Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Biographical project as a genre and as a technology: conceptual boundaries and main varieties
No full textУ статті проаналізовано становлення й сучасний стан поняття «біографічний проєкт» в українському та зарубіжному гуманітарному просторі. Історіографія демонструє відсутність уніфікованого тлумачення цього терміна, що варіюється від психологічної «самопроєкції» до педагогічного «проєкту дослідження біографії». Найпродуктивнішим для узагальнення обрано підхід, що визначає біографічний проєкт як культурно-наукову й цифрову ініціативу, спрямовану на систематичне поширення біографічного знання та залучення аудиторій до осмислення інтелектуальної спадщини. Аналіз широкого кола традиційних і новітніх практик дозволив виокремити ключові ознаки цього феномену – тривалість, повторюваність, сталість формату та накопичення результатів, що формують стійкі комунікативні середовища довкола видатних постатей.
У роботі охарактеризовано різні типи біографічних проєктів, зокрема меморіальні конференції, літературні та мистецькі конкурси, тематичні фестивалі, які формують дослідницькі спільноти, продукують нові інтерпретації та збагачують біографічний наратив. Окрему увагу приділено інноваційним цифровим форматам – онлайн-платформам, інтерактивним мапам, аудіовізуальним і медійним проєктам, що забезпечують широку доступність матеріалів і залучають нові аудиторії. Показано, що традиційні й інноваційні ресурси взаємодоповнюють одне одного, поєднуючи глибину академічного опрацювання з комунікативною динамікою цифрового середовища.
Узагальнюючи, біографічний проєкт визначено як тривалу культурну, наукову чи меморіальну ініціативу, спрямовану на вивчення, популяризацію та актуалізацію життя й ідей окремої постаті або групи осіб. Стаття демонструє, що такі проєкти є важливим механізмом формування колективної пам’яті, підтримання історичної тяглості та конструювання сучасних інтерпретацій національної спадщини.The article analyzes the formation and current state of the concept of the «biographical project» in the Ukrainian and international humanities space. Historiography demonstrates the absence of a unified interpretation of this term, which ranges from the psychological notion of «self-projection» to the pedagogical concept of a «biography research project». The most productive approach for generalization defines the biographical project as a cultural, scholarly, and digital initiative aimed at the systematic dissemination of biographical knowledge and the engagement of audiences in reflecting on intellectual heritage. An analysis of a wide range of traditional and innovative practices allowed the identification of key characteristics of this phenomenon – duration, repetitiveness, stability of format, and accumulation of results that form sustainable communicative environments around prominent figures.
The study characterizes various types of biographical projects, including memorial conferences, literary and artistic competitions, and thematic festivals, which form research communities, produce new interpretations, and enrich the biographical narrative. Special attention is given to innovative digital formats – online platforms, interactive maps, audiovisual, and media projects – which ensure broad accessibility of materials and attract new audiences. It is shown that traditional and innovative resources complement each other, combining the depth of academic research with the communicative dynamics of the digital environment.
In general, a biographical project is defined as a long-term cultural, scholarly, or memorial initiative aimed at studying, popularizing, and actualizing the life and ideas of an individual or a group of people. The article demonstrates that such projects are an important mechanism for forming collective memory, maintaining historical continuity, and constructing contemporary interpretations of national heritage
Англомовне Instagram-медіа «wardrobe.media» як платформа висвітлення впливу війни проти України на світові модні тенденції: розвиток контенту, взаємодія з аудиторією, стратегія просування
No full textМагістерська робота присвячена детальному та комплексному аналізу взаємозв’язку між глобальними військовими конфліктами, з особливим акцентом на війну в Україні, й їхнім впливом на світові модні тенденції. В центрі дослідження — авторський медіапроєкт «wardrobe.media», який виступає платформою для аналізу, візуалізації та поширення інформації про те, як війна трансформує дизайн, стилістичні рішення, вибір матеріалів та споживчу поведінку у сучасній модній індустрії.
У роботі розглядається, яким чином світові політичні події впливають на творчі процеси у сфері моди, змінюють виробництво та споживання одягу, сприяючи формуванню нових стильових трендів. Особлива увага приділяється ролі соціальних мереж як важливого інструменту комунікації між дизайнерами, брендами та аудиторією, особливо у кризові періоди.
Поєднуючи теоретичний аналіз, мультимедійні інструменти та емпіричні дані, дослідження робить вагомий внесок у практичну діяльність професіоналів модної індустрії та медіасфери. Через проєкт «wardrobe.media» формується унікальний інформаційний простір, який не лише інформує про особливості моди в умовах війни, а й сприяє формуванню нових культурних міркувань, відкриваючи горизонти для подальших досліджень у цій модній галузі.
Таким чином, робота розширює розуміння впливу воєнних конфліктів на моду та пропонує сучасні інструменти аналітики і комунікації, які служать містком між науковими здобутками й практичними потребами індустрії.The master’s thesis is dedicated to a detailed and comprehensive analysis of the relationship between global military conflicts, with a particular focus on the war in Ukraine, and their influence on global fashion trends. At the center of the study is the author’s digital project “wardrobe.media,” which serves as a platform for analyzing, visualizing, and disseminating information about how the war transforms design, stylistic decisions, choice of materials, and consumer behavior in the contemporary fashion industry.
The research explores how global political events affect creative processes in the fashion sphere, alter garment production and consumption, and contribute to the emergence of new style trends. Special attention is given to the role of social media as a crucial tool for communication between designers, brands, and audiences, especially during crisis periods.
Combining theoretical analysis, multimedia tools, and empirical data, the study makes a significant contribution to the practical activities of professionals in the fashion industry and media field. Through the “wardrobe.media” project, a unique informational space is created that not only informs about the features of fashion in war conditions but also fosters the development of new cultural reflections, opening horizons for further research in this fashion domain.
Thus, the thesis broadens the understanding of the impact of military conflicts on fashion and proposes modern analytical and communication tools that serve as a bridge between scientific findings and the practical needs of the industry
Заголовок як засіб привернення уваги аудиторії на платформі "Інстаграм"
No full textThe master's thesis is devoted to the study of headlines as a communication tool for attracting audience attention on the Instagram platform. The research combines theoretical analysis of headline functions in media and practical testing through the development of an author media project «post_title_secrets», implemented on Instagram.
The work examines key scientific approaches to the understanding of headlines, including structural, semiotic, cognitive and pragmatic perspectives, and analyzes psychological mechanisms of audience perception in the conditions of fragmented attention and rapid content consumption. Special attention is paid to the modern tendencies of headline use in digital media, with a focus on formats specific to Instagram, such as carousel posts, micro-tips and text overlays in Reels.
The practical part of the thesis presents a media project created to test the effectiveness of various headline types: informative, emotional, intriguing, problem- oriented and call-to-action headlines. The project includes content production, analytical posts, and educational materials, as well as monitoring of engagement metrics (views, saves, reactions, profile actions). A SWOT analysis was conducted to determine the strengths, limitations, opportunities and potential threats of the project.
The results of the study demonstrate that headlines with a clear promise of value, emotional tone or elements of curiosity significantly increase engagement and stimulate user interaction. The thesis emphasizes the importance of headline design as a strategic component of digital communication and provides practical recommendations for journalists, media creators and SMM specialists.
The media project highlights the relevance of developing a responsible information environment and promotes digital literacy by forming an understanding of effective communication tools in social networks
Розвінчення російських ІПСО на базі медіаплатформи krivbass.city
No full textРобота присвячена вивченню інформаційно–психологічних операцій (ІПСО) Російської Федерації проти України у період 2022–2025 років, та оцінці ролі журналістики у їх виявленні, нейтралізації та профілактиці. У межах роботи проаналізовано ключові наративи російських інформаційних атак, механізми їх поширення у соціальних мережах і традиційних медіа, а також вплив на громадську думку як усередині України, так і за її межами. проаналізовано методи OSINT-верифікації, контент-аналізу та моніторингу каналів.
У роботі також розглянуто рівень стійкості українського інформаційного простору, специфіку реагування державних та недержавних інституцій, а також критерії ефективності журналістських матеріалів у контексті протидії дезінформації. На основі емпіричного та теоретичного аналізу сформульовано рекомендації для журналістів щодо підвищення якості фактчекінгу, відповідального використання джерел, побудови аналітичних матеріалів та мінімізації ризиків ненавмисного поширення маніпулятивного контенту.
Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти структуру сучасних російських ІПСО, їхній вплив на сприйняття війни та геополітичних процесів, а також окреслюють можливості посилення інформаційної безпеки завдяки професійній журналістиці. Робота робить внесок у наукове опрацювання теми гібридних загроз, стратегічних комунікацій та медіаграмотності в умовах війни.This master’s thesis examines the information–psychological operations (IPSO) conducted by the Russian Federation against Ukraine during 2022–2025, as well as the role of journalism in their detection, neutralization, and prevention. The research analyzes the key narratives of Russian information attacks, the mechanisms of their dissemination across social media and traditional media, and their impact on public opinion both within Ukraine and abroad. Particular attention is paid to methods used for identifying IPSO, including content analysis, OSINT techniques, monitoring systems, and digital analytics tools.
The thesis also explores the resilience of Ukraine’s information environment, the response strategies of state and non–state institutions, and the criteria for assessing the effectiveness of journalistic materials in countering disinformation. Based on theoretical and empirical analysis, the study formulates recommendations for journalists on improving fact–checking processes, using sources responsibly, constructing analytical materials, and minimizing the risk of unintentionally amplifying manipulative content.
The findings provide a deeper understanding of the structure of contemporary Russian IPSO, their influence on perceptions of the war and geopolitical processes, and outline ways to strengthen information security through professional journalism. The work contributes to the academic discourse on hybrid threats, strategic communications, and media literacy in wartime
Preparation of future preschool teachers for using digital tools to create didactic materials for senior preschool age children
No full textШвидкі темпи цифровізації суспільства кардинально змінюють життя людей та функціонування усіх сфер суспільного життя. Актуальною стає підготовка молодого покоління до нових реалій сьогодення та формування в них цифрової компетентності змалечку. Важливість формування цифрової, інформаційно-комунікативної компетентності у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти зумовлена в низці нормативно-правових актів. Тема дослідження знайшла відображення в наукових працях відомих вчених, де увага приділяється теорії та практиці застосування цифрових інструментів для розробки дидактичних матеріалів. Проте в практиці дошкільної освіти означена проблема продовжує залишатись актуальною та потребує подальшого дослідження.
У магістерському проєкті доведено, що ефективним засобом становлення, вдосконалення готовності майбутніх вихователів до використання цифрових інструментів створення дидактичних матеріалів для дітей старшого дошкільного віку є спеціально розроблений та впроваджений в освітній процес закладу вищої освіти супровід формування означеної готовності та недостатньою досконалістю його розробленості та впровадження.
Мета магістерського проєкту полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічного супроводу формування готовності майбутніх вихователів до використання цифрових інструментів для створення дидактичних матеріалів для дітей старшого дошкільного віку. Практична значущість магістерського кваліфікаційного проєкту полягає в розробці методичного посібника «Підготовка майбутніх вихователів до використання цифрових інструментів створення дидактичних матеріалів для дітей старшого дошкільного віку» та застосуванні його змісту для становлення, вдосконалення здатності майбутніх вихователів до використання цифрових інструментів створення дидактичних матеріалів для дітей старшого дошкільного віку.
Матеріали посібника призначаються для фахівців у галузі дошкільної освіти, директорів, вихователів-методистів, вихователів закладів дошкільної освіти, студентів закладів вищої педагогічної освіти, аспірантів, викладачів, а також усіх, хто займається, або цікавиться проблемами виховання, навчання, розвитку дітей старшого дошкільного віку.The rapid pace of digitalization of society is radically changing people's lives and the functioning of all spheres of social life. Preparing the younger generation for the new realities of today and forming digital competence in them from an early age is becoming relevant. The importance of forming digital, information and communication competence in future educators of preschool education institutions is determined by a number of regulatory legal acts. The topic of the study was reflected in the scientific works of famous scientists, where attention is paid to the theory and practice of using digital tools for developing didactic materials. However, in the practice of preschool education, the specified problem continues to remain relevant and requires further research.
The master's project proves that an effective means of forming and improving the readiness of future educators to use digital tools for creating didactic materials for children of senior preschool age is specially developed and implemented in the educational process of a higher education institution support for the formation of the specified readiness and insufficient perfection of its development and implementation.
The purpose of the master's project is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of pedagogical support for the formation of the readiness of future educators to use digital tools to create didactic materials for children of senior preschool age. The practical significance of the master's qualification project is to develop a methodological manual "Preparation of future educators to use digital tools to create didactic materials for children of senior preschool age" and apply its content to the formation and improvement of the ability of future educators to use digital tools to create didactic materials for children of senior preschool age.
The materials of the manual are intended for specialists in the field of preschool education, directors, teachers-methodologists, educators of preschool educational institutions, students of higher pedagogical education institutions, postgraduate students, teachers, as well as everyone who is engaged in or interested in the problems of upbringing, training, and development of children of senior preschool age
From analog to digital: a comparative analysis of board game design and game design
No full textУ статті здійснено порівняльний аналіз дизайну настільних ігор та ігрового дизайну у сфері відеоігор у контексті аналогових і цифрових форм ігрової культури. Настільні ігри визначаються як аналоговий медіум, що ґрунтується на використанні фізичних компонентів — карт, фішок, кубиків, ігрових полів, які формують безпосередню соціальну взаємодію та комунікацію між учасниками. Ігровий дизайн цифрових відеоігор розглядається як комплексне явище, пов’язане із застосуванням програмування, графіки, звуку, інтерактивності та алгоритмічних систем, що дозволяють створювати масштабні віртуальні світи, нелінійні сценарії й персоналізовані механіки, недосяжні у межах традиційних аналогових практик. Проаналізовано ключові відмінності між двома підходами: матеріальний чи цифровий тип медіуму, моделі поширення та масштабування, способи оновлення правил і контенту, рівень занурення у гру та методи тестування. Показано, що настільні ігри тяжіють до прозорості правил, тактильності та локальної соціальної взаємодії, тоді як цифровий ігровий дизайн забезпечує масштабованість, приховані алгоритмічні обчислення, використання телеметрії та мультимедійних ефектів. Водночас наголошено на спільних рисах обох напрямів — прагненні створити якісний ігровий досвід, підтримати баланс між складністю і доступністю, мотивувати гравця та забезпечити повторюваність ігрових переживань. Визначено, що порівняння аналогових і цифрових практик дозволяє ідентифікувати універсальні принципи проєктування, корисні для розвитку гібридних форматів (AR/VR, мобільні додатки), а також для вдосконалення освітніх програм і дослідницьких підходів у сфері сучасних креативних індустрій.The article presents a comparative analysis
of board game design and game design in the field of video
games within the framework of analog and digital forms of
game culture. Board games are defined as an analog medium
based on physical components such as cards, tokens, dice, and boards, which foster direct social interaction and face-to-face
communication among players. In contrast, game design in
video games is examined as a digital phenomenon that combines
programming, graphics, audio, interactivity, and algorithmic
systems to generate expansive virtual worlds, non-linear
scenarios, and personalized mechanics that remain unattainable
within traditional analog practices. The study explores the
key differences between these approaches, including the type
of medium (material vs. digital), models of distribution and
scalability, possibilities for updating rules and content, levels
of immersion, and methods of playtesting. It is shown that
board games emphasize rule transparency, tactile interaction,
and localized social presence, whereas digital game design
provides scalability, hidden algorithmic calculations, telemetry,
and multimedia effects for shaping the player’s attention and
engagement. At the same time, both domains share common
objectives: delivering a meaningful gameplay experience,
maintaining balance between complexity and accessibility,
motivating players, and supporting the repeatability of play
sessions. The comparison of analog and digital approaches
highlights universal principles of game creation, fostering the development of hybrid formats (AR/VR integrations, mobile
applications) and informing the advancement of educational
programs, research methodologies, and applied practices
within contemporary creative industries
Features of the emotional experience of young schoolchildren during the study of the social and health-preserving educational field: diagnostic aspect
No full textЕмоційний досвід постає одним із чинників гармонійного розвитку, успішного навчання і соціалізації учнів. Емоційний досвід молодших школярів розуміємо як сукупність емоцій, вражень, переживань, почуттів, що набуває дитина в процесі пізнання світу, себе, взаємодії з оточуючими. На основі аналізу досліджень учених у структурі емоційного досвіду учнів 3 класу виокремлено такі компоненти та відповідні їм критерії: когнітивний (емоційна обізнаність); емоційний (емоційна чутливість); діяльнісний (емоційна поведінка); рефлексивний (емоційна рефлексія). Визначено рівні сформованості емоційного досвіду в учнів 3 класу: високий, середній, низький. Для визначення рівня сформованості емоційного досвіду школярів використовували комплекс діагностичних інструментів, що дозволяв оцінити всі компоненти емоційного досвіду: когнітивний – анкетування «Мій емоційний світ» для визначення знань про емоції, розпізнавання і розуміння причин емоцій; емоційний – завдання «Емоційні обличчя» для визначення уміння розпізнавати емоції за мімікою; діяльнісний – спостереження за поведінкою учнів з фіксацією результатів у «Карті спостережень»; рефлексивний – метод незакінчених речень. Аналіз емпіричних досліджень емоційного досвіду учнів 3 класу засвідчив, що найбільш вираженим виявився когнітивний компонент – здатність до розпізнавання емоцій за вербальними та невербальними ознаками, найменш розвиненим є рефлексивний компонент – здатність аналізувати власні емоції, причини їх виникнення, вплив на поведінку. Встановлено, що лише 10% учнів молодшого шкільного віку мають високий рівень сформованості емоційного досвіду. У 45% досліджуваних виявлено середній і низький рівень сформованості емоційного досвіду. Значні можливості для збагачення емоційного досвіду має вивчення соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі в початковій школі, яка ознайомлює з широким спектром емоцій, за допомогою практичних вправ, ситуативних, ігрових завдань, сприяє набуттю вмінь виражати, розпізнавати, керувати емоціями, виявляти їх у взаємодії з однокласниками.Emotional experience is one of the factors of harmonious development, successful learning, and socialization of students. We understand the emotional experience of younger schoolchildren as a set of emotions, impressions, experiences, and feelings that a child acquires in the process of learning about the world, himself, and interacting with others. Based on the analysis of scientists' research, the following components and corresponding criteria were identified in the structure of the emotional experience of 3rd grade students: cognitive (emotional awareness); emotional (emotional sensitivity); activity (emotional behavior); reflective (emotional reflection). The levels of emotional experience formation in 3rd grade students were determined: high, medium, low. To determine the level of emotional experience of schoolchildren, a set of diagnostic tools was used, which allowed assessing all components of emotional experience: cognitive – the questionnaire «My Emotional World» to determine knowledge about emotions, recognition and understanding of the causes of emotions; emotional – the task «Emotional Faces» to determine the ability to recognize emotions by facial expressions; activity – observation of students' behavior with recording the results in the «Observation Map»; reflective – the method of unfinished sentences. An analysis of empirical studies of the emotional experience of 3rd grade students showed that the most pronounced was the cognitive component – the ability to recognize emotions by verbal and nonverbal signs, the least developed is the reflective component – the ability to analyze one's own emotions, the causes of their occurrence, and the impact on behavior. It has been found that only 10% of primary school students have a high level of emotional experience. 45% of the subjects were found to have an average and low level of emotional experience. The study of social and health-preserving educational subjects in elementary school has significant opportunities for enriching emotional experience. It introduces a wide range of emotions through practical exercises, situational, and game tasks, and promotes the acquisition of skills to express, recognize, and manage emotions, and to reveal them in interaction with classmates
Enriching the vocabulary of preschool children with the help of etymological fairy tales
No full textАктуальність дослідження зумовлена пріоритетом сучасної дошкільної освіти щодо розвитку мовлення та збагачення словникового запасу як основи успішної соціалізації й пізнавального розвитку дитини. Обґрунтовано, що інноваційним засобом лексичного розвитку можуть бути етимологічні казки, які поєднують пізнання походження слова, осмислення його значення та творче мовленнєве використання. Проаналізовано психолого‑педагогічні, лінгвістичні й лінгводидактичні підходи до проблеми лексичного розвитку дітей дошкільного віку та виявлено недостатню розробленість питання використання етимологічних казок як спеціального прийому збагачення словника. Обґрунтовано, що етимологічна казка є ефективним інструментом, який поєднує пізнання походження слова, осмислення його значення та творче мовленнєве використання, перетворюючи засвоєння лексики на цілісний розвивальний процес.
Мета дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка можливостей етимологічних казок у збагаченні словникового запасу дітей дошкільного віку та у створенні авторського вебсайта з методичним інструментарієм складання етимологічних казок для дітей різних вікових груп.
Практичне значення магістерського кваліфікаційного проєкту полягає у розробленні вебсайта з добіркою етимологічних казок, алгоритмами й зразками їх створення на допомогу вихователям і батькам щодо використання цього ресурсу в розвитку мовлення дітей дошкільного віку.The relevance of the study is due to the priority of modern preschool education regarding the development of speech and enrichment of vocabulary as the basis for successful socialization and cognitive development of a child. It is substantiated that an innovative means of lexical development can be etymological fairy tales, which combine knowledge of the origin of a word, understanding of its meaning and creative speech use. Psychological-pedagogical, linguistic and linguodidactic approaches to the problem of lexical development of preschool children are analyzed and insufficient development of the issue of using etymological fairy tales as a special method of enriching the dictionary is revealed. It is substantiated that an etymological fairy tale is an effective tool that combines knowledge of the origin of a word, understanding of its meaning and creative speech use, turning the assimilation of vocabulary into a holistic developmental process.
The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the possibilities of etymological fairy tales in enriching the vocabulary of preschool children and in creating an author's website with methodological tools for composing etymological fairy tales for children of different age groups.
The practical significance of the master's qualification project is to develop a website with a selection of etymological fairy tales, algorithms and samples of their creation to help educators and parents use this resource in the development of the speech of preschool children
Preparation of future preschool teachers for artistic and productive image creation in the 5th-year-old children
No full textМагістерська робота присвячена актуальній проблемі сучасної дошкільної та вищої педагогічної освіти – підготовці майбутніх вихователів до художньо-продуктивного образотворення дітей п’ятого року життя в контексті реалізації вимог Державного стандарту дошкільної освіти України та орієнтації освітнього процесу на розвиток творчого потенціалу дитини. Актуальність дослідження зумовлена потребою удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів до організації художньо-продуктивної діяльності дітей дошкільного віку з урахуванням їх вікових особливостей та сучасних освітніх підходів.
У роботі обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до художньо-продуктивного образотворення дітей п’ятого року життя; уточнено зміст ключових понять дослідження, зокрема художньо-продуктивне образотворення, технології образотворення та професійна підготовка вихователя; охарактеризовано вікові особливості художньо-продуктивної діяльності дітей п’ятого року життя та педагогічні умови її ефективної організації. У ході дослідження визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх вихователів до організації художньо-продуктивного образотворення дітей, а також апробовано відповідний діагностично-методичний інструментарій.
Мета магістерської роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до художньо-продуктивного образотворення дітей п’ятого року життя.
Практична значущість дослідження полягає в можливості використання розроблених методичних рекомендацій і діагностичного інструментарію у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів.The master’s thesis is devoted to a relevant issue of modern preschool and higher pedagogical education, namely the training of future preschool teachers for artistic and productive image creation of children of the fifth year of life in the context of implementing the requirements of the State Standard of Preschool Education of Ukraine and orienting the educational process toward the development of the child’s creative potential. The relevance of the study is determined by the need to improve the professional training of future teachers for organizing artistic and productive activities of preschool children, taking into account their age-specific characteristics and modern educational approaches.
The study substantiates the pedagogical conditions for training future preschool teachers for artistic and productive image creation of children of the fifth year of life; clarifies the content of key research concepts, in particular artistic and productive image creation, image creation technologies, and professional training of a preschool teacher; and characterizes the age-specific features of artistic and productive activity of children of the fifth year of life, as well as the pedagogical conditions for its effective organization. In the course of the research, criteria, indicators, and levels of readiness of future preschool teachers to organize artistic and productive image creation of children were identified, and appropriate diagnostic and methodological tools were tested.
The aim of the master’s thesis is the theoretical substantiation and experimental verification of pedagogical conditions for training future preschool teachers for artistic and productive image creation of children of the fifth year of life.
The practical significance of the study lies in the possibility of using the developed methodological recommendations and diagnostic tools in the process of professional training of future preschool teachers
Освітній медіапроєкт для дітей: всеукраїнський урок медіаграмотності-2025
No full textОсвітній медіапроєкт «Всеукраїнський урок медіаграмотності-2025» спрямований на розвиток критичного мислення та формування інформаційної стійкості українських підлітків в умовах зростання цифрових ризиків і масштабної дезінформації. Актуальність проєкту зумовлена необхідністю системного впровадження медіаосвіти в шкільний простір, адже українські учні щоденно взаємодіють із великими обсягами медіаконтенту та часто стають мішенню маніпуляцій, онлайн-шахрайства й алгоритмічного впливу.
Концепція уроку побудована у форматі інтерактивного відеопродукту з елементами гри, освітнього кейс-аналізу та залученням експертів. Структура програми включає три тематичні блоки: «Красиве життя і успішний успіх» (аналіз соціальних мереж і механізмів інфлюенсерської маніпуляції), «Діпфейки» (розпізнавання штучно створених відео та робота з ШІ), «Легкі гроші» (фінансові шахрайські схеми та безпечна онлайн-поведінка). Контент поєднує жанри едьютейнменту, квізу, ток-елементів, коротких демонстрацій, експертних пояснень і практичних ситуацій із реального цифрового життя підлітків.
Основними платформами розповсюдження: YouTube-канал «Суспільне Культура», телеканал «Суспільне Культура».
Проєкт має на меті не лише інформувати, а й надавати практичні інструменти безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі, формуючи покоління молоді, яке вміє фільтрувати інформацію, розпізнавати ризики та усвідомлено взаємодіяти з медіа