Наукові видання кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ
Not a member yet
1016 research outputs found
Sort by
ПОСТАТЬ ВІТАЛІЯ КУЛИКОВА У КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ХАРКІВЩИНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
No full textThis article explores the artistic and pedagogical work of Kharkiv-based artist Vitaliy Kulykov (1935-2015) in the context of sociocultural transformations that shaped the artistic landscape of the Kharkiv region from the second half of the 20 th to the early 21 st century. A comprehensive approach allowed for the identification of the specifics of his individual style, defined by the terms «geometric montage» and «portrait-mask». It was revealed that Kulykov was not only a prominent representative of the Kharkiv school of painting but also a reformer of art education, who infused structural drawing with features of academic thinking within the framework of the architectural school.The article is based on an analysis of sources from the last few decades, particularly publications by O. Shtok, V. Nemtsova, M. Ponomarenko, L. Smyrna, D. Klochko, and T. Luhovska, as well as materials from exhibition projects dedicated to Kharkiv art. The author substantiates the view of Kulykov9s unique position in Ukrainian visual culture as an artist who combined constructivism, intellectual reflection, and pedagogical innovation. His contribution to the development of visual resistance in the post-Soviet context and his significance for younger generations of artists are also examined. As a result, it is concluded that Kulykov represents a transitional epoch, whose legacy deserves broad academic attention in both the history of art and contemporary Ukrainian cultural identity.Досліджується творчість і педагогічна діяльність харківського художника Віталія Миколайовича Куликова (1935–2015 рр.) у контексті соціокультурних трансформацій, що охопили художнє середовище Харківщини другої пол. ХХ – початку ХХІ ст. Комплексний підхід дозволив розкрити специфіку його авторського стилю, визначеного термінами «геометричний монтаж» і «портрет-маска». Виявлено, що В. Куликов виступив не лише як яскравий представник харківської школи живопису, а й як реформатор художньої освіти, що надав рис академічного мислення структурному рисунку в контексті архітектурної школи.Стаття ґрунтується на аналізі джерел останніх десятиліть, зокрема публікаціях О. Штока, В. Нємцової, М. Пономаренко, Л. Смирної, Д. Клочко та Т. Луговської, а також матеріалах виставкових проєктів, присвячених харківському мистецтву. Обґрунтовано думку про унікальну позицію В. Куликова в українській художній культурі як митця, що поєднав конструктивізм, інтелектуальну рефлексію та педагогічне новаторство. Розглянуто також його внесок у розвиток візуального супротиву в умовах пострадянської реальності та значення для молодших поколінь митців. У результаті доведено, що В. Куликов є представником перехідної епохи, чия спадщина заслуговує на широку академічну увагу як у контексті історії мистецтва, так і в контексті сучасної культурної ідентичності України
КЛЮЧОВІ ПОЗИЦІЇ СЕМІОТИКИ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ЗАСОБАМИ КОСТЮМА
No full textThe purpose of the article is to analyse the main positions of semiotics in revealing the stylistic and image characteristics of clothing in the context of professional image formation.Methodology: the study used biographical and historical-chronological methods, as well as methods of figurative-stylistic and formal analysis of costume samples and photographic materials.Results. The article highlights the symbolic-semiotic and image characteristics of clothing. Using the example of Winston Churchill's image, it shows the evolution of individual style in the context of the importance of a politician's image. It is emphasised that the development of clothing is dependent on general anthropogenesis, in particular the evolution of material and spiritual culture. The degree of development of society and the state was directly and indirectly present in the design, aesthetics, culture and philosophy of the suit. It has been established that considering the contexts of its emergence and existence makes it possible to objectively study its external (form) and internal (content) characteristics. Using the example of the evolution of Winston Churchill's style, it has been established that the main characteristics of the status of a costume are: material, its quality and type of modelling, colour, decoration, ornamentation, accessories (their number), footwear, and headwear. This determined the hierarchical position in society occupied by its owner. In addition to its narrowly utilitarian (protective) function, a suit also performs representative, communicative, and artistic-aesthetic functions, each of which includes sub-functions.The scientific novelty lies in the identified characteristics of the components of the individual style of the outstanding politician of the 20 th century, W. Churchill, taking into account the symbolic and semiotic nature of the suit. The sources of the study were photographic materials of public and informal images of W. Churchill and personal wardrobe items.Practical significance. The results of the study can be used to write monographs, textbooks, and lecture courses on the history of design, image, and style.Мета статті: проаналізувати основні позиції семіотики у розкритті стильових та іміджевих характеристик костюма у контексті формування професійного іміджу. Методологія: у дослідження застосовано біографічний та історично-хронологічний методи, а також методи образно-стилістичного та формального аналізу зразків костюма та фото-матеріалів. Результати. У статті висвітлено знаково-семіотичні та іміджеві характеристики костюма. На прикладі образу В. Черчіля показано еволюцію індивідуального стилю у контексті значення іміджу політика. Наголошено, що закономірністю розвитку костюма є залежність від загального антропогенезу, зокрема еволюції матеріальної й духовної культури. Ступінь розвиненості суспільства й держави безпосередньо й опосередковано оприсутнювався в дизайні, естетиці, культурі й філософії костюма. З’ясовано, що рахування контекстів його виникнення та побутування уможливлює об’єктивне вивчення зовнішніх (форма) і внутрішніх (зміст) характеристик. На прикладі еволюцію стилю В. Черчіля з’ясовано, що основними ознаками статусності костюма є матеріал, його якість і вид моделювання, колір, оздоблення, орнамент, аксесуари (їх кількість), взуття, головний убор.Це визначало ієрархічну сходинку в суспільстві, яку займав його власник. Костюм виконує, крім вузько утилітарної (захисної) функції, ще й представницьку, комунікаційну, художньо-естетичну, кожна з яких включає субфункції.Наукова новизна полягає у виявлених характеристиках складових індивідуального стилю видатного політика XX ст. В. Черчіля з урахуванням знаково-семіотичної природи костюма. Джерелами дослідження послугували фотоматеріали публічних та неформальних образів В. Черчіля, особистих предметів гардеробу.Практичне значення. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для написання монографій, навчальних посібників, курсів лекцій з історії дизайну, іміджу і стилю
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЦИМБАЛІВ НА БОЙКІВЩИНІ
No full textThe article examines the historical background, cultural interactions, and the current state of cymbal art inBoykiv Oblast. An attempt was made to determine the peculiarities of the morphology and construction of Boykicymbals, the specifics of the fret system, performance traditions, as well as the socio-cultural role of the instrument inthe life of the ethnographic group. Special attention is paid to the influence of geographical, historical and ethnographicfactors on the formation of the Boyki instrumental style.The relevance of the study is due to the need for a comprehensive study of the traditional-instrumental culture ofregional ethnographic groups of Ukraine in the conditions of socio-cultural transformations. The cymbal tradition ofBoykivshchyna, despite its originality and significant historical depth, remains insufficiently studied in the modernmusicological discourse. The methodological basis is a complex interdisciplinary approach, which combines historicaland cultural, organological and culturological analyses, as well as field ethnographic methods.The article analyzes the main vectors of the evolution of the cymbal tradition in the context of the historical andcultural processes of Boykiv region, including changes in the design of the instrument, features of performancepractices, and transformations of its social functions. The scientific novelty of the work consists in an attempt tocomprehensively analyze the morphological parameters of Boyki cymbals in the historical and cultural context ofregional traditions.The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their further development in organological and ethnomusicological research, the preparation of educational and methodological materials for artistic educational institutions aimed at preserving and popularizing the instrumental traditions of Boykivshchyna.Розглянуто історичні передумови, культурні взаємовпливи та сучасний стан цимбального мистецтва на Бойківщині. Здійснено спробу визначити особливості морфології та конструкції бойківських цимбалів, специфіку ладової системи, виконавські традиції, а також соціокультурну роль інструмента в житті етнографічної групи. Особлива увага приділена впливу географічних, історичних та етнографічних чинників на формування бойківського інструментального стилю. Методологічну основу становить комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує історико-культурний, органологічний та культурологічний аналізи, а також польові етнографічні методи. Проаналізовано основні вектори еволюції цимбальної традиції в контексті історико-культурних процесів Бойківщини, що охоплюють зміни в конструкції інструмента, особливостях виконавських практик та трансформаціях його соціальних функцій
СИМВОЛІКА ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ У ЖІНОЧИХ ПОРТРЕТАХ ВАН ІДУНА
No full textThe aim. Wang Yidong is one of the most influential painters in modern China. He skillfully combined the well-knownartistic achievements of Western classical oil painting with the aesthetic achievements of Chinese traditional fine art culture andcreated his own unique artistic style. His works captivate with their simplicity, professionalism, artistic charm, are distinguishedby sophisticated skill, expressiveness of form, and the ability to depict the rich and complex inner world of characters. The colorscheme and manner of execution of Van Idun's female portraits are exceptionally original. Chinese artists and art critics try toexplain in their publications the meaning and effect of color on the viewer. We read about this in numerous theoretical, arthistorical,and empirical studies. In the 21 st century, not only in China, but throughout the art world, science is activelyresearching the differentiation of color systems, their practical application, the creation of color theories, the study of themechanisms of the connection between color and the human psyche, etc. The relevance of the article lies in the fact that it firstidentifies the role of red in Wang Yidong's female portraits in the context of the development of modern Chinese painting. Thepurpose of the presented scientific research is to clarify the meaning of the use of red in Van Idun's female portraits.Results. It was found out that the cultural and historical tradition of China, representing the life, way of thinking, andmental traits of the Chinese people, had a powerful influence on the artist's pictorial work. Based on the analysis, it wasdetermined that the use of red in Wang Yidong's female portraits symbolizes a joyful event, good luck, power or fame, youth,health, and beauty. The artist's painting represents a wide range of emotions of the person portrayed. It was revealed thatcultural reflections associated with the presence of red color in the works of the artist are deep and understandable in Chinesefine arts. It is proved that the author's interpretation of color can play an important role in the intercultural communicationbetween the artist and the viewer. It was found that in China at the end of the 20 th century realistic oil painting is developingrapidly, and over the past two decades has taken a leading position in the painting of the Celestial Empire.Novelty. Wang Yidong is a prominent representative of modern Chinese oil painting and one of the founders of therealistic school of painting. The artist's work is strongly influenced by the tradition of China, which encompasses the lifestyleand way of thinking, and mental traits of the Chinese people. In Wang Yidong's female portraits, the color red most often hasthe following meanings: it is a symbol of joyful events; it is associated with a certain emotion; it is a symbol of youth, health,and beauty; it is a symbol of good luck, fame, and power. It can be argued that the cultural reflections associated with thecolor red are quite deep and understandable for Chinese culture. The artist's interpretation of color and the communication ofhis understanding to the viewer can also play an important role in cross-cultural communication. A correct understanding ofthe metaphor of «red» in Chinese culture through the interpretation of the color red in Wang Yidong's female portraits canhelp foreigners better communicate with the ChineseСтаттю присвячено дослідженню символіки червоного кольору у жіночих портретах Ван Ідуна. З’ясовано, що на живописну творчість художника мала потужний вплив культурно-історична традиція Китаю, що відображає життя, спосіб мислення та ментальні риси китайського народу. На основі аналізу творчого доробку визначено, що використання червоного кольору в жіночих портретах Ван Ідуна символізує радісну подію, удачу, владу чи славу, молодість, здоров’я і красу. Малярство художника презентує широкий спектр емоцій портретованої особи. Виявлено, що культурні рефлексії, пов’язані з присутністю в творах художника червоного кольору, є глибокими та зрозумілими для китайської образотворчої культури. Доведено, що авторське трактування кольору може відігравати важливу роль у міжкультурній комунікації художника із глядачем. З’ясовано, що в Китаї наприкінці ХХ ст. реалістичний олійний живопис стрімко розвивається, а за останні два десятиліття займає провідну позицію у живописі Піднебесної
СИМФОНІЗМ А. БАКСА КРІЗЬ ПРИЗМУ КЕЛЬТСЬКИХ АЛЮЗІЙ
No full textThe uniqueness of the figure of the English composer Arnold Bax, his extraordinary role in the musical life of Britain at the beginning of the 20 th century and in the wider European cultural space is determined. It is emphasized that the artist was formed at the turn of the eras: between the late Victorian tradition and the modernist search for a new sound, while preserving his own national flavor. The importance of Celticism as a fin de siècle cultural and aesthetic construction and its profound influence on the formation of the composer's worldview orientations is emphasized. The Irish theme for A. Bax appears as a symbol of «another space» as an alternative to industrial civilization, which was rapidly changing the European landscape at the beginning of the 20 th century.Through the images of Celtic mythology and the landscapes of Ireland, A. Bax built his own philosophy of escape from the mechanized world, giving his music a touch of meditative spirituality. The author studies the composer's connection with the work of William Butler Yeats and the ideological and aesthetic principles of the Irish Renaissance. It is argued that it was Celtic mythology, legends and the poetics of Irish landscapes that became the leading spiritual sources of his symphony, forming a special symbolic language and dramaturgy. The musical style of A. Bax is characterized as a synthesis of rationally constructed form with impressionistic colorism, symbolist imagery and internal drama. It is shown that the composer combined the classical European tradition with innovative harmonic and orchestral solutions, creating a unique sound canvas in which romantic expression turns into a symphonic poem. An analysis of the symphonic cycle, which includes seven symphonies and demonstrates the consistent evolution of the artist's musical thinking, is presented.The symphonic legacy of A. Bax testifies to his innovative approach: the composer rethought the architectonics of the genre, assigning the epilogue the role of a meditative climax and transforming the symphonic finale into a space of spiritual concentration and philosophical reflection. It is summarized that the work of Arnold Bax makes a significant contribution to British and European culture of the 20th century, opening up prospects for further research into the interrelationships of art, politics and national identity in post-Victorian England. His music appears as a unique combination of Irish myth, British national tradition and pan-European artistic trends of the time.Визначено унікальність постаті англійського композитора Арнольда Бакса, його непересічну роль у музичному житті Британії початку ХХ століття та в ширшому європейському культурному просторі. Наголошено, що митець сформувався на зламі епох: між пізньовікторіанською традицією й модерністськими пошуками нового звучання, зберігаючи водночас власний національний колорит. Підкреслено значення кельтизму як культурно-естетичної конструкції fin de siècle та його вплив на формування світоглядних орієнтирів композитора. Ірландська тема для Бакса постає символом «іншого простору» як альтернативи індустріальній цивілізації, що стрімко змінювала європейський ландшафт на початку ХХ століття. Через образи кельтської міфології та пейзажі Ірландії Бакс вибудовував власну філософію втечі від механізованого світу, надаючи своїй музиці відтінку медитативної духовності. Досліджено зв’язок композитора з творчістю Вільяма Батлера Єйтса та ідейно-естетичними засадами ірландського відродження. Обґрунтовано, що саме кельтська міфологія, легенди й поетика ірландських пейзажів стали провідними духовними джерелами його симфонізму, формуючи особливу символічну мову та драматургію. Охарактеризовано музичний стиль А. Бакса як синтез раціонально вибудуваної форми з імпресіоністичною колористикою, символістською образністю та внутрішнім драматизмом. Показано, що композитор поєднав класичну європейську традицію з новаторськими гармонічними й оркестровими рішеннями, створюючи неповторне звукове полотно, у якому романтична експресія перетворюється на симфонічну поему. Представлено аналіз симфонічного циклу, який охоплює сім симфоній і демонструє послідовну еволюцію музичного мислення митця. Симфонічна спадщина А. Бакса засвідчує його новаторство: композитор переосмислив архітектоніку жанру, надавши епілог функцією медитативної кульмінації, що трансформує фінал симфонії у простір духовної зосередженості та філософського розмислу. Узагальнено, що творчість А. Бакса становить вагомий внесок у британську та європейську культуру ХХ століття, відкриваючи перспективи подальшого дослідження взаємозв’язків мистецтва, політики та національної ідентичності у поствікторіанській Англії. Його музика постає як унікальне поєднання ірландського міфу, британської національної традиції та загальноєвропейських художніх тенденцій епохи
ШІ-ТРЕНДИ В СУЧАСНІ РЕКЛАМІ : ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ДО ІНСТРУМЕНТУ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ВПЛИВУ
No full textThe purpose of the article is to investigate current trends in the use of AI in the advertising sector as a technological tool that transforms the socio-cultural landscape of communications.The research methodology is built on the intersection of socio-cultural activity management, digital marketing and visual culture research. A set of general scientific and interdisciplinary research methods was used, in particular: a systems approach – to analyze AI as a multi-level phenomenon that affects the technological, social and cultural aspects of advertising; cultural and semiotic analysis – to interpret meanings, images and value orientations that are transmitted through AI advertising.Scientific novelty. AI is studied as a socio-cultural agent that not only performs technical tasks, but also influences the formation and transmission of values, norms and cultural codes through advertising.Practical application of the research results. Thanks to hyper-personalization, generative content, interactive avatars and voice agents, advertising begins to influence not only behavior, but also ideas about identity, norm, beauty, style and even moral values. The demand for a responsible approach to AI as an element of cultural policy becomes key. AI advertising is able to produce new narratives, transforming the symbolic capital of brands and forming new cultural codes, which requires a new cultural competence from the SKD manager.Досліджуються ключові тенденції трансформації рекламної сфери під впливом технологій штучного інтелекту (ШІ). Проаналізовано основні напрями використання ШІ у маркетинговій комунікації, зміни в підходах до таргетингу, генерації контенту та аналітики поведінки споживачів. Автор звертає увагу на основні тренди у сучасній ШІ-рекламі, а також на виклики, які, зокрема, потребують відповідних реакцій з боку менеджерів соціокультурної сфери
ГЛИБИНИ СИМВОЛІКИ ВОДИ У КОМПОЗИЦІЇ «ВЕЛИКА РІКА» ЧУ ВАНХУА
No full textA comprehensive analysis of the piano composition The Great River by Chinese composer Chu Wanhua, written in 1984, demonstrates that the composer9s musical language merges traditional thinking with modern artistic expression at the intersection of Western and Eastern cultures.The musical and philosophical-aesthetic foundations of the composition are examined through the lens of water symbolism-a key image in traditional Chinese art. The image of water is not merely a background element; it plays a structuring and meaningful role, shaping both the development of the musical texture and the deep meaning of the work.Attention is focused on the musical-expressive means through which the composer conveys the metaphor of the Yangtze River as an embodiment of power, historical continuity, spiritual depth, and national identity. The specific features of melody, harmony, texture, and architectonics demonstrate a synthesis of Western compositional technique with traditional Chinese aesthetics.The analysis of The Great River allows for a deeper understanding of the stylistic features of contemporary Chinese piano music and its philosophically symbolic multidimensionality.Здійснений комплексний аналіз фортепіанного твору «Велика ріка» китайського композитора Чу Ванхуа, написаного у 1984 році демонструє, що музична мова композитора об’єднує традиційне мислення з сучасною художньою експресією на перетині західної та східної культур.Розглянуті музичні та філософсько-естетичні засади композиції крізь призму символіки води – ключового образу традиційного китайського мистецтва. Образ води тут не є фоновим – він відіграє структуротворну і змістовну роль, формуючи як розвиток музичної тканини, так і глибинну семантику твору. Увага зосереджена на музично-виражальних засобах, за допомогою яких композитор передає метафору ріки Янцзи як втілення сили, історичної тяглості, духовної глибини та національної ідентичності. Особливості мелодики, гармонії, фактури та архітектоніки демонструють синтез західної композиторської техніки з китайською традиційною естетикою. Аналіз твору «Велика ріка» дозволяє глибше осмислити стильові риси сучасної китайської фортепіанної музики та її філософсько-образну багатовимірність
МУРАЛИ ЯК ІНДИКАТОР СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УРБАНІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ : СВІТОВИЙ ДОСВІТ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
No full textThe article examines the development of mural art in the world and in Ukraine, analyzes its main functions and impacton urban space. It identifies the peculiarities of the formation of murals at the global level4from political propaganda muralsof the early 20th century to contemporary street art practices that have acquired a social, aesthetic, and tourist character.Particular attention is paid to the evolution of Ukrainian mural art after 1991, in particular the rapid development of muralsafter 2014 in Kyiv and other cities under the influence of socio-political changes. Murals in Kyiv, Kharkiv, Mariupol, and other Ukrainian cities are analyzed in terms of their content, social messages, and impact on the community. It is shown that murals perform a number of functions (aesthetic, communicative, social, tourist-economic, ecological, cultural-educational, etc.) in the urban environment. A comparison of Ukrainian mural art practices with international ones is carried out, and common trends and differences are identified. The conclusions outline the significance of murals for the transformation of urban space and public consciousness, and identify prospects for further research in this area.Розглянуто розвиток мистецтва муралу у світі та Україні, проаналізовано його основні функції та вплив на міський простір. Визначено особливості становлення муралів на глобальному рівні – від політичних агітаційних стінописів початку XX століття до сучасних стріт-арт практик, що набули соціального, естетичного й туристичного характеру. Особливу увагу приділено еволюції українського мурал-арту після 1991 р., зокрема стрімкому розвитку муралів після 2014 р. у Києві та інших містах під впливом суспільно-політичних зрушень. Проаналізовано мурали у Києві, Харкові, Маріуполі та інших українських містах – їхній зміст, соціальні повідомлення та вплив на громаду. Показано, що мурали виконують низку функцій (естетичну, комунікаційну, соціальну, туристично-економічну, екологічну, культурно-освітню тощо) у міському середовищі. Здійснено порівняння українських практик мурал-арту з міжнародними, з’ясовано спільні тенденції та відмінності. У висновках окреслено значення муралів для трансформації урбаністичного простору та суспільної свідомості, а також визначено перспективи подальших досліджень у цій галузі
МУЗЕЇ ГУЦУЛЬЩИНИ ЯК ЗАСІБ І ФОРМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
No full textThe article comprehensively covers the functioning of Hutsul museums as centers of preservation and popularization of the unique culture of the Ukrainian Carpathians. The leading museum institutions of the region representing folk art, traditions, life, spirituality and crafts of the Hutsuls are analyzed. Their contribution to the formation of national identity and the development of ethnographic tourism is noted. It is proved that, despite the difficult realities of today in Ukraine, the museums of the Hutsul region contribute to the preservation and popularization of traditional folk culture, educating a new generation of Ukrainians on the basis of national traditions. Museums of the Hutsul region are not only repositories of material and spiritual culture, they help to preserve artifacts, art, documents and other objects that illustrate the history and culture of different peoples, contribute to the formation of historical memory, support folk crafts, tourism development and fostering respect for national heritage, play an important role that goes beyond the traditional preservation of artifacts, become active participants in cultural dialogue, contribute to the preservation of identity and create opportunities for a deeper understanding of our roots. Some museums in the Carpathian region are introducing the latest technologies, creating interactive and educational exhibitions to better immerse themselves in the cultural context of the Carpathian exhibits, which undoubtedly contributes to a deeper understanding of the intangible heritage of the highlanders and provides a prospect for further research. Комплексно висвітлено функціонування музеїв Гуцульщини як осередків збереження та популяризації унікальної культури українських Карпат. Проаналізовано провідні музейні установи регіону, що репрезентують народне мистецтво, традиції, побут, духовність та ремесла гуцулів. Зазначено їхній внесок у формування національної ідентичності та розвиток етнографічного туризму. Доведено, що, незважаючи на складні реалії сьогодення в Україні, музеї Гуцульщини, сприяють збереженню та популяризації традиційної народної культури, виховуючи нове покоління українців на засадах національних традицій. Завдяки зусиллям музейних працівників, дослідників та громади, гуцульська культура /продовжує жити та розвиватися, збагачуючи національну та світову культурну спадщину
THE SPECIFICS OF THE ASSIMILATION PROCESSES OF ARMENIANS IN NORTHERN BUKOVYNA IN THE LATE XVIII-1-ST HALF OF THE ХХ CENTURY
No full textМетою статті є виявлення основних моделей і шляхів етнокультурної асиміляції вірменських мігрантів Північної Буковини й частково Покуття з новим локальним соціокультурним середовищем.Методологія дослідження. У роботі використано базові наукові принцип та методи культурології, історії, філософії та соціології, зокрема, метод мікроісторії, компаративного аналізу та синтезу та історико-культурної реконструкції.Результати. З’ясовано, що дослідження стосовно регіональної / локальної специфіки асиміляційних процесів вірменських мігрантів на землях України відсутні. Доведено, що в соціокультурному середовищі вірмен Північної Буковини кінця XVIII – початку ХХ ст. суттєво посилилися асиміляційні процеси. Незважаючи на відчутне тяжіння вірмен до співвітчизників із країні походження або до їхніх нащадків, розмивання етнокультурного поля у вірмен у ХІХ ст. під впливом зовнішніх факторів стає помітним. Визначено, що основними чинниками, які найбільше вплинули на процес асиміляції, були історична динаміка політичної влади та характер внутрішньої міграційної політики урядів, позитивна компліментарність автохтонного українського населення, загальна мультикультурність соціального поля Північної Буковини тощо. Доведено, що основними шляхами полонізації та українізації були міжконфесійні шлюби, освіта та церква (зміна конфесії). Виявлено, що істотною відмінністю між процесом українізації вірмен і процесом асиміляції з поляками став тотальний характер рутенізації, в результаті якого вірмени ставали українцями з єдиною етнокультурною ідентичністю – українською, тоді як полонізовані вірмени мали подвійну ідентичність («польські вірмени»). У ХІХ-ХХ століттях чимало представників вірменської діаспори вже чітко демонстрували модифіковану/подвійну ідентичність: державну – польську/австрійську, а етнічну (історичну) – вірменську. Етнічна ідентичність тісно пов’язана з релігійно-міфологічною свідомістю та історичною культурною пам’яттю. Тоді як національна ідентичність визначається дискурсом влади/держави та має переважно політичні форми виразу.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні основних шляхів та механізмів асиміляції вірмен у конкретному соціокультурному середовищі Північної Буковини на основі знайдених автором і вперше введених у науковий обіг документів із Чернівецького та Івано-Франківського державних архівів.It is determined that the assimilation processes among the Armenians of Northern Bukovyna intensified from the end of the 18 th century and during the 19 th and first half of the 20 th centuries. It is proved, the main factors that made influence these processes were interfaith marriages of Armenian Catholics with Roman Catholics (mostly Poles and Germans) and Greek Catholics (Ukrainians), education (secondary and higher) and the Church (change of confession). It is found that the intensive processes of Ukrainisation led to the complete loss of the Armenian primary ethno-cultural identity and their transformation into Ukrainians, while interaction with Poles led to the formation of a dual ethno-cultural identity as ‘Polish Armenians’