Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Theretical and Methodical Foundations and Practical Directions For Optimizing Personal Lenging Management Processes in the banking Sector of Ukraine
У статті розглянуто теоретико-методичні засади та практичні напрями оптимізації управління кредитуванням фізичних осіб у банківському секторі України. Проаналізовано тенденції 2020–2025 рр., зокрема
зростання обсягів роздрібного кредитування, цифровізацію процесів, покращення якості портфелів і зниження частки NPL. Досліджено вплив монетарної політики, ризик-орієнтованих підходів, ESG-принципів та систем скорингу на ефективність банківського менеджменту. Запропоновано напрями вдосконалення управлінських моделей на основі цифрових технологій, стрес-тестування та прогнозної аналітики для підвищення фінансової стійкості й конкурентоспроможності банківської системи України. Підкреслено роль
фінансової інклюзії, людського капіталу та державних програм у підвищенні доступності кредитівThe article examines the theoretical and methodological foundations and practical directions for optimizing
personal lending management processes in the banking sector of Ukraine. The study focuses on the period
2020–2025, marked by structural changes caused by the war, monetary policy adjustments, and the rapid digitalization
of financial services. Using supervisory statistics of the National Bank of Ukraine and sectoral reports, the paper
analyzes trends in retail lending growth, portfolio quality improvement, and the decline in non-performing loans.
The author substantiates that the optimization of credit processes is achieved through risk-oriented management
models, automation, and the integration of ESG principles and behavioral analytics. Special attention is paid to
the influence of macroeconomic stability, interest rate dynamics, and regulatory harmonization with EU standards
on banks’ lending strategies. The study highlights that digital transformation, including AI-based scoring systems
and real-time data analysis, significantly increases the efficiency and transparency of credit decision-making.
It is concluded that further improvement of credit management should rely on predictive modeling, advanced stress
testing, and the development of integrated digital ecosystems that ensure a balance between profitability, risk, and
social responsibility. The optimization of personal lending management processes thus becomes a key factor in
the sustainable post-war recovery and the strengthening of Ukraine’s financial stability. Furthermore, the research
emphasizes the importance of financial inclusion, human capital development, and institutional cooperation
between banks, regulators, and state programs to expand credit accessibility and strengthen the resilience of the
national banking system
Modern models for preventing domestic violence in socially vulnerable families with children
Проблема домашнього насильства залишається вкрай гострою як в усьому світі, так і в Україні. Це явище є однією з найпоширеніших форм порушення прав людини, особливо—прав дитини. Домашнє насильство часто сприймається суспільством виключно як фізичне насильство в межах сім’ї. Однак це значно ширше поняття, що охоплює також психологічне, економічне та сексуальне насильство. Часто такі прояви залишаються непоміченими або сприймаються як «нормальні». Наприклад, жорстоке фізичне покарання дітей під виглядом «виховання» є однією з форм домашнього насильства, яка у свідомості багатьох досі не асоціюється з порушенням прав дитини.
Окрему увагу слід приділити гендерно зумовленому насильству (ГЗН)—насильству, яке спрямоване на особу через її гендер, або насильство, що здійснюється над особами конкретного гендеру неспівмірно.
Роми традиційно є однією з найбільш дискримінованих та соціально вразливих етнічних груп в Україні. Їхній доступ до освіти, медицини, працевлаштування та соціальних послуг у мирний час був суттєво обмежений. Війна лише погіршила ситуацію – багато ромських родин втратили домівки, джерела доходів, можливість отримувати базові соціальні
послуги. Через це рівень соціального напруження, а також випадків насильства в середині громад значно зріс.
Гендерні відносини в ромських громадах мають традиційний,
патріархальний характер. У таких спільнотах часто переважають суворі гендерні ролі, чітке розмежування обов’язків і поведінкових норм для чоловіків та жінок. Такі норми часто не допускають рівності статей, а жінки
опиняються в залежному становищі – економічно, психологічно і соціально.
Поширеними залишаються ранні шлюби та дітонародження у підлітковому віці, що, у свою чергу, ще більше ускладнює можливості ромських жінок здобувати освіту, працювати та приймати рішення щодо власного життя.The problem of domestic violence remains extremely acute both worldwide and in Ukraine. This phenomenon is one of the most common forms of human rights violations, especially children's rights. Domestic violence is often perceived by society exclusively as physical violence within the family. However, it is a much broader concept that also includes psychological, economic, and sexual violence. Such manifestations often go unnoticed or are perceived as “normal.” For example, cruel physical punishment of children under the guise of “upbringing” is a form of domestic violence that many people still do not associate with a violation of children's rights.
Special attention should be paid to gender-based violence (GBV)—violence directed at a person because of their gender, or violence perpetrated against persons of a particular gender disproportionately.
Roma are traditionally one of the most discriminated and socially vulnerable ethnic groups in Ukraine. Their access to education, healthcare, employment, and social services was significantly limited even in peacetime. The war has only exacerbated the situation—many Roma families have lost their homes, sources of income, and access to basic social services.
As a result, social tensions and incidents of violence within communities have increased significantly.
Gender relations in Roma communities are traditionally patriarchal.
Such communities are often characterized by strict gender roles, clear divisions of labor, and behavioral norms for men and women. Such communities are often dominated by strict gender roles and a clear division of responsibilities and behavioral norms for men and women. These norms often do not allow for gender equality, and women find themselves in a dependent position – economically, psychologically, and socially.
Early marriage and teenage pregnancy remain common, which in turn further complicates Roma women's opportunities to obtain education, work, and make decisions about their own lives
Використання штучного інтелекту для розвитку підприємницької компетентності майбутніх економістів: теоретичний аспект
The authors of the article emphasize the importance of developing the entrepreneurial competence of future economists, emphasizing the use of artificial intelligence (AI) in this process, which is currently a modern technology for the transformation of education, in particular economic. Analyzing foreign and Ukrainian publications, which investigated the use of AI in the professional training of students of economic specialties, the authors note that this issue has not been sufficiently studied by Ukrainian and foreign scientists, which actualizes the presented research. The research methodology involved searching for scientific publications in the scientometric databases Scopus, ERIC and Web of Science and further analysis of the selected publications, which allowed the authors to identify a number of key trends and approaches. In particular, we emphasize that the use of such AI technologies as machine learning, natural language processing, expert systems, machine vision, large language models, big data and AI chats are effective for the development of entrepreneurial competence. The integration of AI into entrepreneurial education increases digital competence, students' confidence in their own abilities, promotes the development of innovative thinking, technical skills, creative thinking, cognitive engagement and multicultural communication, and also increases the motivation and practical readiness of students to create their own digital projects. All this happens thanks to a clear strategy and ethical use of AI to improve the quality of economic education.Автори статті підкреслюють важливість розвитку підприємницькоїкомпетентностімайбутніх економістів, акцентуючи на використанні у цьому процесі штучного інтелекту(ШІ),який наразі є сучасною технологією для трансформації освіти, зокрема економічної. Аналізуючиіноземні та українські публікації, в якихдосліджувалося використання ШІ у професійній підготовці студентів економічних спеціальностей, авторизазначають, що це питання недостатньо вивчено українськими та іноземними науковцями, що актуалізує представлене дослідження. Методологія дослідження передбачала пошук наукових публікацій у наукометричних базах Scopus,ERIC та Web of Science та подальший аналіз відібраних публікацій, що дозволило авторам виявити низку ключових тенденцій, підходів. Зокрема акцентуємо, що використання таких технологій ШІ,як машинне навчання, обробка природної мови, експертні системи,машинний зір, великі мовні моделі, великі дані та ШІ-чати є ефективними длярозвитку підприємницької компетентності. Інтеграція ШІ в підприємницьку освіту підвищує цифрову компетентність, впевненість студентів у власних здібностях, сприяє розвитку інноваційного мислення, технічних навичок,творчого мислення, когнітивної залученості та мультикультурної комунікації, а також підвищує мотивацію та практичну готовність студентів до створення власних цифрових проєктів. Все це відбувається завдяки чіткій стратегії та етичному використанню ШІ для підвищення якості економічної освіти
Особливості формування та реалізації вимови приголосних звуків у дітей із дитячою апраксією мовлення
Створення та просування блогу зпопуляризації української мови й культури
«ГОМІН» (@ukrainian_homin) — це інстаграм-блог, спрямований на популяризацію української мови та культури. Заснований у 2025 році, він пропонує лише перевірену інформацію, подану стисло й доступно, а також оригінальний авторський вміст.
Контент у блозі вирізняється різноманітністю форматів: інформаційно- розважальні дописи, сториз і рилз. Інтерактивний підхід до ведення блогу — зокрема, опитування й тести — залучає нових підписників і утримує увагу наявних.
Основна мета «ГОМОНУ» — зробити українську мову невід’ємною частиною повсякденного життя та зібрати довкола проєкту активну спільноту однодумців.
Блог розрахований на читачів, яким цікаво досліджувати теми, пов’язані з мовою, історією, культурою, а також тих, хто прагне вдосконалити власне мовлення
Створення та наповнення інстаграм-сторінки Видавничого дому «КИЙ»
Інстаграм-сторінка Видавничого дому «КИЙ»: publishing_house_kyi.
Інстаграм-сторінка подає інформацію про видавництво та знайомить авдиторію з асортиментом книжок, наповнена фотографіями видань, описом та анотаціями.
Інстаграм-сторінка не призначена для прямого продажу книжок, але в описі міститься посилання на сайт, де можна ознайомитися з інформацією про можливість придбання видань.
Задля більшої кількості контенту, використані цитати з деяких книжок видавництва та цікаві історії, які можуть заохотити авдиторію до подальшого знайомства з видавництвом та книжками.
Також завдяки інстаграм-сторінці можна дізнатися про актуальні події Видавничого дому «КИЙ», до прикладу, про презентації книжок. Інформація про презентації книжок передбачає відповіді на запитання: яке видання вийшло друком, час та місце проведення заходу.
Інстаграм-сторінка створена для читачів, викладачів, екскурсоводів, студентів, а також потенційних авторів
Diagnostic aspect of forming research skills of primary school pupils during the study of civic and historical educational field
Дослідницькі вміння молодших школярів виступають основою формування знань, отримання і опрацювання нової інформації, розвитку самостійності, творчості, допитливості. Дослідницькі вміння молодших школярів розглядаємо як сукупність інтелектуальних, практичних, емоційних дій для вирішення завдань дослідницького спрямування. Серед таких умінь визначаємо: вміння бачити проблеми; ставити запитання; робити припущення; давати визначення поняттям; спостерігати; порівнювати; класифікувати; структурувати матеріал; робити висновки; доводити власні ідеї. Зміст громадянської та історичної освітньої галузі допомагає опановувати дослідницькі вміння, які співвідносяться з результатами, що визначені в Державному стандарті початкової освіти. Для визначення рівня сформованості дослідницьких умінь учнів 3 класу були запропоновані практичні завдання дослідницького характеру на матеріалі змісту громадянської та історичної освітньої галузі. Таких завдань було розроблено шість і кожне відповідало одному з дослідницьких умінь: ставити проблемні запитання, планувати власне дослідження, збирати, аналізувати інформацію з текстового джерела, порівнювати, класифікувати інформацію, формулювати висновки. До кожного завдання були визначені кількісні (кількість правильних відповідей) та якісні показники (правильність, повнота, логічність відповіді, оригінальність, точність у виконанні завдання, відсутність повторень). Аналіз отриманих емпіричних даних засвідчив, що в учнів 3 класу краще сформовані вміння класифікувати (60% середній, 20% високий і низький рівень), порівнювати (55% середній, 20% високий, 25% низький рівень), робити висновки і планувати дослідження висновки (50% середній, 30% високий, 20% низький рівень). Нижчі показники сформованості вміння ставити запитання (45% середній, 35% високий, 20% низький рівень) та збирати інформацію (45% середній, 15% високий, 40% низький рівень). Для кращого опанування учнями дослідницькими вміннями доцільно обирати матеріал, що розташований довкола, викликає інтерес, емоції, враховує особистий досвід, надавати перевагу практичним способам дослідницької діяльності.The research skills of younger schoolchildren serve as the basis for the formation of knowledge, obtaining and processing new information, and developing independence, creativity, and curiosity. We consider the research skills of younger schoolchildren as a set of intellectual, practical, and emotional actions to solve research-oriented tasks. Among such skills, we define: the ability to see problems; ask questions; make assumptions; define concepts; observe; compare; classify; structure material; draw conclusions; prove one's own ideas. The content of the civics and history education field helps to master research skills that correlate with the outcomes defined in the State Standard of Primary Education. To determine the level of development of research skills of 3rd grade students, practical tasks of a research nature were proposed based on the content material of the civic and historical educational field. Six such tasks were developed, each corresponding to one of the research skills: asking problem questions, planning one's own research, collecting and analyzing information from a text source, comparing and classifying information, and formulating conclusions. До кожного завдання були визначені кількісні (кількість правильних відповідей) та якісні показники (правильність, повнота, Quantitative (number of correct answers) and qualitative indicators (correctness, completeness, logicality of the answer, originality, accuracy in completing the task, absence of repetitions) were determined for each task.логічність відповіді, оригінальність, точність у виконанні завдання, відсутність повторень). Analysis of the empirical data obtained showed that 3rd grade students have better developed skills in classifying (60% average and 20% high and low level), comparing (55% average and 20% high and 25% low level), drawing conclusions and planning research conclusions (50% average and 30% high and 20% low level). Lower indicators of the development of the ability to ask questions (45% average and 35% high and 20% low level) and collect information (45% average and 15% high and 40% low level). For students to better master research skills, it is advisable to choose material that arouses interest, emotions, is located around, and to give preference to practical methods of research activity
Створення та просування блогу про дитячу літературу
«Читайко» — блог, який досліджує та популяризує дитячу літературу. Проєкт орієнтований на дві основні аудиторії: батьків, які хочуть заохотити дітей до читання, та студентів-видавців, які прагнуть розвивати свої професійні навички у сфері книговидання.
Основний контент «Читайко» складається з рецензій на нові книжки, аналізу актуальних тенденцій дитячої літератури, інтерв’ю з авторами та експертами, а також порад для батьків про те, як формувати любов до книг у дітей. Окрім цього, блог пропонує авторські рубрики, що дозволяють поглиблено розглядати окремі теми, пов’язані з дитячим читанням і книговиданням.
Соціально-культурне значення блогу «Читайко» полягає в сприянні розвитку читацької культури серед дітей, наданні батькам доступу до обґрунтованої експертної інформації про сучасний книжковий ринок та підтримці загального рівня культури читання в суспільстві.
У стратегії розвитку передбачено розширення функціоналу блогу, зокрема створення добірок книжок для різних вікових категорій, а також поглиблену співпрацю з видавцями та авторами для висвітлення процесу створення дитячої книги.
Станом на 14 травня 2025 року проєкт @chytaiko_ має такі результати: загальна кількість підписників становить 100 осіб; з початку ведення блогу було опубліковано 88 публікацій. Перший допис з’явився 2 січня 2025 року.
У межах активної реалізації проєкту вдалося здійснити дві повноцінні співпраці з авторками дитячих книжок — Марією Солтис-Смирновою та Катериною Переконос.
Також реалізовано колаборацію з українським видавництвом «Відкриття». Загалом у межах цієї співпраці було підготовлено й опубліковано 5 тематичних дописів.
Найуспішнішою публікацією блогу став текстовий інтерв’ю-допис із Катериною Переконос, який набрав 1 264 перегляди.
Саме ця публікація забезпечила залучення понад 50% нової аудиторії до блогу та стала ключовим інструментом розширення охоплення проєкту.
У період з 23 березня по 21 квітня 2025 року профіль переглянули 3623 рази, з яких 70% наявні підписники, а 30% користувачі, які не є підписниками сторінки. Такий розподіл демонструє активну зацікавленість постійної аудиторії та водночас ефективне охоплення нових користувачів.
Загальна кількість охоплених облікових записів становить 937, що на 1219,7% більше порівняно з попереднім періодом. Основну частку переглядів забезпечили дописи (78,4%), що підкреслює їхню провідну роль у взаємодії з аудиторією
Створення та промоція літературного подкасту про Київ
«ЖИВА КНИГА» – це серія з чотирьох аудіовізуальних подкастів, присвячена літературним творам, події яких відбуваються у Києві. Проєкт поєднує огляд книжкових видань із розповідями про їхній культурний контекст та сучасними реаліями столиці, а також розповідь про їхніх авторів.
Проєкт популяризує українську літературу серед молоді; спрямований на розвиток книжкового ринку через просування книг українських авторів; підтримує імідж Києва як міста з визначною літературною історією, яка органічно поєднується з сучасністю. Проєкт буде цікавим для поціновувачів літератури, які бажають глибше ознайомитися з українськими творами, особливо урбаністичного спрямування.
Соціально-економічні показники ефективності проєкту: проєкт має потенціал до подальшої монетизації.
Можливості узагальнення та подальшого практичного застосування. Цей проєкт має оригінальний формат, який можна наслідувати. Подкаст має потенціал до масштабування, наприклад, створення серії випусків про книги відомих письменників, події яких відбуваються в інших містах України. Це допоможе популяризувати українську літературу та зацікавити аудиторію більше пізнавати українські міста
Masculinization of feminine (women's) discourse in contemporary Ukrainian dramaturgy
Стаття присвячена осмисленню явища маскулінізації жіночого образу в сучасній українській драматургії періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році на матеріалі «2: Антології ІХ конкурсу п’єс “Драма.UA”». Визначено ключові художні стратегії, завдяки яким відбувається трансформація фемінного дискурсу в напрямі сили, мобілізації, рішучості, готовності діяти й захищати. Особливу увагу приділено тому, як війна провокує перегляд гендерних ролей і призводить до формування нових типів жіночої суб’єктності в драматургічному тексті. Теоретичну основу дослідження становлять концепції Дж. Батлер (перформативність гендеру), Р. Брайдотті (постгендерна суб’єктність), К. Карут (травматичне повторення). У межах цих підходів маскулінізація жіночого образу трактована не як художня девіація, а як новий тип репрезентації суб’єкта, здатного говорити, діяти, приймати рішення й захищати в умовах катастрофи. У центрі дослідження – жіночі персонажі у новій героїчній парадигмі, що поєднує емоційну чутливість і дієву відповідальність. Маскулінізація розглядається не як спроба імітації «чоловічої» поведінки, а як адаптивна стратегія виживання в умовах травматичного досвіду. У статті проаналізовано низку аспектів репрезентації жіночої дії: тілесно-просторова активність, мовна організація дії, емоційно-етична риторика. Висвітлено, як жіноче тіло перетворюється на «броню», на інструмент прямої дії – не як виняток, а як нова норма в умовах війни. Особливої ваги набуває тема материнства як джерела сили, витривалості й стратегічного самозабуття, що формує внутрішній «фронт» – поле боротьби не лише за фізичне, а й за психологічне виживання дитини. Показано, що сучасна українська драма фіксує становлення постгендерної героїки, в основі якої лежить поєднання сили й емпатії, дії й турботи, стратегії й вразливості. Таким чином, у досліджуваних текстах відбувається не редукція жіночого образу до маскулінних форм, а розширення його меж через вписування фемінного досвіду в логіку героїчного. Героїня, яка говорить коротко, рухається швидко, ухвалює рішення в критичних умовах – не виходить за межі жіночого, а творить його оновлену, гібридну форму. Маскулінізація в українській драматургії постає як форма літературного спротиву, художній інструмент етичної реакції на війну та спроба зафіксувати нову жіночу присутність у театрі пам’яті й свідчення.The article is devoted to understanding the phenomenon of masculinisation of the female image in contemporary Ukrainian drama during the period of Russia's full-scale invasion of Ukraine in 2022 based on the material of “2: Anthology of the IX Play Competition ‘Drama.UA’ ”. The article identifies the key artistic strategies that transform feminine discourse in the direction of strength, mobilisation, determination, and readiness to act and defend. Particular attention is paid to how the war provokes a revision of gender roles and leads to new types of female subjectivity in the dramatic text. The theoretical basis of the study is the concepts of J. Butler (performativity of gender), R. Braidotti (post-gender subjectivity), and C. Caruth (traumatic repetition). Within these approaches, the masculinisation of the female image is not interpreted as an artistic deviation, but as a new type of representation – a subject capable of speaking, acting, making decisions, and protecting in the face of disaster. The study focuses on female characters in a new heroic paradigm that combines emotional sensitivity and effective responsibility. Masculinisation is seen not as an attempt to imitate ‘masculine’ behaviour, but as an adaptive strategy of survival in the face of traumatic experience. The article analyses several aspects of the representation of female action: bodily-spatial activity, linguistic organisation of action, emotional and ethical rhetoric. The author highlights how the female body turns into ‘armour’, an instrument of direct action, not as an exception, but as a new norm in wartime. Of particular importance is the theme of motherhood as a source of strength, endurance, and strategic self-forgetfulness, which forms an internal ‘front’ – a battlefield not only for the physical but also for the psychological survival of the child. It is shown that contemporary Ukrainian drama records the formation of post-gender heroics based on a combination of strength and empathy, action and care, strategy and vulnerability. Thus, the texts under study do not reduce the female image to masculine forms, but expand its boundaries by incorporating feminine experience into the logic of the heroic. A heroine who speaks briefly, moves quickly, and makes decisions in critical conditions does not go beyond the feminine, but creates its renewed, hybrid form. Masculinisation in Ukrainian drama appears as a form of literary resistance, an artistic tool for an ethical response to the war, and an attempt to capture a new female presence in the theatre of memory and testimony