ScienceRise: Juridical Science
Not a member yet
219 research outputs found
Sort by
Аналіз правових засад безпеки життєдіяльності
Get PDFThis study discusses the legal framework for life safety in Ukraine as of the current year. Ensuring an adequate level of safety at the enterprises of various forms of ownership and directions of the modern economy is a vital task in terms of creating decent working conditions in the country and the development of its economy. The development of the sovereign Ukraine must be accompanied by the creation of a safe state of the environment, economic production, and living conditions to ensure the proper level of human life. The main place in this process is occupied by the legislation in the field of regulation of relations between human health and the environment and safety in emergencies and situations of everyday life, i.e. life safety. The relevance of the subject is conditioned by the need to create an appropriate legal framework for life safety in the country as of its current state. The methodology of this study is based on a combination of a systematic approach to determining the main factors that ensure the establishment of legal foundations for life safety in Ukraine at present and an analytical method of research on a wide scope of issues in this subject area. The main results, obtained during this study, include the identification of the main factors of life safety in modern Ukrainian society and the importance of the legal framework, developed by the state for proper regulation of these issues, as well as the main directions of development of a certain level of life safety culture in modern Ukrainian society. Prospects for further research within the framework of the chosen subject area are conditioned by the need to qualitatively identify the main factors, influencing the process of gradual development of the legal framework for life safety in Ukraine as of its current state and the importance of timely coverage of relevant legal aspects that are vital in modern realities. The applied value of this study lies in the possibility of implementing its main results and conclusions in practice in order to obtain a reliable tool for timely and high-quality determination of the basic legal principles of life safety in UkraineВ данном научном исследовании обсуждаются правовые основы безопасности жизнедеятельности в Украине на 2020 год. Обеспечение надлежащего уровня безопасности жизнедеятельности на предприятиях различных форм собственности и направлений современной экономики является очень важной задачей с точки зрения создания достойных условий охраны труда в стране и развития ее экономики. Становление суверенной Украины должно сопровождаться созданием безопасного состояния окружающей среды, экономического производства, бытовых условий для обеспечения надлежащего уровня жизнедеятельности человека. Основное место в этом процессе занимает законодательство в области регулирования отношений по охране здоровья человека и окружающей среды и безопасности в чрезвычайных ситуациях и ситуациях повседневной жизни, то есть безопасности жизнедеятельности. Актуальность заявленной тематики исследования определяется необходимостью создания надлежащих правовых основ обеспечения безопасности жизнедеятельности в стране, по состоянию на настоящее время. Методология данного исследования имеет в своей основе сочетания системного подхода к определению главных факторов, обеспечивающих создание правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине в настоящее время, и аналитического метода исследований широкого круга вопросов, вынесенных в его тематику. Главным результатами, полученными в ходе данного научного исследования, можно считать определение главных факторов безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе и значение разработанных государством правовых основ надлежащего урегулирования этих вопросов, а также основные направления формирования определенного уровня культуры безопасности жизнедеятельности в современном украинском обществе. Перспективы проведения дальнейших научных разработок в рамках выбранной для этого исследования тематики оговариваются необходимостью качественного определения основных факторов, влияющих на процесс постепенного формирования правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине, по состоянию на настоящее время, и важности своевременного освещения актуальных правовых аспектов данного вопроса, имеющие значение в реалиях современности. Прикладная ценность данного научного исследования заключается в возможности реализации в практической плоскости главных его результатов и выводов с целью получения надежного инструмента по своевременному и качественному определение основных правовых основ безопасности жизнедеятельности в Украине на настоящее времяУ даному науковому дослідженні обговорюються правові засади безпеки життєдіяльності в Україні станом на 2020 рік. Забезпечення належного рівні безпеки життєдіяльності на підприємствах різних форм власності та направлень сучасної економіки є дуже важливим завданням з точки зору створення гідних умов охорони праці у країні та розвитку її економіки. Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану навколишнього середовища, економічного виробництва, побутових умов для забезпечення належного рівня життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров’я людини та навколишнього середовища й безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Актуальність заявленої тематики дослідження обумовлюється необхідністю створення належних правових засад забезпечення безпеки життєдіяльності у країні, станом на теперішній час. Методологія даного дослідження має у своїй основі поєднання системного підходу до визначення головних чинників, що забезпечують створення правових засад безпеки життєдіяльності в Україні на теперішній час, та аналітичного методу досліджень широкого кола питань, що винесені у його тематику. Головним результатами, отриманими у ході даного наукового дослідження, можна вважати визначення головних чинників безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві та значення розроблених державою правових засад належного урегулювання цих питань, а також головні напрямки формування певного рівня культури безпеки життєдіяльності у сучасному українському суспільстві. Перспективи проведення подальших наукових розробок у рамках вибраної для цього дослідження тематики обумовлюються необхідністю якісного визначення основних чинників, що впливають на процес поступового формування правових засад безпеки життєдіяльності в Україні, станом на теперішній час, та важливістю своєчасного висвітлення актуальних правових аспектів даного питання, що мають значення у реаліях сучасності. Прикладна цінність даного наукового дослідження полягає у можливості реалізації у практичній площині головних його результатів та висновків з метою отримання надійного інструменту щодо своєчасного та якісного визначення основних правових засад безпеки життєдіяльності в Україні станом на теперішній ча
Публічна безпека в класичній давньогрецькій політико-правовій думці (вчення Сократа, Платона, Аристотеля)
Get PDFThe aim of the article is to carry out the theoretical and legal analysis of key features of general philosophical and special legal understanding and interpretation of human, social and state security problems in the history of political and legal scholars of ancient times, in particular on the basis of scientific research of ancient Greek authors, opinions of that period, against the background of widespread collective ideas about security as a state of social relations, the condition of human (social) life and/or a kind of social value, objects (spheres) of this security, as well as subjects and regulatory mechanisms to ensure the appropriate state of society and the state.
It is shown, that the ancient Greek political and legal thought demonstrates a wide panorama of original views on the formation, development, functioning and guarantee of public and personal, internal and external, military and international, political and economic security in the context of political and legal concepts that reflect complex dialectics. and the interaction of the individual, society, law and the state.
It has been found, that the ancient Greek political and legal thought raises questions about the essence of public security. The matter of public security is an essential function of the state, which is realized by it both in the external sphere (military and foreign political security) and within the country (internal or domestic political security). Developed at the theoretical and philosophical level, the idea of good governance (Democritus, Plato, Aristotle, Polybius) is the idea of guaranteeing its security: bad governance - the key to the decline and collapse of the state, the death of its citizens. The philosophical concepts of Socrates, Plato and Aristotle are the most fundamental for the further development of political and legal models of public securityПроведен теоретико-правовой анализ ключевых особенностей общефилософского и специально-правового понимания и толкования проблем безопасности человека, общества и государства в истории политико-правовых учений античных времен. В частности, на основании научного исследования взглядов древнегреческих авторов – представителей социально-философской и политико-правовой мысли того периода, на фоне распространенных коллективных представлений о безопасности как состоянии общественных отношений, условии человеческой (общественной) жизни и/или своеобразной социальной ценности, объектов (сфер) этой безопасности, а также субъектов и нормативных механизмов гарантирования соответствующего состояния общества и государства.
Показано, что древнегреческие политико-правовые учения демонстрируют широкую панораму оригинальных взглядов на проблематику становления, развития, функционирования и гарантирования публичной и личной, внутренней и внешней, военной и международной, политической и экономической безопасности в контексте политико-правовых концепций, отражающих сложную диалектику соотношением и взаимодействия индивида, общества, права и государства.
Выяснено, что в древнегреческих политико-правовых учениях по-разному рассматриваются вопросы сущности публичной безопасности. Обеспечение публичной безопасности – неотъемлемая функция государства, реализуемая им как во внешней сфере (военная и внешнеполитическая безопасность), так и внутри страны (внутренняя или внутриполитическая безопасность). Разработанная на теоретико-философском уровне идея надлежащего управления государством (Демокрит, Платон, Аристотель, Полибий) оказывается и идеей обеспечения ее безопасности: плохое управление – залог упадка и краха государства, гибели его граждан. Философские концепции Сократа, Платона и Аристотеля наиболее фундаментальны для дальнейшей разработки политико-правовых исследований проблем публичной безопасностиПроведено теоретико-правовий аналіз ключових особливостей загальнофілософського та спеціально-правового розуміння й тлумачення проблем безпеки людини, суспільства та держави в історії політико-правових учень античної доби. Зокрема на підставі наукового дослідження поглядів давньогрецьких авторів – представників соціально-філософської та політико-правової думки того періоду, на тлі поширених колективних уявлень про безпеку як стан суспільних відносин, умову людського (суспільного) життя та/або своєрідну соціальну цінність, об’єктів (сфер) цієї безпеки, а також суб’єктів та нормативних механізмів гарантування відповідного стану суспільства і держави.
Показано, що давньогрецька політико-правова думка демонструє широку панораму оригінальних поглядів на проблематику становлення, розвитку, функціонування та гарантування публічної та особистої, внутрішньої та зовнішньої, воєнної та міжнародної, політичної та економічної безпеки в контексті політико-правових концепцій, які відображали складну діалектику співвідношенням і взаємодії індивіда, суспільства, права та держави.
З’ясовано, що в давньогрецькій політико-правовій думці порушуються та по-різному вирішуються питання щодо сутності публічної безпеки. Справа публічної безпеки – невід’ємна функція держави, що реалізується нею як у зовнішній сфері (воєнна та зовнішньополітична безпека) та всередині країни (внутрішня чи внутріполітична безпека). Розроблена на теоретико-філософському рівні ідея належного управління державою (Демокріт, Платон, Аристотель, Полібій) виявляється й ідеєю гарантування її безпеки: погане управління – запорука занепаду та краху держави, загибелі її громадян. Філософські концепції Сократа, Платона і Аристотеля є найбільш фундаментальними для подальшої розробки політико-правових моделей проблем публічної безпек
Інтернет-шахрайства: технології вчинення, шляхи протидії та запобігання
Get PDFThe article proves that the separation of technologies for committing fraud on the Internet allows you to determine the causal complexes. As a result, it is possible to effectively influence the prevention and counteraction of the corresponding type of crime. The author concludes that it is necessary to introduce into the practice of law enforcement and other government agencies effective tools for preventing and combating Internet fraud. He sees such a tool as outreach activities and modes of action that will block the determinants of criminal behavior in cyberspace. In order to concretize the specified means of prevention, it also deepens the theoretical basis regarding the system for preventing Internet fraud. So, the author comes to the conclusion that counteraction is a system of measures and methods of activity not only of law enforcement agencies, but also of other state and non-state bodies, while among these measures there are measures to prevent certain types of crimes.
The article indicates that in the process of implementing a certain type of cybercrimes by criminals, they talk about the technologies of criminal activity as complexes of interrelated crimes, united by a single criminal purpose. For the commission of Internet fraud in the technology of criminal activity, there are typically ways of committing crimes in the use of computers, systems and computer networks and telecommunication networks (provided for in Section XVI of the Criminal Code of Ukraine) and Art. 200 of the Criminal Code of Ukraine. As a result of the analysis of the materials of the forensic practice of investigating fraud on the Internet, two main technologies have been identified: 1) the seizure of funds using phishing sites (the methods of reporting false information from the victim and its content have been updated) 2) the seizure of funds using a bank payment card and / or ATM (the variability of the method of manipulating information has been updated)В статье доказано, что отделение технологий совершения мошенничества в Интернете позволяет определить причинные комплексы. В результате возможно эффективно влиять на предотвращение и противодействие соответствующего вида преступности. Автор делает вывод о необходимости внедрения в практику правоохранительных и других государственных органов эффективных инструментов предотвращения и противодействия Интернет-мошенничества. Таким инструментом видит информационно-просветительские мероприятия и способы действия, которые будут блокировать детерминанты преступного поведения в киберпространстве. В целях конкретизации указанных средств предотвращения также углубляет теоретическую базу относительно системы предотвращения Интернет-мошенничества. Так, автор приходит к выводу, что противодействие представляет собой систему мероприятий и способов деятельности не только правоохранительных органов, а также и других государственных и негосударственных органов, при этом среди этих мероприятий присутствуют меры предотвращения отдельных видов преступлений.
В статье указано, что в процессе реализации преступниками определенного вида киберпреступлений ведут речь о технологиях преступной деятельности как о комплексах взаимосвязанных преступлений, объединяемых единой преступной целью. Для совершения Интернет-мошенничества в технологии преступной деятельности типично присутствуют способы совершения преступлений в сфере использования компьютеров, систем и компьютерных сетей и сетей электросвязи (предусмотренных раздел XVI УК Украины) и ст. 200 УК Украины. В результате анализа материалов судебно-следственной практики расследования мошенничеств в Интернете, определены две основные технологии: 1) завладение денежными средствами с помощью фишинговых сайтов (актуализированы способы сообщение ложной информации жертвы и ее содержание) 2) завладение денежными средствами с помощью банковской платежной карты и / или банкомата (актуализирована вариативность способа манипулирования информацией)В статті доведено, що відокремлення технологій вчинення Інтернет-шахрайств дає змогу визначити причинні комплекси та як наслідок ефективно впливати на запобігання та протидію відповідного виду злочинності. Автор висновує про необхідність впровадження в практику правоохоронних та інших державних органів ефективних інструментів запобігання та протидії Інтернет-шахрайствам, зокрема інформаційно-просвітницьких заходів та способів дії, які будуть нейтралізувати чи блокувати детермінанти злочинної поведінки в кіберпросторі. В цілях конкретизації вказаних засобів запобігання також поглиблено теоретичну базу щодо сучасної системи запобігання Інтернет-шахрайствам. Так, автор приходить до висновку, що протидія представляє собою систему заходів та способів діяльності не тільки правоохоронних органів, а також й інших державних та недержавних органів, при цьому серед цих заходів присутні заходи запобігання окремих видів злочинів.
Констатовано, що в процесі реалізації злочинцями окремого виду кіберзлочинів наявні технології злочинної діяльності як комплекси взаємопов’язаних злочинів, що об’єднуються єдиною злочинною метою. Для вчинення Інтернет-шахрайства в технології злочинної діяльності типово присутні способи вчинення злочинів у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (передбачених розділ XVI КК України) та ст. 200 КК України. В результаті аналізу матеріалів судово-слідчої практики розслідування Інтернет-шахрайств, визначено дві основні технології: 1) заволодіння грошовими коштами за допомогою фішингових сайтів (актуалізовані способи повідомлення неправдивої інформації жертви та її зміст); 2) заволодіння грошовими коштами за допомогою банківської платіжної картки та/або банкомату (актуалізована варіативність способу маніпулювання інформацією
Особливості права на об'єднання у профспілках в Азербайджанській Республіці: теоретичний і практичний аналіз
No full textThe presented scientific article examines the features of the right to associate in trade unions in the Republic of Azerbaijan. The importance of the creation and activity of trade unions in the development of civil society is substantiated. It is noted, that on the basis of the right to association, various public organizations are being created in society. Within the framework of these organizations, members of the community ensure or defend their common interests. In order to determine the place of the right to associate in trade unions, it is important to analyze the level of its compatibility with other human rights and freedoms. As you know, the right to association is closely related to such social rights as the right to work and rest. Therefore, it was advisable to first determine the relationship of the right of association with these rights. The main goal of the modern state is to ensure the well-being and free development of the individual. Therefore, we can say that in the constitutions of such states, the right to work is separately enshrined. It is important to define the relationship of the right to association with other human rights. This will form a broader understanding of the nature of the right of association. Within the framework of this scientific article, the significant place of the right to association in trade unions is determined among constitutional human rights in the Republic of Azerbaijan. The right to association creates a real opportunity for the realization of other important social and political rights.
It is also noted, that the issue of the activity of trade unions is in the center of attention of researchers in many countries. Analyzing the characteristics of trade unions, it is noted, that they are important aspects of civil society. The article also examines the highlights of civil society. It is noted, that civil society consists mainly of public organizations. The level of development of civil society depends on the level of effective activity of public organizations. In this regard, trade unions occupy a special place. These and other issues are comprehensively considered in the presented scientific article.В представленной научной статье рассматривается особенности права на объединение в профсоюзах в Азербайджанском Республике. Обосновывается значимость создания и деятельность профсоюзов в процессе развития гражданского общества. Отмечается, что на основе права на объединение в обществе создаются различные общественные организации. В рамках этих организаций члены общества обеспечивают или защищают свои общие интересы. Для того, чтобы определить место права на объединение в профсоюзах, важно анализировать уровень его соответствия с другими правами и свободами человека. Как известно, право на объединение тесно связано такими социальными правами как право на труд и отдых. Поэтому, было целесообразно, сначала определить взаимосвязь права на объединение с этими правами. Главной целью современного государства является обеспечение благополучие и свободное развитие личности. Поэтому, можно сказать, что в конституциях таких государств право на труд отдельно закреплено. Важно определить взаимосвязь права на объединение с другими правами человека. Это сформирует более широкое представление о природе права на объединение. В рамках данной научной стати определяется значимое место права на объединение в профсоюзах среди конституционных прав человека в Азербайджанском Республике. Право на объединения создает реальную возможность для реализации других важных социальных и политических прав.
Также отмечается, что вопрос о деятельности профсоюзов находится в центре внимания исследователей многих стран. Анализируя характерные черты профсоюзов, отмечается, что они являются важными аспектами гражданского общества. В статье также рассматриваются основные моменты гражданского общества. Отмечается, что гражданское общество состоит в основном из общественных организаций. Уровень развития гражданского общества зависит от уровня эффективной деятельности общественных организаций. В этом плане профсоюзы занимают особое место. Эти и другие вопросы всесторонне рассмотрены в представленной научной статьеУ поданій науковій статті розглядається особливості права на об'єднання у профспілках в Азербайджанській Республіці. Обґрунтовується значущість створення та діяльність профспілок у процесі розвитку громадянського суспільства. Наголошується, що на основі права на об'єднання у суспільстві створюються різні громадські організації. У межах цих організацій члени товариства забезпечують чи захищають свої спільні інтереси. Для того, щоб визначити місце права на об'єднання у профспілках, важливо аналізувати рівень його відповідності з іншими правами та свободами людини. Як відомо, право на об'єднання тісно пов'язане такими соціальними правами як право на працю та відпочинок. Тому було доцільно спочатку визначити взаємозв'язок права на об'єднання з цими правами. Головною метою сучасної держави є забезпечення благополуччя та вільний розвиток особистості. Тому можна сказати, що в конституціях таких держав право на працю окремо закріплене. Важливо визначити взаємозв'язок права на поєднання інших прав людини. Це сформує ширше уявлення про природу права на об'єднання. У межах цієї наукової стати визначається значне місце права на об'єднання у профспілках серед конституційних правами людини в Азербайджанській Республіці. Право на об'єднання створює реальну можливість для реалізації інших важливих соціальних та політичних прав.Також наголошується, що питання діяльності профспілок перебуває у центрі уваги дослідників багатьох країн. Аналізуючи характерні риси профспілок, зазначається, що є важливими аспектами громадянського суспільства. У статті також розглядаються основні моменти громадянського суспільства. Зазначається, що громадянське суспільство складається здебільшого із громадських організацій. Рівень розвитку громадянського суспільства залежить від рівня ефективної діяльності громадських організацій. У цьому плані профспілки посідають особливе місце. Ці та інші питання всебічно розглянуті у поданій науковій статт
Експлікація контемпоральної концепції забезпечення безпеки судової влади
Get PDFAim. The purpose of the study was to substantiate the recommendations for the development of the concept of ensuring the security of the judiciary.
Materials and methods. The study is performed based on dialectical and systematic approaches using methods of analysis, synthesis, abstraction, and generalization, as well as formal-dogmatic and structural-logical methods. The information base of the study was the scientific works of foreign and domestic scientists, the laws of Ukraine, and bylaws.
Results. According to the results of the study, the hypothesis of low dynamics of development of the conceptual foundations of ensuring the security of the judiciary due to the low relevance of this issue was refuted. The hypothesis of the complexity of the development of the concept due to the interdisciplinary nature of research concerning the security of the judiciary has been confirmed.
A new methodological approach is proposed, which can be used as a basis for substantiating the directions of development of conceptual bases for the formation of the organizational and legal mechanism for ensuring the security of the judiciary.
Conclusions. The results of the study confirmed the dynamic nature of the concept of judicial security. Emphasis was placed on the expediency of clarifying the theoretical and methodological principles of the security of the judiciary to form a proper foundation for the continuation of judicial reform in this area. It is noted, that at the present stage the conceptual principles of ensuring the security of the judiciary are fragmented, which is explained by the interdisciplinary nature of the issue and the intersectoral nature of the legal institution. According to the results of the study, the methodological principles of substantiation of the directions of development of conceptual bases of formation of the organizational and legal mechanism of ensuring the security of the judiciary are outlinedЦель. Целью исследования стало обоснование рекомендаций по развитию концепции обеспечения безопасности судебной власти.
Материалы и методы. Исследование выполнено на базе диалектического и системного подходов с применением методов анализа, синтеза, абстрагирования и обобщения, а также формально-догматического и структурно-логического методов. Информационной базой исследования стали научные труды зарубежных и отечественных ученых, законы Украины и подзаконные акты.
Результаты. По результатам проведенного исследования опровергнуто гипотезу о низкой динамике развития концептуальных основ обеспечения безопасности судебной власти в связи с низкой актуальностью данной проблематики. Подтверждена гипотеза о сложности развития концепции в связи с междисциплинарным характером направления исследований, касающихся безопасности судебной власти.
Предложен новый методический подход, который может использоваться при обосновании направлений развития концептуальных основ формирования организационно-правового механизма обеспечения безопасности судебной власти.
Выводы. По результатам проведенного исследования подтверждено динамичный характер концепции безопасности судебной власти. Отмечено целесообразность уточнения теоретико-методологических основ безопасности судебной власти с целью создания надлежащего фундамента для продолжения судебной реформы по этому направлению. Отмечено, что на современном этапе концептуальные основы обеспечения безопасности судебной власти являются разрозненными, что объяснено междисциплинарным характером проблематики и межотраслевым характером соответствующего института. По результатам проведенного исследования обозначены методические основы обоснования направлений развития концептуальных основ формирования организационно-правового механизма обеспечения безопасности судебной властиМета. Метою дослідження є обґрунтування рекомендацій щодо розвитку концепції забезпечення безпеки судової влади.
Матеріали та методи. Дослідження виконане на базі діалектичного та системного підходів з застосуванням методів аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення, а також формально-догматичного та структурно-логічного методів. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці іноземних та вітчизняних учених, закони України та підзаконні акти.
Результати. За результатами проведеного дослідження спростовано гіпотезу щодо низької динаміки розвитку концептуальних засад забезпечення безпеки судової влади у зв’язку з низькою актуальністю даної проблематики. Підтверджено гіпотезу про складність розвитку концепції у зв’язку з міждисциплінарним характером напрямку досліджень, що стосується безпеки судової влади.
Запропоновано новий методичний підхід, що може бути покладений в основу обґрунтування напрямків розвитку концептуальних засад формування організаційно-правового механізму забезпечення безпеки судової влади.
Висновки. За результатами проведеного дослідження підтверджено динамічний характер концепції безпеки судової влади. Наголошено на доцільності уточнення теоретико-методологічних засад безпеки судової влади з метою утворення належного фундаменту для продовження судової реформи за цим напрямком. Відзначено, що на сучасному етапі концептуальні засади забезпечення безпеки судової влади є розрізненими, що пояснено міждисциплінарним характером проблематики та міжгалузевим характером відповідного інституту. За результатами проведеного дослідження окреслено методичні засади обґрунтування напрямків розвитку концептуальних засад формування організаційно-правового механізму забезпечення безпеки судової влад
Правова регламентація загальноєвропейського виборчого процесу
Get PDFThe study is devoted to the analysis of the main normative legal acts, regulating the holding of elections within the European Union, linked to the evolution of Ukrainian Constitutionalism and the integration of Ukrainian law into the European legal space. It has been proved, that the correct choice of an electoral system creates a suitable environment for the citizens to exercise one of the fundamental democratic rights, namely to elect their authorized representative who in their turn represent their interests.
The article states that despite the growing role of the European Parliament, the election procedure has been only partially coordinated due to the lack of the universal election procedure for all EU members. At present some fundamental principles, regulating this procedure, are stipulated by the 1976 Election Law, however a lot of aspects are regulated by the national legal systems. The lack of universal election law for all EU members potentially deprives European elections of a real European dimension. The recent years have witnessed several attempts to reform the EU election system. However not all of them have led to the adoption of relative Directives. In particular, there are disputes regarding the transnational constituency. The supporters believe it to be the step in the right direction, while the opponents express fears that it will increase the distance between the public and its elected representatives. The author points out that the outcomes of the spring 2019 European Parliamentary elections have common features with the outcomes of Parliamentary and local elections in Ukraine. Problems, related to the European Parliament elections in 2019 and existing in Ukraine, have been identified, such as restrictions for the exercise of voting rights by persons with disabilities due to various reasons, the use of digital technologies and related cybersecurity issues in the election process, protection of personal data and so onИсследование посвящено анализу основных нормативно-правовых актов, регламентирующих проведение выборов в Европейском Союзе, что обусловлено проблемами практического и теоретического характера, связанных с развитием украинского конституционализма и интеграции национального правопорядка в европейское правовое пространство. Отмечено, что правильный выбор избирательной системы создает среду, в которой граждане реализуют один из основных принципов демократии – голосуют за своих демократически уполномоченных представителей, а как политические представители отстаивают их интересы.
Установлено, что, несмотря на возрастающую роль Европарламента, регулирования проведения выборов в него остается согласованным только частично, поскольку нет общего избирательного процесса для всех государств-членов. Сейчас некоторые фундаментальные принципы, по которым происходит этот процесс, закреплены в Акте о выборах 1976 года, но многие аспекты регулируются национальным законодательством. Отсутствие общего, единого для всех государств-членов ЕС избирательного законодательства потенциально лишает европейские выборы действительно европейского измерения. За прошедшие годы было сделано несколько попыток реформирования избирательной системы ЕС, но не все они привели к принятию соответствующих директив. В частности, вызывает значительные споры вопрос введения транснационального избирательного округа. Так, сторонники их образования считают, что создание транснационального избирательного округа является шагом к настоящей «европеизации» выборов, а те, кто это отрицают, считают, что подобное решения может увеличить дистанцию между общественностью и избранными представителями. установлено, что выборы в Европейский Парламент 2019 года, их результаты в некоторых вопросах перекликаются с результатами парламентских и местных выборов в Украине. Определен ряд проблем, связанных с выборами в Европарламент в 2019 году и которые имеют место в Украине, в частности, ограничение из-за различных причин реализации своих избирательных прав лицами с ограниченными возможностями, использование в избирательном процессе цифровых технологий и связанных с этим вопросов кибербезопасности, защиты персональных данныхДослідження присвячено аналізу основних нормативно-правових актів, які регламентують проведення виборів у Європейському Союзі, що обумовлено проблемами практичного та теоретичного характеру, пов’язаних із розвитком українського конституціоналізму та інтеграції національного правопорядку до європейського правового простору. Наголошено, що правильний вибір виборчої системи створює належне середовище, в якому громадяни реалізують одне з основних засад демократії – голосувати за своїх демократично уповноважених представників, в той же час як політичні представники репрезентують їх інтереси.
Встановлено, що незважаючи на зростаючу роль Європарламенту, регулювання проведення виборів до нього залишається узгодженим лише частково, оскільки немає загального виборчого процесу для всіх держав-членів. Нині деякі фундаментальні принципи, за якими відбувається цей процес, закріплені в Акті про вибори 1976 року, але багато аспектів регулюються національним законодавством. Відсутність загального, єдиного для усіх держав-членів ЄС виборчого законодавства потенційно позбавляє європейські вибори справді європейського виміру. У період 2015-2020 рр. було зроблено декілька спроб реформування виборчої системи ЄС, але не всі вони привели до прийняття відповідних директив. Зокрема, викликає значні дискусії питання введення транснаціонального виборчого округу. Так, прихильники їх утворення вважають, що створення транснаціонального виборчого округу є кроком до справжньої «європеїзації» виборів, а ті, що заперечують, вважають, що це може збільшити дистанцію між громадськістю та обраними представниками. Встановлено, що вибори до Європейського Парламенту, які відбулися навесні 2019 року, їх результати у деяких питаннях перегукуються із результатами парламентських та місцевих виборів в Україні. Визначено низку проблем, пов’язаних із виборами до Європарламенту у 2019 році та які мають місце в Україні. Зокрема обмеження внаслідок різних причин реалізації своїх виборчих прав особами з обмеженими можливостями, використання у виборчому процесі цифрових технологій та пов’язаних з цим питань кібербезпеки, захисту персональних даних тощ
Теоретичні засади взаємодії правоохоронних органів під час протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі
Get PDFThe analysis of the researched scientific problems on counteraction to crimes, committed by organized groups and criminal organizations, which are formed on an ethnic basis, now necessitates further research of ethnic crime in Ukraine and the world in general. Formation by the Ukrainian state of a multi-vector mechanism of counteraction to organized groups and criminal organizations, formed on an ethnic basis, is impossible without understanding the essence of this problem, relevant legal concepts and classification and identification of features of organized ethnic crime that are important for law enforcement and the state. The main effective factor in such activities is to guarantee the security of citizens and the integrity of the state from criminal encroachments of organized groups and criminal organizations that are formed on an ethnic basis. Thus, for the effective interaction of law enforcement agencies in combating crimes, committed by organized groups and criminal organizations that are formed on an ethnic basis, a sound concept of such cooperation is needed, which is currently lacking. Accordingly, in the long run, such a concept needs to be adopted immediately, which will start streamlining law enforcement relations on the exchange and realization of information concerning the activities of both domestic criminal groups and organized criminal groups of foreign nationals or those formed on ethnic grounds. Theoretical principles of law enforcement interaction in combating crimes, committed by organized groups and criminal organizations, which are formed on an ethnic basis by generalizing, analyzing and systematizing the concept of interaction, its forms, methods and types, are analyzed. An author's definition of the concept of interaction among police during counteraction to crimes, committed by organized groups and criminal organizations, formed on ethnic basi, is givenАнализ исследуемой научной проблематики по противодействию преступлениям, совершаемым организованными группами и преступными организациями, которые сформированы на этнической основе, пока обусловливает необходимость дальнейшего исследования этнической преступности в Украине и мире в целом. Формирование украинским государством многовекторного механизма противодействия организованным группам и преступным организациям, которые сформированы на этнической основе, невозможно без понимания сущности данной проблемы, соответствующих законодательно закрепленных понятий и классификации и выделения рис организованной этнической преступности, имеют важное практическое значение для работы правоохранительных органов и государства. Главным эффективным фактором такой деятельности выступает обеспечения безопасности граждан и целостности государства от преступных посягательств организованных групп и преступных организаций, которые сформированы на этнической основе. Таким образом, для эффективного взаимодействия правоохранительных органов при противодействии преступлениям, совершаемым организованными группами и преступными организациями, которые сформированы на этнической основе, необходима обоснованная концепция такого сотрудничества, которая сегодня отсутствует. Соответственно в перспективе требует немедленного принятия такой концепции, положит начало упорядочению отношений правоохранительных органов по обмену и реализации информации, касающейся деятельности, как отечественных преступных формирований, так и деятельности организованных преступных групп иностранных граждан или тех, сформировавшиеся на этнической основе. Проанализированы теоретические основы взаимодействия правоохранительных органов при противодействии преступлениям, совершаемым организованными группами и преступными организациями, которые сформированы на этнической основе путем обобщения, анализа и систематизации понятие взаимодействия, ее форм, методов и видов. Сформулировано авторское дефиницию понятия взаимодействия правоохранительных органов во часпротидии преступлений, совершаемых организованными группами и преступными организациями, которые сформированы на этнической основеАналіз досліджуваної наукової проблематики щодо протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі, наразі обумовлює необхідність подальшого дослідження етнічної злочинності в Україні та світі загалом. Формування українською державою багатовекторного механізму протидії організованим групам і злочинним організаціям, які сформовані на етнічній основі, неможливо без розуміння сутності даної проблеми, відповідних законодавчо закріплених понять та класифікації і виокремлення рис організованої етнічної злочинності, що мають важливе практичне значення для роботи правоохоронних органів та держави. Головним ефективним фактором такої діяльності виступає гарантування безпеки громадянам і цілісності держави від злочинних посягань організованих груп та злочинних організацій, які сформовані на етнічній основі.Таким чином, для ефективної взаємодії правоохоронних органів під час протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі, необхідна обґрунтована концепція такого співробітництва, яка на сьогодні відсутня. Відповідно в перспективі потребує негайного прийняття такої концепції, що покладе початок упорядкуванню відносин правоохоронних органів з обміну й реалізації інформації, що стосується діяльності, як вітчизняних злочинних формувань, так і діяльності організованих злочинних груп іноземних громадян або тих, що сформувалися на етнічній основі. Проаналізовані теоретичні засади взаємодії правоохоронних органів під час протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі шляхом узагальнення, аналізу та систематизації поняття взаємодії, її форм, методів та видів. Сформульовано авторську дефініцію поняття взаємодії правоохоронних органів під часпротидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основ
Помилки у застосуванні мовних правил формування законодавчих текстів
Get PDFErrors in the application of language rules of the legislative texts formation are the result of a complex logical and linguistic process. The rules of logic in texts of law form the basis of a legislative text, and are the framework, on which the legislative text is based on language rules. Compliance with language requirements ensures certainty and consistency, and the logic of the presentation of legal material, in turn, contributes to its accuracy and clarity. The logic of constructing a law is impossible without the logic of its language, and vice versa. The legal ways to eliminate errors in the application of language rules for the formation of legislative texts are: a) the distribution of the whole range of errors in the application of language rules for drafting legislative texts into general, terminological, syntactic and stylistic; b) effective use of legislative techniques as a system of tools and rules for creating laws and their systematization, which must be carried out in accordance with certain rules (legal structures, language tools, digital expressions, rules for setting out the norms of law in articles of law, rules for constructing law, rules of logic etc); c) normative consolidation of the requirements of the legislative style in the form of a hierarchy of division into general and special-legal. The general requirements include: 1) coherence and consistency of legislative texts, the absence of tautological errors; 2) accuracy and clarity, which means the quality of a legisltive text; 3) simplicity of presentation of a legislative text, which means the unambiguity of the text; 4) conciseness and compactness of a legislative text. Special legal requirements give normative quality to a legislative text. Among which it is possible to single out: 1) requirements in the field of nature of the prescription; 2) language standardization as an independent requirement for a legislative text; 3) the requirement of composition (graphicity) of a legislative textОшибки применения языковых правил формирования законодательных текстов являются результатом сложного логического и лингвистического процесса. Правила логики в текстах закона составляют основу законодательного текста и являются каркасом, на котором законодательный текст строится по языковым правилам. Соблюдение языковых требований обеспечивает определенность и согласованность, а логичность изложения правового материала способствует его точности и понятности. Логичность построения закона невозможна без логичности его языка и наоборот. Правовыми путями устранения ошибок в применении языковых правил формирования законодательных текстов определены: а) осуществление распределения всего круга ошибок в применении языковых правил составления законодательных текстов на общие, терминологические, синтаксические и стилистические; б) эффективное применение законодательной техники как системы средств и правил создания законов и осуществление их систематизации, что должно осуществляться в соответствии с определенными правилами (юридические конструкции, языковые средства, цифровые выражения, правила изложения норм права в статьях законов, правила построения структуры закона, правила логики тому подобное); в) нормативное закрепление требований законодательного стиля в форме иерархии деления на общие и специально юридические. К общим требованиям относятся: 1) связанность и последовательность законодательных текстов, отсутствие тавтологических ошибок; 2) точность и ясность, заключающаяся в качестве юридического текста; 3) простота изложения законодательного текста, заключающаяся в однозначности текста; 4) лаконичность и компактность законодательного текста. Специально-юридические требования предоставляют нормативное качество законодательному тексту. Среди которых можно выделить: 1) требования в области характера предписания; 2) языковая стандартизированность как самостоятельное требование к законодательному тексту; 3) требование композиционности (графичности) законодательного текстаПомилки у застосуванні мовних правил формування законодавчих текстів є результатом складного логічного та лінгвістичного процесу. Правила логіки у текстах закону складають основу законодавчого тексту, та є каркасом, на якому законодавчий текст будується за мовними правилами. Дотримання мовних вимог забезпечує визначеність та узгодженість, а логічність викладу правового матеріалу, у свою чергу сприяє його точності та зрозумілості. Логічність побудови закону неможлива без логічності його мови, і навпаки. Правовими шляхами усунення помилок у застосуванні мовних правил формування законодавчих текстів визначено: а) здійснення розподілу всього кола помилок у застосуванні мовних правил складання законодавчих текстів на загальні, термінологічні, синтаксичні та стилістичні; б) ефективне застосування законодавчої техніки як системи засобів і правил створення законів і здійснення їх систематизації, що повинно здійснюватися відповідно до певних правил (юридичні конструкції, мовні засоби, цифрові вирази, правила викладення норм права у статтях законів, правила побудови структури закону, правила логіки тощо); в) нормативне закріплення вимог законодавчого стилю у формі ієрархії поділу на загальні і спеціально-юридичні. До загальних вимог належать: 1) зв’язаність та послідовність законодавчих текстів, відсутність тавтологічних помилок; 2) точність і ясність, що полягає у якості юридичного тексту; 3) простота викладу законодавчого тексту, що полягає у однозначності тексту ; 4) лаконічність і компактність законодавчого тексту. Спеціально-юридичні вимоги надають нормативної якості законодавчому тексту. Серед яких можливо виокремити: 1) вимоги у сфері характеру припису; 2) мoвна стандартизованість як самостійна вимога до законодавчого тексту; 3) вимога компoзиційності (графічності) законодавчого текст
Право на інформацію як основа діяльності ЗМІ в Україні
Get PDFThe article identifies some approaches to identifying the concepts of media and legal information. Some classifications of mass media and their immanent elements are considered. The concept of information and its qualifying legal features are defined. The main Laws of Ukraine concerning information are highlighted. Separate normative-legal laws of Ukraine on information and various forms of information are singled out. Categories of legal, public information and misinformation are considered. The key Law of Ukraine on information dated October 2, 1992 № 2657-XII has been determined. It is investigated, that the main source of legal information is the Constitution of Ukraine in accordance to the Law of Ukraine "On Information". It is proved, that information can exist in an ideal and material form and be the object of commodity relations. Attention is drawn to the Law of Ukraine "On Electronic Documents and Electronic Document Management". It is proved, that in the era of using information and communication technologies, the implementation of e-government makes it possible to operate in an information society. Sources for media information have been identified - state, confidential and anonymous. Attention is drawn to the access of the media to confidential information, to data that are not disclosed or published only by court decision. An example is given of the possibility of disseminating public or private information about a person. Attention is drawn to the need to verify anonymous information. In conclusion, it is emphasized, that the media in Ukraine are trying to follow in the footsteps of the latest information and communication technologies. The use of constitutional and legal acts is a vital necessary condition for building civil society, guaranteeing the constitutionality of democracy, freedom of access of the media to primary sources of information.В статье определены некоторые подходы к выявлению понятий и правовой информации. Рассмотрены некоторые классификации СМИ и их имманентные элементы. Определены понятия информации, ее квалифицирующие правовые признаки. Выделены главные Законы Украины относительно информации. Обособлены нормативно-правовые законы Украины об информации и разные формы информации. Рассмотрены категории правовой, публичной информации и дезинформации. Определен ключевой Закон Украины относительно информации от 02.10.1992 № 2657-ХІІ. Выявлено, что главным источником правовой информации является Конституция Украины согласно Закону Украины «Об информации». Доказано, что информация может существовать в идеальной и материальной форме и являться объектом товарных отношений. Обращено внимание на Закон Украины «Об электронных документах и электронном документообороте». Доказано, что в эпоху использования информационно-коммуникационных технологий внедрение электронного правительства в жизнь позволяет действовать в условиях информационного общества. Выявлены источники информации СМИ – государственные, конфиденциальные и анонимные. Обращено внимание на доступ СМИ к конфиденциальной информации, к данным, которые не разглашаются или обнародуются только по решению суда. Приведен пример о возможности распространения публичной или частной информации о личности. Указано на необходимость верификации анонимной информации. В заключении подчеркнуто, что СМИ в Украине пытаются идти в фарватере новейших информационно-коммуникативных технологий. Использование конституционно правовых актов является жизненным необходимым условием для построения гражданского общества, гарантирования конституционности демократического строя, свободы доступа СМИ к первоисточникам информацииВ статті визначені підходи до виявлення понять ЗМІ та правової інформації. Розглянуто класифікації ЗМІ та їх іманентні елементи. Визначено поняття інформації, її кваліфікуючі правові ознаки. Виділено головні Закони України стосовно інформації. Відокремлені нормативно-правові закони України про інформацію та різні форми інформації. Розглянуто категорії правової, публічної інформації та дезінформації. Визначено ключовий Закон України стосовно інформації від 02.10.1992 № 2657-ХІІ. Досліджено, що головним джерелом правової інформації є Конституція України стосовно Закону України «Про інформацію». Доведено, що інформація може існувати в ідеальній та матеріальній формі та бути об’єктом товарних відносин. Звернено увагу на Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». Доведено, що в епоху використання інформаційно-комунікаційних технологій впровадження електронного уряду у життя дає можливість діяти в умовах інформаційного суспільства. Виявлено джерела для інформації ЗМІ – державні, конфіденційні та анонімні. Звернено увагу на доступ ЗМІ до конфіденційної інформації, до даних, які не розголошуються, або оприлюднюються тільки за рішенням суду. Наведено приклад про можливість поширення публічної чи приватної інформації стосовно особи. Звернено увагу на необхідність верифікувати анонімну інформацію. В заключенні підкреслено, що ЗМІ в Україні намагаються іти в фарватері новітніх інформаційно-комунікативних технологій. Використання конституційно-правових актів є життєвою необхідною умовою для побудови громадянського суспільства, гарантування конституційності демократичного ладу, свободи доступу ЗМІ до першоджерел інформаці
Особливості застосування практики європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя в Україні
Get PDFThe scientific article examines the activities of the European Court of Human Rights and identifies the significance of the relevant case law of the European Court for the case law of Ukraine. It is noted, that one of the issues, studied within the topic, is the sources and legal framework, which is especially relevant in the adoption of the Law of Ukraine «On Enforcement of Decisions and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights», according to which courts use the Agreement and case law as a legal source in cases. The activity of the European Court of Human Rights, the role and impact on the judicial system of Ukraine are analyzed, the relevant examples are given. It is concluded, that the implementation of international human rights law into Ukrainian law is a complex procedure that requires special doctrinal consideration, as today Ukrainian citizens are among the most active complainants to the European Court of Human Rights, which indicates a fairly high insecurity by national legal mechanisms. In order to increase the credibility of the judiciary, courts should take into account the European experience, decisions and observations of the Court in their work. The Court's case law is said to play an important role in the judicial reform process as it approaches the European legal framework for human rights standards in Europe. The current law cannot fully protect a person or build justice if it is not applied properly. Based on existing ECtHR rulings, judges can accurately understand the rule of law and apply it properly, which will help improve human rights, accurate understanding and implementation of the Agreement on Ukraine. Based on the study, it was concluded, that it is necessary and appropriate to implement the decisions of the European Court of Human Rights, as in this way it is possible to ensure the protection and defense of human and civil rights and freedomsИсследована деятельность Европейского суда по правам человека и определено значение соответствующей практики Европейского суда для судебной практики Украины. Проанализирована деятельность Европейского суда по правам человека, роль и влияние на судебную систему Украины, приведены соответствующие примеры. Основное внимание уделено решению Европейского суда по правам человека, их влияния на национальную имплементацию Конвенции. Рассмотрены направления имплементации Конвенции в правовой системе Украины. На основе проведенного исследования сделан вывод о необходимости и целесообразности имплементации решений Европейского суда по правам человека, поскольку таким образом можно обеспечить охрану и защиту прав и свобод человека и гражданина. Определено, что Европейский суд по правам человека всегда придерживается созданных прецедентов, за исключением случаев, когда есть веские причины усовершенствовать толкования Договора 1950, ссылаясь на изменения социальных ценностей или повседневных условий жизни. Сделан вывод о том, что для повышения доверия к органам судебной власти судам целесообразно учитывать европейский опыт, решения и замечания Европейского суда по правам человека в своей работе. На основе существующих решений Европейского суда по правам человека судьи могут точно понимать верховенство закона и применять его должным образом. Указано, что на основе решений Европейского суда по правам человека судьи могут точно понимать верховенство закона и применять его правозащитной деятельностиДосліджено діяльність Європейського суду з прав людини та визначено значення відповідної практики Європейського суду для судової практики України. Проаналізовано діяльність Європейського суду з прав людини, роль та вплив на судову систему України, наведені відповідні приклади. Основну увагу приділено рішенням Європейського суду з прав людини, їх впливу на національну імплементацію Конвенції. Розглянуто напрямки імплементації Конвенції у правову систему України. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність та доцільність імплементації рішень Європейського суду з прав людини, оскільки таким чином можливо забезпечити охорону і захист прав та свобод людини і громадянина. Визначено, що Європейський суд з прав людини завжди дотримується створених прецедентів, за винятком випадків, коли є вагомі причини вдосконалити тлумачення Договору 1950 року, посилаючись на зміни соціальних цінностей або повсякденних умов життя. Зроблено висновок про те, що для підвищення довіри до органів судової влади судам доцільно враховувати європейський досвід, рішення та зауваження Європейського суду з прав людини у своїй роботі. На основі існуючих рішень Європейського суду з прав людини судді можуть точно розуміти верховенство закону та застосовувати його належним чином. Вказано, що на основі рішень Європейського суду з прав людини судді можуть точно розуміти верховенство закону та застосовувати його у правозахисній діяльност