Physical Education of Students (E-Journal)
Physical Education of Students (E-Journal)Not a member yet
673 research outputs found
Sort by
Вплив показників спеціальної фізичної підготовленості спортсменів з пляжного волейболу на ефективність елементів техніки гри у змагальних умовах
Get PDFBackground and Study Aim. Aim is to determine the influence of the components of special physical training on the effectiveness of certain elements of the game technique during the competitive activities of beach volleyball athletes.
Material and methods. The study involved athletes (n = 20, age - 17-21 years, experience - 8-9 years), who are engaged in beach volleyball (Kherson, Ukraine). Experts (n = 5, work experience - over 20 years) from among the leading volleyball specialists were involved. Training sessions were conducted according to the author’s structure and content of special physical training (preparatory period of the annual cycle). The author's program was to increase the volume of athletic work by 10% (selective classes and integrated work) and 17% (complex classes). The classes used a developed special training device. The device is designed to practice practical game skills. The load at the first stage was 70-80% of the maximum. The load in the second stage was 80-90% of the maximum.
Results. Significant (p <0.05) development of explosive power, speed and agility was revealed. There is a significant (p <0,05) increase: in the number of jump serve and spike; improving the quality/number of serve and attack; improving the quality of passing and the number of blocks.
Conclusions. The proposed structure and content of special physical training and exercises on a special simulator have significantly increased the level of development of physical qualities. The athlete training program helped to improve the effectiveness of certain technical actions during competitive activities.Передумови та мета дослідження. Метою є визначення впливу компонентів спеціальної фізичної підготовки на ефективність окремих елементів ігрової техніки під час змагальної діяльності спортсменів з пляжного волейболу.Матеріал і методи. У дослідженні брали участь спортсмени (n = 20, вік – 17-21 рік, стаж – 8-9 років), які займаються пляжним волейболом (м. Херсон, Україна). Були залучені експерти (n = 5, стаж роботи – понад 20 років) з числа провідних спеціалістів з волейболу. Тренувальні заняття проводилися за авторською програмою та змістом спеціальної фізичної підготовки (підготовчий період річного циклу). Авторська програма передбачала збільшення обсягу спортивної роботи на 10% (вибіркові заняття та комплексна робота) та на 17% (комплексні заняття). На заняттях використовувався розроблений спеціальний тренажер. Пристрій призначений для відпрацювання практичних ігрових навичок. Навантаження на першому етапі становило 70-80% від максимального. Навантаження на другому етапі становило 80-90% від максимального.Результати. Виявлено значний (p <0,05) розвиток вибухової сили, швидкості та спритності. Спостерігається: значне (p <0,05) збільшення кількості силових подачі і ударів силового і тактичного характеру; підвищення якості подач і ударів; підвищення якості прийому кормів і кількості замків.Висновки. Запропонована структура та зміст спеціальної фізичної підготовки та вправ на спеціальному тренажері значно підвищили рівень розвитку фізичних якостей. Програма підготовки спортсмена сприяла підвищенню ефективності окремих технічних дій під час змагальної діяльності
Реакція гормонів щитовидної залози на гострі аеробні навантаження
No full textBackground and Study Aim. Thyroid hormone responses to acute maximal aerobic exercise is still unclear, so the aim of the study is to investigate the effect of acute maximal aerobic exercise resulting in fatigue on blood thyroid levels in men and women.
Material and Methods. The study included 8 male and 7 female subjects who did not actively exercise. Both group participants were students in the Kastamonu University in the period of study. The heights, weights, resting hearth rates and 5 cc. venous blood samples of subjects were taken before the exercise. The subjects warmed up for ten minutes before they had 20 m shuttle run. The purpose of this test was to tire the subjects to the exhaustion. The heart rate were measured at the end of the test in order to determine the exhaustion levels of the participants. The 5 cc. venous blood samples were taken again just after the exhaustion exercise. Statistical analysis was carried out using Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) 23 program (SPSS Inc. Chicago. II. USA). P value was set at p<0.05.
Results. When results were compared between both sexes, no significant difference was found among variables (p>0.05). There was significant change in TSH values in all group. They increased following the exercise compared to pre-exercise values. Moreover, total T3 decreased in all group. No other significant difference was found in free T3 and free T4 variables.
Conclusions. In conclusion, thyroid responses to exercise emerge in a very complex way, which makes it difficult to reach a clear conclusion about its effects. The reason why the results are so contradictory is that the duration and intensity of the exercise, age, not being able to control the diet, and the timing of collection of blood samples after exercise.Передумови та мета навчання. Реакція гормонів щитовидної залози на гострі максимальні аеробні вправи досі не ясна, тому метою дослідження є дослідити вплив гострих максимальних аеробних вправ, що призводять до втоми, на рівень щитовидної залози в крові у чоловіків і жінок.Матеріал і методи. Дослідження включало 8 чоловіків і 7 жінок, які не займалися активними фізичними вправами. Обидві групи в період навчання були студентами Університету Кастамону. Зрост, вага, частота серцевих скорочень спокою та 5 куб. зразків венозної крові досліджуваних бралися перед вправою. Випробовувані розігрівалися протягом десяти хвилин, перш ніж виконати човниковий біг на 20 метрів. Метою цього тесту було втомити випробовуваних до виснаження. Наприкінці тесту вимірювали частоту серцевих скорочень, щоб визначити рівень виснаження учасників. 5 куб. зразків венозної крові були взяті знову відразу після виснаження. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) 23 (SPSS Inc. Chicago. II. США). Значення P було встановлено на рівні p<0,05.Результати. Коли результати порівнювали між представниками обох статей, не було виявлено суттєвої різниці між змінними (p>0,05). У всіх групах відбулася значна зміна рівня ТТГ. Вони зросли після вправи порівняно з значеннями перед вправою. Крім того, загальний Т3 знизився в усіх групах. Інших істотних відмінностей у змінних вільного Т3 і вільного Т4 не виявлено.Висновки. На закінчення можна сказати, що реакція щитовидної залози на фізичні вправи виникає дуже складно, що ускладнює однозначний висновок про її наслідки. Причина, чому результати настільки суперечливі, полягає в тому, що тривалість та інтенсивність вправ, вік, неможливо контролювати дієту, а також терміни забору зразків крові після тренування
The effect of winter swimming on body's external temperature
Get PDFBackground and Study Aim. The main aim was to compare the changes in external body temperature of students who gave in an immersion of winter swimming.
Material and Methods. The study group consisted of 15 students, including 7 males and 8 females. The average age of the subjects was 22.4+1.12 years. The group was tested by measuring outer body temperature at 30 spots across their bodies by using a FLUXE 64 MAX pyrometer. Afterwards, subjects entered ice-cold water for 3 minutes. Immediately after leaving the water the second temperature measurements at the same 30 spots were conducted, and the third measurements were done 15 minutes after leaving the water. After 15 days of testing the comparison was made: temperature values from before and after the immersion.
Results. The students showed significantly higher average body temperature values before the testing (34.96°C ± 2.21 to 21.85 ± 3.68) and the lowest after the testing (29.86°C ± 4.91 to 6.26°C ± 1.04). The highest difference in average temperatures was obtained in the measurement of the left lower leg - front, the examination before and after (20.73°C), and the lowest in the measurement of the right hand - palm side, the examination after and 15 minutes after (0.19°C).
Conclusions. Winter swimming is becoming an increasingly popular sport activity. Conducted research shows the positive influence of winter swimming on human body and organism. The presented research should be further continued in order to learn more about the influence of cold on human body
Біомеханічний аналіз точності виконання пенальті для гравців турецького футболу: груповий аналіз без воротаря
No full textBackground and Study Aim. It is stated that kinetic performance factors are important in the successful execution of accurate kick-penalties, thus, its offer excellent performance despite a substantial kinetic method change in their implementation. The aim of the study is to biomechanical analysis of accuracy penalties-kicking performance for Turkish soccer players.
Material and Methods. The study group consisted 15 male students of Turkish Regional Amateur League players (Age: 21.08± 1.56 years old). Two video cameras placed at optical axes X&Y filmed penalty-kick performance of the subjects. we analysed the best three scores by video analysis Dartfish 9.0 software. Standard statistical methods were used for the calculation of mean±SD. the Statistical significance at p<.05 for Pearson product—moment correlations.
Results. Accurate penalty-kicks showed significant positive relationship of knee Pi angle value in backswing, ball Contact phases, trunk angle value in ball contact with the accuracy at p<.01. Significant negative relationship of inclination_body angle value, time of foot contact at p<.01, and distance pivot foot&ball value at p<.05 in the follow-through phase.
Conclusion. Such knowledge should aid in clarify the relationships between variables of penalty kicking during The performance phases and accuracy. the present preliminary investigation of accurate penalty-kicks performance indicates Support-leg characteristics demonstrated in knee angle values an important factor in Backswing, Ball Contact phases with the accuracy of penalty kicking. also, the Foot Contact time and Inclination_Body angle in that.Передумови та мета дослідження. Зазначається, що кінетичні фактори ефективності є важливими для успішного виконання точних штрафних ударів, отже, його пропозиція відмінна, незважаючи на суттєві зміни кінетичного методу їх виконання. Метою дослідження є біомеханічний аналіз ефективності виконання пенальті для турецьких футболістів.Матеріал та методи. До складу дослідницької групи входило 15 студентів-чоловіків гравців турецької регіональної аматорської ліги (вік: 21,08 ± 1,56 років). Дві відеокамери, розміщені на оптичних осях X&Y, знімали показники покарання випробуваних. ми проаналізували найкращі три бали за допомогою відеоаналізу програмного забезпечення Dartfish 9.0. Для розрахунку середнього значення ± SD використовувались стандартні статистичні методи. статистичне значення при р <0,05 для продукту Пірсона - кореляції моменту.Результати. Точні штрафні удари показали значну позитивну залежність значення кута Pi коліна в зворотному напрямку, фаз контакту кулі, значення кута стовбура в контакті кулі з точністю при p <.01. Значний негативний взаємозв'язок значення кута нахилу_тіла, часу контакту стопи при p <.01 та значення відстані опори ноги та кульки при p <.05 у фазі подальшого проходження.Висновки. Такі знання повинні допомогти прояснити взаємозв'язок між змінними штрафного удару під час етапів виконання та точності. нинішнє попереднє дослідження точності виконання штрафних ударів вказує на характеристики опорних ніг, продемонстровані в значеннях кута коліна, що є важливим фактором у фазах зворотного хребта та контакту з м'ячем, з точністю виконання пенальті. також, час контакту з ногою та кут нахилу до тіла в цьому
Фізичні та фізіологічні переваги малого одностороннього рекреаційного гандболу у непідготовлених чоловіків: взаємозв’язок жирової тканини з аеробною здатністю
No full textBackground and Study Aim. Exercise and Recreation play major role in promotion of health and fitness. Recreational exercise or sports can be useful in physically inactive population. The aim of study was to investigate the effect of recreational handball on body fat percent, VO2max, blood pressure and resting heart rate. Another purpose to find relationship between VO2max and body fat percentage.
Material and Methods. Twenty-four students were randomized into intervention (n=14) and control group (n=10). The intervention group was asked to play recreational handball for 12 weeks. Handball training was held twice a week for 30 minutes duration. The Control group performed their normal routine. Aerobic capacity measured using single-stage treadmill test. Body fat was measured with Omron Body Fat Analyzer. T-test was employed to find a significant difference in the two groups. For the relationship in aerobic capacity and body fat, Pearson Product Moment Correlation was used.
Results. We found significant difference in body percent (t22 = 2.031, P = 0.054). No significant difference was seen in aerobic capacity (t22 = 1.578, P = 0.129), systolic blood pressure (t22 = -1.637, P = 0.116), diastolic blood pressure (t22 = -1.562, P = 0.133) and resting heart rate (t22 = 1.620, P = 0.120). Significant relationship was established between body percent and aerobic capacity (r= -5.23, n=14, p= 0.055) in the intervention group.
Conclusions. It can be concluded that recreational handball was useful in eliciting good response with respect to reduction of body fat in intervention group. However, recreation handball sessions were not effective in reducing blood pressure, resting heart and aerobic capacity among untrained males. A significant relationship was observed in VO2max and percent body fat.Передумови та мета дослідження. Фізичні вправи та відпочинок відіграють важливу роль у зміцненні здоров'я та фізичної форми. Рекреаційні вправи або спорт можуть бути корисними для фізично неактивного населення. Метою дослідження було дослідити вплив рекреаційного гандболу на відсоток жиру в організмі, VO2max, артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень у спокої. Ще одна мета - знайти зв'язок між VO2max та відсотком жиру в організмі.Матеріал і методи. Двадцять чотири студенти були рандомізовані для втручання (n = 14) та контрольної групи (n = 10). Групу втручання попросили пограти у розважальний гандбол протягом 12 тижнів. Тренування з гандболу проводилися двічі на тиждень тривалістю 30 хвилин. Контрольна група виконувала свій звичайний розпорядок дня. Аеробну ємність, виміряну за допомогою одноетапного тесту на біговій доріжці. Жир тіла вимірювали за допомогою Omron Body Fat Analyzer. Для виявлення суттєвої різниці у двох групах було використано Т-тест. Для співвідношення аеробних здібностей і жирових відкладень використовували кореляцію моментів продукту Пірсона.Результати. Ми виявили значну різницю у відсотках тіла (t22 = 2,031, P = 0,054). Не було виявлено істотної різниці в аеробній ємності (t22 = 1,578, P = 0,129), систолічному артеріальному тиску (t22 = -1,637, P = 0,116), діастолічному артеріальному тиску (t22 = -1,562, P = 0,133) та частоті серцевих скорочень у спокої ( t22 = 1,620, P = 0,120). Встановлено значний зв'язок між відсотком тіла та аеробною здатністю (r = -5,23, n = 14, p = 0,055) у групі втручання.Висновки. Можна зробити висновок, що рекреаційний гандбол був корисним для того, щоб викликати хорошу реакцію щодо зменшення вмісту жиру в групі втручання. Проте заняття гандболом не були ефективними для зниження артеріального тиску, заспокоєння серця та аеробних можливостей серед непідготовлених чоловіків. Значний зв'язок спостерігався у VO2max та відсотку жиру в організмі
Вплив закриття університетів на фізичну активність і академічну успішність з фізичної культури у студентів під час пандемії COVID-19
No full textBackground and Study Aim. Physical activity (PA) is regarded as a critical component of a healthy lifestyle and disease prevention. Different constraints placed upon social interaction and public spaces due to COVID-19 could decrease PA and academic performance in physical education (PE) in student population. The purpose of the research was to assess overall and sport/fitness PA level and academic performance in PE in a sample of university students pre- to post-cancellation of face-to-face PE classes due to the COVID-19 pandemic.
Material and Methods. Participants (n=209) – university students (19-20 years old). The overall period of the research is September-December 2020. All participants (male–n=106 and female–n=103) were divided into approximately equal groups: humanities students (male–MG-1, female–FG-1), medicine students (male–MG-2, female–FG-2), technical students (male–MG-3, female–FG-3). The main research tools: modified student self-reported questionnaire (on the base of IPAQ), academic grading (scores for self-completed PE tasks). In surveys, all participants self-rated overall and sport/fitness PA level pre- to post-cancellation of face-to-face PE classes. The participants had to complete 32 special PE tasks, during the research period. PE teachers rated participants by a special grading scale.
Results. For the male and female students’ groups there were no significant differences of overall PA, sport/fitness PA level and academic performance in PE pre-cancellation of face-to-face PE classes. All participants significantly (p≤0.05) decreased overall PA, sport/fitness PA level and academic performance in PE post-cancellation. There was a significant (p≤0.05) large amount of overall PA level in MG-2 students and sport/fitness PA level in MG-1 students’ post-cancellation of face-to-face PE classes. For the male students there were no significant differences of grading in PE pre- to post-cancellation of face-to-face PE classes between participants groups. There was a significant (p≤0.05) large amount of overall PA level post-cancellation of face-to-face PE classes in FG-2 students. There was a significantly (p≤0.05) lower amount of sport/fitness PA level post-cancellation of face-to-face PE classes in FG-3 students. There was a significant drop in mean grading scores in PE post-cancellation of face-to-face PE classes in students. FG-2 participants had significantly (p≤0.05) higher grading scores in PE post-cancellation of face-to-face PE classes.
Conclusions. The universities closure and cancellation of face-to-face PE classes due to the COVID-19 pandemic decreased overall PA, sport/fitness PA level and academic performance in PE in all participants. It is important to note that the proportional decrease in overall PA for the male students was actually large, then decrease in overall PA for the female students was less. The findings highlight the need for active interventions of PA promotion targeted at the student population in the context of self-isolation measures during the COVID-19 pandemic.Цель: Физическая активность (ФА) рассматривается как важнейший компонент здорового образа жизни и профилактики заболеваний. Различные ограничения, накладываемые на социальное взаимодействие и общественные пространства из-за COVID-19, могут понизить уровень ФА и академическую успеваемость по физическому воспитанию (ФВ) у студентов. Целью исследования была оценка уровня общей и физкультурно-спортивной ФА и академической успеваемости по ФВ в выборке студентов университетов до и после отмены очных занятий по физической культуре из-за пандемии COVID-19.
Материал: Участники (n=209) - студенты (возраст - 19-20 лет). Общий период проведения исследования - сентябрь-декабрь 2020 года. Все участники (юноши - n=106 и девушки - n=103) были разделены на примерно равные группы: студенты гуманитарных специальностей (юноши - MG-1, девушки - FG-1), студенты-медики (юноши - MG-2, девушки - FG-2), студенты технических специальностей (юноши - MG-3, девушки - FG-3). Основной инструментарий исследования: модифицированный опросник самоотчета студентов (на основе IPAQ), учебные оценки (баллы за самостоятельно выполненные задания по физической культуре). В ходе опросов все участники самостоятельно оценивали уровень общей и физкультурно-спортивной ФА до и после отмены очных занятий по физмческой культуре в вузах. В течение исследования участники должны были выполнить 32 специальных задания по физкультуре. Учителя физической культуры оценивали участников по специальной шкале.
Результаты: Не было выявлено достоверных различий в уровне общей и физкультурно-спортивной ФА и академической успеваемости по физической культуре у всех участников до отмены очных занятий по физической культуре. Все участники значительно (p≤0.05) снизили уровень общей ФА, физкультурно-спортивной ФА и уровень учебной успеваемости по физической культуре после отмены занятий. После отмены занятий выявлен значимо (p≤0.05) больший объем общей ФА у студентов (MG-2) и физкультурно-спортивной ФА у студентов (MG-1) по сравнению с другими студентами. Не было обнаружено существенных различий в средних баллах по физической культуре между группами юношей до и после отмены очных занятий. После отмены очных занятий выявлено значимое (p≤0.05) преимущество в уровне общей ФА у студенток (FG-2). Было выявлен более низкий уровень физкультурно-спортивной ФА у студенток (FG-3). Обнаружено существенное снижение академической успеваемости по физической культуре у студентов. Студентки (FG-2) имели достоверно (p≤0.05) более высокий средний балл по физической культуре, чем студентки других групп после отмены очных занятий в вузах.
Выводы: Закрытие или ограничение работы университетов и отмена очных занятий по физической культуре из-за пандемии COVID-19 существенно снизили уровень общей ФА, физкультурно-спортивной ФА и академическую успеваемость по физической культуре у всех участников исследования. Важно отметить, что пропорциональное снижение общего уровня ФА у студентов-юношей было большим, чем у девушек-студенток за период исследования. Полученные результаты подчеркивают необходимость активных мероприятий по пропаганде ФА, направленных на студенческое население в контексте мер самоизоляции во время пандемии COVID-19.Мета: Фізична активність (ФА) розглядається як найважливіший компонент здорового способу життя і профілактики захворювань. Різні обмеження, що накладаються на соціальну взаємодію і громадські простору через COVID-19, можуть знизити рівень ФА і академічну успішність з фізичного виховання (ФВ) у студентів. Метою дослідження була оцінка рівня загальної та фізкультурно-спортивної ФА і академічної успішності по ФВ у вибірці студентів університетів до і після скасування очних занять з фізичної культури через пандемію COVID-19.
Матеріал: Учасники (n = 209) - студенти (вік - 19-20 років). Загальний період проведення дослідження - вересень-грудень 2020 року. Всі учасники (юнаки - n = 106 і дівчата - n = 103) були розділені на приблизно рівні групи: студенти гуманітарних спеціальностей (юнаки - MG-1, дівчата - FG-1), студенти-медики (юнаки - MG-2, дівчата - FG-2), студенти технічних спеціальностей (юнаки - MG-3, дівчата - FG-3). Основний інструментарій дослідження: модифікований опитувальник самозвіту студентів (на основі IPAQ), навчальні оцінки (бали за самостійно виконані завдання з фізичної культури). В ході опитувань всі учасники самостійно оцінювали рівень загальної та фізкультурно-спортивної ФА до і після скасування очних занять по фізмческой культурі в вузах. Протягом дослідження учасники повинні були виконати 32 спеціальних завдання з фізкультури. Вчителі фізичної культури оцінювали учасників за спеціальною шкалою.
Результати: Не було виявлено достовірних відмінностей в рівні загальної та фізкультурно-спортивної ФА і академічної успішності з фізичної культури у всіх учасників до скасування очних занять з фізичної культури. Всі учасники значно (p≤0.05) знизили рівень загальної ФА, фізкультурно-спортивної ФА і рівень навчальної успішності з фізичної культури після скасування занять. Після скасування занять виявлено значуще (p≤0.05) більший обсяг загальної ФА у студентів (MG-2) і фізкультурно-спортивної ФА у студентів (MG-1) в порівнянні з іншими студентами. Не було виявлено суттєвих відмінностей в середніх балах по фізичній культурі між групами юнаків до і після скасування очних занять. Після скасування очних занять виявлено значуще (p≤0.05) перевага в рівні загальної ФА у студенток (FG-2). Було виявлено більш низький рівень фізкультурно-спортивної ФА у студенток (FG-3). Виявлено істотне зниження академічної успішності з фізичної культури у студентів. Студентки (FG-2) мали достовірно (p≤0.05) вищий середній бал з фізичної культури, ніж студентки інших груп після скасування очних занять у вузах.
Висновки: Закриття або обмеження роботи університетів і скасування очних занять з фізичної культури через пандемію COVID-19 істотно знизили рівень загальної ФА, фізкультурно-спортивної ФА і академічну успішність з фізичної культури у всіх учасників дослідження. Важливо відзначити, що пропорційне зниження загального рівня ФА у студентів-юнаків було більшим, ніж у дівчат-студенток за період дослідження. Отримані результати підкреслюють необхідність активних заходів з пропаганди ФА, спрямованих на студентське населення в контексті заходів самоізоляції під час пандемії COVID-19
Фізична активність у контексті пандемії COVID-19: Профілювання та картографування досліджень
No full textBackground and Study Aim: The aim of the study is to profile and map the scientific output in research on physical activity in the COVID-19 context. The study makes an attempt to response to the three following questions: (1) What are the leading contributors (countries, research institutions, authors and source titles) to research production in the field? (2) What are the core references? (3) What are the leading thematic areas / research fronts?
Material and Methods: We used the Scopus database as a source of bibliometric data for the research sampling process and employed a combination of bibliometric methods, including research profiling and selected science mapping methods, i.e. co-word analysis and direct citation analysis, in order to achieve the aim of the study and provide responses to the study questions. Science mapping processes were supported with VOSviewer software.
Results: Research profiling indicates that the main contributors to scientific output on physical activity in the COVID-19 context are scholars and research institutions from countries, which have been heavily affected by the pandemic such as: the United States, the United Kingdom, Italy, Spain, Brazil. Certainly, the reports from China, which was the first nation to suffer from COVID-19 and associated epidemic restrictions, constitute an important input, too. The core references in research on physical activity in the COVID-19 context may be grouped into three categories aimed at: (1) investigating the consequences of pandemic restrictions on physical activity, (2) analysing the outcomes of physical activity for other variables, and (3) providing recommendations for practising home-based physical activity during COVID-19 confinement. Science mapping of the research field conceptual structure indicates the following thematic areas / research fronts in research on physical activity in the COVID-19 context: (1) ‘pandemic and its outcomes’, (2) ‘physical activity during self-isolation’, (3) ‘health behaviour’, (4) ‘food habits’, (5) ‘mental health’, (6) ‘adults and the pandemic’.
Conclusions: The study contributes to development of physical activity theory by profiling and mapping research conducted in the context of the COVID-19 pandemic. Through mapping the scientific output, the paper points out the leading contributors and core references, and makes an attempt to identify leading thematic areas / research fronts. Discovering the main signposts may be useful for all the researchers planning and designing research within the field. Moreover, mapping research fronts indicates them the topics attracting attention of the academia and potential research gaps.Передумови та мета дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні та складенні наукових результатів у дослідженнях фізичної активності в контексті COVID-19. Дослідження робить спробу відповісти на три наступні питання: (1) Які провідні учасники (країни, науково-дослідні установи, автори та назви джерел) займаються виробництвом досліджень у цій галузі? (2) Які основні посилання? (3) Які провідні тематичні напрямки / напрямки досліджень?Матеріали та методи. Ми використовували базу даних Scopus як джерело бібліометричних даних для процесу вибірки досліджень та використовували комбінацію бібліометричних методів, включаючи профілювання досліджень та вибрані наукові методи картографування, тобто аналіз спільних слів та аналіз прямого цитування, з метою досягнення мети дослідження та надання відповідей на питання дослідження. Процеси картографування науки підтримувались за допомогою програмного забезпечення VOSviewer.Результати. Профілювання досліджень вказує на те, що основним фактором, що сприяє науковій роботі з фізичної активності в контексті COVID-19, є науковці та наукові установи з країн, які зазнали сильного впливу пандемії, таких як: США, Великобританія, Італія Іспанія, Бразилія. Безумовно, важливим внеском є також повідомлення з Китаю, який був першою країною, яка постраждала від COVID-19 та пов'язаних з нею епідемічних обмежень. Основні посилання у дослідженнях фізичної активності в контексті COVID-19 можна згрупувати за трьома категоріями, спрямованими на: (1) вивчення наслідків пандемічних обмежень фізичної активності, (2) аналіз результатів фізичної активності для інших змінних та (3) надання рекомендацій щодо здійснення домашніх фізичних навантажень під час ув'язнення COVID-19. Наукове картографування концептуальної структури дослідницького поля вказує на такі тематичні напрямки / напрямки досліджень у дослідженнях фізичної активності в контексті COVID-19: (1) `` пандемія та її результати '', (2) `` фізична активність під час самоізоляції '', (3) "поведінка здоров'я", (4) "харчові звички", (5) "психічне здоров'я", (6) "дорослі та пандемія".Висновки: Дослідження сприяє розвитку теорії фізичної активності шляхом профілювання та картографування досліджень, проведених у контексті пандемії COVID-19. Шляхом картографування наукових результатів стаття вказує на провідних авторів та основні посилання та робить спробу визначити провідні тематичні напрямки / напрямки досліджень. Виявлення основних вказівників може бути корисним для всіх дослідників, які планують та розробляють дослідження в цій галузі. Більше того, картографування дослідницьких фронтів вказує на теми, які привертають увагу науковців та потенційні прогалини у дослідженнях
Вплив кінезіотейпу на щиколотку на контроль постави у здорових спортсменів з тхеквондо
No full textBackground and Study Aim. Although Kinesiotape is widely used by athletes, information about its effect is unclear. Its effect on postural control might directly affect an athlete's performance. In this study, it is aimed to find out whether ankle Kinesiotaping in taekwondo athletes affects postural control.
Material and Methods. Twenty-four healthy university students – taekwondo athletes (12 females, 12 males) were included in the study voluntarily (Age 21.00 ± 1.53 years; height 173.33 ± 7.29 cm; body weight 63.41 ± 9.41 kg). Kinesiotape was carried out to the dominant ankle of the participants. Kinesiotape was applied supportively to peroneus longus, peroneus brevis, and tibiofibular ligament. All participants were taken to postural control measurements twice with Kinesiotape (KT) and without KT. Postural control was measured using the Biodex Balance System with eyes open (EO) and eyes closed (EC). Overall Stability Index (OSI), anterior-posterior sway (AP) and medio-lateral sway (ML) scores were used in the evaluation of postural control. Wilcoxon test was used to compare balance scores under EO condition, and the t-test was used for dependent groups to compare balance scores under EC condition.
Results. In EO condition, no significant difference was found between OSI, AP, and ML scores of the taekwondo athletes with KT and without KT (p > 0.05). In EC condition, no significant difference was found between OSI, AP, and ML scores of male taekwondo athletes with KT and without KT (p > 0.05). It was found that Kinesiotape in EC condition decreased OSI and AP sway scores in female taekwondo athletes (p < 0.05).
Conclusions. It was determined that ankle Kinesiotaping of taekwondo athletes did not change the postural balance in EO condition. In EC condition it did not change the postural sway of male taekwondo athletes, but it improved the postural control performances of female taekwondo athletes.Передумови та мета дослідження. Хоча Kinesiotape широко використовується спортсменами, інформація про його дію неясна. Його вплив на контроль постави може безпосередньо вплинути на результативність спортсмена. У цьому дослідженні ми прагнемо з’ясувати, чи впливає кінезіотеппінг на щиколотку у спортсменів з тхеквондо.Матеріал і методи. Двадцять чотири здорових студента університету-спортсмени з тхеквондо (12 жінок, 12 чоловіків) були включені до дослідження добровільно (вік 21,00 ± 1,53 роки; зріст 173,33 ± 7,29 см; маса тіла 63,41 ± 9,41 кг). Кінезіоплівку проводили до домінуючої щиколотки учасників. Кінезіотап був застосований підтримуючо до довгастого перонеуса, перонеуса шийного та тибіофібулярної зв’язки. Усіх учасників двічі брали на постуральні контрольні вимірювання за допомогою кінезіоленти (КТ) та без КТ. Постуральний контроль вимірювали за допомогою системи балансу Biodex з відкритими очима (EO) і закритими очима (EC). Загальний індекс стабільності (OSI), показники передньо-заднього похитування (AP) та середньо-бічного похитування (ML) були використані для оцінки контролю постави. Тест Уілкоксона використовувався для порівняння показників балансу за умов ЕО, а t-тест використовувався для залежних груп для порівняння показників балансу за умов ЕК.Результати. В умовах ЕО не виявлено істотної різниці між балами OSI, AP та ML у спортсменів з тхеквондо з КТ та без КТ (р> 0,05). В умовах ЕК не було виявлено істотної різниці між балами OSI, AP та ML у спортсменів -тхеквондо з КТ та без КТ (р> 0,05). Було виявлено, що кінезіолента в стані ЕК знижувала показники OSI та АР у коливань у спортсменок з тхеквондо (р <0,05).Висновки. Було визначено, що кінезіотепінг кісточок на щиколотках у спортсменів з тхеквондо не змінив постурального балансу в стані ЕО. У стані ЄС це не змінило постурального поступу спортсменів -тхеквондо, але покращило показники контролю постурального стану спортсменок -тхеквондо
Вивчення рівнів знань про харчування учасників фізичного виховання і спорту з гендерної змінної: систематичний огляд і метааналіз
No full textBackground and Study Aim. Nutrition knowledge is related to dietary behavior in athletes. Therefore, it may also have an impact on performance. Athletes with better nutrition knowledge have more healthy dietary habits. This meta-analysis study focused on the impact of gender on the nutrition knowledge levels of physical education and sports stakeholders.
Material and Methods. This study adopted a meta-analysis research design, which is used to analyze, synthesize, and interpret quantitative findings from an array of studies through advanced statistical techniques. A meta-analysis involves combining the findings of studies carried out in different places and at different times on the same topic and obtaining a quantitatively accurate result based on a large sample. This study employed the Comprehensive Meta-Analysis (CMA, v. 2.0) to determine effect sizes and the variance of each study and to compare groups. Cohen’s kappa intercoder reliability and outlier tests were performed using the Statistical Package for Social Sciences (SPSS).
Results. We focused on 31 studies with a total sample size of 4575. We calculated the effect size of each study. We found a statistically significant effect size in favor of female stakeholders (d = 0.15; 95% CI -0.22 -0.09) in the fixed effects model, which was a weak result according to Cohen’s classification. We determined a statistically significant effect size in favor of female stakeholders (d = 0.15; 95% CI -0.29-0.01) in the random-effects model. These results suggest a slight difference in nutrition knowledge levels between male and female physical education and sports stakeholders. This result can pave the way for further research.
Conclusions. It is understood from the physical education and sports stakeholders that there is a weak difference in the nutritional knowledge levels of women compared to men. It is thought that people who study on sports nutrition and nutrition programs will benefit from the present finding. In addition, it is estimated that the researches to be carried out on the relevant subject will take the current study as a reference.Передумови та мета дослідження. Знання про харчування пов'язані з дієтичною поведінкою у спортсменів. Тому це також може вплинути на продуктивність. Спортсмени з кращими знаннями про харчування мають більш здорові дієтичні звички. Це мета-аналітичне дослідження зосереджувалося на впливі статі на рівень знань про харчування з боку зацікавлених сторін фізичного виховання та спорту.Матеріал і методи. Це дослідження прийняло мета-аналіз дослідницького дизайну, який використовується для аналізу, синтезу та інтерпретації кількісних результатів з масиву досліджень за допомогою передових статистичних методів. Мета-аналіз передбачає об’єднання результатів досліджень, проведених у різних місцях та в різний час на одну тему, та отримання кількісно точного результату на основі великої вибірки. У цьому дослідженні було використано комплексний мета-аналіз (CMA, v. 2.0) для визначення розмірів ефектів та дисперсії кожного дослідження та порівняння груп. Тести надійності та викиду інтеркодера Коена були проведені за допомогою Статистичного пакета соціальних наук (SPSS).Результати. Ми зосередилися на 31 дослідженні із загальним розміром вибірки 4575. Ми розрахували розмір ефекту кожного дослідження. Ми виявили статистично значущий розмір ефекту на користь жінок -зацікавлених сторін (d = 0,15; 95% ДІ -0,22 -0,09) у моделі фіксованих ефектів, що було слабким результатом відповідно до класифікації Коена (Cohen et al., 2011). Ми визначили статистично значущий розмір ефекту на користь жінок-зацікавлених сторін (d = 0,15; 95% ДІ -0,29-0,01) у моделі випадкових ефектів. Ці результати свідчать про невелику різницю в рівнях знань про харчування між зацікавленими сторонами фізичної культури та спорту чоловіків та жінок. Цей результат може відкрити шлях для подальших досліджень.Висновки. Зі сторін фізичного виховання та спорту зрозуміло, що є незначна різниця в рівнях знань про харчування жінок порівняно з чоловіками. Вважається, що люди, які вивчають спортивне харчування та програми харчування, виграють від цього висновку. Крім того, вважається, що дослідження, які будуть проводитись з відповідної теми, візьмуть поточне дослідження за орієнтир
Асоціація фізичних навантажень щодо мотивації фізичних вправ та індексу маси тіла серед студентів університетів
No full textBackground and Study Aim. Motivation as a psychological feature that arouses and energizes people to action towards physical activity and makes them sustain to a physically active behavior. Motivation leads to increased participation in physical activity. The objective of this study was to determine the association of physical activity to exercise motivation of university students at different levels of body mass index.
Material and Methods. 140 undergraduate students Mean age 19±0.70 years randomly categorized into underweight <18.5 kg/m2 [n= 37: 26.4%]; normal-weight 18.5-24.9 kg/m2 [n= 31: 22.1%]; obese ≥30.00 kg/m2 [n=37: 26.4%] and obese class III ≥40.00 kg/m2 [n=35: 25%]. Exercise motivation measured through BREQ-2.
Results. ANOVA revealed highly significant difference among BMI categories on intrinsic regulation (p=0.007<.05) and identified regulation (p=0.006<.05). Obese class III students differed on external regulation (p=0.003) and introjected regulations (p=0.011). The association of physical activity to exercise motivation revealed that students who engaged more time in physical activities had significantly higher scores on identified regulation (p < 0.05) and intrinsic regulation (p < 0.01).
Conclusions. The results suggested that university students in all BMI categories were internally motivated. The normal weight students exhibited high intrinsic and identified regulation, which reflected as better autonomous motivation. Physical activity had strong association with intrinsic regulation and identified regulation. Obese class students exhibited higher degree of extrinsic motivation and amotivation. Students who engaged more time in physical activity had better intrinsic motivation.Предпосылки и цель исследования. Мотивация как психологическая особенность, которая побуждает людей к действиям, направленным на физическую активность, и заставляет их поддерживать физически активное поведение. Мотивация приводит к более активному участию в физических нагрузках. Целью этого исследования было определить связь физической активности с мотивацией к упражнениям у студентов университетов с разными уровнями индекса массы тела.Материал и методы. 140 студентов бакалавриата со средним возрастом 19 ± 0,70 года, случайным образом отнесенных к группе с недостаточным весом <18,5 кг / м2 [n = 37: 26,4%]; нормальный вес 18,5-24,9 кг / м2 [n = 31: 22,1%]; ожирение ≥30,00 кг / м2 [n = 37: 26,4%] и ожирение III степени ≥40,00 кг / м2 [n = 35: 25%]. Мотивация к упражнениям измеряется с помощью BREQ-2.Результаты. ANOVA выявил очень значимую разницу между категориями ИМТ по внутренней регуляции (p = 0,007 <0,05) и выявленной регуляции (p = 0,006 <0,05). Студенты III курса с ожирением различались по внешней регуляции (p = 0,003) и интроецированной регуляции (p = 0,011). Связь физической активности с мотивацией к упражнениям показала, что студенты, которые уделяли больше времени физической активности, имели значительно более высокие баллы по выявленной регуляции (p <0,05) и внутренней регуляции (p <0,01).Выводы. Результаты показали, что студенты университетов по всем категориям ИМТ были внутренне мотивированы. Студенты с нормальным весом демонстрировали высокую внутреннюю и идентифицированную регуляцию, что отражалось как лучшая автономная мотивация. Физическая активность тесно связана с внутренней регуляцией и установленной регуляцией. У тучных студентов более высокая степень внешней мотивации и амотивации. Студенты, которые уделяли больше времени физической активности, имели лучшую внутреннюю мотивацию.Передумови та мета дослідження. Мотивація як психологічна особливість, яка спонукає людей до дій, спрямованих на фізичну активність, і змушує їх підтримувати фізично активнe поведінкe. Мотивація призводить до більш активної участі в фізичних навантаженнях. Метою цього дослідження було визначити зв'язок фізичної активності з мотивацією до вправ у студентів університетів з різними рівнями індексу маси тіла.Матеріал і методи. 140 студентів бакалаврату з середнім віком 19 ± 0,70 року, випадковим чином віднесених до групи з недостатньою вагою <18,5 кг / м2 [n = 37: 26,4%]; нормальну вагу 18,5-24,9 кг / м2 [n = 31: 22,1%]; ожиріння ≥30,00 кг / м2 [n = 37: 26,4%] та ожиріння III ступеня ≥40,00 кг / м2 [n = 35: 25%]. Мотивація до вправ вимірюється за допомогою BREQ-2.Результати. ANOVA виявив дуже значиму різницю між категоріями ІМТ по внутрішньої регуляції (p = 0,007 <0,05) і виявленої регуляції (p = 0,006 <0,05). Студенти III курсу з ожирінням розрізнялися по зовнішньої регуляції (p = 0,003) і інтроеціровать регуляції (p = 0,011). Зв'язок фізичної активності з мотивацією до вправ показала, що студенти, які приділяли більше часу фізичній активності, мали значно вищі бали по виявленої регуляції (p <0,05) і внутрішньої регуляції (p <0,01).Висновки. Результати показали, що студенти університетів по всіх категоріях ІМТ були внутрішньо мотивовані. Студенти з нормальною вагою демонстрували високу внутрішню і ідентифіковану регуляцію, що знаходило відображення як найкраща автономна мотивація. Фізична активність тісно пов'язана з внутрішньою регуляцією і встановленої регулюванням. У огрядних студентів більш високий ступінь зовнішньої мотивації і амотіваціі. Студенти, які приділяли більше часу фізичній активності, мали кращу внутрішню мотивацію