Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
РЕЦЕПЦІЯ САТИРІВСЬКОЇ ГРИ (ДРАМИ) В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ БОРИСА МИХАЙЛОВА
No full textThe aim of this research is to substantiate the influence of the ancient Greek Satyr play (drama) on the formation of the system of artistic images in the work of the Ukrainian artist Boris Mikhailov (born August 25, 1938, Kharkiv) and to identify the forms of mimesis used by the artist in his artistic activities from a historical perspective. The methods of historical-cultural and comparative analysis, along with hermeneutics, made it possible to identify and interpret selected works of B. Mikhailov, considering certain provisions of The Poetics by Aristotle (384–322 B.C.E.). Elements of the ancient Satyr play are evident in numerous works by B. Mikhailov. The artist, his relatives, friends, and others appear in photographic series, exhibitions, and publishing projects as characters engaged in playful activities.Mimic play involving unusual clothing, imitations of Dionysus (Bacchus), Silenos, Satyrs, Pan, and other mythological figures is a significant form of play activity in Mikhailov's work.Ancient Greek mythological, Christianized religious, and everyday motifs in the artist’s work are imbued with ambivalent grotesque-carnival laughter. This research clarifies the typology of artistic genres in the works of B. Mikhailov and his collaborators. Social dramas (or comedies, in the ancient definition) by B. Mikhailov imitate ritual plays of antiquity, where the artist creates parody doubles of symbols from world culture. ‘The Social Play’ by B. Mikhailov–encompassing satirical social dramas and everyday mimic plays–has been produced using photographic material. The artist focuses on the existential challenges of the Post-Soviet individual in the 1990 s and 2000 s. He poses a philosophical question: can humans overcome their fear of the world (external circumstances and the transcendent)?Mikhailov's «phallic songs» and «dancing» reference fertility festivals, while his «wedding songs» oscillate between chaste «girlish laughter» regret, crying, and «funeral songs». The results of this research expand our understanding of the forms of mimesis and the system of images in Mikhailov's play activities. These insights contribute to the scholarly exploration of play as a critical aspect of artistic creativity.Метою дослідження є обґрунтування впливу давньогрецької Сатирівської гри (драми) на формування системи художніх образів в доробку українського митця Бориса Андрійовича Михайлова (нар. 25.08.1938, м. Харків) та виявлення форм наслідування, які використовує митець в ігрової діяльності в історичній перспективі. Методи історико-культурного та компаративного аналізу й герменевтики дали змогу визначити та інтерпретувати обрані твори Б. Михайлова у світлі деяких положень «Поетики» Арістотеля. Елементи античної Сатирівської гри зустрічаються в численних творах Б. Михайлова. У фотографічних серіях та виставково-видавничих проєктах митець, його родичі, друзі та інші постають персонажами ігрових дій. Мімічні ігри з рядженням, наслідування до образів Діоніса (Вакха), Сатиру (Силеноса), сатирів, Пану тощо є формами ігрової діяльності Б. Михайлова.Митець використовує в художній творчості давньогрецькі міфологічні, християнізовані релігійні та побутові мотиви, просякнуті амбівалентним гротескно-карнавальним сміхом. У досліджені уточнено типологію художніх жанрів, що створює Б. Михайлов та його оточення. Михайлівські соціально-побутові драми (комедії, за античною термінологією) наслідують обрядові ігри давнини, де митець створює пародійних двійників на символи світової культури. «Гра в соціальне» Б. Михайлова, тобто сатиричні соціальні драми та побутові сцени (мімічні ігри), створено на фотографічному матеріалі. В 1990–2000-і рр. митець зосереджується на проблемі існування пострадянської людини. Він ставить філософське питання, як можлива Людина, що долає страх перед Світом (зовнішніми обставинами, трансцендентним). Михайлівські «фалічні пісні» та «танці» відсилають до свят родючості, «весільні пісні» межують із цнотливим «дівочим сміхом», жалем, плачем та «похоронними піснями»
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНТЕРАКТИВНОГО ДИЗАЙНУ В МУЗЕЙНИХ ЕКСПОЗИЦІЯХ
No full textThis study endeavors to enrich visitors' museum experiences by incorporating diverse interactive and sensory approaches, transcending the conventional media display paradigms in museums.Drawing on the emotional hierarchy framework, it delves into visitors' psychological and behavioral demands within museum exhibition spaces, categorizing them into instinctual, behavioral, and reflective dimensions. Furthermore, the paper explores the evolution of interactive design in museum contexts and its practical manifestations through illustrative case studies.From the angles of perceived experience, interactivity, and interaction modalities, this work proposes strategies to enhance interactive experiences in museums. It emphasizes that these experiences should harmoniously blend technology with visitors' needs and prior experiences, avoiding a mere technological drive. Instead, it advocates for a «from object to subject» and «from external to internal» exhibition engagement paradigm, achieved through the seamless integration of visitor, scene, and behavior via perceptual experiences. This approach fosters deeper connections and resonance between audiences and museum content.Дослідження присвячене вивченню засобів збагачення музейного досвіду відвідувачів шляхом включення різноманітних інтерактивних та сенсорних підходів, виходячи за межі традиційних парадигм медіа-відображення в музеях. Спираючись на структуру емоційного сприйняття, інтерактивний дизайн орієнтується на психологічні та поведінкові потреби відвідувачів у музейних виставкових просторах, які можна класифікувати на інстинктивні, поведінкові та рефлексивні виміри. Крім того, досліджується еволюція інтерактивного дизайну в музейному контексті та його практичні прояви. З точки зору сприйняття досвіду, інтерактивності та модальності взаємодії, у роботі запропоновано стратегії для покращення інтерактивного досвіду в музеях. Підкреслено, що цей досвід повинен гармонійно поєднувати технології з потребами відвідувачів і їхнім попереднім досвідом, уникаючи простого технологічного драйву.Акцентується увага на парадигмі взаємодії з виставкою «від об’єкта до суб’єкта» та «від зовнішнього до внутрішнього», що досягається шляхом інтеграції відвідувача, сприйняття та поведінки через перцептивний досвід. Такий підхід сприяє глибшим зв'язкам і резонансу між аудиторією та музейним контентом
МЕНЕДЖМЕНТ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУЧАСНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ
No full textThe article examines the issue of increasing the efficiency of sociocultural technologies and cultural management in order to solve the issues of social integration, activation, and support of the population. Aim. The aim of this paper is toanalyze contemporary development trends of social work and the sphere of culture, substantiate characteristic features of increasing the effectiveness of cultural management in order to ensure integration of population, activation of publicinteraction, development of social creativity by means of sociocultural technologies. Research methodology. Sociopedagogical approach is applied as the leading one with the aim of increasing the effectiveness of management mechanisms inthe field of culture to solve the tasks of contemporary social work, particularly social integration and activation of social groups. Management, system, activity aspects of contemporary sociocultural and social processes were taken intoconsideration. Results. Characteristic features of development of contemporary social work in Ukraine were determined, a management system of sociocultural technologies was integrated in order to solve the tasks of social work, considering the capabilities of the means of sociocultural activity for effective social integration and development of social creativity of various social groups. Novelty. It was substantiated that management of sociocultural activities is in a state of dynamicchanges, which is taken into account during planning, organization, and coordination of the sociocultural process. It has been proven that the current state of development of social work and cultural management should be realized during training of specialists in social and sociocultural sphere. Practical significance. The research conducted among students of higher education institutions in order to identify the effectiveness of educational programs allows us to state that there is a prevailing trend of positive attitude towards combination of professional roles, but it is necessary to diversify forms of practical training of students. Prospects for further research. Determination of means, methods and forms of socio-cultural activity with the aim of consolidating population at the united territorial communities level, development of complex social integration projects for citizens through involvement in activity in the field of leisure and event technologies.Розглядається проблема підвищення ефективності соціокультурних технологій, менеджменту культури з метою вирішення завдань соціальної інтеграції, активізації, підтримки населення. Було поставлено мету та завданняпроаналізувати сучасні тенденції соціальної роботи, сфери культури, обґрунтувати особливості менеджменту соціокультурних технологій для соціальної гармонізації. Застосовано соціально-виховну методологію, що створюєпідґрунтя для гармонізації процесу соціокультурної діяльності з метою посилення позитивного впливу соціуму на інтеграцію громадян. Проведене дослідження серед здобувачів вищої освіти, свідчить про позитивне ставлення довивчення суміжних дисциплін з соціальної роботи та менеджменту соціокультурної діяльності, однак, це потребує виваженої методичної підготовки та розробки практичної складової засвоєння освітніх компонентів
ІВЕНТ-ТУРИЗМ : ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОМОЦІЇ
No full textThe purpose of the article is to analyze the main advantages of event tourism on the example of music festivals with a projection on the prospects of its promotion.The scientific novelty consists in an attempt to combine the main advantages of festival tourism with the tasks of its promotion.The research methodology is based on the application of a systematic approach and a set of the following methods: cultural, analytical, comparative-historical, art-based for comprehensive coverage of the outlined issues and the formulation of substantiated conclusions.Conclusions. The main disadvantages of event tourism can be significantly leveled at the expense of its advantages, which sometimes have one source of origin. Therefore, it is necessary to build a certain perspective that will make it possible to transform the disadvantages of event tourism into its undoubted advantages, which should be taken into account not only by event organizers, but also in the formation of the main directions and means of cultural policy implementation. In this way, a reasonable balance can be found between the interests of the organizing entrepreneurs and the local community, both in the short and long term, without disturbing the cultural identity and traditions of the local community.Досліджуються основні переваги івент-туризму на прикладі музичних фестивалів із проєкцією на перспективи його промоції, серед яких: медіавплив як на внутрішньодержавному, так міжнародному рівнях; брендинг території; різні типи квитків, адаптовані до потреб конкретного туриста (одноденний квиток, два/три дні, VIP абонемент тощо); пропозиції різноманітних заходів у межах події; власний мерчандайзинг (сувенірна продукція, футболки, сумки, блокноти тощо); пропозиції з розміщення туристів; створення робочих місць за рахунок надання супутніх послуг тощо
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ АРТИСТА В УКРАЇНІ : ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ Й АСПЕКТ
No full textThe Aim of This Research. The aim of this research is to provide a comprehensive analysis of the current conditions of professional artistic activity in Ukraine, shaped by historical, socio-economic, political, and technological influences. The study seeks to identify the opportunities and challenges faced by Ukrainian artists in the context of globalization, digitalization, and the ongoing Russian-Ukrainian war. Furthermore, it aims to highlight the strategies adopted by artists to adapt, innovate, and sustain their creative practices while preserving and promoting Ukrainian cultural identity on both national and international levels.The Results of the Study. The findings of this study reveal that Ukrainian artists operate in a complex environment characterized by both opportunities and challenges. Firstly, globalization and digitalization have transformed the creative landscape. Platforms such as YouTube, Spotify, and Apple Music democratized the distribution process, allowing independent artists to reach global audiences without traditional intermediaries. Social media has further facilitated direct interaction with audiences, but it has also created new pressures, such as content oversaturation, requiring artists to develop digital marketing and branding skills Secondly, the Russian-Ukrainian war has profoundly impacted artistic activities. Many artists have been displaced, losing their studios and resources. However, war has also inspired a shift in creative themes. Ukrainian artists actively document the realities of war, reinterpreting concepts of national identity, resilience, and memory. This has resulted in powerful works of art, including films, music, and exhibitions, which serve both as tools of cultural resistance and as historical records. A notable example is «20 Days in Mariupol» by Mstyslav Chernov, which received international recognition and became a symbol of Ukraine’s cultural and spiritual resilience. Additionally, the role of cultural festivals and independent artistic communities is pivotal. Events such as GogolFest, Atlas Weekend, and LvivMozArt provide platforms for showcasing artistic talent, fostering interdisciplinary collaborations, and facilitating international cultural exchanges. Independent cultural hubs and creative communities have emerged as vital sources of support for artists during economic and political instability, encouraging innovation and solidarity. Lastly, economic challenges remain significant. Limited state funding and financial instability force many artists to prioritize commercially viable projects over experimental or personal work. This balance between financial necessity and creative freedom highlights the resilience and adaptability of Ukrainian artists.The Novelty of This Study activity of Ukrainian artists in the current transformative period. Unlike prior studies that focus on isolated aspects such as digitalization or war, this research provides a holistic examination of historical, economic, technological, and wartime factors that influence artistic practices. The study also underscores the role of art as a form of cultural resistance and documentation during times of war, illustrating its capacity to address global audiences and contribute to international solidarity with Ukraine.The Research Methodology The research methodology combines qualitative and quantitative approaches to ensure a comprehensive understanding of the subject matter. Content analysis was conducted on academic publications, media reports, and cultural policy documents related to the state of artistic activity in Ukraine. Case studies of successful artists and artistic collectives, such as Kalush Orchestra, Go_A, DakhaBrakha, and ONUKA, provided insights into their strategies for integrating national traditions with global trends. Comparative analysis was employed to evaluate changes in artistic themes and methods before and during the Russian-Ukrainian war. Additionally, interviews and surveys were conducted with artists, festival organizers, and cultural policymakers to obtain firsthand perspectives on current challenges and opportunities.The Practical Significance of This Study. The practical significance of this study lies in its ability to inform cultural policy, support mechanisms, and strategic planning for Ukraine’s artistic sector. Firstly, the study highlights the need for state support through funding initiatives, grants, and cultural diplomacy programs to promote Ukrainian art internationally. Secondly, it underscores the importance of enhancing digital skills among artists to effectively engage with global audiences and compete in the digital art market. Thirdly, the research demonstrates the role of cultural diplomacy as a means of promoting Ukrainian cultural identity and raising international awareness about the war. It also emphasizes the necessity of developing frameworks to support displaced artists by creating sustainable creative hubs that offer resources, networking opportunities, and platforms for showcasing their work. Finally, the study encourages initiatives that preserve and promote Ukrainian cultural heritage, ensuring that artistic achievements during this challenging period have a lasting impact on the global cultural landscape. In conclusion, this research serves as a valuable resource for cultural policymakers, creative industries, and international organizations. It provides actionable recommendations for fostering resilience, innovation, and cultural sustainability within Ukraine’s artistic community, reinforcing the role of art as a driver of national identity and global engagement.Здійснено аналіз сучасних умов професійної діяльності артистів в Україні, що сформувалися під впливом історичних, соціально-економічних, політичних і технологічних чинників. Визначено, що трансформація мистецького середовища відбулася внаслідок глобалізації, цифровізації та соціокультурних змін, що, водночас, відкрили нові можливості та створили низку викликів для українських митців. Історично українське мистецтво розвивалося під тиском зовнішніх культурних впливів і політичних обмежень, зокрема в період радянської влади, коли свобода творчості обмежувалася. Після здобуття незалежності українські митці отримали нові можливості для самовираження, але зіткнулися з проблемами фінансової нестабільності та потребою адаптації до ринкових умов.Особлива увага приділена впливу цифровізації на сучасне мистецьке середовище України. Платформи, як-от YouTube, Spotify, Apple Music та соціальні мережі, сприяли демократизації творчого процесу, дозволивши незалежним митцям поширювати свої твори та взаємодіяти з глобальною аудиторією. Водночас перенасиченість контентом загострила конкуренцію за увагу публіки, що вимагає від митців розширення навичок у цифровому маркетингу та брендингу. Пандемія COVID-19 ще більше підсилила перехід до цифрових форматів, що стимулювало розвиток онлайн-виставок, віртуальних концертів та нових форм мистецтва, як-от віртуальна та доповнена реальність. Розглянуто роль глобалізації, що відкрила українським артистам можливості для міжнародної співпраці та просування української культури на світовій арені. Українські митці, як-от Kalush Orchestra, Go_A, ДахаБраха та ONUKA, поєднали національні традиції з сучасними жанрами, що дозволило їм зберегти культурну ідентичність та водночас привабити міжнародну аудиторію. Підкреслено вплив російсько-української війни на професійну діяльність митців, яка не лише зумовила фізичне переміщення багатьох артистів, але й змінила зміст мистецької творчості. Митці активно документують реалії війни, переосмислюють теми національної ідентичності, пам’яті та стійкості, створюючи фільми, музику й виставки, що є потужними інструментами культурного опору та донесення правди до міжнародної спільноти. Прикладом є стрічка «20 днів у Маріуполі» М. Чернова, що отримала визнання на світовій арені та є символом незламного духу України
ПАРАКАТЕГОРІЇ НОНКЛАСТИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ В АВТОРСЬКОМУ КІНО : ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
No full textThe Aim of This Research. This research aims to explore the multifaceted nature of aesthetics as a philosophical discipline, focusing on its integration into modern artistic practices and its role in shaping cultural, social, and personal perspectives. Particular attention is given to the transformation of traditional aesthetic categories within the framework of non-classical aesthetics and their application in authorial cinema.The Results of the Study. The study reveals that non-classical aesthetics, through its dynamic conceptual frameworks such as harmony-chaos and sublime-ordinary, has significantly expanded the understanding of aesthetic categories. This transformation is vividly demonstrated in the works of auteur filmmakers like Lars von Trier and Quentin Tarantino, who reimagine aesthetic norms to provoke intellectual and emotional engagement.The Novelty of This Study. The novelty of this study lies in its analysis of the interplay between non-classical aesthetic paradigms and contemporary authorial cinema. It provides a new perspective on how these paradigms not only redefine traditional aesthetic categories but also serve as tools for understanding complex cultural and social phenomena in modern art forms.The Research Methodology. The study employs an interdisciplinary approach, combining philosophical analysis, comparative cultural studies, and film theory. It integrates textual analysis of films, aesthetic critique, and historical context to examine the influence of non-classical aesthetics on modern artistic expressions.The Practical Significance of This Study. This research holds practical significance in advancing theoretical discourse in aesthetics and film studies. It offers valuable insights for educators, cultural theorists, and filmmakers by highlighting the role of aesthetic categories in interpreting and creating contemporary art. Moreover, it provides a framework for analyzing modern cinematic works as complex reflections of cultural and philosophical dynamics.Досліджено багатогранність естетики як філософської дисципліни, її трансформацію в умовах некласичного підходу та застосування в авторському кіно. Особливу увагу приділено аналізу паракатегорій некласичної естетики, таких як гармонія-хаос, прекрасне-потворне, піднесене-низьке, які дозволяють по-новому інтерпретувати естетичний досвід у сучасному мистецтві. Авторське кіно розглянуто як унікальний феномен, що поєднує індивідуальне художнє бачення режисера з філософськими концепціями, створюючи нові форми естетичного вираження. На прикладі творчості Ларса фон Трієра та Квентіна Тарантіно проаналізовано як режисери переосмислюють традиційні категорії естетики, інтегруючи їх у складні емоційні та сенсорні наративи. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що включає філософський аналіз, історико-культурний контекст та естетичну критику. Виявлено, що некласична естетика сприяє інтеграції мистецтва в повсякденне життя, руйнуючи традиційні межі між високим і низьким, комічним і трагічним, професійною та аматорською творчістю. Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у галузях естетики, культурології, кінознавства та мистецької освіти. Авторське кіно представлено як дієвий інструмент дослідження сучасного світу, що дозволяє краще зрозуміти культурні, соціальні та філософські аспекти через призму естетичного досвіду
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ВОКАЛУ В МУЗИЧНОМУ АВАНГАРДІ ХХ СТОЛІТТЯ : ЕКСПЕРИМЕНТИ ТА ІННОВАЦІЇ
No full textThe article examines the transformation of vocal art in the musical avant-garde of the 20 th century, focusing on extended vocal techniques. Key compositional methods, including Sprechgesang, multiphonics, overtone singing, andextreme techniques, are analyzed in the context of their influence on musical expressiveness. Attention is given to works by A. Schoenberg, K. Stockhausen, and H. W. Henze, who redefined vocal timbre and expression. The role ofelectronics and technological innovations in compositions by P. Schaeffer, P. Henry, and G. Scelsi is emphasized.These innovations redefined the voice as a medium for creating sonic textures, reshaping its interaction with soundscapes and expanding the horizons of contemporary musical practices.Стаття досліджує трансформацію вокального мистецтва в музичному авангарді ХХ ст., зосереджуючись на розширених вокальних техніках. Аналізуються ключові композиторські прийоми, включаючи шпрехгезанг, мультифонію та екстремальні прийоми в контексті їх впливу на трансформацію музичної виразності. Увага приділяється творам А. Шенберга, К. Штокгаузена, Г. В. Генце, які переосмислили темброво-виражальні можливості вокалу. Значна увага приділена ролі електроніки та технологічних інновацій в творах П. Шеффера, П. Анрі та Дж. Шелсі. Їх інновації змінили роль голосу як носія змісту, перетворивши його на інструмент створення темброво-звукових текстур та переосмисливши взаємодію голосу й звукового середовища в контексті музичної мови авангарду, відкриваючи нові перспективи для актуальної музичної практики
ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА В ІНФРАЧЕРВОНОМУ ДІАПАЗОНІ : ЕВОЛЮЦІЯ, МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕТОДУ
No full textThe aim of this paper is to study and analyze the main historical stages of the evolution of artwork examination in the infrared range, outline current trends, and discuss possibilities of applying infrared radiation in technological research.The research methodology is based on a comprehensive scientific approach and uses general scientific methods of scientific knowledge, including generalization, synthesis, induction, and deduction.Results. The article discusses the evolution of artwork examination in infrared radiation, from the discovery of infrared rays, the appearance of sensitized photographic films, the development of methodology and its implementation in museum research practice to the digital cameras and computer technologies application. The background, peculiarities of development, and capabilities of infrared photography and reflectography in reflected and transmitted light, infrared luminescence method, and false-color infrared imaging were analyzed. Modern trends and prospects for the application of infrared radiation in the examination of artworks are highlighted.Novelty. The article discusses the evolution of the application of infrared radiation in artwork research for the first time. It was demonstrated that the advancements in research capabilities and the expansion of the art objects examination in the infrared range were due to the development of techniques and technology.The practical significance. The information provided in the article contributes to a deeper understanding of the evolution of the artwork examination in the infrared range, increases knowledge of the method's capabilities, and promotes the development of practical applications of infrared imaging in the examination of Ukrainian cultural objects.Розглянута еволюція дослідження творів мистецтва в інфрачервоному випромінюванні, проаналізована від фотофіксації на сенсибілізовані фотоплівки до сучасного методу мультиспектральної візуалізації. Виявлені передумови появи, особливості розвитку та можливості методів інфрачервоної фотографії та рефлектографії, інфрачервоної люмінесценції та методу хибнокольорових зображень в інфрачервоному діапазоні
ВИЩА МИСТЕЦЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ : ЗМІНИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ АНАЛІТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «КУЛЬТПРАВОФОРМ» ЗА ПІДТРИМКИ БРИТАНСЬКОЇ РАДИ В УКРАЇНІ, 2024)
No full textThe aim of this paper is to explore the dynamics of changes in higher art education in Ukraine over the past five years (2019-2024), including the risks and challenges in the context of a full-scale war, to trace key trends, identify positive practices and fundamental problems, and outline prospects for further development. Research methodology. The study uses 17 sources that provide us with important data on the subject matter of the article. The sources include professional publications, normative legal acts, official documents of state institutions, monitoring reports, etc. Methods of monitoring, comparison, analysis and synthesis were used.Results. The features of the functioning of higher art education through the prism of changes in Ukrainian legislation in recent years are investigated. At the same time, positive practices that have become important steps towards improving the mechanisms of functioning of art education at the state level are outlined. Key problems that need to be solved have been identified.Among them: the general trend of marginalization of higher art education at the state level, institutional instability, gaps in legislation, lack of a long-term strategy, and financial aspects. The author emphasizes the need to modernize approaches to identifying priorities for the development of art education and improve mechanisms for effective communication of all stakeholders in order to implement qualitative changes and effective state policy in this area. The directions and prospects for further development are outlined. Novelty. The novelty is primarily due to the chronological framework of the study. In particular, it is about the dynamics of changes in higher art education in Ukraine over the past five years (2019-2024). For the first time, these processes are comprehensively outlined in the research field. The practical significance. The results of the study can be used to provide recommendations for improving the activities of public authorities in developing policymaking and reforming higher art education, as well as to serve as a theoretical basis for further research on this issue in the coming years.Зосереджено увагу на проблемах вищої мистецької освіти, зокрема змінах у законодавстві України за останні роки, які дедалі менше враховують її специфіку. Окреслено позитивні зміни, що стали важливими кроками для вдосконалення механізмів функціонування мистецької освіти на державному рівні. Визначено ключові проблеми, які потребують вирішення. Серед них: загальна тенденція маргіналізації вищої мистецької освіти на державному рівні, інституційна нестабільність, прогалини в законодавстві, відсутність довгострокової стратегії, фінансові аспекти.Наголошено на необхідності модернізації підходів щодо визначення пріоритетів розвитку мистецької освіти та вдосконалення механізмів ефективної комунікації усіх зацікавлених сторін з метою реалізації якісних змін та ефективної державної політики у цій сфері, окреслено перспективи її подальшого розвитку
ОБРАЗНІ ДОМІНАНТИ У МОНУМЕНТАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЯХ АНДРІЯ БОКОТЕЯ «ТАЙНА ВЕЧЕРЯ» ТА «ТЕРАКОТОВА АРМІЯ»
No full textThe aim of the article is to identify the dominant images in the monumental compositions of Andriy Bokotey's «The Last Supper» and «Terracotta Army» and analyze them in a cultural context. Research methodology. Analytical, comparative, formalistic methods were applied.Results. It is determined that the large-scale creative works represent the pinnacle of the author's intellectual and spiritual activity and reveal new possibilities of the material. The inspirational sources of the author's artistic decisions are analyzed, as well as emphasis is placed on the high level of artistic plasticity and its significance on the internationalstage. A professional art analysis of the compositions «The Last Supper» from 2018 and 2021 is presented. The artistic dominants are outlined and the variation of their interpretations in the context of cultural processes is analyzed.Novelty. For the first time, Andriy Bokotey's monumental glass compositions «The Last Supper» and «Terracotta Army» were comprehensively analyzed in a cultural context.The practical significance. The obtained results can serve as a basis for further research on the creativity of Andriy Bokotey and the characteristics of Ukrainian glass art in general. They may also be used as a source of inspiration for artists and those who are interested in the international studio glass movement. The article provides a better understanding of the creative phenomenon of the most famous Ukrainian glass artist, Andriy Bokotey.Розглянуто монументальні композиції Андрія Бокотея 2018-2021 рр., зокрема «Тайну вечерю» та «Теракотову армію». Проаналізовано інспіраційні витоки образних рішень автора, а також акцентовано на високому рівні художньої склопластики та її значенні на міжнародній арені. Визначено що, масштабні художні роботи уособили вершину інтелектуально-духовної діяльності автора та по-новому розкривають можливості матеріалу. Представлено фаховий мистецтвознавчий аналіз однойменних композицій «Тайна вечеря» 2018 та 2021 рр. Окреслено сюжетні домінанти та проаналізовано видозміну їх інтерпретацій у контексті культуротворчих процесів