381 research outputs found
Delineating Europe's mountains
No full textAbstract With increasing recognition of the importance of the world's mountains, needs for consistent definitions of 'mountains' have grown. A major advance at the global scale was made in 2000 by the UNEP World Conservation Monitoring Centre (UNEP-WCMC). However, certain European states had defined the « mountain » area of their countries since the 1950s. In the context of social and economic cohesion within the European Union, a common delineation of European mountains has been prepared, refining the UNEP-WCMC definition. This process is described, and the results presented for 29 European countries.F. Price Martin, Lysenko Igor, Gloersen Erik. Delineating Europe's mountains. In: Revue de géographie alpine, tome 92, n°2, 2004. Montagnes d'Europe. Acteurs, légitimation, délimitation, sous la direction de Gilles Rudaz . pp. 75-86
La délimitation des montagnes européennes
No full textRésumé : L'importance des espaces de montagnes étant de plus en plus largement reconnue, il apparaît nécessaire d'établir une définition cohérente de ces espaces. L'UNEP World Conservation Monitoring Centre (UNEP-WCMC) a proposé une première délimitation mondiale en 2000. Cependant, certains pays européens disposent de définitions nationales des espaces de montagne depuis les années l950. Dans le cadre des politiques de cohésion sociale et économique au sein de l'Union européenne, une délimitation commune des espaces de montagne européens a été établie, à partir de la définition proposée par l'UNEP-WCMC. Le processus d'adaptation de la définition mondiale au cadre européen est décrit, ainsi que les résultats pour 29 pays européens.F. Price Martin, Lysenko Igor, Gloersen Erik. La délimitation des montagnes européennes. In: Revue de géographie alpine, tome 92, n°2, 2004. Montagnes d'Europe. Acteurs, légitimation, délimitation, sous la direction de Gilles Rudaz . pp. 61-74
Mental “knight-defender” archetype in choral work by Mykola Lysenko
No full textУ статті здійснено спробу цілісного осмислення ментального архетипу “лицаря-захисника” у хоровій творчості М. Лисенка на прикладі кантат у контексті дослідження основних складових українського національного характеру. Стверджується, що у кантатах М. Лисенка послідовно втілюються різні ґрані лицарського архетипу у символіці двох органічних іпостасей “лицаря-захисника” - це вольовий ментальний первінь Героя-кшатрія з ментальними ґранями Борця і Переможця та кордоцентричний первінь Філософа-брахмана. / The attempt of integral comprehension of mental “knight-defender” archetype in choral work by M. Lysenko on the example of cantatas in the context of research of basic constituents of Ukrainian national character is comes true in the article. An author asserts that different verges of knight’s archetype in the symbolic of two organic hypostasis of “knight-defender” such as volitional mental basis of Hero-Kshatry with the mental verges of Fighter and Winner and cardiocentristic basis of Philosopher-Brahmin are consistently incarnated in the cantatas by M. Lysenko
ДО ІСТОРІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ М. В. ЛИСЕНКА (музейний аспект)
No full textThe author of this article aims to show, on the base of museum and archive sources, exhibits and expositions, the history of creative heritage of а unique and genius personality of Mykola Vitalijovych Lysenko — the founder of Ukrainian classical music and artist, who, for all of his live had been collecting and compiling Ukrainian folklore
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
The works of Mykola Lysenko in Galina Lewicka’s performing and journalistic activity
No full textThe article analyses the achievements of Galina Lewicka (1901–1949) in the fields of piano performance and journalism. She promoted the artistic output of Mykola Lysenko (1842–1912) – a Ukrainian composer, teacher, pianist, conductor and folklorist. As one of the greatest Galician pianists, Lewicka took part in a series of concerts held in the years 1930–1940 to honour Lysenko, during which she performed his First rhapsody – a remarkably difficult piece created on the basis of folk dumas. In 1937, her interpretation of this work performed in Lviv was enthusiastically received by several critics. She wrote about the experience of performing the piece in the article Lysenko’s “First rhapsody.” Lewicka also performed other works written by the composer, including vocal-instrumental pieces played with the famous singer Michaił Gołyński. The pianist is also the author of a book for young people entitled Mykola Lysenko, which she published under the pseudonym of Oksana Piatygorskaya for the 100th anniversary of Lysenko’s birth, which was held in Lviv in 1942, and a review of a concert that took place in an opera theatre as part of the event. Lewicka’s promoting activity is an expression of her sincere respect for Mykola Lysenko – the founder of the Ukrainian school of composition, an activist and a patriot. The pianist’s achievements in performing drew the attention of numerous authors: Oleg Krysztalski, Tetiana Worobkewycz, Natalia Kaszkadamowa, Oksana Ditczuk and others. None of them, however, paid attention to her accomplishments in the field of promoting Lysenko’s activity and works ject. The aim of this article is, therefore, to present Lewicka’s achievements in the field of perform- ing Lysenko’s pieces and to determine the degree to which she contributed to popularizing the knowledge of the composer in Galicia.W artykule przeprowadzono analizę osiągnięć z zakresu wykonawstwa fortepianowego i działalności publicystycznej Galiny Lewickiej (1901–1949), która propagowała dorobek artystyczny Mykoły Łysenki (1842–1912) – ukraińskiego kompozytora, pedagoga, pianisty, dyrygenta i folklorysty. G. Lewicka – jako jedna z najwybitniejszych pianistek galicyjskich – w latach 1930–1940 brała udział w koncertach ku czci M. Łysenki, na których wykonywała jego Pierwszą rapsodię – utwór niezwykle trudny, stworzony w oparciu o stylizację ludowych dum. W 1937 roku jej interpretacja tego dzieła we Lwowie zdobyła entuzjastyczną ocenę kilku krytyków. Doświadczenie, które było jej udziałem w związku z wykonaniem utworu, opisała w artykule „Pierwsza rapsodia” Łysenki. G. Lewicka wykonywała też inne utwory kompozytora, między innymi wokalno-instrumentalne, wspólnie ze znanym wokalistą Mychajłem książki popularnonaukowej dla młodzieży pt. Mykoła Łysenko, którą opublikowała pod pseudonimem Oksana Piatygorskaya . Napisała ponadto artykuł o wystawie jubileuszowej z okazji 100. rocznicy urodzin M. Łysenki, obchodzonej we Lwowie w roku 1942, oraz recenzję koncertu, który odbył się w teatrze operowym z tejże okazji. Działalność propagatorska Lewickiej jest wyrazem szczerego szacunku dla Mykoły Łysenki – założyciela ukraińskiej szkoły kompozytorskiej oraz aktywnego działacza i patrioty. Osiągnięciami wykonawczymi pianistki interesowali się liczni autorzy: Oleg Krysztalski, Tetiana Worobkewycz, Natalia Kaszkadamowa, Oksana Ditczuk i inni.
Nie zwrócono jednakże uwagi na jej dorobek z zakresu popularyzowania działalności i twórczości M. Łysenki . Stąd wypływa potrzeba kompleksowego pogłębienia tego zagadnienia. Celem niniejszego artykułu jest zatem wykazanie osiągnięć G. Lewickiej w zakresie wykonawstwa utworów fortepianowych M. Łysenki oraz określenie jej udziału w pogłębieniu galicyjskiej wiedzy na temat kompozytora
Тезисы докладов ХХ научно-технической конференции в рамках проблемы «Наука и мир». Часть 2
No full textStrokach, Petr Pavlovich; Shvedovsky, Petr Vladimirovich; Yaromsky, Viktor Nikolaevich; Parkhimovich, Igor Vladimirovich; Valuev, Vladimir Egorovich; Gladyshchuk, Anatoly Antonovich; Chernenko, G. A.; Klopotsky, Anatoly Vasilievich; Lysenko, Vasily Ivanovich; Vasilchenko, Svetlana Vasilievna; Strokach, Taisiya Vladimirovna; Plechko, E. L. Abstracts of the XX scientific and technical conference within the framework of the problem "Science and the world". Part 2.В тезисах докладов научно-технической конференции, проводимой в рамках проблемы «Наука и мир», освещаются последние достижения ученых и специалистов народного хозяйства в области технических и гуманитарных наук
Shevchenko’s Grateful Readers from Dnieper Ukraine: Volodymyr Antonovych and Mykola Lysenko
No full textАвторка статті розглядає, як вплинула поезія Шевченка на національну ідентичність двох
чільних представників громадівського руху в Україні – правобережця В. Антоновича й лівобережця
М. Лисенка. Вона стверджує, що “Кобзар”– це книжка, що формувала українську політичну
ідентичність. Під її впливом відбувалася деполонізація правобережної української інтелігенції й
дерусифікація лівобережної. Поезія Шевченка була як головним елементом освітньої програми
народництва, так і наріжним каменем народницької ідеології.This paper outlines the portrait of Shevchenko’s reader from the Dnieper Ukraine in the first half of
the 19th century based on the example of two prominent figures of Kyiv (Old) “Hromada” Volodymyr
Antonovych and Mykola Lysenko. The first one represented the intellectuals from the Right Bank
Ukraine, the second one ‒ from the Left Bank part. Under the infl uence of the Ukrainian national
renaissance Volodymyr Antonovych became de-Polonized. He was the first political Ukrainian who
understood the significance of Shevchenko’s poetry for the formation of Ukrainian national identity
(this is evidenced by his memoirs and promoting Shevchenko’s works). According to M. Starytskyi,
Mykola Lysenko perceived “Kobzar” passionately. Not only did he become de-Russificated under the
infl uence of Shevchenko’s poetry, but also made the music to “Kobzar” a matter of his life.
The author of the paper emphasizes that Shevchenko’s works urged the intellectuals from the Right
and Left Bank Ukraine, disconnected after the Truce of Andrusovo, to unite in “Hromada” movement.
At the same time the Left Bank intellectuals dominated in “Hromada”. On the researcher’s opinion,
this fact may be explained by the high level of education in the Cossak Hetmanate Ukraine. “Kobzar”
was a cornerstone for the educational program of Ukrainian ‘narodnyks’ and this whole intellectual
movement was based on it. Shevchenko’s works essentially contributed to spreading the Ukrainian
idea in Galicia.
There is an opinion, that it was the Galician people who separated the Ukrainian national identity
from Russian, while in the Left Bank Ukraine both of these identities coexisted. The author of the
paper believes that the intellectuals in both parts of Ukraine in 1860s-1870s had an indistinct national
identity. Unlike the Galicians the intellectuals from Ukraine under Russian rule, in particular Volodymyr
Antonovych, could not speak openly about Ukrainian self-sufficiency. However Shevchenko (born in
the Right Bank Ukraine) was first among Ukrainian intellectuals to voice a thesis about the separation
of Ukrainians from Russians, about the distinctive Ukrainian history, language and literature that differ
from the Russian ones
- …
