ScienceRise: Juridical Science
Not a member yet
219 research outputs found
Sort by
Вивчення ефективності існуючого механізму безпеки та профілактики злочинності в муніципалітеті району Мопані, Південна Африка
No full textCrime prevention has been recognised as one of the key national priorities in South Africa since the establishment of the National Crime Prevention Strategy (NCPS) in 1996. It is viewed to be the responsibility and duty of the South African Police Service (SAPS); however, with a range of crimes, caused by different factors, it is impossible to rely exclusively on the police to prevent crime. Thus, various stakeholders, such as businesses, communities, Non-Government Organisations, civil society, law enforcement and Municipalities, need to take a stand in maintaining peace and ensuring safety for law-abiding citizens within their municipal boundaries. This article examines the effectiveness of the existing mechanisms in ensuring safety in Mopani District Municipality (MDM). The Constitution mandates municipalities to take a lead in crime prevention to increasing people's feelings of safety and building safer communities. Using a qualitative research approach, a purposive sampling was used to select four municipal officials. The face-to-face interviews were conducted in Letaba local municipality, Greater Tzaneen local municipality, Ba-Phalaborwa local municipality and Maruleng local municipality. Data was analysed through thematic analysis. The results revealed that most local municipalities are involved in crime prevention through the establishment of the Community Safety Forums (CSF) who participate in tourism safety, school safety, road, social crime prevention and health safety. The findings revealed lack of resources, funding (Budget), political instability, lack of knowledge, training and experience as some of the major challenges hindering the effectiveness of local government involvement in crime prevention. The study recommends the establishment of a safety section in a municipality, professionalization of the crime prevention space, exploring other avenue for funding and municipal accountability to address safety issuesПопередження злочинності було визнано одним з ключових національних пріоритетів у Південній Африці після створення Національної стратегії запобігання злочинності (NCPS) у 1996 році. Це розглядається як відповідальність і обов’язок Поліцейської служби Південної Африки (SAPS); однак, враховуючи низку злочинів, спричинених різними факторами, неможливо покладатися виключно на поліцію для запобігання злочинам. Таким чином, різні зацікавлені сторони, такі як підприємства, громади, неурядові організації, громадянське суспільство, правоохоронні органи та муніципалітети, повинні зайняти позицію щодо підтримки миру та забезпечення безпеки для законослухняних громадян у межах своїх муніципальних кордонів. У цій статті розглядається ефективність існуючих механізмів забезпечення безпеки в муніципалітеті району Мопані (MDM). Конституція зобов’язує муніципалітети взяти на себе провідну роль у запобіганні злочинності для підвищення почуття безпеки та створення безпечніших громад. Використовуючи підхід якісного дослідження, було застосовано цілеспрямовану вибірку для відбору чотирьох муніципальних службовців. Особисті інтерв’ю були проведені в місцевому муніципалітеті Летаба, місцевому муніципалітеті Великого Тзаніну, місцевому муніципалітеті Ба-Пхалаборва та місцевому муніципалітеті Маруленг. Дані аналізувалися за допомогою тематичного аналізу. Результати показали, що більшість місцевих муніципалітетів залучені до запобігання злочинності через створення Форумів громадської безпеки (CSF), які беруть участь у безпеці туризму, шкіл, доріг, попередженні соціальної злочинності та охороні здоров’я. Отримані результати показали, що брак ресурсів, фінансування (бюджет), політична нестабільність, брак знань, підготовки та досвіду є одними з основних проблем, які перешкоджають ефективності участі місцевих органів влади у запобіганні злочинності. Дослідження рекомендує створити відділ безпеки в муніципалітеті, професіоналізувати сферу запобігання злочинності, вивчити інші шляхи фінансування та підзвітності муніципалітету для вирішення питань безпек
Особливості правового статусу політичних партій як юридичних осіб: порівняльно-правова характеристика
Get PDFIn the article, the author examines political parties as subjects of civil relations. The characteristics of political parties as legal entities are analyzed: organizational unity, which is expressed in the fact that parties, as organizations, have a certain structure and a system of bodies; the sign of separate property of political parties has a certain specificity, with peculiarities in the ways of acquiring ownership rights over the property of political parties. Political parties, as legal entities, bear civil liability, and they can independently appear in court as defendants.
The author also examines the doctrine and legislation of Western countries regarding the concept, creation, and activities of political parties in Germany, the United States, Great Britain, and Serbia. The concept of a political party in Western countries is considered, with a political party in Serbia, understood as a voluntary association of citizens, created with the aim of achieving political goals through the democratic formation of the political will of citizens and participation in elections. A political party in Serbia is granted the status of a legal entity from the date of its entry into the register of political parties.
A distinctive feature of political parties in Germany is their ambiguous legal status. By their legal nature, they are private organizations, created in accordance with the norms of private law; however, they also possess a public character due to certain constitutional privileges, granted to them.
The article explores the issue of the legal nature of political parties in Ukraine and the features that distinguish political parties from other public associations. The author examines the issue of the legal personality of political parties and points out that they possess two components - social and political.
Furthermore, the article analyzes the criteria for categorizing legal entities as either private or public law entities in the law of Ukraine and in the law of France. In French law, such criteria include the following: the establishment of a legal entity originating from public or private initiative, the rules governing its creation, operation, and oversight by public authorities, the method of financing (public subsidies or mandatory payments), and the presence of public authoritiesВ статті автор досліджує особливості правового положення політичних партій як юридичних осіб. Аналізуються ознаки політичних партій як юридичних осіб: організаційна єдність яка виражається в тому що партії як організації мають певну структуру, систему органів; ознака відокремленого майна політичних партій маю певну специфіку, є особливості в способах набуття права власності на майно політичних партій; політичні партії як юридичні особи несуть цивільно-правову відповідальність; політичні партії самостійно виступають в суді в якості відповідачів. Автором досліджується доктрина і законодавство західних країн щодо поняття, створення, діяльності політичних партій в Німеччині, США, Великобританії, Сербії. Розглядається поняття політичної партії в західних країнах, так під політичною партією в Сербії розуміють добровільне об’єднання громадян, яка створена з метою досягнення політичних цілей шляхом демократичного формування політичної волі громадян і участі у виборах. Політична партія в Сербії наділяється статусом юридичної особи з дати її вступу до реєстру політичних партій. Особливістю політичних партій в Німеччині є те що останні мають неоднозначний правовий статус. За правовою природою це приватні організації, які створюються згідно з нормами приватного права разом з тим вони мають суспільний характер, оскільки їм надаються певні конституційні привілеї. В статті досліджується питання правової природи політичних партій в Україні, ознаки які відрізняють політичні партії від інших громадських об’єднань. Автором розглядаються питання правосуб’єктності політичних партій і вказується що особливістю останніх є наявність двох складових – суспільної і політичної. В статті аналізуються критерії поділу юридичних осіб на юридичних осіб приватного і публічного права в праві України і в праві Франції. В праві Франції до таких критеріїв відносяться такі: заснування юридичної особи з публічної або приватної ініциативи; правила створення, функціонування і контролю встановлюються публічною владою; спосіб фінансування (публічні субвенції або обов’язкові платежі); до критеріїв також відносять наявність повноважень публічної влад
Забруднення та псування земельних ресурсів України, як ознака кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах російської воєнної агресії
Get PDFThe article deals with the issues related to the legal protection of land resources of Ukraine, which were significantly negatively affected during the military aggression and hostilities by the so-called rusian federation. The article identifies and analyzes the types of pollution and damage to land resources arising from military aggression and hostilities by the rusian federation as an aggressor country. Such pollution and damage to land resources is called military-technogenic pollution of land resources. It is stated, that the conduct of not only active but also passive hostilities causes irreparable damage to land resources. This is manifested in mechanical, physical, chemical, and biological contamination of the soil cover of lands of various categories. Also, for example, digging trenches, fortified areas, ammunition and personnel storage facilities, and caponiers for military equipment causes degradation of the soil cover. The consequences of these actions indicate the presence of signs of such a criminal offense as "Ecocide" – Article 441 of the Criminal Code of Ukraine.
It is concluded, that: 1) military-technogenic contamination of the soil cover causes direct soil contamination with hazardous substances of a military nature, as well as their degradation; 2) such consequences are socially dangerous for humans and the environment, given the system of interaction "soil-plant", "soil-plant-human" 3) in general, such contamination of the soil cover should be classified under Article 441 "Ecocide" of the Criminal Code of Ukraine without applying the provisions of Section VIII "Criminal Offenses Against the Environment"; 4) the establishment of the evidence base should be carried out by joint efforts of national and international law enforcement agencies; 5) compensation for the damage, caused by the pollution and damage to land resources, should be made by way of contribution and reparation from rusia as the aggressor stateСтаття присвячена проблемам пов’язаним із правовою охороною земельних ресурсів України, що зазнали суттєво негативного впливу під час здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку так званої російської федерації. У роботі визначаються та аналізуються види забруднення та псування земельних ресурсів, яке виникає внаслідок здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку російської федерації, як країни-агресора. Таке забруднення та псування земельних ресурсів отримало назву воєнно-техногенне забруднення земельних ресурсів. Констатується, що ведення не тільки активних, а й пасивних бойових дій спричиняє непоправної шкоди земельним ресурсам. Це проявляється у механічному, фізичному, хімічному, біологічному забрудненні ґрунтового покриву земель різної категорії. Також, наприклад, риття окопів, укріплених районів, сховищ для боєприпасів та особового складу, капонірів для військової техніки спричиняє деградацію ґрунтового покриву земель. Наслідки цих дій свідчать про наявність ознак такого кримінального правопорушення як «Екоцид» – стаття 441 Кримінального кодексу України.
Робляться висновки про те, що: 1) воєнно-техногенне забруднення ґрунтового покриву земель спричиняє безпосереднє забруднення ґрунтів небезпечними речовинами військового характеру, а також їх деградацію; 2) такі наслідки є суспільно небезпечними для людини та довкілля з огляду на систему взаємодії «ґрунт-рослина», «ґрунт-рослина-людина»; 3) в цілому кваліфікація такого забруднення ґрунтового покриву земель має відбуватися за статтею 441 «Екоцид» Кримінального кодексу України без застосування норм Розділу VIII «Кримінальні правопорушення проти довкілля»; 4) встановлення доказової бази має здійснюватися спільними зусиллями національними та міжнародними правоохоронними органами; 5) відшкодування завданих збитків від забруднення та псування земельних ресурсів має відбуватися за рахунок контрибуції та репарації з боку росії, як держави-агресор
Повноваження органів конституційної юрисдикції з питань міжнародних договорів: досвід зарубіжних держав та України
Get PDFIn the conditions of Ukraine's implementation of the status of a candidate for EU accession, post-war reconstruction, the Constitutional Court of Ukraine, along with other authorities, is entrusted with the important mission of affirming and implementing universal human values and international standards. The purpose of the article is a comparative analysis of the powers of the organs of constitutional jurisdiction on issues of international treaties, for which the following tasks must be solved: - to find out the state of regulation of the powers of organs of constitutional jurisdiction relating to international treaties in the Constitution of Ukraine and the constitutions of foreign states; - to generalize the trends and regularities of the constitutional and legal provision of powers of these organs in this direction; - to determine prospective directions of improvement of the constitutional and legal regulation of the powers of the ССU in the conditions of European integration. The methodological toolkit of the research consists of general scientific and special legal methods (dialectical, comparative legal, logical, epistemological, axiological, formal-legal, structural-functional, hermeneutic, statistical, prognostic, etc.), systemic, pluralistic, complex approaches, appropriate methodological principles
The constitutional and legal regulation of the powers of organs of constitutional jurisdiction is carried out in the constitutions, in most states there are special laws (constitutional or organic) on the constitutional court (council, tribunal, etc.), which regulate in detail the functions, powers of these organs and their members, the order of formation, procedures of activity etc. The main powers of these organs include, inter alia, consideration of issues of compliance of laws with ratified international treaties, provisions of other acts, issued by central state organs, with the constitution, ratified international treaties and laws (prior and subsequent constitutional control). The scope of competence of the organs of constitutional jurisdiction of foreign states and their effectiveness is much greater than that of the ССU, so it is advisable to modernize it. In particular, the experience of Slovakia and Poland is worth noting, especially in view of their accession to the EU, the expansion of the competence of constitutional jurisdiction organs and certain procedures of their activities, including constitutional control over international treatiesВ умовах реалізації Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, повоєнного відновлення власне на Конституційний Суд України, поряд з іншими владними органами, покладено поважну місію утвердження та реалізації загальнолюдських цінностей, міжнародних стандартів. Мета статті – компаративістський аналіз повноважень органів конституційної юрисдикції з питань міжнародних договорів, для чого необхідно вирішити такі завдання: - з’ясувати стан регулювання повноважень органів конституційної юрисдикції, що стосуються міжнародних договорів, у Конституції України і конституціях зарубіжних держав; - узагальнити тенденції і закономірності конституційно-правового забезпечення повноважень цих органів у даному напрямі; - визначити напрями удосконалення конституційно-правового регулювання повноважень КСУ в умовах євроінтеграції. Методологічний інструментарій дослідження становлять загальнонаукові й спеціальноюридичні методи (діалектичний, порівняльно-правовий, логічний, гносеологічний, аксіологічний, формально-юридичний, структурно-функціональний, герменевтичний, статистичний, прогностичний та ін.), системний, плюралістичний, комплексний підходи, відповідні методологічні принципи.
Конституційно-правове регулювання повноважень органів конституційної юрисдикції здійснюється у конституціях, у більшості державах існують спеціальні закони (конституційні або органічні) про конституційний суд (раду, трибунал тощо), де регламентовано детально функції, повноваження цих органів і їх членів, порядок формування, процедури діяльності та ін. До основних повноважень цих органів належить, у тому числі, розгляд питань про відповідність зaкoнів рaтифікoвaним міжнaрoдним дoгoвoрам, положень інших актів, видaних цeнтрaльними державними oргaнaми, кoнституції, рaтифікованим міжнaрoдним дoгoвoрaм і зaкoнaм (попередній і наступний конституційний контроль). Значно більший обсяг компетенції органів конституційної юрисдикції зарубіжних держав та їх ефективність, ніж у КСУ, тому доцільною є його певна модернізація. Зокрема, вартий уваги досвід Словаччини і Польщі, особливо з огляду на їх вступ до ЄС, розширення компетенції органів конституційної юрисдикції і певних процедур їх діяльності, включаючи конституційний контроль щодо міжнародних договорі
Щодо стану протидії кіберзлочинності в Україні: проблеми формування офіційної статистики
No full textThe article analyzes the types, forms, and content of statistical reporting reflecting the state and structure of cybercrime in Ukraine. It is noted that there is currently no clear definition of the concept of cybercrime in domestic legislation. Among scientists and practitioners, there is also no single approach to delineating the grounds for classifying illegal acts as such crimes. At the same time, such uncertainty has a negative impact on the effectiveness of countering cybercrime in Ukraine. The purpose of the article is a systematic analysis of available state statistical data related to cybercrime, persons who have committed cybercrime, and other data reflected in various sources; an assessment of the structure and content of such data and the possibilities of their use for the prevention and counteraction of cybercrime; coverage of problematic issues related to the formation of official statistical reporting on recorded cybercrimes. On the basis of official state statistical reporting prepared by the Office of the Prosecutor General of Ukraine and the State Judicial Administration of Ukraine, it is possible to analyze a small group of criminal offenses, namely, those provided for by the articles of Chapter XVI of the Criminal Code of Ukraine.
Some of the «traditional crimes» that fall under the concept of cybercrime are reflected in the departmental statistical reporting of the National Police of Ukraine, but it does not cover all cybercrimes and, of course, takes into account only those that are under the jurisdiction of the National Police of Ukraine. It was concluded that there is no official state statistical reporting on cybercrime in Ukraine. Considering the high latency of this type of criminal offense, it can be stated that it is impossible to conduct an analysis that would fully and reliably reflect the state of cybercrime in UkraineУ статті проаналізовано види, форми та зміст статистичної звітності, що відображає стан і структуру кіберзлочинності в Україні. Зазначається, що у вітчизняному законодавстві на сьогодні не існує чіткого визначення поняття кіберзлочин. Серед науковців та практиків також немає єдиного підходу до окреслення підстав віднесення протиправних діянь до таких злочинів. Разом з тим, така невизначеність негативно відображається на ефективності протидії кіберзлочинності в Украйні. Метою статті є системний аналіз наявних державних статистичних даних, що стосуються кіберзлочинності, осіб, які вчинили кіберзлочини та інших даних, що відображені у різних джерелах; оцінка структури і змісту таких даних та можливостей їх використання для запобігання і та протидії кіберзлочинності; висвітлення проблемних питань стосовно формування офіційної статистичної звітності щодо облікованих кіберзлочинів. На основі офіційної державної статистичної звітності, що готується Офісом Генерального прокурора України та Державною судовою адміністрацією України, можна проаналізувати незначну групу кримінальних правопорушень, а саме, передбачених статтями Розділу XVI КК України.
Частина «традиційних злочинів», які підпадають під поняття кіберзлочини, відображені у відомчій статистичній звітності Національної поліції України, але вона охоплює не всі кіберзлочини і, звичайно ж, враховує лише віднесені до підслідності Національної поліції України. Зроблено висновок про те, що в Україні, відсутня офіційна державна статистична звітність щодо кіберзлочинності. Враховуючи високу латентність цього виду кримінальних правопорушень, можна констатувати, що на сьогодні провести аналіз, який повно і достовірно відобразив б стан кіберзлочинності в Україні неможлив
Вивчення думок студентів вибраних історично неблагополучних навчальних закладів Південної Африки про захист та безпеку
No full textStudents from distinct regions and even abroad flock to campuses of Higher Education Institutions (HEIs) to broaden their knowledge in diverse fields of study. These institutions offer a wide array of academic, social and sports-related programs. However, safety remains a major concern for students worldwide. The increasing number of cases of victimization on and around campuses, including at the Historically Disadvantaged Institutions (HDIs), has necessitated the serious consideration of students' safety. This study aims to explore students' perceptions of safety, as it focuses on Two (02) South African HDIs, specifically focusing at Universities of Limpopo (UL) and Venda (UNIVEN) of South Africa. This study adopted the qualitative approach, employing the case study design, with the aid of exploratory objectives. About Twenty (20) participants were selected using the non-probability: Purposive sampling to take part in semi-structured, face-to-face interviews. The collected data were analysed using the inductive Thematic Content Analysis (TCA) with inductive reasoning.
The findings discovered that inadequate lighting in certain areas of the campus, insufficient Closed-Circuit Television (CCTV) in some student residences, the absence of police patrols around the campus, and the unavailability of emergency phones to contact security officials are factors that contribute to the feeling of insecurity in both on-campus and off-campus housing. The study also found that students are hesitant to travel alone at night, regardless of whether they are living on-campus or off-campus. Not surprisingly, the study found that students who reside off-campus are more afraid of sexual violence than those who reside in on-campus housing. With respect to recommendations, it is advised that it is necessary to install CCTVs in all leased off-campus accommodations as well as the on-campus residences to keep students secure. For students living off-campus, there should be enough transportation to help their movement to and from their respective homes. In addition, it is recommended that police patrols be visually evident on the campus as well as near off-campus accommodations where many students resideСтуденти з різних регіонів і навіть з-за кордону стікаються до кампусів вищих навчальних закладів (ВНЗ), щоб розширити свої знання в різноманітних галузях навчання. Ці заклади пропонують широкий спектр академічних, соціальних і спортивних програм. Проте безпека залишається головною проблемою для студентів у всьому світі. Зростаюча кількість випадків віктимізації в кампусах і навколо них, у тому числі в історично неблагополучних навчальних закладах (ІННЗ), зумовила необхідність серйозного розгляду безпеки студентів. Це дослідження має на меті вивчити уявлення студентів про безпеку, оскільки воно зосереджується на двох (02) південноафриканських ІННЗ, зокрема на університетах Лімпопо (УЛ) і Венди (УНІВЕН). У цьому дослідженні застосовано якісний підхід із використанням дизайну тематичного дослідження за допомогою пошукових цілей. Близько двадцяти (20) учасників було відібрано за допомогою неймовірності: цілеспрямована вибірка для участі в напівструктурованих особистих інтерв’ю. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою індуктивного тематичного аналізу вмісту (ІТА) та індуктивного міркування.
Результати виявили, що недостатнє освітлення в певних частинах кампусу, недостатня система замкнутого телебачення (СЗТ) у деяких кампусах, відсутність поліцейських патрулів навколо кампусу та відсутність телефонів екстрених служб для зв’язку з представниками служби безпеки є факторами, які сприяють відчуттю незахищеності як у кампусі, так і поза ним. Дослідження також показало, що студенти не бажають подорожувати самі вночі, незалежно від того, чи живуть вони в кампусі чи за його межами. Не дивно, що дослідження продемонструвало, що студенти, які живуть за межами кампусу, більше бояться сексуального насильства, ніж ті, хто проживає на території кампусу. Що стосується рекомендацій, радимо встановити відеоспостереження у всіх орендованих приміщеннях за межами кампусу, а також у локаціях на території кампусу, щоб забезпечити безпеку студентів. Для студентів, які живуть за межами кампусу має бути достатньо транспорту, щоб допомогти їм пересуватися до своїх домівок і назад. Крім того, рекомендується, щоб поліцейські патрулі були візуально помітні на території кампусу, а також поблизу приміщень за межами кампусу де проживає багато студенті
Розвиток законодавства України про нагляд і контроль у сфері праці
Get PDFThe study deals with the development of law for supervision and control in the field of labor in independent Ukraine to find out the condition for legal provision of supervision and control through the prism of normatively established terms, definitions, principles and taking into account the approaches, grounded in legal doctrine, regarding the social purpose of supervision and control institution in order to analyze the gaps and conflicts, ways to overcome them. To achieve the goal, we have defined the following tasks: to characterize the normative and legal acts of Ukraine directly or indirectly defining the key provisions that reveal the legal nature of supervision and control: concepts, purpose, task, scope, principles; find out the content and meaning for the provisions of ratified international and European acts regarding the features of supervision and control over compliance with labor law, the state of their implementation into national law; determine the possible options and justify the optimal one of them in terms of enshrining at the legislative level the specifics of the implementation of supervision (control) measures for compliance with labor law. There were used both general (dialectical) and general scientific (analysis and synthesis), as well as special-legal research methods (historical, hermeneutic, formal-legal, prognostic), based on the requirement of a comprehensive analysis of political and legal phenomena during the study research. Their totality made it possible determining the need to implement the norms of ILO Conventions No. 81 and No. 129 into national law and the implementation of the provisions, part six, article 2, the Law of Ukraine "On the basic principles of state supervision (control) in the sphere of economic activity", part four, article 19, the GK of Ukraine by actualizing the specifics of supervision (control) measures implementation enshrining for compliance with labor law at the legal levelМетою статті є дослідження розвитку законодавства про нагляд і контроль у сфері праці в незалежній Україні з тим, щоб з’ясувати стан правового забезпечення нагляду і контролю через призму нормативно закріплених термінів, дефініцій, принципів та з урахуванням обґрунтованих у правовій доктрині підходів щодо соціального призначення інституту нагляду і контролю; проаналізувати прогалини та колізії, шляхи їх подолання. Для досягнення поставленої мети нами визначені такі завдання: охарактеризувати нормативно-правові акти України, у яких прямо чи опосередковано визначені ключові положення, які розкривають правову природу нагляду і контролю, а саме: поняття, мета, завдання, сфера дії, принципи; з’ясувати зміст та значення положень ратифікованих міжнародних та європейських актів щодо особливостей нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства, стан їх імплементації до національного законодавства; визначити можливі варіанти та обґрунтувати оптимальний із них стосовно закріплення на законодавчому рівні особливостей здійснення заходів нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю. Під час проведення дослідження використовувалися як загальні (діалектичний) та загальнонаукові (аналізу та синтезу), так і спеціально-юридичні методи дослідження (історичний, герменевтичний, формально-юридичний, прогностичний), що ґрунтуються на вимозі всебічного аналізу політико-правових явищ. Їх сукупність дала змогу визначити, що необхідність імплементації норм Конвенцій МОП № 81 та № 129 до національного законодавства та виконання приписів частини шостої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 19 ГК України актуалізують закріплення на рівні закону особливостей здійснення заходів нагляду (контролю) за додержанням законодавства про прац
Ефективні засоби правового регулювання зовнішньої торгівлі
No full textThe article proposes means of state-legal regulation of foreign trade, in particular legal, economic (in particular tax), political, financial and administrative instruments. The main shortcomings of the legislation are analyzed, which make it possible to effectively optimize taxation, carry out illegal export of capital and demand compensation from the budget. In order to avoid erosion of the tax base and profit shifting, a single object of taxation is proposed – value added, which is determined by the sum of factor incomes of the payers: wages fund and profit. Substantiated formation principle of the fair market value (price), which is equal to the sum of added value, VAT, charged on it, depreciation of means of production and costs, determined by the fair market value of goods/services, used in production. The established correspondence between the fair market price and the added value allows you to accurately determine the size of the tax base (VAT, personal income tax, profit tax and social contributions) and excludes any known methods of tax optimization. The amount of taxes paid determines the monetary equivalent of the added value and the increase in the sales price at each stage of production and distribution, which excludes the possibility of artificially reducing the tax base and/or transferring profits to jurisdictions with low taxes. The introduction of added value and its components as a single base of basic taxes and fees excludes weak capitalization and any other deductions from the tax base. The proposed definition of a single tax base significantly simplifies the administration of basic taxes and contributions and exhausts measures for the implementation of paragraphs 3, 4 and 5 of the BEPS plan.У статті запропоновано засоби державно-правового регулювання зовнішньої торгівлі, зокрема правові, економічні (зокрема податкові), політичні, фінансові та адміністративні інструменти. Проаналізовано основні недоліки законодавства, які дають змогу ефективно оптимізувати оподаткування, здійснювати незаконний вивіз капіталу та вимагати відшкодування з бюджету. З метою уникнення розмивання податкової бази та переміщення прибутку пропонується єдиний об’єкт оподаткування – додана вартість, яка визначається сумою факторних доходів платників: фонду оплати праці та прибутку. Обґрунтовано принцип формування справедливої ринкової вартості (ціни), яка дорівнює сумі доданої вартості, нарахованого на неї ПДВ, амортизації засобів виробництва та витрат, визначених за справедливою ринковою вартістю товарів/послуг, що використовуються у виробництві. Встановлена відповідність між справедливою ринковою ціною та доданою вартістю дозволяє точно визначити розмір бази оподаткування (ПДВ, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток та соціальних внесків) і виключає будь-які відомі методи податкової оптимізації. Розмір сплачених податків визначає грошовий еквівалент доданої вартості та збільшення ціни реалізації на кожному етапі виробництва та розподілу, що виключає можливість штучного зменшення податкової бази та/або переведення прибутку в юрисдикції з низькими податками. Запровадження доданої вартості та її складових як єдиної бази основних податків і зборів виключає слабку капіталізацію та будь-які інші вирахування з бази оподаткування. Запропоноване визначення єдиної бази оподаткування суттєво спрощує адміністрування основних податків і внесків та вичерпує заходи щодо реалізації параграфів 3, 4 та 5 плану BEPS
Правова допомога потерпілим особам внаслідок зґвалтування в умовах війни
Get PDFThe relevance of the problem of crimes against sexual freedom (rapes), committed by the military men of the aggressor country in the temporarily occupied territories of Ukraine, is determined as a direct violation of domestic legislation and international norms of humanitarian law.
The essence of the crime against sexual freedom and human inviolability as a socio-legal problem and a personal tragedy in the conditions of war is revealed. Attention is paid to the provision of psychological and pre-medical assistance to victims of sexual violence. The organizational and legal response measures of law enforcement agencies and other social institutions of the state to rapes, committed by the occupiers, are revealed, the procedure for investigation and documentation by a special mobile police group of facts of sexual violence by the occupiers is characterised. Recommendations for overcoming agraphobia are given.
In order to provide effective emergency medical and legal assistance to victims of rape in wartime, prevention of agraphobia, it is advisable to take into account a set of conditions: 1) in order to minimize the victim's destructive experiences of rape, it is advisable to use the technique of self-meditation and dissociation, to promote conviction about the guilt of the rapist-occupier; 2) pay attention to medical self-help, taking into account the existing contraindications to the use of available medical products, if possible, contact a gynecologist for a medical examination (avoidance of unwanted pregnancy); 3) provide operational information to law enforcement agencies about the facts of committed crimes, the location of victims, etc., to increase the efficiency of the investigation; 4) to conduct active monitoring of the specified problem by police units in the liberated territories; 5) to carry out mandatory documentation of the fact of the crime in accordance with legal requirements; 6) to take into account certain limitations in the attitude/communication with the injured person in order to avoid further psychological injuryУ дослідженні визначено актуальність проблеми вчинених військовими країни-агресора злочинів проти статевої свободи (зґвалтувань) на тимчасово окупованих територіях України як пряме порушення вітчизняного законодавства та міжнародних норм гуманітарного права.
Розкрито сутність злочину проти статевої свободи і недоторканості людини як соціально-правової проблеми та особистої трагедії в умовах війни. Приділено увагу наданню психологічної та домедичної допомоги потерпілим від сексуального насилля. Розкрито організаційно-правові заходи реагування правоохоронних органів та інших соціальних інститутів держави щодо вчинених окупантами зґвалтувань, охарактеризовано порядок розслідування та документування спеціальною мобільною групою поліції фактів сексуального насилля окупантами. Надано рекомендації щодо подолання аграфобії.
Для надання ефективної екстреної медичної та правової допомоги потерпілими особам внаслідок зґвалтування в умовах війни, профілактики аграфобії доцільно враховувати комплекс умов: 1) з метою мінімізації у потерпілої особи деструктивних переживань зґвалтування доцільно застосовувати прийом самомедитації та дисоціації, сприяти переконанню щодо вини ґвалтівника-окупанта; 2) приділити увагу медичній самодопомозі з врахуванням існуючих протипоказань щодо застосування доступних медичних засобів, за можливості – звернутися до лікаря-гінеколога для медогляду (уникнення небажаної вагітності); 3) надавати оперативну інформацію правоохоронним органам про факти вчинених злочинів, місцезнаходження потерпілих осіб тощо для підвищення ефективності розслідування; 4) проводити підрозділам поліції активний моніторинг зазначеної проблеми на звільнених територіях; 5) здійснювати обов’язкове документування факту злочину згідно правових вимог; 6) враховувати визначені обмеження у ставленні/спілкуванні з потерпілою особою для уникнення подальшого психологічного травмуванн
Відшкодування моральної шкоди працівнику, заподіяної внаслідок незаконного звільнення
Get PDFThe employee is always the weaker party in labor relations, because it is the owner who determines the nature, regime and conditions of work, wages, the procedure for calculating fees and penalties. Taking into account the above, the Basic Law of Ukraine guarantees protection against illegal dismissal to all workers. In the case of abuse on the part of the owner, the employee, among other things, has the right to demand compensation for moral damage in the case when illegal dismissal led to his (her) suffering. The purpose of our article is to determine the specifics of compensation for moral damage, caused under the specified circumstances. In the course of the research, the conditions, under which moral damage at dismissal is deemed to have been caused by, were clarified. The grounds for the establishment of labor relations, which are an employment agreement, a contract as a specific form of an employment agreement, and a civil law contract, were defined. It is proved, that the fact of being in an employment relationship can be established extra judicially (by conducting negotiations with the employer or sending appeals simultaneously to the territorial bodies of the State Labor Service of Ukraine and the State Tax Service of Ukraine) or in court (on the basis of Article 315 of the Code of Civil Procedure Code of Ukraine). It is established, that moral suffering of the person, who was illegally dismissed, can be manifested in the victim's negative mental states (stress, depression, anxiety), which are reflected in his (her) consciousness. It is substantiated, that Ukrainian legislation does not directly list actions causing employee’s suffering; however, the Labor Code of Ukraine does not contain any restrictions or exclusions for compensation for moral damage in case of violation of the latter's labor rights. It is stated, that a three-month time limit applies to claims for moral damages in cases, provided for by labor legislation. However, in the case of exceeding it for valid reasons, the district, district in the city, city or city and district court may reinstate itПрацівник завжди є слабшою стороною у трудових правовідносинах, адже саме власник визначає характер, режим і умови праці, розмір заробітної плати, порядок нарахування премій і стягнень. Враховуючи зазначене, в Основному Законі України всім працюючим гарантується захист від незаконного звільнення. У випадку ж зловживань збоку власника, працівник, між іншим, має право вимагати відшкодування моральної шкоди у випадку, якщо незаконне звільнення призвело до його страждань. Метою статті є визначення особливостей відшкодування моральної шкоди, заподіяної за вказаних обставин. У ході проведення дослідження з’ясовано умови, за яких моральна шкода при звільненні вважається заподіяною. Визначено підстави виникнення трудових правовідносин, якими є трудовий договір, контракт як особлива форма трудового договору та цивільно-правовий договір. Досліджено, що факт перебування у трудових правовідносинах може встановлюватися у позасудовому (шляхом проведення переговорів з роботодавцем або направлення звернень одночасно до територіальних органів Державної служби України з питань праці та Державної податкової служби України) чи судовому порядку (визначається на підставі ст. 315 ЦПК України). Встановлено, що моральні страждання особи, яка постраждала від незаконного звільнення, можуть проявлятися у негативних психічних станах потерпілого (стрес, депресія, тривога), які відбиваються у його свідомості. Обґрунтовано, що в українському законодавстві прямо не перераховані дії, які викликають страждання працівника, втім КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав останнього. Встановлено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк. Однак у разі його пропуску з поважних причин, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може його поновит