Borys Grinchenko Kyiv University
Borys Grinchenko Kyiv University Institutional repositoryNot a member yet
41156 research outputs found
Sort by
Родинні архіви в системі інформаційних ресурсів України та Європи
No full textГоряінова Олександра Олексіївна. Родинні архіви в системі інформаційних ресурсів України та Європи. – Рукопис.
Кваліфікаційна (магістерська) робота на здобуття рівня вищої освіти «магістр» – Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2025.
Магістерська робота присвячена дослідженню родинних архівів відомих діячів культури та науковців в галузі археології в системі інформаційних ресурсів як в Україні, так і в Європі. Для успішного досягнення поставленої мети в теоретичному розділі розглянуто історіографію досліджень за останні 15 років, методологію і джерельну базу щодо розвитку архівних фондів і основних аспектів генеалогічних досліджень. В практичному розділі здійснений поглиблений аналіз генеалогічного пошуку за допомогою цифрових технологій.Goryainova Oleksandra. Family archives in the system of information resources of Ukraine and Europe. - Manuscript.
Diploma’s work in obtaining the educational qualification of "Master" - Boris Grinchenko Kyiv Metropolitan University. Kyiv, 2025.
The master's thesis is devoted to the study of family archives of famous cultural figures and scholars in the field of archaeology in the system of information resources both in Ukraine and in Europe. To successfully achieve the set goal the theoretical section examines the historiography of research over the past 15 years, the methodology and source base for the development of archival funds and the main aspects of genealogical research. The practical section provides an in-depth analysis of genealogical search using digital technologies
Developing Emotional Intelligence of Future University Teachers
No full textУ магістерській роботі досліджено проблему формування емоційного інтелекту майбутнього викладача університету в умовах сучасної вищої освіти. Проаналізовано теоретичні підходи до трактування емоційного інтелекту в українській і зарубіжній науковій думці, узагальнено організаційно-педагогічні практики його розвитку в різних країнах. На основі компаративного аналізу обґрунтовано авторську модель формування емоційного інтелекту та розроблено методичні рекомендації щодо інтеграції зарубіжного досвіду у підготовку майбутніх викладачів в Україні, зокрема «дорожню карту 6–12–24».The master’s thesis explores the issue of developing emotional intelligence in future university teachers within the context of modern higher education. The study analyzes theoretical approaches to emotional intelligence in Ukrainian and international academic discourse and systematizes organizational and pedagogical practices of its development in different countries. Based on a comparative analysis, an author’s model for developing emotional intelligence is substantiated, and methodological recommendations for integrating international experience into the training of future university teachers in Ukraine are proposed, including a “6–12–24 roadmap”
Methodological approaches to organizing dialogical interaction in reading lessons in primary schools
No full textУ статті розглянуто проблему організації діалогічної взаємодії на уроках літературного читання в початковій школі в контексті реалізації концепції Нової української школи та формування комунікативної компетентності молодших школярів. З’ясовано, що у процесі опрацювання текстів різних жанрів на уроках класного і позакласного читання створюються передумови для формування самостійної читацької діяльності, літературного розвитку школярів, стимулювання елементарної творчості на основі прочитаного. Читаючи, учні збагачують, уточнюють, активізують свій словник, у них формуються світоглядні уявлення, поняття, уміння висловлюватись усно і письмово. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних монологічних моделей навчання до інтерактивних форматів, у центрі яких – учнівська активність, співпраця, уміння ставити запитання та аргументувати власну думку. На основі аналізу сучасних педагогічних досліджень українських учених визначено ключові теоретико-методичні засади побудови діалогічного освітнього середовища. Виокремлено невирішені аспекти проблеми, зокрема потребу у деталізації методичних прийомів, придатних для застосування в 1-2 класах у роботі з художнім текстом. У статті проаналізовано комплекс ефективних прийомів організації діалогічної взаємодії: діалогічну бесіду, інтерв’ю з персонажами, рольові ігри, інтерактивні методи, роботу в парах і групах, створення діалогів та проблемні ситуації. Подано детальні практичні приклади реалізації цих підходів під час опрацювання художніх творів у початкових класах. Визначено педагогічні умови, що забезпечують результативність діалогічної взаємодії: створення атмосфери психологічної безпеки, фасилітативний стиль учителя, диференціацію завдань та мотиваційну насиченість навчання. Доведено, що системне застосування діалогічних технологій сприяє розвитку читацької, комунікативної, соціально-емоційної компетентностей учнів. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі цифровізації діалогічної взаємодії та створення інтегрованих моделей уроків читання.. The article discusses the problem of organizing dialogical interaction in literary reading lessons in primary school in the context of implementing the concept of the New Ukrainian School and developing the communicative competence of younger schoolchildren. It has been established that in the process of working with texts of various genres in classroom and extracurricular reading lessons, the prerequisites are created for the formation of independent reading activity, the literary development of schoolchildren, and the stimulation of elementary creativity based on what they have read. Through reading, students enrich, refine, and activate their vocabulary, form worldviews, concepts, and the ability to express themselves orally and in writing. It substantiates the need to move from traditional monological models of teaching to interactive formats that focus on student activity, cooperation, the ability to ask questions, and argue one's own opinion. Based on an analysis of contemporary pedagogical research by Ukrainian scholars, the key theoretical and methodological foundations for building a dialogical educational environment are identified. Unresolved aspects of the problem are highlighted, in particular the need to detail methodological techniques suitable for use in grades 1-2 when working with literary texts. The article analyzes a set of effective techniques for organizing dialogical interaction: dialogical conversation, interviews with characters, role-playing games, interactive methods, working in pairs and groups, creating dialogues and problem situations. Detailed practical examples of the implementation of these approaches when working with literary works in primary grades are provided. The pedagogical conditions that ensure the effectiveness of dialogical interaction are identified: creating an atmosphere of psychological safety, a facilitative teaching style, differentiation of tasks, and motivational richness of learning. It is proven that the systematic application of dialogical technologies contributes to the development of students' reading, communicative, and socio-emotional competencies. Prospects for further research in the direction of digitalization of dialogical interaction and the creation of integrated models of reading lessons are outlined
Pedagogical conditions for teaching the 4th grade pupils to solve tasks on motion
No full text: В період активного реформування освіти в Україні, з урахуванням передового досвіду країн Європейського Союзу, відбувається інтенсивна модернізація освітніх підходів та змісту навчання. Особливу увагу приділено оновленню змісту початкової математичної освіти, яка є базовою складовою формування ключових компетентностей учнів. Вивчення досвіду країн ЄС свідчить, що без ґрунтовних математичних знань неможливо розв'язати жодної важливої актуальної проблеми суспільства. Сучасні процеси модернізації освіти, зокрема і початкової, включають як доповнення традиційних складових навчальних змістів, так і впровадження нових, сучасних технологій. Математична галузь, паралельно з мовною, є базовою складовою для формування основ грамотності учнів початкової школи Європейського Союзу, а тому вона зазнала великих трансформації на вимогу сучасного суспільства. Математика в початковій школі ЄС трансформується в математико-технологічний компонент, збагачуючись такими напрямками, як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Важливим завданням цього компоненту є розвиток у школярів математичного мислення, яке базується на вмінні аналізувати, логічно мислити та досліджувати реальні життєві явища. Це досягається шляхом систематичного використання моделювання, логічних завдань, інтерактивних методик і практично орієнтованих завдань..Relevance of the topic. During the period of active education reform in Ukraine, taking into account the best experience of the European Union countries, intensive modernization of educational approaches and teaching content is taking place. Particular attention is paid to updating the content of primary mathematical education, which is a basic component of the formation of key competencies of students. The study of the experience of EU countries shows that without thorough mathematical knowledge it is impossible to solve any important current problem of society. Modern processes of modernization of education, including primary education, include both the addition of traditional components of educational content and the introduction of new, modern technologies. The mathematical branch, in parallel with the language branch, is a basic component for the formation of the foundations of literacy of primary school students in the European Union, and therefore it has undergone major transformations at the request of modern society. Mathematics in primary school in the EU is being transformed into a mathematical and technological component, enriched by such areas as information and communication technologies (ICT). An important task of this component is to develop mathematical thinking in students, which is based on the ability to analyze, think logically and investigate real-life phenomena. This is achieved through the systematic use of modeling, logical tasks, interactive methods and practically oriented tasks
Соматичні заняття у фізичному вихованні людей зрілого віку
No full textМета дослідження – визначення впливу соматичних занять як засобу покращення фізичного та психічного стану людей другого зрілого віку.
В Україні ця тема ще недостатньо досліджена, особливо у контексті її застосування в системі фізичного виховання людей зрілого віку під час воєнного стану. Саме тому дослідження особливостей засобів соматичних рухів для покращення фізичного та психічного стану є доцільним, своєчасним і суспільно значущим
Design-based formation of aesthetic experience of fourth-grade students in art lessons
No full textУ статті розглянуто наукову проблему проєктувального формування естетичного досвіду в учнів 4 класу на уроках мистецтва. Уточнено поняття «досвід», «естетичний досвід», «естетичний досвід четвертокласника». Основна увага приділена мініпроєктувальній діяльності учнів. Висвітлено проєктувальне формування естетичного досвіду здобувачів освіти як підґрунтя художньо-творчої діяльності, основою якої є художня творчість. Визначено, що естетичний досвід є результатом попередньої художньо-творчої діяльності на уроках мистецтва протягом навчання у 1-3 класах. Окреслено адаптовані та авторські творчі мініпроєкти. Виокремлено відповідний інструментарій та окреслено його використання у практичній діяльності вчителя. Означено практичні рекомендації та кейси. Визначено перспективи подальших досліджень щодо збагачення лінійки мініпроєктів, які можна інтегрувати в мистецькі проєкти відповідно до змістового наповнення інтегрованого курсу «Мистецтво» та тематичного планування для 4 класу.The article examines the scientific problem of designing the aesthetic experience formation in 4th-grade students during art lessons. The concepts of experience, aesthetic experience, and aesthetic experience of a fourth grader are clarified. The main focus is on students’ mini-project activities. The article highlights the design-based formation of aesthetic experience as the foundation for artistic and creative activity, the basis of which is artistic creativity. It is determined that aesthetic experience is the result of previous artistic and creative activity during art lessons in grades 1 to 3. Adapted and original creative mini-projects are outlined. The appropriate tools are identified, as well as their use in teachers’ practical work. Practical recommendations and cases are provided. Future research prospects are defined in enriching the line of mini-projects that can be integrated into art projects according to the content of the integrated course “Art” and the thematic planning for grade 4. Aesthetic experience is not only knowledge about art but primarily an internal process of spiritual perception of beauty that shapes the student's personal stance. In turn, the aesthetic experience of fourth graders is a combination of artistic knowledge (in line with the content of the "Art" course) and skills that ensure emotional perception and intellectual understanding of artistic images and phenomena. These are formed within the motivational-creative, emotional-sensory, and axiological-orientational spheres of student activity. It is important to consider that by the 4th grade, the emotional sphere of students becomes more stable. However, the need for play, vivid impressions, and artistic experimentation remains a leading one. It is essential to support students' cognitive interest in art through interactivity, the opportunity to choose, self-evaluate creative results, and experiment. Therefore, the project-based formation of aesthetic experience must take into account both the age-specific characteristics of fourth graders and the components of aesthetic experience (drive, need, incentive, interest, feelings, emotions, experiences, evaluations, tastes, ideals, views) as well as the factors influencing its formation (availability of an emotionally safe environment; interactive interaction; motivational significance; individualization). As an example, we developed a series of mini-projects (Impression Art Diary, Music in Motion, The Color of Music – Painting the Sound, What Emotion Lives in Music?, Two Sides of the Artistic Palette: Good and Evil in Colors and Sounds, My Art – My Choice) to help shape the aesthetic experience of fourth-grade students. The prospects for further research lie in designing the aesthetic experience formation of primary school students through the use of short- and long-term art projects
Типологія і поетика вертикального контексту в романі А.С. Баєтт «Книга для дітей»
No full textМагістерська робота присвячена дослідженню типології та поетики вертикального контексту в романі А.С. Баєтт «Книга для дітей». Метою магістерської роботи є виявлення, класифікація та інтерпретація типів вертикального контексту в романі Антонії Баєтт «Книга для дітей». Поставлена в роботі мета конкретизується через вирішення таких
завдань:
● з’ясувати стан вивчення поняття «вертикальний контекст» у сучасному літературознавстві та його співвідношення з категорією інтертекстуальності;
● простежити основні напрями наукової і літературно-критичної рецепції творчості А.С. Баєтт;
● запропонувати типологію вертикального контексту, який оприявлюється в досліджуваному творі;
● виявити специфіку функцій вертикального контексту в романі «Книга для дітей»;
● проаналізувати художні засоби репрезентації вертикального контексту в досліджуваному творі.
Матеріалом для дослідження є роман Антонії Баєтт «Книга для дітей» як зразок неовікторіанської прози з виразною інтертекстуальною та культурологічною структурою. У роботі з’ясовується вірогідність такої гіпотези:
1. Вертикальний контекст є динамічною структурно-семантичною
категорією, яка, на відміну від лінійної нтертекстуальності, забезпечує глибинну смислову перспективу твору.
2. Дослідження поетики вертикального контексту у «Книзі для дітей» уможливлює нову інтерпретацію роману як діалогу з культурною пам'яттю, де естетичні ідеали минулого переосмислюються крізь призму трагічного досвіду Першої світової війни.
Методологія дослідження має міждисциплінарний характер, тому для досягнення поставленої мети використано такі методи: загальнонаукові — аналіз, синтез, індукція та дедукція; а також спеціальні — структурно-семантичний, герменевтичний, порівняльно-типологічний методи, інтертекстуальний і культурологічний аналіз, елементи філологічного,
наратологічного, міфокритичного та неоісторичного (неовікторіанського) аналізу.
Завдання, поставлені в роботі, розв’язано, гіпотезу підтверджено результатами дослідження.
Водночас творчість А.С. Баєтт в аспекті дослідження вертикального контексту залишається перспективною, зокрема потребують подальшого вивчення пізня романістика та мала проза, а також компаративні та перекладознавчі аспекти, зокрема проблема адекватного відтворення складної смислової вертикалі та інтертекстуальної гри творів письменниці
Practical Pedagogy
No full textНавчальний посібник «Practical Pedagogy» призначений для студентів другого курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Мова і література (англійська)». Курс «Практична педагогіка» є складником трирічної програми «Практична педагогіка та методика навчання фахових дисциплін», розробленої на основі матеріалів проєкту «Шкільний учитель нового покоління» Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні. Вивчення цього курсу протягом 2–4 років дає студентам-філологам можливість здобути професійну кваліфікацію «Учитель англійської мови і літератури закладу загальної середньої освіти».
Курс охоплює теми, пов’язані з розумінням засад навчання мов і літератури: процесів учіння й навчання, розвитку навчальної автономії, оволодіння мовами, визначення цілей і змісту навчання, а також організації та управління роботою в класі.
Структура й зміст посібника відображають практикоорієнтований, студентоцентричний підхід до навчання: поряд із теоретичним матеріалом подано практичні завдання, що сприяють осмисленню знань і встановленню зв’язків із власним досвідом студентів. Окремим блоком представлено завдання для керованого спостереження уроків англійської мови, оскільки педагогічна практика є невід’ємною складовою курсу.
Матеріал викладено англійською мовою. Виконання запропонованих завдань спрямоване на розвиток не лише професійно-педагогічних компетентностей, а й англомовної комунікативної компетентності та навичок ХХІ століття. Посібник містить англо-український термінологічний словник і ключі до вибраних вправ.Practical Pedagogy is a coursebook designed for second-year students majoring in English Language and Literature and forms part of the three-year programme Practical Pedagogy and Methods of Teaching, developed on the basis of the New Generation School Teacher project. Studied across Years 2–4, the course supports students in working towards the professional qualification of Teacher of English Language and Literature. It introduces key principles of language and literature education, including learning and teaching processes, learner autonomy, language acquisition, curriculum aims and content, as well as classroom organisation and management. Reflecting a practice-oriented, student-centred approach, the book integrates theoretical input with practical tasks that foster reflection and connect new knowledge with students’ experience. A separate section provides guided observation tasks for English lessons, acknowledging the central role of teaching practice in the course. Delivered in English, the coursebook develops both pedagogical competences and students’ communicative proficiency and 21st-century skills
Когнітивне моделювання сценаріїв для прогнозування кіберризиків
No full textThe article addresses the problem of cyber risk forecasting within the contemporary cybersecurity threat landscape, emphasizing the need for proactive defense strategies. The conceptual framework of “cyber risk” is examined, and the scenario-based approach is substantiated as a methodology for modeling probable future developments. Particular attention is devoted to cognitive modeling, notably the use of fuzzy cognitive maps, for analyzing complex, multifactor cyber scenarios. The practical section presents a case study on weak password usage in organizations, implemented through FCM Expert software. A cognitive model comprising ten concepts (user awareness, password complexity, multi-factor authentication, etc.) was developed and subjected to a series of simulations. The results demonstrate how changes in specific factors—such as improved cyber hygiene or the introduction of additional technical safeguards—affect the likelihood of large-scale cyber incidents. The proposed approach enables SOC and CERT teams to prioritize threats more effectively and make informed decisions to mitigate risks associated with the human factor.Стаття присвячена проблемі прогнозування кіберризиків у контексті сучасного ландшафту кіберзагроз та необхідності проактивних стратегій захисту. Розглянуто концептуалізацію поняття «кіберризику» та обґрунтовано застосування сценарного підходу як методології моделювання ймовірних траєкторій розвитку подій. Особливу увагу приділено когнітивному моделюванню, зокрема використанню нечітких когнітивних карт для аналізу складних багатофакторних сценаріїв. Практична частина містить реалізацію кейсу, пов’язаного з використанням слабких паролів, за допомогою програмного забезпечення FCM Expert. Розроблена когнітивна модель включає десять концептів (обізнаність користувачів, складність паролів, застосування багатофакторної автентифікації тощо), що дозволило здійснити серію симуляцій. Отримані результати демонструють вплив зміни окремих факторів на ймовірність масштабного кіберінциденту. Запропонований підхід сприяє підвищенню ефективності роботи SOC та CERT у пріоритезації загроз і прийнятті обґрунтованих рішень щодо мінімізації ризиків, зумовлених людським фактором
Methodical support for creating a developmental educational environment for early age children
No full textАктуальність проблеми дослідження полягає насамперед у тому, що ранній вік, як період інтенсивного формування базових психічних функцій і соціальних навичок дитини, потребує особливо виваженого педагогічного супроводу, яке б не лише забезпечувало безпеку й комфорт, але й стимулювало всебічний розвиток. Неабияке значення у розвитку і вихованні дітей з раннього віку має належно організоване розвивальне освітнє середовище; при цьому, попри зростання уваги до дошкільної освіти в Україні, зокрема після прийняття нового Закону «Про дошкільну освіту». Практична реалізація методичного супроводу створення такого середовища в групах дітей від одного до трьох років залишається фрагментарною, часто обмеженою традиційними формами роботи. Ці форми освітньої взаємодії часто не враховують індивідуальних траєкторій розвитку малюків і сучасних викликів, таких як обмеженість ресурсів у сільських чи малих закладах дошкільної освіти. Об'єктом дослідження визначено методичний супровід створення розвивального освітнього середовища для дітей раннього віку. Предмет дослідження - зміст, форми і методи методичного супроводу створення розвивального освітнього середовища для дітей раннього віку. Мета дослідження полягає у розробленні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методичного супроводу, спрямованого на створення розвивального освітнього середовища для дітей раннього віку.
Практична значущість магістерського кваліфікаційного проєкту полягає в представленні низки планів-конспектів різних форм методичного супроводу педагогів ЗДО з питання створення і поповнення розвивального освітнього середовища для дітей раннього віку.The relevance of the research problem lies primarily in the fact that early age, as a period of intensive formation of the child's basic mental functions and social skills, requires particularly balanced pedagogical support, which would not only ensure safety and comfort, but also stimulate comprehensive development. A properly organized developmental educational environment is of great importance in the development and upbringing of children from an early age; despite the growing attention to preschool education in Ukraine, in particular after the adoption of the new Law "On Preschool Education". The practical implementation of methodological support for creating such an environment in groups of children from one to three years old remains fragmented, often limited to traditional forms of work. These forms of educational interaction often do not take into account the individual developmental trajectories of toddlers and modern challenges, such as limited resources in rural or small preschools. The object of the study is methodological support for creating a developmental educational environment for young children. The subject of the study is the content, forms and methods of methodological support for creating a developmental educational environment for young children. The purpose of the study is to develop, theoretically substantiate, and experimentally verify the effectiveness of methodological support aimed at creating a developmental educational environment for early childhood children. The practical significance of the master's qualification project lies in the presentation of a number of plans-comprehensions of various forms of methodological support for early childhood education teachers on the issue of creating and replenishing a developmental educational environment for young children