101,254 research outputs found
Heredity and Its Variability
No full textLysenko, T. Heredity and its variability, 1945
The classic of Stalinist aberrant genetic theory, horticulturist Lysenko rejected orthodox genetics in favor of the theories of those of the Russian horticulturist I. V. Michurin. Among his theories were that wheat raised under certain conditions produce seeds of rye and that theoretical biology must be fused with Soviet agricultural practice. He was the total autocrat of Soviet biology from 1948 through 1953, and believed that through inherited characteristics Stalinism would create a \u27new man\u27. Lysenko held that heredity can be changed by husbandry, a theory that had disastrous impact on Soviet agriculture. He was dismissed from his post as director of the Soviet Institute of Genetics.
See also Lysenkoism Against Genetics: The Meeting of the Lenin All-Union Academy of Agricultural Sciences of August 1948, Its Background, Causes, and Aftermath
Translated from the Russian by Theodosius Dobzhanskyhttps://digitalcommons.rockefeller.edu/pamphlets-offprints-and-reprints/1114/thumbnail.jp
Stalinist geneticis: The constitutional rhetoric of T. D. Lysenko
No full textThis study focuses on the constitutional rhetoric of T. D. Lysenko, the founder of an agrobiological doctrine (Lysenkoism) in the Stalinist Soviet Union. As the result of using not only scientific, but also political and ideological arguments, the Lysenkoists achieved an official ban on Mendelian genetics in the Soviet Union. Though the ban was brief and Lysenkoism as a leading biological doctrine was eventually deposed in favor of Mendelianism, today Lysenkoism remains a paradigmatic example of the pernicious political interference in science.
My critical orientation in reading Lysenko's two major speeches is constitutional rhetoric. It combines Kenneth Burke's dialectic of constitutions, on the one hand, and rhetoric of the subject, on the other. My analysis shows that (1) Lysenko had to constitute his science against an enemy (Mendelism); (2) the Lysenkoist constitution depended on its context, but also on the arbitrary wishes of Lysenko and his followers; and (3) this constitution rhetorically invented its audience and got the people it addressed to identify with this invention. I also show that Lysenko's constitutional rhetoric created a space where scientific terms transformed into political and ideological ones, and vice versa. Contrary to Lysenko's intentions, his language also gave his opponents, Soviet Mendelians, grounds on which to defend their science and criticize Lysenkoism.
This study of Lysenko's constitutional rhetoric contributes to a better understanding of modern science. I argue for a blurriness of the boundaries between what is scientific and political in the discourse of contemporary scientific controversies. I also argue that scientific language reveals more plasticity and capability to adapt to the political situation than has hitherto been assumed
Interrelation between the level of stress and the functional state of the neuromuscular system of athletes-tennisists
No full textLysenko O. Interrelation between the level of stress and the functional state of the neuromuscular system of athletes-tennisists / O. Lysenko, S. Fedorchuk, O. Kolosova, T. Khalyavka // Здоров’я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики: матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., 15 травня 2018 р., Київ / МОН України, Київ. ун-т імені Бориса Грінченка; за заг. ред. Савченка В.М.; [редкол.: Лопатенко Г.О., Савченко В.М., Спесивих О.О., Білецька В.В. та ін.]. — К.: Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2018. — C. 39-41
Once more about Lysenko
No full textСтатья является реакцией на попытки реабилитации Т. Лысенко и «лысенковщины». В ней дается оценка «лысенковщины» как своеобразного тоталитарного режима в руководстве наукой и подмены последней псевдонаучным эрзацем, угодным существовавшему политическому режиму.Стаття є реакцією на спроби реабілітації Т. Лисенка й "лисенківщини". У ній дається оцінка "лисенківщини" як своєрідного тоталітарного режиму в керівництві наукою й підміни останньої псевдонауковим ерзацем, вигідним існуючому політичному режиму.Paper presents response to attempts at rehabilitating of T. Lysenko and “lysenkivshchyna". It appraises “lysenkivshchyna" as a kind of totalitarian regime in science leadership and replacement of the latter with pseudoscientific ersatz acceptable for the ruling political regime
La polémica en la biología del siglo xx N. I. Vavílov y T. D. Lysenko
No full textA brief history and interpretation of one of the most important polemics in the XX Century Biology is presented: the Vavílov-Lysenko Controversy, in the then (1935-48) Soviet Union, and it is reflected how Lysenko was imposing his points of view, despite not having scientific support. The development of the discussions on Genetics in the USSR between 1936 and 1939 is described and the philosophical conceptions of both characters are analyzed and how this finally led to the infamous VASKHNIL Session of 1948. The consequences of this session on the Biology of the USSR are described. The aim of the work is to provide researchers with a tool to know and analyze interesting, sometimes dramatic, stages of the History of Science, in whose mirror they may be reflected.Se presenta una breve historia e interpretación de una de las polémicas más importantes en la biología del siglo xx: la polémica Vavílov-Lysenko, en la entonces (1935-1948) Unión Soviética, y se refleja cómo Lysenko fue imponiendo sus puntos de vista, pese a no contar con soporte científico. Se describe el desarrollo de las discusiones sobre genética en la URSS entre los años 1936 y 1939 y se analizan las concepciones filosóficas de ambos personajes y cómo esto, finalmente, condujo a la tristemente célebre sesión de VASKHNIL (siglas de la Academia de Ciencias Agrícolas), de 1948. Se describe las consecuencias de esta sesión para la biología de la URSS. El trabajo tiene por objetivo poner a disposición de los investigadores una herramienta para conocer y analizar etapas interesantes, a veces dramáticas, de la historia de la ciencia, en cuyo espejo es posible que se encuentren reflejados
Unipotent automorphic sheaf for G₂, Franel numbers, and Thom-Boardman stratification
No full textDans cette thèse, d’une part, nous généralisons au cas équivariant un résultat de J. Denef et F. Loeser sur les sommes trigonométriques sur un tore ; d’autre part, nous étudions la stratification de Thom-Boardman associée à la multiplication des sections globales des fibrés en droites sur une courbe. Nous montrons une inégalité subtile sur les dimensions de ces strates. Notre motivation vient du programme de Langlands géométrique. En s’appuyant sur les travaux de W. T. Gan, N. Gurevich, D. Jiang et de S. Lysenko, nous proposons, pour le groupe réductif G de type G2, une construction conjecturale du faisceau automorphe dont le paramètre d’Arthur est unipotent et sous-régulier. En utilisant nos deux résultats ci-dessus, nous déterminons les rangs génériques de toutes les composantes isotypiques d’un faisceau S₃-équivariant qui apparaît dans notre conjecture, ce S₃ étant le centralisateur du SL2 sous-régulier dans le groupe dual de Langlands de G.In this thesis, on the one hand, we generalise to the equivariant case a result of J. Denef and F. Loeser about trigonometric sums on tori ; on the other hand, we study the Thom-Boardman stratification associated to the multiplication of global sections of line bundles on a curve. We prove a subtle inequaliity about the dimensions of these strata. Our motivation comes from the geometric Langlands program. Based on works of W. T. Gan, N. Gurevich, D. Jiang and S. Lysenko, we propose, for the reductive group G of type G2, a conjectural construction of the automorphic sheaf whose Arthur parameter is unipotent and sub-regular. Using our two results above, we determine the generic ranks of all isotypic components of an S3-equivaraint sheaf which appears in our conjecture, this S3 being the centraliser of the sub-regular SL2 inside the Langlands dual group of G
Letter, [Author unclear] to Paulina T. Merritt
No full textHandwritten letter to Paulina Merritt from an unknown author, October 1, 1876.
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
Tadey and Maksym Rylskyi with Mykola Lysenko: An Influence of Surroundings on the Personality Formation
No full textУ статті розглянуто, як мікросередовище «Київської Старої громади» та Микола Лисенко позначилися на формуванні особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50‑х – 60‑х років ХІХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та М. Лисенка, що відбилося на способі їхнього життя та різнобічній діяльності. Звернено увагу на культурницьку діяльність «Київської Старої громади» й активну участь у ній Т. Рильського та М. Лисенка. Відзначено формування в середовищі «Київської Старої громади» нового типу особистості – інтелектуала – громадянина з національною самосвідомістю. Громадянськість особистості з народолюбним та патріотичним світоглядом була характерна для багатьох громадівців, зокрема, для Т. Рильського та М. Лисенка. Способом свого життя та діяльністю вони вплинули на погляди, життєві пріоритети і мистецькі принципи молодого М. Рильського. Подано відомості про їхні дружні та творчі стосунки. Розкрито роль М. Лисенка, як одного з найвидатніших представників українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., та його середовища у формуванні особистості М. Рильського, зокрема, представлено інформацію щодо наближення до музичної сфери, яка вплинула і на його поетичну творчість. У пропонованій статті відзначено діяльність М. Рильського в музикознавчій сфері, при цьому звернено особливу увагу на його праці про М. Лисенка. Підкреслено, що автор виділяв громадянськість як найважливішу рису особистості композитора, а також зауважував нову якість народності та національну самобутність його творчості. Ці риси були характерні і для самого М. Рильського, що підтвердила його поетична творчість і багаторічна самовіддана праця на розвиток української культури як директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У цьому він продовжив традиції свого батька, громадівців та М. Лисенка. Наголошено на значній ролі М. Рильського в справі друкування, редагування та виконання спадщини композитора.An influence of the microhabitat of the ‘Kyivan Old Society’ and Mykola Lysenko on the formation of Maksym Rylskyi personality is considered in the article. The peculiarities of the students’ movement of Kyiv University of the late 1850s–1860s on the development of national-democratic worldview principles of Tadey Rylskyi and Mykola Lysenko are described. It has affected the way of their life and versatile activities. Attention is focused on the cultural work of the ‘Kyivan Old Society’ and the active participation of T. Rylskyi and M. Lysenko in it. The formation of a new type of personality, known as an intellectual, in the surroundings of the ‘Kyivan Old Society’ is noted. An intellectual is a person with national self-consciousness. The civil consciousness of the personality with love to nation and patriotic worldview is typical for the many representatives of hromady, in particular T. Rylskyi and M. Lysenko. They have influenced the ideas, life priorities, and artistic principles of a young M. Rylskyi by the way of their lives and activities. The facts on their friendly and creative relations are submitted. M. Lysenko's significance as one of the most outstanding representatives of the Ukrainian national revival of the second half of the 19th – early 20th century and his surroundings in the formation of M. Rylskyi personality are described. In particular, information concerning the approach to the musical sphere that has influenced his poetical works is proposed. The M. Rylskyi activities in the field of musicology are mentioned in the article. Peculiar attention is paid to his works about M. Lysenko. It is emphasized that the author has distinguished the civil consciousness as the most important feature of the composer’s personality, and also as a new quality of the national character and national originality of his works. These features are typical for M. Rylskyi himself. It is confirmed with his poetical heritage and unselfish work for the development of Ukrainian culture as the director of the Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnography for many years. He has continued his father’s traditions, hromadivtsi and M. Lysenko in such a way. A great significance of M. Rylskyi in the cause of publication, editing, and execution of the composer’s heritage is emphasized
- …
