, що
відповідають цілям діяльності системи публічного управління та визначають
вимоги до організації і процесу управління, які покладають на органи публічної
адміністрації обов’язок сприяти реалізації громадянами правових можливостей.
Досліджено інтеграцію інститутів громадянського суспільства у процес
формування та реалізації державної політики у сфері правоохоронної діяльності
в Україні. Запропоновано класифікацію функцій інститутів громадянського суспільства щодо формування та реалізації державної політики в сфері
правоохоронної діяльності, а саме: консультативна, інформативна, контрольнонаглядова, правоохоронна, правозахисна, просвітницько-виховна, кадрова.
Сформульовано наукове визначення «адміністративно-правового механізму
участі інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації
державної політики в сфері правоохоронної діяльності» як системи
адміністративно-правових засобів, які організовані відповідно до свого
нормативного закріплення та сукупно впливають на суб’єктів та суспільні
відносини шляхом створення легітимних умов реальної можливості інститутів
громадянського суспільства впливати на формування та реалізацію державної
політики у сфері правоохоронної діяльності. Визначено структуру такого
механізму, яка охоплює три структурно-функціональні блоки: нормативноправову складову, суб’єктну складову, функціональну складову.
Окреслено фундаментальні недоліки сучасного стану нормативноправового забезпечення участі інститутів громадянського суспільства у
формуванні та реалізації державної політики у сфері правоохоронної діяльності
в Україні. Зроблено висновок про необхідність формування єдиного нормативноправового документа, який би регулював функціонування громадянського
суспільства та безпосередньо роботи його інститутів.
Сформульовано авторське визначення поняття «міжнародні стандарти
громадської участі», під яким запропоновано розуміти визнані державамипідписантами та закріплені у міжнародно-правових документах принципи і
норми права, що мають бути покладені в основу діяльності цих держав щодо
сприяння участі громадян та інститутів громадянського суспільства у
формуванні та реалізації державної політики. Запропоновано класифікацію
міжнародних стандартів у сфері громадської участі у правоохоронній політиці
держави зa кpитepiєм ïx iєpapxiï нa види: 1) базові універсальні міжнародні
стандарти, закріплені в основоположних документах, що визначають стандарти
правової держави, зокрема щодо участі громадськості у державних і
муніципальних справах; 2) міжнародні стандарти взаємодії органів публічної
влади з інститутами громадянського суспільства; 3) міжнародні стандарти
правового статусу неурядових організацій; 4) міжнародні стандарти взаємодії
правоохоронних органів із населенням.
Визначено зміст адміністративно-правового статусу інститутів
громадянського суспільства у сфері правоохоронної політики держави. Залежно
від ступеня персоніфікації запропоновано розрізняти три види адміністративноправового статусу інститутів громадянського суспільства: загальний,
спеціальний та особливий. Проаналізовано адміністративно-правовий статус
інститутів громадянського суспільства в умовах воєнного та надзвичайного
стану, визначено їх особливості. Зроблено висновок, що під час дії цих
правових режимів сталим залишається доктринальний компонент розвитку та
функціонування громадянського суспільства, а засадничий, правозахисний,
функціональний та інституційний компоненти можуть зазнавати суттєвих змін. Сформульовано авторське визначення поняття «принципи участі інститутів
громадянського суспільства у сфері державної правоохоронної політики», під
яким запропоновано розуміти найбільш загальні та стабільні вимоги,
об’єктивно зумовлені засади, на яких базується залучення інститутів
громадянського суспільства до процесу формування та реалізації публічновладних рішень правоохоронних органів із метою створення нормального
функціонування громадянського суспільства та держави завдяки забезпеченню
врахування інтересів суспільства під час досягнення цілей державної політики в
сфері правоохоронної діяльності.
Установлено коло та зміст адміністративно-правових форм участі
інститутів громадянського суспільства у сфері державної правоохоронної
політики в Україні. Запропоновано використовувати класифікацію форм
громадської участі за рівнями участі, визначеними в європейських стандартах
громадської участі, зокрема це: доступ до публічної інформації, консультація,
діалог, партнерство.
Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення партнерства
інститутів громадянського суспільства та правоохоронних органів в Україні.
Визначено головні ознаки, які відрізняють партнерство від взаємодії у
публічному управлінні: 1) партнерство відбувається в межах зовнішніх
відносин публічного управління між суб’єктами, які не належать до однієї
системи – апарату публічного управління; водночас взаємодія є співпрацею між
суб’єктами, які є частинами єдиного апарату публічного управління – органами
публічної влади та публічного адміністрування; 2) партнерство передбачає
співпрацю сторін на засадах добровільності та рівності, а взаємодія відбувається
відповідно до норм законодавства України і виключає наявність волі у органу
публічної адміністрації при виконанні ним публічно-владних повноважень;
3) під час взаємодії співпраця зазвичай має абстрактний, адміністративний,
рутинний характер і реалізується всередині публічного управління на рівні з
іншими напрямами та завданнями діяльності органу публічної адміністрації;
партнерство ж будується на засадах довіри, яка створює відкриті взаємини
задля реалізації спільної мети, від досягнення якої кожен із партнерів отримує
важливий для себе результат.
Проаналізовано сучасні тенденції залучення громадян та інститутів
громадянського суспільства до правоохоронної політики у зарубіжних країнах,
на підставі чого виокремлено чотири основні напрями активізації громадської
участі у формуванні та реалізації державної політики в сфері правоохоронної
діяльності в Україні: 1) об’єднання зусиль правоохоронних органів та інститутів
громадянського суспільства щодо протидії організованій злочинності, зокрема
протидії тероризму; 2) посилення співпраці правоохоронців і громадськості у
протидії торгівлі людьми; 3) подальше партнерство у сфері запобігання корупції
та протидії злочинності корупційної спрямованості; 4) створення безпекового
інформаційного простору в соціальних мережах. It is revealed in the research that the phenomenon of the right of Ukrainian
citizens to participate in public administration in administrative law is manifested in
its dual legal nature of a right-principle. As a law, it is a legal opportunity for citizens
to participate in the management of public affairs, and as a principle, it has the form
of guiding rules and norms of conduct which correspond to the objectives of the
public administration system and define the requirements for the organisation and
process of management, and which impose on public administration bodies the
obligation to facilitate the exercise of these legal opportunities by citizens.
The integration of civil society institutions into the process of development and
implementation of the state policy in the field of law enforcement in Ukraine is
examined in the thesis. The author proposes her own classification of functions of
civil society institutions in the formation and implementation of the state policy in the
field of law enforcement, namely: advisory, informative, control and supervision, law
enforcement, human rights protection, educational and HR.
The scientific definition of ‘administrative and legal mechanism for
participation of civil society institutions in the development and implementation of
the state policy in the field of law enforcement’ is formulated as a system of
administrative and legal means which are organised in accordance with their
regulatory framework and which collectively affect subjects and public relations by
creating legitimate conditions for the real possibility of civil society institutions to
influence the formation and implementation of the state policy in the field of law
enforcement. The author defines the structure of such a mechanism, which includes
three structural and functional blocks: the regulatory and legal component, the
subjective component, and the functional component.
The fundamental shortcomings of the current state of regulatory and legal
support for the participation of civil society institutions in the formation and
implementation of the state policy in the field of law enforcement in Ukraine are
outlined. The author concludes that it is necessary to form a single legal document
which would regulate the functioning of civil society and the work of its institutions. The author's definition of the concept of “international standards of public
participation” is formulated, which is considered as the principles and norms of law
recognized by the signatory states and enshrined in international legal documents
which should form the basis of the activities of these states to promote the
participation of citizens and civil society institutions in the formation and
implementation of public policy. The classification of international standards in the
field of public participation in the law enforcement policy of the state according to
the following hierarchy is suggested: 1) basic universal international standards
enshrined in the fundamental documents defining the standards of the rule of law, in
particular, regarding public participation in state and municipal affairs;
2) international standards of interaction between public authorities and civil society
institutions; 3) international standards of the legal status of non-governmental
organizations; 4) international standards of interaction between law enforcement
agencies and the public.
The content of the administrative and legal status of civil society institutions in
the field of law enforcement policy of the state is defined. Depending on the degree
of personification, it is proposed to distinguish three types of administrative and legal
status of civil society institutions: general, special and particular. The author analyses
the administrative and legal status of civil society institutions under martial law and
the state of emergency, and identifies their specific features. It is concluded that
during these legal regimes, the doctrinal component of the development and
functioning of civil society remains constant, while the fundamental, human rights,
functional and institutional components may undergo significant changes.
The author's own definition of the concept of ‘principles of participation of
civil society institutions in the field of state law enforcement policy’ is provided,
under which it is proposed to understand the most general and stable requirements,
objectively determined principles on which the involvement of civil society
institutions in the process of formation and implementation of public-power decisions
of law enforcement agencies is based, aimed at ensuring the proper functioning of
civil society and the state by ensuring that the interests of society are taken into
account when achieving the goals of state policy in the field of law enforcement.
The author determines the scope and content of administrative and legal forms
of participation of civil society institutions in the field of state law enforcement
policy in Ukraine. It is proposed to use the classification of forms of public
participation by the levels of participation defined in the European standards of
public participation, in particular, access to public information, consultation,
dialogue, partnership.
The administrative and legal support for partnership between civil society
institutions and law enforcement agencies in Ukraine is analysed. The main features
that distinguish partnership from interaction in public administration are identified:
1) partnership takes place within the framework of external relations of public
administration between entities which do not belong to the same system – the public
administration apparatus; at the same time, interaction is cooperation between entities
which are parts of a single public administration apparatus - public authorities and public administration; 2) partnership involves cooperation of the parties on the basis
of voluntariness and equality, and interaction takes place in accordance with the
norms of the legislation of Ukraine and excludes the will of the public administration
body in the exercise of its public authority powers; 3) during interaction, cooperation
is usually abstract, administrative, routine and is implemented within public
administration along with other areas and tasks of the public administration body;
partnerships are built on the basis of trust, which creates open relationships to achieve
a common goal, from which each partner receives an important result.
The current trends of engaging citizens and civil society institutions in law
enforcement policy in foreign countries are analysed, and on this basis, four main
areas of intensification of public participation in the formation and implementation of
the state policy in the field of law enforcement in Ukraine are identified: 1) combining
the efforts of law enforcement agencies and civil society institutions to combat
organised crime, in particular, counter-terrorism; 2) strengthening cooperation
between law enforcement agencies and the public in combating human trafficking;
3) further partnership in the field of preventing corruption and combating corruptionrelated crime; 4) creating a secure information environment in social networks
