1,720,960 research outputs found
Formal foundations for software model to model transformation operation
Get PDFSoftware model transformation operations are central operations in Model-Driven approaches. In order to represent software models, graphical modeling notations, for example UML, are used. Quality of software model, obtained after transformation, influences on further operations with this model. Thus, it is important to design formal approaches for model to model transformation that are grounded on analytical and mathematical tools. These approaches should provide a background for flexible adopting software model transformational techniques for peculiarities of specific software development lifecycle model.Challenges to mathematical tools and transformation rules that are involved to designing of model to model transformation approaches are formulated in this paper. The ground of mathematical tools choice that is based on these challenges is performed.An approach for performing model to model transformation, which is based on graph transformation, is presented in this paper. Transformational operations are considered on meta-level and concrete level. On meta-level choosing of mathematical tools for representing of transformation stages and transformational artifacts are grounded. Software models are represented as graphs. Initial information for transformation is represented as a set of sub-graphs. Transformation rules are composed using second and first order logics. On the level of the first-order logic all software model elements that participate in transformation are considered. In the level of second-order logic transformation rule considers types of software model element that are participate in the transformation.Proposed approach is extensible and may be used for extend functionality of model to model tools that process software models. For example in MEDINI QVT there is no direct ways to compose a model to model transformation rule that considers those software models elements that have no direct links.Problems in programming 2018; 2-3: 124-13
AGILE підхід аналізу вимог із використанням технологій штучного інтелекту
Get PDFAn approach to requirements analysis using artificial intelligence technologies, taking into account the specifics of the AGILE methodology is proposed in this paper. The approach corresponds to the Model-Driven Methodology, in which the main artifacts of software development are software models represented by UML diagrams. The proposed approach corresponds to the key ideas of the AGILE manifesto, and is oriented towards the fact that AGILE has a priority to satisfy a customer when he changes requirements. Artificial intelligence technologies serve to prepare initial information for the “Text to Model Transformation” of the requirements specification into those types of UML diagrams (Use Case and Sequence), which are used for requirements analysis. The choice of the UML diagram visualization environment is substantiated.Problems in programming 2024; 2-3: 140-146У роботі пропонується підхід до аналізу вимог за допомогою технологій штучного інтелекту, враховуючи особливості методології AGILE. Підхід відповідає модельно-оріентованій методології розробки програмного забезпечення, у якому основними артефактами розробки програмного забезпечення є моделі програмного забезпечення, що представляються UML діаграмами. Запропонований підхід відповідає ключовим ідеям AGILE manifesto і орієнтований на те, що вимоги замовника можуть часто змінюватися. Технології штучного інтелекту служать для підготовки початкової інформації для "перетворення з тексту у модель" специфікації вимог у ті види діаграм UML (Use Case та Sequence), які використовуються для аналізу вимог. Обґрунтовано вибір середовища візуалізації UML діаграм.Problems in programming 2024; 2-3: 140-14
THE METHOD OF VISUALIZATION PROCESSES OF SUBJECT DOMAIN
Get PDF The task of processes’ visualization is important when you need to specify information about dependencies of business-processes, which are flows in application domain and entities’. Also the visual representation helps us to model as the peculiarities as phases of some process. For correct visualization we should choose the proper business-processes’ model. It should be behavior model, witch help us to represent the some streams inside of the system. To achieve this goal the best way is to use UML sequence diagrams
Agile requirement analysis approach using artificial intelligent technologies
No full textAn approach to requirements analysis using artificial intelligence technologies, taking into account the specifics of the AGILE methodology is proposed in this paper. The approach corresponds to the Model-Driven Methodology, in which the main artifacts of software development are software models represented by UML diagrams. The proposed approach corresponds to the key ideas of the AGILE manifesto, and is oriented towards the fact that AGILE has a priority to satisfy a customer when he changes requirements. Artificial intelligence technologies serve to prepare initial information for the “Text to Model Transformation” of the requirements specification into those types of UML diagrams (Use Case and Sequence), which are used for requirements analysis. The choice of the UML diagram visualization environment is substantiated.Problems in programming 2024; 2-3: 140-14
Formal foundations for software model to model transformation operation
No full textSoftware model transformation operations are central operations in Model-Driven approaches. In order to represent software models, graphical modeling notations, for example UML, are used. Quality of software model, obtained after transformation, influences on further operations with this model. Thus, it is important to design formal approaches for model to model transformation that are grounded on analytical and mathematical tools. These approaches should provide a background for flexible adopting software model transformational techniques for peculiarities of specific software development lifecycle model. Challenges to mathematical tools and transformation rules that are involved to designing of model to model transformation approaches are formulated in this paper. The ground of mathematical tools choice that is based on these challenges is performed. An approach for performing model to model transformation, which is based on graph transformation, is presented in this paper. Transformational operations are considered on meta-level and concrete level. On meta-level choosing of mathematical tools for representing of transformation stages and transformational artifacts are grounded. Software models are represented as graphs. Initial information for transformation is represented as a set of sub-graphs. Transformation rules are composed using second and first order logics. On the level of the first-order logic all software model elements that participate in transformation are considered. In the level of second-order logic transformation rule considers types of software model element that are participate in the transformation. Proposed approach is extensible and may be used for extend functionality of model to model tools that process software models. For example in MEDINI QVT there is no direct ways to compose a model to model transformation rule that considers those software models elements that have no direct links.Операції перетворення моделей програмного забезпечення є центральними операціями у модельно-орієнтованих підходах розробки програмного забезпечення. Для представлення моделей програмного забезпечення використовуються графічні нотації мов моделювання, наприклад UML. Якість отриманої моделі програмного забезпечення після трансформації визначає ефективність операцій подальшої її обробки. Це визначає актуальність завдання розробки нових формальних підходів для трансформації моделей програмного забезпечення. Такі підходи забезпечують підгрунття для гнучкої адаптації технік та підходів трансформації з урахуванням особливостей процесів життєвого циклу програмного розробки програмного забезпечення. У статті сформульовані вимоги до аналітичних інструментів та правил трансформації які застосовуються для розробки підходів трансформації моделей. Також наведено обґрунтування вибору аналітичних інструментів, що відповідають цим вимогам. У роботі представлено підхід проведення операції трансформації моделі в модель, який базується на графовому перетворенні. Опреації трансформації розглядаються на мета рівні та на рівні детального опису моделей. Вихідною інформацією для трансформації слугує множина під-графів. Правила трансформації задаються за допомогою логік першого і другого порядку. На рівні преставлення елементів моделей програмного забезпечення для задання правил трансформації використовується логіка першого порядку, на рівні опису типів елементів використовується логіка другого порядку. Представлений підхід є розширюваним та може використовуватися при модифікації існуючих середовищ перетворення моделей. Наприклад у MEDINI QVT відсутня можливість сформувати правила трансформації моделей, що включають елементи, які не зв’язані безпосередньо на UML діаграмі.Операции преобразования моделей программного обеспечения являются ключевыми в модельно-ориентированных подходах разработки программного обеспечения. Для представления моделей программного обеспечения используются графические нотации языков моделирования, например UML. Качество полученной модели программного обеспечения после трансформации определяет эффективность ее дальнейшей обработки. Это определяет актуальность задачи разработки новых формальных подходов для трансформации моделей программного обеспечения. Такие подходы обеспечивают основу для гибкой адаптации техник и методов трансформации с учетом особенностей процессов жизненного цикла разработки программного обеспечения. В статье сформулированы требования к аналитическим инструментам и правилам трансформации, которые применяются для разработки подходов трансформации моделей. Также приведено обоснование выбора аналитических инструментов, отвечающих этим требованиям. Представленый в статье подход преобразования из модели в модель, основанный на графовой трансформации. Опреации трансформации рассматриваются на общем уровне и на уровне детального описания моделей. Исходной информацией для трансформации служит множество под-графов. Правила трансформации задаются с помощью логик первого и второго порядка. На уровне элементов моделей программного обеспечения для задания правил трансформации используется логика первого порядка, на уровне описания типов элементов используется логика второго порядка. Представленный подход является расширяемым и может использоваться при модификации существующих сред преобразования моделей. Например, в MEDINI QVT отсутствует возможность сформировать правила трансформации моделей, включающих элементы, которые не связаны непосредственно на UML диаграмме
Формальна основа для програмної моделі для трансформаційного моделювання
No full textSoftware model transformation operations are central operations in Model-Driven approaches. In order to represent software models, graphical modeling notations, for example UML, are used. Quality of software model, obtained after transformation, influences on further operations with this model. Thus, it is important to design formal approaches for model to model transformation that are grounded on analytical and mathematical tools. These approaches should provide a background for flexible adopting software model transformational techniques for peculiarities of specific software development lifecycle model.Challenges to mathematical tools and transformation rules that are involved to designing of model to model transformation approaches are formulated in this paper. The ground of mathematical tools choice that is based on these challenges is performed.An approach for performing model to model transformation, which is based on graph transformation, is presented in this paper. Transformational operations are considered on meta-level and concrete level. On meta-level choosing of mathematical tools for representing of transformation stages and transformational artifacts are grounded. Software models are represented as graphs. Initial information for transformation is represented as a set of sub-graphs. Transformation rules are composed using second and first order logics. On the level of the first-order logic all software model elements that participate in transformation are considered. In the level of second-order logic transformation rule considers types of software model element that are participate in the transformation.Proposed approach is extensible and may be used for extend functionality of model to model tools that process software models. For example in MEDINI QVT there is no direct ways to compose a model to model transformation rule that considers those software models elements that have no direct links.Problems in programming 2018; 2-3: 124-131Операции преобразования моделей программного обеспечения являются ключевыми в модельно-ориентированных подходах разработки программного обеспечения. Для представления моделей программного обеспечения используются графические нотации языков моделирования, например UML. Качество полученной модели программного обеспечения после трансформации определяет эффективность ее дальнейшей обработки. Это определяет актуальность задачи разработки новых формальных подходов для трансформации моделей программного обеспечения. Такие подходы обеспечивают основу для гибкой адаптации техник и методов трансформации с учетом особенностей процессов жизненного цикла разработки программного обеспечения.В статье сформулированы требования к аналитическим инструментам и правилам трансформации, которые применяются для разработки подходов трансформации моделей. Также приведено обоснование выбора аналитических инструментов, отвечающих этим требованиям.Представленый в статье подход преобразования из модели в модель, основанный на графовой трансформации. Опреации трансформации рассматриваются на общем уровне и на уровне детального описания моделей. Исходной информацией для трансформации служит множество под-графов. Правила трансформации задаются с помощью логик первого и второго порядка. На уровне элементов моделей программного обеспечения для задания правил трансформации используется логика первого порядка, на уровне описания типов элементов используется логика второго порядка.Представленный подход является расширяемым и может использоваться при модификации существующих сред преобразования моделей. Например, в MEDINI QVT отсутствует возможность сформировать правила трансформации моделей, включающих элементы, которые не связаны непосредственно на UML диаграмме.Problems in programming 2018; 2-3: 124-131Операції перетворення моделей програмного забезпечення є центральними операціями у модельно-орієнтованих підходах розробки програмного забезпечення. Для представлення моделей програмного забезпечення використовуються графічні нотації мов моделювання, наприклад UML. Якість отриманої моделі програмного забезпечення після трансформації визначає ефективність операцій подальшої її обробки. Це визначає актуальність завдання розробки нових формальних підходів для трансформації моделей програмного забезпечення. Такі підходи забезпечують підгрунття для гнучкої адаптації технік та підходів трансформації з урахуванням особливостей процесів життєвого циклу програмного розробки програмного забезпечення.У статті сформульовані вимоги до аналітичних інструментів та правил трансформації які застосовуються для розробки підходів трансформації моделей. Також наведено обґрунтування вибору аналітичних інструментів, що відповідають цим вимогам.У роботі представлено підхід проведення операції трансформації моделі в модель, який базується на графовому перетворенні. Опреації трансформації розглядаються на мета рівні та на рівні детального опису моделей. Вихідною інформацією для трансформації слугує множина під-графів. Правила трансформації задаються за допомогою логік першого і другого порядку. На рівні преставлення елементів моделей програмного забезпечення для задання правил трансформації використовується логіка першого порядку, на рівні опису типів елементів використовується логіка другого порядку.Представлений підхід є розширюваним та може використовуватися при модифікації існуючих середовищ перетворення моделей. Наприклад у MEDINI QVT відсутня можливість сформувати правила трансформації моделей, що включають елементи, які не зв’язані безпосередньо на UML діаграмі.Problems in programming 2018; 2-3: 124-13
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Get PDFThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Get PDF“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
Appropriate Similarity Measures for Author Cocitation Analysis
Get PDFWe provide a number of new insights into the methodological discussion about author cocitation analysis. We first argue that the use of the Pearson correlation for measuring the similarity between authors’ cocitation profiles is not very satisfactory. We then discuss what kind of similarity measures may be used as an alternative to the Pearson correlation. We consider three similarity measures in particular. One is the well-known cosine. The other two similarity measures have not been used before in the bibliometric literature. Finally, we show by means of an example that our findings have a high practical relevance.information science;Pearson correlation;cosine;similarity measure;author cocitation analysis
- …
