Актуальні проблеми психології в закладах освіти
Not a member yet
519 research outputs found
Sort by
Новая роль книги для детей на переломе XX и XXI веков
Od początku lat 90. ubiegłego stulecia można zaobserwować, że dzięki zmianom politycznym i gospodarczym w polskich księgarniach zwiększyła się liczebność oraz różnorodność pozycji książkowych, w tym utworów dla dzieci. Dopatrywano się w tym wielu pozytywnych aspektów, zwłaszcza z tego względu, że znacznej poprawie uległa jakość edytorska piśmiennictwa adresowanego dla młodego odbiorcy. Zmiany te były bardzo widoczne, ponieważ na rynku wydawniczym co rok pojawiało się coraz więcej estetycznie wydanych książek dla dzieci, a równolegle prowadzone badania utwierdzały wydawców w tym, że warto inwestować w ten sektor, ponieważ mali odbiorcy są znakomitym klientem i wywierają znaczny wpływ na decyzje konsumenckie swoich rodziców
Емоційне переживання вікової кризи дітей підліткового та юнацького віку
Проблематика вікових криз в онтогенезі є актуальною, надзвичайно цікавою і в той же час недостатньо розробленою в теоретичному та експериментальному плані. Саме поняття «вікова криза» є одним з найменш чітко визначених і, часто не має закінченої форми. Тим не менш, термін широко вживається і серед психологів, і серед педагогів. Зі змістовної точки зору періоди вікових криз представляють інтерес, оскільки відрізняються специфічними особливостями процесу психічного розвитку (наявність різких змін у психіці, загострення протиріч, негативний характер розвитку і т. д.). Кризовий період виявляється важким для дитини, а також для оточуючих його дорослих - педагогів і батьків, яким стає необхідно виробляти стратегії виховання і навчання на основі відбуваються з дитиною кардинальних змін в психіці
Рівень домагань і самооцінка у підлітковому та юнацькому віці
Підлітковий вік – це самий найскладніший етап періоду становлення особистості тому, що у цей період життя відбувається завершення усіх новоутворень, а у юнацькому віці йде закріплення і у вдосконалення їх
Соціально-психологічна адаптація студентів до умов навчання
Адаптація студентів до специфічних умов навчання у вищому навчальному закладі у більшості випадків відбувається стихійно. В цьому складному питанні рідко застосовуються певні засоби та заходи регуляції і психічного забезпечення навчального процесу. Швидка втома і висока нервово-психічна напруга у студентів часто пов’язана з принципово новими умовами навчання, проживання, темпу життя, організації праці та відпочинку, відсутністю індивідуального підходу, гіперінформацією на фоні збільшення вимогливості викладачів, збільшенням загального навантаження і зниженням адекватних можливостей організму, що створює замкнене коло, поглиблюючи негативні впливи на психічне і фізичне здоров’я особистості
Формування екологічної культури засобом організації індивідуальної роботи учнів та залучення їх до виконання екологічних дослідницьких проектів
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти спостерігається низький рівень екологічної культури молоді, що пояснюється рядом причин: панування безвідповідального ставлення до природи, бездуховність, незнання та руйнування народних традицій раціонального природокористування, відсутність чіткої системи законодавчих актів та порушення існуючих, недооцінка екологічних знань у системі освіти, низький рівень впровадження у практику досягнень біологічної науки, недостатня професійна компетентність педагогічних кадрів у галузі екологічної освіти, слабке матеріальне, технічне та методичне забезпечення навчально-виховного процесу, недостатній зв’язок теоретичних знань з практикою, реальним життям
Дослідження готовності та реалізованості потреби у саморозвитку майбутніх вчителів
Сучасні соціально-економічні та політичні умови актуалізували потребу в людях, здатних до продуктивної самореалізації через самопізнання, самовизначення, тобто здатних до активного саморозвитку. Це ставить перед освітньою системою питання про стимулювання саморозвитку особистості, що знайшло відображення в Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»). Дуже важливим є те, щоб саморозвиток й особистісне становлення стали життєвими орієнтирами для самої людини – освіта створює умови розвитку і саморозвитку особистості, скористатися наданими ресурсами може лише сама людина. Саме тому в сучасній психолого-педагогічній науці загострюється інтерес до суб’єктності людини; відбувається перегляд, переосмислення впливових факторів її розвитку і саморозвитку
Тривога як запорука адаптації молодших підлітків до нових умов навчання
Основну частину свого життя кожна людина перебуває в колективі. Для неї важливе вміння спілкуватися з оточуючими та положення в суспільстві, що визначається адаптацією дитини, насамперед, в шкільному колективі, адже громадське життя учнів розпочинається з їх пристосування до умов навчання
Стилі міжособистісних відносин та характеристики Я-реальне – Я-ідеальне старшокласників
У пошуках особистої ідентичності людина вирішує, які дії є для неї важливими і виробляє певні форми для оцінки своєї поведінки й поведінки інших людей. Цей процес пов\u27язаний також з усвідомленням власної цінності й компетентності. Молодій людині важливо уникнути головної небезпеки – розмивання почуття свого «Я», унаслідок розгубленості, сумнівів у можливості направити своє життя у визначене русло
Вплив рівня тривожності та фрустрованості особистості на характеристику стресостійкості в підлітковому віці
В сучасному модернізованому світі, який наповнений необмеженою кількістю новацій та характеризується швидкоплинністю життя, питання стресу постають дуже гострими та актуальними майже для кожної людини. Широта та інтенсивність поширення стресу досягла катастрофічних масштабів. Тому особливу увагу дослідників привертає питання підвищення стресостійкості людського організму
Проблема керування розумовими діями студентів
Вивчення способів ефективного керування розумовими діями студентів є одним з найважливіших завдань педагогічної психології вищої школи, яке розв’язується у контексті професійного навчання. Справа в тому, що якість засвоєння студентами професійного теоретичного досвіду залежить від адекватності усвідомлених пізнавальних актів, ступеня розумової активності та оптимальної направленості мислення. У свою чергу все це залежить від умінь викладача ВУЗа створювати необхідні психолого-педагогічні умови функціонування мислення студентів, тобто, від умінь активізувати та спрямовувати розумові дії у різноманітних навчальних ситуаціях. Саме тому питання ефективної педагогічної корекції розумових дій звичайно розглядається при вивченні у ВУЗі курсу «Психологія вищої школи», коли мова йде про теоретичне мислення студентів, яке спрямоване на розв’язання різних задач з профілюючих дисциплін [4], [9]