ScienceRise: Juridical Science
Not a member yet
219 research outputs found
Sort by
Міжнародно-правові основи механізму імплементації рішень Європейського суду з прав людини до національної правової системи
Get PDFAn analysis of the international legal bases of implementation of decisions of the European Court of Human Rights to the national legislations of the member states of the Council of Europe is carried out. Such implementation takes various forms, and in general there is no single implementation mechanism. At the same time, the importance of implementing decisions of the European Court of Human Rights lies in the state's fulfillment of its obligations both to the world community of states and to its own citizens.
Forms and methods that ensure the progressive development of national law, taking into account the practice of international courts, are considered. The synthetic research method determines the impact of ECtHR decisions on the structure of national law, which stimulates the transformation of its entire branches. It is demonstrated, how the ECtHR promotes the formation of progressive legal institutions in legal systems, exerting organizational and civilizational influence on the legal systems of states.
It is emphasized, that the principle of legal certainty, by which the international court assesses vague and insufficiently clear provisions of national law, is fundamental for the implementation of the case law of the ECtHR into national laws. With this influence, the ECtHR determines the nature of lawmaking and law enforcement in a country.
As a result, it is concluded, that the most effective mechanism for implementing the principle of legal certainty in a state is the adoption of general measures, contained in the pilot decisions of the ECtHR. The second important mechanism is the application of the rules of law by national courts, taking into account the case law of the ECtHR, which ensures the interpretation of human rights rules in a way that is most acceptable to the national legal systemПроизводится анализ международно-правовых оснований имплементации решений Европейского суда по правам человека в национальные законодательства государств-членов Совета Европы. Такая имплементация происходит в разных формах, и в целом единый механизм имплементации отсутствует. Вместе с тем, важность имплементации решений ЕСПЧ состоит в выполнении государством своих обязательств, как перед мировым сообществом государств, так и перед собственными гражданами.
Рассматриваются формы и методы, обеспечивающие прогрессивное развитие государственного права с учетом практики интернациональных судов. С помощью синтетического метода исследования определяется влияние решений ЕСПЧ на структуру национального права, стимулирующую трансформацию целых его отраслей. Демонстрируется, каким образом ЕСПЧ способствует становлению в правовых системах прогрессивных правовых институтов, оказывая организационное и цивилизационное влияние на правовые системы государств.
Отмечается, что основополагающим для имплементации практики ЕСПЧ в национальные законодательства является принцип правовой определенности, с помощью которого международный суд подвергает оценке неясные и недостаточно четко сформированные положения национального законодательства. Посредством такого влияния ЕСПЧ определяет характер правотворчества и правоприменения в государстве.
В итоге делается вывод, что наиболее эффективным механизмом реализации принципа правовой определенности в государстве является принятие мер общего характера, содержащихся в пилотных постановлениях ЕСПЧ. Второй значимый механизм – применение норм права национальными судами с учетом практики ЕСПЧ, обеспечивающей толкование норм прав человека способом, наиболее приемлемым для национальной правовой системыПроводиться аналіз міжнародно-правових підстав імплементації рішень Європейського суду з прав людини до національних законодавств держав-членів Ради Європи. Така імплементація відбувається в різних формах, і загалом єдиний механізм імплементації відсутній. Разом з тим, важливість імплементації рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) полягає у виконанні державою своїх зобов’язань як перед світовою спільнотою держав, так і перед власними громадянами.
Розглядаються форми і способи, що забезпечують прогресивний розвиток національного права з урахуванням практики міжнародних судів. За допомогою синтетичного методу дослідження визначається вплив рішень ЄСПЛ на структуру національного права, що стимулює трансформацію цілих його галузей. Демонструється в який спосіб ЄСПЛ сприяє становленню в правових системах прогресивних правових інститутів, справляючи організаційний та цивілізаційний вплив на правові системи держав.
Наголошується, що основоположним для імплементації практики ЄСПЛ до національних законодавств є принцип правової визначеності, за допомогою якої міжнародний суд піддає оцінці неясні та недостатньо чітко сформовані положення національного законодавства. За допомогою такого впливу ЄСПЛ визначає характер правотворчості та правозастосування в державі.
В підсумку робиться висновок, що найбільш ефективним механізмом реалізації принципу правової визначеності в державі є ухвалення заходів загального характеру, що містяться в пілотних постановах ЄСПЛ. Другий значущий механізм – застосування норм права національними судами з урахуванням практики ЄСПЛ, що забезпечує тлумачення норм прав людини у спосіб, що є найбільш прийнятним для національної правової систем
Теоретико-правова характеристика проблемних аспектів надання безоплатної вторинної правової допомоги та перспективи їх вирішення
Get PDFThe article analyzes problems of providing free secondary legal aid in Ukraine. Based on the studied statistical indicators, it is determined, that the most unresolved issues are the availability and quality of legal aid. It is stated, that in order to overcome these obstacles, the state, represented by the authorized bodies, cooperates with many international organizations, participates in international technical assistance projects and provides communication with international and national public organizations. Based on the study, it is noted, that today attention should be paid not only to highlight the possibility of obtaining free secondary legal aid, but also to the dissemination of mechanisms for obtaining such assistance and their features. It is determined, that today in Ukraine the state and public organizations are actively working to increase the level of availability of free legal aid in Ukraine. The Law of Ukraine «On Free Legal Aid» contains a detailed list of persons entitled, in particular, to receive free secondary legal aid, the rights and obligations of entities to provide such assistance. However due to the abstract nature of legal norms and the style of their presentation, there is a need in society to explain these regulations to the population. To this end, various activities are carried out, in particular, cooperation with the media, publishing brochures, distributing educational videos on the Internet, which has a positive character and, as a consequence, achieving the goal – increasing the availability of free legal aid in Ukraine. The participation of representatives of the international community in providing free legal aid is analyzed. It was stated, that the representatives of the Council of Europe recommended that the national institutions improve the legal framework for the provision of free legal aid in order to make the institution more accessible and understandable to those entitled to receive it. In addition, the Council of Europe recommended improving the area of criminal justice in terms of coherence of efforts to provide each suspect or accused with affordable and quality legal assistance. It is noted, that the quality of free legal aid depends on many factors. In particular, lawyers discussed the thesis of incentives to provide quality assistance, as in a significant number of cases the lawyer interferes with concentration, and as a consequence, reduces the level of positive decisions. It is determined, that free legal aid does not provide support to citizens in applying to international judicial institutions, such as the European Court of Human RightsВ статье проанализированы проблемы предоставления бесплатной вторичной правовой помощи в Украине. На основе исследованных статистических показателей определено, что наиболее нерешенными остаются вопросы доступности и качества правовой помощи. Указано, что для преодоления указанных препятствий, государство в лице уполномоченных органов сотрудничает со многими международными организациями, участвует в проектах международной технической помощи и обеспечивает коммуникацию с международными и национальными общественными организациями. Указано, что качество оказания такой помощи нуждается в совершенствовании, поскольку в Украине уровень доверия к понятию «бесплатная правовая помощь», и к субъектам оказания такой помощи в обществе достаточно невысок. Проанализированы количество обращений граждан для получения бесплатной вторичной правовой помощи, на основе чего сделан вывод о достаточно низкой эффективности работы субъектов, в частности, через недостаточную осведомленность общества о возможности обращения за такой помощью. Проанализированы стандарты оказания бесплатной правовой помощи, на основе которых сделан вывод об их положительное влияние на развитие института, поскольку определение достаточных и допустимых требований для предоставления такой помощи будет способствовать активизации работы компетентных субъектов, а также повысит доверие населения к ним. На основании проведенного исследования отмечено, что сегодня внимание должно быть уделено не только освещению возможности получения бесплатной вторичной правовой помощи, но и распространению механизмов получения такой помощи и их особенностей. Определено, что для развития системы бесплатной правовой помощи и повышение уровня доверия граждан к ней необходимо осуществить ряд законодательных и организационных изменений, направленных на просветительскую работу в указанной сфереУ статті проаналізовано проблеми надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні. На основі досліджених статистичних показників визначено, що найбільш невирішеними є питання доступності та якості правової допомоги. Вказано, що для подолання зазначених перешкод, держава в особі уповноважених органів співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, бере участь у проєктах міжнародної технічної допомоги забезпечує комунікацію з міжнародними та національними громадськими організаціями. Вказано, що якість надання такої допомоги потребує вдосконалення, оскільки в Україні рівень довіри до поняття «безоплатна правова допомога», та до суб’єкти надання такої допомоги в суспільстві досить невисокий.
Проаналізовано кількість звернень громадян для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, на основі чого зроблено висновок про досить низьку ефективність роботи суб’єктів, зокрема, через недостаню поінформованість суспільства про можливість звернення за такою допомогою. Проаналізовано стандарти надання безоплатної правової допомоги, на основі яких зроблено висновок про їх позитивний вплив на розвиток інституту, оскільки визначення достатніх та допустимих вимог для надання такої допомоги сприятиме активізації роботи компетентних суб’єктів, а також підвищить довіру населення до них. На основі проведеного дослідження зазначено, що сьогодні увага повинна бути приділена не тільки висвітленню можливості отримання безоплатної вторинної правової допомоги, але й поширенню механізмів отримання такої допомоги та їх особливостей. Визначено, що для розвитку системи безоплатної правової допомоги та підвищення рівня довіри громадян до неї необхідно здійснити ряд законодавчих та організаційних змін, спрямованих на просвітницьку роботу у зазначеній сфер
Розвиток конституційного процесу в Україні: реалії та перспективи
Get PDFPeculiarities and problems of the process of reforming the main constitutional institutions are studied. Emphasis is placed on the fact that the domestic constitutional process continues throughout the period of formation of an independent, democratic and legal Ukrainian state, taking into account the peculiarities of the development of our civil society. It is stated, that integration from the general philosophical point of view is a process or actions that result in integrity, unification, connection, restoration of unity. The dictionary of foreign words states that integration is the unification of any parts, elements. Integration develops on the basis of the internationalization of the whole civil society, which is accelerated by scientific and technological progress. States, involved in the integration process, share positive experiences. It was found out, that the current stage of state building requires scientific support of Ukraine up to European standards of public life. In the current European integration conditions, modern Ukraine, as never before, needs a correct and reasonable process of adopting a new version of the Basic Law. Since the state power plays a very important role in the transformation of Ukraine into a democratic, strong and integral state, the power of our state must focus its efforts on bringing the constitutional modernization to a certain level and implement it. It is established, that the main criterion for the division of the "constitutional process" into separate types is its essential features. Depending on the scope and practical implementation of the relevant elements of the «constitutional process», its content can be considered in different directions, which were proved above. A significant number of domestic scholars who have devoted their work to the «constitutional process» use this term as a description of the systems of relevant events that took place during a certain period (stages of the process) and preceded or directly were the time of the Constitution of UkraineИсследовано особенности и проблематику процесса реформирования основных конституционных институтов. Акцентировано внимание на том, что украинский конституционный процесс продолжается все время, пока идет период становления независимого, демократического и правового Украинского государства с учетом особенностей развития гражданского общества. Выяснено, что необходимо научное обеспечение Украины к европейским стандартам общественной жизни. Определено, что в Украине идет процесс реформирования основных конституционных институтов, поэтому достаточно прогнозируемым является то, что в качестве объектов дальнейшего конституционного реформирования в Украине в первую очередь выступать организация и деятельность органов публичной власти. Установлено, что с целью формирования эффективного государственного аппарата, главным призванием которого является развитие общественного мнения и формулирования стратегии общественного развития, необходимые социально-политические и институциональные изменения в украинском обществе в целом. Проанализированы факторы, которые обусловливают необходимость трансформации Конституции Украины. Сделан вывод о том, что на необходимо научное обеспечение Украины к европейским стандартам общественной жизни, которое требует совершенствования всех существующих процессов путем их реформирования и трансформации. Отмечено, что конституционный процесс является соответствующей деятельностью органов публичной власти, урегулирована конституционно-процессуальными нормами с целью реализации материальных норм конституционного праваДосліджено особливості та проблематика процесу реформування основних конституційних інституцій. Акцентовано увагу на тому, що український конституційний процес триває увесь час, поки триває період становлення незалежної, демократичної та правової Української держави з урахуванням особливостей розвитку громадянського суспільства. З’ясовано, що необхідним є наукове забезпечення України до європейських стандартів громадського життя. Визначено, що в Україні триває процес реформування основних конституційних інституцій, тому достатньо прогнозованим є те, що у якості об'єктів подальшого конституційного реформування в Україні першочергово виступатиме організація та діяльність органів публічної влади. Встановлено, що з метою формування ефективного державного апарату, головним покликанням якого є розвиток громадської думки та формулювання стратегії суспільного розвитку, необхідні соціально-політичні та інституційні зміни в українському суспільстві в цілому. Проаналізовано чинники, які зумовлюють необхідність трансформації Конституції України. Зроблено висновок про те, що на етапі державного будівництва необхідним є наукове забезпечення України до європейських стандартів громадського життя, яке вимагає вдосконалення усіх існуючих процесів шляхом їх реформування та трансформації. Зазначено, що конституційний процес є відповідною діяльністю органів публічної влади, яка врегульована конституційно-процесуальними нормами з метою реалізації матеріальних норм конституційного прав
Людська гідність, як фундаментальна основа і практичний інструмент «права на надію» у кримінальному праві
Get PDFThe scientific article focuses on the analysis of a sentence of life imprisonment without a realistic prospect of release in Ukraine as a violation of the “right to hope” in the context of the human dignity category. The study provides an overview of approaches to the definition of human dignity in national legal doctrine and practice, a historical and legal analysis of the origins of legal regulation of the idea of respect for human dignity in international legal acts, and analyses the constitutional stages of the evolution of this concept as a matter of international law. The author has reviewed the jurisprudence of the European Court of Human Rights on this issue and studied the reasons of the Court on setting standards for acceptable treatment of a person through the lenses of human dignity and the inadmissibility of inhuman and degrading offences. Taking into account these standards, a critical assessment has been carried out, in particular, of the judicial practice of the Federal Republic of Germany on the application to a prisoner of such a type of punishment as preventive detention with indefinite duration. Emphasis has been given to the national judicial practice in cases of possible releasing life-sentenced prisoners in the conclusions of the Grand Chamber of the Supreme Court and the decision of the Constitutional Court of Ukraine on this issue. Based on the results of the study, a set of measures, including amending the legislation to bring it in line with the requirements of European human rights standards to protect human dignity and ensure the “right to hope” has been offered.Научная статья посвящена анализу наказания в виде пожизненного лишения свободы без реалистичной перспективы освобождения в Украине как нарушения «права на надежду» в контексте категории человеческого достоинства. В исследовании осуществлён обзор подходов к дефиниции человеческого достоинства в национальной правовой доктрине и практике, историко-правовой анализ истоков правовой регламентации идеи уважения к человеческому достоинству в международно-правовых актах, проанализированы конституционные этапы эволюции данного понятия в международно-правовой плоскости. Автором проведён обзор юриспруденции Европейского суда по правам человека по данному вопросу и изучены аргументы Суда по установлению стандартов допустимого обращения с человеком сквозь призму человеческого достоинства и недопустимость бесчеловечных и унижающих достоинство наказаний. С учётом данных стандартов проведена критическая оценка, в частности, судебной практики Федеративной Республики Германии по применению к заключённому такого вида наказания, как превентивное заключение с неопределённым сроком его применения. Сделан акцент на национальной судебной практике по делам о возможности освобождения пожизненно заключённых в выводах Большой палаты Верховного Суда и решении Конституционного Суда Украины по данному вопросу. По результатам исследования предложено осуществить комплекс мер, в том числе внесение изменений в законодательство для приведения его в соответствие с требованиями европейских стандартов прав человека по защите человеческого достоинства и обеспечения «права на надежду»Наукова стаття присвячена аналізу покарання у виді довічного позбавлення волі без реалістичної перспективи звільнення в Україні як порушення «права на надію» з огляду на категорію людської гідності. В дослідженні здійснено огляд підходів до дефініції людської гідності у національній правовій доктрині та практиці, історико-правовий аналіз витоків правової регламентації ідеї поваги до людської гідності у міжнародно-правових актах, проаналізовано конституційні етапи еволюції даного поняття у міжнародно-правовій площині. Проведено огляд юриспруденції Європейського суду з прав людини з даного питання та вивчені аргументи Суду щодо встановлення стандартів допустимого поводження з людиною крізь призму людської гідності та недопустимість нелюдських та принижуючих гідність покарань. З урахуванням даних стандартів здійснена критична оцінка, зокрема, судової практики Федеративної Республіки Німеччини щодо застосування до ув’язненого такого виду покарання, як превентивне ув’язнення з невизначеним терміном його застосування. Акцентовано увагу на національній судовій практиці у справах щодо можливості звільнення довічного ув’язнених у висновках Великої палати Верховного Суду та рішенні Конституційного Суду України з даного питання. За результатами дослідження запропоновано здійснити комплекс заходів, у тому числі внесення змін до законодавства задля приведення його у відповідність з вимогами європейських стандартів прав людини щодо захисту людської гідності та забезпечення «права на надію
Удосконалення правового регулювання посередницької діяльності на ринку віртуальних активів
Get PDFLegal regulation of intermediation in the virtual assets market was analysed. It was grounded, that the professional assistance to virtual assets market participants is necessary because of complexity of transactions with virtual assets. It was found, that the virtual assets service providers carry out intermediation in the virtual assets market as an entity that is acting in the interests of third parties and providing intermediary services to the market participants. Based on the analysis of the legal concept of "intermediation", it was formulated, that intermediation in the virtual assets market can be considered as the economic activity of business entities – virtual assets service providers, - which is carried out with the purpose of providing intermediary services to virtual assets market participants. Types of intermediation in the virtual assets market include: 1) safekeeping or administration of virtual assets and keys of virtual assets; 2) exchange of virtual assets (except when exchange is not carried out directly by the consumers in their own interests); 3) transfer of virtual assets (except when the transfer is not carried out directly by the consumers in their own interests); 4) participation in and provision of financial services, related to an issuer’s offer and/or sale of a virtual asset.
It was found, that according to the draft law “On Virtual Assets” of June 11, 2020 No 3637 virtual assets service providers should be registered, but there is no mention about the license for providing intermediation in the virtual assets market. At the same time, it was grounded, that according to Ukrainian law, the financial intermediation in the virtual assets market, including participation in and provision of financial services, related to an issuer’s offer and/or sale of a virtual asset, should be a subject of licensingИсследовано правовое регулирование посреднической деятельности на рынке виртуальных активов. Подчеркнуто, что сложность операций с виртуальными активами обусловливает необходимость в предоставлении профессиональной помощи участникам рынка, которую призваны обеспечить соответствующие посредники как промежуточное звено между потребителями и эмитентами (майнерами) виртуальных активов. Сделан вывод, что посредничество на рынке виртуальных активов фактически осуществляют поставщики услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, которые действуют в интересах третьих лиц, и предоставляют определенную посреднической услуги на рынке виртуальных активов. Сформулировано, что посредническую деятельность на рынке виртуальных активов можно рассматривать как деятельность субъектов предпринимательской деятельности – поставщиков услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, предметом которой является предоставление посреднических услуг на рынке виртуальных активов. К видам посреднической деятельности на рынке виртуальных активов следует отнести: хранение или администрирования виртуальных активов и ключей виртуальных активов; обмен виртуальных активов (при условии, что обмен не осуществляется непосредственно самим потребителем услуг в собственных интересах) перевод виртуальных активов (при условии, если перевод не осуществляется непосредственно самим потребителем услуг в собственных интересах) участие и предоставление финансовых услуг, связанных с предложением эмитента и/или продажей виртуальных активов.
Выявлено, что в законопроекте «О виртуальных активах» от 11 июня 2020 г. №3637 закреплено, что деятельность поставщиков услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, осуществляется на основании государственной регистрации, которую предусмотрено как средство государственного регулирования, альтернативное лицензированию. В то же время этим исследованием обоснована необходимость лицензирования посреднической деятельности на рынке виртуальных активов имеющего признаки предоставления финансовых услуг, в частности относительно участия и предоставления финансовых услуг, связанных с предложением эмитента и/или продажей виртуальных активов, а также касательно финансовых виртуальных активовАналізувалось правове регулювання посередницької діяльності на ринку віртуальних активів. Підкреслено, що складність операцій з віртуальними активами зумовлює потребу у наданні професійної допомоги учасникам ринку, яку покликані забезпечити відповідні посередники, як проміжна ланка між споживачами та емітентами (майнерами) віртуальних активів. Зроблено висновок, що суб’єктами, які фактично здійснюють посередництво на ринку віртуальних активів, є постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, оскільки останні є суб’єктами підприємницької діяльності, які діють в інтересах третіх осіб, і надають посередницькі послуги на ринку віртуальних активів. Сформульовано, що посередницьку діяльність на ринку віртуальних активів можна розглядати як діяльність суб’єктів підприємницької діяльності – постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, предметом якої є надання посередницьких послуг на ринку віртуальних активів. До видів посередницької діяльності на ринку віртуальних активів віднесено: зберігання або адміністрування віртуальних активів та ключів віртуальних активів; обмін віртуальних активів (за умови, що обмін не здійснюється безпосередньо самим споживачем послуг у власних інтересах); переказ віртуальних активів (за умови, що переказ не здійснюється безпосередньо самим споживачем послуг у власних інтересах); участь і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.
Виявлено, що у законопроєкті «Про віртуальні активи» від 11 червня 2020 р. №3637 запропоновано закріпити положення, що діяльність постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, здійснюється виключно на підставі державної реєстрації, яку передбачено як засіб державного регулювання альтернативний ліцензуванню. Водночас цим дослідженням обґрунтовано необхідність ліцензування посередницької діяльності на ринку віртуальних активів, що має ознаки надання фінансових послуг, зокрема щодо участі і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів, а також щодо фінансових віртуальних активі
Кримінальні процесуальні гарантії прав осіб у провадженнях із взаємної правової допомоги та у порядку перейняття
Get PDFThe article is devoted to the issues related to the implementation of criminal procedural guarantees in the provision / receipt of international legal assistance and adoption proceedings. Emphasis is placed on the fact that in the scientific doctrine there is no established definition of criminal procedural guarantees in the provision / receipt of international legal assistance and in the implementation of proceedings by the way of adoption. It is proposed to understand them as a set of legally established methods and means (general and special), which ensure the effective implementation of the tasks of criminal proceedings, as well as prevent violations of procedural rights of persons involved, as well as their fundamental rights, freedoms and legitimate interests. The position of scholars on the separation of the following constituent elements in the system of criminal procedural guarantees is supported: criminal procedural form; general principles of criminal proceedings; procedural status of a person; criminal procedural mechanism for exercising the rights of the subjects of the criminal proceedings related to the provision / receipt of international legal assistance and the transfer of proceedings from the competent authorities of a foreign state. The disclosure of the content of criminal procedural guarantees, which are implemented in the studied procedural forms of international cooperation in criminal proceedings is through the prism of these interconnected and interdependent elementsСтатья посвящена рассмотрению вопросов, связанных с реализацией уголовных процессуальных гарантий при предоставлении / получении международной правовой помощи и производстве в порядке перенятия. Акцентируется внимание на том, что в научной доктрине отсутствует устоявшееся определение уголовных процессуальных гарантий при предоставлении / получении международной правовой помощи и при осуществлении производства в порядке перенятия. Под ними предлагается понимать совокупность законодательно установленных способов и средств (общих и специальных), с помощью которых обеспечивается эффективная реализация задач уголовного судопроизводства, а также исключается нарушение процессуальных прав лиц, участвующих в них, а также их основных прав, свобод и законных интересов. Поддерживается позиция ученых относительно выделения в системе уголовных процессуальных гарантий следующих составляющих элементов: уголовной процессуальной формы; общих принципов уголовного производства; процессуального статуса лица; уголовного процессуального механизма реализации прав субъектов части уголовного производства, связанной с предоставлением / получением международной правовой помощи и перенятием производства от компетентных органов иностранного государства. Через призму указанных взаимосвязанных и взаимообусловленных элементов осуществляется раскрытие содержания уголовных процессуальных гарантий, реализуемых в исследуемых процессуальных формах международного сотрудничества в уголовном судопроизводствеСтаття присвячена розгляду питань, пов’язаних із реалізацією кримінальних процесуальних гарантій при наданні/отриманні міжнародної правової допомоги та провадженні у порядку перейняття. Акцентується увага на тому, що у науковій доктрині відсутнє усталене визначення кримінальних процесуальних гарантій при наданні/отриманні міжнародної правової допомоги та при здійснення провадження у порядку перейняття. Під ними пропонується розуміти сукупність законодавчо встановлених способів та засобів (загальних і спеціальних), за допомогою яких забезпечується ефективна реалізація завдань кримінального провадження, а також унеможливлюється порушення процесуальних прав осіб, які беруть у них участь, їх основних прав, свобод і законних інтересів. Підтримується позиція науковців щодо виокремлення в системі кримінальних процесуальних гарантій наступних складових елементів: кримінальної процесуальної форми; загальних засад кримінального провадження; процесуального статусу особи; кримінального процесуального механізму реалізації прав суб’єктів частини кримінального провадження, пов’язаної із наданням/отриманням міжнародної правової допомоги та перейняттям провадження від компетентних органів іноземної держави. Через призму вказаних взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементів здійснюється розкриття змісту кримінальних процесуальних гарантій, що реалізуються у досліджуваних процесуальних формах міжнародного співробітництва у кримінальному судочинств
Визначення дефініцій: загроза, ризик, небезпека в сфері підприємницької діяльності
Get PDFEnsuring the security of business is the object of study of various fields of knowledge. The article highlights different approaches to the interpretation of the concepts of "threat", "risk", "danger" in the field of entrepreneurship, covered in the scientific and educational literature of legal and economic direction, legislation of Ukraine to clarify the conceptual and categorical apparatus and develop proposals to improve legal business security regulation. Significant differences in the definition of the same concept give rise to conflicts in its application in practice, which slows down the regulation of social relations, which are formed as a result of security in business, which in turn increases the level of danger in this area.
Our own definitions of the definitions of "threat", "risk", "danger" in the field of entrepreneurial activity are proposed. In the interconnection of these concepts, we recognize a threat that exists objectively in the environment, regardless of behavior of a business entity, as a basic category, but in the case of the latter's risk, it increases the level of its danger. The terms "threat", "risk", "danger" in the field of entrepreneurial activity are not defined at the legislative level. Therefore, it is proposed to develop a legal act Strategy for Business Security, which will define the deadlines and help improve legal regulation in the economic sector and the effective organization of business security in practiceОбеспечение безопасности предпринимательской деятельности является объектом исследования различных отраслей знаний. В статье освещены различные подходы к трактовке понятий "угроза", "риск", "опасность" в сфере предпринимательской деятельности, освещены в научной и учебной литературе правового и экономического направления, актах законодательства Украины с целью уточнения понятийно-категориального аппарата и разработки предложений по совершенствованию правового регулирования безопасности предпринимательства. Существенные различия в определении одного и того же понятия порождают коллизии в применении его на практике, что затормаживает урегулирование общественных отношений, которые складываются в результате обеспечения безопасности в сфере предпринимательской деятельности, что в свою очередь повышает уровень опасности в указанной сфере.
Предложено собственные определения дефиниций "угрозы", "риск", "опасность" в сфере предпринимательской деятельности. В взаимосвязи указанных понятий базовой категорией признаем угрозу, которая существует объективно в окружающей среде, независимо от поведения субъекта предпринимательской деятельности, однако в случае риска последнего, повышает уровень его опасности.
Термины "угроза", "риск", "опасность" в сфере предпринимательской деятельности не определены на законодательном уровне. Поэтому предложено разработать нормативно-правовой акт Стратегия обеспечения безопасности предпринимательства, которая определит обозначенные понятия и будет способствовать совершенствованию правового регулирования в хозяйственной области и эффективной организации безопасности предпринимательской деятельности на практикеЗабезпечення безпеки підприємницької діяльності є об'єктом дослідження різних галузей знань. У статті висвітлено різні підходи до трактування понять "загроза", "ризик", "небезпека" в сфері підприємницької діяльності, висвітлені у науковій та навчальній літературі правового та економічного спрямування, актах законодавства України з метою уточнення понятійно-категоріального апарату та розробки пропозицій щодо удосконалення правового регулювання безпеки підприємництва. Суттєві розбіжності у визначенні одного і того самого поняття породжують колізії у застосуванні його на практиці, що загальмовує врегулювання суспільних відносин, які складаються в результаті забезпечення безпеки в сфері підприємницької діяльності, а це, в свою чергу, підвищує рівень небезпеки в означеній сфері.
Запропоновано власні визначення дефініцій "загрози", "ризик", небезпека" в сфері підприємницької діяльності. У взаємозв'язку означених понять базовою категорією визнаємо загрозу, яка існує об'єктивно в оточуючому середовищі, незалежно від поведінки суб'єкта підприємницької діяльності, проте у випадку ризику останнього, підвищує рівень його небезпеки.
Терміни "загроза", "ризик", "небезпека" у сфері підприємницької діяльності не визначено на законодавчому рівні. Тому запропоновано розробити нормативно-правовий акт Стратегія забезпечення безпеки підприємництва, що визначатиме означені терміни та сприятиме удосконаленню правового регулювання в господарській галузі та ефективній організації безпеки підприємницької діяльності на практиц
Методика оцінки суспільно-політичної обстановки в інтересах морально-психологічного забезпечення під час участі в Операції Об’єднаних Сил підрозділів та військових частин НГУ: організаційно-правовий підхід
Get PDFThe article is devoted to the methodology for assessing the socio-political situation during the development of a plan by the commander and decision-making for a battle (combat operations). The list of service and combat tasks that are assigned to him and are carried out by subdivisions and units of the National Guard of Ukraine during participation in the operation of the Joint Forces, their analysis showed that the success of actions largely depends on the moral and psychological factor and discipline of the personnel. The personnel needs long-term psychological stability, readiness to use weapons and military equipment in various conditions of the situation, individual professional skills and the ability to make independent decisions with appropriate proposals for orders and instructions. The author's vision of the consistent work of staff officers and ones on work with the personnel in assessing the socio-political situation in the area of performance of service and combat missions by subdivisions and military units of the National Guard of Ukraine is formulated. According to the results of the study, the socio-political situation was determined as a set of socio-economic, domestic political, religious, historical and cultural conditions, interethnic (international) relations and other factors in a certain district (region) of the state for some time. The methodology for its assessment in the interests of the moral and psychological support of NGU subdivisions and military units during participation in the Joint Forces Operation is determined taking into account: basic assumptions and limitations; initial data; content of identifying and assessing the situation, the procedure for carrying out calculations; examples of solving typical tasks to identify and assess the socio-political situation in a certain district (region); it is carried out using a scale of tension level. Attention is focused on the problematic issues that arise at the present development stage of the stateРабота посвящена методике оценки общественно-политической обстановки во время разработки командиром замысла и принятия решения на бой (боевые действия). Перечень служебно-боевых задач, которые возлагаются на него и выполняются подразделениями и частями Национальной гвардии Украины, во время участия в операции Объединенных Сил, их анализ показали, что успешность действий во многом зависит от морально-психологического фактора и дисциплинированности личного состава. Личный состав нуждается в длительной психологической устойчивости, готовности к применению оружия, вооружения и военной техники в различных условиях обстановки, индивидуальных профессиональных умений и способности к принятию самостоятельных решений с соответствующими предложениями по приказам и распоряжениям. Сформулировано авторское видение последовательной работы офицеров штабов и офицеров по работе с личным составом в оценивании общественно-политической обстановки в районе выполнения служебно-боевых заданий подразделениями и воинскими частями Национальной гвардии Украины. По результатам исследования определено общественно-политическую обстановку как совокупность социально- экономических, внутреннеполитических, религийных, историко-культурных условий, межэтнических (межнациональных) отношений и других факторов в определённом районе (регионе) государства на некоторое время. Методика её оценки в интересах морально-психологического обеспечения подразделений и воинских частей Национальной гвардии Украины во время участия в Операции Объединённых Сил определена с учётом: основных допущений и ограничений; исходных данных; содержания выявления и оценки обстановки, порядка проведения расчётов; примеров решения типичных задач по выявлению и оценке общественно- политической обстановки в определённом районе (регионе); осуществляется с помощью шкалы уровня напряжённости. Акцентировано внимание на проблемных вопросах, которые возникают на современном этапе развития государстваРобота присвячена методиці оцінки суспільно-політичної обстановки під час розробки командиром замислу та прийняття рішення на бій (бойові дії).
Перелік службово-бойових завдань, які покладаються на нього та виконуються підрозділами та частинами Національної гвардії України, під час участі в Операції Об’єднаних Сил, їх аналіз показали, що успішність дій багато у чому залежить від морально-психологічного фактору та дисциплінованості особового складу. Особовий склад потребує тривалої психологічної стійкості, готовності до застосування зброї, озброєння та військової техніки за різних умов обстановки, індивідуальних професійних вмінь та здатності до прийняття самостійних рішень з відповідними пропозиціями щодо наказів та розпоряджень. Сформульовано авторське бачення послідовної роботи офіцерів штабів та офіцерів по роботі з особовим складом в оцінюванні суспільно-політичної обстановки в районі виконання службово-бойових завдань підрозділами та військовими частинами Національної гвардії України. За результатами дослідження визначено суспільно-політичну обстановку як історично- конкретну сукупність соціально-економічних, внутрішньо-політичних, релігійних, історико-культурних умов, міжетнічних (міжнаціональних) відносин та інших факторів у визначеному районі (регіоні) країни на певний час. Методика її оцінки в інтересах морально-психологічного забезпечення підрозділів та військових частин Національної гвардії України під час участі в Операції Об’єднаних Сил визначена з урахуванням: основних припущень та обмежень; вихідних даних; змісту виявлення та оцінки обстановки, порядку проведення розрахунків; прикладів розв’язання типових задач по виявленню та оцінці суспільно- політичної обстановки у визначеному районі (регіоні); здійснюється за допомогою шкали рівня напруженості. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які виникають на сучасному етапі розвитку держав
Право потерпілого на процесуальну комунікацію у кримінальному провадженні: антропологічні та аксіологічні шукання
Get PDFThe paper examines the modern "image of the victim" in criminal procedural law; indicates the communicative vision of values within a specific legal reality and the relationship of the victim in criminal proceedings (as a carrier of values) with this legal reality, as well as communicative equality as a key component of the value of "victim image" to be provided by the legislator.
Considerable attention is paid to the theoretical foundations of the development of the problems of criminal-procedural communication of the victim. It is noted, that procedural communication is a category that within each individual legal situation - criminal proceedings - certifies and integrates the concept of legal values in the sectoral (criminal procedure) norm.
It is emphasized, that the axiologization of communication processes in criminal proceedings, in particular, criminal procedural communication of the victim, is designed to create a communicative vision of values within a specific legal reality and the relationship of the victim in criminal proceedings (as a carrier of values) with this legal reality, or in other words, to create the “image of the victim" in criminal procedural law, and values - an integral part of such an image.
It points to communicative equality as a constitutive value of the modern "image of the victim" in criminal procedural law, which must be ensured by the legislatorВ работе исследуется современный «образ потерпевшего» в уголовном процессуальном праве; указывается на коммуникативное видение ценностей в пределах конкретной правовой реальности и взаимоотношения потерпевшего в уголовном процессе (как носителя ценностей) с этой правовой реальностью, а также на коммуникативное равенство как на ключевую составляющую ценность «образа потерпевшего», что должна быть обеспечена законодателем.
Значительное внимание уделено теоретическим основам развития проблематики уголовно-процессуальной коммуникации потерпевшего. Отмечается, что процессуальная коммуникация выступает категорией, которая в пределах каждой отдельной правовой ситуации - уголовного производства - свидетельствует и интегрирует понятие правовых ценностей в отраслевой (уголовно-процессуальной) норме.
Подчеркивается, что аксиологизация процессов коммуникации в уголовном производстве, в частности, уголовно-процессуальной коммуникации потерпевшего, призвана творить коммуникативное видение ценностей в пределах конкретной правовой реальности и взаимоотношения потерпевшего в уголовном процессе (как носителя ценностей) с этой правовой реальностью, или другими словами творить «образ потерпевшего» в уголовном процессуальном праве, а ценностные установки - неотъемлемая составляющая такого образа.
Указывается на коммуникативное равенство как на конститутивную ценность современного «образа потерпевшего» в уголовном процессуальном праве, что должно быть обеспечено законодательноУ роботі досліджується сучасний «образ потерпілого» в кримінальному процесуальному праві; вказується на комунікативне бачення цінностей в межах конкретної правової реальності та взаємовідношення потерпілого в кримінальному процесі (як носія цінностей) з цією правовою реальністю, а також на комунікативну рівність як на ключову складову цінність «образу потерпілого», що має бути забезпечена нормотворцем.
Значна увага приділена теоретичним засадам розвитку проблематики кримінально-процесуальної комунікації потерпілого. Зазначається, що процесуальна комунікація виступає категорією, що в межах кожної окремої правової ситуації – кримінального провадження – засвідчує та інтегрує поняття правових цінностей в галузевій (кримінально-процесуальній) нормі.
Підкреслюється, що аксіологізація процесів комунікації в кримінальному провадженні, зокрема, кримінальної процесуальної комунікації потерпілого, покликана творити комунікативне бачення цінностей в межах конкретної правової реальності та взаємовідношення потерпілого в кримінальному процесі (як носія цінностей) з цією правовою реальністю, або ж іншими словами творити «образ потерпілого» в кримінальному процесуальному праві, а ціннісні установки – невід’ємна складова такого образу.
Вказується на комунікативну рівність як на конститутивну цінність сучасного «образу потерпілого» в кримінальному процесуальному праві, що має бути забезпечена нормотворце
Правове регулювання ліцензійного договору
Get PDFThe legal regulation of the license agreement is considered. Its contractual construction is investigated. The norms of the Civil Code of Ukraine and other normative legal acts on determining the essential terms of the license agreement are analyzed and it is clarified, which conditions must be agreed by the parties in order for the license agreement to be considered concluded. The scientific analysis of the legal nature of the license agreement in the system of civil law agreements is carried out. The objective essential conditions and features of concluding a license agreement are revealed. The subject and terms of the contract are considered. The rights and responsibilities of the licensor and the licensee are analyzed. The advantages of each party of the contract are determined. The civil law aspects of regulation of contractual license relations are investigated. The legal nature of the license is determined. The classification of license agreements has been carried out. The analysis of the current legislation in the field of granting property rights to the results of intellectual activity is carried out. The essential conditions of the agreement on creation on the order and use of the object of intellectual property rights and the agreement on transfer of exclusive property rights of intellectual property are investigated. The relationship between the license and the license agreement has been clarified. Recommendations on the structure of license agreements and advice on their content and method of presentation are provided. Conclusions and proposals, aimed at improving civil legislation in the field of legal regulation of license agreements, are formulated. It is concluded, that the license agreement is a fair mechanism for obtaining remuneration for the creation or acquisition of intellectual propertyРассмотрена правовая регламентация лицензионного соглашения. Исследована его договорная конструкция. Проанализированы нормы Гражданского кодекса Украины и других нормативно-правовых актов для выявления существенных условий лицензионного соглашения. Выяснено, какие условия должны быть обязательно согласованы сторонами для того, чтобы лицензионное соглашение считалось заключенным. Проведен научный анализ правовой природы лицензионного соглашения в системе гражданско-правовых договоров. Раскрыты объективные существенные условия и особенности заключения лицензионного соглашения. Рассмотрены предмет и срок действия соглашения. Проанализированы права и обязанности лицензиара и лицензиата. Определены преимущества каждой стороны соглашения. Исследованы гражданско-правовые аспекты регулирования договорных лицензионных отношений. Определена правовая природа лицензии. Проведена классификация лицензионных соглашений. Проведен анализ действующего законодательства в сфере предоставления имущественных прав на результаты интеллектуальной деятельности. Исследованы существенные условия договора о создании на заказ и использовании объекта права интеллектуальной собственности и договора о передаче исключительных имущественных прав интеллектуальной собственности. Выяснено соотношение лицензии и лицензионного соглашения. Сформулированы рекомендации относительно структуры лицензионных соглашений, их содержания и способа изложения. Cформулированы выводы и предложения, направленные на усовершенствование гражданского законодательства в сфере правового регулирования лицензионных соглашений. Сделан вывод, что лицензионное соглашение является справедливым механизмом получения вознаграждения за создание или приобретение объекта интеллектуальной собственностиРозглянуто правову регламентацію ліцензійного договору. Досліджено його договірну конструкцію. Проаналізовано норми Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо визначення істотних умов ліцензійного договору та з’ясовано, які умови повинні бути обов’язково погоджені сторонами для того, щоб ліцензійний договір вважався укладеним. Проведено науковий аналіз правової природи ліцензійного договору в системі цивільно-правових договорів. Розкрито об’єктивні істотні умови та особливості укладання ліцензійного договору. Розглянуто предмет та строки дії договору. Проаналізовано права і обов’язки ліцензіара та ліцензіата. Визначено переваги кожної сторони договору. Досліджено цивільно-правові аспекти регулювання договірних ліцензійних відносин. Визначено правову природу ліцензії. Проведено класифікацію ліцензійних договорів. Проведено аналіз чинного законодавства у сфері надання майнових прав на результати інтелектуальної діяльності. Досліджено істотні умови договору про створення на замовлення і використання об’єкта права інтелектуальної власності та договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності. З’ясовано співвідношення ліцензії та ліцензійного договору. Надано рекомендації з приводу структури ліцензійних договорів та поради щодо їх змісту та способу викладу. Cформульовано висновки і пропозиції, спрямовані на вдосконалення цивільного законодавства в сфері правового регулювання ліцензійних договорів. Зроблено висновок, що ліцензійний договір є справедливим механізмом отримання винагороди за створення або придбання об’єкта інтелектуальної власност