Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ТЕОРЕТИЧНІ ОРІЄНТИРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ: ДОСВІД 2020–2023 РОКІВ
No full textThe article analyzes the main trends of the development of Ukrainian cultural studies in 2020–2023 within the parameters of current theoretical developments, published in monographic issues and articles in professional periodicals, which allows to present to the scientific community the most important achievements of both fundamentaland applied branches of cultural studies.It must be stated that the specified «cultural studies», which were published in 2020-2023, organically combined several important aspects that reflect the general trends typical for modern research process, namely a vivid utter interest to personalizing the achievements of the humanities, convincing emphasis on actual theoretical issues, quite realproposals regarding the possibilities of «practical cultural studies».Consequences of the systematic analysis of publications published in specialized publications allow to present to the scientific community the most significant achievements of both fundamental and applied research. There is a special section «practical cultural studies», which is obligatory for separate collections of scientific works in the sphere of cultural studies.It was important not only to systematize the theoretical material, which is the author's property of domestic scientists, but also to trace both the process of the entry of the most productive ideas into a wide research space, and to see the «increase» of fundamentally new material when writing further works, which will determine the trends in the development of humanities in the upcoming five or seven years, in particular in the conditions of russian military aggression against Ukraine.Аналізуються основні напрями розвитку української культурології у 2020–2023 роках у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях, що дозволяє представити науковому загалу найвагоміші досягнення як фундаментальних, так і прикладних галузі культурології
ІНКУЛЬТУРАЦІЯ ТА АДАПТАЦІЯ УКРАЇНЦІВ В ЄВРОПІ ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ : ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ
No full textIn the article is analyzed the main trends and challenges related to the adaptation and inculturation of Ukrainian citizens in refugee status in Europe after the full-scale russian invasion. The analysis found that after the events of February24, the EU created a certain regulatory framework that for many months provided a legal basis for the stay of temporarily displaced persons from Ukraine in the EU, as well as an appropriate basis for adaptation and inculturation. The uniquesituation of Ukrainian migrants is that many of them were de-jure integrated in many European countries in the first weeks and months of the war, and the actual adaptation of these people took place after they received the right to temporaryresidence. It is established that most of the data on the problems of temporarily displaced persons from Ukraine are published in various international reports, sociological studies and journalistic materials. It should be noted that a full-fledgedsociological analysis of the environment of migrants from Ukraine is currently difficult. The study revealed the qualitative characteristics of migrants (refugees) in compact settlements as a new group that interacts with various local authorities and civil society in EU countries to establish communication for successful inculturation. There is evidence that the russian federation's war against Ukraine has mobilized a large number of Ukrainians living outside their country to support Ukraine. They were gradually joined by some migrants who integrated into the respective Ukrainian communities in different EU countries. Many of these communities have established their own civic organizations, foundations, unions, and associations for mutual assistance and support of Ukraine and Ukrainians.Виявлено основні тенденції та виклики, пов’язані з адаптацією та інкультурацією українських громадян у статусі біженців в Європі після повномасштабного російського вторгнення; з’ясовано, що після подій 24 лютого в ЄС створена певна нормативна база, яка впродовж багатьох місяців забезпечила правову базу для перебування тимчасово переміщених осіб з України в ЄС, а також відповідну основу для адаптації та інкультурації. Унікальність становища українських мігрантів полягає в тому, що багато з них де-юре інтегровані в багатьох європейських країнах у перші тижні та місяці війни, а фактична адаптація цих людей відбулася після отримання ними права на тимчасове перебування. Встановлено, що більшість даних про проблеми тимчасово переміщених осіб з України опубліковано в різних міжнародних звітах, соціологічних дослідженнях та журналістських матеріалах. Слід зазначити, що повноцінний соціологічний аналіз середовища мігрантів з України зараз є складним. Дослідження виявило якісні характеристики переселенців у компактних поселеннях як нової групи, яка взаємодіє з різними місцевими органами влади та громадянським суспільством в країнах ЄС для встановлення комунікації з метою успішної інкультурації. Є докази, що війна російської федерації проти України мобілізувала на підтримку України чималу кількість українців, які проживають за межами своєї країни. До них поступово приєдналися деякі мігранти, які інтегрувалися у відповідні українські громади в різних країнах ЄС. Багато з цих громад створили власні громадські організації, фонди, спілки, асоціації взаємодопомоги та підтримки України та українців
РУКОПИСНІ ІРМОЛОГІОНИ – ВАЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕНЬ ДУХОВНО-ПІСЕННОЇ КУЛЬТУРИ ЗАКАРПАТТЯ XVIII-XIX СТОЛІТЬ рукопис, єпископ, освіта, церковний спів, ірмологіон, богослуження.
No full textThe article examines the development of spiritual-song culture, focusing on the importance of the clergy, the opening of religious educational institutions, and the dissemination of heirmologions’ manuscript in the liturgical and educational practice of Transcarpathia in the 18 th – early 19 th centuries.A review of the contents of heirmologions’ manuscript indicates the functioning of the traditional festive repertoire of church singing, which was characteristic of the Ukrainian Heirmoloi tradition of the 17 – 18 th centuries.A number of genres have been clarified and defined, which in Yuhasevych's heirmologions belong to the Bulgarian gender, which further confirms the peculiarities of the formation of the heirmologions’ repertoire based on the interaction of multinational traditions, the adaptation of their musical component in church singing practice, the preservation of ancient forms of sacred monody, an important part of the spiritual and song culture of the region.Розглядаються питання розвитку духовно-пісенної культури, акцентується увага на важливості діяльності духовенства, відкриття духовних навчальних закладів, поширення рукописних Ірмологіонів у богослужбовій і навчальній практиці Закарпаття XVIII – початку XIX ст. Огляд змісту рукописних Ірмологіонів засвідчує функціонування традиційного святкового репертуару церковних співів, що було характерним для української ірмолойної традиції XVIІ – XVIII століть. Уточнено та визначено ряд жанрів, які в Ірмологіонах Югасевича належать до болгарського напіву, що додатково підтверджує особливості формування ірмолойного репертуару на основі взаємодії різнонаціональних традицій, адаптації їхньої музичної складової у церковно-співочій практиці, збереження давніх форм сакральної монодії, яка виявляє вікову стійкість і становить важливу частину духовно-пісенної культури краю
СУЧАСНІ ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ МУЗЕЮ ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ЗАКАРПАТТЯ МУКАЧІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В СИСТЕМІ ПАМ’ЯТКООХОРОННОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ
No full textThe article considers cultural, recreational, artistic, educational and other forms of preservation and popularization of folk culture of the Carpathian region. The problems and prospects of collecting, preserving and studying monuments of folk crafts, carried out by the means of Transcarpathian Museum of Applied Arts of Mukachevo State University have been analyzed. It has been determined that the specificity of the activities of Transcarpathian Museum of Applied Arts of Mukachevo State University consists in a comprehensive display of national folk culture, reconstruction of folk traditions, household items, tools, applied art and is actively used in the educational process. It has been studied that the leading trends in the education of the younger generation of Ukrainians are the promotion of local folk traditions and customs, theatrical projects, and specialized master classes.Розглянуто культурно-дозвіллєві, мистецькі, освітні та інші форми збереження й популяризації народної культури Карпатського регіону. Виявлено проблеми та перспективи збирання, збереження та вивчення пам’яток народного ремісництва, що здійснюються засобами Музею прикладного мистецтва Закарпаття Мукачівського державного університету. Визначено, що специфіка діяльності Музею прикладного мистецтва Закарпаття Мукачівського державногоуніверситету полягає у комплексному показі національної народної культури, реконструкції народних традицій, предметів побуту, знарядь праці, ужиткового мистецтва і активно використовується в навчальному процесі.Досліджено, що провідними у справі виховання молодого покоління українців є популяризація локальних народних традицій та звичаїв засобами театралізованих проектів та профільних майстер-класів
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУБʼЄКТІВ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНСЬКІЙ БІБЛІОЛОГІЇ
No full textThe purpose of the article is: theoretical substantiation of the institutional structure of research activity in the field of Ukrainian bibliology to identify gaps in the development of the research and production component of this scientific direction.Research methodology. Thirty main works on the topic of research were considered - these are individual publications, articles from professional periodicals and continuing editions, from collections of conference materials, etc. The multifaceted and multifaceted nature of the problem led to the appearance of a significant number of scientificpublications directly or indirectly related to the research topic. These are scientific works on bibliology (book science), general bibliography and general librarianship.The results. The carried out structural analysis of the institutions of the modern development of bibliological science allows us to state that there is no academic component in it, but the university and industrial components are equally developed. Within each, the following characteristics of research work were selected as the main criteria for further analysis: the existence of a special council for the defense of theses; the number of defended theses; the number of published monographs; the number of textbooks, training aids, reference publications; the actual number of professional periodicals.The university component includes specialized higher education institutions — institutions of III-IV accreditation levels in the field of culture and related fields.Novelty. The article attempts to single out and specify the production component of the institutional structure of the scientific research sector of bibliology. It: 1) a network of libraries, dominated by those that have acquired the status of research institutions — national and state; 2) the state scientific institution "Book Chamber of Ukraine named after Ivan Fedorov" (KPU); The university sector of bibliological science is represented, first of all, by the largest and oldest specialized scientific bibliological centers — ZVO of culture and arts — RDSU (former RDIK), KhDAK and KNUKiM.The institutional analysis revealed that RDSU holds significant positions in the field of research on theoretical problems of bibliology. Employees of the Department of Documentary Communications and Library Affairs of this ZVO are developers of current scientific research topics in the field of bibliology. The result of the GDR of the institution was the publication of the monograph by H. M. Shvetsova-Vodka "Document and book in the system of social communications", the defense of doctoral and 8 candidate theses, scientific - practical manuals, personal collections of selected works and training manuals.The analysis of the institutional structure of modern Ukrainian bibliology allows us to state a certain limitation of organizational forms: the academic sector of the organization of bibliological research is practically absent, the scientific and educational sector and the industrial sector are almost equally developed. The scientific and educational sector includes specialized departments of universities of III-IV levels of accreditation, the industrial sector is formed by a network of libraries, dominated by those that have acquired the status of scientific and research institutions - national and state, as well as the Book Chamber of Ukraine named after I. Fedorov. In terms of the importance of the scientific contribution to the development of Ukrainian bibliology, the institutional leaders are the NBUV, specialized departments of RDSU and KhDAK, etc., which stably ensure the intensive growth of new scientific knowledge and the training of scientific personnel.Practical significance: the main provisions contained in the article can be used in the development of conceptual foundations for the further development of domestic bibliology and its individual components — theory, methodology, methods, technology, history, organization and management of bibliological activities.Досліджено інституціональну структуру дослідницької діяльності в галузі української бібліології. Зазначено, що в цій галузі існує брак науково-дослідних установ. Виробничу складову галузі представляють мережа бібліотек, серед яких домінують – національні та державні; державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Вузівський сектор бібліологічної науки презентують найбільші та найдавніші профільні наукові бібліологічні центри –ЗВО культури і мистецтв – РДГУ (колишній РДІК), ХДАК та КНУКіМ
ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ЯК ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ ПРЕДМЕТНОГО ДИЗАЙНУ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОЄКТУВАННЯ МЕБЛІВ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ «MAKHNO STUDIO»)
No full textThe proposed article aims to outline the specifics of the influence of environmental trends on the design of contemporary furniture, to consider the work of Sergey Makhno Architects in the context of the development of furniture enterprises and design studios in Ukraine, to analyze the creative component of the studio's object design and to outline the eco-focus. Research methodology. The sources for this article are scientific publications by well-known researchers who specialize in Ukrainian design, as well as some analytical and journalistic materials. The descriptive method, analysis and synthesis were used.Results. It was found that product design now has not only a utilitarian purpose, but are symbolic and emotional component of symbolic forms belonging a particular to the social and cultural sphere. The development of ecological trends in Ukraine is not very dynamic, but is actively used and well represented by the activities of individual enterprises, in particular, by studio «Sergey Makhno Architects»). After analyzing the activity of this studio, it was established that the direction of subject eco-design is one of the important components of their work. The studio's products feature a special style, in which the ecological concepts and ethnic motifs of traditional folk culture are harmoniously combined. This fact gives some basis to talk about the possibility of formation of a certain national eco-style model in the future. In addition, it is generalized that a widerange of ecological trends in product and furniture design in particular, as well as the emergence in the Ukrainian market of highly professional design studios engaged exclusively in eco-furniture, show that these issues are relevant at the present stage.Novelty. The studies of the ecological factors in the furniture and product design is very important in the context of the theory of modern decorative art and design in Ukraine. This particular aspect has not been studied in a professional and comprehensive way.The practical significance. The materials of this article can be used for further research on this topic and have practical value for the development and improvement of educational programs and special courses for students.Розглянуто особливості екологічних тенденцій у контексті розвитку сучасного предметного дизайну, зокрема художнього проєктування меблів. Акцентовано увагу на українському досвіді, окреслено загальні риси щодо ринку меблевих підприємств України, охарактеризовано специфіку діяльності окремих виробників та студій. Зокрема, досліджено напрями застосування новітніх екологічні технологій та з’ясовано особливості їх впливу на формотворення об’єктів, простежено визначальні дизайнерські тенденції. Розкрито специфіку діяльності дизайн-студії С. Махна як репрезентативного прикладу використання еко-тенденцій в предметному дизайні. Власне, за формотворчими концепціям визначено та охарактеризовано три основних напрямки, яких дотримуються студія: еко-стиль, етно-стиль та біодизайн. Окреслено основні проблеми та передумови розвитку сфери екологічних меблів в Україні
ВОКАЛЬНЕ ЕСТРАДНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
No full textThe article explores vocal pop art as a tool for intercultural in the context of globalization. It particularly analyzes contemporary trends in the development of vocal performance, its role in shaping intercultural dialogue, and the challengesvocalists face in the context of crosscultural interaction. The study examines the transmission of cultural meanings through vocal genres and the technological aspects of their dissemination at the international level. Methodology. The research is based on an interdisciplinary approach, combining methods of cultural and musicological analysis. A comparative method is used to contrast different vocal traditions, content analysis to study musical works as carriers of cultural codes, and a sociocultural approach to explore the impact of technology on cultural interaction. Scientific Novelty. The novelty of this research lies in the comprehensive analysis of pop vocal art as a means of intercultural communication, which has so farremained insufficiently studied in the context of global cultural processes. The originality of the work is in combining an analysis of vocal techniques and genres with the study of their impact on crosscultural interaction, as well as examiningtechnological innovations in the dissemination of musical works. Conclusions. Vocal pop art is a powerful means of intercultural communication, facilitating dialogue between different cultures and overcoming language and cultural barriers. However, globalization and technological changes present new challenges, including the issue of preserving the authenticity and cultural uniqueness of vocal works. At the same time, modern trends in vocal performance open up newopportunities for cultural enrichment, making vocal art an important tool in the global cultural exchange. This makes it an indispensable tool in the context of contemporary globalization processes, emphasizing the need for further research in this area to gain a deeper understanding of its potential as a means of intercultural dialogue.Досліджується вокальне естрадне мистецтво як інструмент міжкультурної комунікації в умовах глобалізації; аналізуються сучасні тенденції розвитку естрадного вокалу, його роль у формуванні міжкультурного діалогу та виклики, з якими зіштовхуються вокалісти в контексті кроскультурної взаємодії. Розглядаються особливості передачі культурних смислів через вокальні жанри та технологічні аспекти їх поширення на міжнародному рівні. Мета роботи полягає у вивченні впливу сучасного вокального естрадного мистецтва на процеси міжкультурної комунікації, визначення основних тенденцій його розвитку та аналізі проблем, що виникають у результаті взаємодії різних культур через вокальні форми вираження. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, поєднуючи методи культурологічного та музикознавчого аналізу. Використовуються компаративний метод для порівняння різних вокальних традицій, методи контент-аналізу для вивчення музичних творів як носіїв культурних кодів, а також соціокультурний підхід для дослідження впливу технологій на взаємодію культур.Новизна дослідження полягає в комплексному аналізі вокального естрадного мистецтва як засобу міжкультурної комунікації, що до цього часу залишалося недостатньо дослідженим у контексті глобальних культурних процесів.Оригінальність полягає в поєднанні аналізу вокальних технік і жанрів із дослідженням їхнього впливу на кроскультурну взаємодію, а також у розгляді технологічних інновацій у поширенні музичних творів. Висновки.Вокальне естрадне мистецтво є потужним засобом міжкультурної комунікації, що сприяє налагодженню діалогу між різними культурами, воно здатне долати мовні та культурні бар’єри. Завдяки своїй універсальній природі, вокальнемистецтво не лише зберігає національні традиції, а й сприяє їхньому збагаченню через взаємодію з іншими культурами. Проте глобалізація та технологічні зміни накладають нові виклики, серед яких проблема збереження автентичності та культурних особливостей вокальних творів. Водночас, сучасні тенденції у вокалі відкривають нові можливості для взаємозбагачення культур. Це робить його незамінним інструментом у контексті сучаснихглобалізаційних процесів, підкреслюючи необхідність подальших досліджень у цьому напрямі для глибшого розуміння його потенціалу як засобу міжкультурного діалогу
ТЕНДЕНЦІЇ СИНТЕЗУ РЕГІОНАЛЬНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ У ТВОРЧОСТІ МАРТИ ТА ІВАННИ ТОКАР
No full textThe article is devoted to the development of textile art in the Rivne region. The creative work of Marta Tokar, who focused her activities on the territories of Lviv, Rivne and beyond, as well as the artistic activity of her daughter – Ivanna Tokar, are considered. The textile heritage of the latter is concentrated in the direction of tapestry, batik, textile plastics, etc.The artistic work of Marta Tokar, an honored artist of Ukraine, whose work is closely intertwined with the creation of stage costumes for Ukrainian musical groups, is traced. When forming the stage costume, the artist studied the ethnographic base and traditions of folk dress of the regions of Polissia and Volhynia. Among other things, costumes were made for the student folklore and ethnographic ensemble «Zherelo» (1989-1990) and costumes for the student folk music orchestra «Merezhivo» of the Rivne State Humanitarian University (1998-1999).The work of Ivanna Tokar, who developed her own way of conveying an idea, image, composition, and the use of color shades in textile art, is studied. Imitating the handwriting of her mother – Marta Tokar, the young artist was formed in the Lviv environment, and now her work is enriched with regional Polissia and Volyn accents.The synthesis of regional textile traditions and innovations can be traced in the work of Marta and Ivanna Tokar, and in the works of their successors. Tradition, through elements of culture that are passed down from generation to generation, and are preserved for a long time and serve as a regulator of social relations, is the basis of strongly preserved regional weaving customs in Polissia.Стаття присвячена розвитку текстильного мистецтва на Рівненщині. Розглядаються творчий доробок М. Токар, яка зосереджувала свою діяльність на теренах Львова, Рівного, а також мистецька діяльність її доньки – І. Токар. Текстильна спадщина останньої зосереджена в руслі виконання гобелена, батика, текстильної пластики тощо. Виявляється мистецький доробок М. Токар, творчість якої тісно переплітається зі створенням сценічних костюмів для музичних українських колективів. При формуванні сценічного костюму художниця вивчала етнографічну базу та традиції народного вбрання регіонів Полісся та Волині. Серед іншого, були виконані костюми для студентського фольклорно-етнографічного ансамблю «Джерело» (1989-1990 рр.) та костюми для студентського оркестру народної музики «Мереживо» РДГУ (1998-1999 рр.).
Вивчається творчість І. Токар, яка виробила власну манеру передачі ідеї, образу, композиції, застосування колористичних відтінків у текстильному мистецтві. Наслідуючи почерк своєї матері, мисткиня сформувалася у львівському середовищі, а нині її текстильна творчість збагатилася регіональними поліськими та волинськими акцентами. Це помітно у використанні художницею природних матеріалів (лляних ниток) під час ткання гобеленів, у наданні переваги насиченим та вибіленим відтінкам сірого кольору, червоного і вкраплення чорного кольорів, притаманних для традиційних поліських тканин. Так, у 1990-х рр. вона відтворила спроектовані М. Токар комплекти вбрання для ансамблю скрипалів під керівництвом завідувача кафедри народних інструментів РДГУ О. Степанова.Простежується синтез регіональних текстильних традицій та новацій у творчості М. Токар та І. Токар. Традиція через елементи культури, які передаються від покоління до покоління, і зберігаються протягом тривалого часу та слугують регулятором суспільних стосунків, є основою міцно збереженої регіональної ткацької звичаєвості на Поліссі
ВИДАТНІ СПІВАКИ ПРОВІНЦІЇ ХЕБЕЙ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ РОЗВИТКУ ВОКАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА КРАЮ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
No full textThe goal of the article is to study and systematize materials about the activities of the most prominent singers from Hebei Province and to summarize their achievements in the context of the overall development of vocal art in China.The research methodology combines several approaches: Source-based method: allows the use of discovered materials to recreate the panorama of the establishment and development of Hebei's vocal art. Biographical method: investigates key milestones in the singers' careers. Musicological method: analyzes trends in the formation and evolution of their creative paths. Retrospective method: reconstructs a holistic picture of the development of vocal art in the province.Research Results. The study identifies the most prominent singers of Hebei Province and provides key information about them. It compiles their repertoire and defines its specificity, focusing on national songs, patriotic compositions, and operatic works. A notable feature is the focus on patriotic songs, influenced by employment conditions, mandatory political training courses, and participation in military music festivals.The article systematizes the primary career directions of Hebei singers: Performance activities Participation in competitions and significant concerts at both provincial and national levels It also highlights the contributions of individual singers to pedagogical and scholarly activities.The study concludes that the Hebei singers, demonstrating high personal motivation, artistic self-expression, and mastery, have collectively made a significant contribution to China's vocal art.Novelty and Practical Significance.The novelty lies in the first attempt to identify and systematize the achievements of Hebei’s most representative singers. The findings can be applied to further research on Chinese vocal art within the contemporary music space.Розглядаються здобутки співаків провінції Хебей у контексті їх впливу на розвиток вокального мистецтва Китаю. Зроблено спробу систематизації основних етапів творчості та здійснено аналіз напрямів їх діяльності. Висвітлено хронологію найважливіших творчих подій, охарактеризовано специфіку репертуару. Підсумовано значення творчої діяльності провідних співаків провінції Хебей та доведено їх вагомий внесок у розвиток вокального мистецтва Китаю
ХУДОЖНЯ РЕАЛІЗАЦІЯ АРХЕТИПУ ПЕРЕРОДЖЕННЯ : ПОГЛЯД КРІЗЬ ПРИЗМУ ЖИТТЯ МІТУ (НА ПРИКЛАДІ ХОРОВОГО ЖАНРУ ЩЕДРІВКИ)
No full textThe purpose of the article: to substantiate the model of the artistic implementation of the Rebirth archetype in the life of the myth in the choral music of the second half of the 20th – the beginning of the 21st centuries, using the example of the shchedrivka genre.Research methodology. Fifteen important studies related to the specified topic were considered, which can be grouped as follows: 1) research into the nature and modern implementation of the myth; 2) interpretation of the Rebirth archetype in the K. G. Yung theory; 3) an explanation of the positions outlined above in Ukrainian musicology.The results. The Rebirth archetype is a constant component of the calendar-ritual life cycle of the myth, realized in numerous folklore and academic works of art. The analysis of the genre of charity in the choral work of Ukrainian composers of the second half of the 20 th – the beginning of the 21 st centuries revealed the main semantic and stylistic features inherent in the specified archetype, the main of which is an appeal to ancient, primary religious origins, which is created as original – folklore musical and poetic formulas, as well as modern authorʼs reproduction of the semantics of meeting the new year as a new life. The article presented works in which various forms of the Jungian Rebirth archetype were embodied: metempsychosis, rebirth, personality transformation, indirect rebirth.The conducted scientific research also showed that the resurrection, as a form of the Jungian archetype of Rebirth, in the consciousness of modern man is connected with the resurrection of Christ, which is a promising topic for future research.Novelty. The novelty of this study lies in outlining the scientific panorama of the mentality concepts and identity in their projection on the musical art and in the correlation of their meanings from a musicological point of view.The practical significance. The results of this article may encourage future researchers of Ukrainian music to study current topics in this scientific field.Обґрунтовується модель художньої реалізації архетипу Переродження у житті міту в хоровій музиці другої пол. ХХ – поч. ХХІ століть на прикладі жанру щедрівки. Поданий аналіз окремих творів (Л. Дичко, А. Авдієвського, М. Шведа), які є промовистими ілюстраціями різних ґраней архетипу Переродження у трактуванні К. Ґ. Юнґа. Стверджується, що архетип Переродження реалізується в хоровій щедрівці через звернення до прадавніх, первинно-релігійних витоків, що твориться як оригінальними – фольклорними музично-поетичними формулами, так і сучасним авторським відтворення семантики зустрічі нового року як нового життя. Представлено твори, в яких утілено різні форми юнґівського архетипу Переродження: метемпсихоз, відродження, трансформацію особистості, непряме переродження