548 research outputs found
Intertextuality of Lesia Ukrainka’s drama “Blue rose”
No full textОб’єктом нашої студії є драма Лесі Українки «Блакитна троянда», яка належить до
кола тих творів, котрі переконливо засвідчили, що розвиток української літератури кінця
ХІХ – початку ХХ століття відбувався в руслі розвитку європейського літературного
простору. Досліджені нами інтертекстуальні асоціації та прояви в аналізованій драмі служать підставою для висновку про те, що цей твір є етапним не лише у доробку Лесі
Українки, а й у всій тогочасній вітчизняній драматургії. З ним авторка пов’язувала надії
на модернізацію українського театру, якому запропонувала драму «нового напрямку».
Прикметними ознаками такої драми, які засвідчують її інтертекстуальність, є, зокрема, «літературність», цитатність, літературні аналогії – риси, які не були властиві
творам не тільки попередників Лесі Українки, але і її сучасників. У статті з’ясовано
функції інтертекстуальних асоціацій та проявів у поетиці драми «Блакитна троянда», у вираженні символіки твору, у розкритті проблематики, в зображенні характерів
персонажів. Зокрема, детально проаналізовано ключовий у драмі образ-символ блакитної
троянди, його поліфункціональність, що виявляється на різних рівнях структури тексту. З’ясовано також роль інтертекстуальності як чинника взаємодії драми «Блакитна
троянда» з пластами культур попередніх століть. У статті зроблено наголос на тому,
що інтертекстуальність драми Лесі Українки проявляється на рівні як наукового, так і
мистецького дискурсу, завдяки чому вибудовується у творі асоціативний ряд в контексті
епох. Досліджено основні функції інтертекстуальних включень в аналізованому творі Лесі
Українки та їх роль у процесі творення характерів персонажів.Объектом нашей студии является драма Леси Украинки «Голубая роза», которая
относится к числу тех произведений, которые убедительно показали, что развитие
украинской литературы конца XIX – начала ХХ века происходило в русле развития европейского литературного пространства. Исследованные нами интертекстуальные
ассоциации и проявления в анализируемой драме служат основанием для вывода о том,
что это произведение является этапным не только в творчестве Леси Украинки, но и
во всей тогдашней отечественной драматургии. С ним автор связывала надежды на
модернизацию украинского театра, которому предложила драму «нового направления».
Отличительными признаками такой драмы, которые свидетельствуют о её интертекстуальности, является, в частности, «литературность», цитатность, литературные аналогии – черты, которые не были свойственны произведениям не только предшественников Леси Украинки, но и ее современников. В статье выяснены функции интертекстуальных ассоциаций и проявлений в поэтике драмы «Голубая роза», в выражении
символики произведения, в раскрытии проблематики, в изображении характеров персонажей. В частности, детально проанализирован ключевой в драме образ-символ голубой розы, его полифункциональность, проявляющаяся на разных уровнях структуры текста.
Выяснена также роль интертекстуальности как фактора взаимодействия драмы «Голубая роза» с пластами культур предыдущих веков. В статье сделан акцент на том,
что интертекстуальность драмы Леси Украинки проявляется на уровне как научного,
так и художественного дискурса, благодаря чему выстраивается в произведении ассоциативный ряд в контексте эпох. Исследованы основные функции интертекстуальных
включений в рассматриваемом произведении Леси Украинки и их роль в процессе создания
характеров персонажей.The object of our study is Lesia Ukrainka’s drama “Blue Rose”, which belongs to a range of
works that convincingly testified that the development of Ukrainian literature of the late nineteenth
and early twentieth centuries was in line with the development of the European literary space. The
intertextual associations and manifestations investigated by us in the analyzed drama serve as
the basis for the conclusion that this work is a milestone not only in the works by Lesia Ukrainka,
but also throughout the contemporary national drama. The author associated it with hopes for the
modernization of the Ukrainian theater, which she offered a drama of “a new direction”. Significant
signs of such drama, which testify its intertextuality, are, in particular, “ literarization”, citations,
literary analogies – features that were not characteristic of the works by not only Lesia Ukrainka’s
predecessors, but also her contemporaries. The article clarifies the functions of intertextual
associations and manifestations in the poetics of the drama “Blue Rose”, in expressing the symbols
of the work, in revealing the problems, in the representation of the characters. In particular, the
image-symbol of the blue rose is the key one in the drama, its polyfunctionality, which manifests
itself at different levels of the structure of the text. The role of intertextuality as a factor of interaction
of the drama “Blue Rose” with the strata of cultures of the previous centuries has also been found
out. The article emphasizes that the intertextuality of Lesia Ukrainka’s drama manifests itself at the
level of both scientific and artistic discourse, which results in the creation of an associative series
in the context of the epochs. The main functions of intertextual inclusions in the analyzed work by
Lesia Ukrainka and their role in the process of creation of characters are investigated
Lesia Ukrainka’s Poetic Visionarism
No full textУ статті аналізується феномен поетичного візіонеризму, зокрема "комплекс Кассандри" у творчості Лесі Українки. Йдеться про ті тексти, де авторка фіксує певний містичний, віщунський досвід, долучення до інших вимірів сприймання дійсності, зокрема й часу, який за певних обставин перестає сприйматися як лінійний. Сьогодні поетичний візіонеризм вивчається
трансперсональною психологією, яка з допомогою традиційних (від античних, шаманських,
буддійських тощо) та нових психотехнік пробує знімати бар’єри, які заважають доступу до трансцендентних вимірів. Зіставляються, зокрема, художні тексти Лесі Українки з описами тих психічних станів, що їх поетка представляє як автохарактеристики у численних листах до Ольги Косач, Людмили Старицької-Черняхівської, інших адресатів.The article analyses the phenomenon of poetic visionarism, in particular the "Cassandra complex" in Lesia Ukrainka’s work. This has to do with those texts in which the author documents certain mystical, prophetic experience and bridges to other dimensions of the perception of reality, especially time, where under certain conditions time ceases to be perceived as being linear. Poetic visionarism is today studied
by trans-personal psychology, which with the aid of traditional (ancient, shaman, Buddhist, etc.) and
new psycho-technologies attempts to remove the barriers which block out transcendental dimensions. Lesia Ukrainka’s literary texts are compared with descriptions of the psychological states that the author presents as characteristic of herself in numerous letters to Ol’ha Kosach, Liudmyla Staryts’ka-Cherniakhivs’ka, and other addressees
Poetess of individual competitions (nietzschean motifs in Lesia Ukrainka’s dramas)
No full textУ статті розглядаються індивідуалістичні прояви героїв поетичних драм Лесі Українки. Основний акцент робиться на протистоянні між сильною особистістю та пасивним натовпом. Автор проводить паралелі між індивідуалізмом Фридриха Ніцше та Лесі Українки. Показано, як українська поетка конструює власні засоби індивідуалізму, що попри все є близькими до ніцшеанських: антихристиянство, воля до могутності, прийняття долі, самоперевершення тощо. Основна відмінність між двома мислителями полягає в тому, що виразниками ідей Лесі Українки є сильні типажі жіноцтва.The article examines the individualistic manifestations of the heroes of Lesia Ukrainka’s poetic dramas. The key point is focused on the confrontation between a free personality and a passive mob. The author draws parallels between Friedrich Nietzsche’s and Lesia Ukrainka’s individualistic manifestations, and describes how the Ukrainian poetess creates her own accounts of individualism, which are close to Nietzscheanism: anti-Christianity, will to power, acceptance of destiny, self-overcoming, etc. The main difference between the two thinkers consists in Lesia Ukrainka’s approach when her ideas are expressed by a strong type of woman
Researches of Lesia Ukrainka’s literary works in Polish: chosen problems (In 100-th anniversary of writer’s death)
No full text100-th anniversary of Lesia Ukrainka’s death (1871-1913), which is the great Ukrainian
poet, writer and author of poetical drams, was celebrated on 1 August 2013. Her literary works are
the objects of research in Polish during more than 120 years. Lesia Ukrainka is reprezented in
polish histories of Ukrainian literature, which were written by Bohdan Łepki, Ryszard Łużny,
Marian Jakóbiec, Bogusław Mucha, from 1930 to 2000. Florian Nieuważny, Stefan Kozak, Ewa
Nikadem-Malinowska, Eulalia Papla, Sylwia Wójtowicz, Marta Reda, Agata Korycka and other
had analyzed the chosen aspects of Lesia Ukrainka’s literary works on the second half of XX and
on the beginning of XXI century
M. Drai-Khmara about Lesia Ukrainka (National Aspect)
No full textПроаналізовано дві наукові праці М. Драй-Хмари – «Леся Українка. Життя і творчість» та «Іван Франко і Леся Українка. (З полеміки 90-х років)». Акцентується увага на новизні суджень автора та виразному ідейному підтексті в цих творах.Проанализированы два научных труда М. Драй-Хмары – «Леся Украинка. Жизнь и творчество», «Иван Франко и Леся Украинка. (К полемике 90-х годов)». Акцентировано внимание на новизне суждений автора, а также на явном идеологическом подтексте этих произведений.Two scientific works by M. Drai-Hmara – “Lesia Ukrainka. Life and Creative Work” and “Ivan Franko and Lesia Ukrainka. (In the Polemics of the 90’s Years)”are analyzed. The attention is paid on author`s novelty judgements and distinct ideological subtext in these creative works
M. Drai-Khmara about Lesia Ukrainka (National Aspect)
No full textПроаналізовано дві наукові праці М. Драй-Хмари – «Леся Українка. Життя і творчість» та «Іван Франко і Леся Українка. (З полеміки 90-х років)». Акцентується увага на новизні суджень автора та виразному ідейному підтексті в цих творах.Проанализированы два научных труда М. Драй-Хмары – «Леся Украинка. Жизнь и творчество», «Иван Франко и Леся Украинка. (К полемике 90-х годов)». Акцентировано внимание на новизне суждений автора, а также на явном идеологическом подтексте этих произведений.Two scientific works by M. Drai-Hmara – “Lesia Ukrainka. Life and Creative Work” and “Ivan Franko and Lesia Ukrainka. (In the Polemics of the 90’s Years)”are analyzed. The attention is paid on author`s novelty judgements and distinct ideological subtext in these creative works
Semantic and Stylistic Peculiarities of Compound Words in Lesia Ukrainka’s Poetry
No full textУ статті досліджено особливості традиційних та індивідуально-авторських
складених найменувань у поезії Лесі Українки. Розглянуто критерії, згідно з якими
юкстапозити, уживані в художніх текстах, кваліфікуються як авторські лексичні
новотвори. Подано результати статистичного дослідження корпусу поетичних текстів
письменниці в аспекті встановлення частотності вживання юкстапозитів. Виявлено
найуживаніші в творах Лесі Українки традиційні прикладки, що характеризують різні
за семантикою об’єкти, описано одиниці фольклорного походження, які поетеса
використовує як стилетворчі засоби. Проаналізовано семантику авторських
юкстапозитів у зіставленні зі складеними найменуваннями, засвідченими в поезії
Т. Г. Шевченка. Доведено, що Леся Українка продовжувала й розвивала започатковану
Т. Г. Шевченком традицію стилістичного використання юкстапозитів у художніх
текстах. Зроблено висновок, що складені найменування виконували функції
оригінальних рим, слугували емоційно-експресивним засобом образної словесної
номінації. The article is devoted to the analysis of traditional and individually-
author compound words in Lesia Ukrainka’s poetry. The criteria that qualify used in the artistic
texts compound words as author lexical neologisms have been given. The results of statistic
research of writer’s poetic texts for ascertainment of frequency of compound words have been
given. The most used traditional compound words characterizing different semantic objects in
Lesia Ukrainka’s texts have been researched; the folklore units that poetess use as the style
created means have been described. The semantics of author compound words that fixed in Lesia
Ukrainka’s and Taras Shevchenko’s poetries has been compared. Proved, that Lesia Ukrainka
continues and develops beginning by T. Shevchenko tradition of stylistic using of compound
words in the artistic texts. Concluded, that compound nominations functionate as original rhymes,
emotion and expressive means of figurative word nomination
M. Drai-Khmara about Lesia Ukrainka (National Aspect)
No full textПроаналізовано дві наукові праці М. Драй-Хмари – «Леся Українка. Життя і творчість» та «Іван Франко і Леся Українка. (З полеміки 90-х років)». Акцентується увага на новизні суджень автора та виразному ідейному підтексті в цих творах.Проанализированы два научных труда М. Драй-Хмары – «Леся Украинка. Жизнь и творчество», «Иван Франко и Леся Украинка. (К полемике 90-х годов)». Акцентировано внимание на новизне суждений автора, а также на явном идеологическом подтексте этих произведений.Two scientific works by M. Drai-Hmara – “Lesia Ukrainka. Life and Creative Work” and “Ivan Franko and Lesia Ukrainka. (In the Polemics of the 90’s Years)”are analyzed. The attention is paid on author`s novelty judgements and distinct ideological subtext in these creative works
The Typology of Directive Expressions in Lesia Ukrainka’s Epistolary Texts
No full textУ статті проаналізовано основні прагмасемантичні типи директивних
висловлень в епістолярії Лесі Українки, зокрема виділені висловлення із семантикою
прохання, некатегоричної вимоги, поради, заборони та побажання; систематизовано
граматичні засоби вираження спонукальної модальності. У дослідженні ураховано
низку екстралінгвальних мовних чинників, які впливають на успішність епістолярної
комунікації, подано деталізований аналіз лінгвальних параметрів логіко-семантичної
структури ситуації спонукання епістолярію Лесі Українки. Окрім того, уточнено
категорійний статус директивних висловлень як одиниць дистанційної
міжперсональної комунікації. The paper studies the main pragmatic and semantic
types of directive expressions in epistolary texts of Lesia Ukrainka, in particular the author
singles out expressions with semantic meaning of request, non-categorical request, advice,
prohibition and desire. The paper systematizes grammatical means of expressing inductive
modality, which form the core and peripheral zones of the analyzed corpus. The most
frequent are the expressions, which have imperative forms of the second person singular and
plural. The peripheral directive expressions encompass grammatical units with etiquette
formulae and syntax- dependent infinitive, as well as transferred language units. The paper
takes into account a range of extra lingual factors, which influence and determine the success
of epistolary communication, and stimulates the detailed analysis of lingual parameters of
logic-semantic structures in the situations of inducement in correspondence of Lesia
Ukrainka. Analysis of semantic, syntactic and pragmatic aspects of the directive statements in
Lesia Ukrainka’s epistolary allows to draw some conclusions as to their categorical specificity
Functional-stylistic Heterogeneity of Lesia Ukrainka's Epistolary Texts.
No full textУ статті проаналізовано одну з найважливіших диференційних ознак будь-якого
епістолярного тексту – функційно-стильову гетерогенність, що має найвиразнішу
актуалізацію в листах Лесі Українки і визначає її індивідуальний стиль; окреслено
основні мовні вияви гетерогенності та їх експлікацію в лексико-семантичній площині
різних текстів; встановлено чинники, які позначилися на неоднорідності стильових
елементів, представлених в епістолярних діалогах Лесі Українки з різними адресатами
основну увагу зосереджено на власне стильовому, жанровому та лексико-
семантичному різновидах гетерогенності. The article highlights the issue of functional-stylistic heterogeneity and
considers it as one of the most important differentiating features of epistolary text. The author
argues that functional-stylistic heterogeneity is most clearly actualized in the Lesia Ukrainka’s
letters and determines the uniqueness of her individual style. The study reveals main
functional manifestations of heterogeneity and its explication in the lexical-semantic domain
of this type of texts which include, first of all, various elements of scientific, business, religious,
colloquial and artistic discourse. The emphasis is laid on the factors that influence the
heterogeneity of the stylistic elements reflected in epistolary dialogues of the poetess with
different addressees and on the typical manifestations of text inhomogeneity which determine
the peculiarity of the individual interdiscoursiveness of Lesia Ukrainka’s letters. The author
concentrates on the explication of the actual stylistic, genre and lexical-semantic varieties of
heterogeneity
- …
