46 research outputs found
To the memory of Lidiya Oven (06.05.1930 – 09.01.2021)
No full textLidiya Oven, D. Sc., who had worked for many years in the IBSS ichthyology department, passed away. L. Oven is the author of more than 100 scientific publications, inter alia three collective and two individual monographs.Ушла из жизни д. б. н. Лидия Сергеевна Овен, долгие годы проработавшая в отделе ихтиологии ИнБЮМ. Л. С. Овен — автор более чем 100 научных публикаций, в том числе трёх коллективных и двух личных монографий
A Member of the Ukrainian Dissident Movement Lidiya Orel is 70 now
No full textThe article is dedicated to the life and activity of famous scientist, ethnographer, folklorist and public figure Lidiya Orel. The author declared many-sided and entire character of this brilliant person, which helped her to hold out in conditions of pursuits under totalitarianism. She is wellknown ethnographer and expert of museums among cultural figures both in Motherland and abroad
A Member of the Ukrainian Dissident Movement Lidiya Orel is 70 now
No full textThe article is dedicated to the life and activity of famous scientist, ethnographer, folklorist and public figure Lidiya Orel. The author declared many-sided and entire character of this brilliant person, which helped her to hold out in conditions of pursuits under totalitarianism. She is wellknown ethnographer and expert of museums among cultural figures both in Motherland and abroad
ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВАУ СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
No full textThe relevance of the article is determined by: the constant changes and challenges in the field of professional education and the development of public-private partnerships; the necessity for people to adapt to new technological and economic realities, which requires finding new ways of cooperation between public institutions and the private sector in education; the need for domestic professional education to create effective methodological recommendations for the development of public-private partnerships to improve the quality of professional education, enhance the competitiveness of graduates of professional (vocational-technical) education institutions in the labor market, and innovative development of the Ukrainian economy.
Purpose: to conduct a theoretical analysis of public-private partnership in the field of professional (vocational-technical) education and determine the modern models of its operation.
Methods: theoretical analysis of the source base – to study the normative documents and laws that regulate public-private partnership in the field of professional (vocational-technical) education and determine its various models; comparative analysis – to identify the common and distinctive characteristics of the identified models of public-private partnership, revealing the peculiarities of their operation; expert evaluation – to obtain recommendations regarding the prospects for the development of public-private partnership in the field of professional education in Ukraine.
Results: an analysis of legislative and regulatory documents on the development of public-private partnerships has been carried out; contemporary models of public-private partnership have been identified and analyzed; their features and advantages have been revealed and characterized, which can be used to improve public-private partnership in the field of professional education in Ukraine; the existence of a link between the effectiveness of the partnership and the quality of future professionals\u27 training has been noted; significant opportunities and prospects for this form of collaboration have been outlined.
Conclusions. The modern models of public-private partnership in the field of professional (vocational-technical) education include: the partnership model at the legislative level (main attention is paid to the regulation of relations between public and private education entities through the adoption of relevant laws and regulations); the project collaboration model (focus is on the implementation of specific educational projects and programs in conjunction with private companies and organizations); the joint financing and resource provision model (partners jointly finance educational programs and provide access to necessary resources); the partnership model in the form of entrepreneurial activity (includes cooperation with private enterprises and the creation of joint educational enterprises). There is a growing interest from both public and private entities in participating in partnerships in the field of professional education, which can be favorable for the further development of this sector. The positive aspects of public-private partnership include improving the quality of education, expanding financing opportunities and access to resources, and creating practical opportunities for educational attainment. Challenges that exist in the development of the partnership include: the need for legislative regulation, ensuring transparency and effectiveness of cooperation, and resolving issues of intellectual property.Актуальність статті зумовлюється: постійними змінами і викликами у сфері професійної освіти та розвитку державно-приватного партнерства; необхідністю адаптації людей до нових технологічних та економічних реалій, що вимагає пошуку нових шляхів співпраці між державними установами та приватним сектором в галузі освіти; потребою вітчизняної професійної освіти у створенні ефективних методичних рекомендацій для розвитку державно-приватного партнерства для покращення якості професійної освіти, підвищення конкурентоспроможності випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти на ринку праці та інноваційного розвитку української економіки.
Мета: здійснити теоретичний аналіз державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти і визначити сучасні моделі його функціонування.
Методи: теоретичний аналіз джерельної бази – для вивчення нормативних документів і законів, які регулюють державно-приватного партнерство у сфері професійної (професійно-технічної) освіти та визначення різних його моделей; порівняльний аналіз – для ідентифікації спільних і відмінних характеристик виявлених моделей державно-приватного партнерства, розкриття особливостей їх функціонування; експертне оцінювання – для отримання рекомендацій щодо перспектив розвитку державно-приватного партнерства в галузі професійної освіти України.
Результати: здійснено аналіз законодавчих та нормативно-правових документів з розвитку державно-приватного партнерства; ідентифіковано та проаналізовано сучасні моделі державно-приватного партнерства; виявлено й охарактеризовано їхні особливості та переваги, що можуть бути використані для покращення державно-приватного партнерства в галузі професійної освіти в Україні; відзначено існування зв’язку між ефективністю партнерства та якістю підготовки майбутніх фахівців; окреслено значущі можливості та перспективи цієї форми співпраці.
Висновки. Сучасними моделями державно-приватного партнерства в галузі професійної (професійно-технічної) освіти є: модель партнерства на законодавчому рівні (основна увага приділяється регулюванню відносин між державними та приватними суб\u27єктами освіти шляхом ухвалення відповідних законів та нормативних актів); модель проєктної співпраці (акцент зроблений на реалізації конкретних освітніх проєктів і програм спільно з приватними компаніями та організаціями); модель спільного фінансування та ресурсного забезпечення (партнери спільно фінансують освітні програми та забезпечують доступ до необхідних ресурсів); модель партнерства у формі підприємницької діяльності (включає співпрацю з приватними підприємствами та створення спільних освітніх підприємств). Існує зростаючий інтерес з боку як державних, так і приватних суб\u27єктів до участі у партнерствах в галузі професійної освіти, що може бути сприятливим для подальшого розвитку цієї сфери. Позитивними аспектами державно-приватного партнерства є підвищення якості освіти, розширення можливостей фінансування та доступу до ресурсів, створення практичних можливостей для підготовки здобувачів освіти. До викликів, що існують на шляху розвитку партнерства віднесено: необхідність законодавчого регулювання, забезпечення прозорості та ефективності співпраці, вирішення питань інтелектуальної власності
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance: The necessity of researching and implementing public-private partnership (hereinafter referred to as PPP) in the field of vocational (vocational-technical) education is particularly emphasized in the context of martial law in Ukraine. Contemporary challenges caused by the war determine significant changes in the labor market and intensify the need for training highly qualified specialists capable of working under conditions of post-war reconstruction. Military actions require the rapid adaptation of educational systems to new realities, which include not only the implementation of innovative technologies but also the enhancement of practical training for learners. PPP becomes a key mechanism for attracting additional resources and modernizing educational institutions, which contributes to improving the quality of vocational training, strengthening the country’s economic resilience, and enhancing its competitiveness in the international arena, particularly during the post-war recovery period.
Objective: To define public-private partnership (PPP) as a modern tool for the development of vocational (vocational-technical) education and to substantiate the possibilities of its application to improve the quality of specialist training in accordance with labor market demands in wartime and post-war periods.
Methods: The research employs an analysis of scientific sources, regulatory documents, and empirical data to determine the current state of public-private partnership (PPP) as a tool for the development of vocational education. Theoretical analysis, synthesis, and generalization are used to formulate conclusions regarding the effectiveness of PPP in the vocational education system.
Results: The study focuses on public-private partnership as a mechanism that ensures effective cooperation between public institutions and the private sector in the field of vocational education. PPP facilitates the attraction of financial resources, the modernization of educational infrastructure, and the integration of innovative technologies into the educational process. The use of PPP enables the creation of joint educational projects, investment agreements, outsourcing contracts, concession and leasing agreements, which enhance the level of practical training for learners and align with the needs of the modern labor market.
Conclusions: Public-private partnership is a key tool for the development of vocational education, aimed at effectively engaging private sector resources to modernize educational institutions and improve the quality of specialist training. It fosters the integration of cutting-edge technologies into the educational process and increases graduates\u27 competitiveness in the labor market, which is particularly critical in the context of the country’s post-war recovery.Актуальність: необхідність дослідження та впровадження державно-приватного партнерства (далі – ДПП) у сфері професійної (професійно-технічної) освіти особливо актуалізується в умовах воєнного стану в Україні. Сучасні виклики, зумовлені війною, детермінують значні зміни на ринку праці та посилюють потребу в підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних працювати в умовах післявоєнної відбудови. Військові дії вимагають швидкої адаптації освітніх систем до нових реалій, що включають не лише впровадження інноваційних технологій, але й підвищення практичної підготовки здобувачів освіти. ДПП стає ключовим механізмом для залучення додаткових ресурсів та модернізації освітніх закладів, що сприяє підвищенню якості професійної підготовки, зміцненню економічної стійкості країни та її конкурентоспроможності на міжнародній арені, особливо в період відновлення після війни.
Мета: визначення державно-приватного партнерства (ДПП) як сучасного інструменту розвитку професійної (професійно-технічної) освіти та обґрунтування можливостей його застосування для підвищення якості підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці у воєнний і повоєнний час.
Методи: аналізу наукових джерел, нормативно-правових документів та емпіричних даних – для визначення стану державно-приватного партнерства (ДПП) як інструменту розвитку професійної освіти; теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення – для формування висновків щодо ефективності ДПП в системі професійної освіти.
Результати: у дослідженні основна увага приділяється державно-приватному партнерству як інструменту, що забезпечує ефективну співпрацю між державними установами та приватним сектором у сфері професійної освіти. ДПП сприяє залученню фінансових ресурсів, модернізації освітньої інфраструктури та впровадженню інноваційних технологій у навчальний процес. Використання ДПП дає змогу створювати спільні освітні проєкти, інвестиційні угоди, угоди про аутсорсинг, концесійні та лізингові договори, що підвищують рівень практичної підготовки здобувачів освіти і відповідають потребам сучасного ринку праці.
Висновки: державно-приватне партнерство є ключовим інструментом розвитку професійної освіти, спрямованим на ефективне залучення ресурсів приватного сектора для модернізації навчальних закладів та підвищення якості підготовки фахівців. Це сприяє впровадженню новітніх технологій у навчальний процес та підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку праці, що є особливо важливим в умовах післявоєнного відновлення країни
To the jubilee of Lidiya Salekhova
No full textIn January 2021, Lydia Salekhova celebrated her anniversary. L. Salekhova is the author of more than 70 scientific publications, including the monograph “Smaridae fishes of the seas of the Mediterranean Basin”.В январе 2021 г. отметила юбилей Лидия Павловна Салехова — одна из старейших сотрудниц ИнБЮМ. Л. П. Салехова является автором более чем 70 научных публикаций, в том числе монографии «Смаридовые рыбы морей Средиземноморского бассейна»
Struggling for the place under the sun during the «cold war» period: Russian emigrant Lidiya Nadezhina and the US academic community in the middle of the the XX century (based on the materials of the Manuscript Department within the US Congress Library)
No full textВ статье рассказывается о судьбе русской эмигрантки искусствоведа Лидии Наде-жиной (1892-1977). Анализируя ее жизненный путь, автор показывает те трудности, с которыми в процессе профессиональной адаптации сталкиваются в США российские ученые, работающие в сфере гуманитарных и социально-политических наук. Статья основана на архивных материалах, хранящихся в Рукописном отделе Библиотеки Конгресса США.The article is related to the story of the Russian emigrant and art critic Lidiya Nadezhina (1892-1977). By analyzing her life the author reveals those difficulties that Russian scholars working in the humanitarian, social and political spheres tend to face, going through the process of professional adjustment to the life in the US. The article is based on the archive materials that are stored at the Manuscript Department of the US Congress Library
Правові інструменти підвищення авторитету суду
No full textThe article is devoted to the mechanism of increasing the authority of the court, one of the tools of which are called ensuring the availability of results of court activities - judicial decisions. The author's vision of the transformation of the existing concept of openness of the judiciary and the conditions for the realization of the right of every person to access judicial decisions are formulated, in particular, a number of proposals are indicated, aimed at optimizing the technical and organizational legal conditions for the functioning of the Unified State Register of Judicial Decisions.The author analyzes the current normative provision of the procedure for publishing a court decision, clarifies the conflicts of legal regulation and problems of the practice of law enforcement. Two areas of relations are identified which arise in the process of providing access to court decisions. The first is external, which is to ensure everyone's right to access to a court decision. The second ones are internal, which establish the organizational framework for the formation and use of the Registry. Research in each direction allowed the author to formulate a series of proposals aimed at optimizing the mechanism for ensuring access to court decisions.Since most court decisions are standard in certain categories of cases, they are of interest only to a particular territorial community living within the jurisdiction of the court, the question is whether the decentralization of the Unified State Register of Judicial Decisions is expedient by introducing the practice of publishing such decisions on the website of the courts that adopted them. The Registry should only send a decision in which in a new way interpretations of the legal norm that were relevant for the formation of a new jurisprudence, or decisions that have a significant social resonance and may be of interest to a larger audience than a territorial community within the jurisdiction of the court.In addition, all decisions of the Supreme Court are necessarily included in the Register, since its decisions are of a provisional nature and influence the maintenance of uniformity of judicial practice, predictability of court decisions. A number of proposals for improving technical administration of the Unified State Register of Judicial DecisionsСтаття присвячена механізму підвищення авторитету суду, одним із інструментів якого названо відкритість судової влади. Формулюється авторське бачення трансформації існуючої концепції відкритості судової влади та умов реалізації права кожної особи на доступ до судових рішень, зокрема, обгрунтовується ряд пропозіцій, спрямованих на оптимізацію технічніх та організаційно-правових умов функціонування Єдиного державного реєстру судових рішен
Sistemnyj podhod k modernizacii i innovacionnomu razvitiju regiona: strategicheskie celi [The system approach to modernisation and innovative regional development: strategic objectives]
No full textRussia must follow the path of modernisation and innovative development. The analysis conducted shows the absence of laws, strategies and uniform terminology regarding modernization and innovations. The author examines the factors affecting the content of these terms, describes the system approach to modernization and regional innovative development, develops regional methodology and identifies the strategic targets for modernisation and innovative development
Pragmatic markers in dialogical discourse
No full textAbstract
The article presents a study of dialogical discourse operators defined as pragmatic markers. The author introduces a list of special English pragmatic markers – words that are united by the same implicit semantics of contrast. Pragmatic markers of the selected group are used in dialogical discourse as a means of realization of the speaker's communicative intention and serve as illocutionary indicators of indirect speech acts. They are also important components of indirect communicative strategies and tactics.</jats:p
