ScienceRise: Juridical Science
Not a member yet
219 research outputs found
Sort by
Європейський досвід протидії дезінформаційним впливам
Get PDFInformation-psychological influences, attacks, and operations do not have a physical manifestation but generate destabilizing internal and external processes within a state. These processes cause aggression, anxiety, and dissatisfaction among the population, potentially leading to open physical conflict. The use of the Internet enables extremist organizations to access mass media, spreading propaganda, informing about their goals, tasks, measures, and forms of support. The authors emphasize the significant impact of modern information and communication technologies on increasing threats to political stability and the security of any state. The aim of this paper is to highlight foreign experiences regarding organizational and legal measures that prevent the spread of disinformation, aimed at inciting hostility and hatred within a state. The study draws on experiences from large-scale protest actions, organized and coordinated through social networks on the Internet. The authors note that blogs, social networks, electronic maps, and video hosting sites are currently used without restrictions for political destabilization. Social networks enable immediate support from like-minded individuals and the publication of extremist materials, which contribute to the escalation of socio-political, ethnic, and interfaith conflicts. The main research methods are comparative analysis, statistical method, historical method, structural-functional method of cognition. Having studied the periods of formation of the system for countering the spread of disinformation in the EU, the authors concluded that the work on countering the spread of disinformation is conducted comprehensively and systematically and is constantly being improved in accordance with the challenges. In the EU countries, not only the practice of combating disinformation has been developed, but also an array of normative legal acts has been adopted to prevent the spread of disinformation. The European experience demonstrates the importance of a balance between freedom of speech and security measures in the information space. Such a comprehensive and conceptual approach should be the basis for creating a system for countering the spread of disinformation in Ukraine.Інформаційно-психологічні впливи, атаки та операції не мають фізичного прояву, але вони породжують дестабілізуючі внутрішні та зовнішні процеси в державі. Ці процеси викликають агресію, занепокоєння та невдоволення серед населення, що потенційно призводить до відкритого фізичного конфлікту. Використання мережі Інтернет дає екстремістським організаціям доступ до мас-медіа, поширюючи пропаганду, інформуючи про їхні цілі, завдання, заходи та форми підтримки. Автори наголошують на значному впливі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на посилення загроз політичній стабільності та безпеці будь-якої держави у зв’язку з поширенням дезінформації. Мета цієї роботи полягає у висвітленні зарубіжного досвіду щодо організаційно-правових заходів, які запобігають поширенню дезінформації, спрямованої на розпалювання ворожнечі та ненависті в державі. Дослідження базується на досвіді великих протестних акцій, організованих і координованих через соціальні мережі в Інтернет. Автори зазначають, що блоги, соціальні мережі, електронні карти та сайти відеохостингу наразі використовуються без обмежень для політичної дестабілізації. Соціальні мережі дозволяють отримати негайну підтримку однодумців і публікувати екстремістські матеріали, що сприяють ескалації соціально-політичних, етнічних та міжконфесійних конфліктів. Основними методами дослідження є компаративний аналіз, статистичний метод, історичний метод, структурно-функціональний метод пізнання. Вивчивши періоди становлення системи протидії поширенню дезінформації у ЄС, автори зробили висновки про те, що робота з протидії поширенню дезінформації ведеться комплексно й системно й постійно удосконалюється відповідно до викликів. В країнах ЄС напрацьована не лише практика протидії дезінформації, а й прийнятий масив нормативно-правових актів щодо упередження розповсюдження дезінформації. Європейський досвід демонструє важливість балансу між свободою слова та заходів з забезпечення безпеки в інформаційному просторі. Такий всеосяжний та концептуальний підхід повинен бути покладений в основу створення системи протидії поширенню дезінформації в Україні
Проблеми кримінальної відповідальності за незаконну депортацію дітей
Get PDFThis article is concerning on the actual problem of criminal responsibility for illegal deportation of children. It has been stressed by the author that illegal deportation of children is of particular concern, although it is almost impossible to document and establish the total number of such cases at the occupied territories. Certain problems arise in the qualification of such encroachments under the Criminal Code of Ukraine, which should be taken into account when developing the draft of a new one.
An emphasis has been made upon the definition of the term of “child” in international law and national legislation. It has been established that international law has a clear mechanism for the protection of children’s rights against illegal displacement or deportation. It has been also noted that the national legislation has an acute problem in the regulation of the use of the terminology “deportation”, “forcible displacement” and “illegal removal” and the definition of criteria for their distinction.
An analysis of the provisions of the drafts of Law of Ukraine “On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and other legislative acts of Ukraine regarding forcible displacement of a person in conditions of armed aggression” (Reg. No. 8326 dated 12/30/2022) and Law of Ukraine “On Amendments to the Criminal Code of Ukraine regarding forcible displacement of a person outside the territory of Ukraine” (Reg. No. 9204 dated 04/13/2023) has been made, their shortcomings have been indicated.
It has been demonstrated that the Article 11.5.11. “Illegal abduction of a child” of the draft of the Criminal Code refers to the abduction of a child. The main direct object of such criminal act is the freedom of the child, which proves that this act cannot be attributed to Book Eleven. “Crimes against the international legal order” of the draft of the Criminal Code.
Based on the results of the study, it has been concluded that the illegal deportation of children poses a threat to the national security of Ukraine; the necessity of further scientific development of this issue has been augmentedСтаття присвячена актуальній проблемі кримінальної відповідальності за незаконну депортацію дітей. Автор відзначає, що незаконна депортація дітей викликає особливе занепокоєння, адже задокументувати та встановити загальну кількість таких випадків з окупованих територій майже неможливо. Викликають певні проблеми і при кваліфікації таких протиправних діянь за КК України, що варто врахувати і при розробці проєкту Кримінального кодексу.
Зроблено акцент на визначенні поняття «дитини» у міжнародному праві та національному законодавстві. Встановлено, що у міжнародному праві існує чіткий механізм захисту прав дітей від незаконного переміщення або депортації. Також відзначено, що у національному законодавства є гостра проблема у нормативному врегулюванні вживання термінології «депортація», «насильницьке переміщення» та «незаконне вилучення» та визначення критеріїв їх розмежування.
Надано аналіз положень проєктів Законів України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо насильницького вивезення особи в умовах збройної агресії» (реєстр. № 8326 від 30.12.2022 р.) та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо насильницького переміщення особи за межі території України» (реєстр. № 9204 від 13.04.2023 р.) та відзначено їх недоліки.
Наголошено, що у проекту Кримінального кодексу стаття 11.5.11. Незаконне вилучення дитини мова йде про викрадення дитини. Основним безпосереднім об’єктом таких кримінально протиправних діянь є свобода дитини, що вказує на те, що діяння не може бути віднесено до Книги одинадцятій. Злочини проти міжнародного правопорядку проєкту Кримінального кодексу.
За результатами дослідження зроблено висновок, що незаконна депортація дітей створює загрозу національній безпеці України та сама проблема потребує подальшої розробк
Захист прав платників податків: особливості адміністративно-правового регулювання
Get PDFTaxation is an important element of any state’s functioning, because it is taxes that form the main part of revenues to the budget. The article is devoted to the analysis of administrative and legal regulation of the protection of the taxpayers’ rights in Ukraine. It is noted that the protection of the taxpayers’ rights is the most important prerequisite for the functioning of the tax system as a whole. The work examines the key legal acts regulating the taxpayers’ rights. Special attention is paid to the rights, which are divided into the following groups: the right to information, the right to defend and appeal decisions, the right to privacy, the right to tax benefits and exemptions, the right to participate in tax audits, the right to choose, the right to open access to information and the use of electronic means of communication. Such a distribution makes it possible to clearly define directions for improving the administrative and legal mechanism of protection and tax policy in general. The administrative and legal mechanism for protecting the taxpayers’ rights is considered; its main elements are: regulatory framework, actors, methods and means of appeal, principles, etc. The methods and means of appeal are delineated, and their importance in the process of protecting the rights of taxpayers is indicated. The main principles of administrative and legal protection, including general and special ones, are highlighted. The example of protecting the taxpayers’ rights in the part of appeals of decisions when studying the relevant decisions of the Supreme Court is provided. The importance of constant analysis and adaptation of tax legislation to modern conditions to ensure legal stability and transparency of the tax system is stressed. The study highlights the value of administrative and legal protection of taxpayers, outlines the main principles and mechanisms of protection, and underlines the significance of Supreme Court’s decisions in forming legal practice in this areaПроцес оподаткування є важливим елементом функціонування будь-якої держави, адже саме податки формують основну частину надходжень до бюджету. Стаття присвячена аналізу адміністративно-правових аспектів захисту прав платників податків в Україні. Зазначено, що захист прав платників податків є найголовнішою передумовою функціонування податкової системи в цілому. У роботі досліджено ключові нормативно-правові акти, що регулюють права платників податків. Особлива увага приділена правам платників податків, яких поділено на наступні групи: право на інформацію, право на захист та оскарження рішень, право на конфіденційність, право на податкові пільги та звільнення, право на участь у податкових перевірках, право на вибір, право на відкритий доступ до інформації та користування засобами електронного зв’язку. Такий розподіл дає можливість чіткого визначення напрямків удосконалення адміністративно-правового механізму захисту та податкової політики загалом. Розглянуто адміністративно-правовий механізм захисту прав платників податків, основними елементами якого є: нормативно-правова база, суб’єкти, способи та засоби оскарження, принципи тощо. Розмежовано способи та засоби оскарження, а також вказано на їх важливість у процесі захисту прав платників податків. Висвітлено основні принципи адміністративно-правового захисту, що включають загальні та спеціальні принципи. Наведено приклад захисту прав платника податків у частині оскарження рішень під час вивчення постанов Верховного Суду у обраній тематиці. Авторами наголошено на важливості постійного аналізу та адаптації податкового законодавства до сучасних умов з метою забезпечення правової стабільності та прозорості податкової системи. Дослідження висвітлює важливість адміністративно-правового захисту платників податків, окреслює основні принципи та механізми захисту, а також підкреслює важливість рішень Верховного Суду у формуванні правової практики в цій галуз
Правові підстави визнання шлюбу та шлюбного договору фіктивними
Get PDFThe relevance of the research topic is connected with the fact that marriage and family relations are of the most importance for society. A person's health, well-being, ability to work, and his/her relationship with other members of society depend on family relationships. Today, it is important for the development of law to establish in people's minds the possibility and sometimes even the necessity of concluding marriage contracts, because it makes it possible to discover the reality of the intention of the other spouse, in order to avoid problems with the division of property. But this is possible only if there are available and understandable rules and the mutual desire of both parties. Conducting scientific research makes it possible to identify problematic points and propose more profitable legal mechanisms for the regulation of social relations.
The most common and, at the same time, the most complex category are disputes over the recognition of marriage contracts as invalid. In the process of their consideration, many questions arise, the answers to which are missing both in the legislation and in the explanations of the Supreme Court of Ukraine. The situation is complicated by the fact that it is new for law enforcement practice and this category of cases has a certain specificity.
In law enforcement, ambiguities arise when resolving cases of invalidity of marriage and application of the consequences of invalidity. There is no uniformity when deciding the issue of persons who have the right to challenge in court a fictitious marriage, another invalid marriage or the abuse of the right. Ambiguities concern the procedure for invalidating a dissolved marriage, concluded with a violation of the degree of consanguinity or in the presence of another registered marriage; approaches to the regulation of relations regarding the exercise of the rights of persons who are or were in an invalid marriage; regulation of contractual relations of persons who entered into civil and family legal relations with them.
In the scientific literature, the criteria of invalidity, the grounds and consequences of the invalidity of a fictitious marriage, as well as the common and different between the invalidity of a marriage and an invalid agreement are not sufficiently presented, the concept and content of the invalidity of a marriage contract are not developed.
It became necessary to distinguish between persons who are in an invalid marriage and persons whose marriage has been declared invalid. Persons who are in an invalid marriage should be recognized as fictitious spouses. The spouses (or one of them) know that they are in an invalid marriage, but before it is contested, there is a fiction of reality, that is, they (or one of them) create for all other persons the appearance of the reality of marriage, a false idea of marriage. However, according to the legislation of Ukraine, these persons are spouses.
Persons whose marriage is declared invalid due to their (one of them) violation of the conditions for the validity of marriage and obstacles are unfaithful spouses. A fictitious marriage can be grounds for invalidating a marriage contractАктуальність теми дослідження пов’язана з тим, що шлюбно-сімейні відносини мають найважливіше значення для суспільства. Від сімейних стосунків залежить здоров'я, добробут, працездатність людини, її стосунки з іншими членами суспільства. Сьогодні для розвитку права важливо утвердити у свідомості людей можливість, а іноді й необхідність укладення шлюбних договорів, оскільки це дає змогу виявити реальність наміру другого з подружжя, щоб уникнути проблем із поділ майна. Але це можливо лише за наявності доступних і зрозумілих правил і взаємного бажання обох сторін. Проведення наукових досліджень дає змогу виявити проблемні моменти та запропонувати більш вигідні правові механізми регулювання суспільних відносин.
Найпоширенішою і, водночас, найскладнішою категорією є спори про визнання шлюбних договорів недійсними. У процесі їх розгляду виникає багато питань, відповіді на які відсутні як у законодавстві, так і в роз’ясненнях Верховного Суду України. Ситуація ускладняється тим, що для правозастосовчої практики це нове і ця категорія справ має певну специфіку.
У правозастосуванні виникають неоднозначності при вирішенні справ про недійсність шлюбу та застосуванні наслідків недійсності. Відсутня одноманітність при вирішенні питання щодо осіб, які мають право оскаржити в суді фіктивний шлюб, інший недійсний шлюб або зловживання правом. Неясності стосуються порядку визнання розірваного шлюбу, укладеного з порушенням ступеня споріднення або за наявності іншого зареєстрованого шлюбу; підходи до регулювання відносин щодо реалізації прав осіб, які перебувають або перебували в недійсному шлюбі; регулювання договірних відносин осіб, які вступили з ними у цивільні та сімейні правовідносини.
У науковій літературі недостатньо висвітлено критерії недійсності, підстави та наслідки недійсності фіктивного шлюбу, а також спільне та відмінне між недійсністю шлюбу та недійсною угодою, поняття та зміст недійсності шлюбного договору не розроблені.
Виникла необхідність розрізняти осіб, які перебувають у недійсному шлюбі, і осіб, шлюб з якими визнано недійсним. Особи, які перебувають у недійсному шлюбі, повинні визнаватися фіктивним подружжям. Подружжя (або один з них) знають, що вони перебувають у недійсному шлюбі, але до його оскарження існує фікція реальності, тобто вони (або один з них) створюють для всіх інших осіб видимість реальності. шлюбу, хибне уявлення про шлюб. Однак згідно із законодавством України ці особи є подружжям.
Особи, шлюб між якими визнано недійсним у зв'язку з порушенням ними (одним із них) умов дійсності шлюбу та наявності перешкод, є невірними подружжям. Підставою для визнання шлюбного договору недійсним може бути фіктивний шлю
Договірні форми реалізації права власності у сфері господарювання
Get PDFThe article is devoted to the study of a contract as a legal form of realization of property rights in the economic sphere, considering theoretical and practical problems, in particular, the problem of contract selection, and the significance of the act of acceptance and transfer of property as a legal fact. The materials used for the study include legislative acts, scientific sources on commercial and civil law, case law on transfer of ownership, conclusion of contracts on behalf of a business entity with excess of authority, and the meaning of an act of acceptance and transfer as a transaction or evidence. The study consistently reveals the relationship of legal provisions to the economic function of law, analyses the concept, features and types of commercial contracts, names contracts, under which property is transferred to the ownership or temporary use of another entity, and analyses the legal provisions on the choice of contract and the owner's performance of contractual obligations.
Based on the study, the author formulates a definition of an economic contract as a legal form of realization of property rights and identifies the characteristic features of such contracts. In particular, the author concludes that such contracts are the result of the exercise of the right to dispose of property and ensure the dynamics of property rights in the economic sphere. Based on the study of various approaches to the classification of economic contracts, the author concludes that all classifications of economic contracts include contracts for the transfer of property into ownership or use. Based on this conclusion, the author systematizes economic contracts, which mediate the realization of property rights. The author also analyzes and specifies the criteria for selecting a contract for exercising property rights in the economic sphere. The author argues that the obligation of a business entity to be the owner of property under a contract is terminated at the time of transfer of property and is mostly formalized by drawing up an act of acceptance and transfer of property. Such an act should be considered an element of the contract as a legal fact, and its legal significance lies in fixing the moment when the property owner's rights are terminated, unless another moment is established by law or contractСтаттю присвячено дослідженню договору як правової форми реалізації права власності у сфері господарювання з урахуванням наявних теоретичних та практичних проблем, зокрема проблеми вибору договору, значення акта приймання-передачі майна як юридичного факту. Матеріалами для дослідження стали акти законодавства, наукові джерела з господарського та цивільного права, матеріали судової практики щодо переходу права власності, укладання договорів від імені господарського товариства з перевищенням повноважень, значення акта приймання-передавання як правочину або доказу. У дослідженні послідовно розкрито зв’язок норм законодавства з економічною функцією права, проведено аналіз поняття, ознак та видів господарських договорів, названі договори, за якими майно передається у власність або в тимчасове користування іншому суб’єкту, проаналізовано законодавчі норми щодо вибору договору та виконання власником договірних зобов’язань.
На підставі проведеного дослідження сформульовано визначення господарського договору як правової форми реалізації права власності, виділено характерні риси таких договорів. Зокрема, зроблено висновок, що такі договори є результатом реалізації правомочності розпорядження майном і забезпечують динаміку права власності у сфері господарювання. На основі досліджених різних підходів до класифікації господарських договорів, зроблено висновок, що в усіх класифікаціях господарських договорів виділяються договори на передачу майна у власність або у користування. З урахуванням цього проведено систематизацію господарських договорів, які опосередковують реалізацію права власності. Також проаналізовано та конкретизовано критерії вибору договору для реалізації права власності у сфері господарювання. Стверджується, що зобов’язання суб’єкта господарювання – власником майна за договором завершується в момент передачі майна і здебільшого оформлюється складанням акта приймання-передавання майна. Такий акт потрібно розглядати елементом договору як юридичного факту, а його юридичне значення полягає у фіксуванні моменту припинення правомочностей у власника майна, якщо інший момент не встановлено законом або договоро
Правове регулювання відпусток медичних працівників в Україні за законодавством про працю
Get PDFThe relevance of this scientific research lies in clarifying the nature and features of the legal regulation of vacations for medical workers in Ukraine. The purpose of this study is to determine the specifics of the legal regulation of the types of vacations that may be granted to medical workers. The methodological basis of the study was general scientific and special legal methods of knowledge, in particular theoretical, formal, dogmatic, and comparative legal methods.
The results of the study are that the rest time of a medical worker is proposed to be understood as a period of release from professional duties for the restoration of work capacity and professional development. Several features of the legal regulation of medical workers’ vacations have been identified.
Please note that additional vacation may be assigned to medical workers of various specialties along with the main vacation. Additional vacations lasting 7 to 25 days are granted to medical workers of certain specialties who work in certain healthcare institutions due to harmful or special working conditions. Additional vacations are established for such medical workers as psychiatrists, pathologists, resuscitators, anesthesiologists, obstetricians, epidemiologists, doctors of medical and social expert commissions, bureaus of forensic medical examinations, and health care institutions for the fight against AIDS. It is emphasized that specific categories of medical workers have the right to additional vacation in connection with the experience of continuous work in rural areas or at another place of work. Also, medical workers have the right to use all types of additional social vacations, established for all categories of workers in Ukraine.
The study concludes that a special Ukrainian law "On the Status of Medical Workers" would improve the legal regulation of medical workers’ labor relations. Taking into account the provisions of the current legislation, an author’s definition of the term "medical worker" has been formulatedАктуальність цього наукового дослідження полягає у з’ясуванні сутності та особливостей правового регулювання відпусток медичних працівників в Україні. Мета цього дослідження – визначити особливості правового регулювання тих видів відпусток, які можуть бути надані медичним працівникам. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема теоретико-юридичний, формально-догматичний, порівняльно-правовий.
Результати дослідження полягають у тому, що час відпочинку медичного працівника авторами статті запропоновано розуміти як період вивільнення від виконання професійних обов’язків для відновлення працездатності та професійного розвитку. Визначено низку особливостей правового регулювання відпусток медичних працівників. Зазначено, що поряд із основною відпусткою медичним працівникам різних спеціальностей може бути призначено додаткову відпустку. Додаткові відпустки тривалістю від 7 до 25 днів надаються медичним працівникам окремих спеціальностей, які працюють у певних закладах охорони здоров’я, у зв’язку зі шкідливими або особливими умовами праці. Додаткові відпустки встановлені для таких медичних працівників, як: психіатри, патологоанатоми, реаніматологи, анестезіологи, акушери, епідеміологи, лікарі медико-соціальних експертних комісій, бюро судово-медичних експертиз, закладів охорони здоров’я по боротьбі зі СНІДом. Наголошено, що окремі категорії медичних працівників мають право на додаткову відпустку у зв’язку зі стажем безперервної роботи у сільській місцевості або на іншому місці роботи. Також медичні працівники мають право користуватися всіма видами додаткових соціальних відпусток, встановлених для всіх категорій працівників в Україні.
Висновок дослідження полягає в тому, що для вдосконалення правового регулювання трудових відносин медичних працівників запропоновано розробити спеціальний Закон України «Про статус медичного працівника». З урахуванням положень чинного законодавства сформульовано авторське визначення поняття «медичний працівник»
Відносини між адвокатом і суддею: етична дилема
Get PDFThe relevance of this research lies in clarifying the nature of the relationship between an attorney and a judge in the context of power dynamics, professional ethics and interpersonal communication. The purpose of the study is to determine the role of professional ethics in shaping the relationship between an attorney and a judge, as well as the impact of personal relationships between attorneys and judges on the judicial decision-making process. The methodological basis of the study is general scientific and special legal methods of knowledge, in particular philosophical dialectic, comparative legal, idealisation and formalisation methods. The materials used for this study are the works of domestic and foreign scholars, and the provisions of national, foreign and international legislation.
The results of the study show that the relationship between an attorney and a judge is inherently complex, dynamic and critical, since it is at the intersection of legal norms, professional ethics and personal interactions.
The relationship between attorneys and judges is an important component of the judicial process, as it affects the efficiency and fairness of decisions. These relationships are formed through a complex interplay of historical, ethical, professional, as well as personal interactions. Effective communication, mutual respect and a clear understanding of the role of each party are crucial to strengthen constructive relationships.
The findings of the study indicate that a constructive relationship between judges and attorneys is an important element in ensuring the integrity of the legal system. Adhering to established ethical standards and maintaining an atmosphere of mutual respect and professionalism, judges and attorneys promote the administration of justice in accordance with the needs of all participants in the process, thereby increasing the level of trust and reliability of the judicial systemАктуальність цього дослідження полягає у розкритті сутності відносин між адвокатом та судді у контексті динаміки влади, професійної етики та міжособистісного спілкування. Метою дослідження є визначення ролі професійної етики у формуванні взаємовідносин між адвокатом та суддею, а також впливу особистих відносин між адвокатами та суддями на процес ухвалення судових рішень. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема філософської діалектики, порівняльно-правовий, ідеалізації та формалізації. Матеріалами для написання стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, норми національного, зарубіжного та міжнародного законодавства.
Результати дослідження полягають у тому, що за своєю природою відносини між адвокатом та суддею є складними, динамічними і критичними, оскільки вони перебувають на перетині правових норм, професійної етики та особистих взаємодій.
Відносини між адвокатами та суддями є важливою складовою судового процесу, адже впливають на ефективність та справедливість ухвалених рішень. Ці відносини формуються через складну взаємодію історичних, етичних, професійних чинників, а також особистих взаємодій. Ефективна комунікація, взаємоповага та чітке усвідомлення ролі кожної зі сторін мають вирішальне значення для зміцнення конструктивних відносин.
Висновки дослідження свідчать, що, конструктивні відносини між суддями та адвокатами є важливим елементом забезпечення цілісності правової системи. Дотримуючись встановлених етичних стандартів та підтримуючи атмосферу взаємної поваги та професіоналізму, судді та адвокати сприяють здійсненню правосуддя у відповідності до потреб усіх учасників процесу, підвищуючи тим самим рівень довіри та надійності судової систем
Інтеграція правової концепції у законодавство та суспільну дійсність
Get PDFThe article is devoted to the issues of implementing a legal conception into legislation and social reality. Specifically, it explores the path that legal conceptions take from their creators' consciousness to legal doctrine, lawmaking, and law enforcement. The oral or written publication of a concept elicits an appropriate response from the environment – positive, negative, neutral, or mixed. The recognition of a legal conception determines its integration into legal doctrine (an indicator of such recognition is primarily citation). It is emphasized that legal concepts are vulnerable to plagiarism, as copyright law excludes concepts from the scope of its legal protection.
From legal doctrine, a legal conception moves into the normative base and practical realm. Generally, it initially enters legislation and then societal reality, but there are exceptions. For instance, the history of Ukrainian law knows other cases where a legal conception was implemented in societal life without prior integration into legislation. A recognized legal conception can determine the content of all or specific provisions of a law (including the constitution or code), international treaty, subordinate normative-legal act, interpretative act of a constitutional jurisdiction authority, judicial or administrative decision, etc.
A legal conception, projected onto social relations through the intermediary of legislative text, is usually not fully reflected in them. It should be understood that the norm of the legislation is applied in social life, and its content in most cases corresponds to the provisions of the concept partially and limitedly. The brevity and fragmentary nature of the text of a normative-legal act sometimes lead to misunderstanding or incorrect application of the concept's provisions, on which it was based.
Specific examples of the influence of legal conceptions on legislation and social practice in Ukraine and other countries are highlighted. The example of H. Kelsen and the historical significance of his conception of constitutional justice are considered. Certain directions of influence on the modern legal system of Ukraine by scientific conceptions of representatives of the Faculty of Law of Ivan Franko National University of Lviv are shownСтаття присвячена проблемам впровадження правової концепції у законодавство та суспільну дійсність. Зокрема досліджено шлях, який проходять правові концепції від зовнішньої об’єктивації зі свідомості їхніх творців до юридичної доктрини, правотворення та правозастосування. Усна чи письмова публікація концепції викликає стосовно неї відповідну реакцію середовища – позитивну, негативну, нейтральну чи змішану. Визнання правової концепції зумовлює її інтеграцію в юридичну доктрину (індикатором такого визнання є передусім цитування). Наголошено на тому, що правові концепції є вразливими до плагіату, оскільки авторське право виключає концепції з кола об’єктів його правової охорони.
Із юридичної доктрини правова концепція рухається у нормативну базу та практичну площину. Здебільшого вона первинно потрапляє в законодавство, а потім у суспільну дійсність, однак бувають і винятки. Так, історії українського права відомі інші випадки, коли правова концепція втілювалася в суспільному житті без попередньої інтеграції в законодавство. Визнана правова концепція здатна визначити зміст усіх чи окремих положень закону (в тому числі конституції чи кодексу), міжнародного договору, підзаконного нормативно-правового акту, інтерпретаційного акту органу конституційної юрисдикції, судового чи адміністративного рішення тощо.
Правова концепція, що проектується на суспільні відносини через посередництво законодавчого тексту, як правило, не відображається в них повною мірою. Слід розуміти, що в суспільному житті застосовується норма законодавства, а її зміст у більшості випадків відповідає положенням концепції частково й обмежено. Лаконічність і фрагментарність тексту нормативно-правового акту інколи стає причиною нерозуміння чи неправильного застосування положень концепції, на підставі якої він формувався.
Висвітлено конкретні приклади впливу правових концепцій на законодавство та суспільну практику в Україні та інших державах. Розглянуто приклад Г. Кельзена та історичне значення його концепції конституційного судочинства. Показано окремі напрями впливу на сучасну правову систему України наукових концепцій представників юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франк
Місце та застосування нового Закону «Про адміністративну процедуру» у регулюванні публічних е-послуг
Get PDFThe article is dedicated to the analysis of the place and application of the new Law "On Administrative Procedure" in regulating public electronic services in Ukraine. Enacted on December 15, 2023, the Law aims to establish a system of unified, understandable, and transparent interaction between public authorities and citizens and businesses. The article examines the main provisions of the Law, focusing on the principles of administrative procedure and norms regulating the resolution of administrative matters using electronic digital technologies. Based on the analysis of legislation texts, comparative analysis, and consideration of practical aspects of the new law's implementation, the conclusion is drawn regarding the importance of applying its norms to the sphere of public services, including those provided through digital technologies. It is found that the Law of Ukraine "On Administrative Procedure" sets general standards for administrative procedure ensuring the observance of rights of individuals and legal entities in relations with administrative authorities, regardless of whether such interaction occurs through physical or electronic channels. Special legislation may define the specifics of providing certain types of public services, but the general standards of the Law of Ukraine "On Administrative Procedure" must be adhered to. The article also highlights the main directions for further research and possible directions for further development of legislation in this area. The application of the provisions of the Law of Ukraine "On Administrative Procedure" allows not just to copy the logic of the paper world into digital services, but to develop innovative approaches. This means that the right to participate in the administrative process can be implemented through online offices, the possibility to submit documents in electronic format, support for communication through digital channels and the creation of additional functions that complement the main serviceСтаття присвячена аналізу місця та застосування нового Закону «Про адміністративну процедуру» у регулюванні публічних електронних послуг в Україні. Закон, що набув чинності з 15 грудня 2023 року, має на меті створення системи єдиної, зрозумілої та прозорої взаємодії між публічними органами та громадянами та підприємствами. У статті досліджено основні положення Закону «Про адміністративну процедуру», зокрема, приділено увагу принципам адміністративної процедури, також нормам, які регулюють вирішення адміністративної справи із використанням електронних цифрових технологій. На основі аналізу тексту законодавства, порівняльного аналізу норм, а також врахування практичних аспектів реалізації нового закону, робиться висновок про важливість застосування норм цього Закону до сфери публічних послуг, в тому числі тих, які надаються за посередництвом цифрових технологій. Досліджено, що Закон України "Про адміністративну процедуру" встановлює загальні стандарти адміністративної процедури, за якої забезпечується дотримання прав фізичних та юридичних осіб у відносинах з адміністративними органами, зокрема таких як право бути заслуханим, подавати докази, бути поінформованими про мотиви відмови тощо. Ці стандарти є загальними та поширюються на відносини щодо отримання публічних послуг, незалежно від того, чи відбувається така взаємодія через фізичні канали доступу до публічних послуг, чи електронні. Спеціальним законодавством може бути визначено особливості процедури надання того чи іншого виду публічних послуг, але при цьому, загальні стандарти Закон України "Про адміністративну процедуру" мають бути дотримані. Висвітлено також основні напрями подальших досліджень та можливі напрямки подальшого розвитку законодавства у цій сфері. Застосування положень Закону України «Про адміністративну процедуру» дозволяє не просто копіювати логіку паперового світу в цифрові сервіси, а розробляти інноваційні підходи. Це означає, що право на участь в адміністративному процесі може бути реалізоване через онлайн-кабінети, можливість подавати документи в електронному форматі, підтримку комунікації цифровими каналами та створення додаткових функцій, що доповнюють основну послуг
Становлення та розвиток уявлень про доступ до правосуддя: історико-правовий контекст
Get PDFThe article is dedicated to the study of the elements of the formation and development of the judicial branch of power in specific historical periods in the context of outlining the principle of access to justice, particularly from the establishment of early states to modern times. In light of this, the article draws attention to the manifestations and signs of ensuring citizens' right of access to court from the perspective of studying the general historical progress of the judiciary. The analysis allowed the author to identify four main stages in the formation of the principle of access to justice in the world history of state and law: ancient, new, modern, and globalization. At the same time, the author emphasizes the different degrees of development and characteristic features of specific historical stages of the evolution of access to court and justice. It is established that already at the stage of formation and development of the ancient type of state and law (both Eastern and Western typologies), the formation of territoriality as one of the key components of the principle of access to justice began. Initially, judicial functions within the competence of the bodies and officials of the ancient states were combined with administrative and executive functions. The period of modern times is associated with the formulation of the political and legal idea of the separation of powers with the identification of an independent judiciary and the concept of due process, which is based on the modern notion of the ideal model of the organization and functioning of the judiciary in a democratic society. The rapid development and evolution of access to justice occurred in the modern stage, including the Florentine project of M. Cappelletti's "access to justice movement," which included a set of measures, aimed at ensuring real access to justice. The article concludes that the modern concept of access to court and justice involves its comprehension through empirical and pluralistic (multifaceted) approaches, taking into account not only obstacles and barriers to access to court and justice but also analytical data on the real state of affairs in the field of justice, considering various aspects of access to justice in the modern worldСтаття присвячена дослідженню елементів становлення та розвитку судової гілки влади у конкретно-історичні періоди в контексті окреслення принципу доступу до правосуддя, зокрема на етапі становлення ранніх держав та до часів сучасності. З огляду на зазначене у цій статті звертається увага на прояви та ознаки забезпечення громадянам права доступу до суду в ракурсі дослідження загальноісторичного поступу інституту судочинства. Проведений аналіз надав можливість автору виокремити чотири основні етапи становлення принципу доступності правосуддя у світовій історії держави і права: стародавній, новий, новітній, глобалізаційний. Водночас автор звертає увагу на різний ступінь розвитку та характерні риси конкретно-історичних етапів еволюції доступу до суду і правосуддя. Встановлено, що вже на етапі становлення та розвитку стародавнього типу держави і права (як східної, так і західної типології) розпочалося формування територіальності як одного з ключових складових елементів принципу доступності правосуддя. Також першопочатково судові функції у складі компетенції органів та посадових осіб держав Стародавнього світу поєднувалися з управлінськими функціями адміністративно-розпорядчого характеру. Період нового часу пов’язаний з формулюванням політико-правової ідеї поділу влади з виокремленням самостійної судової гілки влади та концепції належної судової процедури, основою якої є сучасне уявлення про ідеальну модель організації та функціонування судової влади в демократичному суспільстві. Стрімкий розвиток та еволюція доступу до правосуддя відбулися на новітньому етапі, зокрема й у формі Флорентійського проєкту М. Каппеллетті «рух за доступ до правосуддя», який включив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення реального доступу до правосуддя. У статті зроблено висновок, що сучасна концепція доступу до суду і правосуддя передбачає його осягнення крізь призму емпіричного і плюралістичного (багатогранного) підходів, з урахуванням не лише перешкод і бар’єрів у доступі до суду і правосуддя, а також аналітичних даних про реальний стан справ у сфері правосуддя, з урахуванням різних аспектів доступу до правосуддя в сучасному світ