15 research outputs found
The Poetics of the Novella in Correlation to Vasyl Stefanyk's Artistic Vision
No full textThe article discusses correlations between artistic vision and poetics in Vasyl Stefanyk’s novellas. It is argued that the writer’s modernist aesthetic experience left its imprint on his literary works. The author concludes that the writer’s artistic vision followed a dynamic course of development correlating with the poetics of the novella and enriching the stylistic color scheme of his narrative prose
Inspired by Word: Stepan Khorob’s Scholarly Universe
No full textУ статті охарактеризовано творчу індивідуальність Степана Хороба; висвітлюється його
внесок у розвиток українського літературознавства ХХ – ХХІ ст. Також простежено шлях його
становлення як журналіста, театрального оглядача, історика й теоретика літератури, висвітлено
діяльність ученого як педагога вищої школи, як журналіста й перекладача з білоруської мови.
Науковий доробок ученого розглянуто в аспекті компаративних досліджень, теорії та історії драми.The paper characterizes Stepan Khorob’s creative individuality and highlights his contribution into
the development of Ukrainian literary studies of the 20th – 21st centuries. It also traces his way of
formation as a journalist, theatrical reviewer, historian of literature and critic, as well as the scholar’s
activity as a University lecturer.
The dominants of his scholarly and critical works are defined as universality of philosophical thinking,
academic fundamentality, analytical approach to the comprehension of a fictional text that leads to
the profound understanding of life in general.
A special attention is paid to the scholar’s interest in the genre of drama (in particular religious
drama and Ivan Franko’s plays). The methodological basis for Stepan Khorob’s research studies is
the national existential dominant, attention to the European literary and scholarly heritage. In the rich
spectrum of his scholarly interests one can recognize a humanistic tradition of Ukrainian literary studies
inherited from Ivan Franko. A special respect for the cultural legacy encouraged the scholar to focus
on the works by Western Ukrainian playwrights of the 1920s–1930s, withdrawn from the history of
Ukrainian culture by the occupant’s censorship of the time.
The paper also mentions Stepan Khorob’s work on publication of the works by Volodymyr Derzhavyn,
Leonid Biletskyi, Leonid Rudnytskyi and popularization of these diaspora scholars’ names and research
works among students. In addition, it outlines achievements of Stepan Khorob as a translator from
the Belarusian language
THE POETIC WORLD OF TARAS SHEVCHENKO: PRINCIPLES OF ARTISTIC THINKING (TO THE 200TH ANNIVERSARY OF THE KOBZAR)
No full textThe article deals with the three aspects of Taras Shevchenko’s artistic genius – creative mentality, dualistic world view and poetic imagery. The poet’s psychological identity predetermined a unique combination of conceptual, philosophical and aesthetic elements in his works. The analysis of Shevchenko’s poetic works, his ‘Kobzar’ collection in particular, reveals the process of merging ‘personal identity’ with ‘social identity’. At the very beginning of his creative career, the two principles developed independently – from outer macroworld and inner microworld; Shevchenko’s mature works offer evidence of their natural synthesis responsible for the phenomenon of his poetic genius. The analysis of Shevchenko’s shorter poems and his heroic poem ‘Haidamaky’ shows that dualism is the underlying principle of his poetry: Shevchenko’s ‘social identity’ is presented in terms of mythological consciousness, his ‘personal identity’ (owing to life circumstances), in terms of existential philosophy. The analysis of Shevchenko’s artistic mentality, philosophical, mythological, existential, and aesthetic concepts adds to our understanding of the unique world of the great Ukrainian poet. His poetry reflects his own knowledge of the world; at the same time, it represents this world in all the complexity of national and universal phenomena; Shevchenko could only become a great world writer by becoming a great Ukrainian writer
Literary History Conceptions of B. Lepky
No full textThe article addresses the issue of the methodological conceptualism developed by Ukrainian literary historian Bohdan Lepky. The analysis proves that his textbook Nacherk istorii ukrainskoi literatury (An Essay on the History of Ukrainian Literature) retains its literary value and its place among the textbooks and study guides published in the first half of the 20th century
Volodymyr Derzhavyn and the Artistic Ukrainian Movement
No full textOne of the most productive periods in the career of an outstanding emigration literary theorist Volodymyr Derzhavyn (1899-1964) was the time of his membership in the MUR (Mystetskyi ukrainskyi rukh – the Artistic Ukrainian Movement) in Bavaria, Germany from the mid to the end of the 1940s. The article highlights his theoretical debates with Yurii Sherekh (Shevelov) over the issue of style in Ukrainian diaspora literature
Поетика Марка Черемшини
No full textThe article is dedicated to the 150th anniversary of Marko Cheremshyna, a celebrated writer of the classic Ukrainian literature. Its relevance stems from the need for a new interpretation of the writer\u27s works relying on new methodological approaches, in particular by means of determining peculiarities of his works’ poetics. Singling out peculiar features of his artistic thinking one can study the writer’s poetics of image and character creation in the framework of his short stories and novellas; this knowledge also contributes to the study of the author’s interpretation of the genre-style features inherent in the Ukrainian national literary process of the late XIXth and early XXth centuries. The fact that the author of the paper relies on modern theoretical and historical literary sources along with the recently found archival materials to substantiate his research, and therefore, shows poetics of Marko Cheremshyna as a system of literary means and and stylistic devices that have been present in both the writer’s internal and external structures of his prose works is leading us to the notion of this paper’s novelty. It is important to emphasize that the researcher focuses on the original author\u27s ideological and aesthetic perception of the word, his original style of storytelling. Research methodology includes the use of the cultural-historical and hermeneutical methods as well as comparative-typological principles in the analysis of the style of short stories, novellas and prose poetry of Marko Cheremshyna. The results of the scientific study prove the existing connection between the artistic thinking and poetics of Marko Cheremshyna as an organic aesthetic phenomenon in Ukrainian literature of the late XIXth and early XXth centuries. The practical value of the article comes from the fact that its results provide ground for the further research and study of the literary works of one of the brightest representatives of the "Pokutta Trinity", they also contribute to the analysis of the development of the literary process on the verge of centuries, and reveal peculiarities of the artistic thinking and poetics of Marko Cheremshya. Стаття приурочена 150-річчю з дня народження класика української літератури Марка Черемшини. Її актуальність зумовлена потребою нової інтерпретації творчості письменника з використанням нових методологічних підходів, зокрема у вивченні особливостей поетики його творів. Через виявлення своєрідності художнього мислення прозаїка досліджено поетику його образотворення й характеротворення в призмі оповідань та новел, стратегію авторського трактування жанрово-стильових ознак, притаманних національному письменству кінця ХІХ – початку ХХ століття. Новизна статті полягає у тому, що її автор, використавши найновіші теоретичні та історико-літературні праці, донедавна маловідомі архівні матеріали, показав поетику Марка Черемшини як систему художніх засобів, використаних ним у внутрішній і зовнішній структурах його прозових творів. При цьому акцент дослідник зробив на оригінальній авторській ідейно-естетичній свідомості художника слова, на його оригінальній стильовій манері оповіді. Методологія дослідження: використано культурно-історичний та герменевтичний методи, а також порівняльно-типологічні принципи в аналізі стилю оповідань, новел та поезій у прозі Марка Черемшини. Результати вивчення поставленої проблеми: доведено взаємозв\u27язок художнього мислення і поетики Марка Черемшини як органічного естетичного явища в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Практичне значення статті полягає у тому, що її результати можуть бути використані у сучасних дослідженнях про творчість одного із яскравих представників «Покутської трійці», в аналізі розвитку літературного процесу зламу позаминулих століть, у з\u27ясуванні особливостей художнього мислення та поетики Марка Черемшини
ЛЕОНІД БІЛЕЦЬКИЙ – ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
No full textThe paper deals with historical and literary concepts in the works of the Ukrainian scholar from diaspora Leonid Biletskyi based on the extensive material of his studies on the Ukrainian literature. Using philological, comparative historical and genetic methods the author of the paper analyzes these concepts in the light of Biletskyi’s methodology of studying the ideological and aesthetic phenomena of a national literature that includes revealing characteristic features, specifi c principles and views on the existence and development of the literary process. This method allows outlining specifi city of Leonid Biletskyi as a historian of the national literature, noticeable in his textbook “The History of Ukrainian Literature”, being a kind of encyclopedia of the national cultural and historical spirituality of Ukrainians, as well as in a series of the ‘portrait stories’ presenting many writers of the old, new and contemporary literature. The paper reveals and systematizes historical and literary approaches of the scholar to studying literary and artistic phenomena, processes and certain works. The literary critic evaluated every ideological and aesthetic phenomenon of the national literature based on the general literary criteria. His analysis started from the form (genre, style, stylistics), as, according to the researcher, the form renders the development of the literary process, in which only the core of the author’s artistic thinking – a man and his being – remains unchanged. At the same time Leonid Biletskyi grounded his estimation of the writer’s works and creativity not only on the development of the national literature, but also on the changes in social consciousness of the time. Thus, as a historian of literature, he managed to combine in his scholarly thinking the subjectivity and objective development of the literary process. The historical concepts of Leonid Biletskyi haven’t been studied suffi ciently yet. The present paper off ers the fi rst review and systematization of them and aims at revealing the special views of the emigration scholar on the development of the Ukrainian literature.
У статті досліджено історико-літературні концепції літературознавчих праць відомого українського вченого з діаспори Леоніда Білецького. На обширному матеріалі його студій з українського письменства, написаних здебільшого в еміграції, їх проаналізовано крізь авторську методологію вивчення ідейно-естетичних явищ національної літератури; виявлено її прикметні риси, специфічні принципи та погляди на існування й розвиток історико-літературного процесу – через факти, зміни, художні персоналії тощо. Для дослідження поставленої мети й завдань використано філологічний, порівняльно-історичний та генетичний методи. Це дало змогу проаналізувати специфіку поглядів Леоніда Білецького як історика національного письменства, починаючи від його навчального підручника “Історія української літератури”, що є своєрідною енциклопедією національної культурно-історичної духовності нашого народу, і завершуючи цілою низкою “портретових історій” багатьох письменників давнього, нового і новітнього українського письменства.
 
Культурно-національна ідентичність літературно-художніх текстів: теоретико-методологічна стратегія перекладацтва Володимира Державина: українською
No full textAim The article investigates theoretical-methodological strategy and the conception of translating science of Volodymyr Derzhavyn – literary scientist-critic from the Ukrainian diaspora. The aim is to analyse the vast material of his theoretical, historical and literary works, numerous literary-critical reviews through the translating method of the author, educing peculiar traits, specific principles and looks of researcher and national, cultural and national existence of artistic work, its identity.
Methods For the research of the aim and tasks the author used comparative-historical, philological and genetic methods. It gave an opportunity to analyse the specific character of looks of Volodymyr Derzhavyn on translated literature, and also to systematize them in corresponding theoretical-methodological strategy of translating science, that was scientifically productive not only for his work, but for Ukrainian literary criticism of the first half of the ХХth century.
Results The article displays the principle of stylization of literary-artistic texts as the dominant in translating science of Volodymyr Derzhavyn, that is based on mostly linguistic principles of division of language: communicative, cognitive and artistic. It is well-proven that in the conception of translating science the scientist followed to triple interpretation of a word: a word as a report, a word as a term and a word as an artistic unit, the last, on persuasion of the literary critic, in force of the functionality carries the aesthetic colouring of all language in the text and largely removes the cultural and national identity of artistic work.
Scientific novelty The review and systematization of theoretical-methodological strategy of translating science of Volodymyr Derzhavyn are carried out and until now it remains poorly studied in modern Ukrainian translating science. The article is aimed at educing the features of looks of the scientist on translating science as an inalienable constituent of the development of Western Ukrainian/mainland and diaspora/literary-artistic process of the first half of the ХХ century. Finally, the research exposes another verge of the study of literature activity of the theorist and historian of literature (national and foreign) from Ukrainian emigration.
Practical significance The article can be used for the further study of the problems of modern native art of translating, and also the works of Volodymyr Derzhavyn. The scientific results of the research can lie down in the basis of writing of the diploma, master’s degree and dissertation projects in the translating science, and also monographs or essays about the scientist from the Ukrainian diaspora or development of translating science in Ukraine.Мета У статті досліджено теоретико-методологічну стратегію та концепцію перекладацтва Володимира Державина – вченого-літературознавця з української діаспори. На обширному матеріалі його теоретико- й історико-літературних праць, численних літературно-критичних рецензій та відгуків поставлено завдання проаналізувати їх крізь транслятологічну методу автора, виявивши її характерні риси, специфічні принципи та погляди дослідника на національно-культурне та інонаціональне буття художнього твору, його ідентичність.
Дослідницька методика Для дослідження поставленої мети і завдань використаний порівняльно-історичний, філологічний та генетичний методи. Це дало змогу проаналізувати специфіку поглядів Володимира Державина на перекладну літературу, а також систематизувати їх у відповідну теоретико-методологічну стратегію перекладацтва, що була науково продуктивною не тільки в його творчості, а й у вітчизняному літературознавстві першої половини ХХ століття.
Результати У статті виявлено як домінуючий у перекладознавстві Володимира Державина принцип стилізації літературно-художніх текстів, що ґрунтується здебільшого на мовознавчих засадах поділу мови: комунікативній, пізнавальній та художній. Доведено, що в своїй концепції транслятології вчений дотримувався трипланового трактування слова: слово-повідомлення, слово-термін і слово-художня одиниця. Останнє, на переконання літературознавця, в силу своєї функціональності несе естетичне забарвлення всього мовного тексту і значною мірою відбиває культурно-національну ідентичність художнього твору.
Наукова новизна Здійснено огляд і систематизацію теоретико-методологічної стратегії перекладознавства Володимира Державина, що й досі залишається мало вивченим у сучасній українській транслятологічній науці. Стаття спрямована на те, щоб виявити особливості поглядів ученого на перекладацтво як невід’ємну складову розвитку загальноукраїнського / материкового та діаспорного / літературно-художнього процесу першої половини ХХ століття. Врешті, дослідження розкриває ще одну грань літературознавчої діяльності теоретика та історика літератури (національної і зарубіжної) з української еміграції.
Практичне значення Стаття може бути використана для подальшого вивчення проблем сучасного вітчизняного перекладацтва, а також творчості Володимира Державина. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу написання дипломних, магістерських і дисертаційних проектів з перекладознавства, а також монографій чи нарисів про вченого з української діаспори або розвиток перекладацької науки в Україні
Драматургія Лесі Українки і європейська модерна драма: текст, контекст
No full textIt is difficult, if not impossible, to find in world literature an artistic phenomenon similar to the work of Lesya Ukrainka. For as long as a century scientists have been trying their best to highlight and explain this versatile astonishing national phenomenon: the phenomenon of the artist, human, woman. It is definitely not accidental that, avoiding analogies, Ivan Franko called Lesya Ukrainka nearly the only man "all across the whole of modern Ukraine" for her spirit strength and true Prometheus obsession, while Mykhailo Hrushevsky named her the "Ukrainian Shakespeare". According to Mykola Zerov, these similarities are clearly pronounced not in poetry (social lyrics, intimate lyrics), but primarily in her drama, which, in fact, makes up a unique modern world of ideas and images not only for national but also for the Western European literature.Важко, а то й неможливо, знайти у світовій літературі художнє явище, подібне до творчості Лесі Українки. Уже століття вчені намагаються висвітлити і пояснити це багатогранне дивовижне національне явище: феномен митця, людини, жінки. Не випадково, уникаючи аналогій, Іван Франко назвав Лесю Українку чи не єдиним мужчиною «на всю сучасну Україну» за її духовну силу та справжню прометеївську одержимість, а Михайло Грушевський – «українським Шекспіром». За словами Миколи Зерова, ці схожості яскраво виражені не в поезії (соціальна лірика, інтимна лірика), а насамперед у її драматургії, яка, по суті, складає неповторний сучасний світ ідей та образів не лише для національної, а й для західноєвропейської літератури
С позиций современных исследований творчества Ивана Франко
No full textРецензія монографії: Степан Хороб, Драма – моя стародавня страсть… (Драматургія і театр Івана Франка), Івано-Франківськ 2016, 268 с.Review by Stepan Khorob, Drama – My Old Passion… (The Dramaturgy and Theatre of Ivan Franko) [In the Ukrainian language], Ivano-Frankivsk 2016, 268 pр.Рецензия монографии: Степан Хороб, Драма – моя стародавня страсть… (Драматургія і театр Івана Франка), Івано-Франківськ 2016, 268 с
