Lviv State University of Internal Affairs Institutional Repository
Not a member yet
8160 research outputs found
Sort by
The War in Ukraine: Conclusions Drawn and Lessons Not Learnt: collection of abstracts of the International Scientific and Practical Conference
No full textВійна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки: збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції (21 лютого 2025 року) / упоряд. У. О. Цмоць. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 586 с.Уміщено тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки», яка відбулася 21 лютого 2025 року у Львівському державному університеті внутрішніх справ. The collection contains the participants’ reports of the International Scientific and Practical Conference «The War in Ukraine: Conclusions Drawn and Lessons Not Learnt», which was held on February 21, 2025, at Lviv State University of Internal Affairs
Complications in Enforcement Proceedings: Thesis
No full textГриновець О. Б. Ускладнення у здійсненні виконавчого провадження: дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» в галузі знань 08 «Право» / Гриновець Оксана Богданівна. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 183 с.Автором досліджено ускладнення у здійсненні виконавчого провадження та запропоновано їхню класифікацію. Під ускладненнями у здійсненні виконавчого провадження автор розуміє юридично значущі обставини суб’єктивного або об’єктивного характеру, що виникають у межах уже відкритого виконавчого провадження та порушують або затримують у часі розвиток його нормативно визначеної поетапної послідовності, ускладнюють або унеможливлюють вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення юрисдикційного органу, вимагають додаткових процесуальних чи адміністративних рішень, часу, коштів тощо, а відтак трансформують процес виконання судового чи іншого юрисдикційного акта із процедурно лінійного у адаптивно-проблемний, який потребує інституційного втручання, передусім суду.
Ускладнення у виконавчому провадженні прокласифіковано за такими критеріями: за джерелом виникнення (об’єктивні та суб’єктивні ускладнення); за процесуальним етапом, на якому вони виникають (до відкриття виконавчого провадження; на етапі відкриття та підготовки; на етапі вчинення виконавчих дій; на завершальному етапі виконавчого провадження); за характером правового механізму реагування (ускладнення, які усуваються самостійно виконавцем; ускладнення, для усунення яких необхідне звернення до суду; ускладнення, які не мають чітко визначеного алгоритму вирішення); за формою прояву (формально-правові, матеріально-фактичні, технічні, процесуальні ускладнення); за суб’єктом, діяння якого зумовило ускладнення (з боку стягувача; з боку боржника; з боку виконавця; з боку суду або інших органів); за рівнем впливу на ефективність виконавчого провадження (локальні та системні ускладнення);
Доведено, що роль суду у подоланні ускладнень, що виникають на різних етапах виконавчого провадження, є системоутворювальною для забезпечення поновлення прав особи. Суд є гарантом правової визначеності, відіграє роль арбітра не лише між сторонами виконавчого провадження, а й між інтересами правозастосування та принципами справедливості, пропорційності, правовладдя. Участь суду є вирішальною у випадках, коли механізм примусового виконання з тих чи інших причин втрачає здатність до самостійного функціонування.
Констатовано, що цифровізація виконавчого провадження, доповнена інтеграцією технологій штучного інтелекту (ШІ), є серед істотних відповідей на виклики, що зумовлюють системні ускладнення на стадії виконання рішень юрисдикційних органів. На прикладі Литви переконливо демонстровано ефективність запровадження низки ШІ-рішень у виконавче провадження, які дозволили автоматизувати моніторинг змін у правовому статусі боржників, оптимізувати продаж майна, забезпечити ефективну взаємодію з банками щодо стягнення грошових коштів, а також розвантажити виконавців від рутинної консультативної роботи.
Обґрунтовано, що для України особливо актуальним є запровадження функціоналу штучного інтелекту в межах АСВП з метою: автоматизованого виявлення майнових активів боржника шляхом інтеграції з реєстрами та банківськими системами в режимі реального часу; створення системи інтелектуального моніторингу платіжної дисципліни боржника, що передбачає фіксацію прострочень і формування відповідних сценаріїв реагування виконавця; предиктивного аналізу ризиків несплати; використання чат-ботів для оперативного консультування сторін виконавчого провадження, особливо у випадках стандартних запитів; запровадження цифрової системи електронних аукціонів із функцією підвищення ставок в автоматизованому режимі; створення прозорої, підзвітної та аудиторованої моделі функціонування ШІ з урахуванням принципів правової визначеності, справедливості, захисту персональних даних та недискримінації. Для практичної реалізації запропонованого необхідно: внести зміни до Положення про АСВП із розширенням його функціоналу в напрямку застосування аналітичних моделей та алгоритмів ШІ; нормативно врегулювати відповідальність за ухвалення рішень на основі ШІ з урахуванням наведених нами застережень відповідно до принципів Європейської етичної хартії CEPEJ та AI Act, забезпечити механізми оскарження автоматизованих рішень; створити систему акредитації та сертифікації ІТ-рішень, які використовуються у виконавчому провадженні; забезпечити міжінституційний обмін даними через API (application programming interface) з державними реєстрами, Міністерством фінансів, банками, Пенсійним фондом тощо. Наголошено, що використання ШІ у сфері виконавчого провадження має бути підпорядковане принципам людиноцентричності, правової визначеності, правовладдя, пропорційності, етичної відповідальності, прозорості алгоритмів, підконтрольності та можливості оскарження. Концептуальне розмежування між автоматизацією та ШІ має бути покладене в основу нормативного регулювання, з урахуванням рівня ризику для прав учасників виконавчого провадження.
Проаналізовано ускладнення у здійсненні виконавчого провадження, які виникають на етапі звернення рішення до виконання традиційного (несвоєчасне видання виконавчого документа, допущення помилок у його оформленні), так і трансформаційного характеру (технічні збої цифрового документообігу, десинхронізація між судовими та виконавчими реєстрами, порушення правил електронної верифікації документів). Будь-які помилки на етапі видання виконавчого документа призводять до неможливості відкриття виконавчого провадження. Електронна трансформація (з паперової форми) звернення судових рішень до виконання, хоч і значно підвищує оперативність та прозорість цього процесу, водночас, зумовлює новий спектр ускладнень технічного плану. Доведено, що інститут негайного виконання судових рішень виконує ключову роль у забезпеченні ефективного й своєчасного захисту прав особи, особливо у справах, що мають підвищене соціальне значення. Істотним ускладненням є випадки, коли суд необґрунтовано не допускає рішення до негайного виконання. Наявність механізму виправлення помилок у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, також є ефективним інструментом мінімізації ускладнень, пов’язаних із помилковим оформленням та видачею виконавчих документів. Поновлення пропущеного строку виконавчої давності є правовим інструментом, що функціонує на перетині принципів правової визначеності та доступу до правосуддя. Строк виконавчої давності, який визначає чинність виконавчого документа, не є абсолютним бар’єром у реалізації права на примусове виконання рішення, якщо суб’єкт доведе поважність причин пропуску строку. Процесуальний механізм тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу запроваджено з метою усунення ускладнень, що виникають на підготовчому етапі виконання судового рішення про відібрання дитини. Така норма є проявом пріоритету найкращих інтересів дитини, вона поєднує в собі ознаки як процесуального запобіжника (уникнення шкоди дитині внаслідок невиконання рішення), так і конституційного механізму захисту найкращих інтересів дитини (принцип parens patriae у виконавчому провадженні). Ускладнення, що виникають у процесі примусового виконання рішень за відсутності відомостей про боржника, його майно або місце перебування дитини, становлять одну з найсерйозніших загроз для ефективності виконавчого провадження. Судове санкціонування примусового проникнення до житла або іншого володіння особи є втіленням конституційного балансу між правом на територіальну приватність, гарантованим ст. 30 Конституції України, і необхідністю забезпечення ефективного виконання судових актів відповідно до принципу правовладдя (ст. 129 Конституції України), а також імплементує міжнародні стандарти у сфері захисту приватного життя, зокрема положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України є складовим елементом комплексного механізму забезпечення ефективності виконавчого провадження та виконує функцію превентивного усунення ускладнень, які виникають через суб’єктивне ухилення боржника від виконання судового рішення. Спеціалізованим процесуальним механізмом подолання ускладнень, пов’язаних із опосередкованою участю боржника в обороті активів, коли формальні власники не є фактичними розпорядниками, а сам боржник використовує конструкції «дружньої заборгованості» або незареєстрованого права для уникнення примусового виконання, є звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. Встановлена законодавча модель дозволяє ефективно нейтралізувати маніпуляції боржників, які використовують третіх осіб або неоформлену нерухомість як засіб ухилення від примусового виконання рішень. Заміна сторони у виконавчому провадженні є системно важливим правовим інструментом подолання ускладнень, що виникають внаслідок трансформації суб’єктного складу матеріального правовідношення, яке є джерелом процесу і примусового виконання рішення (як завершальної стадії). Відстрочення та розстрочення виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів постають як вторинні процесуальні засоби, призначені для забезпечення реалізації вже ухваленого юрисдикційного акта в умовах, що тимчасово ускладнюють або унеможливлюють його виконання. У межах дослідження цих інститутів виявлено, що їх природа є допоміжною щодо основної мети виконавчого провадження – ефективного і своєчасного поновлення порушеного права. На підставі системного аналізу положень законодавства встановлено, що надання судом відстрочки або розстрочки є не правом, а процесуальним повноваженням, яке реалізується за наявності підтверджених обставин виключного характеру. Ускладнення у здійсненні виконавчого провадження, які можуть слугувати підставами для застосування відстрочки чи розстрочки, є багатоманітними та не піддаються вичерпному переліку. Це обумовлює доцільність нормативного закріплення відкритого, але деталізованого переліку орієнтовних підстав та критеріїв, за якими суд має оцінювати доцільність застосування цих заходів, зокрема: дія непереборної сили, ситуація збройного конфлікту, характер виняткових подій, ступінь вини боржника, наявність фінансових та організаційних бар’єрів, інституційні обмеження бюджетного характеру, поведінка сторін у виконавчому процесі, особливості виконання рішення, яке потребує відповідних погодних чи технічних умов, обґрунтованість та документальна підтвердженість заявлених обставин. Інститут зміни або встановлення способу і порядку виконання рішення є серед ключових адаптивних механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності виконання акта юрисдикційного органу у випадках, коли примусове виконання рішення у первісно визначеному формулюванні істотно ускладнюється або стає неможливим. Його функціональне призначення полягає не у ревізії змісту судового рішення, а у трансформації процедурної моделі його реалізації в межах обраного способу захисту. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства, встановивши процесуальний механізм, який дозволив би здійснити перехід від «немайнового» до «майнового способу виконання рішення» за наявності виняткових обставин (наприклад, зникнення об’єкта примусового виконання, неможливість виконання тощо), за умови дотримання критеріїв пропорційності, еквівалентності та правової визначеності. Обґрунтовано необхідність розмежування понять «спосіб судового захисту» (як матеріально-правова категорія) та «спосіб виконання рішення» (як процесуально-виконавчий механізм реалізації вже присудженого способу судового захисту). The author has examined the complications that arise in the course of enforcement proceedings and proposed their classification. Complications in enforcement proceedings are understood as legally significant circumstances of a subjective or objective nature that emerge within the framework of an already initiated enforcement procedure and disrupt or delay the progression of its statutorily defined sequential stages. These complications hinder or render impossible the performance of enforcement actions aimed at executing a decision of a jurisdictional authority, require additional procedural or administrative measures, time, financial resources, etc., and thus transform the enforcement process from a procedurally linear one into an adaptive and problem-oriented mechanism requiring institutional intervention—primarily by the court.
Complications in enforcement proceedings are classified according to the following criteria: by the source of origin (objective and subjective complications); by the procedural stage at which they arise (prior to the initiation of enforcement proceedings; at the stage of initiation and preparation; at the stage of enforcement actions; at the final stage of enforcement proceedings); by the nature of the legal response mechanism (complications that may be resolved independently by the enforcement officer; complications requiring judicial intervention; complications lacking a clearly defined solution algorithm); by the form of manifestation (formal-legal, material-factual, technical, procedural complications); by the subject whose actions triggered the complication (on the part of the creditor; on the part of the debtor; on the part of the enforcement officer; on the part of the court or other authorities); by the degree of impact on the effectiveness of enforcement proceedings (local and systemic complications).
It is argued that the role of the court in overcoming complications arising at various stages of enforcement proceedings is foundational to ensuring the restoration of individual rights. The court serves as a guarantor of legal certainty and acts as an arbiter not only between the parties to enforcement proceedings but also between the interests of legal enforcement and the principles of fairness, proportionality, and the rule of law. Judicial involvement becomes decisive in cases where the enforcement mechanism, for various reasons, loses its capacity for autonomous operation.
It has been established that the digitalization of enforcement proceedings, complemented by the integration of artificial intelligence (AI) technologies, constitutes one of the key responses to systemic challenges that give rise to complications at the stage of enforcement of decisions rendered by jurisdictional bodies. Using Lithuania as an illustrative example, the effectiveness of implementing a range of AI-driven solutions in enforcement proceedings has been convincingly demonstrated—these include automated monitoring of changes in debtors’ legal status, optimization of property sales, enhanced cooperation with banks in the recovery of funds, and relieving enforcement officers from routine advisory duties.
It is substantiated that for Ukraine, the introduction of AI functionalities within the Automated Enforcement Proceedings System (AEPS) is particularly relevant for the following purposes: automated identification of the debtor’s assets through real-time integration with registries and banking systems; creation of an intelligent monitoring system for debtor payment discipline, which records delays and generates appropriate enforcement response scenarios; predictive analysis of default risks; deployment of chatbot technologies for prompt consultation of parties in enforcement cases, especially in the context of standard queries; implementation of a digital electronic auction system with automatic bid increment functionality; and development of a transparent, accountable, and auditable AI governance model aligned with the principles of legal certainty, fairness, personal data protection, and non-discrimination. For practical implementation, the following measures are required: amending the AEPS Regulations to expand its functionalities in the direction of applying analytical models and AI algorithms; introducing normative provisions governing liability for AI-based decision-making, incorporating the safeguards proposed herein and in line with the principles of the CEPEJ European Ethical Charter and the AI Act; ensuring the availability of appeal mechanisms against automated decisions; establishing a system of accreditation and certification for IT solutions used in enforcement proceedings; and enabling inter-institutional data exchange via APIs (application programming interfaces) with state registries, the Ministry of Finance, banks, the Pension Fund, and other relevant bodies.
It is emphasized that the use of AI in the enforcement domain must adhere to the principles of human-centricity, legal certainty, the rule of law, proportionality, ethical accountability, algorithmic transparency, oversight, and the right to contest decisions. The conceptual distinction between automation and artificial intelligence should form the basis of regulatory frameworks, taking into account the level of risk posed to the rights of participants in enforcement proceedings.
The complications arising during the enforcement of court decisions have been analyzed, encompassing both traditional challenges (such as delayed issuance of the enforcement document, errors in its formalization) and those of a transformational nature (technical failures in digital document exchange, desynchronization between judicial and enforcement registries, violations of electronic verification procedures). Any errors at the stage of issuing an enforcement document result in the inability to initiate enforcement proceedings. The digital transformation of the mechanism for submitting court decisions for enforcement – from paper-based to electronic form – although significantly enhancing the speed and transparency of this process, simultaneously generates a new range of technical complications. It has been substantiated that the institution of immediate execution of court decisions plays a pivotal role in ensuring effective and timely protection of individual rights, particularly in cases of heightened social importance. A significant complication arises when courts unjustifiably refuse to grant immediate enforceability of decisions. The existence of legal mechanisms for correcting errors in enforcement documents and for declaring such documents unenforceable serves as an effective instrument for minimizing complications stemming from erroneous issuance or formal defects. The restoration of the missed limitation period for enforcement constitutes a legal mechanism functioning at the intersection of the principles of legal certainty and access to justice. The enforcement limitation period, which determines the enforceability of a writ of execution, is not an absolute barrier to enforcement if the applicant substantiates the existence of valid reasons for the delay. The procedural mechanism for the temporary placement of a child in a childcare or medical institution is designed to eliminate complications arising at the preparatory stage of enforcing a judgment on the removal of a child. This norm reflects the primacy of the best interests of the child and combines features of both a procedural safeguard (to prevent harm to the child due to non-enforcement) and a constitutional mechanism for protecting the child's best interests (the parens patriae principle within enforcement proceedings). Complications that arise during the enforcement of judgments due to the absence of information about the debtor, the debtor’s property, or the child’s whereabouts represent one of the most serious threats to the effectiveness of enforcement proceedings. Judicial authorization for forced entry into a person's residence or other premises represents a constitutional balance between the right to territorial privacy guaranteed by Article 30 of the Constitution of Ukraine and the necessity of ensuring the effective enforcement of court decisions in accordance with the rule of law principle (Article 129 of the Constitution). This also reflects compliance with international standards on the protection of private life, in particular Article 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Temporary restriction of the debtor’s right to travel outside Ukraine constitutes an integral element of the comprehensive enforcement mechanism. It serves a preventive function by addressing complications caused by the debtor’s deliberate evasion of enforcement of court decisions. A specialized procedural mechanism for overcoming complications related to the debtor’s indirect involvement in asset circulation – where the formal titleholders are not the actual controllers, and the debtor employs constructs of "friendly indebtedness" or unregistered ownership rights to evade compulsory enforcement – is the judicial recourse to levy funds belonging to third parties. The statutory model established by law allows for the effective neutralization of manipulative practices by debtors who exploit third-party relationships or unregistered real estate as tools to circumvent enforcement. The substitution of a party in enforcement proceedings constitutes a systemically significant legal instrument for addressing complications arising from transformations in the composition of the substantive legal relationship that serves as the source of both the procedural claim and the mechanism of enforcement (as the terminal stage of adjudication). Postponement (deferment) and installment-based execution (payment rescheduling) of decisions issued by courts and other adjudicatory bodies are secondary procedural remedies designed to ensure the implementation of already-issued jurisdictional acts under circumstances that temporarily hinder or render execution impossible. This study has revealed that the nature of these instruments is auxiliary in relation to the primary objective of enforcement proceedings – namely,
Change management in the organization: Qualification work for the degree of bachelor
No full textСльозкіна А.Р. Управління змінами в організації: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» 4 курсу денної форми навчання за спеціальністю 073 «Менеджмент» / Анастасія Сльозкіна. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 51 с.У першому розділі кваліфікаційної роботи досліджено теоретичні засади
системи управління організаційними змінами. У другому розділі проведений
аналіз системи управління організаційними змінами в ТОВ "СКАЙБОКСБУД". The first section of the qualification work examines the theoretical
foundations of the organizational change management system. The second section
analyzes the organizational change management system at LLC "SKYBOXBUD"
Захист прав власності в цивільному та кримінальному праві України: точки перетину та проблеми правозастосування (Scopus)
No full textParasiuk N. Protection of property rights in civil and criminal law of Ukraine: Points of intersection and problems of law enforcement / Nataliia Parasiuk, Vasyl Parasiuk, Ivanna Zdrenyk, Rostyslav Boryslavskyi // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Т. 8. - № 2. - С. 155-164.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення механізмів правового захисту
майнових прав в умовах інтеграції України до європейського правового простору та на тлі проблем розмежування
цивільно-правових і кримінально-правових засобів впливу. Метою роботи було виявлення перетину цивільного
й кримінального права у сфері захисту права власності, з ідентифікацією суперечностей у правозастосуванні та
визначенням напрямів конвергенції правових підходів. У дослідженні використано логіко-юридичний, порівняльно-
правовий та догматичний методи, що дозволило проаналізувати норми українського законодавства, рішення
національних і міжнародних судів та правозастосовну практику. У межах роботи було досліджено особливості
реалізації принципу недоторканності права власності у цивільному та кримінальному процесах, проаналізовано
проблеми арешту майна осіб, які не мають процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого. Було
встановлено, що чинна редакція норм процесуальне законодавство України не забезпечує належного балансу
інтересів сторін у випадку накладення арешту на майно, що призводить до порушення прав цивільних відповідачів.
Було виявлено особливості диференціації примусу у цивільному та кримінальному праві, а також розмежовано
функції арешту майна як засобу забезпечення позову та як процесуального інструменту у кримінальному
провадженні. Проаналізовано досвід Румунії та Північної Македонії щодо захисту права власності в умовах
правової конвергенції. Зроблено висновок про доцільність адаптації окремих іноземних практик до українського
контексту, зокрема щодо зміни процедур накладення арешту на майно та зміцнення процесуальних гарантій.
Практична цінність роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані суддями, адвокатами,
законодавцями та працівниками правоохоронних органів для удосконалення підходів до захисту права власності
та приведення національної правозастосовної практики у відповідність до європейських стандартів. The relevance of the study is determined by the need to improve mechanisms for the legal protection of property rights in the context of Ukraine's integration into the European legal space and against the backdrop of problems in distinguishing between civil and criminal law remedies. The aim was to identify the intersection of civil and criminal law in the sphere of property rights protection, identify contradictions in law enforcement, and determine areas of convergence in legal approaches. The study used logical-legal, comparative-legal and dogmatic methods, which made it possible to analyse the norms of Ukrainian legislation, decisions of national and international courts and law enforcement practice. The study examined the peculiarities of the implementation of the principle of inviolability of property rights in civil and criminal proceedings and analysed the problems of seizure of property of persons who do not have the procedural status of a suspect or accused. It was established that the current version of the procedural legislation of Ukraine does not ensure an adequate balance of interests of the parties in the case of seizure of property, which leads to a violation of the rights of civil defendants. The peculiarities of the differentiation of coercion in civil and criminal law were identified, and the functions of seizure of property as a means of securing a claim and as a procedural instrument in criminal proceedings were distinguished. The experience of Romania and North Macedonia in protecting property rights in the context of legal convergence was analysed. A conclusion was made about the advisability of adapting certain foreign practices to the Ukrainian context, in particular regarding changes to the procedures for imposing seizure of property and strengthening procedural guarantees. The practical value of the work lies in the fact that its results can be used by judges, lawyers, legislators and law enforcement officials to improve approaches to the protection of property rights and bring national law enforcement practice into line with European standards
Psychological conditions for the prevention of school anxiety
No full textШиделко А. В. Психологічні умови профілактики шкільної тривожності / Шиделко Анна Володимирівна, Сірук Анна Сергіївна // Scientific achievements of contemporary society: Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. - London, United Kingdom: Cognum Publishing House, 2025. - Pp. 428-435. - URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2025/05/SCIENTIFIC-ACHIEVEMENTS-OF-CONTEMPORARY-SOCIETY-1-3-may-2025.pdfУ статті розглянуто феномен шкільної тривожності як один із найпоширеніших проявів психоемоційної нестабільності дітей молодшого та середнього шкільного віку. Проаналізовано основні психологічні чинники, що зумовлюють підвищену тривожність учнів, зокрема: сімейне середовище, стиль педагогічної взаємодії, взаємостосунки в класі, індивідуальні особливості дитини. Виокремлено типові прояви тривожності на різних етапах навчання та визначено низку умов, за яких можливе її ефективне попередження. Особлива увага приділяється ролі емоційно безпечного освітнього середовища, підтримувальної ролі вчителя та значущості позитивного впливу сім’ї. Запропоновано напрями профілактичної роботи, спрямованої на зниження рівня тривожності та розвиток емоційної стійкості в дітей. The article examines the phenomenon of school anxiety as one of the most common manifestations of psycho-emotional instability in children of primary and secondary school age. The main psychological factors that cause increased anxiety in students are analyzed, in particular: family environment, style of pedagogical interaction, relationships in the classroom, individual characteristics of the child. Typical manifestations of anxiety at different stages of education are identified and a number of conditions are identified under which its effective prevention is possible. Special attention is paid to the role of an emotionally safe educational environment, the supportive role of the teacher and the significance of the positive influence of the family. Directions of preventive work aimed at reducing the level of anxiety and developing emotional stability in children are proposed
Managing the competitiveness of an enterprise in conditions of increased level of threats of the external environment: Qualification work for the degree of bachelor
No full textБерегова Л.О. Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах підвищеного рівня загроз зовнішнього середовища: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» 4 курсу денної форми навчання за спеціальністю 073 «Менеджмент» / Лілія Берегова. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 61 с.У першому розділі роботи здійснено дослідження теоретичних
особливостей процесу управління конкурентоспроможністю підприємства в
умовах підвищеного рівня загроз зовнішнього середовища. У другому розділі
роботи проаналізовано ситуацію на страховому ринку в Україні, вивчено
результати діяльності ТДВ «Страхова компанія «Гардіан»» і запропоновано
шляхи підвищення її рівня конкурентоспроможності.
У результаті здійсненого теоретично-аналітичного дослідження зроблені
висновки і надано управлінські пропозиції. The first section of the work studies the theoretical features of the process of
managing the competitiveness of an enterprise in conditions of increased level of
threats of the external environment. The second section of the work analyzes the
situation on the insurance market in Ukraine, studies the results of the activities of JSC
"Insurance Company "Guardian"" and suggests ways to increase its level of
competitiveness.
As a result of the theoretical and analytical research, conclusions are drawn and
management proposals are provided
Development of an obstacle detection device on the Arduino platform: Qualification work for the degree of bachelor
No full textКачмар М.Т. Розробка пристрою виявлення перешкод на платформі Arduino: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» денної форми навчання за спеціальністю 126 «Інформаційні системи та технології» / Михайло Качмар. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 56 с.У кваліфікаційній роботі розроблено систему виявлення перешкод із використанням ультразвукового сенсора HC-SR04 та мікроконтролерної платформи Arduino Nano. Система призначена для вимірювання відстані до об’єктів методом ехолокації з подальшим аналізом отриманих даних та індикацією результатів. В процесі розробки проаналізовано сучасні технології виявлення перешкод, типи сенсорів та апаратні платформи. Обґрунтовано вибір ультразвукового сенсора HC-SR04 завдяки його доступності, точності та сумісності з Arduino. Arduino Nano вибрано як базову платформу через її функціональність, простоту розробки та активну підтримку спільноти. Спроєктовано структуру пристрою, виконано з’єднання компонентів на макетній платі, реалізовано алгоритм взаємодії між мікроконтролером і сенсором. Результати виводяться на монітор комп’ютера через середовище Processing у графічному вигляді в реальному часі. Розроблено програмне забезпечення в середовищі Arduino IDE мовою C++. Проведено тестування системи, що підтвердило її стабільність, точність вимірювання та можливість подальшої модернізації (інтеграція дисплея, бездротових модулів, зберігання даних). This qualification thesis presents the development of an obstacle detection system using the HC-SR04 ultrasonic sensor and the Arduino Nano microcontroller platform. The system is designed to measure the distance to objects using the echolocation method, followed by data analysis and result indication. During the development process, current obstacle detection technologies, sensor types, and hardware platforms were analyzed. The HC-SR04 sensor was selected due to its affordability, accuracy, and compatibility with Arduino. Arduino Nano was chosen as the base platform for its functionality, ease of development, and strong community support. The device structure was designed, components were connected on a breadboard, and an interaction algorithm between the microcontroller and the sensor was implemented. The measurement results are displayed on a computer monitor in real time using the Processing environment in graphical form. Software was developed in the Arduino IDE using the C++ programming language. System testing confirmed its stability, measurement accuracy, and potential for further upgrades (such as display integration, wireless modules, and data storage)
Psychological conditions of adaptation of children with mental development features to the conditions of study in special schools: Qualification work for the degree of bachelor
No full textІлечко О. Психологічні умови адаптації дітей з особливостями психічного розвитку до умов навчання в спеціальних школах: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» здобувача вищої освіти заочної форми навчання за спеціальністю 053 «Психологія» / Олена Ілечко. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 63 с.Кваліфікаційна робота присвячена вивченню психологічних умов адаптації дітей з особливостями психічного розвитку до умов навчання в спеціальних школах. У роботі розглянуто основні теоретичні підходи до проблеми адаптації дітей з особливими освітніми потребами, визначено психологічні фактори, що впливають на їх успішність у навчальному середовищі, а також проаналізовано особливості взаємодії з педагогами, однолітками та родиною.
Емпіричне дослідження ґрунтується на аналізі адаптаційних механізмів дітей із різними порушеннями психічного розвитку. Визначено, що адаптація значною мірою залежить від рівня розвитку емоційно-вольової сфери, сформованості комунікативних навичок, підтримки з боку батьків і педагогів, а також застосування спеціальних психологічних методик і корекційних програм.
Робота має науково-практичне значення, оскільки результати можуть бути використані в діяльності спеціальних освітніх закладів, а також у розробці психолого-педагогічних програм підтримки дітей з особливими освітніми потребами. The qualification work is devoted to the study of the psychological conditions of adaptation of children with mental development features to the conditions of study in special schools. The work considers the main theoretical approaches to the problem of adaptation of children with special educational needs, identifies psychological factors that affect their success in the educational environment, and also analyzes the features of interaction with teachers, peers and family. The empirical study is based on the analysis of adaptation mechanisms of children with various mental development disorders. It was determined that adaptation largely depends on the level of development of the emotional-volitional sphere, the formation of communication skills, support from parents and teachers, as well as the use of special psychological techniques and correctional programs. The work has scientific and practical significance, since the results can be used in the activities of special educational institutions, as well as in the development of psychological and pedagogical programs to support children with special educational needs
Psychological characteristics of bodily intelligence development and features of adolescence: Qualification work for the master's degree
No full textЩесна М. Психологічні особливості розвитку тілесного інтелекту та особливості юнацького віку: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Мар'яна Щесна. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 94 с.Досліджено тілесний інтелект як багатовимірний феномен, що визначає здатність людини усвідомлювати та використовувати сигнали власного тіла. Проаналізовано його зв’язок із когнітивними, емоційними та поведінковими характеристиками особистості. Особливу увагу приділено юнацькому віку як періоду активного розвитку, формування особистісної ідентичності та ставлення до власного тіла. Досліджено взаємозв’язки тілесного інтелекту із самосвідомістю, емоційною зрілістю та адаптаційними стратегіями. На основі результатів сформульовано рекомендації щодо розвитку тілесного інтелекту, які можуть бути застосовані в освіті, психологічному консультуванні та спортивній підготовці. This study explores bodily intelligence as a multidimensional phenomenon that shapes an individual's ability to perceive and utilize bodily signals. Its relationship with cognitive, emotional, and behavioral traits is analyzed. Special attention is given to adolescence as a period of significant development, identity formation, and attitude toward the body. The study examines the connections between bodily intelligence, self-awareness, emotional maturity, and adaptive strategies. Based on the findings, recommendations for developing bodily intelligence are proposed, applicable in education, psychological counseling, and sports training
Gender differences in conflict situations: Qualification work for the degree of bachelor
No full textМарчук К. Гендерні відмінності в конфліктних ситуаціях: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» здобувача вищої освіти заочної форми навчання за спеціальністю 053 «Психологія» / Крістіна Марчук. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 80 с.Кваліфікаційна робота полягає у вивченні впливу гендерних стереотипів на конфліктну поведінку, а також у розробці рекомендацій для ефективного управління конфліктами з урахуванням гендерних відмінностей. Робота спрямована на аналіз соціокультурних, психологічних та комунікативних аспектів гендерних стереотипів, їхньої ролі у формуванні конфліктних ситуацій та стратегій їх подолання. The qualification work consists in studying the influence of gender stereotypes on conflict behavior, as well as in developing recommendations for effective conflict management taking into account gender differences. The work is aimed at analyzing the socio-cultural, psychological and communicative aspects of gender stereotypes, their role in the formation of conflict situations and strategies for overcoming them