Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
Not a member yet
197200 research outputs found
Sort by
Peculiarities of state management of the development of the agrarian sector of the economy of Ukraine
No full textУ статті розглянуто заходи державного регулювання аграрного сектора, можливі напрями його підтримки з боку держави, проаналізовано політику інших держав щодо розвитку власного аграрного сектора економіки. Досліджено основні сфери впливу аграрного сектору економіки України. Визначено основні ланки державного регулювання аграрного сектора та заходи з його державної підтримки. Встановлено основні підходи до формування державної політики розвитку сфери агропромислового комплексу, які передбачають підвищення рентабельності виробництва, реалізації експортного потенціалу країни, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, удосконалення законодавчої бази, інноваційний розвиток.The article examines measures of state regulation of the agrarian sector, possible directions of its support from the state, analyzes the policy of other states regarding the development of their own agrarian sector of the economy. The main spheres of influence of the agrarian sector of the economy of Ukraine were studied. The main links of state regulation of the agricultural sector and measures for its state support are defined. The main approaches to the formation of the state policy for the development of the agro-industrial complex have been established, which include increasing the profitability of production, realizing the country's export potential, improving the investment climate, increasing the competitiveness of agriculture, improving the legislative framework, and innovative development
Methodology for spatial assessment of environmental degradation in Ukraine as a result of Russian aggression and its implementation in the GIS (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
Full text linkRegional policy vs spatial shifts in Ukraine’s economy: searching for answers to current issues
No full textУ статті визначено сучасні тренди та ризики просторових зрушень економіки України, обґрунтовано пріоритети державної регіональної політики в контексті відповідей на актуальні виклики. В умовах повномасштабної війни РФ проти України та окупації територій інструментарій регулювання просторового розвитку економіки виявився неефективним, що зумовлює необхідність переосмислення методології регіональної політики, її завдань та механізмів реалізації. Основними напрямами вдосконалення державної регіональної політики в контексті сучасних викликів визначено практичну імплементацію територіально орієнтованого підходу в практику управління розвитком регіонів та громад; удосконалення системи стратегічного та просторового планування розвитку територій України; формування інституційної системи використання коштів європейських фондів (зокрема, в межах реалізації програми Ukraine Facility); завершення реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, зокрема організації публічної влади на регіональному та субрегіональному рівнях.The purpose of this article is to identify the current trends and risks associated with spatial shift s in Ukraine’s economy and to justify the priorities of state regional policy in addressing these emerging challenges. The spatial development model of Ukraine’s economy, inherited from the USSR, has led to interregional economic disintegration, the gradual exclusion of certain territories from the national economic space, and an intensification of regional confrontations. Amidst the Russian occupation of Ukrainian territories and the ongoing full-scale war, the existing toolkit for managing the spatial development of the economy has proven ineffective, necessitating a re-evaluation of regional policy methodologies, objectives, and implementation mechanisms. The article identifies primary areas for enhancing state regional policy in response to modern challenges: implementing a territorially-oriented approach to regional and community development management; improving the strategic and spatial planning system for Ukraine’s territories; developing an institutional framework for utilizing European funds (particularly within the framework of the Ukraine Facility program); and completing the reform of local self-government and the territorial organization of power in Ukraine, including the establishment of public authority at the regional and subregional levels
A breakthrough in spatial structure prediction and computational design of proteins, or whether we can trust artificial intelligence predictions
Full text linkАвтори статті аналізують Нобелівську премію з хімії 2024 р., яку було присуджено американському біохіміку та комп’ютерному біологу Девіду Бейкеру (David Baker) за «комп’ютерний дизайн білків», а також представникам компанії Google DeepMind: британському фахівцю з систем штучного інтелекту Демісу Гассабісу (Demis Hassabis) і американському хіміку та інформатику Джону Джамперу (John M. Jumper) за «прогнозування структури білка». Досягнення нобелівських лауреатів у галузі обчислювального проєктування протеїнів та прогнозування їхньої структури відкрили нову еру біохімічних і біологічних досліджень, що в поєднанні із застосуванням інструментів штучного інтелекту матиме далекосяжні наслідки для людства.The authors of the article analyze the 2024 Nobel Prize in Chemistry, which was awarded to American biochemist and computational biologist David Baker for “computer-aided protein design”, as well as to representatives of Google Deep-Mind: British artificial intelligence systems specialist Demis Hassabis and American chemist and computer scientist John M. Jumper for “protein structure prediction”. The achievements of the Nobel laureates in the field of computational protein design and structure prediction have opened a new era of biochemical and biological research, which, combined with the use of artificial intelligence tools, will have far-reaching consequences for humanity
Were the Novhorod-Siverskyi Bohuns descendants of Ivan Bohun?
No full textУ статті на основі значної кількості архівного матеріалу зроблено спробу з’ясувати достовірність твердження про проживання нащадків Івана Богуна в Новгороді-Сіверському в кінці XVIII – на початку XIX століть.The article, based on a substantial amount of archival material, attempts to determine the accuracy of the claim that descendants of Ivan Bohun lived in Novhorod-Siverskyi at the end of the 18th and the beginning of the 19th centuries
Innovation cluster as an eff ective format for integrating academic science and industry (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
Full text linkProvision of Economic Security with Labor Resources on the Basis of Sustainability
Full text linkВ статті обґрунтовуються концептуальні засади трудоресурсної безпеки, її сутність та значення для стратегії економічної безпеки України в умовах тривалого воєнного стану та повоєнній відбудові країни. Визначено значущість стійкого рівня трудоресурсної безпеки для ефективного функціонування та розвитку національної економіки. Розкрито проблеми гострого дефіциту робочої сили, які виникли як наслідок проблем, що існували до повномасштабного вторгнення, та поглибились через людські втрати й міграційні процеси, спричинені війною. Обґрунтовано необхідність глибокої та комплексної інтеграції трудоресурсної безпеки в складові економічної безпеки держави: макроекономічну, фінансову, науково-технічну, виробничу, соціальну, демографічну та регіональну безпеку. Пропонуються стратегічні напрями, спрямовані на подолання загроз у трудовій сфері на засадах стійкості. Рекомендовано врахувати трудоресурсну безпеку в структурі складових в Стратегії економічної безпеки до 2030 року та в Плані заходів з реалізації національної системи стійкості. Аргументовано доцільність розробки та впровадження ефективних механізмів управління трудовими ресурсами, а також створення сприятливих умов для їх відновлення та подальшого розвитку.The article substantiates the conceptual foundations of labor resource security, its essence and significance for the strategy of economic security of Ukraine under conditions of prolonged martial law and post-war reconstruction of the country. The significance of a stable level of labor resource security for the effective functioning and development of the national economy is determined. The problems of acute labor shortages that arose from the problems that existed before a full-scale invasion are investigated. These problems are significantly exacerbated by human losses and migration processes caused by war. The need for deep and comprehensive integration of labor resource security into the components of the economic security of the state is substantiated, namely: into the macroeconomic, financial, scientific, technical, industrial, social, demographic and regional security. Strategic areas of activity aimed at overcoming threats in the labor sphere on the basis of sustainability are proposed. It is recommended to include labor resources security into the structure of components of the Strategy for Economic Security until 2030 and into the Action Plan for the Implementation of the National Sustainability System. The expediency of developing and implementing effective mechanisms for managing human resources, as well as creating favorable conditions for their restoration and further development, has been substantiated
Evolution of the categorical apparatus of investment attractiveness under modern economic challenges and post-war recovery
Full text linkДослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.The research analyzes the transformation of scientific-theoretical approaches to the category “investment attractiveness of an enterprise” under the influence of modern economic challenges, including geopolitical instability, decarbonization trends, digital transformation, and the necessity of post-war recovery of Ukraine’s economy. The evolution of the concept from classical finance-centered approaches of John Maynard Keynes and Michael Porter to integrated ESG-oriented models is analyzed. The methodological basis includes comparative analysis of scientific sources, systematization of approaches of different economic schools, analysis of statistical data from the National Bank of Ukraine and the World Bank, and study of EU regulatory documents on decarbonization and carbon reporting. Three key periods of category evolution are identified: classical (1936-1985), neoclassical (1990-2000s), and contemporary (2010s-present), each characterized by a specific set of investment attractiveness determinants. Empirical analysis demonstrates dramatic fluctuations in foreign direct investment to Ukraine: a 97% collapse in 2022 due to full-scale war followed by a 1900% recovery in 2023. It is established that 58% of corporate studies confirm a positive relationship between ESG factors and financial performance, while 88% of institutional investors consider ESG criteria more important than traditional financial metrics when assessing long-term enterprise attractiveness. The impact of EU regulatory changes, particularly the implementation of the Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) and IFRS S2 standards on climate disclosures, on forming a new paradigm of metallurgical enterprise investment attractiveness is analyzed. A critical gap is identified between Ukraine’s high IT sector digital maturity and the metallurgy industry’s outdated material-technical base. An updated definition of investment attractiveness is proposed as a dynamic integral characteristic of an enterprise’s ability to generate long-term value through synergy of five dimensions: financial-economic, adaptive-risk, technological-innovative, ESG-oriented, and institutional-reputational. The practical significance lies in forming a conceptual framework for assessing enterprise investment attractiveness under wartime economy and post-war recovery conditions with reconstruction needs of $524 billion USD
Model for Organising Effective Teamwork Based on ‘Well-Being’ – Programmes to Increase Labour Productivity and Employee Loyalty
No full textУ статті досліджуються сучасні моделі організації командної роботи, що ґрунтуються на принципах well-being, як ключового фактора підвищення продуктивності та стійкості організацій.
У статті обґрунтовується взаємозв'язок між комплексними well-being-програмами, залученістю та лояльністю персоналу, а також зростанням продуктивності праці, для чого визначено основні компоненти well-being та їхній вплив на динаміку командної взаємодії, а також аналізуються виклики та можливості впровадження таких моделей благополуччя.
З’ясовано, що попри значну кількість досліджень з командоформування та концепції "well-being", залишаються дискусійними питання щодо етапів та дієвих заходів процедури впровадження програм благополуччя на підприємствах з урахуванням їх специфіки. Проаналізовано еволюцію моделей організації командної роботи (від FSNPA та GRPI до моделей Катценбаха і Сміта, T7, Ленсіоні, ЛаФасто і Ларсона, Хакмана). Виявлено, що більшість із цих моделей мають прогалини, оскільки недостатньо інтегрують постійно зростаючу потребу забезпечення благополуччя персоналу, запобігання їх вигоранню та збереження ментального здоров'я.
Доведено, що успіх та операційна ефективність організацій дедалі більше залежать від здатності керівництва забезпечити ефективну командну роботу, налагодити співпрацю, дієву групову комунікацію та, найважливіше, сформувати безпечне й комфортне психологічне робоче середовище.
Визначено, що саме тому концепція "well-being" (благополуччя персоналу) набуває особливого значення, окреслюючи новий вектор організації ефективної командної роботи з метою підвищення продуктивності праці співробітників, запобігання їх вигоранню та збереження здоров’я через створення комфортного робочого місця.
Метою статті є дослідження можливостей формування дієздатної моделі організації ефективної командної роботи, яка ґрунтується на врахуванні складових забезпечення благополуччя співробітників задля підвищення продуктивності праці.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в створенні візуалізації процедури розробки та реалізації «Well-being»-програми завдяки проведеного функціонального моделювання.The article examines modern models of teamwork organisation based on the principles of well-being as a key factor in increasing the productivity and sustainability of organisations.
The article substantiates the relationship between comprehensive well-being programmes, staff engagement and loyalty, and labour productivity growth by identifying the main components of well-being and their impact on the dynamics of team interaction, and analyses the challenges and opportunities for implementing such well-being models.
It is found that despite a significant number of studies on team building and the concept of ‘well-being’, there are still controversial issues regarding the stages and effective measures of the procedure for implementing well-being programmes at enterprises, taking into account their specifics. The evolution of teamwork organisation models (from FSNPA and GRPI to Katzenbach and Smith, T7, Lencioni, LaFasto and Larson, and Hackman models) is analysed. It is found that most of these models have gaps, as they do not sufficiently integrate the ever-growing need to ensure staff well-being, prevent burnout and maintain mental health.
It is proved that the success and operational efficiency of organisations increasingly depend on the ability of management to ensure effective teamwork, establish cooperation, effective group communication and, most importantly, create a safe and comfortable psychological working environment.
It is determined that this is why the concept of ‘well-being’ is of particular importance, outlining a new vector for organising effective teamwork with a view to increasing employee productivity, preventing their burnout and maintaining their health by creating a comfortable workplace.
The purpose of the article is to study the possibilities of forming a viable model of organising effective teamwork based on taking into account the components of ensuring employee well-being in order to increase labour productivity.
The scientific novelty of the study lies in the creation of a visualisation of the procedure for developing and implementing the ‘Well-being’ programme through functional modelling
Biofuels and petroleum fuels in the context of Ukraine's fuel independence (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 11, 2024)
Full text linkУ доповіді наведено деякі найважливіші результати проведених в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України актуальних досліджень впливу хімічного складу природних олій на якість отримуваних переестерифікацією естерів жирних кислот. Ці роботи спрямовано на розроблення ефективних гомогенно-каталітичних методів одержання етилових та бутилових естерів жирних кислот як компонентів біодизельного палива.The report presents some of the most important results of current research conducted at the V.P. Kukhar Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine on the influence of the chemical composition of natural oils on the quality of fatty acid esters obtained by transesterification. These works are aimed at developing effective homogeneous catalytic methods for the production of ethyl and butyl fatty acid esters as components of biodiesel fuel