ScienceRise: Juridical Science
Not a member yet
219 research outputs found
Sort by
Поділ та виділ як правові форми розукрупнення господарських організацій
Get PDFThe article highlights the issues of division and spin-off as legal forms of disaggregation of economic organisations, provides legal regulation of these forms in Ukraine, the EU, foreign countries (Germany, Poland) and the relevant analysis of court practice.
The author identifies the general (common) features of division and spin-off of economic organisations according to the following criteria: subject composition, purpose, legal form of disaggregation, basis for legal relations; documentation of property transfer, rights and obligations; universal legal succession; and subsidiary liability. The author distinguishes special (distinctive) features of division and spin-off of economic entities according to the following criteria: legal result; legal consequences; and the moment of procedure completion.
It is substantiated that it is advisable to regulate the basic concepts and essential characteristics of disaggregation of economic organisations by means of division and spin-off in the Commercial Code of Ukraine or, in the future, in the Economic Code of Ukraine. In this regard, the author provides the wording of the relevant definitions of division and spin-off, which is proposed to be enshrined in parts 4 and 5 of Article 59¹ ‘Termination of an Economic Organization by Reorganisation’.
It is found that the analysis of court practice regarding the essence of reorganisation in the form of spin-off shows a difference in approaches, which are fundamentally opposite in nature, when: (1) spin-off is not recognised as a type of termination or reorganisation of a legal entity; (2) spin-off is defined as a form of reorganisation of a legal entity. The author proves that such ambiguity of court practice affects the consideration of a case on the merits, in particular, when changing the subject composition in land lease agreements in the event of a lessee's reorganisation by way of spin-off.
The author proposes, taking into account the legislation of foreign countries (Germany and Poland) and EU law, to introduce the following legal forms and constructions into the current legislation of Ukraine: (1) ‘division by acquisition’ (simultaneous use of the forms of division and accession), (2) ‘spin-off by acquisition’ (simultaneous use of the forms of spin-off and accession); (3) ‘separation’ (for JSC, LLC, ALC) - by the formation of a new company and by acquisition.В статті висвітлено питання поділу та виділу як правових форм розукрупнення господарських організацій, проведено правове регулювання зазначених форм в Україні, ЄС, зарубіжних країнах (Німеччини, Польщі) та відповідний аналіз судової практики.
Встановлено загальні (спільні) ознаки поділу та виділу господарських організацій за такими критеріями: суб’єктний склад, мета, правова форма розукрупнення, підстава виникнення правовідносин; документальне оформлення передачі майна, прав та обов’язків; універсальне правонаступництво; субсидіарна відповідальність. Виокремлено спеціальні (відмінні) ознаки поділу та виділу господарських організацій за наступними критеріями: правовий результат; правові наслідки; момент завершення процедури.
Обґрунтовано, що основні поняття, сутнісні характеристики щодо розукрупнення господарських організацій шляхом поділу та виділу, доцільно унормувати саме в Господарському кодексі України або в перспективі – в Економічному кодексі України. У зв’язку із чим надається редакція відповідних визначень-дефініцій поділу та виділу, яку пропонується закріпити в ч. 4 та 5 ст. 59¹ «Припинення господарської організації шляхом реорганізації».
З’ясовано, що проведений аналіз судової практики щодо сутності реорганізації у формі виділу свідчить про різницю підходів, які мають кардинально протилежний характер, коли: (1) виділ не визнається різновидом припинення або реорганізації юридичної особи; (2) виділ визначається як форма реорганізації юридичної особи. Доведено, що така неоднозначність судової практики впливає на розгляд справи за суттю, зокрема під час зміни суб’єктного складу у договорах оренди землі у разі реорганізації орендаря шляхом виділу.
Запропоновано з урахуванням законодавства зарубіжних країн (Німеччини та Польщі) і права ЄС ввести в чинне законодавство України наступні правові форми-конструкції: (1) «поділ шляхом придбання» (одночасне використання форм поділу та приєднання), (2) «виділ шляхом придбання» (одночасне використання форм виділу та приєднання); (3) «відділення» (для АТ, ТОВ, ТДВ) – шляхом заснування та шляхом придбання
Трансфертне ціноутворення нематеріальних активів: проблеми правозастосування
Get PDFThe paper analyzes the use of intangible assets to shift profits to jurisdictions that apply low income tax rates. The possibility of using standard methods of transfer pricing for valuation of intangible assets was studied. It has been established that it is very difficult to evaluate intangible assets based on the principle of an arm’s length, and in many cases it is impossible. It has been proven that the best estimate of intangible assets is the fair market value, which is determined by the increase in profit, provided by the use of the corresponding intangible asset. The introduction of taxation based on the source principle is the best alternative to transfer pricing methods, and does not require the valuation of intangible assets. The tax service must control the total income of the payer and its proper taxation according to the source principle. The payment of royalties must be made from the profit after its taxation in the country of the source of income, which excludes taxation in the country where the intangible asset is registered. The place of taxation of the paid royalty amount is determined by the resident status of the recipient. Payments to residents are taxed in the country of source, and the remainder is subject to repatriation to the non-resident. The meaning of the "resident" concept in relation to physical and legal entities has been clarified and criteria for their unambiguous identification have been introduced. The only criterion for determining the resident status of a natural person is his/her citizenship. Effective tax incentives are proposed for disclosure of non-resident asset owners, which allows taxation of the worldwide income of state residents. The introduction of taxation based on the principle of source automatically excludes the possibility of double taxation and provides for the cancellation of all tax agreements that do not meet the proposed criteria for the identification of physical and legal entity-residents. It is extremely important for Ukraine to cancel agreements with Cyprus, the Netherlands, Luxembourg and the British Virgin IslandsУ роботі проаналізовано використання нематеріальних активів для переміщення прибутків у юрисдикції, які застосовують низькі ставки податку на доходи. Досліджено можливості застосування стандартних методів трансфертного ціноутворення для оцінки нематеріальних активів. Встановлено, що оцінити нематеріальні активи на базі принципу витягнутої руки дуже складно, а в багатьох випадках неможливо. Доведено, що найкращою оцінкою нематеріальних активів є справедлива ринкова вартість, яка визначається приростом прибутку, що забезпечується застосуванням відповідного нематеріального активу. Запровадження оподаткування за принципом джерела є найкращою альтернативою методам трансфертного ціноутворення, та не потребує оцінки нематеріальних активів. Податкова служба має контролювати сумарний прибуток платника і його належне оподаткування за принципом джерела. Виплата роялті має здійснюватися з прибутку після його оподаткування в країні джерела доходу, що виключає оподаткування в країні, де зареєстровано нематеріальний актив. Місце оподаткування виплаченої суми роялті визначається резидентським статусом отримувача. Виплати на користь резидентів оподатковується в країні джерела, а решта підлягає репатріації нерезиденту. Уточнено зміст поняття «резидент» щодо фізичних і юридичних осіб та запроваджено критерії для їх однозначної ідентифікації. Єдиним критерієм визначення статусу фізичної особи-резидента є її громадянство. Запропоновано дієві податкові стимули для розкриття власників активів нерезидента, що дозволяє здійснювати оподаткування світового доходу резидентів держави. Запровадження оподаткування за принципом джерела автоматично виключає можливість подвійного оподаткування та передбачає скасування усіх податкових угод, які не відповідають запропонованим критеріям ідентифікації фізичної і юридичної особи-резидента. Для України надзвичайно важливо скасувати угоди з Кіпром, Нідерландами, Люксембургом та Британськими Віргінськими островам
Ключові етапи адаптації acquis communautaire до правової системи України: історичний огляд
Get PDFThe article is aimed at clarifying the status of regulatory and legal support for the process of adaptation of the national legislation to the acquis communautaire. It is stated that the Ukrainian state has already completed most of the steps to join the EU. Attention is focused on the relevance of the study, which is due to Ukraine's officially obtaining the EU candidate status and the transition to the negotiation process between the EU and Ukraine on the latter's accession to the EU.
The author analyses the provisions of Ukrainian legislation and scientific research on the understanding of the concept of ‘acquis communautaire’. The author's definition of this legal phenomenon is formulated, which should be understood as the sources of EU law, standards, principles of external and internal activities and other achievements of the European Communities.
The author's own approach to distinguishing four stages of adaptation of the national legislation to the acquis communautaire in chronological order is proposed. The first stage was when Ukrainian legislation implemented the EU norms and standards to establish economic cooperation between Ukraine and the EU in various areas for the development of various relations between the partners. The second stage was a testament to the irresistible desire of Ukraine and Ukrainians to be part of the EU community and contributed to the signing and entry into force of the EU-Ukraine Association Agreement. The third stage demonstrates Ukraine's path from the signing of the EU-Ukraine Association Agreement to the EU candidate status. The fourth stage is connected with the European Council's announcement of the start of negotiations with Ukraine on the country's accession to the EU and the need for comprehensive harmonisation and adaptation of Ukrainian legislation to the EU acquis in connection with the prospect of EU membership.
It is emphasised that the implementation of the acquis communautaire into the national legal system should pursue national interests and be a political, economic, legal and social consensus on key issues of European integration transformationsСтаття присвячена з’ясуванню стану нормативно-правового забезпечення процесу адаптації вітчизняного законодавства до acquis communautaire. Констатовано, що українською державою вже пройдено більшість кроків для вступу до ЄС. Акцентовано увагу на актуальності дослідження, що зумовлена офіційним отриманням України статусу кандидата в члени ЄС та переходом до переговорного процесу між ЄС та Україною щодо вступу останньої в ЄС.
Проаналізовано положення українського законодавства та наукові дослідження щодо розуміння поняття «acquis communautaire». Сформульовано авторське визначення цього правового явища, під яким слід розуміти джерела права ЄС, стандарти, принципи зовнішньої та внутрішньої діяльності та інші надбання Європейських Співтовариств.
Запропоновано авторський підхід до виокремлення чотирьох етапів адаптації вітчизняного законодавства до acquis communautaire в хронологічному порядку. Перший етап, на якому українське законодавство імплементовувало норми, стандарти ЄС для налагодження економічного співробітництва України і ЄС в різних сферах задля розвитку різноманітних відносин між партнерами. Другий етап був свідченням непереборного прагнення України та українців бути частиною спільноти ЄС та сприяв підписанню та набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Третій етап демонструє шлях України від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Четвертий етап пов’язаний із повідомлення Європейською радою про початок переговорів з Україною про вступ країни до ЄС та необхідністю всеохоплюючою гармонізацією, адаптацією українського законодавства до acquis ЄС у зв’язку із перспективою членства в ЄС
Наголошено, що впровадження acquis communautaire в національну правову систему повино переслідувати національні інтереси та бути політичним, економічним, правовим, соціальним консенсусом з ключових питань євроінтеграційних перетворен
Особливості відшкодування моральної шкоди працівнику за законодавством Англії
Get PDFThe purpose of the study is to examine and analyze the peculiarities of moral damage compensation in general and within the framework of labor relations in particular, with the aim of studying the positive experience of a leading European country and the possibility of its further implementation into Ukrainian legislation. It is established that the English legal system compensates both material (pecuniary) damages and moral (non-pecuniary) damages. The latter, in turn, include: pain and suffering; loss of well-being; physical injuries; social discredit; mental disorder. A traditional criterion for compensation in this country is the difference in the claimant’s situation before and after the damage, which applies to both material and non-material losses. However, due to the imprecision of such an assessment, fair satisfaction is usually applied. It is determined that a claimant can seek compensation for moral damage within the framework of labor relations only in cases of workplace discrimination. The Equality Act 2010 prohibits workplace discrimination based on certain characteristics, known as «protected characteristics». These include: age, disability, gender (including gender reassignment), marriage (including civil partnership), pregnancy and maternity, race, religion or belief, and sexual orientation. In cases of unlawful behavior by an employer and the inability to resolve the issue directly with him (her), an individual has the right to file a claim with the Employment Tribunal, which may award compensation for emotional distress even in the absence of financial losses. A Schedule of Loss is a key document in every discrimination case, prepared by the claimant and submitted to the Tribunal before the case hearing. The Tribunal determines the amount of compensation for moral damage within the so-called «Vento bands»Метою дослідження є вивчення та аналіз особливостей відшкодування моральної шкоди загалом та у рамках трудових відносин зокрема з метою вивчення позитивного досвіду провідної європейської країни та можливості його подальшої імплементації до українського законодавства. Встановлено, що в англійській правовій системі компенсуються як матеріальні (майнові) збитки, так і моральна шкода (немайнові збитки). Остання, у свою чергу, включає: біль і страждання; втрату добробуту; фізичні ушкодження; соціальну дискредитацію; психічний розлад. Традиційним критерієм компенсації у цій країні є різниця у зміні становища позивача, що стосується як матеріальних, так і нематеріальних збитків. Проте через неточність такої оцінки, зазвичай використовується саме справедлива сатисфакція. Визначено, що вимагати відшкодування моральної шкоди у рамках трудових правовідносин позивач може лише у випадку дискримінації на робочому місці. Так, Акт про рівність 2010 року забороняє дискримінацію на роботі на основі певних ознак, відомих як «захищені характеристики». До них належать: вік, інвалідність, стать (у тому числі її зміна), шлюб (включаючи цивільний), вагітність і материнство, раса, релігія або переконання, сексуальна орієнтація. У випадку незаконної поведінки збоку роботодавця і неможливості вирішити це питання з ним безпосередньо, особа вправі звернутися з відповідною заявою до Трибуналу з розгляду трудових спорів, який може присудити потерпілому компенсацію за душевні страждання навіть за відсутності фінансових збитків. Розрахунок збитків – це ключовий документ у кожній справі з питань дискримінації, який готує позивач і подає до Трибуналу до початку розгляду справи. Останній вирішує питання про розмір компенсації моральної шкоди у межах так званих «діапазонів Венто
Особливості відкриття матеріалів під час підготовчого провадження за кримінальним процесуальним законодавством України та в практиці його реалізації
Get PDFThe article is devoted to the peculiarities of discovery of materials during the preparatory proceedings in the criminal procedure of Ukraine. The author notes that among the provisions of the CPC of Ukraine, which provide for the possibility of familiarization with materials during the preparatory proceedings, there are both those which establish such a possibility not under the procedure of discovery (Article 317 of the CPC of Ukraine) and those with which the legislator associates this possibility precisely in the order of the procedure of discovery (Article 290(11), Article 314(2)(2) of the CPC of Ukraine). The purpose of the study is to clarify the peculiarities of discovery of materials during the preparatory proceedings under the criminal procedural legislation of Ukraine and in the practice of its implementation.
Using general scientific and specific scientific methods of cognition, analyzing the provisions of criminal procedure legislation, its application practice and doctrinal sources, the article clarifies the issue of the possibility of opening materials under Article 290 of the CPC of Ukraine during the preparatory proceedings, mentions the issue of opening pre-trial investigation materials during the preparatory proceedings in case of involvement of a new defense counsel in the proceedings after the pre-trial investigation is completed, outlines the issue of peculiarities of opening the investigation materials at the preparatory court hearing.
As a result of the study, the author emphasizes that the actual disclosure of materials within the meaning of Article 290 of the CPC of Ukraine during the preparatory proceedings is rare, although in certain situations it takes place, and is carried out with due regard for Article 290(11) of the CPC of Ukraine. Attention is drawn to the relevance of researchers' proposals regarding the possibility of applying Article 290(11) of the CPC of Ukraine to ensure disclosure of pre-trial investigation materials during the preparatory proceedings in case of engagement of a new defense counsel in the preparatory proceedings, but it is emphasized that Article 290(11) of the CPC of Ukraine is applied by analogy in such cases. The author gives examples of interpretation of the concept of “objective impossibility to get acquainted with the materials”, referred to in Article 314(2)(2) of the CPC of UkraineСтаття присвячена особливостям відкриття матеріалів під час підготовчого провадження у кримінальному процесі України. У публікації зазначається, що з-поміж положень КПК України, в яких передбачена можливість ознайомлення з матеріалами під час підготовчого провадження, є як ті, що встановлюють таку можливість не за процедурою відкриття матеріалів (ст. 317 КПК України), так і ті, з якими законодавець пов’язує цю можливість саме в порядку відкриття матеріалів (ч. 11 ст. 290, абз. 2 ч. 2 ст. 314 КПК України). Метою дослідження є з’ясування особливостей відкриття матеріалів під час підготовчого провадження за кримінальним процесуальним законодавством України та в практиці його реалізації.
Використовуючи загальнонаукові та конкретно-наукові методи пізнання, аналізуючи норми кримінального процесуального законодавства, практику його застосування та доктринальні джерела, в статті з’ясовується питання про можливість відкриття матеріалів відповідно до ст. 290 КПК України під час підготовчого провадження, згадується проблематика відкриття матеріалів досудового розслідування під час підготовчого провадження в разі залучення нового захисника у провадження вже після закінчення досудового розслідування, окреслюється питання особливостей відкриття матеріалів дізнання на підготовчому судовому засіданні.
В результаті проведеного дослідження підкреслюється, що власне відкриття матеріалів у значенні, закладеному ст. 290 КПК України, під час підготовчого провадження є рідкістю, хоча в певних ситуаціях має місце, здійснюється із врахуванням ч. 11 ст. 290 КПК України. Звертається увага на доречності пропозицій дослідників щодо можливості застосування ч. 11 ст. 290 КПК України для забезпечення відкриття матеріалів досудового розслідування під час підготовчого провадження в разі залучення нового захисника саме у підготовчому провадженні, але підкреслюється при цьому, що ч. 11 ст. 290 КПК України в таких випадках застосовується за аналогією. Даються приклади тлумачення поняття «об’єктивна неможливість ознайомитися з матеріалами», що згадується в абз. 2 ч. 2 ст. 314 КПК Україн
Порівняльний аналіз функцій судових органів та органів нотаріату
Get PDFA comparative analysis of the functions of judicial bodies and notary bodies was carried out through a constructive analysis of norms of civil legislation, unexplored aspects of these functions were identified. Both general theoretical and special methods became the methodological basis of the research. The method of comparative analysis made it possible to determine the common and distinctive features of the functions of the court and the notary in civil legal relations. The dialectical method made it possible to find out which of the functions can be transferred from the competence of one body to another. It has been clarified what role both courts and notaries play in regulating civil legal relations. Forms of protection of civil rights and interests by both notary and judicial bodies were studied. It has been established that the implementation of an executive inscription on a debt document by a notary is not the only form of protection of civil rights and interests of individuals and legal entities by a notary. It has been determined that the role of the court in civil legal relations is not limited to the protection of the violated right or interest, in particular, when deciding the issue of limiting the civil capacity of a person or recognizing him/her as incapable, establishing guardianship and care by the court. It is proposed to introduce a new institution of civil law regarding the exercise by an individual of an order for guardianship or care in the event of his/her future incapacity or limitation in legal capacity, as well as to expand the limits of the exercise of civil rights by individuals and to grant such powers to the notary through the certification of a certain type of contract or order, in order to reduce the burden to the judicial system in cases where there is no legal dispute. It has been established that both judicial bodies and notary bodies have a common subject of regulation in civil legal relations, while it is noted that judicial bodies have an influence on the notary in the context of the possibility of invalidating transactions that were notarizedПроведено порівняльний аналіз функцій судових органів та органів нотаріату через конструктивний аналіз норм цивільного законодавства, встановлено недосліджені аспекти в цих функціях. Методологічною основою дослідження стали як загальнотеоретичні, так і спеціальні методи. Метод порівняльного аналізу дає можливість визначити спільні та відмінні риси функцій суду та нотаріату в цивільних правовідносинах. Діалектичний метод надав можливість з’ясувати які з функцій можуть бути передані від компетенції одного органу до іншого. З’ясовано яку роль виконують як суди, так і нотаріат в регулюванні цивільних правовідносин. Досліджено форми захисту цивільних прав та інтересів як органами нотаріату, так і судовими органами. Встановлено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі не є єдиною формою захисту цивільних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб нотаріусом. Визначено, що роль суду в цивільних правовідносинах не зводиться лише до захисту порушеного права чи інтересу, зокрема при вирішенні питання обмеження цивільної дієздатності особи чи визнання її недієздатною, встановлення опіки та піклування судом. Запропоновано запровадити новий інститут цивільного права щодо здійснення фізичною особою розпорядження про опіку чи піклування на випадок своєї майбутньої недієздатності або обмеження в дієздатності, а також розширити межі здійснення цивільних прав фізичними особами і надати такі повноваження нотаріату через посвідчення певного виду договору або розпорядження, чим зменшити навантаження на судову систему у справах, де відсутній спір про право. Встановлено, що як і судові органи, так і органи нотаріату мають спільний предмет регулювання в цивільних правовідносинах, при цьому відзначено, що судові органи мають вплив на нотаріат в контексті можливості визнання недійсними правочинів, що були посвідчені в нотаріальному порядк
Правові казуси в механізмах державної влади під час дії правового режиму воєнного стану: переміщення військовослужбовців Національної Гвардії України
Get PDFThe article is devoted to a comprehensive study of the current legislation, which regulates issues related to the movement of military personnel of the National Guard of Ukraine during the legal regime of martial law. Analyzed such legislative acts as the Laws of Ukraine "On ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons", "On military duty and military service", the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the registration of internally displaced persons", the Order of the Ministry of Internal Affairs "On approval of Instructions on the specifics sending military personnel of the National Guard of Ukraine on business trips within Ukraine and abroad” and others.
Based on the results of the study, the author's vision of the causes and conditions that contributed to legal incidents in the mechanisms of state power was formed. It has been determined, that the main reasons contributing to legal incidents in the mechanisms of state power are: 1) the absence or incompleteness of the rules of law necessary for the effective regulation of social and legal relations; 2) subjective interpretation of the rule of law by an individual. The conditions are: 1) the weak legal technique of law enforcement acts; 2) the actual composition of social and legal relations.
Under the weak legal technique of law enforcement acts is meant a weak degree of the system, which is based on the achievements of the theory of law and the principles, methods, means, rules (logical, structural, linguistic), proven by the practice of lawmaking, for the preparation of the regulatory legal and law enforcement acts most qualitatively perfect in form and structure, used in the development and systematization of acts to ensure their perfection.
The actual composition of social legal relations is defined as the presence of all constituent elements of legal facts (a set of various legal facts) of social legal relations, as well as their certain sequential accumulation, a certain order of elements.
Also, the article focuses on the problematic issues that military personnel under contract face during military serviceСтаттю присвячено комплексному дослідженню чинного законодавства, яке регулює питання щодо переміщення військовослужбовців Національної гвардії України під час дії правового режиму воєнного стану. Проаналізовано такі законодавчі акти, як Закони України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про військовий обов’язок і військову службу», Постанову Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб», Наказ Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Інструкції про особливості направлення військовослужбовців Національної гвардії України в службові відрядження в межах України та за кордон» тощо.
За результатами дослідження сформовано авторське бачення причин та умов, що сприяли правовим казусам в механізмах державної влади. Визначено, що основними причинами, які сприяють правовим казусам в механізмах державної влади, є: 1) відсутність чи неповнота норм права, необхідних для ефективного регулювання суспільно-правових відносин; 2) суб’єктивна інтерпретація норми права індивідом. Умовами виступають: 1) слабка юридична техніка правозастосовних актів; 2) фактичний склад суспільно-правових відносин.
Під слабкою юридичною технікою правозастосовних актів розуміється слабкий ступінь системи, заснованої на досягненнях теорії права та перевірених практикою правотворчості принципів, прийомів, засобів, правил (логічних, структурних, лінгвістичних) підготовки найбільш якісно вчинених за формою та структурою нормативно-правових та правозастосовних актів, використовуваних при виробленні та систематизації актів для забезпечення їх досконалості.
Фактичний склад суспільно-правових відносин визначено як наявність усіх складових елементів юридичних фактів (сукупність різних юридичних фактів) суспільно-правових відносин, а також певне їх послідовне накопичення, певний порядок елементів.
Також, у статті наголошено на проблемних питаннях, з якими стикаються військовослужбовці за контрактом під час проходження військової служб
Застосування права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку у разі невиконання зустрічного обов’язку іншою стороною
Get PDFThe article is devoted to the application of the right to suspension or complete or partial refusal to perform the obligation in case of non-performance of the counter-obligation by the other party, which provided for in Part 3 of Art. 538 of the Civil Code of Ukraine.
The purpose of the article is to determine the scope and mechanism of application of the creditor's right to suspension or partial or complete refusal to perform in case of default by the debtor (to which obligations the right applies and the mechanism of its implementation).
The material for the study was the scientific works of classic civilians in the field of compulsory, as well as modern research of Ukrainian civilian scientists.
Research results. In the course of the article, the author clarifies which responsibilities should be considered reciprocal, distinction between conflicting and interdependent responsibilities. The author highlights the application of Part 3 of Art. 538 of the Civil Code of Ukraine in case of non-fulfillment by the buyer of the obligation to prepay for the goods. It is proven, that the norm of Part 3 of Art. 538 of the Civil Code of Ukraine may be applied in certain cases to unilateral transactions. The legal nature of the right to suspend or refuse to perform a duty in full or in part has been clarified: the author has concluded that this is the way to protect civil rights and interests. It is noted, that the law under investigation can be applied in case of non-fulfillment of a negative obligation by the other party.
At the end of the article the conclusions, made by the author as a result of the research, are stated. In particular, it is stated, that the right to suspend or refuse to perform an obligation is applied in obligations, in which the performance is not simultaneous, but provides for a certain procedure for the parties to perform their duties. The specified right can be applied in case of non-fulfillment by the other party of the obligation of the basic duty, non-fulfillment of the auxiliary duty does not give the right to suspension or refusal of performance of the duty by other partyДослідження присвячене застосуванню права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку у разі невиконання зустрічного обов'язку іншою стороною, яке передбачене у ч. 3 ст. 538 ЦК України.
Метою статті є визначення сфери та механізму застосування права кредитора на зупинення чи часткову або повну відмову від виконання у разі невиконання зустрічного обов’язку боржником (до яких зобов’язань застосовується вказане право та механізм його реалізації).
Матеріалом для дослідження послугували наукові праці цивілістів-класиків у сфері зобов’язального, а також дослідження українських вчених-цивілістів.
Результати дослідження. У ході статті автор з’ясовує, які обов’язки повинні вважатися зустрічними, розмежовано зустрічні та взаємозалежні обов’язки. Автором висвітлені питання застосування ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару. Доведено, що норма ч. 3 ст. 538 ЦК України може застосовуватися у певних випадках і до односторонніх правочинів. З’ясовано правову природу права на зупинення або повну чи часткову відмову від виконання обов’язку: автор дійшов висновку, що це є способом захисту цивільних прав та інтересів. Звернено увагу, що досліджуване право може застосовуватися у разі невиконання іншою стороною негативного зобов’язання.
Висновки. Право на зупинення чи відмову від виконання обов’язку застосовується у зобов’язаннях, в яких виконання є не одночасним, а передбачається певний порядок виконання сторонами своїх обов’язків. Вказане право можна застосувати у разі невиконання іншою стороною зобов’язання саме основного обов’язку, невиконання допоміжного обов’язку не надає права на зупинення чи відмову від виконання свого обов’язку іншою стороно
Пошукове дослідження вбивств, пов’язаних із альбінізмом, у поселеннях Умхлабуялінґана в Провінції Квазулу-Натал, Південна Африка
No full textPeople with Albinism are often terrified as the nature and extent of this crime continue increasing. Africa is mainly dealing with this issue, and South Africa appears to be one of the countries grappling with this horrific crime. Thus, this study’s main objective was to explore the Albnism killings of Umhlabuyalingana of KwaZulu-Natal (KZN) Province, South Africa, focusing on the nature of this practice and the perceptions of community members on this scourge. This qualitative study adopted the case study research design, aided by an exploratory research objective. About Twenty (20) participants were selected in Umhlabauyalingana area, using the convenience sampling technique; they were all subjected to one-on-one interviews. The collected data were analysed using the inductive Thematic Content Analysis (TCA) method. This study establishes that albinism genocide has an adverse effect on the livelihood of people living with albinism in the community. This scourge do affects their daily lives, hugely affecting performance of their duties without fear of being abducted. Moreover, individuals closer to the potential victims also fear for the lives of their loved ones. Therefore, albinism killings affects the entire community and people closer to the potential vitims/victim. For recommendation:visible and responsive programmes must be established across South AfricaЛюди з альбінізмом часто налякані, оскільки характер і масштаби злочину, пов’язаного з цим явищем, продовжують зростати. З цією проблемою в основному стикається Африка, а Південна Африка, здається, є однією з країн, які борються з цим жахливим злочином. Таким чином, основною метою цієї роботи було дослідити вбивства албіносів Умхлабуялінгана провінції КваЗулу-Натал (КЗН), Південна Африка, зосередившись на характері цієї практики та сприйнятті членами громади цього лиха. У цьому якісному дослідженні було використано дизайн тематичного дослідження, якому сприяла поставлена мета. Близько двадцяти (20) учасників було відібрано в районі Умхлабауялінгана за допомогою зручної техніки вибірки; усі вони проходили інтерв'ю один на один. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою методу індуктивного тематичного аналізу вмісту (ІТA). Це дослідження встановлює, що геноцид альбіносів негативно впливає на існування людей, які живуть з альбінізмом у суспільстві. Це лихо впливає на їхнє повсякденне життя, значною мірою на їхнє суспільне функціонування через страх бути викраденими. Крім того, особи, які знаходяться поруч з потенційними жертвами, також побоюються за життя своїх близьких. Таким чином, вбивства через альбінізм впливають на людей, які знаходяться поруч з потенційноїю жертвою/жертвами та спільноту в цілому. Для рекомендації: по всій Південній Африці мають бути створені доступні адаптивні програм
Правовий звичай та інші правила, утворені практикою: проблеми співвідношення
Get PDFThe article is devoted to the issues of the comparison between legal custom and other rules, formed by practice. In particular, the correlation of legal custom with the practice of state authorities, legal precedent and personal business practice is considered. Identifying the relationships between them makes it possible to understand the meaning of the corresponding phenomena. Differences in the legal nature of the mentioned phenomena cause the fact that some are sources of law, while others are not. The acquisition or loss of certain parameters (features) can lead to the transition (transformation) of one phenomenon into another with corresponding consequences.
It is explained, that the practice of state authorities is not an independent form of law, but can create such forms - legal custom, legal precedent, etc. It can also create quasi-legal phenomena – agreements between governing subjects, clerk habits, etc. The criteria for distinguishing between legal custom and legal precedent are defined: subjects, the nature of law-making practice, the intensity of such practice, the justification of validity and content, the level of certainty and formalization, as well as the scope of legal action. A legal custom is a general social practice, which consists in repeating certain actions several times or refraining from them by a wide range of subjects. Instead, legal precedent is formed by the special practice of the competent authority in the course of law enforcement, which is most often expressed in a specific judicial or administrative decision.
It has been found, that business practice is able to create two basic types of rules for contracting parties – legal customs and rules of personal business practice. The first of them are characterized by generality and in terms of legal consequences are equated to the norms, contained in the legislation. Instead, the latter bind only specific counterparties, and therefore are equivalent to the terms of the contract, concluded between them. The use of the term "custom" to delineate the rules, formed by personal business practice, is not only contrary to its nature, but also creates a terminological imbalance in law of obligationsСтаття присвячена проблемам співвідношення правового звичаю з іншими правилами, утвореними практикою. Зокрема розглянуто кореляцію правового звичаю практикою органів держави, правовим прецедентом і персональною діловою практикою. Виявлення співвідношень між ними дозволяє зрозуміти зміст відповідних явищ. Відмінності правової природи згаданих явищ спричиняють те, що одні є джерелами права, а інші такими не являються. Набуття чи втрата окремих параметрів (ознак) можуть зумовити перетікання (трансформацію) одних явищ в інші з відповідними наслідками.
Пояснено, що практика органів держави не є самостійною формою права, але може такі форми створювати – правовий звичай, правовий прецедент тощо. Також вона може творити квазіправові явища – домовленості владних суб’єктів, чиновницькі узвичаєння та ін. Визначено критерії розмежування правового звичаю та правового прецеденту: суб’єкти, характер правотворчої практики, інтенсивність такої практики, обґрунтування чинності та змісту, рівень визначеності та формалізації, а також простір юридичної дії. Правовому звичаю притаманна загальна суспільна практика, що полягає в кількаразовому повторенні певних дій чи утриманні від них широким колом суб’єктів. Натомість правовий прецедент формується спеціальною практикою компетентного органу влади в ході правозастосування, яка найчастіше виражається в конкретному судовому чи адміністративному рішенні.
Виявлено, що ділова практика здатна створювати шляхом усталеності два базові типи правил для контрагентів договору – правові звичаї та правила персональної ділової практики. Перші з них характеризуються загальністю і за юридичними наслідками прирівнюються до норм, що містяться в законодавстві. Натомість другі зобов’язують тільки конкретних контрагентів, а тому є рівносильними умовам договору, укладеному між ними. Використання терміну «звичай» для окреслення правил, утворених персональною діловою практикою, не тільки суперечить його природі, але й породжує термінологічний дисбаланс у зобов’язальному прав