4 research outputs found
Оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій
No full textA finite-element model for the heat engineering calculation of fireproof reinforced concrete slab has been built, which is designed to assess the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures. A feature of the model is the correct choice of types of heat transfer in the cavities of reinforced concrete ceilings. An algorithm that includes experimental and calculation procedures in determining the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures has been applied. The initial, boundary conditions for the construction of the model were formulated; the thermophysical properties of materials were substantiated. Thermal calculation of fireproof multi-hollow reinforced concrete ceiling under conditions of fire was carried out. The adequacy of the developed finite-element model was checked. A satisfactory convergence of experimental and calculated temperatures with an accuracy of 10 % was established, which would suffice for the engineering calculations.
The model built makes it possible to assess the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures. Thus, there is reason to argue that the model constructed can partially or completely replace the experimental assessment of fire resistance, provided that the construction and setting of the model parameters are correctРозроблено скінчено-елементну модель для теплотехнічного розрахунку вогнезахищеного залізобетонного перекриття, яка призначена для оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій. Особливістю моделі є правильний вибір типів теплообміну в порожнинах залізобетонного перекриття. Застосовано алгоритм, що включає експериментальні та розрахункові процедури при визначенні вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій. Сформульовані початкові, граничні умови при побудові моделі, обґрунтовані теплофізичні властивості матеріалів. Проведено теплотехнічний розрахунок вогнезахищеного багатопустотного залізобетонного перекриття в умовах впливу пожежі. Проведено перевірку адекватності розробленої скінчено-елементної моделі. Встановлено задовільну збіжність експериментальних та розрахункових температур з точністю до 10 %, що задовольняє інженерні розрахунки.
Розроблена модель дозволяє проводити оцінювання вогнестійкості вогнезахищених залізобетонних конструкцій. Таким чином, є підстави стверджувати, що розроблена модель може частково або повністю замінити експериментальне оцінювання вогнестійкості при умові правильності побудови та задавання параметрів модел
Assessment of Fire Resistance of Fireproof Reinforced Concrete Structures
No full textA finite-element model for the heat engineering calculation of fireproof reinforced concrete slab has been built, which is designed to assess the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures. A feature of the model is the correct choice of types of heat transfer in the cavities of reinforced concrete ceilings. An algorithm that includes experimental and calculation procedures in determining the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures has been applied. The initial, boundary conditions for the construction of the model were formulated; the thermophysical properties of materials were substantiated. Thermal calculation of fireproof multi-hollow reinforced concrete ceiling under conditions of fire was carried out. The adequacy of the developed finite-element model was checked. A satisfactory convergence of experimental and calculated temperatures with an accuracy of 10 % was established, which would suffice for the engineering calculations.
The model built makes it possible to assess the fire resistance of unprotected reinforced concrete structures. Thus, there is reason to argue that the model constructed can partially or completely replace the experimental assessment of fire resistance, provided that the construction and setting of the model parameters are correc
The Key Benefits of Applying the “Fishbowl” Model in Medical Education
No full textThe article examines the methodological potential of the fishbowl model in the process of training specialists in the field of knowledge 22 "Healthcare". The author outline the leading methodological algorithms of its introduction in higher education. The expediency of applying the fishbowl model at institutions of higher medical education has been substantiated. The research may be of interest to teachers of medical universities, as well as specialists from other professional fields in the process of planning classroom activities and developing teaching materials.У статті досліджено методологічний потенціал методу “Фішбоул” у процесі підготовки фахівців галузі знань 22 “Охорона здоров’я”. Окреслено провідні методологічні алгоритми досліджуваного підходу впровадження у вищій освіті. Обґрунтовано доцільність застосування методики “the fishbowl model” у закладах вищої медичної освіти. Дослідження може бути цікавим викладачам медичних вишів, а також фахівцям з інших професійних галузей у процесі планування навчальних занять та розробки навчально-методичних матеріалів
Использование инструментов научно-метрических баз в высшем медицинском образовании
No full textУ сучасному науковому середовищі якість публікацій, публікаційну активність вченого, навчального закладу чи наукової установи оцінюють з допомогою комплексу науковометричних показників. Серед них виділяють наступні: сумарну цитованість, загальну кількість посилань, індекс Хірша, імпакт-фактор, g-індекс, і-10-індекс. Метою статті є висвітлення прийомів роботи зі світовими науковометричними базами наукової літератури, пояснення сутності та алгоритмів розрахунку основних науковометричних показників. У процесі підготовки статті використано бібліосемантичний метод дослідження для аналізу наукової літератури. У статті висвітлено принципи роботи з міжнародними базами даних Scopus, Web of Science Google Scholar, бібліографічним менеджером Mendeley, системою ORCID, сутність науковометричних показників, що розраховуються даними ресурсами та сфери їх застосування. Проаналізовано позитивні сторони використання науковометричних показників для визначення впливовості конкретного автора чи установи, а також ряд суб’єктивних недоліків широкого їх впровадження у закладах вищої освіти. Сучасні інструменти роботи з науковою інформацією відіграють провідну роль у науково-дослідній діяльності вчених, закладів вищої освіти, наукових установ. Рівень якості публікацій визначається з допомогою низки науковометричних показників, що розраховуються авторитетними базами наукової літератури. Серед них визнаними є бази Scopus та Web of Science. h-індекси, розраховані на основі публікацій у цих базах, слугують якісними показниками оцінювання наукової діяльності. Scopus та Web of Science, крім власних вбудованих інструментів пошук у, візуалізації, аналізу та відслідковування даних, інтегровані з реєстрами вчених, бібліографічними менеджерами, плагінами, що дозволяють автоматизувати процеси створення цитат, списків літератури, підготовки публікацій за вимогами конкретного видання, роботи з повнотекстовими версіями статей у різних форматах ;
В современной научной среде качество публикаций, публикационную активность ученого, учебного заведения или научного учреждения оценивают с помощью комплекса научнометрических показателей. Среди них выделяют следующие: суммарную цитируемость, общее количество ссылок, индекс Хирша, импакт-фактор, g-индекс, и-10-индекс. Целью статьи является освещение приемов работы с мировыми научнометрическими базами научной литературы, объяснение сущности и алгоритмов расчета основных научнометрических показателей. В процессе подготовки статьи использованы библиосемантический метод исследования для анализа научной литературы. В статье освещены принципы работы с международными базами данных Scopus, Web of Science Google Scholar, библиографическим менеджером Mendeley, системой ORCID, сущность научнометрических показателей, рассчитываемых данными ресурсами и сферы их применения. Проанализированы положительные стороны использования научнометрических показателей для определения влияния конкретного автора или учреждения, а также ряд субъективных недостатков широкого их внедрения в учреждениях высшего образования. Современные инструменты работы с научной информацией играют ведущую роль в научно-исследовательской деятельности ученых, высших учебных заведений, научных учреждений. Уровень качества публикаций определяется с помощью ряда научнометрических показателей, рассчитываемых авторитетными базами научной литературы. Среди них признанными являются базы Scopus и Web of Science. h-индексы, рассчитанные на основе публикаций в этих базах, служат качественными показателями оценки научной деятельности. Scopus и Web of Science, кроме собственных встроенных инструментов поиск в, визуализации, анализа и отслеживания данных, интегрированные с реестрами ученых, библиографическими менеджерами, плагинами, позволяющие автоматизировать процессы создания цитат, списки литературы, подготовки публикаций по требованиям конкретного издания, работы по полнотекстовыми версиями статей в различных форматах;
In the contemporary academic setting, the quality of publications and the publication activity of a scientist, educ a tional or research institution are evaluated using a set of scientific metric indicators. There are the fol lowing parameters: total citations, total number of links, the Hirsch index, impact factor, g-index, and-10 index. The aim of the paper is to cover the methods of working with the world scientific and metric databases of literature, as well as to explain the essence and algorithms for calculating the major scientific and metric indicators. We used the bibliosemantic resea rch method in o rder to analyze the relevant scientific literature. The article describes the principles of mastering the tools of international databases Scopus, Web of Science, Google Scholar, Mendeley bibliographic manager, ORCID system. The paper focuse s on the essence of scientific and metric indicators, calculated by these resources, as well as their scope and possibilities. The authors analyze the positive aspects of using the scientific metrics to determine the influence of a particular author or ins titution, as well as a number of subjective disadvantages of their widespread adoption in higher edu cation. The modern tools for working with scientific information play a key role in the research activities of s cientists, instit u tions of higher education, research institutions. The quality of publications is determined by a number of scientific metrics, calc ulated by authoritative scientific literature databases, such as Scopus and Web of Science. The h - indices are calculated in terms of publications in th ese bases, and serve as qualitative indicators for scientific activity evaluation. Scopus and Web of Science, in addition to their own built - in tools for searching, visualizing, analyzing and tracking data, integrated with the registers of scientists, bibl iographic managers, plugins that allow to automate the processes of citation, lists of liter ature, preparation of publications according to the requirements of a specific edition, work with full- text versions of art icles in different formats
