186 research outputs found
Leszek Mazepa – badacz kultury muzycznej Lwowa i Galicji
No full textThe article deals with a well-known musicologist, researcher of the musical culture of Lviv and Galicia, cultural and public figure, long-time academic at the Mykola Lysenko Lviv National Music Academy and the Faculty of Music of the Rzeszow University Leszek Mazepa. The article analyses his biography, describes the process of formation of his worldview system and a set of scientific positions, their implementation in scientific, cultural and public activities. On the basis of the analysis of the most innovative and significant works, the principles of his scientific activity are systematised and generalised. The author outlines the range of scientific interests of L. Mazepa, the peculiarities of his style of scientific activity, the specifics of argumentation, discussion and polemics regarding established pseudo-scientific positions. Consideration of the methodological foundations, arguments and beliefs of the scientist in the field of comprehensive analysis of multicultural sources of musical history of the region creates the basis for assessing the significance of his achievements and further research in each of the areas initiated by L. Mazepa
On the legality of the anathema of Hetman Ivan Mazepa
No full textУ статті розглядаються деякі аспекти канонічності анафеми Івану Мазепі, яка була оголошена йому Російською православною церквою в листопаді 1708 року. Автор аналізує погляди на дану проблему як противників анафеми, так і прихильників її збереження.The article considers some aspects of a canonical Ana-shaped paving elements
of Ivan Mazepa, declared him the Russian Orthodox Church in November
1708. The author analyzes Hiking, views on this issue as opponents of the
anathema, and supporters of conservation.The article considers some aspects of a canonical Ana-shaped paving elements of Ivan Mazepa, declared him the Russian Orthodox Church in November 1708. The author analyzes Hiking, views on this issue as opponents of the anathema, and supporters of conservation
On the genealogy of the Mazepa family: old schemes, new names
No full textThe author revises the available evidence about the Mazepa family as well as introduces it into academic circulation and analyses sources which were not studied from the viewpoint of the genealogy of the family. The revealed data made it possible to shape a hypothesis about the existence of many branches of the noble clan of Mazepa, which originated from Volyn. The key centres of influence in this territory were magnate residences in Rivne, Klevan, and Zhukiv, the owners of which took Mazepas into service and granted them land within their patrimonial possessions and royal fiefs. In the mid-16th and the first half of the 17th centuries), clan representatives had the surnames Mazepa, Hrushvytskyi (Mazepa-Hrushvytskyi), Kolodenskyi (Mazepa-Kolodenskyi, Mazepa-Koledynskyi), Mazepa-Kamenetskyi. The fragmentary nature of the discovered evidence about these people makes it impossible to design a combined genealogical tree.У роботі проведемо ревізію наявних свідчень про носіїв прізвища Мазепа, а також введемо в науковий обіг джерела, раніше не залучені до студій над генеалогією роду
Stereotypy – literatura – polityka. Jan (Iwan) Mazepa w polskim przekazie
No full textJan (Ivan) Mazepa-Kołodyński (around 1639–1709) is a character known primarily to writers, poets, painters, and composers. Mazepa, initially associated with Jan Kazimierz, then with the hetman of Right-bank Ukraine Doroszenka, turned to Piotr I. In the years 1687–1708, he was the Cossack hetman of the Left Bank of Ukraine. Mazepa’s return to Poland followed Russia’s war with Sweden. Mazepa sought to detach Ukraine from Russia. He made contact with the camp of Stanisław Leszczyński. The defeat of Charles XII at Poltava (8 August 1609) was the end of the hetman’s dream of a free Ukraine. For Russia and the Russian Orthodox Church, he became a symbol of the traitor for a long time, which affected Russian historiography. For contemporary Ukraine, Ivan Mazepa is a national hero. In the Polish media, with the exception of the account of Jan Chryzostom Pasek and a part of older historiography, Mazepa’s image is objective and rather positive. The article discusses the opinions and assessments in the diary of Pasek and the drama of Juliusz Słowacki. Examples of the word “mazepa” in colloquial speech are given. As regards Polish historiography, the author mentions Polish historians such as Józef Feldman, Jan Perdenia, Józef Andrzej Gierowski, Wiesław Majewski, Władysław Andrzej Serczyk, Zbigniew Wójcik and others. In the conclusion the author states that there is no biographical book about Mazepa. It is still waiting for a proper historian and it is to be hoped that it will take into account the phenomenon of bad influence of all political trends on the historical objectivity.Jan (Iwan) Mazepa-Kołodyński (około 1639–1709) to postać znana głównie pisarzom, poetom, malarzom i kompozytorom. Mazepa, początkowo związany z Janem Kazimierzem, a następnie z hetmanem prawobrzeżnej Ukrainy Doroszenką, zwrócił się do Piotra I. W latach 1687–1708 był hetmanem kozackim lewego brzegu Ukrainy. Powrót Mazepy do Polski nastąpił po wojnie Rosji ze Szwecją. Mazepa starał się odłączyć Ukrainę od Rosji. Nawiązał kontakt z obozem Stanisława Leszczyńskiego. Klęska Karola XII w Połtawie (8 sierpnia 1609 r.) Była końcem marzenia hetmana o wolnej Ukrainie. Dla Rosji i rosyjskiego Kościoła prawosławnego przez długi czas był symbolem zdrajcy, co miało wpływ na rosyjską historiografię. Dla współczesnej Ukrainy Iwan Mazepa jest bohaterem narodowym. W polskich mediach, z wyjątkiem relacji Jana Chryzostoma Paska i części starszej historiografii, obraz Mazepy jest obiektywny i raczej pozytywny. W artykule omówiono opinie i oceny w dzienniku Paska i dramacie Juliusza Słowackiego. Podano przykłady słowa „mazepa” w mowie potocznej. Z historiografii polskiej wspomniano polskich historyków, w tym: Józefa Feldmana, Jana Perdenia, Józefa Andrzeja Gierowskiego, Wiesława Majewskiego, Władysława Andrzeja Serczyka, Zbigniewa Wójcika i innych. W konkluzji autorka stwierdza, że nie ma książki biograficznej o Mazepie. Czeka on wciąż na właściwego historyka i należy mieć nadzieję, że uwzględni on zjawisko złego wpływu wszystkich tendencji politycznych na obiektywność historyczną
Historicity Versus Literary Imagination: Hetman Ivan Mazepa as Protagonist in German Literature (Ukraine).
No full textThis dissertation deals with Hetman Ivan Mazepa as protagonist in German literature. It focuses on historicity versus literary imagination in the works of and reas May Der Konig der Steppe (1849), Adolf Muzelburg Mazeppa (1861), Rudolf Gottschall Mazeppa (1865) and Johann Froembgen Der Teufelsjunger (1941). The study of the interplay between history and the literary imagination in rendering a literary portrait of the historical Ivan Mazepa is accomplished by (1) looking at the historical profile of persons and historical events; (2) identifying the author's selective preference for certain figures and events from among the available historical data; (3) describing the type and degree of transformation the historical material underwent in the author's h and s; (4) analyzing the author's purpose in transforming the historical data and ; (5) showing how historical data was worked into the general scheme of the literary work. Attention is paid to the utilization of the historical material related to the Ukrainian-Muscovite and Mazepa-Peter the Great Relationships, Mazepa's Youth, the Mazepa-Motrja love affair, the Ukrainian-Swedish alliance and the Battle of Poltava. This study shows that the incorporation of history into the literary work by May, Gottschall, Muzelburg and Froembgen for purposes of rendering a literary portrait of the historical Mazepa occurs in any one or in a combination of four different ways: (1) the author recreates the facts of the past which either serve as an historical backdrop, or provide a ready-made plot with a definite beginning and end; (2) the author utilizes a conglomeration of historical situations, relationships and problems which give rise to dramatic and romantic possibilities in story making; (3) the author uses history, historical anecdotes, or legends only as a springboard to weave a tale involving both historical and fictitious characters; or (4) the author places historical events in the context of personal experience and thus provides an internal view of the external world of historical "reality."PhDGerman literatureUniversity of Michiganhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/160734/1/8520995.pd
Un poema epico neolatino su Ivan Mazepa
No full textThe author publishes for the first time, translates into Italian, and analyzes a Neo-Latin poem composed to celebrate the conquest of the fortresses along the Dnipro (1695) by the Ukrainian hetman Ivan Mazepa. The peculiar feature of this poem is that, on one side, it is one of the few, or the only epic poem devoted to the Ukrainian hetman, on the other that it is modeled, at least partly, on Virgil’s Aeneid. The poem, however, also shows some features of the panegyric genre. The author points out the many linguistic-literary and historical reminiscences, especially those of Latin epic authors and Roman history, on one side, and of the panegyric discourse elaborated by the Latin-Polish rhetorical tradition, on the other. Through these reminiscences, the author of the poem aspires to insert the history of Ukraine-hetmanščyna into the European Latinitas by underlining the glorious deeds of its hetman Ivan Mazepa, whose fundamental contribution to the antemurale christianitatis and to Russian history only in the last years has begun to be assessed in a more objective and unprejudiced way
“Incomplete” Charisma. An Image of Ivan Mazepa in Oleksandr Ohloblyn’s Construction of Mazepa Renaissance
No full textВисвітлюються історичні погляди українського історика О. Оглоблина, зокрема поєднання елементів неоромантизму та соціологізму в його творчості. Розглядається харизматична модель та її роль у представленні образу І. Мазепи та Мазепинського ренесансу.Освещаются исторические взгляды украинского историка А. Оглоблина, в частности, соединение элементов неоромантизма и социологизма в его творчестве. Рассматривается харизматическая модель и ее роль в представлении образа И. Мазепы и Мазепинского ренессанса.The article highlights historical views of the Ukrainian historian Oleksandr Ohloblyn, in particular the combination of elements of neoromanticism and sociologism in his works. The author considers the charismatic model and its role in representation of Ivan Mazepa’s image and Mazepa Renaissance
“Incomplete” Charisma. An Image of Ivan Mazepa in Oleksandr Ohloblyn’s Construction of Mazepa Renaissance
No full textВисвітлюються історичні погляди українського історика О. Оглоблина, зокрема поєднання елементів неоромантизму та соціологізму в його творчості. Розглядається харизматична модель та її роль у представленні образу І. Мазепи та Мазепинського ренесансу.Освещаются исторические взгляды украинского историка А. Оглоблина, в частности, соединение элементов неоромантизма и социологизма в его творчестве. Рассматривается харизматическая модель и ее роль в представлении образа И. Мазепы и Мазепинского ренессанса.The article highlights historical views of the Ukrainian historian Oleksandr Ohloblyn, in particular the combination of elements of neoromanticism and sociologism in his works. The author considers the charismatic model and its role in representation of Ivan Mazepa’s image and Mazepa Renaissance
“Incomplete” Charisma. An Image of Ivan Mazepa in Oleksandr Ohloblyn’s Construction of Mazepa Renaissance
No full textВисвітлюються історичні погляди українського історика О. Оглоблина, зокрема поєднання елементів неоромантизму та соціологізму в його творчості. Розглядається харизматична модель та її роль у представленні образу І. Мазепи та Мазепинського ренесансу.Освещаются исторические взгляды украинского историка А. Оглоблина, в частности, соединение элементов неоромантизма и социологизма в его творчестве. Рассматривается харизматическая модель и ее роль в представлении образа И. Мазепы и Мазепинского ренессанса.The article highlights historical views of the Ukrainian historian Oleksandr Ohloblyn, in particular the combination of elements of neoromanticism and sociologism in his works. The author considers the charismatic model and its role in representation of Ivan Mazepa’s image and Mazepa Renaissance
Princely seal of Hetman I. Mazepa or souvenir
No full textМетою запропонованої студії є дослідження контексту надання гетьманові Івану Мазепі князівського титулу, джерел, літератури, що стосуються цієї процедури.
Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив-осмислив документи, публікації, в яких ішлося про вирішення згаданої проблеми російськими можновладцями та самим володарем булави.
Новизною матеріалу є те, що вперше завдяки детальному огляду джерел автору вдалося з’ясувати, що процедура надання підтверджувальних документів князівського статусу тривала ще в 1709 році, а відтак І. Мазепа не зміг через військові дії їх отримати.
Стаття спростовує версію про те, що лідер Гетьманщини користувався князівською печаткою, оскільки він не міг її отримати з Відня раніше, ніж офіційні документи, оформлення яких затяглося. Автор припускає, що знайдений на Черкащині артефакт – майстерно виготовлений сувенір після появи статті О. Дабижі в кінці ХІХ століття.The purpose of the proposed study is to investigate the context in which Hetman Ivan Mazepa was granted the princely title, as well as the sources and literature related to this procedure.
Using the problem-analytical method, the author carefully examined and interpreted documents and publications addressing this issue, including its resolution by Russian officials and Mazepa himself.
The novelty of the material lies in the author’s discovery that, for the first time through a detailed review of sources, it was established that the procedure for issuing confirmation documents for the princely status continued into 1709. Consequently, I. Mazepa could not receive these documents due to ongoing military actions.
The article refutes the claim that the leader of the Hetmanate used a princely seal, as he could not have obtained it from Vienna before receiving the official documents, the processing of which was delayed. The author suggests that the artifact found in Cherkasy may have been a masterfully crafted souvenir created after the publication of O. Dabyzha’s article at the end of the 19th century
- …
