Physical Education of Students (E-Journal)
Physical Education of Students (E-Journal)Not a member yet
673 research outputs found
Sort by
Асоціація образу тіла з фізичною активністю, сном, їжею та курінням у чоловіків з ожирінням
No full textBackground and Study Aim. Body image is a multidimensional construct that involves mental representations of the body, feelings, cognitions, and behaviors. The objective was to compare body image among different categories of obesity, investigate the relationship between obesity and body image, and examine the association of physical activity, meal habits, sleep, and smoking with body image.
Material and Methods. Fifty-five undergraduate students Mean age 19.7±0.90 were divide into three obese categories: Obese Class I (30 < 35 kg/m2), Obese Class II (35 < 40 kg/m2) and Obese Class III (≥40.00 kg/m2). Body Image measured through (MBSRQ-AS).
Results. ANOVA revealed no significant difference among BMI categories on body image global score F (2,52) = 0.074, p = 0.928. Pearson product-moment correlation could not establish significant relationship between body image and BMI (r= -0.00, n=55, p= 0.998). We found a strong association of smoking with body image X(1) = 6.909, p=0.009. However, the statistical analysis of data could not establish any significant association of PA X(1) = 0.044, p=0.978; sleep X(1) = 2.403, p=0.121; and number of meals X(1) = 0.654, p=0.721; with body image among obese individuals.
Conclusions. The university students exhibited low body image. Higher scores on Self-Classified Weight describe how individuals perceive their weight and how they believe others perceive it. The low scores on Appearance Evaluation determine unhappiness with their physical appearance. Interestingly, most students are getting sufficient sleep, and a high percentage of the students’ population is not smoking. The university needs to encourage physical activity and healthy eating behavior.Передумови та мета дослідження. Образ тіла - це багатовимірна конструкція, що включає уявні уявлення про тіло, почуття, пізнання та поведінку. Метою було порівняти зображення тіла між різними категоріями ожиріння, дослідити зв’язок між ожирінням та образом тіла, а також вивчити зв’язок фізичної активності, звичок прийому їжі, сну та куріння із зображенням тіла.Матеріал і методи. П'ятдесят п'ять студентів середнього віку 19,7 ± 0,90 були поділені на три категорії ожиріння: Клас ожиріння I (30 <35 кг/м2), Клас ожиріння II (35 <40 кг/м2) та III клас ожиріння (≥40,00 кг/м2 ). Зображення тіла, виміряне за допомогою (MBSRQ-AS).Результати. ANOVA не виявила суттєвої різниці між категоріями ІМТ за загальним зображенням тіла F (2,52) = 0,074, p = 0,928. Кореляція продукту -моменту Пірсона не змогла встановити значної залежності між зображенням тіла та ІМТ (r = -0,00, n = 55, p = 0,998). Ми виявили сильну асоціацію куріння з зображенням тіла X (1) = 6,909, p = 0,009. Однак статистичний аналіз даних не зміг встановити будь -якої значної асоціації PA X (1) = 0,044, p = 0,978; сон X (1) = 2,403, р = 0,121; і кількість страв X (1) = 0,654, p = 0,721; із зображенням тіла серед людей з ожирінням.Висновки. Студенти університету демонстрували низький образ тіла. Більш високі показники щодо самокласифікованої ваги описують, як люди сприймають свою вагу і як вони вважають, що сприймають її інші. Низькі показники оцінки зовнішності визначають незадоволеність їх зовнішністю. Цікаво, що більшість студентів висипаються, а значний відсоток студентів не курить. Університет повинен заохочувати фізичну активність та здорове харчування
Вплив вправ тестів функціональної оцінки рухів в тренуванні нижньої кінцівки на співвідношення підколінних сухожиль / квадріцепсов у футболістів
No full textBackground and Study Aim. The aim of this study is to determine the effect of functional movement screen and lower extremity training on hamstring/quadriceps (H/Q) ratio in football players.
Material and Methods. 11 players from Sivas Belediyespor, affiliated to the Turkish Football Federation, participated in this study. The average age of the players involved in the study was 25.75±4.45, height averages 178.49±8.72 cm, and body weight averages 69.83±6.47 kg. Players who participated in the study had previously suffered a knee area injury. In addition to team training for 8 weeks, extra exercises to strengthen their hamstring and quadriceps muscles were conducted 3 times a week. Isokinetic force tests and Functional Movement Screen (FMS) tests were conducted in the study. Data obtained were evaluated in SPSS package 24 program.
Results: There was a significant difference in the total score of FMS at the level of p<0.05. Deep squat 13.5%, hurdle step 10.49%, in line lunge 9%, shoulder mobility 3.44%, active straight 6.84%, trunk stability push up 6.84%, rotatuar stability 14.73% and FMS total score 17.24% showed improvement. There was a significant difference in the H/Q ratio between both the right knee and left knee pre-test and post-test at p<0.01 level. The right knee developed at a rate of 600 H/Q at a rate of 17.24% and the left knee developed at a rate of 600 H/Q.
Conclusions: As a result, 8 weeks of extra lower extremity exercises can be said to increase the H/Q ratio of football players. It is also seen that the FMS score has increased. Thus, it is thought that the risk of football players having a sports injury again is reduced.Предпосылки и цель исследования. Целью данного исследования является определение влияния упражнений тестов функциональной оценки движений для тренировки нижних конечностей на соотношение подколенного сухожилия / квадрицепса (H / Q) у футболистов.
Материал и методы. В этом исследовании приняли участие 11 игроков из Сивас Беледийеспор, членства в Федерации футбола Турции. Средний возраст игроков, участвовавших в исследовании, составлял 25,75 ± 4,45 года, рост в среднем 178,49 ± 8,72 см, а вес тела в среднем 69,83 ± 6,47 кг. Игроки, которые участвовали в исследовании, ранее перенесли травму области колена. Помимо командных тренировок в течение 8 недель, 3 раза в неделю проводились дополнительные упражнения для укрепления мышц подколенного сухожилия и четырехглавой мышцы. В исследовании были проведены тесты на изокинетическую силу и функциональной оценки движений (FMS). Полученные данные были оценены в программе SPSS package 24.
Результаты: достоверно отличалась общая оценка FMS на уровне р <0,05. Глубокий присед на 13,5%, шаг с препятствиями 10,49%, выпад на линии 9%, подвижность плеч 3,44%, активный шаг по прямой 6,84%, устойчивость туловища на 6,84%, стабильность ротатуара 14,73% и общий балл FMS 17,24% показали улучшение. Была значительная разница в соотношении H / Q между правым и левым коленом до и после теста при уровне p <0,01. Правое колено прогрессировало с соотношением 600 H / Q на 17,24%, а левое колено прогрессировало с соотношением 600 H / Q.
Выводы: в результате можно сказать, что 8 недель дополнительных упражнений для нижних конечностей увеличивают соотношение H / Q у футболистов. Также видно, что оценка FMS увеличилась. Таким образом, считается, что риск того, что футболисты снова получат спортивные травмы, уменьшится.Передумови та мета дослідження. Метою даного дослідження є визначення впливу вправ тестів функціональної оцінки рухів для тренування нижніх кінцівок на співвідношення підколінного сухожилля / квадрицепса (H / Q) у футболістів.
Матеріал і методи. У цьому дослідженні взяли участь 11 гравців з Сівас Беледійеспор, членства в Федерації футболу Туреччини. Середній вік гравців, які брали участь в дослідженні, становив 25,75 ± 4,45 року, зрост в середньому 178,49 ± 8,72 см, а вага тіла в середньому 69,83 ± 6,47 кг. Гравці, які брали участь в дослідженні, раніше перенесли травму області коліна. Крім командних тренувань протягом 8 тижнів, 3 рази на тиждень проводилися додаткові вправи для зміцнення м'язів підколінного сухожилля і чотириголового м'яза. У дослідженні були проведені тести на изокинетических силу і функціональної оцінки рухів (FMS). Отримані дані були оцінені в програмі SPSS package 24.
Результати: достовірно відрізнялася загальна оцінка FMS на рівні р <0,05. Глибокий присед на 13,5%, крок з перешкодами 10,49%, випад на лінії 9%, рухливість плечей 3,44%, активний крок по прямій 6,84%, стійкість тулуба на 6,84%, стабільність ротатуара 14, 73% і загальний бал FMS 17,24% показали поліпшення. Була значна різниця в співвідношенні H / Q між правим і лівим коліном до і після тесту при рівні p <0,01. Праве коліно прогресувало з співвідношенням 600 H / Q на 17,24%, а ліве коліно прогресувало з співвідношенням 600 H / Q.
Висновки: в результаті можна сказати, що 8 тижнів додаткових вправ для нижніх кінцівок збільшують співвідношення H / Q у футболістів. Також видно, що оцінка FMS збільшилася. Таким чином, вважається, що ризик того, що футболісти знову отримають спортивні травми, зменшиться
Фізична активність старшокласників університету
No full textBackground and Study Aim. To prevent hypodynamics, to evaluate the volume and level of weekly physical activity of the university's senior students.
Material and methods. The study involved students (n = 244) aged 19-20 years (n = 157 - boys, n = 87 - girls). The students studied in the 4th year of the Technical University (Russia). The following parameters were investigated: physical activity (PA), the intensity of metabolic processes and motor skills. The volume of weekly physical activity was determined by a short form of the IPAQ-SF physical activity questionnaire. The level of physical activity intensity was determined by the formula of a metabolic equivalent of task (MET) (min/week). According to MET, students are divided into three groups: 1st group with a high level; 2nd group with average level; 3rd group with low level. The battery of motor tests used to evaluate students' physical preparedness.
Results. The total intensive and non-intensive weekly motor activity of boys was 6.2 hours (372 min). This confirms with the standard volume (6 hours) recommended by WHO. The total motor activity of the girls (intense and non-intense) was 4.5 hours (271.6 min) per week. More than a quarter of the surveyed boys had a high level of physical activity. About 62% of students had an average level and 12.7% had a low level. Among all surveyed girls 16.1% have a high level of physical activity, 41.4% had an average level and 42.5% had a low level. The results of boys with a low level of physical activity in all motor tests were lower than the results of boys with high and average levels of physical activity. The exception was the results of the Seated Forward Bend test (p <0.05). In 6 motor tests, the results of girls with a low level of physical activity were worse than the results of female students with a high level of weekly physical activity (p <0.05). There are no significant differences between the test results in girls with low and average levels of weekly physical activity.
Conclusions. After completing the course on the subject "Elective Courses in Physical Culture and Sports", the physical activity of students remains high enough. 12.7% of boys and 42.5% of girls with low levels of physical activity and MET were identified among the surveyed student population. This allows aligning them into a group at risk of developing non-communicable diseases. To reduce the hypodynamics of junior courses students at risk, it should use individually directed pedagogical technologies of physical education. In presenting the theoretical section of the subject "Physical Culture" to the senior courses students it is necessary to strengthen their motivation for independent motor activity.Предпосылки и цель исследования. Профилактика гиподинамики, оценка объема и уровня еженедельной физической активности студентов университета старших курсов.
Материал и методы. В исследовании приняли участие студенты (n = 244) в возрасте 19-20 лет (n = 157 - юноши, n = 87 - девушки). Студенты учились на 4 курсе Технического университета (Россия). Были исследованы следующие параметры: физическая активность (ФА), интенсивность обменных процессов и двигательные навыки. Объем еженедельной физической активности определяли по краткой форме вопросника физической активности IPAQ-SF. Уровень интенсивности физической активности определялся по формуле метаболического эквивалента задания (МЕТ) (мин / неделя). Согласно MET, студенты делятся на три группы: 1-я группа с высоким уровнем; 2 группа со средним уровнем; 3-я группа с низким уровнем. Батарея моторных тестов используется для оценки физической подготовленности студентов.
Результаты. Общая интенсивная и неинтенсивная недельная двигательная активность юношей составила 6,2 часа (372 мин). Это подтверждается стандартным объемом (6 часов), рекомендованным ВОЗ. Общая двигательная активность девушек (интенсивная и не интенсивная) составила 4,5 часа (271,6 мин) в неделю. Более четверти опрошенных юношей имели высокий уровень физической активности. Около 62% студентов имели средний уровень, а 12,7% - низкий. Среди всех опрошенных девушек 16,1% имели высокий уровень физической активности, 41,4% имели средний уровень и 42,5% имели низкий уровень. Результаты юношей с низким уровнем физической активности во всех моторных тестах были ниже, чем у юношей с высоким и средним уровнями физической активности. Исключение составили результаты теста «Наклон вперед из положения сидя» (р <0,05). В 6 моторных тестах результаты у девушек с низким уровнем физической активности были хуже, чем у девушек с высоким уровнем еженедельной физической активности (р <0,05). Существенных различий между результатами теста у девушек с низким и средним уровнем недельной физической активности нет.
Выводы. После завершения курса по предмету «Элективные курсы по физической культуре и спорту» физическая активность студентов остается достаточно высокой. 12,7% юношей и 42,5% девушек с низким уровнем физической активности и МЕТ были выявлены среди обследованного студенческого контингента. Это позволяет объединить их в группу риска развития неинфекционных заболеваний. Чтобы снизить гиподинамику у студентов младших курсов, подвергающихся риску, следует использовать индивидуально направленные педагогические технологии физического воспитания. Представляя теоретический раздел предмета «Физическая культура» студентам старших курсов, необходимо усилить их мотивацию к самостоятельной двигательной активности.Передумови та мета дослідження. Профілактика гіподінамікі, оцінка обсягу і рівня щотижневої фізичної активності студентів університету старших курсів.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь студенти (n = 244) у віці 19-20 років (n = 157 - юнаки, n = 87 - дівчата). Студенти вчилися на 4 курсі Технічного університету (Росія). Були досліджені наступні параметри: фізична активність (ФА), інтенсивність обмінних процесів і рухові навички. Обсяг щотижневої фізичної активності визначали по короткій формі опитувальника фізичної активності IPAQ-SF. Рівень інтенсивності фізичної активності визначався за формулою метаболічного еквівалента завдання (МЕТ) (хв / тиждень). Згідно MET, студенти діляться на три групи: 1-а група з високим рівнем; 2 група із середнім рівнем; 3-тя група з низьким рівнем. Батарея моторних тестів використовується для оцінки фізичної підготовленості студентів.
Результати. Загальна інтенсивна і неінтенсивна тижнева рухова активність юнаків склала 6,2 години (372 хв). Це підтверджується стандартним обсягом (6 годин), рекомендованим ВООЗ. Загальна рухова активність дівчат (інтенсивна і не інтенсивна) склала 4,5 години (271,6 хв) в тиждень. Понад чверть опитаних юнаків мали високий рівень фізичної активності. Близько 62% студентів мали середній рівень, а 12,7% - низький. Серед усіх опитаних дівчат 16,1% мали високий рівень фізичної активності, 41,4% мали середній рівень і 42,5% мали низький рівень. Результати юнаків з низьким рівнем фізичної активності у всіх моторних тестах були нижче, ніж у юнаків з високим і середнім рівнями фізичної активності. Виняток склали результати тесту «Нахил уперед з положення сидячи» (р <0,05). У 6 моторних тестах результати у дівчат з низьким рівнем фізичної активності були гірше, ніж у дівчат з високим рівнем щотижневої фізичної активності (р <0,05). Істотних відмінностей між результатами тесту у дівчат з низьким і середнім рівнем тижневої фізичної активності немає.
Висновки. Після завершення курсу з предмету «Курси за вибором з фізичної культури і спорту» фізична активність студентів залишається досить високою. 12,7% юнаків і 42,5% дівчат з низьким рівнем фізичної активності і МЕТ були виявлені серед обстеженого студентського контингенту. Це дозволяє об'єднати їх в групу ризику розвитку неінфекційних захворювань. Щоб знизити гіподинаміку у студентів молодших курсів, які піддаються ризику, слід використовувати індивідуально спрямовані педагогічні технології фізичного виховання. Представляючи теоретичний розділ предмета «Фізична культура» студентам старших курсів, необхідно посилити їх мотивацію до самостійного рухової активності
Ефективність ігрових ситуацій один на один польських футболістів та їх опонентів під час чемпіонату Європи стосовно ігрової зони, поточного результату та матчу
No full textBackground and Study Aim. The aim of the study was to assess the effectiveness of players of the Polish national football team and their opponents in one-on-one situations (1-on-1) in 9 matches of the group stage of the three subsequent finals of the European Championships in the years 2008, 2012 and 2016.
Material and methods. Audiovisual recordings of matches were analysed and game data were collected using the authors' original observation sheet. Activity, effectiveness and reliability of individual offensive and defensive actions were evaluated in terms of current match result, time elapsed and player position on the pitch. Efficiency of one-on-one play situations of 40 Polish players competing in group stages of Euro 2008-2012 was studied. The 20 of Polish National Team players taking part in this study were at the student’s age (19-24 y) during championships and 6 of them were currently students or got a scientific degree.
Results. The study reveals that, on average, players engage in 245 1-on-1 duels in a single match and that the best teams demonstrate almost 60% effectiveness in individual defensive actions. While the efficiency of 1-on-1 situations is the highest in the middle stage of both parts of the game and in the defensive zone, it decreases with the lapse of time and in relation with the shift of action towards the opponent's goal.
Conlusions. Efficiency in 1-on-1 play determines success in competition and high reliability of individual defensive actions at the level close to 60% is the key differentiator of the winners' style of play.Предпосылки и цель исследования. Целью исследования было оценить эффективность игроков польской сборной по футболу и их соперников в ситуациях один на один (1-на-1) в 9 матчах группового этапа трех последующих финалов чемпионата Европы. Чемпионаты в 2008, 2012 и 2016 годах.
Материал и методы. Аудиовизуальные записи матчей были проанализированы и игровые данные были собраны с использованием оригинального листа наблюдения авторов. Активность, эффективность и надежность отдельных наступательных и оборонительных действий оценивались с точки зрения текущего результата матча, прошедшего времени и позиции игрока на поле. Была изучена эффективность игровых ситуаций один на один с участием 40 польских игроков, участвующих в групповых этапах Евро-2008-2012. 20 игроков Национальной сборной Польши, принимавших участие в этом исследовании, были в возрасте студента (19-24 года) на чемпионатах, и 6 из них в настоящее время были студентами или получили научную степень.
Результаты. Исследование показывает, что в среднем игроки участвуют в 245 поединках 1 на 1 в одном матче, и что лучшие команды демонстрируют почти 60% эффективности в отдельных защитных действиях. Хотя эффективность ситуаций «один на один» является самой высокой на средней стадии обеих частей игры и в защитной зоне, она снижается со временем и в связи со смещением действий по направлению к цели противника.
Выводы. Эффективность в игре 1 на 1 определяет успех в соревновании, а высокая надежность отдельных защитных действий на уровне, близком к 60%, является ключевым отличием стиля игры победителей.Передумови та мета дослідження. Метою дослідження було оцінити ефективність гравців польської збірної з футболу і їх суперників в ситуаціях один на один (1-на-1) в 9 матчах групового етапу трьох наступних фіналів чемпіонату Європи. Чемпіонати в 2008, 2012 і 2016 роках.
Матеріал і методи. Аудіовізуальні записи матчів були проаналізовані і ігрові дані були зібрані з використанням оригінального листа спостереження авторів. Активність, ефективність та надійність окремих наступальних і оборонних дій оцінювалися з точки зору поточного результату матчу, минулого часу і позиції гравця на поле. Була вивчена ефективність ігрових ситуацій один на один з участю 40 польських гравців, що беруть участь в групових етапах Євро-2008-2012. 20 гравців Національної збірної Польщі, які брали участь в цьому дослідженні, були у віці студента (19-24 року) на чемпіонатах, і 6 з них в даний час були студентами або отримали науковий ступінь.
Результати. Дослідження показує, що в середньому гравці беруть участь в 245 поєдинках 1 на 1 в одному матчі, і що кращі команди демонструють майже 60% ефективності в окремих захисних діях. Хоча ефективність ситуацій «один на один» є найвищою на середній стадії обох частин гри і в захисній зоні, знижуючись з часом і в зв'язку зі зміщенням дій у напрямку до цілі противника.
Висновки. Ефективність в грі 1 на 1 визначає успіх в змаганні, а висока надійність окремих захисних дій на рівні, близькому до 60%, є ключовою відмінністю стилю гри переможців
Аналіз розподілу тиску ступнів на ноги на землю, а також їх баланс тіла до і після вправ
No full textBackground and Study Aim: The article presents the results of analyses of students’ foot pressure distribution on the ground, as well as their body balance before and after exercise (Harvard Step Test). The aim of the paper was to carry out a comparative analysis of foot pressure distribution on the ground, as well as assess the degree of body balance before and after exercise. With that purpose in view, the following research hypothesis was formulated: in the students participating in the study, the distribution of foot pressure on the ground and the degree of body balance differ significantly after physical effort compared with the at-rest conditions.
Material and Methods: The study encompassed n=48 students, including 37 women and 11 men. The tests were carried out using such tools as: an EPS/R1 podobarographic mat and the impedance methods – i.e. the InBody 270 body composition analyser. An analysis was performed for the parameters concerning body composition, the distribution of foot pressure on the ground, and the level of body balance.
Results: The results obtained revealed statistically significant differences in the physiological parameters of foot arching and the functional efficiency of the body balance system under different measurement conditions that reflected the impact of effort stimuli.
Conclusions: Significant differences reflecting the impact of the effort stimuli were expected to be achieved during the mathematical analysis of the results of podobarographic tests that allow for the assessment of the physiological parameters of foot arching and the functional efficiency of the body balance system under different measurement conditions. The authors’ assumption was mathematically and statistically confirmed by significant differences foe most of the parameters arising out of the possibilities offered by the research method applied. Comparative assessment unquestionably revealed a negative change in foot arching, as well as lower body posture stability in the female and male subjects, resulting from the physical exercise applied.Предпосылки и цель исследования. В статье представлены результаты анализа распределения давления ступней учащихся на поверхность, а также баланса их тела до и после тренировки (Гарвардский степ тест). Целью данной работы было провести сравнительный анализ распределения давления стопы на поверхность, а также оценить степень баланса тела до и после тренировки. С этой целью была сформулирована следующая исследовательская гипотеза: у студентов, участвующих в исследовании, распределение давления ног на поверхность и степень баланса тела значительно различаются после физических усилий по сравнению с условиями в состоянии покоя.Материал и методы. В исследовании приняли участие 48 студентов, в том числе 37 девушек и 11 юношей. Испытания проводились с использованием таких инструментов, как: подобарографический мат EPS / R1 и методы импеданса - то есть анализатор состава тела InBody 270. Был проведен анализ параметров, касающихся состава тела, распределения давления ног на землю и уровня баланса тела.Результаты. Полученные результаты выявили статистически значимые различия в физиологических параметрах изгиба стопы и функциональной эффективности системы баланса тела при различных условиях измерения, которые отражали влияние стимулов усилия.Выводы. Ожидается, что значительные различия, отражающие влияние стимулов усилий, будут достигнуты в ходе математического анализа результатов подобарографических тестов, которые позволяют оценивать физиологические параметры выгибания стопы и функциональную эффективность системы баланса тела при различных измерениях и условиях. Предположение авторов было математически и статистически подтверждено значительными различиями по большинству параметров, вытекающих из возможностей, предоставляемых применяемым методом исследования. Сравнительная оценка, несомненно, выявила отрицательные изменения в выгнутости ног, а также снижение осанки тела у женщин и мужчин в результате применения физических упражнений.Передумови та мета дослідження. У статті представлені результати аналізу розподілу тиску стопи учнів на поверхню, а також балансу їх тіла до і після тренування (Гарвардський степ тест). Метою даної роботи було провести порівняльний аналіз розподілу тиску стопи на поверхню, а також оцінити ступінь балансу тіла до і після тренування. З цією метою була сформульована наступна дослідницька гіпотеза: у студентів, що беруть участь в дослідженні, розподіл тиску ніг на поверхню і ступінь балансу тіла значно відрізняються за фізичних зусиль у порівнянні з умовами в стані спокою.Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 48 студентів, в тому числі 37 дівчат і 11 юнаків. Випробування проводилися з використанням таких інструментів, як: подобарографічний мат EPS / R1 і методи імпедансу - тобто аналізатор складу тіла InBody 270. Було проведено аналіз параметрів, що стосуються складу тіла, розподілу тиску ніг на землю і рівня балансу тіла.Результати. Отримані результати виявили статистично значущі відмінності у фізіологічних параметрах вигину стопи і функціональної ефективності системи балансу тіла при різних умовах вимірювання, які відображали вплив стимулів зусилля.Висновки. Очікується, що значні відмінності, що відображають вплив стимулів зусиль, будуть досягнуті в ході математичного аналізу результатів подобарографічни тестів, які дозволяють оцінювати фізіологічні параметри вигинання стопи і функціональну ефективність системи балансу тіла при різних вимірах і умовах. Припущення авторів було математично і статистично підтверджено значною різницею за більшістю параметрів, що випливають із можливостей, що надаються застосовуваним методом дослідження. Порівняльна оцінка, безсумнівно, виявила негативні зміни в вигнутості ніг, а також зниження постави тіла у жінок і чоловіків в результаті застосування фізичних вправ
Показники ліпідного та окисно-антиоксидантного статусу в осіб віком 18-23 років з радіаційно забруднених територій за умов помірних фізичних навантажень
No full textBackground and Study Aim. There is a significant amount of data on the stressful effects of exercise, which contain conflicting results. Some publications testify to the adaptive processes and the benefits of optimized exercise for various physiological systems, some deny such an effect. Much controversial is the question of combination the physical exercises of different intensity with other stressors. The purpose of the study: to analyze the parameters of lipid metabolism and oxidative-antioxidant system in persons aged 18-23 who lived in territories with different radioecological status, under conditions of moderate physical activity during exercise.
Material and Methods. There were examined 50 students from relatively ecologically clean areas (control group) and 50 students from the IV radiation zone (experimental group). The radiation zone is selected by the dosimetry of soil contamination with 137Cs isotopes after the Chornobyl catastrophe. Age of the examined is 18-23 years. Within the framework of the experimental group there were formed two subgroups: the main group for physical training classes (without signs of morphological-functional disorders) and the group for therapeutic physical training classes (TPTC, persons with signs of vegetative-vascular dystonia syndrome). For the control and experimental main group, classes contained all the planned exercises due to the standard curriculum. The program included a combination of aerobic and strength exercises of moderate intensity. For students with signs of vegetative-vascular dystonia, teachers used specially designed therapeutic exercise complexes. The first analysis of parameters was carried out the day before physical training classes, the second one – immediately after the class.
Results. Higher levels of total cholesterol and its lipoprotein fractions (LDL-C and HDL-C), triglycerides, oxidative stress index are detected in the experimental group compared to the control group. At the same time lower levels of sulfhydryl groups (SH) were marked. The absence of statistically significant changes in the analyzed parameters in the control group and the experimental therapeutic group after physical exercises is shown in the study. There were evident tendencies of ceruloplasmin level increase in the control along with the absence of such trends in persons with signs of vegetative-vascular dystonia syndrome. This led to the formation of a significant difference between groups for this antioxidant. There is a significant increase in cortisol level and oxidative stress index in the main group of students from radiation contaminated areas.
Conclusions. Potentiation of various stress factors in persons who experienced the prolonged exposure to Chornobyl accident reduces the adaptive potential of homeostatic systems. This eliminates the optimization of lipid metabolism and oxidative-antioxidant system through moderate exercise. Exercise therapy does not cause a pronounced stress effect.Введение и цель исследования. Имеется значительное количество данных о стрессовом воздействии физических нагрузок, содержащих противоречивые результаты. Часть публикаций свидетельствует об адаптивных процессах и пользу оптимизированных физических упражнений для различных физиологических систем, часть отрицает наличие таких эффектов. Особенно дискуссионным является вопрос взамодействия физических упражнений различной интенсивности с другими срессорамы. Цель исследования: проанализировать показатели липидного обмена и окислительно-антиоксидантной системы у лиц в возрасте 18-23 лет, проживающих на территориях с разным радиоэкологическим статусом, в условиях умеренных физических нагрузок во время занятий физической культурой.
Материал и методы. Обследовано 50 студентов из относительно экологически чистых территорий (контрольная группа) и 50 студентов из IV радиационной зоны, выделенной по результатам дозиметрии загрязнения почв изотопами 137Cs после аварии на Чернобыльской АЭС (группа исследования). Возраст обследованных 18-23 лет. В рамках группы исследования сформировано основную группу для занятий физической культурой (без признаков морфо-функциональных нарушений) и группу для занятий лечебной физической культурой (ЛФК, лица с признаками синдрома вегето-сосудистой дистонии). Для контрольной и основной группы исследования занятия проходили с выполнением упражнений, запланированных стандартной учебной программой, с комбинированием аэробных и силовых упражнений умеренной интенсивности. Для лиц с признаками вегето-сосудистой дистонии преподаватели использовали специально разработанные комплексы лечебной физкультуры. Первый анализ показателей осуществляли за сутки до проведения занятий физической культурой, второй - сразу после окончания занятия.
Результаты. Выявлено более высокий уровень общего холестерина и его липопротеиновых фракций (Хс-ЛПНП и Хс-ЛПВП), триглицеридов, индекса окислительного стресса в опытной группе по сравнению с контролем до физических нагрузок, низкий уровень сульфидрильних групп (SH). Показано отсутствие статистически значимых изменений анализируемых показателей в контрольной группе и опытной группе ЛФК после физических нагрузок. Выраженные тенденции роста уровня церулоплазмина в контроле, на фоне отсутствия таких тенденций у лиц с признаками синдрома вегето-сосудистой дистонии, привели к формированию значимой разницы между группами по этому антиоксиданту. Присутствует значимое возрастание уровня кортизола и индекса окислительного стресса у лиц, длительное время проживавших на радиационно загрязненных территориях и выполнявших стандартный коплекс аэробных и силовых упражнений, предусмотренных учебной программой (основная группа).
Выводы. Потенцирование различных стрессовых факторов у лиц, подвергшихся пролонгированному влиянию факторов аварии на ЧАЭС, снижает адаптивный потенциал гомеостатических систем организма. Это нивелирует оптимизацию показателей липидного обмена и окислительно-антиоксидантной системы путем применения умеренных физических нагрузок. Занятия лечебной физической культурой не вызывает выраженного стрессового эффекта.
Ключевые слова: физическая культура, авария на ЧАЭС, адаптивные реакции, малоновый диальдегид, индекс окислительного стрессаВступ і мета дослідження. Наявна значна кількість даних про стресовий вплив фізичних навантажень, що містять протиречиві результати. Частина публікацій свідчить про адаптивні процеси і користь оптимізованих фізичних вправ для різних фізіологічних систем, частина заперечує таки ефект. Особливо дискусійним є питання поєднання фізичних вправ різної інтенсивності з іншими сресорами. Мета дослідження: проаналізувати показники ліпідного обміну та окисно-антиоксидантної системи в осіб віком 18-23 років, які проживали на територіях з різним радіоекологічним статусом, за умов помірних фізичних навантажень під час занять фізичною культурою.
Матеріал і методи. Обстежено 50 студентів з відносно екологічно чистих територій (контрольна група) та 50 студентів з IV радіаційної зони, виділеної за результатами дозиметрії забруднення грунтів ізотопами 137Cs після аварії на Чорнобильській АЕС (дослідна група). Вік обстежених 18-23 років. В межах дослідної сформовано основну групу для занять фізичною культурою (без ознак морфо-функціональних порушень) та групу для занять лікувальною фізичною культурою (ЛФК, особи з ознаками синдрому вегето-судинної дистонії). Для контрольної та дослідної основної групи заняття проходили з виконанням вправ, запланованих стандартною навчальною програмою, з комбінуванням аеробних та силових вправ помірниої інтенсивності. Для осіб з ознаками вегето-судинної дистонії викладачі використовували спеціально розроблені комплекси лікувальної фізкультури. Перший аналіз показників здійснювали за добу до проведення занять фізичною культурою, другий – відразу після закінчення заняття.
Результати. Виявлено вищий рівень загального холестеролу та його ліпопротеїнових фракцій (Хс-ЛПНЩ та Хс-ЛПВЩ), тригліцеридів, індексу окисного стресу в дослідній групі порівняно з контролем до фізичних навантажень, нижчий рівень сульфідрильних груп (SH). Показано відсутність статистично значимих змін аналізованих показників у контрольній групі та дослідній групі ЛФК після фізичних навантажень. Виражені тенденції зростання рівня церулоплазміну в контролі, на фоні відсутності таких тенденцій в осіб з ознаками синдрому вегето-судинної дистонії, призвели до формування значимої різниці між группами за цим антиоксидантом. Наявне значиме зростання рівня кортизолу та індексу окисного стресу в осіб, котрі тривалий час проживали на радіаційно забруднених територіях і виконували стандартний коплекс аеробних та силових вправ, передбачених навчальною програмою (основна група).
Висновки. Потенціювання різних стресових факторів в осіб, котрі зазнали пролонгованого впливу факторів аварії на ЧАЕС, знижує адаптивний потенціал гомеостатичних систем організму. Це нівелює оптимізацію показників ліпідного обміну і окисно-антиоксидантної системи шляхом застосування помірних фізичних навантажень. Заняття лікувальною фізичною культурою не викликає вираженого стресового ефекту.
Ключові слова: фізична культура, аварія на ЧАЕС, адаптивні реакції, малоновий диальдегід, індекс окисного стрес
Вивчення відносин перспективних вчителів фізкультури зі спеціальною освітою до людей з обмеженими можливостями
No full textPurpose: It’s aimed in this study to investigate the attitudes of physical education prospective teachers who had special education lessons towards disabled ones.
Material: The quantitative sample of the study consisted of 214 [n = 84 female, n = 130 male] physical education prospective teachers and the qualitative sample consisted of 19 physical education prospective teachers. Data collected with Findler, Vilchinsky and Werner (2007), “Multidimensional Attitude Scale for the Disabled” and which is adapted in Turkish according to Turkish culture by Yelpaze and Türküm (2018), and with a semi-structured interview form. Independent sample t test and one way anova were used in the analysis of quantitative data. Descriptive and content analysis used for qualitative data analysis.
Results: There is no significant difference according to gender and being close to individuals with special needs. It is found that there is a difference between thoughts and behaviors according to the experiences of having special education and students with special needs. In the qualitative part of the research, the theme was “Inability to describe emotions”,“ Positive attitude”, “Feeling benefical” and “Insufficient attention”.
Conclusions: It is clear from the study that having special education and experienced with special needed people effected thinking attitudes of prospective teachers. However, a decrease concluded about behavior attitudes then after having special education and experiences with disableds. Qualitative findings explain those results like content and extent of special education is not good enough.Цель: Целью данного исследования является изучение отношения будущих учителей по физическому воспитанию, которые прошли специальные уроки по отношению к инвалидам.
Материал: Количественная выборка исследования состояла из 214 потенциальных учителей физкультуры [n = 84 женщины, n = 130 мужчин], а качественная выборка состояла из 19 потенциальных учителей физкультуры. Данные собраны с помощью Findler, Vilchinsky and Werner (2007), «Многомерная шкала отношения для инвалидов» и адаптированы на турецком языке в соответствии с турецкой культурой Yelpaze и Türküm (2018), а также с полуструктурированной формой интервью. Независимый выборочный t-критерий и односторонний анализ были использованы при анализе количественных данных. Описательный и контентный анализ, используемый для качественного анализа данных.
Результаты: нет существенных различий по полу и близости к людям с особыми потребностями. Обнаружено, что существует разница между мыслями и поведением в зависимости от опыта специального образования и учащихся с особыми потребностями. В качественной части исследования темами были «Невозможность описать эмоции», «Позитивный настрой», «Чувство благотворности» и «Недостаточное внимание».
Выводы. Из исследования видно, что наличие специального образования и опыта работы с людьми, нуждающимися в помощи, повлияло на мышление будущих учителей. Тем не менее, в отношении поведенческих установок установлены факты о снижении после получения специального образования и опыта работы с инвалидами. Качественные результаты объясняют эти результаты, такие как содержание и степень специального образования недостаточно хороши.Мета: Метою даного дослідження є вивчення ставлення майбутніх учителів з фізичного виховання, які пройшли спеціальні уроки по відношенню до інвалідів.
Матеріал: Кількісна вибірка дослідження складалася з 214 потенційних вчителів фізкультури [n = 84 жінки, n = 130 чоловіків], а якісна вибірка складалася з 19 потенційних вчителів фізкультури. Дані зібрані за допомогою Findler, Vilchinsky and Werner (2007), «Многомерная шкала відносини для інвалідів» та адаптовані турецькою мовою відповідно до турецької культури Yelpaze і Türküm (2018), а також з полуструктурированного формою інтерв'ю. Незалежний вибірковий t-критерій і односторонній аналіз були використані при аналізі кількісних даних. Описовий та контентний аналіз використовувався для якісного аналізу даних.
Результати: немає істотних відмінностей за статтю і близькості до людей з особливими потребами. Виявлено, що існує різниця між думками і поведінкою в залежності від досвіду спеціальної освіти і учнів з особливими потребами. У якісної частини дослідження темами були «Неможливість описати емоції», «Позитивний настрій», «Почуття доброчинності» і «Недостатня увага».
Висновки. З дослідження видно, що наявність спеціальної освіти і досвіду роботи з людьми, які потребують допомоги, вплинуло на мислення майбутніх вчителів. Проте, щодо поведінкових установок встановлені факти про зниження після отримання спеціальної освіти і досвіду роботи з інвалідами. Якісні результати пояснюють ці результати, такі як зміст і ступінь спеціальної освіти недостатньо гарні
Індивідуальні відмінності між гравцями спортивних команд і студентами фізичного виховання
No full textBackground and Study Aim: Although personality research in psychology of sport has a long history, a little is known about the personality of the team sport players among university students. The aim of this study is to investigate differences in personality traits between Team Sport Players (TSP), Physical Education Students (PES) and Other Faculties Students (OFS). Material and Methods: Participants in the cross-sectional study were 441 university students aged between 18 and 34 years old (M = 22.09, SD = 2.19), including 60.09% of men, at a large university in the south of Poland. The NEO-FFI questionnaire was used to assess Big-Five personality traits.
Results: One-way ANOVA revealed that TSP sample scored significantly lower in neuroticism, openness and agreeableness than both PES and OFS groups. TSP also demonstrated higher scores in extraversion, in comparison to PES. The PES and OFS did not differ one another in personality traits. Conscientiousness was at the same level in all three groups.
Conclusions: Increasing achievement motivation and compliance with norms may heighten conscientiousness among undergraduates. The information about personality should be used by the coach to team conflict reduction, to make an appropriate selection decision and to develop individual development plans for particular team members.Предпосылки и цель исследования: Хотя личностные исследования в психологии спорта имеют долгую историю, мало что известно о личности игроков командного спорта среди студентов университетов. Целью данного исследования является изучение различий в личностных качествах игроков командного спорта (TSP), студентов физического воспитания (PES) и студентов других факультетов (OFS).
Материал и методы. Участниками перекрестного исследования были 441 студент университета в возрасте от 18 до 34 лет (M = 22,09, SD = 2,19), в том числе 60,09% мужчин, в крупном университете на юге Польши. Анкета NEO-FFI использовалась для оценки личностных качеств Большой Пятерки.
Результаты: односторонний анализ ANOVA показал, что группа TSP набрала значительно меньшую оценку невротизма, открытости и приятности, чем группы PES и OFS. TSP также продемонстрировал более высокие оценки в экстраверсии по сравнению с PES. PES и OFS не отличались друг от друга по личностным качествам. Добросовестность была на одном уровне во всех трех группах.
Выводы: повышение мотивации достижения и соблюдения норм может повысить добросовестность среди студентов. Информация о личности должна использоваться тренером для уменьшения конфликтов в команде, для принятия соответствующего решения о выборе и для разработки индивидуальных планов развития для конкретных членов команды.Передумови та мета дослідження: Хоча особистісні дослідження в психології спорту мають довгу історію, мало що відомо про особу гравців командного спорту серед студентів університетів. Метою даного дослідження є вивчення відмінностей в особистісних якостях гравців командного спорту (TSP), студентів фізичного виховання (PES) і студентів інших факультетів (OFS).
Матеріал і методи. Учасниками перехресного дослідження були 441 студент університету у віці від 18 до 34 років (M = 22,09, SD = 2,19), в тому числі 60,09% чоловіків, у великому університеті на півдні Польщі. Анкета NEO-FFI використовувалася для оцінки особистісних якостей Великої П'ятірки.
Результати: односторонній аналіз ANOVA показав, що група TSP набрала значно меншу оцінку невротизму, відкритості і приємності, ніж групи PES і OFS. TSP також продемонстрував вищі оцінки в екстраверсії в порівнянні з PES. PES і OFS не відрізнялися один від одного по особистісним якостям. Сумлінність була на одному рівні у всіх трьох групах.
Висновки: підвищення мотивації досягнення і дотримання норм може підвищити сумлінність серед студентів. Інформація про особу повинна використовуватися тренером для зменшення конфліктів у команді, для прийняття відповідного рішення про вибір і для розробки індивідуальних планів розвитку для конкретних членів команди
Показники фізичної активності та фізичної підготовленості юнаків-студентів Російських вузів.
No full textPurpose: A significant volume of data on the level of physical activity and health of male students presents at the literature. Scientists use the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) to collect data. Scientists point to the need to use objective practical tests that complement the IPAQ data. The purpose of the research is to search for objective data on the level of physical activity of undergraduate male students receiving education in Russian Federation.
Material: Participants – male students (n=205, age-19-20 years). The period of research is March-April 2019. Students were divided into groups: G-1 – students (n=127) who did not have proof of their physical activity in sports and fitness, G-2 – students (n=78) who had provided confirmation. The International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) in its extended version assessing four domains of activity, which was supplemented with original questions regarding perceived physical fitness (high, moderate, low) and favorite physical activity in sports and fitness was used in research. Students' physical fitness profile testing is performed using Functional fitness assessment tests. The collected data were analysed using SPSS20. Physical fitness test results were compared by using Mann-Whitney U–test.
Results: The IPAQ data indicate a significant (P<0.001) advantage of students (G-2) in total physical activity. Students (G-1) have a significant (P<0.01) advantage in the volume of physical activity at work. The volume of physical activity in sports and fitness is significantly higher (P<0.001) for students (G-2). Functional fitness tests showed a insufficient level of physical fitness of students (G-1 and G-2). The results indicate a significant (P<0.01) advantage of students (G-2) in physical profile.
Conclusions: Russian male students have more total physical activity than male students from African countries, Turkey, Iran, and Ukraine, but have a significantly low total physical activity level than students from some European countries. The total physical activity volume of Russian university male students is slightly less than the recommended by experts (6000 minutes per week or more). The volume of validated physical activity in sports and fitness of Russian students is about 39 minutes per day. The level of physical fitness of Russian male students does not fully comply with the Functional fitness assessment tests targets. A large proportion of sports and fitness physical activity has a significant impact on the results of functional fitness tests. Data on favorite types of physical activity of Russian male students show a preference for young men to physically dominate their peers. Health preservation and health care are not the main aim of students.Цель: В литературе представлен значительный объем данных об уровне физической активности и здоровья юношей-студентов. Для сбора данных ученые используют международный вопросник по физической активности (IPAQ). Ученые указывают на необходимость использования объективных практических тестов, дополняющих данные IPAQ. Цель исследования – поиск объективных данных об уровне физической активности юношей-студентов бакалавриата, получающих образование в Российской Федерации.
Материал: Участники исследований – юноши-студенты (n=205, возраст – 19-20 лет). Период исследования – март-апрель 2019 года. Студенты были разделены на группы: G-1 – студенты (n=127), которые не имели подтвержденных доказательств своей физической активности в спорте и фитнесе, G-2 – студенты (n=78), которые предоставили подтверждение. Использован Международный опросник физической активности (IPAQ) в его расширенной версии, оценивающей четыре области деятельности, дополненной оригинальными вопросами, касающимися самостоятельных оценок студентами физической подготовленности (высокий, умеренный, низкий уровень) и любимого вида спорта и фитнеса. Тестирование профиля физической подготовленности студентов проводилось с использованием тестов оценки функциональной подготовленности. Собранные данные были проанализированы с помощью SPSS20. Результаты теста физической подготовленности сравнивались с помощью U-критерия Манна-Уитни.
Результаты: Данные опросника IPAQ указывают на значительное (Р<0.001) преимущество студентов (G-2) в общем объеме еженедельной физической активности. Студенты (G-1) показали значительное (Р<0.01) преимущество в данных объема физической активности на работе. Объем физической активности в спортивной деятельности достоверно выше (Р<0.001) у юношей-студентов (G-2). Тесты функциональной подготовленности выявили недостаточный уровень физической подготовленности студентов (G-1 и G-2). Полученные результаты свидетельствуют о значительном (Р<0.01) преимуществе студентов (G-2) в уровне физической подготовленности над студентами (G-1).
Выводы: Российские юноши-студенты имеют более высокий общий уровень физической активности, чем студенты-юноши из Африканских стран, Турции, Ирана и Украины, но имеют значительно меньший уровень физической активности, чем студенты из некоторых Европейских стран. Общий объем физической активности Российских студентов-юношей несколько меньше рекомендованного экспертами (6000 минут в неделю и более). Объем подтвержденной физической активности в спорте и фитнесе у Российских студентов составляет около 39 минут в день. Уровень физической подготовленности Российских студентов-юношей не в полной мере соответствует стандартам специальных тестов оценки функциональной подготовленности. Большая доля еженедельной физической активности в спорте и фитнесе оказывает существенное влияние на результаты функциональных фитнес-тестов. Данные о любимых видах физической активности Российских юношей-студентов свидетельствуют о предпочтении юношей к физическому доминированию над сверстниками. Сохранение здоровья и забота о здоровье не являются главными приоритетами студентов.Мета: В літературі представлений значний обсяг даних про рівень фізичної активності і здоров'я юнаків-студентів. Для збору даних вчені використовують міжнародний запитальник з фізичної активності (IPAQ). Вчені вказують на необхідність використання об'єктивних практичних тестів, які доповнюють дані IPAQ. Мета дослідження - пошук об'єктивних даних про рівень фізичної активності юнаків-студентів бакалаврату, які здобувають освіту в Російській Федерації.
Матеріал: Учасники досліджень - юнаки-студенти (n = 205, вік - 19-20 років). Період дослідження - березень-квітень 2019 року. Студенти були розділені на групи: G-1 - студенти (n = 127), які не мали підтверджених доказів своєї фізичної активності в спорті і фітнесі, G-2 - студенти (n = 78), які надали підтвердження. Використаний Міжнародний опитувальник фізичної активності (IPAQ) в його розширеної версії, яка оцінює чотири області діяльності, доповненої оригінальними питаннями, що стосуються самостійних оцінок студентами фізичної підготовленості (високий, помірний, низький рівень) і улюбленого виду спорту і фітнесу. Тестування профілю фізичної підготовленості студентів проводилося з використанням тестів оцінки функціональної підготовленості. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою SPSS20. Результати тесту фізичної підготовленості порівнювалися з допомогою U-критерію Манна-Уїтні.
Результати: Дані опитувальника IPAQ вказують на значне (Р <0.001) перевага студентів (G-2) в загальному обсязі щотижневої фізичної активності. Студенти (G-1) показали значне (Р <0.01) перевага в даних обсягу фізичної активності на роботі. Обсяг фізичної активності в спортивній діяльності достовірно вище (Р <0.001) у юнаків-студентів (G-2). Тести функціональної підготовленості виявили недостатній рівень фізичної підготовленості студентів (G-1 і G-2). Отримані результати свідчать про значне (Р <0.01) перевазі студентів (G-2) в рівні фізичної підготовленості над студентами (G-1).
Висновки: Російські юнаки-студенти мають більш високий загальний рівень фізичної активності, ніж студенти-юнаки з Африканських країн, Туреччини, Ірану і України, але мають значно менший рівень фізичної активності, ніж студенти з деяких Європейських країн. Загальний обсяг фізичної активності Російських студентів-юнаків дещо менше рекомендованого експертами (6000 хвилин на тиждень і більше). Обсяг підтвердженої фізичної активності в спорті і фітнесі у Російських студентів становить близько 39 хвилин в день. Рівень фізичної підготовленості Російських студентів-юнаків не в повній мірі відповідає стандартам спеціальних тестів оцінки функціональної підготовленості. Велика частка щотижневої фізичної активності в спорті і фітнесі робить істотний вплив на результати функціональних фітнес-тестів. Дані про улюблених видах фізичної активності Російських юнаків-студентів свідчать про перевагу юнаків до фізичного домінування над однолітками. Збереження здоров'я і турбота про здоров'я не є головними пріоритетами студентів
Експертиза Yo-Yo переривчастого тесту на відновлення молодих футболістів на різних ігрових позиціях
No full textBackground and Study Aim. The aerobic fitness in soccer is an important performance component. The aerobic endurance level of players may positively effect performance of critical match activities. The examination of Yo-Yo intermittent recovery test (YYIRT) performance of young soccer players at different playing positions was aimed in this study.
Material and Methods. The research group was consisted of 75 young soccer players playing at U-21 category of professional soccer teams at different leagues. The soccer players at 5 different playing positions participated in study voluntarily (centerback: n=15, fullback: midfielder: n=15, winger: n=15, forward: n=15). The YYIRT (level 1) was performed for determination aerobic endurance parameters (covered distance during test, maximum oxygen uptake (VO2max) and maximal aerobic speed (MAS) of players. The one-way ANOVA analysis was used for comparison between playing positions of YYIRT parameters.
Results. It was determined that difference between YYIRT parameters of players at different playing positions was non-significant (p>0.05). However, the midfielders covered more distance (2425,33±440,42 m) than forward (2146,67±339,64 m), winger (2137,33±615,18 m), fullback (2056,00±512,43 m) and centerback (1960,00±313,51 m) players. The positional requirements of midfielders may be decisive on covered distance during YYIRT.
Conclusions. Consequently, it may be said that the young soccer players at different playing positions had similar YYIRT performance and the playing position effect on YYIRT performance could vary depending on league level and individual features of players.
Предпосылки и цель исследования. Аэробика в футболе - важная составляющая эффективности. Уровень аэробной выносливости игроков может положительно влиять на эффективность критических матчей. Целью данного исследования было изучение эффективности юношей-футболистов на разных игровых позициях в тесте прерывистого восстановления Yo-Yo (YYIRT).Материал и методы. Исследовательская группа состояла из 75 юных футболистов, играющих в профессиональных футбольных командах U-21 в разных лигах. Футболисты на 5 различных игровых позициях принимали участие в обучении добровольно (центральный защитник: n = 15, защитник: полузащитник: n = 15, нападающий: n = 15, форвард: n = 15). YYIRT (уровень 1) был выполнен для определения параметров аэробной выносливости (пройденное расстояние во время теста, максимальное поглощение кислорода (VO2max) и максимальная аэробная скорость (MAS) игроков. Односторонний анализ ANOVA использовался для сравнения параметров игровых позиций YYIRT.Результаты. Было установлено, что разница между параметрами YYIRT игроков на разных игровых позициях была несущественной (p> 0,05). Однако полузащитники преодолели большую дистанцию (2425,33 ± 440,42 м), чем форварды (2146,67 ± 339,64 м), нападающие (2137,33 ± 615,18 м), защитники (2056,00 ± 512 м). 43 м) и центральные защитники (1960,00 ± 313,51 м) . Позиционные требования полузащитников могут быть решающими на пройденном расстоянии во время YYIRT.Выводы. Следовательно, можно сказать, что молодые футболисты на разных игровых позициях имели одинаковые показатели YYIRT, и влияние игровых позиций на показатели YYIRT может варьироваться в зависимости от уровня лиги и индивидуальных особенностей игроков.Передумови та мета дослідження. Аеробіка в футболі - важлива складова ефективності. Рівень аеробної витривалості гравців може позитивно впливати на ефективність критичних матчів. Метою даного дослідження було вивчення ефективності юнаків-футболістів на різних ігрових позиціях в тесті переривчастого відновлення Yo-Yo (YYIRT).Матеріал і методи. Дослідницька група складалася з 75 юних футболістів, які грають у професійних футбольних командах U-21 в різних лігах. Футболісти на 5 різних ігрових позиціях брали участь в навчанні добровільно (центральний захисник: n = 15, захисник: півзахисник: n = 15, нарадник: n = 15, форвард: n = 15). YYIRT (рівень 1) був виконаний для визначення параметрів аеробної витривалості (пройдену відстань під час тесту, максимальне поглинання кисню (VO2max) і максимальна аеробна швидкість (MAS) гравців. Односторонній аналіз ANOVA використовувався для порівняння параметрів ігрових позицій YYIRT.Результати. Було встановлено, що різниця між параметрами YYIRT гравців на різних ігрових позиціях була несуттєвою (p> 0,05). Однак півзахисники подолали велику дистанцію (2425,33 ± 440,42 м), ніж форварди (2146,67 ± 339,64 м), нападники (2137,33 ± 615,18 м), захисники (2056,00 ± 512 м). 43 м) і центральні захисники (1960,00 ± 313,51 м). Позиційні вимоги півзахисників можуть бути вирішальними на пройдену відстань під час YYIRT.Висновки. Отже, можна сказати, що молоді футболісти на різних ігрових позиціях мали однакові показники YYIRT, і вплив ігрових позицій на показники YYIRT може варіюватися в залежності від рівня ліги і індивідуальних особливостей гравців