Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ПРОГРАМНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН ІСТОРИЧНОГО ДИСКУРСУ
No full textProblem statement and its relevance. The concept of «programme music» is one of the most widespread terminological constructions. The wide range of chronological and genre circumstances of its involvement has prompted an extremely intensive use in the literature, which covers a wide range of content parameters. The stability and rootedness of the concept led to the loss of its «genetic» features and, as a result, the loss of clear parameters of definition. The consideration of «programmability» in the historical process of the concept's evolution should become a tool for specifying the parameters of the discourse, which will make it possible to understand the processes of intermedialisation in contemporary art.Analysis of research and publications. The problem of «programme in music» is one of the oldest in aesthetic and theoretical studies. As a result, a very significant body of relevant research has been formed, in which programme is considered in terms of its application in different genres, in relation to verbal prototypes, the role of the title, thepeculiarities of perception of programmability, its functionality, etc. However, the evolution of terminology as such has not yet been reflected in the national literature.The novelty of this paper. Its purpose is to study the stages of formation of the concept of programme music itself, based on the information provided in foreign reference literature. Since terminological definitions are interdependent with substantive indicators, one of the main tasks of this publication is to formulate the main provisions in the issues accompanying software in its historical evolution. The methodological basis is provided by the comparative studies and the systematic approach.Research methodology. The methodology of the article is based on the method of historical comparative studies and a systematic approach.The practical significance. The terminological and historical materials provided can be used both for further theoretical developments of programming in music and for use in educational practice.Запропоновано розгляд поняття програмності в аспекті його історичного становлення. Розглянуті визначення і характеристики програмності в різних естетичних і стильових параметрах. Зроблені переклади і огляд іномовної довідникової літератури, присвяченої даній тематиці. В аналізах перекладів словників виявлені прообрази в формуванні терміну «програмність». Визначені етапи еволюції феномену програмності. Окреслений спектр проблематики, пов’язаної з програмністю. Наголошено, що історична еволюція програмності в своїх проявах збігається з генеральною лінією розвитку музичного мистецтва в напрямку до синтезу з вербальними мистецтвами
ТРАДИЦІЙНА РИТОРИКА У ТВОРЧОСТІ Ф. ЛІСТА У КОНТЕКСТІ МІФОЛОГІЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ПРИКЛАДІ ЕТЮДУ «БЛУКАЮЧІ ВОГНІ»
No full textThe purpose of the study: to identify traditional rhetorical figures in Liszt's etude «Feux Follets», to trace their relationship with universal psychological mechanisms in the context of the concept of mythological consciousness. The methodology: semantic and semiotic analysis with an interdisciplinary approach. The scientific novelty of the work lies in detailed examination of the studied work of Franz Liszt from the perspective of the Baroque rhetoric traditions, taking into account the concept of mythological consciousness and the achievements of modern psychology. Conclusions: the example of the etude «Feux Follets» well reflects that, despite the fact that Franz Liszt belongs to the circle of Romantic composers, the musical rhetoric of the Baroque era occupies a significant place in his compositional technique and has a specific function.Making the most of the piano's expressive capabilities and setting new standards for piano composition and performance, Liszt, actively interacting with the listener's emotions, skilfully used not only the expressive means specific to the Romantic style for creation of desired effect, but also complemented it by influencing the mythological consciousness of the audience through the use of traditional musical rhetoric. This rhetoric was reinterpreted and embodied by Liszt in such a way as to maximise and enhance its deep semantics, what are aimed not at the analytical mind of the listener, but directly at the mechanics of mythological consciousness. In this case, the mythological plot of the piece serves as an illustration, thanks to which the goals and objectives of a particular set of expressive means become even more obvious, and in many ways is a hint for the performer interpreting the work. To realise the above effects to the fullest extent possible, it is advisable for a performer to be familiar with traditional European musical rhetoric and to have some knowledge of the effect that certain means of musical expression have on the human psyche through mythological perception, regardless of genre or programme component.Мета дослідження: виявити традиційні риторичні фігури у етюді Ф. Ліста «Блукаючі вогні», прослідкувати їх взаємозв'язок з універсальними психологічними механізмами у контексті концепції міфологічної свідомості. Методологія полягає у проведенні семантико-семіотичного аналізу з міждисциплінарним підходом. Наукова новизна роботи полягає в детальному розгляді твору Ф. Ліста, що досліджується, с боку традицій риторики бароко, з огляду на концепцію міфологічної свідомості та досягненнясучасної психології. Висновки: етюд «Блукаючи вогні» добре відображає факт того, що, незважаючи на належність Ференца Ліста до кола композиторів-романтиків, музична риторика епохи бароко займає суттєве місце у його композиторській техніці та несе специфічну функцію. Максимально використовуючи виразові можливості фортепіано та задаючи нові стандарти фортепіанної композиції та виконавства, Ліст, активно взаємодіючи з емоціями слухача, не лише уміло використовував для створювання належного ефекту виразові засоби, специфічні для романтичного стилю, а й також підкріплював його впливом на міфологічну свідомість слухачів шляхом використання традиційної музичної риторики. Риторика ця була Лістом переосмислена і втілена так, щоб було максимально розкрито і посилено її глибинну семантику, спрямовану не на аналітичнийрозум слухача, а безпосередньо на механізми, притаманні міфологічній свідомості. Міфологічний сюжет твору в даному випадку слугує ілюстрацією, завдяки якій цілі та завдання конкретного набору виразових засобів стають ще більш очевидними, багато в чому є підказкою для виконавця, що інтерпретує даний твір. Для найповнішої реалізації згаданих вище ефектів виконавцю бажано бути обізнаним у традиційній європейській музичній риториці та мати уявлення про ефект, який справляють певні засоби музичної виразності на психіку людини через міфологічне сприйняття, незалежно від жанру та наявності програмної складової
МУЗЕЇ СВІТУ: КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ТА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ
No full textThe purpose of the article is to consider the strategies of presentation and popularization of museum collections from the standpoint of the latest foreign and Ukrainian practices of museum communication with audiences of different ages, which contribute to the formation of a positive image of the museum and its competitiveness in the market of cultural services.The scientific novelty of the study concerns the comprehensive analysis of transformations in the communication strategies of world museums in the 21st century, which is regarded as a component of the cultural and creative industry.Research methodology. A set of standard scientific and special investigation methods are used in the case study. The author examines the main trends in the development and implementation of the system policy regarding the attraction of the audience to the museum environment and the features of image-formation of museum institutions using institutional, communication, and complex approaches.Conclusions. Museums of the world are actively implementing marketing strategies to increase the number of potential visitors and meet the needs of the target (permanent) audience. Improving the image and increasing the popularity of museums largely depends on the introduction of modern forms of activity, in particular, the implementation of innovativemuseum communication practices. Development and distribution of online content, wide use of social networks, websites, and online channels ensure effective communication of museums in the virtual world. Hashtag occupies a special place in the system of communication strategies as one of the means of marketing. Digitization of collections, virtual excursions and tours, and the use of museum applications are the newest components of museum interaction with various categories of visitors. The combination of social, personal, and online interaction with the audience allows the museums of the world to develop effectively, respond to modern challenges, and form a positive image of the museum. The development of museum strategies is related to interactivity, audience orientation, flexibility, adaptability, and mobility.Further research perspectives. The issue of the formation of innovative strategies for museum modernization and the implementation of communication innovations into the museums' activities space of Ukraine and the world requires more in-depth study, including the issue of involving the phenomena of participation, branding, andstorytelling in Ukrainian museums to strengthen their image formation.Аналізуються інноваційні маркетингові стратегії зарубіжних і вітчизняних музейних закладів, побудовані з урахуванням новітніх цивілізаційних викликів, запитів сучасної музейної аудиторії та спрямовані на формування привабливого іміджу. На конкретних прикладах презентуються форми, методи, інструменти взаємодії музеїв із різновіковими категоріями відвідувачів, діяльність щодо пошуку і використання у музейному середовищі новітніх інноваційних практик, креативних комунікаційних технологій. Увага акцентується на заходах із підтримки й розвитку музеями власного позитивного іміджу, пошуку новихпотенційних споживачів музейного продукту на ринку культурних послуг
ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗУ «ІНШОГО» В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ МУЗЕЯХ У КОНТЕКСТІ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ
No full textBased on an analysis of scholarly works in museology, the article presents the genesis of European ethnographic museums and the political context of their functioning in the late nineteenth and early twentieth centuries. Museums that exhibited ethnographic objects for public viewing created imaginary imperial spaces based on evolutionary theories of physicalanthropology and connected Europeans with the colonial world. The author highlights the characteristic features of the Habsburg monarchy's narrative about the subnational entities of the empire, which influenced the creation of national and regional museums in Austria-Hungary. The peculiarities of the formation of museum ethnography in Galicia during the Habsburg Empire are analyzed. The influence of the organization of large exhibitions on the genesis of European ethnographic museums is determined.The significance of the first scientific ethnographic exhibition in Kolomyia in 1880 for developing ethnographic museology in Galicia is emphasized. The study raises complex issues about the evolution of ethnographic museums in the modern postcolonial world. It identifies the challenges associated with rethinking the role of the ethnographic museum in a contemporary, globalized, multicultural society. The contradictions and experiences of museums in representing the image of different ethnic-confessional communities in a multicultural society are considered in the example of museum expositions in Poland. It has been defined that attempts to reformat the museum discourse on the representation of ethno-national communities in the expositions of ethnographic museums in Krakow and Tarnów have become an example of an innovative approach in ethnographic museology.Базуючись на ґрунтовному аналізі європейських наукових праць у царині музеології, представлено генезу європейських етнографічних музеїв і політичний контекст їх функціонування наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. Музеї, де експонувалися етнографічні об'єкти для публічного ознайомлення, створювали уявні імперські простори, що базувалися на еволюціоністських теоріях антропології та пов'язували європейців із колоніальним світом. Виділено характерні риси наративу Габсбурзької монархії щодо субнаціональних утворень імперії, що мало вплив на створення національних та регіональних музеїв в Австро-Угорщині. Підкреслено значення першої наукової етнографічної виставки в Коломиї у 1880 р. на розвиток етнографічного музеєзнавства Галичини. Дослідження порушує складні питання еволюції етнографічних музеїв у сучасному постколоніальному світі. Охарактеризовано виклики, пов'язані з переосмисленням ролі етнографічного музею в сучасному глобалізованому полікультурному суспільстві. Розглянуто суперечності і досвід репрезентації образу різних етноконфесійних спільнот у полікультурному суспільстві на прикладі експозицій музеїв Польщі
«ПРОСТОРОВА ОПТИКА» В РЕВІЗІЇ ІСТОРИЧНОЇ ДИНАМІКИ МЕДІАТИЗАЦІЇ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ
No full textThe aim of research is discovering the historical dynamics of mediatization in the formation of modern visualized order and its late-modern transformation into visibilized way of presence.The methodology of research is «spatial optics» of cultural studies that put visual practices and media in a wider context of space, as a historically changing way of practicing: the unity of the corporeality and its materialization and conceptualization, interdependence of meaning and presence.Conclusions. Regarding the formation of the modern order, spatial optics demonstrate the determining influence of the non-discursive dimension – the interdependence of the techniques of war, the media, and the visual sensuous dominant – in the formation of effective discursive knowledge, technology. At the same time, such optics allow us tograsp the late-modern change in the technological organization of the with-world-relation, which is the overcoming of modern tendencies to visualize – the rationalized organization of opaque reality according to visual models, and is the formation of a new visual way of presence – mediatized visibilization. Russian-Ukrainian war demonstrates this tendency in both martial and civil dimensions: in the mass usage of remoted-pilot aircrafts on the battlefield, and unseen before representation of the latter for the civilians by the mass-media.Novelty consists of defining the basic features of specific late-modern visual practice in the production of corporeal presence.Practical significance. Article demonstrates the need in and possibilities of «spatial optics» in cultural studies and interdisciplinary humanities in general.Російсько-українська війна радикальним чином проявляє те, що базовий модерний взаємозв’язок між медіа та візуальними практиками в умовах пізньої модерності призводить не до раціональної візуалізації, а радше увиднення – особливого способу бачення, що новим чином оформлює повноту тілесного досвіду та вписується в його повноту. В силу визначальності критичного історицизму для культурного дослідження це виявлення є недостатнім самим по собі, а потребує методологічної та історико-культурної ревізії взаємозалежності способу бачення, війни та медіа. «Просторова оптика», як узагальнення методологічних зсувів в пізньомодерній гуманітаристиці, є варіантом такої ревізії з акцентом на практичному виробництві присутності – зв’язку тілесних здатностей та матеріальностей, що їх оформлюють, посилюють та заміщують – в організації світо-стосунку
РЕМЕЙК У ЦИФРОВУ ЕПОХУ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛЮДИНИ І ОСОБИСТОСТІ
No full textThe article explores the concept of remake as a transformative strategy in contemporary art. The collaboration of the artist and artificial intelligence, which is a new tool of generative creativity in the digital age, creates irreversiblechanges in art and actualizes the issues of intellectual property, authenticity and cultural appropriation. Remake is considered more broadly and reinterpreted as a transformative technology that is included in the creation of a person’sdigital identity in virtual space. The phenomenon of a digital copy of a person, the use of which in the media environment leads to uncertain consequences, is analyzed.Досліджується поняття ремейку як трансформативної стратегії в сучасному мистецтві. Колаборація митця та штучного інтелекту, який є новим інструментом генеративної творчості цифрової епохи, створює безповоротні зміни в мистецтві й актуалізує питання інтелектуальної власності, автентичності та культурного присвоєння. Ремейк розглядається ширше та переосмислюється як трансформативна технологія, що включається у створення цифрової ідентичності людини у віртуальному просторі. Аналізується феномен цифрової копії особистості, використання якої в медіасередовищі приводить до невизначених наслідків
ТЕОРЕТИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ФОРМУЛЮВАННЯ ПОНЯТТЯ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРУ
No full textThe article analyses and compares existing definitions of the term «interior design» in both foreign and domestic scholarly literature with an artistic focus. It identifies the conceptual framework, highlighting commonalities and differences in interpretation. Based on an analysis of existing scientific terminology and considering contemporary needs and requirements for interior environment design, the definition of the term «modern interior design» has been refined, clarified, and supplemented. The results of this study confirm and emphasize the importance of modernizing, updating, and giving «new life» to the concept of «interior design», highlighting the necessity of its development and expansion in the context of contemporary interior art.У статті аналізуються та порівнюються існуючі визначення терміну «дизайн інтер’єру», як у зарубіжній, так і вітчизняній науковій літературі мистецького спрямування. Визначається понятійний апарат, спільні та відмінні риси у його тлумаченні. На основі аналізу існуючої наукової термінології, з позиції сучасних потреб та вимог до дизайну внутрішнього середовища, скориговане, уточнене та запропоноване доповнення визначення терміну актуального на сьогодні − «сучасний дизайн інтер’єру». Результати даного дослідження підтверджують та підкреслюють важливість осучаснення, модернізації, надання «нового подиху» поняттю «дизайн інтер’єру», необхідність його розкриття, розширення у процесі розвитку сучасного інтер’єрного мистецтва
ТИПОГРАФІКА СУЧАСНОГО ПЛАКАТА В КОНТЕКСТІ СПЕЦИФІКИ СЕМІОТИЧНОГО ДИСКУРСУ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ
No full textThe purpose of the article is to reveal the peculiarities of the typography of the poster through the prism of the peculiarities of the semiotic discourse of the graphic design of the modern Ukrainian theater.Research methodology. The methods of analysis and synthesis, systematization and verification are applied, the conceptual-analytical method is used to form the terminological apparatus of the work, the method of comparativeanalysis, the method of figurative and stylistic analysis; method of semantic and structural-semantic analysis. Scientific novelty. Peculiarities of typography as an art of design of printed text are studied. The definition of theconcept of «typography» in the context of the semiotic discourse of graphic design of modern Ukrainian theater has been clarified. The most common methods of creating theater posters in Ukraine have been revealed.Practical significance. The material expands information on the development of modern poster typography in the context of the specifics of the semiotic discourse of graphic design of the Ukrainian theater.Досліджено особливості типографіки як мистецтва оформлення друкованого тексту. На основі термінологічного співставлення уточнено дефініцію поняття «типографіка» і констатовано, що в контексті семіотичного дискурсу графічного дизайну сучасного українського театру вона може розглядатися як самостійний спосіб репрезентації глибинного ідейного значення, закладеного в режисерському тексті постановки метафоричною пластичною мовою. Виявлено, що макети театральних плакатів будуються на типографіці, виражаючи емоції і характер вистави через шрифт і композицію. Наголошено, що завдяки своїм потенційним значенням типографіка може впливати на сприйняття візуального тексту вистави, збагачувати авторські образи та ідеї театральних режисерів, доносячи їх до реципієнта. Дослідження типографіки театральних плакатів сучасних українських театрів засвідчує використання її ресурсів для передачі запланованих режисерами-постановниками значень та ефектів у контексті розгортання різноманітних семіотичних модусів у процесі взаємодії з глядачем. Виявлено, що найбільш поширеними прийомами є використання тексту як частини зображення (текст взаємодіє із зображенням і є невіддільним від нього) та як частини композиції (текст підкреслює композиційні прийоми плаката), натомість звернення до леттерінгу є скоріше виключенням, ніж правилом
РЕТРОСПЕКЦІЯ РОЗВИТКУ КІНЕТИЧНОЇ ТИПОГРАФІКИ ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ В ДИЗАЙНІ
No full textThis article explores the evolution and extensive applications of kinetic typography, a form of motion design that animates text to create dynamic visual effects. These effects significantly enhance information delivery and emotional impact onthe viewer, making the content more engaging and comprehensible. Kinetic typography combines principles of traditional typography, animation, and cinematography, providing new opportunities for visual communication and creative self-expression. The study covers the historical milestones in the development of kinetic typography, from its origins in the 20 th century to modern advancements. It examines technological innovations such as computer animation and motion design software, which have greatly contributed to its growth. The increasing popularity and effectiveness of kinetic typography across various media, including film, television, advertising, music videos, web design, and digital interfaces, are highlighted.The analysis includes contributions from renowned designers and researchers, such as Saul Bass, who have significantly influenced this field. It highlights creative and technical innovations that allow the use of kinetic typography tocreate unique and impactful visual messages. Special attention is given to the role of kinetic typography in contemporary design, where it serves as a powerful tool for engaging audiences and enhancing communication effectiveness.This work aims to characterize the primary stages of kinetic typography development through retrospective analysis, offering deep insights into its significance and potential in modern design practice. The article also considersfuture prospects for the development of this dynamic field.Досліджується еволюція та широке застосування кінетичної типографіки, форми моушн-дизайну, яка анімує текст для створення динамічних візуальних ефектів. Ці ефекти значно покращують передачу інформації та емоційнийвплив на глядача, роблячи контент більш привабливим та зрозумілим. Кінетична типографіка поєднує в собі принципи традиційної типографіки, анімації та кінематографу, що надає нові можливості для візуальної комунікації такреативного самовираження. Дослідження охоплює історичні віхи розвитку кінетичної типографіки, починаючи від її зародження у ХХ ст. до сучасних досягнень. Розглядаються технологічні інновації, серед яких комп’ютерна анімація та програмне забезпечення для моушн-дизайну, які значною мірою сприяли її розвитку. Підкреслюється зростаюча популярність кінетичної типографіки та її ефективність у різних медіа, включаючи кіно, телебачення, рекламу, музичні відео, веб-дизайн та цифрові інтерфейси. Аналіз включає внески відомих дизайнерів та дослідників, таких як Саул Басс, який зробив значний вплив на розвиток цього напряму. Висвітлюються творчі та технічні інновації, що дозволяють використовувати кінетичну типографіку для створення унікальних і вражаючих візуальних повідомлень. Окрему увагу приділено ролі кінетичної типографіки в сучасному дизайні, де вона слугує потужним інструментом для залучення аудиторії та підвищення ефективності комунікації. Робота має на меті охарактеризувати основні етапи розвитку кінетичної типографіки через ретроспективний аналіз, пропонуючи глибоке уявлення про її значущість та потенціал у сучасній практиці дизайну; розглядає майбутні перспективи розвитку цього динамічного напрямку
КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МОДИ У ТВОРЧОСТІ МАРІЇ ГРАЦІЇ К’ЮРІ
No full textAbstract. The article highlights the creative approaches of the Italian-French designer Maria Grazia Chiuri in creating the Dior Cruise 2024 collection dedicated to the life and work of the Mexican artist Frida Kahlo. Various formsand means of presentation of the collection in May 2024 in Mexico City are studied, the communication contexts laid down by the designer in the style and decorative characteristics of the products, as well as in the ways of theirpresentation by means of fashion shows and fashion photography are revealed.It has been found that M. G. Curie, through design decisions and the show of the collection, embodies the following communication contexts: cultural and artistic (presents the ancient and modern craft heritage of Mexico), design (demonstrates the synthesis of modern fashion with the motives of F. Kahlo's work and elements of Mexican craft practices); historical (reproduces and continues the connection between the work of K. Dior's work and the culture and art of Mexico); social (through the figure of F. Kahlo, it demonstrates the possibility of accepting freedom and defining oneself on one's own terms; touches upon such topics as gender, gender identity, disability); research (the collection was developed on the basis of a comprehensive study of the archival heritage of C. Dior, the life, work and costume heritage of F. Kahlo, traditions and innovations of Mexican craft practices). It is emphasised that the analysed collection is not only an object of fashion and design; it is the result of an indepth study of the social and historical aspects of F. Kallo's life and work and the peculiarities of Mexican craft cultures.The purpose of this publication is to analyse the communication potential in the work of the Italian-French designer M. G. Curie on the example of the 2024 cruise collection inspired by the life and works of the Mexican artist F. Kahlo. The articleuses the following research methods: historical and chronological, biographical (when recreating the chronology of M. G. Curie's study of F. Kahlo's work), figurative and stylistic, formal analysis (when studying the collection's images),generalisation (to identify communication contexts in the designer's work, to formulate conclusions), an integrated approach (allowed to comprehend the interaction of cultural, artistic, design, social, historical aspects of M. G. Curie's work). Theresults of the study can be used in the preparation of educational materials on the history of design and fashion.Висвітлено творчі підходи італійсько-французької дизайнерки Марії Грації К’юрі у створенні колекції Dior Cruise 2024, присвяченої життю та творчості мексиканської художниці Фріди Кало. Досліджено різноманітні форми і засоби презентації колекції в травні 2024 р. й Мехіко, виявлено комунікаційні контексти, закладені дизайнеркою у стильові та декоративні характеристики виробів, а також у способи їх презентації засобами дефіле та фешн-фотографії.З’ясовано, що М. Г. К’юрі через проєктні рішення та показ колекції втілює такі комунікаційні контексти: культурномистецькі (презентує давню та сучасну ремісничу спадщину Мексики), дизайнерські (демонструє синтез сучасної модиз мотивами творчості Ф. Кало та елементами мексиканських ремісничих практик); історичні (відтворює та продовжує зв’язок творчості К. Діора та культури і мистецтва Мексики); соціальні (завдяки постаті Ф. Кало демонструєможливості прийняття свободи та визначення себе на власних умовах; торкається таких тем стать, гендерної ідентичність, інвалідність); дослідницькі (розробила колекцію на основі всебічного вивчення архівної спадщиниК. Діора, життя, творчості та костюмної спадщини Ф. Кало, традицій та інновацій мексиканських ремісничих практик).Наголошується, що аналізована колекція не є лише об’єктом моди та дизайну; вона є результатом глибокого дослідження соціальних та історичних аспектів життя і творчості Ф. Калло та особливостей ремісничих культурМексики. Метою даної публікації є аналіз комунікаційного потенціалу у творчості італійсько-французької дизайнерки М. Г. К’юрі на прикладі круїзної колекції 2024 р., натхненої життям та творами мексиканської художниці Ф. Кало.Використані такі методи дослідження: історико-хронологічний, біографічний (при відтворенні хронології дослідження М. Г. Кюрі творчості Ф. Кало), образно-стилістичного, формального аналізу (під час вивчення образів колекції), узагальнення (для виявлення комунікаційних контекстів у творчості дизайнерки, формулювання висновків), комплексний підхід (дозволив осмислити взаємодію культурно-мистецьких,дизайнерських, соціальних, історичних аспектів творчості М.Г. Кюрі). Результати дослідження можуть бути використані під час підготовки навчальних матеріалів з історії дизайну та моди