Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
НЕСТОР НИЖАНКІВСЬКИЙ В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ МАТЕРІАЛАХ ЧАСОПИСУ «ВІЛЬНЕ СЛОВО»
No full textThe aim – is to examine the topics and content of materials in the printed press on N. Nyzhankivskyi by Olha Sonevytska, Melaniia Nyzhankivska, and Vasyl Levytskyi, which were published in the «Vilne Slovo» («Вільне Слово») periodical.Research methodogy. The research methodology is based on a combination of general scientific and special art historical methods, in particular source studies and historical and cultural studies. The specified methodological approach allows us to identify and understand a significant number of sources (newspaper and magazine materials from periodical«Vilne Slovo» published in Toronto (Canada) of the 20 th century. The analysis of scientific works, which covered the biography N. Nyzhankivskyi, using a historical and cultural approach, helped to determine her place in the socio-cultural space of Galicia aof the 20 th century.Novelty. Of the paper lies in the fact that for the first time, a broadscale review of recollections by leading cultural and public figures of the Ukrainian diaspora of the twentieth century on N. Nyzhankivskyi published in the printed press is performed. The attention of the academic community was directed to the arts journalism of this Canadian periodical, whichwas an important cultural and communication medium for Ukrainian emigrants in a foreign environment in the twentieth century. The meanings palette of newspaper reports on the figure of Nestor Nyzhankivskyi – one of the founders of Ukrainian music who, through his creative work, contributed to the rise of the national culture to the highest professionallevel, is analyzed. The genre of the presented newspaper reports is identified as recollections, or memoirs, about the luminaries of Ukrainian art. Person-centered journalistic material that features a wide information spectrum of life and creative work aspects of Nyzhankivskyi‘s time in Eastern Galicia, namely from outlining little-known details of his biography to bringing up the issue of searching, reviving, and publishing his heritage, is interpreted. Numerous recollections in the printed press pronounce opinions of artists on the preservation of the Ukrainian musical heritage, thereby exposing their sociocultural worldview attitudes in the emigrant, expat context.The practical significance. Of the paper is concerned with the introduction to the modern academic community of rare journalistic materials, which not only deepen the historiographical, source study, cultural, and art analysis significance of the collected materials on N. Nyzhankivskyi but also highlight the activities of the Ukrainian elite in a foreign ethnic environment.Based on the results of the study, it was found that the content of the newspaper reports analyzed portrays the personality of N. Nyzhankivskyi. The multifaceted topical spectrum of arts journalism materials published in «Vilne Slovo» in the twentieth century had an important sociocultural value of preserving the national memory of the Ukrainian people.Розглянуто спогадові публіцистичні матеріали відомих культурно-мистецьких діячів української діаспори, присвячених життєтворчості композитора, викладача Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові початку ХХ ст., концертмейстера, музичного критика, суспільно-громадського діяча Нестора Нижанківського. Висвітлено тематико-змістову наповненість мемуарних дописів, що побачили світ на сторінках часопису «Вільне Слово».Проаналізовано авторські публікації О. Соневицької, М. Нижанківської, В. Левицького, насичені багатим біографічним матеріалом із життя Н. Нижанківського. Встановлено джерелознавчу вартість спогадових пресодруків, котрі проливають світло на невід омі сторінки творчості фундатора української культури ХХ ст
МІФОЛОГІЧНИЙ ВИМІР КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ МЕТАМОДЕРНОГО СВІТОГЛЯДУ
No full textThe study is devoted to the understanding of mythological reconstruction within the metamodern culture as a manifestation of the worldview of modern, which is characterized by an oscillation between the values of modern and their leveling by postmodern. The restoration of the mythological mode of culture is based on the transformation of the romantic concept of bi-worldness, which, unlike its traditional function of strengthening the contradiction between the ideal and the real, in the age of metamodernity performs an integrative function of all aspects of worldview oscillations. It is shown that the myth, occupying a middle position, contributes to the restoration of the metanarrative of modern (the Great Wholeness) as a dynamism of the Proto-synthesis based on the principle of holarchy, anthropological atopy and a heterophenomenological approach integrating intrо- and inter-cultural communications, based on the affirmation of universal human values.Дослідження присвячено осмисленню міфологічної реконструкції в межах метамодерної культури як прояву світогляду сучасності, що характеризується осциляцією між цінностями модерну та їх нівелюванням постмодерном. Відновлення міфологічного модусу культури спирається на трансформацію романтичної концепції двосвіття, яка на відміну від її традиційної функції підсилення протиріччя між ідеальним та дійсним, в добу метамодерну здійснює інтегративну функцію всіх аспектів світоглядних осциляцій. Показано, що міф, займаючи середину позицію, сприяє відновленню метанаративу сучасності («Великого Цілого») в якості динамічності Прото-синтезу на підставі принципу холархії, антропологічної атопічності та гетерофеноменологічного підходу, інтегруючого інтро- та інтер- культурні комунікації, на підставі ствердження загально-людських цінностей
ПРИНЦИПИ ДЕКОНСТРУКЦІЇ У СУЧАСНОМУ ВІЗУАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ : УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД
No full textThe aim of the research is to identify and analyze the specifics of deconstruction practices in the Ukrainian artists’ works of the late 20 – 21 st centuries, considering national socio-cultural context. The study of contemporary art practices offers valuable insights into the transformations occurring in human consciousness and society.Methodology of the research. The methodological basis of the article is inherently interdisciplinary, enabling an in-depth analysis of both artistic practices and the cultural contexts in which they emerge. The theoretical basis of the study is based on the philosophical method of deconstruction by Jacques Derrida, art history studies and cultural studies by Ukrainian and Western European researchers. The methodological basis is strengthened by semiotic analysis, gender analysis, discourse analysis. These methods allowed us to explore the national, symbolic and gender aspects of contemporary visual art, and to analyze its public narratives.Results. The study concludes that the principles of deconstruction in contemporary art practices not only transform traditional aesthetics but also serve as a powerful tool for constructing national identity and reinterpreting historical, political, and socio-cultural experiences. Contemporary artists actively employ deconstruction principles to articulate public statements and ensure their voices resonate within the global community.The novelty. The study enabled the authors to identify and systematize the main directions of creative deconstruction practiced by Ukrainian artists. This approach highlights the most sensitive aspects of Ukrainian history, culture, and artistic creativity that remain highly relevant today. The research contributes to the advancement of scientific knowledge regarding the application of deconstructivist methods in Ukrainian art practices and clarifies their impact on the evolution of contemporary visual art.The practical value. The results of the research can serve as a foundation for further analysis of contemporary Ukrainian art and provide recommendations to artists, curators, and cultural institutions on promoting creativity that incorporates the principles of deconstruction and embraces new approaches to art.Досліджується специфіка практик деконструкції у творчості українських митців кінця ХХ – ХХІ століття з огляду на суспільні реалії. Встановлено, що сучасне візуальне мистецтво виступає інструментом самоідентифікації нації та простором переосмислення важливих для української культури настанов і наративів. Розглянуто основні напрями творчої діяльності художників у цьому контексті: деконструкція історичного досвіду, національних культурних символів і переосмислення національної ідентичності; деконструкція соціальних та політичних міфів минулого і сучасності; деконструкція суспільних уявлень про ґендер і ґендерні відносини. Постмодерністські трансформації художнього простору, поява нових художньо-мистецьких форм, розширення арсеналу художніх засобів завдяки використанню нових технологій дозволяють художникам здійснювати ґрунтовні та багатоаспектні дослідження сучасних соціокультурних реалій
КУЛЬТУРА В ДОБУ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ : КОМУНІКАТИВНА СПЕЦИФІКА ІННОВАЦІЙ
No full textThe aim of the article is to analyse the specifics of communicative innovations in the age of Internet technologies and to explore their impact on cultural processes.Results. By studying the socio-cultural context of the adaptation of traditional correspondence formats to digital ones, it was possible to highlight the processes of transformation of communicative interaction in a comparative analysis of cultural languages and modes of communication presented in correspondence as an epistolary genre or classical works of literature and in digital messages of modern Internet communication. Accordingly, it should be noted that despite its significant benefits, AI changes the fundamental basis of human communication and cultural exchange.Research methodology. The following methods were used in the study: theoretical analysis of scientific sources on the research topic, systematization, classification, comparison, cultural, semiotic and semantic analysis,generalization of the analysed data, and experiment.Novelty. The novelty of the research includes the clarification of influence and a significant impact of AI tools and communication innovations in the Internet age on the course of socio-cultural processes.The practical significance. The obtained result makes it possible to understand that textual creation contributes to the preservation of collective memory, as written texts (e.g., letters, works of art) convey the experience of previousgenerations to descendants and reveal elements of the cultural context of a particular era. When AI takes over this process, this connection with cultural heritage becomes mechanical, deprived of individual memory, which can devaluethe importance of texts in transmitting cultural identity, and thus negatively affect the mechanisms of socio-cultural heritage and the formation of collective memory.Висвітлюється вплив комунікативних інновацій епохи Інтернету на соціокультурні процеси. Досліджено еволюцію комунікативних інструментів, що зумовлює трансформації в культурному вираженні, соціальних структурахта ідентичності, формуючи майбутнє культурного виробництва та поширення культурних наративів. Розглянуто як цифрові технології сприяють змішуванню культурних кодів, відображаючи тенденції глобалізації. Зауважено, що вказана гібридизація збагачує культурне середовище, але, водночас, викликає занепокоєння щодо т. зв. «ерозії» ідентичності, через переважання у дигітальному середовищі наративів домінуючих культур, що призводить до потенційних аксіологічних конфліктів між традиційними та сучасними підходами. З огляду на результати дослідження констатується, що штучний інтелект, попри свої переваги, створює ризики для соціокультурного і когнітивного благополуччя, змінюючи фундаментальні принципи комунікації та культурного обміну. Зроблено висновок, що Інтернет-технології ставлять суспільство перед необхідністю балансувати між інноваціями та збереженням культурної спадщини
КОНЦЕПЦІЯ АРХЕТИПІВ У ФОРМУВАННІ БРЕНДУ МУЗИЧНОГО ВИКОНАВЦЯ
No full textThe aim of this paper is to explore the study of the formation of a music artist's brand in the context of the archetype concept, as it emerges in modern conditions, taking into account the specifics of the creative activity of the music. Research methodology. In the course of the research, a philosophical and cultural approach was used to understand the concept of archetypes according to the works of C. Jung. Additionally, a marketing approach was applied regarding the use of the archetype concept in business marketing, following the methodology of M. Mark and C. Pearson. The methods of observation and analysis were employed during the study of the creative activities of contemporary Ukrainian show business artists.Results. In exploring the formation of a music artist's brand within the context of the archetype concept, which is increasingly relevant in modern conditions, we have developed an algorithm that allows for the creation of an artist's brand in a holistic and systematic manner. The algorithm consists, firstly, of identifying the main archetype of the artist in light of their psychological characteristics; secondly, researching and analyzing the national features of the music market in the context of the prevailing archetypes of popular artists; thirdly, determining the values that will be conveyed to the audience through the artist's creative activities and lifestyle; and fourthly, defining the visual component of the brand and selecting the naming.Novelty. An algorithm for applying the concept of archetypes to the branding of a musical performer has been developed.The practical significance. The research can be directly used by artists and their teams in brand creation. In the scientific and theoretical discourse, further research may focus on the specifics of the national music market in Ukraine and the archetypes manifested by contemporary well-known Ukrainian artists.Досліджується застосування концепції архетипів як сучасний інструмент для формування бренду музичного виконавця (артиста). В умовах високого рівня конкуренції на музичному ринку та змін у виробництві, споживанні та просуванні музичного продукту, продиктованих розвитком технологій, артисти мають розуміти яким чином створювати власний популярний бренд. У висновках запропоновано алгоритм формування бренду артиста на основі застосування концепції архетипів за методологією М. Марка та К. Пірсон. Подальші наукові дослідження можуть стосуватися специфіки національного музичного ринку в Україні та проявлених архетипів, які використовують сучасні відомі українські артисти
ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ ЖАНРОВОЇ ПАЛІТРИ ОПЕРНОЇ ТВОРЧОСТІ ЕМІЛЯ ЖАКА-ДАЛЬКРОЗА
No full textAs a composer, E. Jacques-Dalcroze created 11 operas of different genres. These are comic operas in the type of co-plays-musicals: La Soubrette (The Maid, 1881); Riquet à la Houppe (Riquet with a handkerchief, 1883); Ecolier Francois Villon (Schoolboy Francois Villon, 1887). Lyrical comedy became the leading genre, where the author combined the traditions of French opera with the influence of J. Massenet, G. Charpentier, L. Delibes (who studied with E. Jacques-Dalcroze) with elements of opera aesthetics by R. Wagner. Mature lyric-comic operas include the adventure opera Par les Bois (Through the forest, 1888), the lyrical legend Le Violon maudit (The Cursed Violin, 1893), the rustic idyll Janie (1894) and the lyrical comedy Sancho Pança (1896). The latter demonstrates the artist's mature style, where the system of leitmotifs and essential polyphonization are combined with an impressionistic flavor and folk-song material, enriched and developed by ballet scenes.At the beginning of the 20 th century the author chooses a naturalistic-veristic type of opera, presented in the lyrical everyday drama L'Eau Courante (Gentle Stream, 1903). The last two opera scores gravitate towards the principles of the new modern theater, although they are decided in the spirit of the favorite genre of lyrical-comic opera with a bright domestic and naturalistic component. The chamber opera Le Bonhomme Jadis (The Kind Uncle, 1906) and the Harlequiniad opera Les Jumeaux de Bergame (The Bergamo Twins, 1908) show analogies with the urban and neoclassical tendencies of I. Stravinsky, F. Busoni, a special renewal of the musical language in terms of metrorhythmic modeling, orchestration, vocal technique, etc.Cooperation with A. Appia over opera productions brought significant changes and innovations in the aspect of opera direction, expansion of the acting skills of vocalists, which was manifested in the synthesis of the art of movement, speech and singing. The work on the eurythmy system also gave rise to a number of youth and children’soperas (10), written specifically for experimental stagings, and one of the last – Le Petit Roi Qui Pleure (The Little Weeping King, 1932) entered the treasury of national cultural achievements of Switzerland and of Europe.Уперше здійснюється спроба дослідження творчості відомого автора педагогічної системи Е. Жака-Далькроза. Понад 20 опер митця (серед яких 9 дитячих) з успіхом ставилися в багатьох провідних театрах Європи, виявляють біном органічного взаємозв’язку композиторсько-педагогічної діяльності. Е. Жак-Далькроз демонструє наступні жанрові різновиди: лірико-комічні опери французького типу з впливами вагнерівської оперної естетики, натуралістичні пошуки у веристських традиціях, неокласичні зразки з модерновою музичною мовою, аналогії з урбаністичними та неокласичними тенденціями І. Стравинського, Ф. Бузоні, особливо в плані метро-ритмічного моделювання, оркестровки, вокальної техніки etc. Співпраця з А. Аппіа над оперними постановками внесла суттєві зміни та новації в аспекті оперної режисури, розширення акторської майстерності вокалістів, що полягали у синтезі мистецтва руху, мови та співу
ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ НАРОДНИЙ ЛЯЛЬКОВИЙ ГЕРОЙ ДОН РОБЕРТО : ФЕНІКС, ПОВСТАЛИЙ З ПОПЕЛУ ДИКТАТУРИ
No full textThe aim of the paper is to analyse the peculiarities of the existence of the national hero of the Portuguese puppet theatre, Don Roberto, in the context of censorship by the dictatorship of the Estado Novo (New State 1933-1974) and to evaluate the consequences of these processes for contemporary Portuguese puppeteers. Novelty. The article is the first in Ukrainian theatre studies to address the topic of scientific understanding of the Portuguese folk puppet theatre. The works of contemporary theorists and practitioners of this topic are introduced into scientific circulation: Branko P., Correia A., Oliveira J., Zurbach C. Results. The research proves that despite all the obstacles and challenges, artificially fabricated by the dictatorial regime of the Estado Novo, to the natural development and improvement of the Portuguese folk puppet theatre, led by its protagonist Don Roberto, puppeteers have achieved remarkable results not only in preserving but also in promoting the traditions of their art. In 2021, this character was registered on the UNESCO National List of Intangible Cultural Heritage by puppeteers. Puppeteers continue to search for traces of texts and plots lost due to censorship restrictions, as well as the character features of regional puppetry throughout Portugal, expanding their repertoire, diversifying the palette of characters, and filling in the gaps left by the Salazar era.The practical significance. For Ukrainian puppeteers, such an example can serve as a positive trigger and a guide to action to preserve the heritage of nativity theatre (Christmas shows), which was deprived of its rightful place in the contemporary theatrical process as a result of the destructive ideological policy of the soviets. The successful case of the Portuguese puppeteers, who not only preserved but also increased the popularity of their exclusively national theatre, should be a source of inspiration for Ukrainian puppetry masters.Комплексно розглянуто побутування португальського народного театру ляльок протягом ХХ ст. Виокремлено та висвітлено основні етапи його розвитку згідно з історичними подіями, пов’язаними зі встановленням та поваленням диктаторського режиму Антоніу ді Салазара. З’ясовано, яким чином на театр ляльок Португалії та його головного героя дона Роберто вплинула цензура та пов’язані з нею утиски і переслідування лялькарів, зокрема заборона вуличних вистав, цензурування тексту п’єс, відміна деяких епізодів або персонажів. Встановлено, що цей травматичний досвід став для митців інших галузей мистецтва наступних поколінь потужним культуротворчим поштовхом – йдеться, зосібна, про створення культурних продуктів, котрі рефлексують практику забуття народних традицій (кінострічки (1962 р.) та арт виставки (2016–2017 рр.))
КОНЦЕПТОСФЕРА РИТУАЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ У СКРИПКОВІЙ МУЗИЦІ КИТАЙСЬКОГО КОМПОЗИТОРА МА СІЦОНГА
No full textThe embodiment of Chinese ritual rites in Ma Sitzong’s violin music as one of the most important spheres of the national artistic outlook was reflected in several iconic compositions. They demonstrate peculiar types of programming and the specifics of the musical embodiment of the mythological-legendary sphere and religious-ritual rites. The three-part «Tibet Suite» reproduces a grandiose picture of the grandeur and mystery of the highlands with virtuosic romantic pathos in «Myths, Spirits and Deities of Tibet». Elements of the religious ritual of Buddhist monks (sonorous sounds of sacred instruments and chanting of mantras) are clearly expressed in the static and meditative «Lamaist Temple». The dynamics of the «Dance with Swords» (the beginning of the Buddhist mystery of Tsam) conveys the skill of the monks in the sacramental fighting techniques of kong fu.The «Dance of the Dragon Lanterns» is subjected to detailed analytical consideration, where for the first time in Chinese violin music this religious-ritual conceptual sphere is embodied by the means of literal reproduction of the ritual. In this monumental composition, several idiomatic lines of sacred rites intersect. These are: a) the embodiment of direct plastic and choreographic elements of the Dance of the Dragon with folklore support through the appropriate musical design of this action; b) fondness and an attempt to recreate the symbolism and beauty of the Dragon Lanterns, which in the being of the Chinese people are one of the deep symbols of national identity, by means of impressionistic sound recording; c) the final Fireworks, as another symbol of China.In the Taiwanese suites, Ma Sitzong demonstrates new features not only of the stylistic and expressive order, but also a new figurative and substantive sphere, plunging into the depths of the emergence of the first worldviews and religious ideas, where he will adapt primitive communal types of music-making, archaic pragenres of vegetative and hunting rites, shamanistic rituals («Sacrifice» and «Spirit Summoning» from the «Gaoshan Suite») in the dimension of universal archetypes for humanity, paving the way from folklorism to neo-archaicism, neo-mythology, gravitating towards minimalist tendencies, trying to find those impulses in primary forms, find support and the roots from which the entire intellectual world, all inexhaustible spirituality, emerges of today modern humanity.Розглядається проблема втілення ритуальної обрядовості Китаю у скрипковій музиці Ма Сіцонга як однієї з надважливих сфер національного мистецького світогляду. Розглядаються типи програмності та специфіка музичного втілення міфологічно-легендарної сфери у «Міфах, Духах і Божествах Тибету»; релігійної обрядовості буддійських монахів у «Ламаїстському храмі» і «Танці з мечами» з «Тибет-сюїти». Аналітичному розгляду піддається «Танець Драконових Ліхтарів», де вперше у китайській скрипковій музиці втілено дану релігійно-ритуальну концептосферу засобами буквального відтворення обрядодійства. Прототипи первісних архаїчних обрядів тайванських аборигенів у «Гаошань-сюїті» (названої за іменем тубільного племені) постають у п’єсах «Жертвопринесення» та «Викликання духів» і вирішені в аспекті концептуально-філософської програмності
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОГО ГІТАРОЗНАВСТВА : ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРШИХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ
No full textThe purpose of the article is to identify and characterise the main conceptual foundations of Ukrainian guitar studies based on the analysis of scientific research of the first decades of the twenty-first century.Research methodology. The study uses the basic principles of historiographical and source research methods, which allowed us to systematise the information about the scientific works under consideration in a certain way. The methods of analysis and synthesis allowed us to distinguish the main ideas of these works from the positions relevant to modern Ukrainian guitar studies.The results. The analysis of the main content created in the first decades of the XXI century in the field of guitar studies has shown that the most studied problems are such as the history of guitar art in the synthesis of performing and composing creativity, the concept of universalism in explication on guitar creativity has gained significant development, features of which can be seen in the work of most prominent guitarists, traced some of the ways in which the Ukrainian guitar school was formed, analysed numerous examples of musical works by foreign and Ukrainian authors, etc. At the same time, a number of problems need to be studied that we consider extremely relevant for the further formation of the guitar studies field, including a holistic vision of the ways of evolution of the Ukrainian guitar school as a phenomenon of European musical art, the connection of the musical and performing archetype of the guitarist and his «stylistic portrait» with national, mental, aesthetic, psychological and other important factors of influence. In studying these issues, we see prospects for further research in the field of guitar studies. Novelty. The scientific novelty of the study lies in the identification and systematisation of the main ideas of scientific works of the first decades of the twenty-first century in the field of Ukrainian guitar studies.The practical significance. The results of the study can be used in the educational process in music institutions of higher education.Аналізуються основні концептуальні засади українського гітарознавства на основі аналізу наукових досліджень перших десятиліть ХХІ ст. Стверджується, що найбільш опрацьованими проблемами у царині гітарознавства перших десятиліть ХХІ ст. є такі, як історія гітарного мистецтва в синтезі виконавської і композиторської творчості, вагомого розвитку набула концепція універсалізму в експлікації на гітарну творчість, риси якої можуть бути розглянуті на прикладі діяльності більшості видатних гітаристів, простежені окремі шляхи формування української гітарної школи, проаналізовано численні приклади музичних творів зарубіжних та українських авторів та ін. Водночас, потребують дослідження ряд проблем, надзвичайно актуальних для подальшого формування гітарознавчої сфери, серед яких – цілісне бачення шляхів еволюції української гітарної школи як явища європейського музичного мистецтва, звʼязок музично-виконавського архетипу гітариста та його «стилістичного портрету» з національно-ментальними, естетичними, психологічними та іншими важливими факторами впливу. У вивченні цих питань вбачаємо перспективи подальших досліджень у сфері гітарознавства
«ПСАЛОМ № 67» ЛЕСІ ДИЧКО В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРКИ
No full textThe aim of this paper is to analyze Lesia Dychko’s «Psalm No. 67» in the context of her sacred choral work and identify the features of the musical stylistics of this choral composition.Research methodology is based on an interdisciplinary approach, which includes cultural, religious and philosophical, textual and musicological aspects. The following general and special methods are involved: historicalcultural, textological, semiotic, musicological.Results. Lesia Dychko masterfully interpreted biblical verses in the Ukrainian national spirit using modern musical stylistics. The work is characterized by a free approach to the original text, a streamlined form, and tonal and harmonic coloristics that incorporate sonorous complexes. The content of the psalm app eals to elevated and solemn imagery and emotionality. Its structure combines features of a three -part reprise form and rondo, employing principles of variation development. The integrity of the composition is realized at various levels –imagery, formal creation, tonality, and texture. The significant role of the composer’s synesthetic thinking is noted, which manifests in the richness of coloristic effects. It has been proven that «Psalm No. 67» is a vivid representative of the nationally expressive innovative style of the composer alongside her other choral works of sacred content.Novelty. The analysis of Lesia Dychko’s «Psalm No. 67» has been conducted for the first time within the context of her spiritual choral works. The scientific results obtained can be utilized in the practice of choral conductors and performers, as well as in the further study of the composer’s style and Ukrainian choral music from the late 20 – early 21st century.Псалом № 67 Лесі Дичко вперше проаналізовано в контексті духовної хорової творчості композиторки. Виявлено образно-змістові, драматургічні, композиційні, структурні та стилістичні особливості твору. З’ясовано, що зміст апелює до піднесено-урочистої образності й емоційності; будова поєднує риси тричастинної форми репризного типу і рондо з використанням принципів варіаційного розвитку; цілісність композиції реалізується на різних рівнях – образному, формотворчому, тональному, фактурному. Відзначено роль синестезійного мислення композиторки у концепції хорового твору, що виявляється у багатстві колористичних ефектів. Результати стилістичного аналізу вказують на синтез традиційно-класичних, національних й інноваційних прийомів хорового письма