Professional Pedagogics
Not a member yet
563 research outputs found
Sort by
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРАКТИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В ІСЛАНДІЇ ТА БЕЛЬГІЇ
No full textRelevance. Ensuring the quality of professional training for future specialists is the primary goal of vocational education. Improving learning outcomes will reduce the qualification gap and increase public trust. In current conditions, the experience of vocational training for young people in EU countries is of significant interest for reforming Ukraine\u27s vocational education system. Specifically, a comparative analysis of Iceland\u27s and Belgium\u27s approaches to systematizing management practices, identifying commonalities and differences in their quality assurance strategies for vocational education, is of particular interest.
Purpose: To identify commonalities and differences in the approaches to quality assurance in vocational education in Belgium and and Iceland.
Methods: Systematization and comparative analysis of quality assurance practices in vocational education in Iceland and Belgium.
Results: A comparative analysis of management approaches to quality assurance in vocational education institutions in Iceland and Belgium was conducted. This analysis was based on an examination of national frameworks, legislation, the activities of key organizations, internal/external evaluation mechanisms, and the role of national/European qualification frameworks.
Conclusions: Iceland utilizes the Icelandic Quality Assurance Agency for external reviews and mandates internal evaluations for institutions. In Belgian Flanders, NVAO operates for educational accreditation, alongside a system for validating acquired competencies. In the Belgian regions of Wallonia and and Brussels, AEQES is responsible for evaluating the quality of educational institutions. Common features in the quality assurance practices of both countries were identified: harmonization of European traditions and national specificities; effective combination of internal self-evaluation and external evaluation; the presence of effective mechanisms for involving all stakeholders in quality assurance; an orientation towards learning outcomes; and compliance with European frameworks (EQF, EQAVET). Differences were also characterized: Iceland\u27s management system is centralized, while Belgium\u27s is decentralized; Belgium has a bi-national agency; Iceland uses digital journals for quality assurance, whereas Belgium uses the VAC system. At the same time, ensuring quality education in both countries is complex, particularly across the different regions of Belgium.Актуальність: забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців є найголовнішим завданням професійної освіти; покращення результатів навчання скорочуватиме кваліфікаційний розрив і підвищуватиме довіру суспільства; за сучасних умов для реформування системи професійної освіти в Україні значний інтерес становить досвід професійної підготовки молоді у країнах ЄС; зокрема, цікавим є порівняльний аналіз підходів Ісландії та Бельгії до систематизації управлінських практик, виявлення спільного та відмінного у стратегіях забезпечення якості професійної освіти в обох країнах.
Мета: виявлення спільних рис та відмінностей у підходах до забезпечення якості професійної освіти в Бельгії та Ісландії.
Методи: систематизація та порівняльний аналіз практик забезпечення якості професійної освіти в Ісландії та Бельгії.
Результати: проведено порівняльний аналіз управлінських підходів до забезпечення якості професійної освіти у закладах професійної освіти Ісландії та Бельгії, що базувався на дослідженні національних рамок, законодавства, діяльності ключових організацій, внутрішніх/зовнішніх механізмів оцінювання та ролі національних/європейських кваліфікаційних рамок.
Висновки: Ісландія використовує Ісландську агенцію із забезпечення якості (IAQA) для зовнішніх перевірок та зобов\u27язує заклади до внутрішнього оцінювання; у Бельгійській Фландрії діє NVAO для акредитації освіти та система валідації набутих компетентностей (VAC); у бельгійських землях Валлонії та Брюсселі за оцінювання якості закладів освіти відповідає AEQES; виявлено спільні риси у практиках забезпечення якості освіти обох країн (гармонізація європейських традицій і національних особливостей; ефективне поєднання внутрішнього самооцінювання та зовнішнього оцінювання; наявність дієвих механізмів залучення до забезпечення якості освіти усіх зацікавлені сторони; орієнтація на результати навчання; відповідність європейським рамкам EQF, EQAVET); охарактеризовано відмінності (система управління в Ісландії централізована, а в Бельгії – децентралізована; у Бельгії діє двонаціональна агенція NVAO; в Ісландії для забезпечення якості освіти використовуються цифрові журнали, а в Бельгії – система VAC; водночас забезпечення якості освіти в обох країнах є складним, особливо в різних землях Бельгії)
ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У КОРОЛІВСТВІ НІДЕРЛАНДИ
No full textRelevance. The article\u27s relevance is driven by the pivotal role of vocational education and training (hereinafter referred to as VET) in shaping a competitive workforce for strategically important sectors of the economy in the Kingdom of the Netherlands. The negative perception of VET within the country, despite its international recognition, poses challenges for attracting young people and maintaining public trust in the system. Contemporary demands for the integration of digital technologies, artificial intelligence, and ensuring inclusivity, among other factors, necessitate continuous improvement of the VET quality assurance system. Investigating these and other trends is crucial for Ukraine, as it allows for adapting the advanced experience of the Netherlands to enhance the effectiveness of the national quality assurance system for vocational education.
Aim: To identify and analyze the main trends in quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands, and to ascertain the possibilities of incorporating them into the improvement of the vocational education quality assurance system in Ukraine.
Methods: Study of scientific sources, legislative, regulatory, and legal documents, and empirical data on quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands – to clarify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis – to identify the main trends in quality assurance of VET for specialists in the Netherlands; generalization and systematization – to formulate conclusions and recommendations.
Results: The following were identified and analyzed: the multi-level structure of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands (initial, basic, professional, specialized); two educational pathways (school-oriented (BOL) – for youth; work-oriented (BBL) – for adults); types of VET institutions (Regional Training Centers (ROCs), agricultural colleges, specialized professional colleges, and private accredited institutions); legislative reform in the VET sector; the VET quality assurance system (division of responsibility between VET institutions (self-regulation) and external bodies (Inspectorate of Education), tripartite organization SBB); and trends in quality assurance of VET for specialists.
Conclusions: The contemporary trends in quality assurance of VET for specialists in the Kingdom of the Netherlands include: aligning VET with labor market needs (high graduate employment rate: 85.4%, with 81% finding employment within three months); development of professional competence and lifelong learning (competence-oriented education, LLO Katalysator initiative (2022-2027) supports continuous learning); development of "green" skills (integration of research through "hubs" for the development of ecological competencies); digital transformation of VET and the use of artificial intelligence (AI) (Npuls program until 2031 promotes digitalization); inclusivity and equal opportunities in VET access (investments of €1 billion for 2024-2027 and the "Appropriate education" policy aim to ensure equal opportunities); professional development of teachers and their engagement in pedagogical activities (a shortage of 13,500 teachers affects quality, and Comenius Teaching Fellow grants aim to retain them); internationalization of VET (Erasmus+ programs contribute to expanding mobility and developing intercultural competencies); increasing public funding for VET (high public expenditure on VET – 0.76% of GDP, but there are concerns about the efficiency of fund distribution); development of a VET quality culture and internal quality assurance system (self-regulation of VET institutions, student surveys, and cooperation with stakeholders foster a VET quality culture, but teacher involvement is needed).Актуальність статті зумовлена ключовою роллю професійної освіти і підготовки (далі - ПОП) у формуванні конкурентоспроможної робочої сили для стратегічно важливих секторів економіки Королівства Нідерланди. Негативне сприйняття ПОП всередині країни, попри її міжнародне визнання, створює виклики для залучення молоді та підтримання суспільної довіри до системи. Сучасні вимоги до інтеграції цифрових технологій, штучного інтелекту та забезпечення інклюзивності тощо зумовлюють необхідність постійного вдосконалення системи забезпечення якості ПОП. Дослідження цих та інших тенденцій є важливим для України, оскільки дає змогу адаптувати передовий досвід Нідерландів для підвищення ефективності національної системи забезпечення якості професійної освіти.
Метою статті є виявлення та аналіз основних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди, з’ясування можливостей їх урахування у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди – для з’ясування стану проблеми дослідження; теоретичний аналіз і синтез – для виявлення основних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Нідерландах; узагальнення та систематизація– для формування висновків і рекомендацій.
Результати: виявлено та проаналізовано: багаторівневу структуру ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди (початковий, базовий, професійний, спеціалізований); дві освітні траєкторії (шкільно-орієнтована (BOL) – для молоді; робітничо-орієнтована (BBL) – для дорослих); типи закладів ПОП (регіональний навчальний центр (ROCs), сільськогосподарські коледжі, спеціалізовані професійні коледжі та приватні акредитовані заклади); законодавчу реформу у сфері ПОП; систему забезпечення якості ПОП (розподіл відповідальності між закладами ПОП (саморегуляція) та зовнішніми органами (Інспекція освіти), тристороння організація SBB); тенденції забезпечення якості ПОП фахівців.
Висновки: до сучасних тенденцій забезпечення якості ПОП фахівців у Королівстві Нідерланди віднесено: узгодження ПОП з потребами ринку праці (високий рівень працевлаштування випускників: 85,4%,з них 81% знаходять роботу впродовж трьох місяців); розвиток професійної компетентності та навчання впродовж життя (освіта орієнтована на компетентності, ініціатива LLO Katalysator (2022-2027 рр.) підтримує безперервне навчання); розвиток «зелених» навичок (інтеграція досліджень через «хаби» для розвитку екологічних компетентностей); цифрова трансформація ПОП та використання штучного інтелекту (ШІ) (програма Npuls до 2031 р. сприяє цифровізації); інклюзивність та рівні можливості здобуття ПОП (інвестиції €1 млрд на 2024-2027 рр. і політика «Appropriate education» спрямовані на забезпечення рівних можливостей); професійний розвиток викладачів та їхня залученість до педагогічної діяльності (нестача 13,500 тис. викладачів впливає на якість, а гранти Comenius Teaching Fellow спрямовані на їх утримання); інтернаціоналізація ПОП (програми Erasmus+ сприяють розширенню мобільності та розвитку міжкультурних компетентностей); зростання обсягів державного фінансування ПОП (високі державні витрати на ПОП – 0,76% ВВП, але є занепокоєння щодо ефективності розподілу коштів); розвиток культури якості ПОП та внутрішньої системи забезпечення якості (саморегуляція закладів ПОП, опитування студентів і співпраця зі стейкхолдерами формують культуру якості ПОП, але є необхідність залучення викладачів)
ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІСЛЯСЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В ІРЛАНДІЇ: ВІД ЗАКОНОДАВЧИХ РЕФОРМ ДО СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ
No full textRelevance of the article lies in the need for a systematic analysis of the evolution of the multi-level structure of Further Education and Training (hereinafter – FET) in Ireland and the leading trends in its quality assurance. This system is complex, as it combines centralized strategic planning and funding with independent external quality control and standard compliance, and decentralized provision of educational services. Such an architecture, formed as a result of large-scale reforms in 2012-2013, is of significant interest to researchers and educational policy developers in Ukraine.
The purpose of the article is to identify and characterize the leading trends in FET quality assurance in Ireland, and to ascertain the possibilities of considering them in improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Methods: study of legislative, regulatory, and legal documents, empirical data – to determine the leading trends in FET quality assurance in Ireland; analysis and synthesis, generalization of views on the problem under study – to ascertain the possibilities of considering these trends in improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Results: the leading trends in FET quality assurance in Ireland have been identified and characterized (institutionalization of partnership between FET institutions and stakeholders, strengthening the role of Quality and Qualifications Ireland in external FET quality assessment, orientation towards learning outcomes and professional competencies, digitalization of FET quality management processes); a number of recommendations for improving the Ukrainian vocational education quality assurance system have been formulated.
Conclusions. Legislative reforms in the FET system initiated a strategic restructuring of its architecture and quality improvement. The establishment of institutions for centralized coordination of FET quality assurance and the implementation of the National Framework of Qualifications made it possible to form a unified system for recognizing qualifications, monitoring, and accrediting educational programs and FET institutions. Thanks to this, Ireland remains competitive in the global educational and professional environment, and graduates of FET institutions gain opportunities for career growth and international mobility. Ireland\u27s experience is relevant for implementation in Ukraine: an integrated quality management model for vocational education; a results-oriented approach to vocational training of specialists; institutionalization of partnerships between vocational education institutions and stakeholders; digital tools for monitoring and evaluating the quality of vocational education, etc.Актуальність статті полягає в необхідності системного аналізу еволюції багаторівневої структури післясередньої освіти і професійної підготовки (далі – ПОП) в Ірландії та провідних тенденцій забезпечення її якості. Ця система є складною, оскільки поєднує централізоване стратегічне планування та фінансування із незалежним зовнішнім контролем якості освіти й дотримання стандартів та децентралізованим наданням освітніх послуг. Така архітектура, що сформувалася внаслідок масштабних реформ 2012-2013 рр., представляє значний інтерес для дослідників і розробників освітньої політики в Україні.
Метою статті є визначення та характеристика провідних тенденцій забезпечення якості ПОП в Ірландії, з’ясування можливостей їх урахування у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Методи: вивчення законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних – для визначення провідних тенденцій забезпечення якості ПОП в Ірландії; аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для з’ясування можливостей урахування означених тенденцій у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Результати: визначено та схарактеризовано провідні тенденції забезпечення якості ПОП в Ірландії (інституціоналізація партнерства закладів ПОП зі стейкхолдерами, посилення ролі Національного агентства якості та кваліфікацій у зовнішньому оцінюванні якості ПОП, фокусування на результатах навчання та професійних компетентностях, цифровізація процесів управління якістю ПОП); сформульовано низку рекомендацій для вдосконалення української системи забезпечення якості професійної освіти.
Висновки: Законодавчі реформи у системі ПОП започаткували стратегічну перебудову її архітектури та вдосконалення якості. Створення інституцій для централізованої координації забезпечення якості ПОП й упровадження Національної рамки кваліфікацій дало змогу сформувати єдину систему визнання кваліфікацій, моніторингу та акредитації освітніх програм і закладів ПОП. Завдяки цьому Ірландія залишається конкурентоспроможною в глобальному освітньому та професійному середовищі, а випускники закладів ПОП отримують можливості для кар’єрного зростання та міжнародної мобільності. Досвід Ірландії є актуальним для запровадження в Україні: інтегрованої системи управління якістю професійної освіти, результатоорієнтованого підходу до професійної підготовки фахівців; інституціоналізованої моделі партнерства закладів професійної освіти зі стейкхолдерами; цифрових інструментів моніторингу та оцінювання якості професійної освіти тощо
КОНКУРСНІ ЗАХОДИ ЯК ФОРМА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (НА ПРИКЛАДІ КОНКУРСУ «ПЛАНЕТА ІТ»)
No full textThe relevance of the study is determined by the need to increase the professional activity of teaching staff in the context of the digitalisation of education and the introduction of innovative approaches to the learning process. Competitions, in particular «Planet IT», are an effective mechanism for stimulating the development of digital competence, creativity, and initiative among teachers. They contribute not only to the professional growth of teachers, but also to the modernisation of the educational environment, which is in line with the strategic objectives of reforming Ukrainian education and ensuring the training of competitive specialists.
Objective: to substantiate and reveal the features of competitive events as an effective form of developing the teachers’ professional activity by determining priorities in the development of digital educational resources for competitive selection using the example of the "Planet IT" competition.
Methods: analysis of psychological, pedagogical, scientific, and methodological literature to identify the positive and negative aspects of competitive events as a form of stimulating professional activity among educators; processing of competition entries submitted via Google Forms to quantitatively represent the affiliation, positions and geography of participants and distribution of works by nominations; generalisation – to formulate conclusions about the priorities of teachers in preparing digital materials for submission to the competition.
Results: The significance of competitive events as a form of development of professional activity among teaching staff in the context of the digitalisation of education is considered. It is emphasised that modern teachers are not only bearers of knowledge, but also active participants in innovative processes related to the creation of digital resources, methodological and research activities. It has been proven that competitions perform motivational and innovative functions but require proper organisation to avoid the risks of excessive competition. Particular attention is paid to the All-Ukrainian competition «Planet IT», which contributes to the improvement of teachers\u27 digital competence and the modernisation of the educational environment. The article analyses the results of applications for the competition in terms of dynamics, professional composition of participants, geography, and nominations.
Conclusion: Competitive events are a significant factor in the development of professional activity among teaching staff, as they contribute to the formation of motivation for professional growth, the development of methodological competence, innovation, and communication skills. At the same time, the risks of formalism, stress, and the effect of limitation without proper post-competition support cannot be ruled out.
An analysis of digital educational resources submitted to the «Planet IT» competition in 2025 shows that teachers prioritise the development of educational websites, blogs, platforms, electronic manuals, and video lessons. Teachers pay significantly less attention to the development of electronic dictionaries, reference books and textbooks.Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення професійної активності педагогічних працівників в умовах цифровізації освіти та впровадження інноваційних підходів в освітній процес; конкурсний захід «Планета ІТ» виступає дієвим механізмом стимулювання розвитку цифрової компетентності, творчості та ініціативності викладачів; сприяє професійному зростанню педагогів, модернізації освітнього середовища, реалізації стратегічних завдань реформування української освіти, забезпеченню підготовки конкурентоспроможних фахівців.
Мета: обґрунтувати та розкрити особливості конкурсних заходів як ефективної форми розвитку професійної активності педагогічних працівників, зокрема шляхом визначення пріоритетів у розробленні цифрових освітніх ресурсів для конкурсного відбору на прикладі конкурсу «Планета ІТ».
Методи: аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури – для визначення позитивних і негативних аспектів конкурсних заходів як однієї з форм стимулювання професійної активності педагогів, опрацювання заявок учасників конкурсу, поданих через Google Forms – для кількісного представлення афіліації, посад й географії учасників та розподілу робіт за номінаціями, узагальнення – для формулювання висновків щодо пріоритетів педагогів у підготовці цифрових матеріалів для подання на конкурс.
Результати: розглянуто значення конкурсних заходів як форми розвитку професійної активності педагогічних працівників в умовах цифровізації освіти; з’ясовано, що сучасний викладач виступає не лише носієм знань, а й активним учасником інноваційних процесів, пов’язаних зі створенням цифрових ресурсів, методичною та науково-дослідною діяльністю; доведено, що конкурси виконують мотиваційну й інноваційну функції, однак потребують належної організації для уникнення ризиків надмірної конкуренції; приділено особливу увагу Всеукраїнському конкурсу «Планета ІТ», що сприяє підвищенню цифрової компетентності педагогів та модернізації освітнього середовища; подано аналіз результатів подання заявок на конкурс за динамікою, професійним складом учасників, географією та номінаціями.
Висновок: конкурсні заходи є значущим чинником розвитку професійної активності педагогічних працівників, оскільки сприяють формуванню мотивації до професійного зростання, розвитку методичної компетентності, інноваційності та комунікативних умінь; водночас не виключені ризики формалізму, стресових навантажень та ефекту обмеженості без належного післяконкурсного супроводу; аналіз поданих на конкурс «Планета ІТ» у 2025 р. цифрових освітніх ресурсів, вказує на пріоритети педагогічних працівників щодо розроблення навчальних сайтів, блогів, платформ, електронних посібників та відеоуроків
СУТЬ І СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
No full textThe relevance of the study is driven by the importance of enhancing the methodological competence of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions. This is crucial for Ukraine\u27s rapidly developing automotive industry, a strategically vital sector of the economy that requires competitive, professionally mobile specialists capable of swift adaptation during wartime and continuous professional development amidst the rapid evolution of production and digital technologies.
Purpose: To analyze contemporary approaches to defining the essence and structure of methodological competence of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry to improve the quality of their professional activities, and to identify directions and forms of its development.
Methods: Theoretical analysis of official and scientific sources, as well as internet resources, was employed to ascertain the current state of research on the problem. The method of observation of the methodological activities of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry was used to identify contemporary forms and directions for the development of their methodological competence.
Results: Based on theoretical analysis, the state of research and existing approaches to understanding the structure, forms, and directions of methodological competence development for vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry were examined.
Conclusions: It was determined that there is no unified approach to interpreting the concept of "methodological competence," necessitating its clarification. Methodological competence of vocational training masters is identified as a component of the professional-pedagogical competence of teaching staff, manifested in their methodological activities. It has a subjective character, as it is revealed in the educator\u27s ability and readiness for creative self-realization. This competence is defined as the ability to effectively organize the educational and production process, based on a system of developed psychological-pedagogical, specialized, and methodological knowledge and skills, as well as experience in their application in professional-pedagogical activities (possessing thorough knowledge of the theory and methodology of subject teaching, mastering the technology of organizing the educational process, and being able to solve various methodological tasks). The components of the structure of methodological competence of a vocational training master were characterized (theoretical-methodological, subject-methodological, technological, organizational-managerial, and personal-deontological). Contemporary approaches to designing and organizing methodological activities should be based on the understanding of their goals as the comprehensive development of the educator\u27s personality, encompassing both personal and professional qualities. A vocational training master needs to choose and build their own value system and master methods for creatively solving personal professional-methodological problems.Актуальність дослідження зумовлюється важливістю підвищення рівня розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти для стратегічно важливої для економіки України автомобільної галузі, що швидко розвивається і потребує конкурентоспроможних, професійно мобільних фахівців, здатних до швидкої адаптації в умовах воєнного стану та постійного професійного розвитку в умовах бурхливого розвитку виробничих і цифрових технологій.
Мета: проаналізувати сучасні підходи до визначення суті та структури методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти автомобільної галузі для підвищення якості їхньої професійної діяльності та визначити напрями та форми її розвитку.
Методи: теоретичний аналіз офіційних, наукових джерел та інтернет-ресурсів – для з’ясування стану вивченості проблеми дослідження; метод спостереження за методичною діяльністю майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти автомобільної галузі для з’ясування сучасних форм і напрямів розвитку їх методичної компетентності.
Результати: на основі теоретичного аналізу вивчено стан дослідженості та існуючи підходи до розуміння структури, форми та напрямки розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О автомобільної галузі.
Висновки: з’ясовано, що відсутній єдиний підхід до трактування поняття «методична компетентність», що спричинило необхідність його уточнення; методична компетентність майстрів виробничого навчання виокремлюється як складова професійно-педагогічної компетентності педагогічних працівників, проявляється в методичній діяльності майстрів виробничого навчання, має суб’єктивний характер, оскільки виявляється у здатності та готовності до творчої самореалізації педагога; ця компетентність визначається як здатність ефективно організовувати навчально-виробничий процес, що ґрунтується на системі розвинених психолого-педагогічних, фахових, методичних знань і вмінь, а також досвіді їх використання в процесі професійно-педагогічної діяльності (мати ґрунтовні знання з теорії та методики навчання предмета, володіти технологією організації освітнього процесу, вміти розв’язувати різноманітні методичні завдання); охарактеризовано компоненти структури методичної компетентності майстра виробничого навчання (теоретико-методологічна, предметно-методична, технологічна, організаційно-управлінська та особистісно-деонтологічна); сучасні підходи до проектування й організації методичної діяльності мають базуватись на усвідомленні її цілей як розвитку особистості педагога у всій повноті та цілісності особистісних і професійних якостей; майстру виробничого навчання необхідно обрати і вибудувати власний світ цінностей, оволодіти способами творчого вирішення особистих професійно-методичних проблем
ВИКОРИСТАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ІННОВАЦІЙНИХ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
No full textThe relevance: of developing and implementing energy-efficient technologies in the modern construction industry is driven by Russia\u27s ongoing energy-intensive war against Ukraine, which necessitates the formation of energy-saving behavior among all citizens and specialists and the implementation of energy-efficient technologies in all energy-consuming sectors of the domestic economy, one of which is construction.
Aim: To substantiate the importance of using modern building materials and innovative energy-efficient technologies in the professional training of vocational (vocational-technical) education students in the construction field to enhance energy efficiency, energy saving, and rational use of thermal energy in the modern construction industry of Ukraine.
Methods: Analysis of scientific sources, regulatory legal documents, and empirical data – to prove the importance of using modern building materials and innovative energy-efficient technologies in the professional training of vocational (vocational-technical) education students in the construction field; theoretical analysis, synthesis, and generalization – to form conclusions regarding the peculiarities of applying modern building materials and energy-efficient technologies in the educational process of vocational (vocational-technical) education institutions in the construction field.
Results: The main energy-economic indicators of Ukraine were identified and compared with those of other countries, revealing them to be negative (electricity consumption in Ukraine is 60%, while in France it is 40%, and in Great Britain – 35.8%); it was substantiated that the professional training of construction specialists requires familiarizing students with the problems and principles of sustainable development in construction (minimizing energy and material resource consumption during the construction and operation of building structures, reducing the negative impact of construction on the environment; comprehensive analysis of energy, environmental, economic, and socio-social issues of building construction, etc.).
Conclusions: It has been substantiated that to ensure the rational use of material and energy resources, increase energy saving in Ukraine\u27s housing and communal sector, and strengthen its energy independence, it is necessary to include in the content of professional training for future construction industry specialists familiarization with innovative energy-saving technologies in construction (design of energy-efficient buildings, energy performance certificates for buildings, thermal modernization of the housing stock, use of modern thermal insulation materials, installation of energy-saving windows, application of energy-saving engineering technologies and heating systems), environmental characteristics of energy-saving technologies, principles of energy-saving measures, etc.Актуальність розроблення і впровадження енергоефективних технологій в сучасній будівельній галузі зумовлюється продовженням енергетично виснажливої війни рф проти України, що потребує формування у всіх громадян і фахівців енергозаощадливої поведінки та впровадження енергоефективних технологій у всі енергозатратні галузі вітчизняної економіки, однією з яких є будівельна.
Мета: обґрунтувати важливість використання сучасних будівельних матеріалів та новітніх енергоефективних технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю для посилення енергоефективності, енергозбереження, раціонального використання теплової енергії в сучасній будівельній галузі України.
Методи: аналіз наукових джерел, нормативно-правових документів та емпіричних даних – для доведення важливості використання сучасних будівельних матеріалів і новітніх енергоефективних технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю; теоретичний аналіз, синтез та узагальнення – для формування висновків щодо особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів та енергоефективних технологій в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти будівельного профілю.
Результати: виявлено основні енергоекономічні показники України порівняно з показниками інших країн і з’ясовано, що вони є негативними (витрати електроенергії в Україні становлять 60%, тоді як у Франції – 40%, а Великобританії – 35,8%); обґрунтовано, що професійна підготовка фахівців будівельного профілю потребує ознайомлення здобувачів освіти з проблемами і принципами збалансованого розвитку у будівництві (мінімізація витрат енергії та матеріальних ресурсів у процесі спорудження та експлуатації будівельних конструкцій, зменшення негативного впливу будівництва на навколишнє середовище; комплексний аналіз енергетичної, екологічної, економічної га суспільно-соціальної проблематики зведення будівельних об’єктів тощо).
Висновки: обґрунтовано, що для забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, підвищення енергозбереження житлово-комунального сектору України та посилення її енергетичної незалежності необхідно включити до змісту професійної підготовки майбутніх фахівців будівельної галузі ознайомлення з інноваційними енергозберігаючими технологіями у будівництві (проєктування енергоефективних будинків, енергетичний паспорт будинку, термомодернізація житлового фонду, використання сучасних теплоізоляційних матеріалів, встановлення енергозберігаючих вікон, застосування енергозберігаючих інженерних технологій та систем опалення), екологічними характеристиками енергозберігаючих технологій, принципами енергозберігаючих заходів тощо
ТЕХНОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
No full textRelevance: In the context of the full-scale war caused by the armed aggression of the Russian Federation, the Ukrainian education system is undergoing profound transformations, particularly in the sphere of training future specialists for economic recovery and sustainable development. The task of forming learners capable of critical thinking, independent action, making informed decisions, and adapting to rapidly changing conditions is gaining particular importance. In this context, the implementation of learning technologies that meet the challenges of Industry 4.0 and promote the activation of cognitive activity becomes relevant. Problem-based learning, focused on setting learning tasks that require search and analytical work, proves to be an effective means of developing professional-critical competencies of vocational pre-higher education learners.
Aim: To investigate problem-based learning technology as a tool for activating the cognitive activity of vocational pre-higher education learners in the context of preparing for professional activities in conditions of digital transformation and societal challenges.
Methods: Theoretical methods (analysis and generalization – for processing scientific and pedagogical sources on problem-based learning, identifying leading approaches to its organization); comparative analysis – for studying modern pedagogical practices in vocational pre-higher education institutions, comparing traditional and innovative teaching models; systematization of empirical data from educational practice – for substantiating the conditions for the effective use of problem-based learning, considering the needs of learners and the realities of martial law.
Results: It has been proven that the use of problem-based learning technology ensures an increase in motivational interest, the development of reflective thinking, and the formation of the ability to independently solve educational and production tasks. The structural components of the technology are analyzed, and the conditions for its effective application in the training of new generation specialists are determined.
Conclusions: Problem-based learning contributes to the realization of the educational goal in the field of vocational pre-higher education – the training of competitive, mobile, critically thinking specialists capable of acting effectively in the conditions of Industry 4.0. They also take an active part in the restoration of the state during wartime and post-war transformations.Актуальність: в умовах повномасштабної війни, спричиненої збройною агресією російської федерації, українська система освіти зазнає глибоких трансформацій, зокрема у сфері підготовки майбутніх фахівців для економіки відновлення та сталого розвитку; особливої ваги набуває завдання формування здобувачів освіти, здатних мислити критично, діяти самостійно, ухвалювати обґрунтовані рішення та адаптуватися до швидкозмінних умов; у цьому контексті актуальним стає впровадження технологій навчання, які відповідають викликам Індустрії 4.0 та сприяють активізації пізнавальної діяльності; проблемне навчання, орієнтоване на постановку навчальних завдань, що вимагають пошукової та аналітичної роботи, виявляється ефективним засобом розвитку професійно-критичних компетентностей здобувачів фахової передвищої освіти.
Мета – дослідити технологію проблемного навчання як інструмент активізації пізнавальної діяльності здобувачів фахової передвищої освіти в контексті підготовки до професійної діяльності в умовах цифрової трансформації та суспільних викликів.
Методи: теоретичні (аналіз і узагальнення – для опрацювання науково-педагогічних джерел з проблеми проблемного навчання, визначення провідних підходів до його організації); порівняльний аналіз – для вивчення сучасних педагогічних практик у закладах фахової передвищої освіти, зіставлення традиційних та інноваційних моделей викладання; систематизації емпіричних даних з освітньої практики – для обґрунтування умов ефективного використання проблемного навчання з урахуванням потреб здобувачів освіти та реалій воєнного стану.
Результати: доведено, що використання технології проблемного навчання забезпечує зростання мотиваційної зацікавленості, розвиток рефлексивного мислення та формування здатності до самостійного вирішення навчальних і виробничих завдань; проаналізовано структурні компоненти технології, визначено умови її ефективного застосування у підготовці фахівців нової генерації.
Висновки: проблемне навчання сприяє реалізації освітньої мети у сфері фахової передвищої освіти – підготовці конкурентоздатного, мобільного, критично мислячого фахівця, здатного діяти ефективно в умовах Індустрії 4.0 та брати активну участь у відновленні держави в період воєнних і післявоєнних трансформації
ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ЕКОНОМІЧНИХ КОЛЕДЖАХ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
No full textRelevance: In the context of globalization and labor market transformation, the demand for highly qualified specialists in the economic field is increasing. This necessitates a rethinking of approaches to students’ professional training, particularly in terms of assessing the quality of their knowledge, skills, and competencies. The technologization of the educational process and the implementation of innovative assessment methods are becoming key factors in ensuring training quality.
Aim: To substantiate and design a technology for assessing the quality of professional training of specialists in economic colleges, taking into account modern pedagogical requirements and labor market needs.
Methods: The study employed a set of interrelated methods: theoretical (analysis, synthesis, generalization, systematization); modeling and design; empirical (observation, document analysis, study of teaching practices); and comparative analysis of traditional and innovative assessment methods.
Results: A step-by-step technology for assessing the quality of professional training in economic colleges was developed. It includes: defining benchmark learning outcomes; identifying structural components of professional skills; creating diagnostic tools; organizing the assessment procedure; and analyzing the results.
The technology involves the use of both traditional and interactive assessment methods, which contribute to the development of self-control, self-assessment, and the formation of individual educational trajectories.
Conclusions: The proposed technology is a comprehensive system that ensures objectivity, reliability, and validity of assessment. Its implementation enhances the effectiveness of professional training, supports the development of students’ competencies, and contributes to the formation of competitive specialists. Future research should focus on studying the impact of this technology on the quality of professional training of future economists in experimental educational environments.Актуальність: У сучасних умовах глобалізації економіки та трансформації ринку праці зростає потреба у висококваліфікованих фахівцях економічного профілю. Це зумовлює необхідність переосмислення підходів до професійної підготовки студентів, зокрема в частині оцінювання якості їхніх знань, умінь і компетентностей. Технологізація освітнього процесу та впровадження інноваційних методів оцінювання стають ключовими чинниками забезпечення якості підготовки.
Мета: Обґрунтувати та спроєктувати технологію оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах з урахуванням сучасних педагогічних вимог та потреб ринку праці.
Методи: У дослідженні використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація); моделювання та проєктування; емпіричні (спостереження, аналіз документації, вивчення досвіду викладачів); порівняльний аналіз традиційних та інноваційних методів оцінювання.
Результати: Розроблено поетапну технологію оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах, яка містить: визначення еталонних результатів навчання; ідентифікацію структурних компонентів професійних умінь; створення діагностичного інструментарію; організацію процедури оцінювання; аналіз результатів. Технологія передбачає використання як традиційних, так і інтерактивних методів оцінювання, що сприяє розвитку самоконтролю, самооцінювання та формуванню індивідуальних освітніх траєкторій.
Висновки: Запропонована технологія є цілісною системою, що забезпечує об’єктивність, надійність та валідність оцінювання. Її впровадження сприяє підвищенню ефективності професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів та формуванню конкурентоспроможного фахівця. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу цієї технології на якість професійної підготовки майбутніх фахівців-економістів в умовах експериментального освітнього середовища.
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗІГРУВАННЯ РОЛЕЙ У РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ
No full textRelevance: Modern professional pre-higher education is undergoing constant transformation, which requires lecturers not only deep subject knowledge but also the ability to communicate effectively, adapt to changes, and engage in pedagogical reflection; the competency-based approach actualizes the need for educational technologies capable of contributing to the formation of complex professional skills, which draws attention to the application of role-playing technology, combining elements of simulation, modeling, and emotional-behavioral immersion in the educational process, activating learning activities, contributing to the formation of social responsibility, empathy, and the ability to work in a team; however, in the Ukrainian educational context, sufficient conceptualization of this method has not yet been achieved, and the question of distinguishing between educational role-playing games and RPGs (role-playing games) as leisure activities remains open, complicating the development of methodological recommendations and the creation of effective scenarios for the implementation of the educational process; this determines the relevance of the theoretical substantiation of the pedagogical potential of role-playing technology and its integration into the structure of professional training for lecturers.
Objective: To analyze and generalize the theoretical foundations of role-playing technology, define its structural components and potential in forming the professional competence of professional college lecturers, considering the specifics of educational role-playing games and classic role-playing games.
Methods: The study used a complex of general scientific and pedagogical methods: analysis of scientific sources and theoretical approaches, comparative analysis of terminology and structures of role-playing games, modeling of pedagogical situations, and systematization of results to form a structural-component model of an educational role-playing game.
Results: The specifics of educational role-playing games are characterized; their ability to act as a tool for transformational learning is determined; the pedagogical potential of the diegetic narrative space in the formation of lecturers\u27 professional identity is revealed; a model of role-playing activity is proposed that integrates cognitive, emotional, and social components of learning, with an orientation towards developing professional skills in simulated situations.
Conclusions: Role-playing teaching methods, including educational role-playing games and classic role-playing games, have high potential in forming the professional competence of lecturers; their effective implementation requires a clear understanding of the game structure, roles, and educational goals; further research should be aimed at developing practical recommendations for creating scenarios and integrating facilitation strategies into the role-playing educational process.Актуальність: сучасна фахова передвища освіта перебуває в умовах постійної трансформації, що вимагає від викладачів не лише глибоких предметних знань, а й здатності ефективно комунікувати, адаптуватися до змін та здійснювати педагогічну рефлексію; компетентнісний підхід актуалізує потребу в освітніх технологіях, здатних сприяти формуванню комплексних професійних умінь, що зумовлює увагу до застосування технології розігрування ролей, яка поєднує елементи симуляції, моделювання та емоційно-поведінкового занурення в навчальний процес, активізує навчальну діяльність, сприяє формуванню соціальної відповідальності, емпатії та здатності до роботи в команді; однак в українському освітньому контексті ще не досягнуто достатньої концептуалізації цього методу, залишається відкритим питання розмежування освітніх рольових ігор та RPG (role-playing games) як дозвіллєвих форм діяльності, що ускладнює розробку методичних рекомендацій та створення ефективних сценаріїв для реалізації освітнього процесу; це зумовлює актуальність теоретичного обґрунтування педагогічного потенціалу технології розігрування ролей та її інтеграції в структуру професійної підготовки викладачів.
Мета: проаналізувати та узагальнити теоретичні засади технології розігрування ролей, визначити її структурні компоненти та потенціал у формуванні професійної компетентності викладачів фахових коледжів, з урахуванням специфіки освітніх рольових ігор і класичних рольових ігор.
Методи: у дослідженні використано комплекс загальнонаукових та педагогічних методів: аналіз наукових джерел і теоретичних підходів, порівняльний аналіз термінології та структур рольових ігор, моделювання педагогічних ситуацій, а також систематизація результатів з метою формування структурно-компонентної моделі освітньої рольової гри.
Результати: охарактеризовано специфіку освітніх рольових ігор; визначено їх здатність виступати інструментом трансформаційного навчання; розкрито педагогічний потенціал дієгетичного наративного простору у формуванні професійної ідентичності викладачів; запропоновано модель рольової діяльності, що інтегрує когнітивний, емоційний і соціальний компоненти навчання, з орієнтацією на розвиток професійних навичок у змодельованих ситуаціях.
Висновки: рольові методи навчання, у тому числі освітні рольові ігри та класичні рольові ігри, мають високий потенціал у формуванні професійної компетентності викладачів; їх ефективне впровадження потребує чіткого розуміння ігрової структури, ролей та освітньої мети; подальші дослідження доцільно спрямовувати на розробку практичних рекомендацій щодо створення сценаріїв та інтеграції фасилітаційних стратегій у рольовий освітній процес
РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ «SMART ECOSYSTEM FOR STUDENTS»
No full textThe relevance of the article: is determined by: the rapid pace of digital transformation in education, which necessitates the development of digital competence among vocational theoretical training lecturers, particularly in vocational (vocational-technical) education institutions; the demands of the digital economy for improving the quality of training qualified specialists, which is impossible without the implementation of innovative digital solutions that combine educational content, interaction tools, reflection, and assessment; the capabilities of the Smart EcoSystem for Students digital platform, which can be an effective tool for integrating educational processes into a unified digital environment; the need for understanding and scientific clarification of approaches to defining the essence and structure of the concept of "professional competence," as well as substantiating it as a key condition for the effective activity of lecturers who provide training for skilled workers in the service sector in accordance with current labor market challenges and digital education development.
Purpose of the article: is to highlight the capabilities of the Smart EcoSystem for Students digital platform for the development of digital competence of vocational theoretical training lecturers and to substantiate the methodological principles of its use in the educational process of vocational education institutions.
Methods: systemic analysis, pedagogical observation, generalization of empirical data, questionnaires, and methodological modeling of digital interaction based on the platform\u27s functionality.
Results: it was found that the use of the Smart EcoSystem for Students digital platform provides personalized support for lecturers in forming digital competence, contributes to the improvement of pedagogical interaction, analysis of learning activities, and the implementation of adaptive educational routes; practical cases of using the platform in the context of increasing the effectiveness of the educational process were analyzed.
Conclusions: the main directions of using the Smart EcoSystem for Students platform in the process of digital transformation of vocational education are defined; its potential for the development of digital competence of vocational theoretical training lecturers is substantiated; the role of an integrated digital environment in improving the quality of the educational process, taking into account the individual educational needs of students and the current challenges of the modern labor market, is highlighted.Актуальність статті зумовлена: швидкими темпами цифрової трансформації освіти, що зумовлює необхідність розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки, зокрема у закладах професійної (професійно-технічної) освіти; запитами цифрової економіки на підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців, що неможливо без впровадження інноваційних цифрових рішень, які поєднують навчальний контент, засоби взаємодії, рефлексії та оцінювання; можливостями цифрової платформи Smart EcoSystem for Students, що може бути ефективним інструментом інтеграції освітніх процесів у єдиному цифровому середовищі; потребою осмислення і наукового уточнення підходів до визначення сутності й структури поняття «професійна компетентність», а також обґрунтування її як ключової умови ефективної діяльності викладачів, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників у сфері послуг відповідно до актуальних викликів ринку праці та цифрового розвитку освіти.
Метою статті є висвітлення можливостей цифрової платформи Smart EcoSystem for Students для розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки та обґрунтувати методологічні засади її використання в освітньому процесі закладів професійної освіти.
Методи: системного аналізу, педагогічного спостереження, узагальнення емпіричних даних, анкетування, а також методичне моделювання цифрової взаємодії на основі функціоналу платформи.
Результати: виявлено, що використання цифрової платформи Smart EcoSystem for Students забезпечує персоналізовану підтримку викладачів у формуванні цифрової компетентності, сприяє удосконаленню педагогічної взаємодії, аналітики навчальної діяльності та впровадженню адаптивних освітніх маршрутів; проаналізовано практичні кейси використання платформи у контексті підвищення ефективності освітнього процесу.
Висновки: визначено основні напрями використання платформи Smart EcoSystem for Students у процесі цифрової трансформації професійної освіти; обґрунтовано її потенціал для розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки; висвітлено роль інтегрованого цифрового середовища у підвищенні якості освітнього процесу з урахуванням індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти та актуальних викликів сучасного ринку праці