121 research outputs found
Upregulation of Polyamine Transport in Human Colorectal Cancer Cells
No full textFunding: M.C. was funded by CONACyT, Mexico with the PhD scholarship 237771/411030. Acknowledgments: We would like to thank Mark Burns of Aminex Therapeutics for kindly providing the AMXT compounds and P.M. Woster from Medical University of South Carolina for DFMO and Gary Cameron for LC-MS analyes Author Contributions: M.C. and H.M.W. designed the study. M.C. performed the experiments, interpreted the data and wrote the manuscript. H.M.W. interpreted the data and revised the manuscript. Conceptualisation, Heather M Wallace; funding acquisition, Heather M Wallace; investigation, Misael Corral; methodology, Misael Corral and Heather M Wallace; resources, H.M.W.; supervision, H.M.W.; validation, M.C.; visualisation, M.C.; writing—original draft, M.C.; writing—review and editing, H.M.W.. All authors have read and agreed to the published version of the manuscript.Peer reviewe
Reconsidering the Moscow Version of the Origins of Epistle of Misael
No full textСтаття присвячена одному з аспектів полеміки навколо тексту «Послання Мисаїла», укладеного в 1476 р. та виданого митрополитом Іпатієм Потієм у 1605 р. Згідно з т. зв. московською версією, висунутою у 1629 р. Андрієм Мужиловським, вважалося, що цей твір – підробка, пізніша компіляція на основі послання невідомого в’язня до Московського митрополита Макарія. У статті автор доводить, що «Послання опального до архиєпископа Макарія», видане Іваном Добротворським у 1863 р., є саме тим твором, на який посилався свого часу Мужиловський. На основі порівняння уривків з обох послань показано, що між двома творами справді існує генетичний зв’язок, і доведено автентичність Мисаїлового листа та його первинність щодо «Послання до Макарія». Автор також викладає свої міркування про причини запозичення укладачем «Послання до Макарія» цілих уривків із «Послання Мисаїла».The article discusses one of the aspects of the polemics regarding the Epistle of Misael, composed in 1476 and published by Metropolitan Ipatius Potiy in 1605. The so-calledMoscow version of its origins, suggested by Andrey Muzhylovsky (Andrzej Mużylowski)in 1629, claims that this epistle is a forgery, a later compilation based on
the letter of an unknown prisoner to Macarius, the Metropolitan of Moscow. The
author of the present study argues that the text to which Muzhylovsky refers is
the Epistle of the Disgraced to Archbishop Macarius, published by Ivan Dobrotvorsky
in 1863. Textual comparison of the two letters reveals genetic links between their respective texts and proves the authenticity of the Epistle of Misael and its antecedence
to the Epistle to Macarius. The article also discusses the nature of borrowings from
the Epistle of Misael in the Epistle to Macarius
«The Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV» of 1476: reconstruction of the archetype
No full textУ монографії в ширшому культурно-релігійному контексті розглядається унікальна пам’ятка богословської думки Київської митрополії – «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. Цей важливий документ засвідчує особливий характер взаємин тогочасної духовної та світської еліти українсько-білоруських земель Великого князівства Литовського з Константинопольським патріархатом і Римським Апостольським престолом в останній чверті ХV ст., а також вказує на поширення тут унійної ідеї та елементів другого південнослов’янського впливу, зокрема мистецтва «плетення словес». Свою увагу автор зосередив на критичному палеографічному, текстологічному й філологічному аналізі всіх відомих списків первісної редакції грамоти Мисаїла та пізніших компіляцій, що постали на її основі. Такий комплексний підхід уможливив реконструкцію архетипу грамоти – втраченого оригіналу листа.This monography considers The Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV within a broader
cultural and religious context. The epistle of 1476 is a unique testimony to the theological
thought of the Kyivan Metropolitanate of that time. This important document bears witness
to very specific relationships of the secular and clerical elite of the Ukrainian and Belorussian lands, which were part of the Grand Duchy of Lithuania, to the Patriarchate of Constantinople and the Holy See in the last quarter of the 15th century. It also points to the spread of the idea of the Church union and contains elements of the Second South Slavonic influence on this territory, being itself a great example of the art of the word-weaving. The author focuses on the critical paleographic, textological and philological analysis of all extant copies of the Epistle of Misael of the first redaction as well as its later compilations. Such holistic approach allowed the reconstruction of the charter archetype, the text of its lost original
The Consecration of Metropolitan Spyridon in the Context of the Epistle of Misael 1476
No full textМета дослідження – розглянути висвяту у Царгороді у середині 1470-х рр.
ченця Спиридона на київського митрополита у ситуації, яка склалася в Київській митрополії
після Флорентійської унії 1439 р., із залученням свідчень «Послання Мисаїла» 1476 р.
про конфесійні настрої й акції русько-литовської церковної і світської еліти. Методологія.
Застосовано історіографічний та джерельний аналіз для виявлення нових можливих
прочитань біографічних даних про Спиридона. Наукова новизна. Запропоновано нове
тлумачення місії Спиридона в Константинополі й, відповідно, осіб, які за нею стояли. Також
скориговано датування втечі / звільнення його з ув’язнення в Литві. Висновки. Підсумовуючи
наявні джерельні та літописні свідчення, зауважено про необґрунтованість датування поділу
Київської митрополії 1448-м чи 1458-м роками. Дії всіх зацікавлених осіб указують на те, що
навіть наприкінці 1460‑х рр. вони мислили її неподільною і прагнули контролювати всю її
територію. При цьому дії польсько-литовського монарха Казимира IV щодо митрополита
Григорія Болгариновича свідчать про намагання усталити новий modus vivendi для підвладних
йому русинів грецької віри, передбачаючи подвійну юрисдикційну підлеглість як Риму,
так і Константинополю. Вибір Мисаїла на митрополичу кафедру на початку 1473 р. було
зроблено насамперед з огляду на перспективність його визнання на контрольованих Москвою
територіях. Відповідні уривки «Послання Мисаїла» 1476 р. свідчать про продовження
політики подвійного співпричастя та її підтримку руською церковною і світською елітою.
Під цим оглядом стає очевидною не лише причина посольства Спиридона до Царгорода, а й
значення літописних звісток про вдачу посланця та здобуття митрополичого сану підкупом.The paper aims at shedding a new light on the consecration of the monk Spyridon
the Metropolitan of Kyiv in the mid-1470s in Constantinople, considering the situation in the
Kyiv metropolitanate after the Florentine Union (1439) with a due regard to the witness of
the Epistle of Misael (1476) concerning the confessional attitude and actions of the Ruthenian
and Lithuanian secular and spiritual elite. On the basis of historiographical and source analysis
the author discovers new possible readings of Spyridon the Satan’s biographical data and proposes
a new interpretation of his mission to Constantinople and identification of patrons behind him.
The author also adjusted the date of Spyridon’s escape or release from imprisonment in Lithuania.
The author considers the dating of the division of Kyiv metropolitanate by 1448 or 1458
ungrounded. The documents and behavior of all interested parties indicate that even in the late
1460s they regarded it as a unit and tried to control its entire territory. Furthermore, the actions of
the Polish-Lithuanian monarch Casimir IV with regard to Metropolitan Hryhorii Bolharynovych
testify to his attempt to introduce a new modus vivendi for the Orthodox Ruthenians by providing
them with a dual jurisdiction: both of Rome and of Constantinople. The election of Misael
for the metropolitan see of Kyiv in early 1473 was made primarily in view of the prospects for
his recognition in the territories controlled by Moscow. Some passages of the Epistle of Misael of
1476 testify to the continuing policy of double communion and its support by the Ruthenian
secular and spiritual elite. This approach reveals not only the reason for Spyridon’s embassy in
Constantinople, but also the importance of chronicles’ information on cunning nature of the
envoy and acquisition of the Metrpolitan dignity by bribery
Methodology for living wage estimations in Mexico City
No full textThis electronic version was submitted by the student author. The certified thesis is available in the Institute Archives and Special Collections.Thesis: M.C.P., Massachusetts Institute of Technology, Department of Urban Studies and Planning, 2019Cataloged from student-submitted PDF version of thesis.Includes bibliographical references (pages 105-109).In September of 2018, a research team from the Observatorio de Salarios at the Iberoamerican University in Mexico City approached Dr. Amy Glasmeier to help systematize and scale living wage estimates in Mexico. The goal was to emulate the MIT Living Wage Calculator, which Dr. Glasmeier created as a source for living wage estimates across the U.S., in order to establish a similar calculator for Mexico, beginning with a pilot study in Mexico City. This thesis pilots an integrated methodology for systematizing and scaling living wage estimates in Mexico City, using the MIT Living Wage Calculator and the Observatorio's work as bases. Results from this living wage estimation are comparable to the work already conducted by the University, but with greater efficiency and scalability. Overall, I find that only about 17 percent of three- and four-person households in Mexico City earn a living wage. Additionally, I find that most heads of living wage-earning households work in high-skill occupations and have high levels of educational attainment.by Misael Isaac Galdamez.M.C.P.M.C.P. Massachusetts Institute of Technology, Department of Urban Studies and Plannin
The Embassy to the Pope Sixtus IV with the Epistle of Misael in the Light of Some Documents from the Vatican Secret Archives
No full textУ статті проаналізовано всі відомі на сьогодні згадки та докази на
користь того, що посольство до папи Сикста IV з посланням Мисаїла
відбулося, та доведено їхню непереконливість або й хибність. Автор
відслідковує джерела, на підставі яких постали хибні тлумачення, та
шляхи їх розповсюдження в українській, польській та частково російській історіографіях.The article considers the Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV of 1476,
which was first published by the Uniate metropolitan Hypatius Potij in 1605.
Though its authenticity was definitely proved only at the end of 20th century,
the fate of this letter, particularly with regard to the envoys who allegedly
brought the charter to Pope Sixtus IV, has been discussed from the moment of
its first edition until today. However, no special research was made concerning
existing theories about this embassy. The article aims to fill this gap. A particular
attention is paid to the thesis of the first publisher of the charter, who
considered the noble Ruthenian Ivan Soltan and the Chancellor of the Great
Duchy of Lithuania Jakub as the envoys with the Epistle of Misael.
The author demonstrates that the title of the document, which appeared in
the first edition of 1605, had been lacking in the original manuscript (now lost)
and was invented by metropolitan Hypatius Potij. He presents the ways by
which Potij’s thesis about two envoys to Pope Sixtus IV was spread in the
Ukrainian and Polish historiography of the 17th through 19th centuries. The
author also examines another source about two envoys with Misael’s charter
to Pope Sixtus IV — Elucidarius errorum ritus ruthenici by Jan Sacran, edited
at the beginning of the 16th century, to which Mykhailo Hrushevsky and other
scholars referred, and shows that this document was a source of misrepresentation,
wherefrom the idea of two envoys with the Epistle of Misael to
Pope Sixtus VI derived. Based on a false quotation of Elucidarius, this idea is
still circulating in the contemporary Ukrainian historiography. Therefore, this
article is to correct these fallacious ideas of the embassy with Misael’s charter
to Pope Sixtus IV. In addition, the author identifies one of the written sources,
to which Jan Sacran referred in his treatise. He also traces back some 20th
century erroneous ideas of the authorship of the Epistle of Misael that partially
exist in the Ukrainian historiography even today. Finally, the article is
supplemented by a report from Codex Arm. XXXII 21 from the Vatican Secret
Archives that sheds light on the personality of Alexander Soltan, one of the
alleged envoys with Misael’s charter. The author analyzes the content of the
Codex Arm. XXXII 21 and argues the significance of this document in the
solution of the question whether the embassy to Pope Sixtus IV has ever taken place
The Embassy to the Pope Sixtus IV with the Epistle of Misael in the Light of Some Documents from the Vatican Secret Archives
No full textУ статті проаналізовано всі відомі на сьогодні згадки та докази на
користь того, що посольство до папи Сикста IV з посланням Мисаїла
відбулося, та доведено їхню непереконливість або й хибність. Автор
відслідковує джерела, на підставі яких постали хибні тлумачення, та
шляхи їх розповсюдження в українській, польській та частково російській історіографіях.The article considers the Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV of 1476,
which was first published by the Uniate metropolitan Hypatius Potij in 1605.
Though its authenticity was definitely proved only at the end of 20th century,
the fate of this letter, particularly with regard to the envoys who allegedly
brought the charter to Pope Sixtus IV, has been discussed from the moment of
its first edition until today. However, no special research was made concerning
existing theories about this embassy. The article aims to fill this gap. A particular
attention is paid to the thesis of the first publisher of the charter, who
considered the noble Ruthenian Ivan Soltan and the Chancellor of the Great
Duchy of Lithuania Jakub as the envoys with the Epistle of Misael.
The author demonstrates that the title of the document, which appeared in
the first edition of 1605, had been lacking in the original manuscript (now lost)
and was invented by metropolitan Hypatius Potij. He presents the ways by
which Potij’s thesis about two envoys to Pope Sixtus IV was spread in the
Ukrainian and Polish historiography of the 17th through 19th centuries. The
author also examines another source about two envoys with Misael’s charter
to Pope Sixtus IV — Elucidarius errorum ritus ruthenici by Jan Sacran, edited
at the beginning of the 16th century, to which Mykhailo Hrushevsky and other
scholars referred, and shows that this document was a source of misrepresentation,
wherefrom the idea of two envoys with the Epistle of Misael to
Pope Sixtus VI derived. Based on a false quotation of Elucidarius, this idea is
still circulating in the contemporary Ukrainian historiography. Therefore, this
article is to correct these fallacious ideas of the embassy with Misael’s charter
to Pope Sixtus IV. In addition, the author identifies one of the written sources,
to which Jan Sacran referred in his treatise. He also traces back some 20th
century erroneous ideas of the authorship of the Epistle of Misael that partially
exist in the Ukrainian historiography even today. Finally, the article is
supplemented by a report from Codex Arm. XXXII 21 from the Vatican Secret
Archives that sheds light on the personality of Alexander Soltan, one of the
alleged envoys with Misael’s charter. The author analyzes the content of the
Codex Arm. XXXII 21 and argues the significance of this document in the
solution of the question whether the embassy to Pope Sixtus IV has ever taken place
Algunas reflexiones en torno al impacto de la infección por COVID-19 en los trabajadores sanitarios.
No full textEditor-text-author relationship and textual transformations in the edition of literary texts
No full textA partir de una investigación profunda que analizó los procesos de transformaciones sufridos por textos profesionalmente editados, este artículo aporta un importante conjunto de principios en torno a la relación editor-texto-autor en la edición literaria.Based on an in-depth investigation that analyzed the transformation processes suffered by professionally edited texts, this article provides an important set of principles around the editor-text-author relationship in literary publishing
Impacto de la sociedad de consumo en la antropometria de las poblaciones y la importancia de su análisis en la prevención de riesgos laborales
No full textIn the origins of human variation, the environment plays an important role, which includes not only climate and ecosystems, but also culture, society and lifestyles. The era of consumption continues to impact the health of populations, reaching biological levels such as anthropometry; causing different demographic patterns between countries, regions or neighborhoods and social inequalities. Due to this, anthropometry shows the imprint of income, health and environmental factors not only of that age but also of previous years. With the advent of industrialization, individuals were discriminated against based on appearance and size, which led to their dimensional (anthropometric) standardization and the exclusion and segregation of workers based on their strength and size. The analysis of anthropometric data plays a crucial role in the prevention of occupational risks, since it allows an adequate design of machines, equipment and work spaces. Likewise, they determine the adaptability and efficiency of the design of jobs, machinery, tools, personal protective equipment and clothing for work in the population for which it is being designed.En los orígenes de la variación humana el ambiente cumple un papel importante, que incluye no solamente el clima y los ecosistemas, sino también, la cultura, la sociedad y los estilos de vida. La era del consumo sigue impactando la salud de las poblaciones llegando a niveles biológicos como la antropometría; causando patrones demográficos diferentes entre países, regiones o barrios y desigualdades sociales. Debido a esto, la antropometría muestra la huella de los factores renta, la salud y el medio ambiente no solo de dicha edad sino de los años precedentes. Con la llegada de la industrialización se discriminó a los individuos por apariencia y tamaño lo que originó su estandarización dimensional (antropométrica) y la exclusión y segregación de trabajadores por su fuerza y tamaño. Los análisis de los datos antropométricos juegan un papel crucial en la prevención de riesgos laborales, ya que permiten un adecuado diseño de máquinas, equipos y espacios de trabajo. Así mismo, determinan la adaptabilidad y eficiencia del diseño de puestos de trabajo, maquinaria, herramientas, equipos de protección individual y ropa para el trabajo en la población a la cual se le está diseñando
- …
