Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ОБРАЗ БОГОРОДИЦІ В МУЗИКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ XX – ПЕРШИХ ДЕСЯТИЛІТЬ XXI СТОЛІТЬ
No full textThe study is dedicated to the review of musicological studies, which present various aspects of the embodiment of the image of the Mother of God in music in the singing Orthodox liturgical tradition of the Middle Ages and Modern times, based on the material of non-literal and non-linear samples of theotokos' chants.Research methodology. Descriptive, analytical regarding the issues of musicological research of the last decades on Mariological topics.Results. Scientific studies related to the study of the peculiarities of the embodiment of the image of the Mother of God in musical art have been revealed. The author identified a circle of modern Ukrainian researchers-musicologists who study various aspects of the embodiment of the image of the Mother of God in music in the singing Orthodox liturgical tradition of the Middle Ages and Modern times on the material of non-literal and non-linear samples of theotokos songs: archetypal-mythological and gender cut (N. Syrotynska, T. Kaplun), the reflection of Christian dogmatics and the principles of the functioning of the song structure in the hymns of the Virgin Mary (O. Prylepa, O. Putyatitska), features of the embodiment of the Marian theme in the choral work of K. Gorskyi (H. Marynchak).Also, the leading research methods of the liturgical tradition are indicated in the article.Novelty. For the first time in modern musicology, a circle of scientific studies of the last decades devoted to various aspects of the study of the musical embodiment of the image of the Blessed Virgin in the liturgical singing tradition of the Middle Ages and the New Age has been revealed.The practical significance. studies, the history of church singing, and the history of Ukrainian music.Стаття присвячена науковим публікаціям ХХ та перших десятиліть ХХI ст. відносно особливостей втілення образу Богородиці у музичному мистецтві. Виявлене коло сучасних українських дослідників-музикознавців, які досліджують різні аспекти втілення в музиці образу Богородиці в співочій православній літургійній традиції епох Середньовіччя та Нового часу на матеріалі невменних та нотолінійних зразків богородичних піснеспівів: архетипово-міфологічний та гендерний зріз (Н. Сиротинська, Т. Каплун), відображення християнської догматики та принципи функціонування поспівкової структури в богородичних піснеспівах (О. Прилепа, О. Путятицька), особливості втілення маріанської теми в хоровій творчості К.Горського (Г. Маринчак). Зазначені провідні методи дослідження літургійної традиції
ПІДХОДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБКУЛЬТУР ВІДЕОІГОР У ЗАХІДНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ НА РУБЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТТЯ
No full textIn the article the key trends and approaches in the western scientific discourse at the turn of the 20th – 21st century were opened which connect with the problem of video games subcultures. Cultural (actually, (post)subcultural) analysis of video games in the frames of foreign scientific discourse at the turn of the 20th – 21st century logically and naturally leads to a number of socio-political, ethical and philosophical problems. Subcultures of video games are youth cultural practices and models of gamers’ behavior as active mediaconsumers in virtual space that are based on the meaningful material, forming playing and socio-cultural gamer’s experience, developing space thinking and also transforming his cultural identity. Herewith, foreign researchers emphasize that video games often make serious addictions, de-socialize, and interactivity creates the illusion of easy achievement of goals, which «atrophies» moral reflection and causes a «fundamental loss of orientation» as a result of «mixing» the virtual and real in the mind of the gamer. One more problem that was actively discussed at the turn of the 20 th – 21 st century and needs understanding in the key of the post-subculture approach is equating games with the consumption habits of male youth, which leads to the emergence of «maxillary bias» in science. One of the negative aspects of the video game subculture is also the cultivation of violent acts.Розкрито ключові тенденції та підходи у західному науковому дискурсі на рубежі ХХ – ХХІ ст., пов‘язаному з проблематикою субкультур відеоігор. Культурологічний (власне (пост) субкультурний) аналіз відеоігор у рамках зарубіжного наукового дискурсу на рубежі ХХ – ХХІ ст. логічно й закономірно підводить до низки суспільно-політичних та етико-філософських проблем. Субкультури відеоігор – молодіжні культурні практики та моделі поведінки геймерів як активних медіа споживачів у віртуальному просторі, що ґрунтуються на змістовному матеріалі, формують ігровий та соціокультурний досвід гравця, розвивають просторове мислення, а такожтрансформують його культурну ідентичність. При цьому, наголошують зарубіжні дослідники, відеоігри часто спричиняють серйозні адикції, десоціалізують, а інтерактивність створює ілюзію легкості досягнення цілей, що «атрофує» моральну рефлексію і зумовлює «фундаментальну втрату орієнтацій» як наслідок мікшуваннявіртуального та реального в свідомості геймера. Ще однією проблемою, яка активно обговорювалася на рубежі ХХ – ХХІ ст. і потребує осмислення в ключі постсубкультурного підходу, є ототожнення ігор зі споживчими звичками молоді чоловічої статті, що призводить до появи «максулінних упереджень» в науці. Одним із негативних аспектів субкультури відеоігор також є культивування елементу насильницьких дій
РОЛАН БАРТ: АНАЛІТИКА СПАДЩИНИ
No full textThe article reconstructs the main components of R. Barth's theoretical heritage, which, on the one hand, is self-sufficient and valuable, and on the other hand, is noticeably «woven» into the context of French humanism of the second half of the twentieth century. The multifaceted legacy of R. Barth, which is still actively employed in the European research space forty years after his death, requires an analytical approach to clearly define its components, in particular, the use of the phenomenon of «mythology» to reproduce both socially oriented and personalized cuts of culture creation, comparative analysis of literature and history, argumentation of structuralism as an activity, etc.The importance of R. Barth's involvement in the process of developing both literary and aesthetic and psychological orientations of his time is emphasized. Since he was a contemporary of J. Bataille, J. Genet, N. Sarrot, A. Rob-Grier, R. Garodi, M. Plainet, J.-P. Sartre, A. Camus, his attitude to the «new novel», «materialism», «realism without shores», «engagement of art», «philosophy of the absurd», and the fundamental ideas of the Tel Kel group enables to recreate the relevant sections of French humanism in terms of time, taking into account the theoretical situation that emerged in the early third decade of the twenty-first century.The purpose of the article is to use the potential of the analytical approach to highlight those ideas and positions in the legacy of Roland Barthes (1915-1980) that, for various reasons, have not covered enough within contemporary Ukrainian humanities.Research methodology. The material of the article is based on the potential of analytics, which does not deny the use of historical, cultural, biographical, dialogical and comparative approaches elements.Conclusions. The material presented in the article has shown, firstly, the expediency of applying an analytical approach to the legacy of R. Barth, some sections of which – for various reasons – remained on the theoretical margins of Ukrainian humanities, and secondly, while analyzing R. Barth's works, the actualization of «polymethodology» proved to be promising, which allowed to explain the «dynamics and purpose of the transition» of the French scholar from one humanitarian science to another; thirdly, reproducing the attitude of the professional environment to certain ideas of R. Barth is of great prospect, since his literary studies have been perceived and evaluated ambiguously.Реконструйовано основні складові теоретичної спадщини Р. Барта, яка, з одного боку, є самодостатньою та самоцінною, а з іншого, – помітно «вплетена» в контекст французької гуманістики другої пол. ХХ ст.Багатоаспектна спадщина Р. Барта, яка і через сорок років після його смерті, активно задіяна в європейському дослідницькому просторі, потребує застосування аналітичного підходу, аби чітко окреслити її складові, зокрема, використання феномену «міфологія» задля відтворення як соціально зорієнтованих, так і персоналізованих зрізів культуротворення, порівняльний аналіз літератури та історії, аргументація структуралізму як діяльності та ін.Наголошено на значенні включеності Р. Барта до процесу вироблення як літературознавчих, так і естетико-психологічних орієнтацій свого часу. Оскільки він був сучасником Ж. Батая, Ж. Жене, Н. Саррот, А. Роб-Грійє, Р. Гароді, М. Плейне, Ж.-П. Сартра, А. Камю, то його ставлення до «нового роману», «речовизму», «реалізму без берегів», «ангажованості мистецтва», «філософії абсурду», засадничих ідей групи «Тель-Кель» дозволяє відтворити відповідні зрізи французької гуманістики з огляду часу, враховуючи теоретичну ситуацію, що сформувалася на початку третього десятиліття ХХІ століття.Особлива увага приділена тому, як Р. Барт сприймав й оцінював процес становлення засад «постмодернізму», який формувався саме на теренах французької гуманістики. Його ставлення до М.-П. Фуко, Ж. Дерріди, Ж. Дельоза сприяє виробленню об‘єктивної оцінки щодо теоретичних ідей цих філософів та їх роліу соціально-політичному житті Франції
«ЦИФРОВА» КУЛЬТУРА ХАРЧУВАННЯ : ДОСВІД КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
No full textModern processes of knowledge production and power struggles around the world link food and digital culture, giving cultural studies scholars reason to pay attention to the differences, parallels, and overlaps between food and digital products.Culturological analysis of digital nutrition is being done in particular with the purpose of detecting its impact on everyday life. It is affirmed that the culture of nutrition in the digital era focuses on the questions of power and inequality, and it isdisplayed on the everyday politics of the digital nutrition with the corresponding social, economic and ethical consequences. The article highlights the key issues, introduces the concepts and theoretical debates that drive this research.Besides, the impact of COVID-19 on food culture is examined, which has exposed and in some cases even exacerbated existing inequalities in the accessibility, socialization and economics of food. Indeed, the existential proximity between foodand digital culture cannot be overstated. Digital technologies today have a significant impact on the entire life cycle of food, from production to consumption, representation, and everything in between. From robots, drones, and artificial intelligence tools that help farmers monitor crops and livestock health. The article also examines the issues of gastronomic tastes, culinary authority, body image, and the public' s everyday interactions with food and its consumption through the prism of feminist discourse and critique of neoliberal capitalist cultural policy.Сучасні процеси продукування знань й боротьби за владу в усьому світі пов’язують їжу та цифрову культуру, даючи підстави культурологам звернути увагу на відмінності, паралелі та збіги між їжею та цифровими продуктами.Культурологічний аналіз цифрової культури харчування здійснюється зокрема і з метою виявити її вплив на повсякденне життя. Стверджується, що культура харчування в цифрову епоху фокусується на питаннях влади та нерівності, і це відображається на буденній політиці «цифрового» харчування з відповідними соціальними, економічними та етичними наслідками. Стаття висвітлює ключові питання, знайомить із концепціями та теоретичними дебатами, які є рушійною силою цього дослідження. Крім того, розглянуто вплив COVID-19 на культуру харчування, який оголив, а в деяких випадках навіть посилив існуючу нерівність щодо доступності, соціальності та економіки їжі.Дійсно, неможливо переоцінити екзистенціальну близькість між їжею та цифровою культурою. Цифрові технології сьогодні суттєво впливають на весь життєвий цикл харчових продуктів, від виробництва до споживання, репрезентації та всього між ними. Від роботів, безпілотників та інструментів штучного інтелекту, які допомагають фермерам стежити за станом посівів і здоров’ям худоби. Розглядається проблематика гастрономічних смаків, кулінарного авторитету, тілесного вдосконалення, повсякденних інтеракцій громадськості з їжею та її споживанням крізь призму феміністичного дискурсу та критики неоліберальної капіталістичної культурної політики
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОЇ МОДИ
No full textProblem Statement and Relevance of the Study. The article investigates the integration of Ukrainian ethnocultural heritage into sustainable fashion development. The relevance stems from the need for theoretical understanding and practical implementation of innovative approaches to fashion design at the intersection of two key contemporary paradigms: sustainable development and preservation of cultural identity.Research Methodology. The research methodology combines historical, systemic-structural, and art history analysis approaches to study Ukrainian ethno-cultural heritage in sustainable fashion through three main aspects: technological-production (traditional crafts and innovative technologies), constructive-design (historical forms and patterns), and artistic-semantic (cultural codes and visual elements). The study analyzes the experience of leading Ukrainian brands implementing elements of ethno-cultural heritage in sustainable fashion design.Results. The research identifies effective approaches to integrating traditional elements into modern production through the revival and adaptation of historical craft practices (weaving, wickerwork, natural dyeing), transformation of traditional forms and structural elements into contemporary design, and reinterpretation of cultural codes. The analysis of Ukrainian brands demonstrates successful integration of heritage elements with sustainable production principles.Novelty. The study proposes, for the first time, a comprehensive methodology for analyzing ethno-cultural heritage as a resource for sustainable fashion development, including evaluation criteria for traditional techniques' adaptation to modern environmentally responsible production and their potential for preserving cultural authenticity.The Practical Significance. The research provides practical value for the Ukrainian fashion industry through scientifically-based recommendations for implementing traditional techniques in modern production, identification of promising directions for sustainable fashion development based on ethno-cultural heritage, and methodological foundations for sustainable fashion design education programs.Дослідження присвячене теоретико-практичному аналізу української етнокультурної спадщини у розвитку сучасної сталої моди. Здійснено системне дослідження досвіду вітчизняних дизайнерів та брендів у поєднанні традиційних елементів із принципами екологічно відповідального виробництва одягу. Проаналізовано особливості інтеграції культурних проявів, традиційного ремесла та етнічних мотивів (крою, матеріалів, декоративних елементів) у контексті сучасних екологічних викликів. На основі комплексного підходу досліджено економічні та соціокультурні аспекти такої інтеграції, її вплив на збереження національної ідентичності та позиціонування України у світовій індустрії моди. Визначено перспективні напрями розвитку через інновації в матеріалах і виробничих процесах на засадах циркулярної економіки. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо посилення ролі культурної спадщини у забезпеченні сталого розвитку модної індустрії України
РОЛЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ МУЗЕЯМИ
No full textMuseums play an important role not only in preserving the cultural and historical heritage of the Ukrainian people. The issue of improving the efficiency of museums' operations and management is becoming increasingly important. Modern technologies are becoming a tool that can solve many problems related to the popularisation of museums, the formation of a museum management system, and the involvement of the public in the activities of museum institutions. The widespread introduction and use of interactive and information technologies will bring museums to a new level. The rapid development of modern technologies, access to the World Wide Web, and the intensification of globalisation processes have led to a review of the main aspects of museums' activities and changes that will meet the main trends in the development of scientific and technological progress and communication and information technologies, in particular. The problems faced by our country over the past decade have affected all spheres of life and the activities of museums in particular. The use of science and technology in museums makes it possible to bring museums closer to visitors. Modern technologies play an important role in the practical activities of museum institutions, as they are designed to increase the efficiency of museum work and its management. Modern technologies are a tool that allows museums to reach a new level, to meet the needs and wishes of visitors. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the functioning of museum institutions and the role of modern technologies in their management. No museum can fulfil its main task without the use of modern technologies. To the extent that a modern museum directs most of its efforts towards attracting a new audience and retaining the existing one, most modern technologies will be related to this particular area of the museum's activities. Despite the numerous advantages of using modern technologies in the operation and management of museums, there are problems that need to be studied and addressed in more detail in the future. In particular, the introduction of modern technological solutions requires significant financial investments, which leads to changes in financial decisions, in working with the authorities, patrons and sponsors. New requirements are being set for the staff of museum institutions, which makes them acquire new knowledge and improve their professional level. However, the use of modern technologies in the activities of museums creates new opportunities for learning about the historical and cultural past of our country and the world.Розглядають особливості та основні напрями діяльності музеїв. Обґрунтовано необхідність впровадження та роль сучасних технологій у діяльність та процеси управління музейними установами.Акцентовано, що сучасні технології стають тим інструментом який здатен вирішити багато завдань які стосуються популяризації роботи музеїв, формування системи управління музеєм, залучення громадськості до діяльності музейних установ. Широке впровадження та використання інтерактивних та інформаційних технологій здатне піднести діяльність музеїв на новий рівень
ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ПОНЯТТЯ : МОРАЛЬНИЙ АВТОРИТЕТ ЯК ІМІДЖЕВОЇ КАТЕГОРІЇ В СУЧАСНІЙ СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ
No full textA research aim is setting of conceptual limits of concept moral authority in an imaginary structure. To understand as evaluation judgement is formed and as a man gets knowledge that are criteria of their truth, and also what processesstand after cognition of instrument of reflection and transformation of public perception. Research methodology is base on interdisciplinary approach that combines a culturological, philosophical, sociological, psychological, political science analysis. For gaining end of there are such theoretical methods: analysis, synthesis, generalization of scientific literature on issue of research.A scientific novelty consists in consideration of еpistemological status – unlike agnosiology that touches the theoretical comprehension of knowledge in a greater degree, epistemology aspires to the analysis to his maintenance andfunctions in concrete practices. In the article influence of «moral authority» is exposed in the ntext of cultural studies and imaogology that gives an opportunity deeper o to givesnderstand how this concept is formed and changes in different cultural contexts, and also to set what social terms and psychosomatic public states influence on creation and support of positive image of moral authority that implicitly influences on public opinion.Мета дослідження – встановлення концептуальних меж поняття моральний авторитет в іміджевій структурі. Зрозуміти як формується оціночне судження і як людина отримує знання, якими є критерії їхньої істинності, а такожякі процеси стоять за пізнанням інструменту відображення і трансформації суспільного сприйняття. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який поєднує культурологічний, філософський,соціологічний, психологічний, політологічний аналіз. Для досягнення мети використовувавали такі теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. Наукова новизна полягає урозгляді епістемологічного статусу – на відміну від гносеології, яка більшою мірою стосується теоретичного осмислення знання, епістемологія прагне до аналізу його змісту і функцій у конкретних практиках. Розкрито вплив«морального авторитету» в контексті культурології та іміджології що дає змогу глибше зрозуміти як формується та змінюється це поняття в різних культурних контекстах, а також встановити які соціальні умови і психосоматичнісуспільні стани впливають на створення та підтримку позитивного іміджу морального авторитету, який беззаперечно впливає на суспільну думку
СПЕЦИФІКА ЖАНРУ СКРИПКОВОГО КОНЦЕРТУ У ТВОРЧОСТІ ЖАНА-МАРІ ЛЕКЛЕРА (НА МАТЕРІАЛІ КОНЦЕРТУ ОР. 7№ 2 РЕ МАЖОР)
No full textThe aim of this paper is to determine the genre, stylistic and compositional features of the musical language of the violin concerto op. 7 No. 2 by the French composer Jean-Marie Leclair. Research methodology. Many seriouspublications on this topic have been analyzed.Research methodology. It was analyzed a lot of major publications on this topic. The principles of historical and cultural approach, stylistic analysis and historical methods were used.The results. The article examines the specifics of the concert genre in the work of Jean-Marie Leclair. It was found that in the violin concerto op. 7 No. 2 D major characteristic features of the Italian concert model are intertwined with thetraditions of French music. The composer focuses on the traditional tripartite genre of the concerto (fast extreme parts and an ariad lyrical center of the work), although the concerto has a slow solemn introduction, which is written in the spirit of overtures to French «lyrical tragedies». The peculiarities of the form of each of the parts are noted (the rhythmic form in the extreme parts, the boundaries of which are additionally indicated in the notes as Tutti and Solo, and the two-part form of the second part of the concerto). Features of the musical language (thematism, rhythm, texture, harmonic and timbre features) of the work are characterized. Special emphasis is placed on the virtuosity of the solo violin part, which in this concert is closely connected with sound-image elements and imitation of birdsong. A similar tradition is characteristic of French musical culture. In the performance aspect, the careful consideration of the composition, the economy in the use of effects, the accuracy of intonation and the noble expression characteristic of the French tradition are emphasized.The novelty of the work lies in the involvement of music that have not yet been studied and a new stylistic perspective on the problem.The practical significance. Results of this issue may be useful for Ukrainian musicology in studying baroque concert music. The conclusions summarize the main conclusions and outline the prospects of the research.Розглянуто особливості жанру скрипкового концерту у контексті творчості французького композитора ХVIII століття Жана-Марі Леклера. Охарактеризовано специфіку поєднання італійської і французької музичних традицій в обраному жанрі. Встановлено значущість концертного спадку митця в сучасному музичному мистецтві. На основі аналітичного дослідження скрипкового концерту ор. 7 №2 Ре мажор встановлено, що при загальному наслідуванні італійської «вівальдіївської» моделі концертного жанру, Жан-Марі Леклер творчо його переосмислював, використовуючи елементи французької музичної традиції
ЄВРОПЕЙСЬКА ОРКЕСТРОВА МУЗИКА У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ ВИКОНАВСЬКИХ МИСТЕЦТВ У ПЕКІНІ : РЕПЕРТУАРНІ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ АСПЕКТИ
No full textThe aim of this paper is to identify the repertoire characteristics of European orchestral music at the National Centre for the Performing Arts in Beijing and to analyze the interpretative approaches to the performance of individualworks by renowned Chinese conductors. Research methodology. This study employs historical, textual, genre-stylistic, and comparative analyses. These methods allow for a deeper understanding of the specifics of performing European orchestral music within the contextof concert practice at the National Centre for the Performing Arts in Beijing, providing a comprehensive insight into the interpretative approaches of Chinese conductors and their interaction with the repertoire.Results. In recent decades, the performing arts of Chinese musicians have consistently attracted the attention of the international community. Significant achievements by Chinese musicians are closely linked to the large-scale socio-politicaltransformations that occurred in the country at the end of the 20 th century, as well as to intensive globalization processes that define the cultural landscape of contemporary society. These factors have facilitated the emergence of talented Chinese composers and performers on the global stage, demonstrating high levels of mastery and artistic sensitivity. In this context, the study of the «life» of European orchestral music in China becomes an important subject of contemporary musicology,illuminating its impact on the development of local musical culture and global processes of cultural interaction. The article examines the unique aspects of the art of Chinese conductors in the context of music history, emphasizing the influence of Western tradition on contemporary Chinese performing arts. It analyzes the interaction between European musical canons and local traditions, as well as the role of government initiatives in the development of classical music in China. The evaluation of interpretations by prominent conductors confirms their significance in popularizing European music within the Chinese context.Scientific novelty. This paper represents a relatively new issue in Ukrainian musicology, focusing on the specific interpretations of Chinese conductors and their impact on the perception of European music.Practical significance. The findings may prove useful for studying the peculiarities of orchestral music interpretation in both Ukrainian and Chinese musicology.Conclusions. The activities of Chinese conductors at the National Centre for the Performing Arts in Beijing constitute an important factor in the development and ongoing cultural exchange between East and West, contributingto the formation of new artistic concepts and interpretative approaches.Виявлено сучасні принципи виконання європейської оркестрової музики китайськими диригентами в контексті глобальних культурних процесів. Позначено, що в останні десятиліття їх виконавське мистецтво привертаєувагу міжнародного співтовариства через соціально-політичні трансформації в Китаї та процеси глобалізації.Внаслідок цього на світовій арені з’являються талановиті китайські композитори та виконавці, творчість яких акцентує значущість європейських музичних традицій для формування китайського музичного стилю. Акцентовано,що вивчення «життя» європейської музики для оркестру (перш за все симфонічного) в Китаї є важливим питанням сучасного музикознавства, що дозволяє висвітлити вплив цієї музики на місцеву мистецьку практику та міжнароднукультурну взаємодію. Виявлено, що адаптація західних культурних стратегій враховує різні компоненти художнього процесу, від індивідуальних характеристик виконавців до державної підтримки. Проаналізовані досягненнякитайських диригентів, які стають провідниками світових художніх тенденцій, демонструючи високу технічну майстерність та розуміння творів. Розглянуті інтерпретації оркестрових творів Г. Малера, К. Сен-Санса, О. Респігі,Я. Сібеліуса та інших композиторів під керівництвом китайських диригентів. Підсумовано, що культурний обмін між Заходом і Сходом сприяє формуванню нових художніх концепцій та естетичних підходів, а подальшідослідження в цій галузі можуть поглибити знання про сучасну китайську музичну практику та її роль у глобальному музичному дискурсі, сприяючи більш глибокому діалогу між культурами
НЕОВІЗАНТИЗМ МИХАЙЛА БОЙЧУКА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ (ПОЛЕМІКА НА ШПАЛЬТАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ 1930-х РОКІВ)
No full textThe strength of the master's individuality, the formation of the method and his own views on the Ukrainian art development in the first third of the 20 th century illuminates well the Lviv period of M. Boichuk's creativity in 1910-1914. At this time, the artist's searches in the stylistic and compositionally formal dimension of creative realization are important. The artist had just returned from the so-called artistic laboratory in Paris, where deep processes of formation of new stylistic trends in art took place, so it was a time of self-awareness and self-expression in the creative face of Ukrainian art. Ukrainian art of the first third of the 20 th century is characterized by number of significantly new, compared to the previous period, features. One of the main is the formation of the Ukrainian national style, the influence of the modernism aesthetics on the work of contemporary artists. The article analyzes the easeland monumental works of the artist of the Lviv period, his reflections and the search for an author's writing, which is based on the principles of neo-Byzantism. The critical articles of A. Maliutsa, M. Golubets, D. Ivantsev, M. Voronoi, V. Lasovsky, P. Kovzhun concerning the problems of the development of Ukrainian art in the first half of the 20 th century were analyzed. Particular attention is paid to the Ukrainian national style formation as well as to terminology, directions and personalities.Силу індивідуальності майстра, формування методу та власних поглядів на розвиток українського мистецтва першої третини ХХ ст. добре висвітлює львівський період творчості М. Бойчука, який припадає на 1910-1914 рр. У той час важливими є пошуки митця у стилістичній і композиційно-формальній площинах творчої реалізації.Художник лише повернувся з так званої мистецької лабораторії Парижа, де відбувались глибинні процеси формування нових стилістичних віянь у мистецтві, тож це був час самоусвідомлення та самовираження у творчому обличчі українського мистецтва. Українському мистецтву першої третини ХХ ст. притаманна низка суттєво нових, порівняно з попереднім періодом, особливостей. Одна з основних – формування українського національного стилю, вплив естетики модернізму на творчість тогочасних художників. У статті проаналізовано станкові і монументальні твори художника львівського періоду, його роздуми і пошук авторського письма, яке ґрунтується на принципах неовізантизму. Розглянуто критичні статті А. Малюци, М. Голубця, Д. Іванцева, М. Вороного, В. Ласовського, П. Ковжуна, що стосуються проблем розвитку українського мистецтва першої пол. ХХ ст. Особливу увагу звернуто на формування українського національного стилю, на термінологію, напрями й особистості