Professional Pedagogics
Not a member yet
563 research outputs found
Sort by
ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance. Contemporary challenges in inclusive education require the application of innovative approaches to the teaching of learners with special educational needs in vocational education institutions. Information technologies are becoming a key tool for overcoming barriers and creating equal opportunities for all participants in the educational process.
Purpose. To provide a theoretical rationale and practical analysis of the effectiveness of using modern information technologies to ensure inclusive learning in vocational education institutions.
Methods. Theoretical (analysis, synthesis, systematisation); empirical (pedagogical observation, survey); statistical (quantitative analysis of results, Student’s t-test, calculation of percentage changes).
Results. Four main categories of information technologies for inclusive learning have been identified: adaptive educational platforms, assistive technologies, multimedia tools, and distance learning systems. It has been established that the integrated use of information technologies increases the academic performance of learners with special educational needs by 34% and improves their social adaptation by 27%. The proposed “5K” model includes a detailed roadmap with clear stages and performance indicators.
Conclusions. The effective implementation of modern information technologies in vocational inclusive education is ensured by a systemic approach that includes the training of pedagogical personnel, the development of technical infrastructure, and the creation of methodological support. The novelty of the study lies in the comprehensive approach to the use of information technologies and the implementation of the “5K” model as a tool for improving educational achievement and socialisation of learners with SEN.Актуальність: сучасні виклики інклюзивної освіти вимагають застосування інноваційних підходів до навчання здобувачів з особливими освітніми потребами у закладах професійної освіти. Інформаційні технології стають ключовим інструментом подолання бар’єрів та створення рівних можливостей для всіх учасників освітнього процесу.
Мета: теоретичне обґрунтування й практичний аналіз ефективності використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення інклюзивного навчання у закладах професійної освіти.
Методи: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація); емпіричні (педагогічне спостереження, анкетування); статистичні (кількісний аналіз результатів, t-критерій Стьюдента, розрахунок відсоткових змін).
Результати: визначено чотири основні категорії інформаційних технологій для інклюзивного навчання: адаптивні освітні платформи, асистивні технології, мультимедійні засоби, системи дистанційного навчання. Встановлено, що комплексне використання інформаційних технологій підвищує академічну успішність здобувачів з особливими освітніми потребами на 34% і покращує їхню соціальну адаптацію на 27%. Запропоновано модель «5К», що містить деталізовану дорожню карту з чіткими етапами й індикаторами ефективності.
Висновки: ефективне впровадження сучасних інформаційних технологій у професійну інклюзивну освіту забезпечується системним підходом, що включає підготовку педагогічних кадрів, створення технічної інфраструктури та розробку методичного забезпечення. Новизна дослідження полягає у комплексному підході до використання інформаційних технологій та впровадженні моделі «5К» як інструменту підвищення успішності й соціалізації здобувачів освіти з ООП.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ У ФРАНЦІЇ
No full textThe actuality of the article is explicated via the need to study, identify and analyze the modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France in order to take them into account when creating the evaluative tools for assessing the quality of vocational education in Ukraine, which can be based on evaluators, methods and criteria for assessing the quality of vocational education and training in France.
The goal was to identify and characterize the main modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to clarify the possibilities of their consideration in the Ukrainian practice of ensuring the quality of vocational education in Ukraine.
The methods included the study of scientific sources, legislative, regulatory and legal documents, empirical data on ensuring the quality of vocational education and training in France – to identify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis, generalization of views on the research problem – to determine the main trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to form the conclusions.
The results were based on the analysis of modern legislative, regulatory and legal documents, scientific and information sources, the main modern trends, features, criteria and methods of ensuring the quality of vocational education and training in France.
Conclusions. The main current trends in quality assurance of vocational education and training in France are explicated: the educational reforms in France implemented in recent years have contributed to strengthening the quality assurance framework for vocational education and training, as well as the overall national qualifications system; the flagship of the quality assurance system for training providers is the “Qualiopi” certification, created by the French Ministry of Labor; the methodology used by “France Competences” for certification processes is itself a quality assurance mechanism; stricter control over training providers registered on the CPF marketplace platform has reduced their number from over 25,500 in 2019 to less than 15,000 by the end of 2023; as a result of increased registration requirements, the withdrawal of obsolete qualifications and the restructuring of higher education qualifications, the number of active qualifications in the RNCP has decreased from 10,000 in the previous system to around 5,000 in the current one; following the 2018 reform of the management and financing of continuing education and vocational training in France, a new body Skills operators (OPCO) was created; the French Ministry of Labour carries out a national forecasting of skills needs for the future development of vocational qualifications, which significantly contributes to improving the quality assurance of vocational education and training in France.Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження, виявлення та аналізу сучасних тенденцій забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції для їх урахування при створенні евалюативних інструментів оцінки якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні, які можуть базуватись на евалюантах, методах та критеріях оцінки якості професійної освіти і підготовки у Франції.
Мета: виявити та схарактеризувати основні сучасні тенденції забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції, а також з’ясувати можливості їх врахування у вітчизняній практиці забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні.
Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції – для виявлення стану проблеми дослідження; теоретичний аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для визначення основних тенденцій забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції, формулювання висновків.
Результати: на основі аналізу сучасних законодавчих, нормативно-правових документів, наукових та інформаційних джерел експліковано основні сучасні тенденції, особливості, критерії та методи забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції.
Висновки: виокремлено основні сучасні тенденції забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції: освітні реформи у Франції, запроваджені в останні роки, сприяли зміцненню рамки забезпечення якості професійної освіти і підготовки, а також загальної національної системи кваліфікації; флагманом системи забезпечення якості для постачальників навчальних послуг є сертифікація «Qualiopi», створена Міністерством Міністерством праці Франції; методологія, що використовується «France Competences» для процесів сертифікації, сама по собі є механізмом забезпечення якості; суворіший контроль за зареєстрованими на маркетплейс-платформі CPF постачальниками навчальних послуг скоротив їхню кількість з понад 25 500 у 2019 році до менш ніж 15 000 до кінця 2023 року; в результаті підвищених вимог до реєстрації, вилучення застарілих кваліфікацій та реструктуризації кваліфікацій вищої освіти кількість активних кваліфікацій у RNCP зменшилася з 10 000 у попередній системі до приблизно 5 000 у нинішній; після реформи 2018 року щодо управління та фінансування безперервного навчання та професійного навчання у Франції був створений новий орган – оператори з розвитку навичок (OPCO); французьким Міністерством праці на національному рівні для майбутнього формування кваліфікацій професійно-технічної освіти здійснюється прогнозування потреб у навичках, що значно сприяє покращенню забезпечення якості професійної освіти та підготовки у Франції.
Ключові слова: тенденції, якість, професійна освіта, підготовка, Франція.
Abstract.
The actuality of the article is explicated via the need to study, identify and analyze the modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France in order to take them into account when creating the evaluative tools for assessing the quality of vocational education in Ukraine, which can be based on evaluators, methods and criteria for assessing the quality of vocational education and training in France.
The goal was to identify and characterize the main modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to clarify the possibilities of their consideration in the Ukrainian practice of ensuring the quality of vocational education in Ukraine.
The methods included the study of scientific sources, legislative, regulatory and legal documents, empirical data on ensuring the quality of vocational education and training in France – to identify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis, generalization of views on the research problem – to determine the main trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to form the conclusions.
The results were based on the analysis of modern legislative, regulatory and legal documents, scientific and information sources, the main modern trends, features, criteria and methods of ensuring the quality of vocational education and training in France.
Conclusions. The main current trends in quality assurance of vocational education and training in France are explicated: the educational reforms in France implemented in recent years have contributed to strengthening the quality assurance framework for vocational education and training, as well as the overall national qualifications system; the flagship of the quality assurance system for training providers is the “Qualiopi” certification, created by the French Ministry of Labor; the methodology used by “France Competences” for certification processes is itself a quality assurance mechanism; stricter control over training providers registered on the CPF marketplace platform has reduced their number from over 25,500 in 2019 to less than 15,000 by the end of 2023; as a result of increased registration requirements, the withdrawal of obsolete qualifications and the restructuring of higher education qualifications, the number of active qualifications in the RNCP has decreased from 10,000 in the previous system to around 5,000 in the current one; following the 2018 reform of the management and financing of continuing education and vocational training in France, a new body Skills operators (OPCO) was created; the French Ministry of Labour carries out a national forecasting of skills needs for the future development of vocational qualifications, which significantly contributes to improving the quality assurance of vocational education and training in France
РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПІДВИЩЕННІ ОБ’ЄКТИВНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance. The objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff is a pressing task in modern education. This is due to dynamic changes in the organization of the educational process and increasing demands on the professional competence of pedagogical staff. Traditional methods of assessing the professional activities of pedagogical staff are often subjective and do not fully reveal their level of knowledge, skills, and abilities. In this context, artificial intelligence offers tools for a more accurate, transparent, and comprehensive assessment of the professional activities of pedagogical staff based on the analysis of data on teaching quality, their interaction with general secondary education students, and learning outcomes.
Purpose. The purpose of the article is to investigate the role of artificial intelligence in enhancing the objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions.
Methods. The research methods included: studying scientific sources and regulatory documents concerning the use of artificial intelligence technologies in education to identify the state of research on the problem; theoretical analysis, synthesis, and generalization of views to substantiate the role of artificial intelligence in the objective assessment of the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions; and generalization of findings.
Results. The article substantiates the role of artificial intelligence in the objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions based on the use of big data processing algorithms and comprehensive analytics, automation of the collection and analysis of quantitative and qualitative indicators of pedagogical staff\u27s professional activities, the structure of their interaction with students, analysis of competency development dynamics, learning materials (through natural language processing), and student learning outcomes. The features of using artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff are revealed through task personalization and the provision of individual recommendations for their further professional development. Key advantages and challenges associated with the use of artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions are identified.
Conclusions. The study found that the use of artificial intelligence significantly enhances the objectivity, efficiency, and transparency of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions, as it allows for a shift from quantitative assessment criteria to comprehensive analysis and contributes to the formation of individual trajectories for their professional growth. Successful implementation of artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff is based on considering unified methodological approaches and standards, as well as the availability of appropriate technical infrastructure.Актуальність. Об’єктивність оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників є нагальним завданням сучасної освіти. Це зумовлено динамічними змінами в організації освітнього процесу та зростаючими вимогами до професійної компетентності педагогічних працівників. Традиційні методи оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників часто є суб’єктивними та не розкривають повною мірою рівня їхніх знань, умінь та навичок. У цьому контексті штучний інтелект пропонує інструменти для більш точного, прозорого та комплексного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників на основі аналізу даних про якість викладання, їхню взаємодію зі здобувачами загальної середньої освіти та результати навчання.
Мета статті полягає у дослідженні ролі штучного інтелекту у підвищенні об’єктивності оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Методи дослідження: вивчення наукових джерел та нормативно-правових документів щодо використання технологій штучного інтелекту в освіті – для виявлення стану дослідження проблеми; теоретичний аналіз, синтез та узагальнення поглядів – для обґрунтування ролі штучного інтелекту в об’єктивному оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти; узагальнення висновків.
Результати. Обґрунтовано роль штучного інтелекту в об’єктивності оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на основі використання алгоритмів обробки великих даних і комплексної аналітики, автоматизації збору та аналізу кількісних і якісних показників професійної діяльності педагогічних працівників, структури взаємодії зі здобувачами освіти, аналізу динаміки розвитку компетентностей, навчальних матеріалів (шляхом обробки природної мови) та результатів навчання здобувачів освіти. Розкрито особливості використання штучного інтелекту в оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників шляхом персоналізації завдань та надання індивідуальних рекомендацій для їхнього подальшого професійного розвитку. Визначено ключові переваги та виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Висновки. У ході дослідження з’ясовано, що використання штучного інтелекту суттєво підвищує об’єктивність, ефективність та прозорість оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, адже дає змогу перейти від кількісних критеріїв оцінювання до комплексного аналізу та сприяє формуванню індивідуальних траєкторій їхнього професійного зростання. Успішне впровадження штучного інтелекту в оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників базується на врахуванні єдиних методологічних підходів і стандартів, а також наявності відповідної технічної інфраструктури
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
No full textRelevance. The urgency of developing energy-efficient competence in construction specialists at the current stage is determined by several factors: economic – the implementation of investments in infrastructure reconstruction requires significant financial resources, but increasing energy efficiency will lead to reduced energy consumption in the future; environmental – reducing energy consumption contributes to a decrease in carbon dioxide emissions through the transition to renewable energy sources and other low-carbon technologies.
Objective: To determine the pedagogical conditions for the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals.
Methods: Theoretical analysis of pedagogical literature and educational-methodological documentation regarding the formation of energy-efficient competence in construction industry specialists; surveying pedagogical staff and methodologists of vocational education institutions – to determine the list of pedagogical conditions for the development of the studied phenomenon; expert evaluation – to select the most significant pedagogical conditions for the formation of energy-efficient competence in future construction industry professionals.
Results: Through the analysis of theoretical sources, educational and methodological literature, legislative acts, and surveys of teachers, masters, and industrial training instructors, a list of pedagogical conditions for the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals was identified; to optimize the identified factors influencing the development of the studied phenomenon, their ranking and expert evaluation were conducted.
Conclusions: According to experts, the main pedagogical conditions influencing the development of energy-efficient competence in future construction industry professionals are: "Availability of teachers who possess energy-efficient competence and improvement of their qualifications in the field of energy-efficient technologies," "Use of active learning methods (project-based learning, case methods, etc.) for the formation of energy-efficient competence," "Creation of an appropriate educational creative environment that will influence the formation of energy-efficient competence in students."Актуальність проблеми формування та розвитку енергоефективної компетентності спеціалістів у будівельній галузі на сучасному етапі обумовлена такими чинниками: економічний – впровадження інвестицій в відбудову інфраструктури потребує значних фінансових ресурсів, проте підвищення енергоефективності призведе до зниження енерговитрат в майбутньому; екологічний – скорочення енергоспоживання сприяє зменшенню викидів вуглекислого газу через перехід на відновлювані джерела енергії та інші низьковуглецеві технології.
Мета: визначити педагогічні умови розвитку енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі.
Методи: теоретичний аналіз педагогічної літератури і навчально-методичної документації щодо формування енергоефективної компетентності фахівців будівельної галузі; опитування педагогічних працівників, методистів закладів професійної освіти – для визначення переліку педагогічних умов розвитку досліджуваного феномена; експертне оцінювання – для вибору найбільш значущих педагогічних умов формування енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі.
Результати: засобами аналізу теоретичних джерел і навчально-методичної літератури, законодавчих актів, опитування педагогів, майстрів та інструкторів виробничого навчання визначено перелік педагогічних умов розвитку енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі; задля оптимізації визначених факторів, що впливають на розвиток досліджуваного феномена, було проведено їх ранжування й експертне оцінювання.
Висновки: основними педагогічними умовами, що впливають на розвиток енергоефективної компетентності майбутніх фахівців будівельної галузі, на думку експертів визнано: «Наявність викладачів, які володіють енергоефективною компетентністю та підвищення їх кваліфікації у сфері енергоефективних технологій», «Використання активних методів навчання (проєктне навчання, кейс-методи тощо) для формування енергоефективної компетентності», «Створення відповідного освітнього креативного середовища, що впливатиме на формування в учнів енергоефективної компетентності»
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО Й ГУМАНІТАРНОГО ПІДХОДІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ НА РОБІТНИЧІ ПРОФЕСІЇ
No full textThe relevance of developing a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches into the professional orientation of young people towards blue-collar professions is determined by the need to: form value-motivated professional choices, overcome social stereotypes, increase the prestige of blue-collar professions, reduce youth unemployment, and increase young people\u27s satisfaction with their professional choices.
Objective: to substantiate a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches into the professional orientation of young people toward blue-collar professions, taking into account the value, cultural, and communicative factors that contribute to the formation of value-motivated professional choices.
Methods: general scientific (theoretical analysis, synthesis, comparison, modeling – for analyzing sources and achieving research objectives); empirical (content analysis – for studying narratives in the media and educational discourse; case studies – for analyzing successful local practices; advocacy strategies – for developing recommendations for implementing the model).
Results: the source base was analyzed; the peculiarities of social and humanitarian approaches to youth career guidance were identified and compared; successful practices of socially and humanitarily oriented career guidance were summarized; a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches was substantiated; recommendations for implementing the model were developed.
Conclusions: career guidance for young people needs to be rethought as a tool for social cohesion and cultural renewal; the integration of social and humanitarian approaches contributes to the formation of a responsible professional identity; the updated model of career guidance is a strategic resource both for stabilizing the labor market in wartime and for the sustainable development of Ukraine in the context of post-war recovery.Актуальність розроблення концептуальної моделі інтеграції соціального й гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді на робітничі професії зумовлена потребою: формування ціннісно вмотивованого професійного вибору, подолання соціальних стереотипів, підвищення престижу робітничих спеціальностей, зниження рівня молодіжного безробіття, підвищення вдоволеності молоді професійним вибором.
Мета: обґрунтування концептуальної моделі інтеграції соціального й гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді на робітничі професії з урахуванням ціннісних, культурних та комунікативних чинників, що сприяють формуванню ціннісно вмотивованого професійного вибору.
Методи: загальнонаукові (теоретичний аналіз, синтез, порівняння, моделювання – для аналізу джерел і досягнення мети дослідження); емпіричні (контент-аналіз – для вивчення наративів у медіа та освітньому дискурсі; кейс-стаді – для аналізу успішних локальних практик; адвокаційні стратегії – для розроблення рекомендацій щодо впровадження моделі).
Результати: проаналізовано джерельну базу; виявлено особливості соціального і гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді, здійснено їх порівняльний аналіз; узагальнено успішні практики соціально і гуманітарно орієнтованої професійної орієнтації; обґрунтовано концептуальну модель інтеграції соціального й гуманітарного підходів; розроблено рекомендації щодо її впровадження.
Висновки: професійна орієнтація молоді потребує переосмислення як інструменту соціального згуртування та культурного оновлення; інтеграція соціального й гуманітарного підходів сприяє формуванню відповідальної професійної ідентичності; оновлена модель профорієнтації є стратегічним ресурсом як для стабілізації ринку праці в умовах війни, так і для сталого розвитку України в умовах повоєнного відновлення
ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ У ШВЕЙЦАРІЇ: АНАЛІЗ ІНСТИТУЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПРАКТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ
No full textThe relevance of this article stems from the need to substantiate the institutional architecture and specific tools for Quality Assurance (QA) in Vocational Education and Training (VET) in Switzerland. It aims to reveal the essence of the "collective partnership," the flexible two-level regulatory framework, and the comprehensive system for monitoring qualification compliance with labor market requirements as the foundation for successful VET quality management.
The aim of the article is to systematically analyze the institutional architecture, substantiate the effectiveness of practical VET QA mechanisms in Switzerland, and identify opportunities for their adaptation to improve the quality assurance system of vocational education in Ukraine.
Methods: theoretical analysis and generalization – to study analytical reports by the OECD and SERI; the normative-legal method – to characterize the Federal Act on Vocational and Professional Education and Training and sectoral VET ordinances; a systemic-structural approach – to examine the "collective partnership" mechanism and provider interaction; and comparative analysis – to highlight specific features of the Swiss QA model within the context of dual systems in other European countries.
Results: The study identified the specific features of VET quality assurance in Switzerland, namely: the functioning of the "collective partnership" institutional model, which delegates authority to the labor market to define training content; the use of a two-level regulatory framework to ensure VET system flexibility; and the application of a comprehensive control mechanism, independent qualification certification, and tools for academic permeability.
Conclusions: The quality of the Swiss VET system is achieved through an institutional architecture that harmoniously combines stable state regulation with the flexible definition of training content by the labor market. VET quality assurance is implemented through the initial licensing of providers, process monitoring of training at enterprises, vocational schools, and inter-company courses, as well as the use of self-assessment tools and the independent validation of learning outcomes.Актуальність статті зумовлена необхідністю обґрунтування інституційної архітектури та конкретних інструментів забезпечення якості професійної освіти і підготовки (ПОП) у Швейцарії, розкриття суті «колективного партнерства», гнучкого дворівневого нормативного регулювання та наскрізної системи контролю відповідності кваліфікацій вимогам ринку праці як фундаменту успішного управління якістю ПОП.
Мета статті полягає у системному аналізі інституційної архітектури й обґрунтуванні дієвості практичних механізмів забезпечення якості ПОП у Швейцарії та з’ясуванні можливостей їх урахування в удосконаленні системи забезпечення якості професійної освіти в Україні.
Методи: теоретичний аналіз і узагальнення – для вивчення аналітичних звітів OECD та SERI; нормативно-правовий метод – для характеристики Федерального закону професійної освіти і підготовки та галузевих постанов про ПОП; системно-структурний підхід – для розкриття механізму «колективного партнерства» та взаємодії провайдерів; порівняльний аналіз – для виокремлення специфічних особливостей швейцарської моделі забезпечення якості на тлі дуальних систем інших європейських країн.
Результати: з’ясовано особливості забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Швейцарії (функціонування інституційної моделі «колективного партнерства» з делегуванням повноважень ринку праці щодо визначення змісту навчання, використання дворівневої нормативної бази для забезпечення гнучкості системи ПОП, застосування наскрізного механізму контролю, незалежної кваліфікаційної сертифікації та інструментів академічної проникності).
Висновки: якість швейцарської системи ПОП досягається завдяки інституційній архітектурі, що гармонійно поєднує стабільне державне регулювання із гнучким визначенням змісту навчання ринком праці; забезпечення якості ПОП реалізується шляхом вхідного ліцензування провайдерів, процесуального моніторингу навчання на підприємстві, у професійній школі, на міжфірмових курсах з використанням інструментів самооцінювання та незалежної валідації результатів навчання
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ З ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
No full textRelevance. Vocational education for technicians in transport technologies and road transport management reveals an insufficient level of economic culture as an integrated personal quality combining economic knowledge, professional awareness, responsibility, and competence in decision-making under conditions of economic feasibility and market changes. The relevance of the research stems from the need for a holistic, interdisciplinary approach to vocational training that integrates economic, managerial, logistical, and digital components.
Purpose. To develop and theoretically substantiate a model for the formation of economic culture among future technicians in transport technologies and road transport management within vocational (vocational-technical) education institutions.
Methods. Theoretical analysis of scientific sources, synthesis and systematization of pedagogical concepts concerning the development of professional and value-motivational orientations of students, and modelling of the educational process integrating cognitive, activity-based, value-motivational, and reflective components.
Results. A structural-functional model for the development of economic culture was designed, which anticipates interaction among the aforementioned components. Pedagogical conditions for its implementation were proposed, including: integration of economic content into general and professional training; the use of cases from real economic environments of road transport enterprises; the introduction of digital simulations and logistics simulators; and the organization of independent activities with elements of reflective analysis.
Conclusions. The study demonstrated that the formation of economic culture within the vocational education system requires a comprehensive methodology based on an interdisciplinary approach. It combines theoretical preparation with a practice-oriented learning model, accounts for the specifics of the transport sector, and relies on innovative pedagogical tools.Актуальність: у професійній освіті техніків з транспортних технологій та управління перевезеннями спостерігається недостатній рівень сформованості економічної культури як інтегрованої особистісної якості, що об’єднує економічні знання, професійну свідомість, відповідальність і компетентність у прийнятті рішень в умовах економічної доцільності та ринкових змін. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю цілісного, міждисциплінарного підходу до професійної підготовки, що поєднує економічний, управлінський, логістичний та цифровий компоненти.
Мета: розробити та теоретично обґрунтувати модель формування економічної культури майбутніх техніків з транспортних технологій та управління перевезеннями в умовах закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Методи: теоретичний аналіз наукових джерел, синтез та систематизація педагогічних концепцій щодо формування професійних і ціннісно-мотиваційних установок студентів, моделювання освітнього процесу, що інтегрує когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний та рефлексивний компоненти.
Результати: розроблено структурно-функціональну модель формування економічної культури, яка передбачає взаємодію вищезазначених компонентів. Запропоновано педагогічні умови її реалізації, зокрема: інтеграцію економічного змісту в загально-професійну та фахову підготовку; використання кейсів із реального економічного середовища автотранспортних підприємств; запровадження цифрових симуляцій та логістичних тренажерів; організацію самостійної діяльності з елементами рефлексивного аналізу.
Висновки: дослідження засвідчило, що формування економічної культури в системі професійної освіти потребує цілісної методології, яка базується на міждисциплінарному підході, поєднує теоретичну підготовку з практичною спрямованістю навчання, враховує специфіку транспортної галузі та орієнтується на інноваційні педагогічні засоби
СИСТЕМНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ БАР’ЄРИ У ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
No full textRelevance of the study lies in the need to synthesize contemporary scientific approaches and formulate practical recommendations to enhance the effectiveness of English language teaching in higher education institutions.
Aim: a synthesis of contemporary scientific research dedicated to the challenges of teaching English as a foreign language in higher education institutions, and a systematization of recommendations based on empirical data.
Methods: theoretical analysis of scientific literature, content analysis of contemporary publications on the topic, synthesis and classification of approaches to teaching English, comparative analysis of pedagogical practices in higher education, and interpretation of results from previous empirical studies.
Results: main systemic and pedagogical factors complicating the effective teaching of English as a foreign language in higher education institutions have been identified. Problems related to insufficient teacher training, limited resources, and the mismatch of curricula with modern communicative needs have been revealed. The obtained results provide a foundation for developing practical recommendations aimed at improving the quality of language education.
Conclusions: analysis of contemporary scientific literature has shown that key problems include both external barriers (outdated curricula, standardized assessment, limited access to professional development) and internal factors related to pedagogical approaches and the level of teacher training. These factors reduce the quality of language education and hinder the development of students’ practical skills. Overcoming these challenges requires a comprehensive approach: reforming educational policy, updating curricula, ensuring continuous professional development for teachers, implementing flexible student-centered methodologies, and supporting the integration of authentic and digital resources.Актуальність дослідження полягає в необхідності узагальнення сучасних наукових підходів і формулювання практичних рекомендацій для підвищення ефективності викладання англійської мови у закладах вищої освіти.
Мета: узагальнення сучасних наукових досліджень, присвячених проблемам викладання англійської мови як іноземної у закладах вищої освіти, систематизація рекомендацій, заснованих на емпіричних даних.
Методи: теоретичний аналіз наукової літератури, контент-аналіз сучасних публікацій з теми, синтез і класифікація підходів до викладання англійської мови, порівняльний аналіз педагогічних практик у вищій освіті, інтерпретація результатів попередніх емпіричних досліджень.
Результати: виокремлено основні системні та педагогічні чинники, що ускладнюють ефективне викладання англійської мови як іноземної у закладах вищої освіти. Виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою підготовкою викладачів, обмеженими ресурсами та невідповідністю навчальних програм сучасним комунікативним потребам. Отримані результати створюють підґрунтя для формування практичних рекомендацій, спрямованих на покращення якості мовної освіти.
Висновки: аналіз сучасної наукової літератури засвідчив, що ключові проблеми охоплюють як зовнішні бар’єри (застарілі навчальні програми, стандартизоване оцінювання, обмежений доступ до професійного розвитку), так і внутрішні чинники, пов’язані з педагогічними підходами та рівнем підготовки викладачів; ці фактори знижують якість мовної освіти та перешкоджають розвитку практичних навичок студентів; подолання зазначених проблем вимагає комплексного підходу: реформування освітньої політики, оновлення навчальних програм, забезпечення безперервного професійного розвитку викладачів, впровадження гнучких методик, орієнтованих на студента, та підтримки інтеграції автентичних і цифрових ресурсів
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ НЕЧІТКОЇ СЕГМЕНТАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
No full textRelevance: The article addresses the critical issue of integrating intelligent image segmentation systems that utilize fuzzy logic into the training processes for future specialists in engineering and pedagogical fields. This integration is a significant aspect of the digitization of higher education.
Aim: The goal is to implement intelligent vehicle image segmentation systems using fuzzy logic to train specialists in engineering and pedagogical fields.
Methods: The preliminary processing of the images of the studied objects (vehicles) involved digital filtering methods, contour detection, profile analysis, and contrast enhancement. Image segmentation was performed using watershed methods, contour lines, and region growing. After segmentation, the obtained segments were selected based on size. Fuzzy membership functions were then applied to determine the degree of affiliation of the segments to the meaningful parts of the studied objects, ensuring reliable recognition of these parts and stable operation of the intelligent system despite external influences on the acquired images.
Results: A computer system has been developed for the segmentation of vehicle images using fuzzy logic, which has been integrated into the training of specialists in engineering and pedagogical fields. The segmentation methods isolate objects within the images, which are then recognized using fuzzy logic. Thanks to the fuzzy membership functions, elements of vehicle images are reliably recognized even when there is some ambiguity in the shapes of the segments. The practical significance of the developed system is demonstrated through the processing of car images.
Conclusions: The integration of the developed system into the educational process provides students with both theoretical knowledge and practical skills related to intelligent image processing systems.Актуальність: у статті розглядається актуальне питання інтеграції інтелектуальних систем сегментації зображень, що використовують нечітку логіку, в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей, що є важливою компонентою цифровізації вищої освіти.
Мета: реалізація інтелектуальних систем сегментації зображень транспортних засобів із використанням нечіткої логіки для навчання майбутніх фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей.
Методи: попередню обробку зображень досліджуваних об’єктів (транспортних засобів) виконано методами цифрової фільтрації, виділення контурів, аналізу профілів і підвищення контрасту; сегментацію зображень виконано методами водорозділів, контурних ліній та нарощування областей, після чого проведено селекцію отриманих сегментів за розмірами; нечіткі функції належності застосовано для визначення ступеня належності сегментів до змістовних частин досліджуваних об’єктів, що забезпечує надійне розпізнавання таких частин об’єктів та стабільну роботу інтелектуальної системи в умовах впливу зовнішніх факторів на отримані зображення об’єктів.
Результати: розроблено комп’ютерну систему для сегментації зображень транспортних засобів із використанням нечіткої логіки, яку інтегровано у професійну підготовку майбутніх фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей; методами сегментації виконується виділення об\u27єктів на зображенні, що в подальшому використовується для їх розпізнавання з використанням нечіткої логіки; завдяки нечітким функціям належності надійно розпізнаються елементи зображень транспортних засобів навіть при певній неоднозначності форми сегментів; розроблена система має прикладне значення, що продемонстровано на прикладі обробки зображення автомобіля.
Висновки: інтеграція розробленої системи в освітній процес надає здобувачам освіти теоретичні знання та сприяє формуванню навичок, пов’язаних з інтелектуальними системами обробки зображень
МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
No full textRelevance: The prioritization of developing speech competence in future teachers of vocational education is necessitated by the need to equip learners with competencies for lifelong learning, aligning with the qualification requirements of higher education graduates amidst the reforms in the national higher education system and its integration into the European space.
Objective: To substantiate the importance of speech competence as a component of professional training for future teachers of vocational education in higher education institutions.
Methods: Analysis, synthesis, and generalization of scientific works and legislative and regulatory documents were used for the theoretical analysis of key concepts of the study, defining the term "speech competence as a component of professional training for future vocational education teachers"; comparison was employed to identify approaches to solving the researched problem; generalization and systematization were used to formulate conclusions and prospects for further research.
Results: Analysis of scientific works revealed that the speech competence of future vocational education teachers develops through the integration of the main tenets of linguistic sciences, psychology, and pedagogy. It is hierarchically subordinated to the principles of implementing a competence-based approach in the education system and integrates into the system of key (general) competencies as a distinct component. Speech competence, as defined in the Standard of Higher Education at the Bachelor\u27s level, field of study 01 – "Education / Pedagogy", specialty 015 – "Professional Education (by specializations)" and in educational-professional programs, is determined by specific learning outcomes, mastery of which provides the ability to obtain an educational qualification. The level of speech competence within the system of general competencies for lifelong learning is a guarantee for the systemic further personal and professional development of a vocational education teacher according to the standards and socio-cultural trends.
Conclusions: Innovative and European integration development of educational systems, current scientific research in pedagogy and psychology, technological changes, and the digitalization of society require a systemic update of educational content components to effectively develop the speech competence of future vocational education teachers and to ensure their ability to organize and conduct pedagogical activities effectively.Актуальність: пріоритетність розвитку мовленнєвої компетентності майбутніх педагогів професійного навчання зумовлюється необхідністю формування у здобувачів освіти компетентностей для навчання упродовж життя, що співвідноситься із вимогами до рівня кваліфікації випускників закладів вищої освіти в контексті реформування національної системи вищої освіти та її входження до Європейського простору.
Мета: обґрунтувати значення мовленнєвої компетентності як складової професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання у закладах вищої освіти.
Методи: аналіз, синтез, узагальнення наукових праць, законодавчих і нормативних документів – для здійснення теоретичного аналізу ключових понять дослідження, визначення дефініції «мовленнєва компетентність як складова професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання»; порівняння – з метою визначення підходів до розв’язання досліджуваної проблеми; узагальнення й систематизація – для формулювання висновків і перспектив подальших досліджень.
Результати. На основі аналізу наукових праць з’ясовано, що мовленнєва компетентність майбутнього педагога професійного навчання розвивається на основі поєднання основних положень лінгвістичних наук, психології та педагогіки, ієрархічно підпорядковується принципам реалізації компетентнісного підходу в системі освіти та інтегрується до компетентності окремою складовою системи ключових (загальних) компетентностей, зокрема комунікативної. Мовленнєва компетентність у змісті Стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, галузі знань 01 – «Освіта / Педагогіка», спеціальність 015 – «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» та в освітньо-професійних програмах визначається відповідними результатами навчання, опанування якими забезпечує можливість присвоєння освітньої кваліфікації. Рівень сформованості мовленнєвої компетентності у системі загальних компетентностей для навчання упродовж життя є запорукою системного подальшого особистісного та професійного розвитку педагога професійного навчання відповідно до вимог стандарту та соціокультурних тенденцій.
Висновки: інноваційний та євроінтеграційний розвиток освітніх систем, актуальні наукові дослідження у сфері педагогіки та психології, техніко-технологічні зміни та цифровізація суспільства вимагають системного оновлення змісту освітніх компонентів задля якісного розвитку мовленнєвої компетентності майбутніх педагогів професійного навчання та забезпечення здатності до ефективної організації і здійснення педагогічної діяльності