257 research outputs found
Maksym Fedorovych Berlinskyi: new biographical data
Get PDFУ даній статті автор зробив спробу роз’яснити деякі факти з біографії «патріарха Київської археології» та уродженця Путивльської землі – Максима Федоровича Берлинського. Головну увагу зосереджено на початковому етапі життя вченого, а саме простежено його стосунки з Новою Слободою, де його батько був парафіяльним священником. Проведено уточнення складу родини Берлинських, зроблено спробу встановити, де саме був їхній будинок і де народився майбутній дослідник. Зазначено, які реліквії, пов’язані з родиною вченого, вцілілі до нашого часу.In this article, the author made an attempt to clarify some facts from the biography of the «patriarch of Kyiv archaeology» and a native of the Putivl region – Maksym Fedorovych Berlinskyi. The main focus is on the initial stage of the scientist’s life, namely his relationship with Nova Sloboda, where his father was a parish priest. The composition of the Berlinskyi family was clarified, an attempt was made to establish where their house was and where the future researcher was born. The names of the historian’s parents, as well as grandparents, have been established and clarified. The main milestones in the church history of Nova Sloboda are partly revealed. For the first time, a photograph of the St. Michael’s Church of 1786, built by the father of Maksym Berlinskyi, is published. The article indicates which relics related to the scientist’s family have survived to our time
Maksym Fedorovych Berlinskyi: new biographical data
No full textУ даній статті автор зробив спробу роз’яснити деякі факти з біографії «патріарха Київської археології» та уродженця Путивльської землі – Максима Федоровича Берлинського. Головну увагу зосереджено на початковому етапі життя вченого, а саме простежено його стосунки з Новою Слободою, де його батько був парафіяльним священником. Проведено уточнення складу родини Берлинських, зроблено спробу встановити, де саме був їхній будинок і де народився майбутній дослідник. Зазначено, які реліквії, пов’язані з родиною вченого, вцілілі до нашого часу.In this article, the author made an attempt to clarify some facts from the biography of the «patriarch of Kyiv archaeology» and a native of the Putivl region – Maksym Fedorovych Berlinskyi. The main focus is on the initial stage of the scientist’s life, namely his relationship with Nova Sloboda, where his father was a parish priest. The composition of the Berlinskyi family was clarified, an attempt was made to establish where their house was and where the future researcher was born. The names of the historian’s parents, as well as grandparents, have been established and clarified. The main milestones in the church history of Nova Sloboda are partly revealed. For the first time, a photograph of the St. Michael’s Church of 1786, built by the father of Maksym Berlinskyi, is published. The article indicates which relics related to the scientist’s family have survived to our time
Maksym Rylskyi Amongst the Figures of the Ukrainian Musical Culture
No full textЗначення творчості М. Рильського для музичної культури України важко переоцінити. Музика була для нього невід’ємною частиною його художньої свідомості та творчого буття. Глибока й самобутня поезія Максима Тадейовича, наскрізь пронизана музичними образами, постійно надихала митців багатьох поколінь на створення музичних композицій різних жанрів. Він був лібретистом, перекладачем світової оперної класики, шедеврів хорової та камерної вокальної музики, літературним редактором музичних творів українських та зарубіжних композиторів (здійснив літературну редакцію всіх опер М. Лисенка та опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, 20‑томного видання творів М. Лисенка, кантат К. Стеценка «Єднаймося» та «Кобзареві» та ін.). М. Рильський був автором численних віршів-присвят видатним музикантам світу, спогадів про музичних діячів і виконавців. Він співпрацював з багатьма славетними українськими митцями, про яких написав цікаві й ґрунтовні статті з аналізом творчості та оцінкою їхнього внеску в загальну мистецьку скарбницю України. Тому питання взаємозв’язку поезії і музики у творчості М. Рильського та причетності поета до розвитку української музичної культури тривалий час привертає увагу багатьох мистецтвознавців.It is difficult to overestimate the importance of Maksym Rylskyi’s creation for the Ukrainian musical culture. Music was an integral part of his artistic consciousness and creative life. Maksym Tadeyovych’s deep and original poetry, permeated by musical images, constantly inspired artists of many generations to create musical compositions of various genres. He was a librettist, a translator of the world opera classics, as well as of masterpieces of choir and chamber vocal music, a literary editor of musical works of Ukrainian and foreign composers (he made a literary edition of Mykola Lysenko’s all operas and Semen Hulak-Artemovskyi’s opera A Zaporozhian Cossack Beyond the Danube, a 20-volume edition of M. Lysenko’s works, Kyrylo Stetsenko’s cantatas Let’s Unite! and To Kobzar, etc.). Maksym Rilskyi was an author of numerous poems-dedications to the outstanding musicians of the world, memoirs about musical figures and performers. He collaborated with many famous Ukrainian artists, about whom he wrote interesting and thorough articles with analyzing their creations and estimating their contributions to the general art treasury of Ukraine. Therefore, the questions of the interrelation of poetry and music in the works of M. Rylskyi, as well as the poet’s participation in the development of the Ukrainian musical culture, have long attracted the attention of many art critics
The Folklor Motives of the Dramas of Maksym Rylskyi
Get PDFАвтором статті аналізуються фольклорні елементи у пʼєсах українського письменника
Максима Рильського. Розглядається питання трансформації фольклорної традиції. Доведено,
що фольклорні мотиви у драматичному малюнку «Бенкет» сприяють виразнішій передачі
неспокійного переломного історичного періоду. Звернення письменника до думного жанру,
можливо, зумовлене актуальністю для 20-х років ХХ ст. тематики думи «Хвесько Ганжа
Андибер». У лібрето опери «Фесько Андибер. Народна дума» М. Рильський обробляє відомий
фольклорний сюжет, нічого істотного у ньому не змінюючи.The author of the article analyzes elements of folk origin in the plays of Ukrainian writer Maksym Rylskyi. The
questions of transformation of folklores tradition has been studied. It is proved that folk motives in a dramatic work
«Feast» facilitate the transfer of troublesome clearly crucial historic period. The writer’s appeal to elegy genre,
perhaps is due to the relevance of 1920-s of elegy «Khvesko Hanzha Andyber.» In the libretto of the opera «Fesko
Andyber. People’s Elegy» M.Rylskyi processes known folk story, changing nothing substantial in it
The Folklor Motives of the Dramas of Maksym Rylskyi
No full textАвтором статті аналізуються фольклорні елементи у пʼєсах українського письменника
Максима Рильського. Розглядається питання трансформації фольклорної традиції. Доведено,
що фольклорні мотиви у драматичному малюнку «Бенкет» сприяють виразнішій передачі
неспокійного переломного історичного періоду. Звернення письменника до думного жанру,
можливо, зумовлене актуальністю для 20-х років ХХ ст. тематики думи «Хвесько Ганжа
Андибер». У лібрето опери «Фесько Андибер. Народна дума» М. Рильський обробляє відомий
фольклорний сюжет, нічого істотного у ньому не змінюючи.The author of the article analyzes elements of folk origin in the plays of Ukrainian writer Maksym Rylskyi. The
questions of transformation of folklores tradition has been studied. It is proved that folk motives in a dramatic work
«Feast» facilitate the transfer of troublesome clearly crucial historic period. The writer’s appeal to elegy genre,
perhaps is due to the relevance of 1920-s of elegy «Khvesko Hanzha Andyber.» In the libretto of the opera «Fesko
Andyber. People’s Elegy» M.Rylskyi processes known folk story, changing nothing substantial in it
The Folklor Motives of the Dramas of Maksym Rylskyi
No full textАвтором статті аналізуються фольклорні елементи у пʼєсах українського письменника
Максима Рильського. Розглядається питання трансформації фольклорної традиції. Доведено,
що фольклорні мотиви у драматичному малюнку «Бенкет» сприяють виразнішій передачі
неспокійного переломного історичного періоду. Звернення письменника до думного жанру,
можливо, зумовлене актуальністю для 20-х років ХХ ст. тематики думи «Хвесько Ганжа
Андибер». У лібрето опери «Фесько Андибер. Народна дума» М. Рильський обробляє відомий
фольклорний сюжет, нічого істотного у ньому не змінюючи.The author of the article analyzes elements of folk origin in the plays of Ukrainian writer Maksym Rylskyi. The
questions of transformation of folklores tradition has been studied. It is proved that folk motives in a dramatic work
«Feast» facilitate the transfer of troublesome clearly crucial historic period. The writer’s appeal to elegy genre,
perhaps is due to the relevance of 1920-s of elegy «Khvesko Hanzha Andyber.» In the libretto of the opera «Fesko
Andyber. People’s Elegy» M.Rylskyi processes known folk story, changing nothing substantial in it
Maksym Wyznawca o powstaniu duszy – Ambigua ad Iohannem 42
Get PDFThe origin and nature of human soul, as well as the time when it appears in the body, were and still are problems difficult to solve. Saint Maximus the Confessor in his Ambigua gives us answer for these questions. The author shows how Confessor rejects three main theories of ancient philosophy (platonic, aristotelian, stoic). Soul, according to Maximus, from its very beginning, which is simultaneous with the conception of body, is rational because it comes from God.Pochodzenie i natura duszy ludzkiej, a także czas, w którym pojawia się ona w ciele, były i nadal są problemami trudnymi do rozwiązania. Święty Maksym Wyznawca w swojej Ambigui daje nam odpowiedź na te pytania. Autor pokazuje, jak Wyznawca odrzuca trzy główne teorie filozofii starożytnej (platońską, arystotelesowską, stoicką). Dusza według Maksyma od samego początku, który jest równoczesny z poczęciem ciała, jest rozumna, ponieważ pochodzi od Boga
Establishment of New Barter System to Aid in the Conservation of the African Elephant
No full textConverting Ivory Poachers into Conservationists by Aiding Their CommunitiesFall 2012Accompanied by video fil
Maksym Rylskyi Amongst the Figures of the Ukrainian Musical Culture
No full textЗначення творчості М. Рильського для музичної культури України важко переоцінити. Музика була для нього невід’ємною частиною його художньої свідомості та творчого буття. Глибока й самобутня поезія Максима Тадейовича, наскрізь пронизана музичними образами, постійно надихала митців багатьох поколінь на створення музичних композицій різних жанрів. Він був лібретистом, перекладачем світової оперної класики, шедеврів хорової та камерної вокальної музики, літературним редактором музичних творів українських та зарубіжних композиторів (здійснив літературну редакцію всіх опер М. Лисенка та опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, 20‑томного видання творів М. Лисенка, кантат К. Стеценка «Єднаймося» та «Кобзареві» та ін.). М. Рильський був автором численних віршів-присвят видатним музикантам світу, спогадів про музичних діячів і виконавців. Він співпрацював з багатьма славетними українськими митцями, про яких написав цікаві й ґрунтовні статті з аналізом творчості та оцінкою їхнього внеску в загальну мистецьку скарбницю України. Тому питання взаємозв’язку поезії і музики у творчості М. Рильського та причетності поета до розвитку української музичної культури тривалий час привертає увагу багатьох мистецтвознавців.It is difficult to overestimate the importance of Maksym Rylskyi’s creation for the Ukrainian musical culture. Music was an integral part of his artistic consciousness and creative life. Maksym Tadeyovych’s deep and original poetry, permeated by musical images, constantly inspired artists of many generations to create musical compositions of various genres. He was a librettist, a translator of the world opera classics, as well as of masterpieces of choir and chamber vocal music, a literary editor of musical works of Ukrainian and foreign composers (he made a literary edition of Mykola Lysenko’s all operas and Semen Hulak-Artemovskyi’s opera A Zaporozhian Cossack Beyond the Danube, a 20-volume edition of M. Lysenko’s works, Kyrylo Stetsenko’s cantatas Let’s Unite! and To Kobzar, etc.). Maksym Rilskyi was an author of numerous poems-dedications to the outstanding musicians of the world, memoirs about musical figures and performers. He collaborated with many famous Ukrainian artists, about whom he wrote interesting and thorough articles with analyzing their creations and estimating their contributions to the general art treasury of Ukraine. Therefore, the questions of the interrelation of poetry and music in the works of M. Rylskyi, as well as the poet’s participation in the development of the Ukrainian musical culture, have long attracted the attention of many art critics
Maksym Rylskyi and Leonid Bulakhovskyi: Creative Contacts
No full textУ статті простежено тривалі наукові та дружні взаємини Максима Рильського і відомого мовознавця академіка Леоніда Булаховського. Обидва очолювали академічні інститути, співпрацювали в наукових проектах. Під час евакуації, в Уфі, згодом у Москві, вони спільно з академіком М. Калиновичем працювали над укладанням «Російсько-українського словника», виданого 1948 року. М. Рильський написав дві статті, присвячені цьому виданню, розповідаючи про труднощі, з якими стикалася його редколегія. Спільними інтересами обох учених були також слов’янські літератури, проблеми перекладу, культура мови. У 1946 році вийшла друком збірка перекладів М. Рильського «Сербські епічні пісні», з блискучою передмовою Л. Булаховського, у якій йдеться про героїчний епос сербів, персонажі, пісенні цикли, художній стиль цих пісень і високо оцінено майстерність перекладача. Л. Булаховському належить також стаття «Максим Рильський – поет-патріот», що є свідченням глибокого проникнення у творчість Максима Тадейовича воєнного періоду. На противагу тогочасній критиці, автор зрозумів глибину автобіографічної оповіді поета «Мандрівка в молодість». М. Рильський цінував праці колеги і друга, неодноразово згадував його у своїх мовознавчих і літературознавчих дослідженнях, зокрема, у роботі «Поезія Адама Міцкевича» посилається на його думки. У листах до Л. Булаховського обговорює роботу над словником, питання перекладу. Стиль цих листів з роками змінюється: з ділового на тепліший, дружній. Спілкування вчених допомагає поринути в атмосферу життя української гуманітарної інтелігенції 1940–1960-х років.Maksym Rylskyi and a well-known linguist, academician Leonid Bulakhovskyi, have been connected by long scientific and friendly relations. Both of them have been at the head of academic institutes and collaborated on research projects. During the evacuation, in Ufa, then in Moscow, they, together with the academician M. Kalynovych worked on compiling the Russian-Ukrainian Dictionary, published in 1948. M. Rylskyi has written two articles, dedicated to this edition, describing the difficulties that his editorial staff faced. Slavic literature, translation problems, and language culture are also considered as common interests of both scholars. In 1946 the collection of M. Rylskyi translations of Serbian Epic Songs has been published with a brilliant preface by L. Bulakhovskyi. The author tells about the heroic epos of the Serbs, characters, song cycles, artistic style of these songs and estimates the translator’s skill highly. The article Maksym Rylskyi as the Poet-Patriot also belongs to L. Bulakhovskyi. This work is evidence of deep comprehension of Maksym Rylskyi works of the war period. The author has understood, contrary to that time criticism, the depth of the poet’s autobiographical narrative, A Journey to Youth. M. Rylskyi has appreciated the linguistic works of his colleague and friend, repeatedly mentioned him in his linguistic and literary studies. In particular, in the research Adam Mickiewicz Poetry M. Rylskyi refers to his thoughts. The work on the dictionary, translation issues are discussed in his letters to L. Bulakhovskyi. The style of these letters is changed over the years: from purely business to warm, friendly. The scientists relations help to plunge into the atmosphere of life of Ukrainian humanitarian intelligentsia of the 1940s–1960s
- …
