Professional Pedagogics
Not a member yet
563 research outputs found
Sort by
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ
No full textThe relevance of the article is driven by the necessity to implement learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions. This need becomes particularly significant within the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area, the dynamic transformations of the pedagogical paradigm, the expansion of adult education, and the increasing demands for the professional training of modern specialists.
Aim: To conduct a comprehensive analysis of the state of scholarly research on learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions, with the purpose of identifying key trends, contradictions, and outlining prospects for further development and practical implementation.
Methods: Information retrieval methods for analyzing scientific electronic databases and selecting relevant sources; scientometric and bibliographic methods aimed at quantitative analysis of publications and citation metrics; semantic-network analysis of the structure and interrelations of key concepts; comparative analysis and synthesis of scientific literature; statistical and graphical analysis of research dynamics.
Results: The analysis of domestic scientific sources revealed a predominance of theoretical studies focused on organizational models and the training of future teachers, while empirical research–especially in non-pedagogical higher education institutions—remains insufficiently explored. Bibliometric and semantic-network analyses of international databases (Web of Science, Google Scholar) facilitated tracing and graphically illustrating the evolution of key concepts within the research domain, the emergence and development of new research clusters in the scientific information space. These findings indicate dynamic development of the field, particularly in response to the widespread transition to distance and blended learning formats. The paper substantiates the urgency of further enhancing the system of teaching psychological and pedagogical disciplines by introducing innovative learner-centered models, technologies, and pedagogical methods, alongside systematic preparation of educators to operate within student-centered education frameworks.
Conclusions: The comprehensive analysis enables clear tracking of the development of learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines within the national and international scientific communities, revealing major trends, clusters, and research gaps. This analysis supports the identification of promising research directions and improvements in educational program quality through content transformation. It is confirmed that learner-centered teaching is gaining a leading role in the theory and practice of professional education, linked to the adoption of cognitive strategies and productive learning in training specialists across various economic sectors via distance and blended learning modalities aimed at enhancing education quality. The observed evolution of key concepts and the formation and growth of new clusters in the information space signify the dynamic advancement of this research area.Актуальність статті зумовлена необхідністю впровадження особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти, яка набуває особливого значення в умовах інтеграції України до Європейського простору вищої освіти, динамічних змін педагогічної парадигми, розширення сфери освіти дорослих та посилення вимог до професійної підготовки сучасних фахівців.
Мета: здійснити комплексний аналіз стану наукової розробленості проблеми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти для виявлення основних тенденцій, суперечностей і окреслення перспектив подальшого розвитку й практичного впровадження.
Методи: інформаційно-пошуковий – для аналізу наукових електронних баз даних та відбору релевантних джерел; наукометричні та бібліографічні – для здійснення кількісного аналізу й оцінювання цитованості публікацій; семантико-мережевий аналіз структури текстів – для виявлення взаємозв’язків між ключовими концептами; порівняльний аналіз і узагальнення наукової літератури – для формування основних ідей і висновків; статистичний та графічний аналіз динаміки досліджень – для унаочнення отриманих результатів.
Результати: аналіз вітчизняних наукових джерел засвідчив домінування теоретичних досліджень, зосереджених на організаційних моделях та підготовці майбутніх учителів, тоді як емпіричним розробкам, зокрема у закладах вищої освіти непедагогічного профілю, приділяється недостатньо уваги; проведений бібліометричний та семантико-мережевий аналіз міжнародних ресурсів (Web of Science, Google Scholar) дозволив відстежити та графічно ілюструвати еволюцію ключових понять досліджуваної проблематики, появу й розвиток нових дослідницьких кластерів у науковому інформаційному просторі; виявлено динамічний розвиток напряму, особливо в умовах масового переходу до дистанційної та змішаної форм навчання; оґрунтовано актуальність подальшого вдосконалення системи викладання психолого-педагогічних дисциплін шляхом впровадження інноваційних моделей, технологій і методик особистісно орієнтованого навчання, а також системної підготовки викладачів до роботи на засадах студентоцентрованої освіти.
Висновки: проведений комплексний аналіз ілюструє розвиток теми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у вітчизняному й міжнародному науковому просторі; виявляє основні тренди, кластери та наукові прогалини; окреслює перспективні напрями досліджень і сприяє покращенню якості освітніх програм через трансформацію їх змісту; підтверджує посилення наукової уваги до проблеми особистісно орієнтованого викладання в теорії і практиці професійної освіти; показує наявність зв’язку між якістю освіти та впровадженням у підготовку фахівців для різних галузей економіки когнітивних стратегій і продуктивного навчання у форматі дистанційного та змішаного навчання; виявляє еволюцію ключових понять, тенденцію виникнення й подальшого розвитку нових кластерів у інформаційному просторі, що свідчать про динамічний розвиток цього напряму
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ГАЛУЗІ БУДІВНИЦТВА І ЗВАРЮВАННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
No full textRelevance: In the modern conditions of the transformation of Ukraine\u27s vocational education system, there is a growing need to implement the dual form of education, which enhances the competitiveness of future specialists and strengthens the connection between educational institutions and the labor market; at the same time, difficulties are observed related to the insufficient preparedness of vocational training teachers.
Purpose: To highlight the theoretical and methodological foundations for training bachelors of vocational education in the field of construction and welding for the organization of dual education, and to reveal the specifics of the stages and methodological tools of this training.
Method: Analysis, synthesis, comparison, systematization and generalization, project design and modeling – to identify the essence and specifics of dual education, and to develop the content and stages of training bachelors for the organization of dual education.
Results: It was established that the effective training of bachelors of vocational education in construction and welding for organizing dual education requires a comprehensive update of the content and methodology of vocational training; its key guidelines have been defined (the formation of the teacher’s legal, organizational, methodological, psychological-pedagogical, and information-digital readiness to work in a dual environment); a corresponding model has been developed, which includes four interconnected stages (foundational-orientational, theoretical-methodological, practice-oriented, and final-diagnostic); the directions for updating the content of academic disciplines for the professional and specialized training of vocational training teachers in the context of organizing dual education have been revealed; the content and methodological toolkit for the course "Dual Education: Challenges, Opportunities, and Career Prospects" have been presented.
Conclusions: The proposed model can serve as a basis for the further improvement of educational and professional programs for training vocational training teachers to organize dual education, and its implementation will contribute to enhancing the quality of educational services in institutions of vocational and professional pre-higher education.Актуальність у сучасних умовах трансформації системи професійної освіти України зростає потреба у впровадженні дуальної форми навчання, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності майбутніх фахівців і посилює зв’язок закладів освіти з ринком праці; водночас спостерігаються труднощі, пов’язані з недостатньою підготовленістю педагогів професійного навчання.
Мета: висвітлити теоретичні та методичні засади підготовки бакалаврів з професійної освіти у галузі будівництва і зварювання до організації дуального навчання, розкрити специфіку етапів та методичних інструментів цієї підготовки.
Метод: аналізу, синтезу, порівняння, систематизації і узагальнення, проєктування та моделювання – для виявлення сутності та специфіки дуальної освіти, розроблення змісту й етапів підготовки бакалаврів до організації дуального навчання.
Результати: встановлено, що ефективна підготовка бакалаврів з професійної освіти у галузі будівництва і зварювання до організації дуального навчання передбачає комплексне оновлення змісту й методики професійної підготовки; визначено її ключові орієнтири (формування правової, організаційної, методичної, психолого-педагогічної та інформаційно-цифрової готовності педагога до роботи у дуальному середовищі); розроблено відповідну модель, що охоплює чотири взаємопов’язані етапи (базово-орієнтаційний, теоретико-методичний, практико-орієнтований, підсумково-діагностичний); розкрито напрями оновлення змісту навчальних дисциплін професійної і фахової підготовки педагогів професійного навчання в контексті організації дуального навчання; презентовано зміст та методичний інструментарій для курсу «Дуальна освіта: виклики, можливості і кар’єрні перспективи».
Висновки: запропонована модель може стати основою для подальшого вдосконалення освітньо-професійних програм підготовки педагогів професійного навчання до організації дуального навчання, а її впровадження сприятиме підвищенню якості надання освітніх послуг у закладах професійної та фахової передвищої освіти
КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
No full textRelevance. The article provides a comprehensive analysis of the key trends in the development of the quality assurance system for vocational education and training (hereinafter – VET) in Great Britain. Particular attention is paid to the study of the balanced functioning of external regulatory control bodies and internal institutional mechanisms for VET quality assurance, which makes the study of Great Britain\u27s experience important for improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Objective: The objective of the article is to identify and analyze the key trends in the development of the VET quality assurance system in Great Britain and, based on the results obtained, to formulate practical recommendations for improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Methods: analysis of legal and regulatory acts of the British government from 2000 to 2025, strategic documents, reports of leading regulatory bodies (Ofsted, Ofqual, Institute for Apprenticeships and Technical Education), as well as scientific publications by leading British and European researchers in the field of educational policy – to systematize data on VET quality assurance; synthesis – to establish a holistic understanding of the key trends in VET quality assurance in Great Britain by combining theoretical and practical approaches; generalization – to formulate comprehensive conclusions and prepare practical recommendations for incorporating the progressive ideas of the British experience into the improvement of the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Results: Based on the analysis of legal and regulatory acts of the British government, strategic documents, reports of leading regulatory bodies, and scientific publications by leading researchers in the field of educational policy, the key trends in the development of the VET quality assurance system in Great Britain have been identified and analyzed, and on this basis, practical recommendations for improving the quality assurance system of vocational education in Ukraine have been formulated.
Conclusions: The British VET quality assurance system is in constant development, adapting to changing economic and social conditions with a clear focus on a competency-based approach and meeting the needs of employers. This is reflected in the following key trends: the introduction of an institutionally established mechanism for independent external quality control of VET; strengthening the incorporation of employers in the processes of developing technical qualifications and independent assessment of learning outcomes and graduate competencies; digitalization of VET quality monitoring and evaluation processes; systematic collection and analysis of data on the educational experience, employment, and subsequent career paths of graduates; and increased attention to the professional development of teaching staff at VET institutions. To improve the quality assurance system of vocational education in Ukraine, it is recommended to: create a two-tier system of external quality control for vocational education based on institutional audit and validation of qualifications; institutionalize the leading role of employers in increasing the relevance of vocational education to labor market demands, awarding, and conferring qualifications; stimulate the integration of modern digital tools into the management of the educational process and the assessment of learning outcomes; introduce a comprehensive system for monitoring the quality of vocational education based on data analysis; and intensify the processes of standardization and professional development for vocational training teachers.Актуальність у статті здійснено комплексний аналіз ключових тенденцій розвитку системи забезпечення якості професійної освіти і підготовки (далі – ПОП) у Великій Британії. Особливу увагу приділено дослідженню збалансованого функціонування зовнішніх регуляторних органів контролю та внутрішніх інституційних механізмів забезпечення якості ПОП, що робить вивчення досвіду Великої Британії важливим для вдосконалення системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Метою статті є визначення й аналіз ключових тенденцій розвитку системи забезпечення якості ПОП у Великій Британії та на основі отриманих результатів формування практичних рекомендацій для вдосконалення системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Методи: аналіз нормативно-правових актів британського уряду з 2000 по 2025рр., стратегічних документів, звітів провідних регуляторних органів (Ofsted, Ofqual, Institute for Apprenticeships and Technical Education), а також наукових публікацій провідних британських та європейських дослідників у галузі освітньої політики – для систематизації даних щодо забезпечення якості ПОП; синтез – для встановлення цілісного уявлення про ключові тенденції забезпечення якості ПОП у Великій Британії шляхом поєднання теоретичних і практичних підходів; узагальнення – для формування комплексних висновків і підготовки практичних рекомендацій щодо врахування прогресивних ідей британського досвіду у вдосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Результати: на основі аналізу нормативно-правових актів британського уряду, стратегічних документів, звітів провідних регуляторних органів, а також наукових публікацій провідних дослідників у галузі освітньої політики визначено й проаналізовано ключові тенденції розвитку системи забезпечення якості ПОП у Великій Британії та на цій основі сформульовано практичні рекомендації для вдосконалення системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Висновки: британська система забезпечення якості ПОП перебуває у постійному розвитку, адаптуючись до змінних економічних і соціальних умов із чіткою орієнтацією на компетентнісний підхід та задоволення потреб роботодавців. Це відображено у таких ключових тенденціях: запровадження інституційно закріпленого механізму незалежного зовнішнього контролю якості ПОП; посилення інкорпорації роботодавців у процеси розроблення технічних кваліфікацій і незалежного оцінювання результатів навчання та компетентностей випускників; цифровізація процесів моніторингу та оцінювання якості ПОП; здійснення систематичного збору та аналізу даних про освітній досвід, працевлаштування та подальшу кар\u27єрну траєкторію випускників; посилена увага до професійного розвитку педагогічного персоналу закладів ПОП. Для вдосконалення системи забезпечення якості професійної освіти в Україні рекомендується: створення дворівневої системи зовнішнього контролю якості професійної освіти на основі інституційного аудиту та валідаціі кваліфікацій; інституціоналізація провідної ролі роботодавців у підвищенні релевантності професійної освіти вимогам ринку праці, присудженні та присвоєнні кваліфікацій; стимулювання інтеграції сучасних цифрових інструментів в управління освітнім процесом та оцінювання результатів навчання; запровадження комплексної системи моніторингу якості професійної освіти на основі аналізу даних; активізація процесів стандартизації та професійного розвитку педагогів професійного навчання
РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УКРАЇНІ
No full textRelevance: The problem of updating the content of psychological and pedagogical training for future teachers is determined by the need to actualize Ukrainian historical and pedagogical heritage to strengthen the nation-building context of psychological and pedagogical disciplines; to enrich topics related to educational personology, mental health, inclusion, overcoming educational losses, psychodidactics, and media didactics based on interdisciplinary integration; and to harmonize the content of psychological and pedagogical disciplines with the professional standard for teachers, lecturers, etc.
Aim of the article: To generalize the results of a survey of lecturers from institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education in various regions of Ukraine, to study educational documentation regarding the structuring of the content of psychological and pedagogical training for future teachers; and to substantiate recommendations for improving the content of psychological and pedagogical training for future teachers at different levels.
Research methods: Online survey of lecturers from institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education to identify problematic issues in teaching psychological and pedagogical disciplines to future teachers at various educational levels; analysis of educational documentation for psychological and pedagogical disciplines (educational programs, syllabi, work programs, educational and methodological support/provision) in the training of future teachers of various specializations at the professional pre-higher education level, and at bachelor\u27s, master\u27s, and doctoral educational levels in 18 institutions of professional pre-higher and higher pedagogical education in various regions of Ukraine; prognostic analysis to substantiate recommendations for updating the content of psychological and pedagogical training for future teachers.
Results: Generalizing the survey results, it was found that lecturers are motivated to update the content of psychological and pedagogical disciplines, taking into account innovations (introduction of the New Ukrainian School, specialized senior high school, etc.), aiming for an appropriate structuring of the content of disciplines to form competencies defined in the professional standard and in higher education standards for a specific specialty, while also noting the stability and outdatedness of educational components, the lack of quality educational and methodological support, and the leveling of interdisciplinary connections, etc. The analysis of educational documentation for psychological and pedagogical disciplines allowed concluding the need to improve the content of psychological and pedagogical training for future teachers, which should occur through the introduction of content modules and topics from the theory and practice of psychopedagogy, educational personology, the actualization of historical and pedagogical ideas, and the implementation of cross-cutting content modules and topics in compulsory and elective disciplines concerning children\u27s psychological traumas resulting from military actions, mental health issues in partnership with teachers, students, parents, and the community; and the creation of digital educational and methodological support for updating the content of compulsory psychological and pedagogical disciplines, etc.
Conclusions: Based on the results of empirical research (lecturer surveys, study of educational documentation for teaching psychological and pedagogical disciplines), recommendations were proposed at various levels – institutional (improving quality criteria for educational programs by the National Agency for Higher Education Quality Assurance regarding human resources, specifically the need to develop teachers\u27 professional competencies; determining the necessity of correlating the content of psychological and pedagogical disciplines with competencies defined in the professional standard; regulating educational partnership between institutions of higher pedagogical and general secondary education to respond to the challenges of war and post-war recovery of the country); management (improving psychological and pedagogical training for future teachers based on the theory and practice of psychopedagogy, educational personology, and the actualization of historical and pedagogical ideas; updating the content of the compulsory discipline "Pedagogy"; implementing cross-cutting content modules and topics on children\u27s psychological traumas resulting from military actions, mental health issues in partnership with teachers, students, parents, and the community; creating digital educational and methodological support); professional (updating syllabi and programs of psychological and pedagogical educational components, taking into account the actualization of Ukrainian historical and pedagogical heritage to strengthen the nation-building context of the content of relevant disciplines; updating the content of psychological and pedagogical disciplines based on interdisciplinary integration with topics related to educational personology, mental health, inclusion, overcoming educational losses, psychodidactics, and media didactics) etc.Актуальність: проблема оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів зумовлена необхідністю актуалізації української історико-педагогічної спадщини з метою посилення націєтворчого контексту змісту психологічних і педагогічних дисциплін; збагачення темами з проблем персонології освіти, ментального здоров’я, інклюзії, подолання освітніх втрат, психодидактики, медіадидактики на засадах міжпредметної інтеграції; гармонізації змісту психолого-педагогічних дисциплін з професійним стандартом вчителя, викладача тощо.
Мета статті: узагальнення результатів опитування викладачів закладів фахової передвищої і вищої педагогічної освіти різних регіонів України вивчення освітньої документації щодо структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів; обґрунтування рекомендацій з удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів на різних рівнях.
Методи дослідження: онлайн опитування викладачів закладів фахової передвищої і вищої педагогічної освіти з метою визначення проблемних питань у процесі викладання психолого-педагогічних дисциплін майбутнім педагогам на різних освітніх рівнях аналіз освітньої документації психолого-педагогічних дисциплін (освітніх програм, силабусів, робочих програм, навчально-методичного супроводу/забезпечення) в підготовці майбутніх педагогів різного фаху на рівні фахової передвищої освіти, на бакалаврському, магістерському, докторському освітніх рівнях у 18 закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти в різних регіонах України; прогностичний аналіз задля обґрунтування рекомендацій з оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів.
Результати: Узагальнюючи результати опитування, констатовано, що спостерігається вмотивованість викладачів на оновлення змісту психолого-педагогічних дисциплін з урахування інновацій (упровадження Нової української школи, профільної старшої школи тощо), спрямованість до доцільне структурування змістового контенту дисциплін задля формування визначених у професійному стандарті, у стандартах вищої освіти з певної спеціальності компетентностей усталеність, застарілість змісту освітніх компонентів, нерозробленість якісного навчально-методичного супроводу, нівелювання міжпредметних зв’язків тощо. Аналіз освітньої документації до психолого-педагогічних дисциплін уможливив висновок про необхідність удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів, що має відбуватися шляхом упровадження змістових модулів, тем з теорії і практики психопедагогіки, персонології освіти, актуалізації історико-педагогічних ідей, упровадження наскрізності змістових модулів, тем в обов’язкові і варіативні дисципліни з проблем психологічних травм дітей, отриманих у результаті військових дій, проблем ментального здоров’я у партнерстві вчителів, учнів, батьків, громади; створення цифрового навчально-методичного супроводу оновлення змістового контенту обов’язкових психолого-педагогічних дисциплін тощо.
Висновки: за результатами емпіричного дослідження (опитування викладачів, вивчення освітньої документації до викладання психолого-педагогічних дисциплін) було запропоновано рекомендації на різних рівнях – на інституційному (удосконалення критеріїв якості освітніх програм Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за критерієм людських ресурсів у напрямі необхідності розвитку професійних компетентностей викладачів; визначення необхідності співвіднесення змісту психолого-педагогічних дисциплін визначеним у професійному стандарті компетентностям; урегулювання освітнього партнерства між закладами вищої педагогічної та загальної середньої освіти з метою реагування на виклики війни і повоєнного відновлення країни); на управлінському (удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів на основі теорії і практики психопедагогіки, персонології освіти, актуалізації історико-педагогічних ідей; оновлення змісту обов’язкової дисципліни «Педагогіка»; впровадження наскрізності змістових модулів, тем з проблем психологічних травм дітей, отриманих у результаті військових дій, проблем ментального здоров’я у партнерстві вчителів, учнів, батьків, громади; створення цифрового навчально-методичного супроводу); на професійному (оновлення силабусів, програм освітніх компонентів психолого-педагогічного спрямування з урахуванням актуалізації української історико-педагогічної спадщини з метою посилення націєтворчого контексту змісту відповідних дисциплін; оновлення змісту психолого-педагогічних дисциплін на засадах міжпредметної інтеграції темами з проблем персонології освіти, ментального здоров’я, інклюзії, подолання освітніх втрат, психодидактики, медіадидактики) тощо.
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ ДО ГЕЙМІФІКАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
No full textRelevance : Modern realities demand that teachers possess innovative thinking and the ability to implement new approaches, as well as create and apply new educational technologies, among which gamification holds a prominent place.
Objective: To theoretically substantiate a model for preparing future computer science teachers for the gamification of the educational process in middle school.
Methods: Modeling – to develop the model for preparing future computer science teachers for the gamification of the educational process in middle school; mathematical statistics – to process the experimentally obtained data.
Results: A model for preparing future computer science teachers for the gamification of the educational process in middle school has been developed. The effectiveness of the developed model was verified through a formative stage of an experiment, which involved a step-by-step mechanism for the model\u27s implementation and consisted of three stages (motivational-introductory, implementation, and evaluation-and-adjustment). The author\u27s educational and methodological materials, aimed at organizing and operating a gamified educational environment, were tested.
Conclusions: The training of future computer science teachers under study is presented as a holistic process of purposeful interaction between instructors and learners within a gamified educational environment, aimed at improving learners\u27 mastery of the educational material through the application of a game context with the involvement of modern digital technologies. The proposed model delineates several blocks: an objective-oriented block (goal, tasks, scientific approaches, principles), a motivational-needs block (motives, interests, needs), a content-procedural block (content of training, its organizational forms, methods, tools, the gamified educational environment, stages of forming the future computer science teacher\u27s readiness for gamification of the educational process), and a resultative block (criteria, indicators, levels of readiness of the future computer science teacher for gamification of the educational process). The effectiveness of the model\u27s implementation is confirmed by the positive dynamics in the development of the future computer science teacher\u27s readiness for the gamification of the educational process.Актуальність: реалії сьогодення вимагають від вчителя інноваційного мислення та вміння впроваджувати нові підходи, створювати та застосовувати нові освітні технології, серед яких гейміфікація посідає чільне місце.
Мета: теоретично обґрунтувати модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу основної школи.
Методи: моделювання – для розробки моделі підготовки майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу основної школи; математичної статистики – для опрацювання експериментально отриманих даних.
Результати: розроблено модель підготовки майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу основної школи; здійснено перевірку ефективності розробленої моделі шляхом проведення формувального етапу експерименту, який передбачав поетапний механізм упровадження моделі і складався з трьох етапів (мотиваційно-ознайомлювального, реалізації, оцінно-корегувального); апробовано авторські навчально-методичні матеріали, спрямовані на організацію і функціонування гейміфікованого освітнього середовища.
Висновки: досліджувана підготовка майбутніх учителів інформатики представлена як цілісний процес цілеспрямованої взаємодії викладачів і здобувачів у межах гейміфікованого освітнього середовища з метою покращення опанування здобувачами освіти навчального матеріалу шляхом застосування ігрового контексту із залученням сучасних цифрових технологій; у запропонованій моделі виокремлено блоки – цільовий (мета, завдання, наукові підходи, принципи), мотиваційно-потребововий (мотиви, інтереси, потреби), змістово-процесуальний (зміст підготовки, її організаційні форми, методи, засоби, гейміфіковане освітнє середовище, етапи формування готовності майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу), результативний (критерії, показники, рівні готовності майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу); результативність реалізації моделі підтверджується наявністю позитивної динаміки розвитку готовності майбутнього вчителя інформатики до гейміфікації освітнього процесу
ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ЕКОНОМІЧНИХ КОЛЕДЖАХ
No full textRelevance assessing the quality of vocational training for specialists in economic colleges requires the development of effective diagnostic tools.
Aim: to substantiate the necessity of developing effective diagnostic tools that will contribute to improving the quality of education and ensure the training of highly qualified specialists capable of meeting the demands of the modern labor market.
Methods: this study applies a comprehensive approach encompassing literature analysis, empirical research, expert evaluation, modeling, and comparative analysis. These methods are employed to develop diagnostic tools for assessing the quality of vocational training for specialists in economic colleges.
Results: a model of the methodological system for assessing the quality of vocational training for specialists in economic colleges is presented. This model features a clear structure, including target, content, instrumental, organizational-methodological, diagnostic, and results-reflective blocks. The main functions of this quality assessment model are defined, and the specific characteristics of the methodological system for assessing the quality of vocational training for specialists in economic colleges are explored.
Conclusions: the developed methodological system is a comprehensive organizational and technological construct rooted in a hierarchical combination of interconnected components. These components include goals, objectives, educational content, stages, methods, forms, diagnostic tools, criteria, indicators, and assessment results. The successful implementation of this methodological system is achieved through the effective utilization of technologies for assessing the quality of specialist training in colleges.Актуальність оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах потребує розроблення ефективного діагностичного інструментарію.
Мета: обґрунтування необхідності розроблення ефективного діагностичного інструментарію, який сприятиме підвищенню якості освіти та забезпечить підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних відповідати вимогам сучасного ринку праці.
Методи: застосування комплексного підходу до дослідження, що охоплює аналіз літератури, емпіричні дослідження, експертне оцінювання, моделювання та порівняльний аналіз – для розроблення діагностичного інструментарію з оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах.
Результати: представлено модель методичної системи оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах, що має чітку структуру (цільовий, змістовий, інструментальний, організаційно-методичний, діагностичний та результативно-рефлексивний блоки); визначено основні функції моделі системи оцінювання якості професійної підготовки фахівців; розглянуто особливості моделі методичної системи оцінювання якості професійної підготовки фахівців в економічних коледжах.
Висновки: розроблена методична система є комплексним організаційно-технологічним конструктом, що базується на ієрархічному поєднанні взаємопов’язаних компонентів (цілі, завдання, зміст освіти, етапи, методи, форми, діагностичний інструментарій, критерії, показники, результати оцінювання); реалізація методичної системи здійснюється завдяки використанню технологій оцінювання якості підготовки фахівців у коледжах
КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ЕЛЕКТРОННОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
No full textThe relevance of the study is driven by the inadequacy of traditional teacher assessment methods in addressing the challenges of digital transformation in education. It is substantiated that the existing certification system is subjective, bureaucratic, and fails to reflect the specific nature of teachers’ professional activities in the modern digital environment. This necessitates the development of a new, scientifically grounded model of electronic assessment capable of ensuring objective and evidence-based analysis.
Purpose: To develop and scientifically substantiate a system of criteria and indicators for electronic assessment of the professional activity of teaching staff in general secondary education institutions.
Methods: analysis – to critically examine official documents and scholarly sources on pedagogical assessment theory and digital transformation in education, forming the conceptual foundation of the study; synthesis – to integrate pedagogical, managerial, and technological aspects into the electronic assessment framework; modeling – to design a model of criteria and indicators that reflects the interaction of key components and describes the mechanisms of its functioning; generalization – to formulate comprehensive conclusions.
Results: A scientifically substantiated model of electronic assessment of teachers’ professional activity has been developed, comprising four integral components: normative-target, criteria-indicator, instrumental-technological, and result-analytical. The core of the model is a system of criteria aligned with the labor functions defined in the Professional Standard for Teachers, along with corresponding measurable digital indicators. These indicators enable the collection and analysis of verifiable data (“digital footprints”) from educational information systems (LMS, e-portfolios, e-journals, online survey results), transforming the assessment process into an objective and evidence-based procedure.
Conclusions: The implementation of the proposed model facilitates a shift from formal control to objective, multifaceted analysis based on the principles of evidence, transparency, multidimensionality (360-degree approach), and developmental orientation. The primary goal of such assessment is not control, but the provision of high-quality, substantiated feedback to the teacher, which stimulates professional reflection and serves as a foundation for designing an individual trajectory of continuous professional development, thereby turning assessment into an effective tool for managing education quality.Актуальність дослідження зумовлена невідповідністю традиційних методів оцінювання педагогів викликам цифрової трансформації освіти. Обґрунтовано, що існуюча система атестації є суб\u27єктивною, бюрократизованою та не враховує специфіку професійної діяльності вчителя в сучасному цифровому середовищі. Це вимагає розроблення нової, науково обґрунтованої моделі електронного оцінювання, здатної забезпечити об\u27єктивний та доказовий аналіз.
Мета: розроблення та наукове обґрунтування системи критеріїв та показників для електронного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Методи: аналіз – для критичного осмислення офіційних документів та наукових джерел з теорії педагогічного оцінювання та цифрової трансформації освіти, що дало змогу сформувати концептуальну основу дослідження; синтез – для поєднання педагогічних, управлінських та технологічних аспектів в електронне оцінювання; моделювання – для розроблення моделі критеріїв та показників, що відображає взаємодію ключових складників та описує механізми її функціонування; узагальнення – для формування комплексних висновків.
Результати: розроблено та науково обґрунтовано електронне оцінювання професійної діяльності вчителя, що має цілісну чотирикомпонентну структуру: нормативно-цільовий, критеріально-показниковий, інструментально-технологічний та результативно-аналітичний складники; ядром моделі визначено систему критеріїв, що відповідають трудовим функціям Професійного стандарту вчителя, та відповідних їм вимірюваних цифрових показників; покащано, що ці показники дозволяють фіксувати та аналізувати верифіковані дані («цифрові сліди») з інформаційних освітніх систем (LMS, електронні портфоліо, е-журнали, результати онлайн-опитувань), що перетворює процес оцінювання на об\u27єктивний і доказовий.
Висновки: впровадження запропонованої моделі забезпечує перехід від формального контролю до об\u27єктивного, багатогранного аналізу, що базується на принципах доказовості, прозорості, багатогранності (360-градусний підхід) та орієнтації на розвиток; головною метою такого оцінювання є не контроль, а надання вчителю якісного, обґрунтованого зворотного зв\u27язку, що стимулює його професійну рефлексію та стає основою для проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного вдосконалення, перетворюючи оцінювання на дієвий інструмент управління якістю освіти
ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТРУКТОРІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance: The issues of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education remain insufficiently developed. The introduction of a new model for training Ukrainian citizens and the establishment of corresponding structural units in higher education institutions and educational institutions with specific learning conditions further underscores the urgency of this matter.
Objective: To identify tasks aimed at improving the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education.
Methods: To achieve the stated objective, methods of systemic and comparative analysis of scientific sources were employed to determine the specifics of training military specialists within the system of professional military education under conditions of martial law in the country. Methods of systematization and generalization were used to identify the main directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education, in the context of implementing the Concept of Transformation of the Military Education System.
Results: An analysis of scientific sources was conducted, highlighting the issue of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education as an insufficiently developed area. The specifics of modern training of military specialists were identified, taking into account the full-scale invasion of the Russian Federation’s army into Ukrainian territory. Relevant characteristics of military specialists who can be involved in the professional training of military personnel within the system of professional military education were proposed, in the context of three main stages of their selection for instructor positions. A conceptual vision and prospective directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education were outlined, enabling high-quality selection of instructional staff for training military personnel within the military education system.
Conclusions: It was established that to improve the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education, the following measures are necessary: establish a career monitoring system for sergeants in higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; develop methodological recommendations for the procedure of selecting and training instructors within the system of professional military education; apply a comprehensive approach to selecting sergeants as candidates for instructor roles; develop standard requirements for instructors and a methodology for their evaluation; provide for and organize annual external evaluations of instructors at higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; ensure proper individual development of sergeants by offering choices for advanced training courses and preparing them through advanced-level training courses for sergeant-instructor duties; establish a model of an instructor-leader and provide motivational factors at their workplace to support career advancement prospects.Актуальність: питання відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти залишаються не достатньо розробленими; при цьому, запровадження нової моделі підготовки громадян України та утворення відповідних структурних підрозділів у закладах вищої освіти та закладах освіти із специфічними умовами навчання тільки підвищує актуальність зазначеного питання.
Мета: визначити завдання для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти.
Методи: задля реалізації поставленої мети застосовано методи системного і порівняльного аналізу наукових джерел для визначення особливостей підготовки військових фахівців у системі професійної військової в мовах воєнного стану в державі; задля визначення основних напрямів реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти у контексті реалізації Концепції трансформації системи військової освіти використано методи систематизації та узагальнення.
Результати: проведено аналіз наукових джерел та виокремлено актуальне питання щодо відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти як таке, що не достатньо розроблене; визначено особливості сучасної підготовки військових фахівців з урахуванням повномасштабного вторгнення армії російської федерації на території України; запропоновано відповідні характеристики військових фахівців, які можуть бути залучені до професійної підготовки військовослужбовців у системі професійної військової освіти у контексті трьох основних етапів відбору їх до діяльності на посадах інструкторів; розкрито концептуальне бачення та перспективні напрями реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти, що дасть змогу здійснювати якісний відбір інструкторського складу для підготовку військовослужбовців у системі військової освіти.
Висновки: встановлено, що для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти необхідно: налагодити систему моніторингу кар’єри сержантів вищими військовими навчальними закладами МОУ, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, закладами фахової передвищої військової освіти; розробити методичні рекомендації щодо порядку відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти; застосувати комплексний підхід у відборі сержантів в кандидати на інструктора; розробити еталонні вимоги до інструкторів та методику їх оцінювання; передбачити та організовувати щорічне зовнішнє оцінювання інструкторів вищих військових навчальних закладів МОУ, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти; забезпечити належним чином індивідуальний розвиток сержантів з вибором курсів підвищення кваліфікації та підготовки їх на курсі підвищеного рівня підготовки для виконання обов’язків сержанта-інструктора; сформувати еталон інструктора-лідера та забезпечити їм на службовому місці мотиваційні чинники для перспектив у службовій кар’єрі)
АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ СТУДІЙ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В НІМЕЧЧИНІ
No full textThe relevance of the study stems from the need for self-reliant educators capable of working with children and youth exhibiting varying degrees of trauma and stress, as well as the importance of examining the positive experience of training such educators at the Ukrainian Free University (Munich, Germany) for its potential implementation in Ukraine’s education system.
Objective: To investigate the features of the educational design of teacher training within the master’s and doctoral programs at the Ukrainian Free University (hereinafter: UFU), and to formulate recommendations for Ukrainian institutions of higher pedagogical education regarding the implementation of UFU’s positive experience in fostering educators’ agency.
Methods: Analysis of scientific sources on the research problem, relevant documents, and educational-methodological materials; content analysis; SWOT analysis; observation; interviews; systematization; and generalization – applied to identify the specifics of the pedagogical education structure and to develop recommendations for integrating UFU’s positive practices into teacher training in Ukraine at the master’s and doctoral levels.
Results: From a cultural-historical perspective, it was established that UFU is the first and only Ukrainian higher education institution abroad, one of the oldest private universities in Germany, meeting German university standards for integrating research with education and engaging students in scientific activities. It adheres to Western university education principles, with the specifics of its pedagogical studies shaped by their historical establishment and development. From an informational-content perspective, the educational and scientific components of pedagogical studies were analyzed, along with the research-informational and educational-methodological support for master’s and doctoral courses in pedagogy, and the role of the library and archive in enhancing the educational environment. From a subject-process perspective, the properties of the teacher training process were examined, including a content analysis of its key features and a SWOT analysis of teacher training in the context of digitalization.
Conclusions: The Ukrainian Free University is a unique educational institution that combines Ukrainian pedagogical traditions with European standards. Its historical trajectory underscores the importance of preserving academic freedom and national identity in emigration contexts, while its prominent figures laid the foundation for pedagogical studies oriented toward humanistic values and the formation of a Ukrainian educational ideal. UFU’s uniqueness is characterized by its preservation of pedagogical traditions and support for innovations by contemporary educators, creating a space for transformational pedagogy; its focus on inclusive education and psychological-pedagogical support for working with children who have experienced trauma, particularly in wartime conditions; the provision of additional specializations; and its multicultural approach. The results of the research project under the DAAD program “Analysis of Pedagogical Studies at the Ukrainian Free University” demonstrate the development of self-reliant educators capable of supporting national identity, critical thinking, introducing innovative approaches, and working in multicultural environments. This underscores the significance of UFU’s experience for advancing Ukrainian pedagogy amid global challenges and European integration, as reflected in the formulated recommendations.Актуальність дослідження зумовлена потребою в самозарадних педагогах, які вміють працювати з дітьми і молоддю із різним ступенем травмованості і стресу, та важливістю вивчення позитивного досвіду підготовки таких педагогів Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина) з метою його імплементації в систему освіти України.
Мета: дослідити особливості освітнього дизайну підготовки педагогів за магістерською і докторською програмами Українського вільного університету (далі: УВУ), сформулювати рекомендації для українських закладів вищої педагогічної освіти щодо імплементації позитивного досвіду розвитку суб’єктності педагогів в УВУ.
Методи: аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, змісту відповідних документів, навчально-методичного забезпечення, контент-аналіз, SWOT-аналіз, спостереження, інтерв’ювання, систематизація та узагальнення – для визначення особливостей структури педагогічної освіти та формулювання рекомендацій щодо урахування позитивних практик УВУ у підготовці педагогів в Україні за магістерськими та докторськими програмами.
Результати: у культурно-історичному ракурсі визначено, що УВУ є першим і єдиним українським закладом вищої освіти за кордоном, одним із найстаріших приватних університетів Німеччини, відповідає вимогам до німецьких університетів щодо поєднання наукових досліджень з освітою, залучення студентів до наукової діяльності, дотримується принципів західної університетської освіти, особливості педагогічних студій УВУ визначаються історією їх становлення та розвитку; в інформаційно-змістовому ракурсі проаналізовано освітню і наукову складові педагогічних студій, науково-інформаційне та навчально-методичне забезпечення курсів магістерської та докторської підготовки з педагогіки, роль бібліотеки і архіву для розвитку освітнього середовища; у суб’єктно-процесуальному ракурсі досліджено властивості освітнього процесу підготовки педагогів, здійснено контент-аналіз його ключових особливостей, SWOT-аналіз підготовки педагогів в умовах цифровізації.
Висновки. Український Вільний Університет є унікальним закладом освіти, що поєднує українські педагогічні традиції з європейськими стандартами. Його історичний шлях демонструє важливість збереження академічної свободи та національної ідентичності в умовах еміграції, а його видатні постаті заклали фундамент для розвитку педагогічних студій, орієнтованих на гуманістичні цінності та формування українського виховного ідеалу. Ознаками унікальності УВУ є збереження педагогічних традицій та підтримка інновацій сучасних викладачів, які створюють простір трансформаційної педагогіки; спрямованість підготовки на інклюзивну освіту, психолого-педагогічну підтримку у роботі з дітьми, які зазнали травматичного досвіду, особливо в умовах війни; отримання додаткової спеціальності; мультикультурність. Результати дослідницького проєкту за програмою DAAD «Аналіз педагогічних студій Українського вільного університету» свідчать про формування самозарадних педагогів, здатних до підтримки національної ідентичності, критичного мислення, запровадження інноваційних підходів та роботи в мультикультурному середовищі, що підтверджує значущість досвіду УВУ для розвитку української педагогіки в умовах глобальних викликів та європейської інтеграції та відображено у сформульованих рекомендаціях
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
No full textRelevance. digital technologies and artificial intelligence are transforming society, imposing new demands on the educational paradigm, especially in managerial activities; this actualizes the need to develop relevant competencies among heads of educational institutions; the integration of artificial intelligence into the management of an educational institution optimizes processes and ensures competitiveness in line with modern challenges; in preschool education, the potential of generative artificial intelligence requires managers to be flexible and adaptive in solving professional tasks.
Objective: systematization of approaches to updating the professional activities of the head of a preschool education institution using the capabilities of artificial intelligence.
Methods: theoretical analysis of the regulatory and legal framework, scientific literature, and digital resources – to clarify the state of the researched problem, identify the transformation of managerial activities under the conditions of artificial intelligence integration into education; analysis, synthesis, comparison, and generalization – to systematize the features of implementing artificial intelligence technologies into the practice of the head of a preschool education institution; survey – to assess the level of adaptability and digital competence of heads of preschool education institutions in the Zhytomyr region; graphical representations – for visual illustration, interpretation, and comparison of the survey results.
Results: a survey of heads of preschool education institutions was conducted to identify their attitudes towards artificial intelligence; the levels of professional competence and directions for developing targeted professional development programs were determined.
Conclusions: the implementation of artificial intelligence technologies in preschool education optimizes organizational and pedagogical processes, automates routine administrative tasks, reduces the specialist\u27s workload, and increases the efficiency of managerial activities; the integration of artificial intelligence includes using the ChatGPT model for developing instructions and schedules and Google\u27s NotebookLM as an effective tool for working with documents; the work of the head of a preschool education institution requires updating managerial tasks (strategic planning of digital education, monitoring partnership interaction data, organizing training and data protection); adaptive competence is key to coordinating processes using digital tools and artificial intelligence, ensuring a balance between traditional values and modern technologies.Актуальність: цифрові технології та штучний інтелект трансформують суспільство, висуваючи нові вимоги до освітньої парадигми, особливо в управлінській діяльності; це актуалізує потребу формування у керівників освітніх установ релевантних компетентностей; інтеграція штучного інтелекту в управління закладом освіти оптимізує процеси та забезпечує конкурентність відповідно сучасним викликам; у дошкільній освіті потенціал генеративного штучного інтелекту вимагає від управлінців гнучкості та адаптивності до вирішення професійних завдань.
Мета: систематизація підходів до оновлення професійної діяльності керівника закладу дошкільної освіти з використанням можливостей штучного інтелекту.
Методи: теоретичний аналіз нормативно-правової бази, наукової літератури та цифрових ресурсів – для з’ясування стану досліджуваної проблеми, виявлення трансформації управлінської діяльності в умовах інтеграції штучного інтелекту в освіту; аналіз, синтез, порівняння й узагальнення – для систематизації особливостей впровадження технологій штучного інтелекту в практику керівника закладу дошкільної освіти; опитування – для оцінювання рівня адаптивності та цифрової компетентності керівників закладів дошкільної освіти Житомирської області; графічні зображення – для наочного ілюстрування, інтерпретації та порівняння результатів опитування.
Результати: проведено опитування керівників закладів дошкільної освіти з метою виявлення їхнього ставлення до штучного інтелекту; визначено рівні професійної компетентності і напрями розроблення цільових програм професійного розвитку.
Висновки: впровадження технологій штучного інтелекту в дошкільній освіті оптимізує організаційні та педагогічні процеси, автоматизує рутинні адміністративні завдання, зменшує навантаження на фахівця та підвищує ефективність управлінської діяльності; інтеграція штучного інтелекту включає використання моделі ChatGPT для розробки інструкцій і розкладу та NotebookLM від Google як ефективного інструменту для роботи з документами; робота керівника закладу дошкільної освіти потребує оновлення управлінських завдань (стратегічне планування цифрової освіти, моніторинг даних партнерської взаємодії, організація тренінгів та захисту даних); адаптивна компетентність є ключовою для координації процесів із використанням цифрових засобів та штучного інтелекту, забезпечує баланс між традиційними цінностями та сучасними технологіями