104 research outputs found
ТЕОРЕОТИЧЕСКОЕ ОСМЫСЛЕНИЕ ЗАГОВОРОВ В РОССИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХІХ ВЕКА
Get PDFThe article deals with the issues related to the specifics of the incantation as a genre of oral folklore, history of collecting, publishing and the beginning of their studying in Russia. The main emphasis is put on the first monographic work dedicated to conspiracies. Scientific portrait of the author is represented, his work, translations and reprinting are analyzed. Features that have made the book classic are established.KEY WORDS: historiography, folklore, Russia, collecting, publishing, incantation studying, the second half of the 19th century, mythological school, Mikołaj Kruszewski.doi:http://dx.doi.org/10.15181/rh.v20i0.139
Demonology mechanisms in the poem of Zinaida Gippius Соблазн
No full textThis paper aims to analyze demonology mechanisms in the works of Zinaida Gippius. The poem Соблазн (1900) is analyzed. The author of this paper claims that a set of beliefs, shaped by modernistic influences, had a substantial influence on the poet’s works. The paper is a study of the demonology mechanisms, i.e.: a study of their presence, functions, and specific reference to their role in the cultural tradition. The poem Соблазн suggests decoding of symbols included therein. The text is read in the categories of demonology discourse. The starting point of such reading is an interpretation of the key motifs present in the text (cell, lamp, whisper). An important research perspective proposed in this paper is an interpretation of the poem by Zinaida Gippius in the context of other symbolic texts (of the same author) coming from the same literary period.Artykuł opublikowano ze środków przyznanych w ramach indywidualnego grantu wydziałowego.44545
Repetition as a Mean of Representation’s Creating of the National and Language Picture of the World (Based on the Story by M. Matios «Sweet Darusia»)
No full textУ статті аналіз повторів здійснено на матеріалі твору, присвяченого долі українців, котрі жили на Буковині. Зображено життя гуцулів у 30–70-ті роки ХХ ст. при різних окупаційних режимах, передано напружені стосунки, що існували між українцями й румунською, німецькою, радянською владами. Ідеться про загальнолюдське, морально-етичне: переломлення в психіці, світогляді, сприйнятті світу людей. Мовна одиниця з повтором розкриває глибинний зміст і функціональні можливості лише із застосуванням нової парадигми знань, яка ґрунтується на етнофіло¬софських, етнопсихологічних та етнокультурних підходах до мовного явища. The existing cultural and philosophical interpretation of language involves consideration of linguistic units which are based on the way of life and mentality of the nation, as the peculiarities of world view, mental structure and behavior due to national origin and ethnic community are reflected in language forms.
Analysis of repetitions is carried out on the material of the story devoted to the fate of Ukrainians who were living in Bukovina. The author describes hutsuls in 30–70 years of the XX century during different occupation regimes, depicts tension relations that existed between the Ukrainian and Romanian, German, Soviet authorities; it is said about the universal, moral and ethical: breaking point in the psyche, worldview, and people’s perception of the world.
The author managed to join present and past events by using inverse plot and repetition, the particular characteristics of which are rooted in lifestyle and behavioural stereotypes.
Verbal formulas of doubling while performing semantic and structural features, also enhance the description of the characteristic of the protagonist or object, concept, transmit the frequency of action, and provide the text with expressiveness. The usage of different types of repetition leads to the appearance of keywords that represent the most important concepts of text and play a significant role in the perception of the work and interpretation of the meaning.
Language unit with repetition reveals the deeper meaning and functionality only with the use of a new paradigm of knowledge based on the ethno-philosophical, ethno-psychological and ethno-cultural approaches to the language phenomenon
Zinaida Gippius, symboliści, eserzy i Józef Piłsudski
No full textAutor artykułu konfrontuje postawę Zinaidy Gippius (1869–1945), znanej poetki rosyjskiej epoki symbolizmu, po rewolucji październikowej 1917 roku z postawami znanych symbolistów rosyjskich, Aleksandra Błoka i Andrzeja Biełego. Omawia koncepcję Trzeciej Rosji ("trzeciej siły") oraz Trzeciego Testamentu, jaką wykoncypowała Gippius z mężem Dymitrem Mereżkowskim. Odnotowuje elementy utopii destrukcyjnej tej koncepcji. Dla tworzenia Trzeciej Rosji Gippius wraz z Mereżkowskim zamierzała wykorzystać Polskę. Zarówno związki Gippius z terrorystycznym ugrupowaniem eserów jak i myśl o budowaniu nowego ustroju Rosji przy wykorzystaniu Polski poniosły porażkę. Natomiast jako poetka konceptualizująca czas "Antychrysta" w wierszu Żółte okno, który autor analizuje, Gippius jest Zwycięzcą.The author of the article confronts the behaviour of Zinaida Gippius, a famous Russian symbolist poet, after The October Revolution in 1917, with the behaviour of the famous Russian symbolists: Alexander Blok and Andrei Bely. The author discusses the concepts of The Third Russia ('the third power') as well as The Third Testament, which was contemplated by Gippius and her husband, Dmitry Merezhkovsky. He notices the elements of a destructive utopia of this koncept. To build The Third Russia, Gippius and Merezhkovsky were going to use Poland. The connections between Zinaida and the terrorist union of esers as well as the thought about the creation of a new Russian system using Poland failed. However, Gippius can be considered a winner as a poet, conceptualizing the time of 'Antichrist' in her poem 'The Yellow Window', which is analyzed by the author
Zinaida Gippius, the symbolists, the esers and Joseph Pilsudski
Get PDFAutor artykułu konfrontuje postawę Zinaidy Gippius (1869–1945), znanej poetki rosyjskiej epoki symbolizmu, po rewolucji październikowej 1917 roku z postawami znanych symbolistów rosyjskich, Aleksandra Błoka i Andrzeja Biełego. Omawia koncepcję Trzeciej Rosji ("trzeciej siły") oraz Trzeciego Testamentu, jaką wykoncypowała Gippius z mężem Dymitrem Mereżkowskim. Odnotowuje elementy utopii destrukcyjnej tej koncepcji. Dla tworzenia Trzeciej Rosji Gippius wraz z Mereżkowskim zamierzała wykorzystać Polskę. Zarówno związki Gippius z terrorystycznym ugrupowaniem eserów jak i myśl o budowaniu nowego ustroju Rosji przy wykorzystaniu Polski poniosły porażkę. Natomiast jako poetka konceptualizująca czas "Antychrysta" w wierszu Żółte okno, który autor analizuje, Gippius jest Zwycięzcą.The author of the article confronts the behaviour of Zinaida Gippius, a famous Russian symbolist poet, after The October Revolution in 1917, with the behaviour of the famous Russian symbolists: Alexander Blok and Andrei Bely. The author discusses the concepts of The Third Russia (\u27the third power\u27) as well as The Third Testament, which was contemplated by Gippius and her husband, Dmitry Merezhkovsky. He notices the elements of a destructive utopia of this koncept. To build The Third Russia, Gippius and Merezhkovsky were going to use Poland. The connections between Zinaida and the terrorist union of esers as well as the thought about the creation of a new Russian system using Poland failed. However, Gippius can be considered a winner as a poet, conceptualizing the time of \u27Antichrist\u27 in her poem \u27The Yellow Window\u27, which is analyzed by the author
Die Tagebücher von Zinaida Gippius
No full textIn dieser Diplomarbeit werden die Tagebücher von Zinaida Nikolaevna Gippius in Hinsicht
auf das Konzept der Literarizität, den Zusammenhang von Literatur und Biographie und das
literarische Selbstverständnis untersucht. Hierbei konzentriere ich mich insbesondere auf ihr
„Petersburger Tagebuch“, welches aus mehreren Heften, Büchern und Notizblöcken besteht,
jedoch als ein Ganzes gesehen werden soll. Ein einführendes Kapitel mit einem kurzen
Überblick über den biographischen Werdegang und das Werk von Gippius sollen dem Leser
die zeitgeschichtliche Einordnung ermöglichen und im Laufe der Arbeit öfters erwähnte
Personen in Zusammenhang setzen. Kapitel 3 „Tagebuch“ setzt sich theoretisch mit der
Gattung auseinander und stellt einige Interpretationsansätze vor. Für das Tagebuch als
autobiographische Gattung erwähne ich Hocke, Boerner und vor allem Dusini, der versucht
Eigenheiten dessen zu definieren und sich weiters mit den Topoi in der Rede über Tagebücher
auseinandersetzt. In diesem Zusammenhang betrachtet er die Konzepte der Formlosigkeit, des
Monologischen und des Privaten kritisch. Ein weiterer ausführlilch behandelter Aspekt wäre
das Tagebuch als literarische Produktion. Durch Beispiele von Gräser, Dusini und Boerner
wird versucht eine Abgrenzung zwischen literarischem und privatem Tagebuch vorzunehmen.
Gräser definiert formale Gesichtspunkte und sogenannte „Kompositionselemente“. Diese
nennt er Formdynamismus, Wiederholung, Zeitfolge und Geschichtlichkeit. Als möglichen
Unterscheidungsfaktor bietet sich die Intention des Autors zur Veröffentlichung der
Aufzeichnungen an. Erwähnt wird in Folge auch, dass es bei editierten Editionen zu
Verfälschungen kommen kann. Anschließend wird der aktuelle Stand der Forschung in Bezug
auf die Gattung Tagebuch und die Publikationen über Zinaida Gippius und die aktuelle
Tagebuchforschung in Russland betrachtet. In dessen Folge gehe ich näher auf Gippius‘
sämtliche Tagebücher ein und konzentriere mich vor allem auf ihr „Petersburger Tagebuch“.
Zurückkehrend auf meine Forschungsfragen wird daraufhin näher auf Boris Tomaševskij und
seine Überlegungen zu Biographie und Literatur und auf Roman Jakobson und seine Theorie
der Literarizität eingegangen. Beide Konzepte versuche ich auf die Tagebücher von Zinaida
Gippius anzuwenden und mit Argumenten zu belegen. Abschließend gehe ich noch auf
meinen zweiten Forschungsschwerunkt, das literarische Selbstverständnis und die
Selbstdarstellung in den Werken, ein.In this diploma paper I analyse the diaries of the Russian émigré poet Zinaida Gippius (or
Hippius) using the concepts of poeticity, the coherence between biography and literature and
the author's literary self-conception. In detail I write about her "Petersburg Diary", which
consists of a few single books, notebooks and booklets that belong together and follow each
other chronologically. In the beginning I provide an introductory chapter about the life and
work of Zinaida Gippius, in order to locate often mentioned individuals, places and the
political and social context in which her diaries are set. Furthermore, I will provide a critical
overview of the international literature on the genre, focusing on the works of Russian literary
scholars and recent publications on both the themes of her work and research on Gippius
herself. I will assess the diaries using the literary concepts of Boris Tomashevsky, which
centre on the importance of knowing biographical facts in understanding the works of an
author, and Roman Jakobson, who established the term poeticity within the structural analysis
of language during the period of Russian Formalism in the early twentieth century. The
concluding chapter will be on the author's self-conception within her diaries, the image she
paints of herself and the circumstances and social life of literary circles in St. Petersburg until
1920
Cheracteristics of the rhythmic organization of poetic speech Lesya Ukrainian
No full textСтаття присвячена важливості функціонування ритму як явища природи у художній літературі. Через призму ритмічності розглядаються особливості
поетичного мовлення Лесі Українки і визначаються фактори впливу на її естетичну рецепцію. The article deals with the importance of the rhythm functioning as the natural phenomenon in the belled – letters. Through the prism of rhythm the author examines the peculiarities of Lesya Ukrainka‘s poetic speech and determines the factors of influence on the aesthetic reception.Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, кафедра філології та методики початкової освіт
The Play “The Wall” by Y. M. Shcherbak at the Stage of Volynian Regional Academic Ukrainian Music and Drama Theatre Named After T. G. Schevchenko
No full textУ статті розглянуто факти біографії Т. Г. Шевченка, які письменник поклав в основу композиції твору. Проаналізовано п’єсу, переломну в драматургічній шевченкіані, що її вперше було поставлено в столиці, а через 24 роки − на Волині. Визначено обставини, які спричинили її появу на луцькій камерній сцені. Підкрес-лено, що ця вистава, будучи високохудожнім мистецьким твором, упродовж семи театральних сезонів зали-шається окрасою репертуару обласного театру./ The article deals with the facts from T. G. Shevchenko’s biography, which form the foundation of work’s contexture. The play, which became the turning point in Shevchenkiana, is analyzed. “The Wall” was first staged in the capital and only 24 years later in Volyn region. The circumstances, which led to its presentation on Lutsk stage, are defined. It is emphasized, that this performance, being the work of high artistic merit, is one of the best among the repertory of Regional Theatre for last seven seasons.Пахолок З. П’єса «Стіна» Ю. М. Щербака на кону Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка / Зінаїда Пахолок // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. Сер. «Філологічні науки. Літературознавство». – 2014. – № 9 (286). – С. 118-124
"The Living Faces" of Zinaida Gippius as a Literary Portrait.
No full textDarbs veltīts literārā portreta žanra pētīšanai un tā īpašību apzināšanai, balstoties uz Zinaīdas Hippiusas krājuma "Dzīvās sejas" materiāla. Lai sasniegtu uzstādītos mērķus, darba autors veica esošo literatūrzinātnisko darbu izpēti, kas veltīti literārā portreta definīcijas, ģenēzes un tipoloģijas problēmai.
Darbs sastāv no divām daļām. Pirmajā nodaļā apskatīti galvenie teorētiskie jautājumi, kas nepieciešami tālākai materiāla teksta izpētei. Otrajā nodaļā tiek veikta tieša Zinaīdas Hippiusas literāro portretu analīze, kuras gaitā tiek atrasti mākslinieciskie līdzekļi, ar kuru palīdzību tiek veidots portretējamais tēls, kā arī tiek apskatītas autora personības veidošanas formas tekstā.Bachelor thesis is dedicated to the analysis of the genre of a literary portrait and its features in Zinaida Hippius's collected volume "Living faces" as an example material. To reach the aim the author carefully studied a number of existing literary works on the problem of definition, genesis and typology of literary portrait.
The research consists of two parts. The first part contains the description of the main theoretical problems essential for the further study of the text. The second part is dedicated to the analysis of Zinaida Hippius's literary portraits; the artistic means that help to create the image of a described person, as well as the forms of author's identity figuration are reviewed
- …
