1,720,968 research outputs found
ANALIZA BAZY NORMATYWNO-PRAWNEJ FACHOWEGO PRZYGOTOWANIA PRZYSZŁYCH NAUCZYCIELI SZKOŁY PODSTAWOWEJ W REPUBLICE CZESKIEJ
No full textThe article analyzes the content of the basic normative legal documents in the sphere of education of the Czech Republic. Special attention is paid to the analysis of normative-legal base, which regulates the issues of professional training of the future primary school teachers in the Czech Republic since 1989. The author focuses on the articles of normative-legal acts, which regulate the quality of providing higher education and pedagogical education as well under the conditions of the country's accession to the Bologna process.W artykule przeanalizowano treść podstawowych, normatywno-prawnych dokumentów w dziedzinie edukacji w Republice Czeskiej. Szczególną uwagę zwrócono na analizę bazy normatywno-prawnej, która od 1989 roku reguluje kwestie kształcenia zawodowego przyszłych nauczycieli szkół podstawowych w Republice Czeskiej. Uwaga autora została skupiona również na artykułach o aktach normatywno-prawnych, które regulują kwestie zabezpieczenia jakości kształcenia wyższego i edukacji pedagogicznej, w tym także w warunkach przyłączenia tego kraju do procesu bolońskiego
Педагогічна історіографія – сучасний стан напряму історико-педагогічних досліджень
Full text linkThe article deals with the problems of theory of pedagogical historiography, as one of directions of historic-pedagogical researches. The author reveales theoretical approaches to this problem, interprets the views of other researchers. Considerable attention is payed to illumination of the views of the modern researchers to the determination of the term «historiography». The functions and methods of pedagogical historiography are determined. In particular, the functions of historiography include: cognitive, methodological, structural and critical, predictive, worldview, paradigm, integration and didactic. Methods of teaching historiography are: study of information sources, historic-structural, historic-genetic, paradigm, personalistic-biographical, terminological analysis.Стаття присвячена проблемам теорії педагогічної історіографії, як одного з напрямів історико-педагогічних досліджень. Автор розкриває теоретичні підходи з даної проблеми, інтерпретує погляди інших дослідників. Значну увагу приділено висвітленню поглядів сучасних дослідників до визначення терміну «історіографія». Визначені функції та методи педагогічної історіографії. Зокрема, до функцій історіографії відносяться: пізнавальна, методологічна, конструктивно-критична, прогностична, світоглядна, парадигмальна, інтеграційна та дидактична. Методами педагогічної історіографії визначено: вивчення інформаційних джерел, історико-структурний, історико-генетичний, парадигмальний, персоналістично-біографічний та термінологічний аналіз
Tendencje rozwoju wyższych szkół pedagogicznych Polski w drugiej połowie XX wieku i początku XXI wieku
Full text linkW artykule przeanalizowano podstawowe tendencje rozwoju wyższych szkół pedagogicznych w Polsce w drugiej połowie XX i na początku XXI wieku. Ujawniający się trend dotyczy wzrostu liczby wyższych uczelni o tym profilu; wzrostu liczby studentów; zwiększenia wykazu specjalności; ilości badań, a tym samym publikacji naukowych; wprowadzenia niestacjonarnej, podyplomowej i eksternistycznej formy kształcenia studentów, a także reorganizacji w strukturze zarządzania i finansowania uczelni.Marcin Zielińsk
Organization of out-of-budget financing of schools on the basis of fundraising activity
No full textThe article deals with the studies of theoretical approaches to the problem of modern state of organization of out-of-budget financing of schools on the basis of fundraising activity in Ukraine. The author analyzes statutory and regulatory base and scientific works of the modern researches on the mentioned problem. On the basis of the analysis of theoretical literature the terms fundraising, educational fundraising have been determined. It is generalized that fundraising is not the synonym to charity, it has considerable element of cooperation but not pure consumption.
It is clarified that all potential sources of out-of-budget financing of educational establishments can be conditionally divided into two groups: inner (usage of own resources, that is the funds, received by educational establishments owing to provision of chargeable services).
It is found out that fundraising in the countries with transitional economy has the following features: not great amount of local funds, which give local resources; neglected culture of donation among the population (lack of knowledge about philanthropy and donation among the representatives of business).
It is mentioned in the article that the main sources of fundraising development is search of donors, which can be: funds, public associations, religious and other unprofitable organizations; employers, manufacturers and commercial organizations; government and state administrations; individual donors and community.
The article distinguishes such methods of fundraising activity of the modern manager of school as: advertising, public measures, postal sending, using the Internet resources, phone calls, personal meetings etc
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄС ЯК ОБ’ЄКТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Full text linkThe article deals with the issue of the development of university education in the EU countries. The article presents statistical data on the number of students at each of the higher education levels of the European Union. The factors influencing the process of university education development have been discussed: European and national.It is generalized that the current tendencies of the development of higher education in the countries of the European Union are: the mass character of population obtaining higher education; increasing accessibility of higher education for citizens; internationalization.The general tendencies of organization of the educational process in universities of the European Union countries include: the use of higher education levels (bachelor and master); the use of credit-transfer system of training; the education quality control (developing common criteria for evaluating the quality of teaching and providing educational services); the expansion of academic mobility (creation of integrated educational programs and programs for conducting scientific researches); from teaching – to self-study; from skills – to competences and learning outcomes; orientation to achievement of goals and attention to the evaluation of achievements; dialogue between structures; from linearity – to dynamic thinking; providing the employment of graduates.It is noted that current trends in the development of higher education and specific activities of universities of the EU countries are increasingly affecting the socio-political and economic development of European countries. The objectives of the educational policy of the EU countries include: improving the provision of educational services, facilitating the employment of graduates and strengthening interaction with various sectors of the domestic and world economy, strengthening international cooperation activities, mobility of students and teaching staff, internationalization of higher education, which are crucial factors for advancement of our country in the global competition on the world market of goods and services.Taking into account the considered tendencies of the development of university education in the EU countries, recommendations have been offered to the domestic universities to improve their activity.Стаття присвячена висвітленню проблеми розвитку університетської освіти країн ЄС. У статті наведені статистичні показники щодо кількості студентів на кожному з рівнів вищої освіти країн Європейського Союзу. Висвітлено фактори, які впливають на процес розвитку університетської освіти: загальноєвропейський та національний.Узагальнено, що сучасними тенденціями розвитку вищої освіти країн Європейського Союзу є: масовість населення, яке здобуває вищу освіту; збільшення доступності при здобутті вищої освіти громадянами; інтернаціоналізація. Враховуючи розглянуті тенденції розвитку університетської освіти країн ЄС запропоновані рекомендації вітчизняним університетам для покращення їх діяльності
Periodization of the Development of Improving the Qualifications and Training of Educators of Orphanage Homes and Preschool Institutions of Ukraine (1920-s – 1991)
Full text linkThe article outlines the periodization of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991).
The purpose of the article is to investigate the periodization of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991).
In the course of our research, a retrospective analysis of the development of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens of Ukraine (1920-s – 1991) has been carried out and a periodization of the development of this process has been developed. The analytical-descriptive method was used to study and generalize archival sources, which highlighted the experience of learning in postgraduate pedagogical education institutions, and the analysis of scientific-pedagogical sources was also used in accordance with the purpose of the research.
Based on the examination of modern scientific-pedagogical sources on the issues of the development of postgraduate pedagogical education of pedagogical workers of pre-school institutions of Ukraine (1920-s – 1991), processing of archival materials, the article presents the periodization of the development of the specified problem and outlines the following periods: the 1st period (1920–1941) – formation of a system of retraining and advanced training of educators of children's homes and kindergartens; the 2nd period (1945-1967) – development of the institutional system of training and advanced training of educators of children's homes and kindergartens; the 3rd period (1967-1991) is the constant modernization of the system of advanced training of educators of children's homes and kindergartens, the active conduct of scientific research and the introduction of their results into the practice of postgraduate pedagogical education institutes in the context of democratization of social life, introduction of elements of market relations.
So, after studying archival sources and works of domestic scientists, we can come to the conclusion that today there is an increased interest of scientists in the field of history of pedagogy in studying the problems of the development of postgraduate education of professional development and retraining of educators of children's homes and kindergartens as an organic component of their continuous education.У нашому історико-педагогічному дослідженні окреслено розвиток підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів України (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.).
Мета статті – дослідити періодизацію розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.).
У ході нашого дослідження проведено ретроспективний аналіз розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів України (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.) та розроблена періодизація розвитку цього процесу. Аналітико-описовий метод використано для вивчення й узагальнення архівних джерел, у яких висвітлено досвід навчання у закладах післядипломної педагогічної освіти також було використано аналіз науково-педагогічних джерел відповідно до мети дослідження.
На основі розгляду науково-педагогічних джерел та архівних матеріалів з питань розвитку підвищення кваліфікації та перепідготовки вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів (20-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.) розроблено періодизацію розвитку означеної проблеми та окреслені такі періоди: І-й період (1920–1941 рр.) – становлення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів; ІІ-й період (1945-1967 рр.) – розвиток інституційної системи підготовки та підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів; ІІІ-й період (1967-1991 р.) – постійна модернізація системи підвищення кваліфікації вихователів дитячих будинків і дошкільних закладів, активне проведення наукових досліджень і запровадження їх результатів в практику роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти у контексті демократизації суспільного життя, запровадження елементів ринкових відносин
ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Full text linkThe article highlights foreign experience as for the health preserving competency requirements. In the historical retrospective the conceptual views of the ideas of health preserving have been examined.
It is emphasized that the health preserving technologies used in the modern school, and, in particular, in the primary school, have changed with the change of understanding of the concept of «health». Different paradigms of health have been considered, the views of national and foreign scientists on the concept of «competence», «health preserving competences» have been explained.
It is generalized that the models of health preserving competency are generally considered at the following three «levels»: functional, interactive and critical.
It is emphasized that in the process of formation of health preserving competences of the future primary school teacher, it is necessary to ensure the increase of the level of knowledge about health, taking into account its socio-economic determinants, as well as knowledge and skills related to the healthy lifestyle in all conditions of vital activity, including self-appraisal, self-efficacy and social support. It is important to develop the understanding of the link between public health and the socio-economic development of the country.У статті висвітлено зарубіжний досвід щодо вимог до здоровʼязбережувальних компетентностей. В історичній ретроспективі розглянуто концептуальні погляди ідей здоровʼязбереження. Акцентовано, що здоровʼязбережувальні технології, які використовуються в сучасній школі, зокрема і початковій, змінилися разом із зміною розуміння поняття здоров’я. Розглянуті різні парадигми здоров’я, висвітлені погляди вітчизняних і зарубіжних учених на терміни компетентність, здоров’язбережувальні компетентності.
Узагальнено, що моделі здоров’язбережувальної компетентності, як правило, прийнято розглядати на таких трьох «рівнях»: функціональний, інтерактивний і критичний.
Акцентовано, що у процесі формування здоров’язбережувальних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів потрібно забезпечити підвищення рівня знань про здоров’я, ураховуючи його соціально-економічні детермінанти, а також знання та навички, пов’язані зі здоровим способом життя у будь-яких умовах життєдіяльності, включаючи самооцінку, самоефективність та соціальну підтримку
Going Beyond Counting First Authors in Author Co-citation Analysis
Full text linkThe present study examines one of the fundamental aspects of author co-citation analysis (ACA) - the way co-citation
counts are defined. Co-citation counting provides the data on which all subsequent statistical analyses and mappings
are based, and we compare ACA results based on two different types of co-citation counting - the traditional type that
only counts the first one among a cited work's authors on the one hand and a non-traditional type that takes into
account the first 5 authors of a cited work on the other hand. Results indicate that the picture produced through this non-traditional author co-citation counting contains more coherent author groups and is therefore considerably clearer. However, this picture represents fewer specialties in the research field being studied than that produced through the traditional first-author co-citation counting when the same number of top-ranked authors is selected and analyzed. Reasons for these effects are discussed
Variations on the Author
Full text link“Variations on the Author” discusses two of Eduardo Coutinho’s recent films (Um Dia na Vida, from 2010, and Últimas Conversas, posthumously released in 2015) and their contribution to the general question of documentary authorship. The director’s filmography is characterized by a consistent yet self-effacing form of authorial self-inscription: Coutinho often features as an interviewer that rather than express opinions propels discourses; an interviewer that is good at listening. This mode of self-inscription characterizes him as an author who is not expressive but who is nonetheless markedly present on the screen. In Um Dia na Vida, however, Coutinho is completely absent form the image, while Últimas Conversas, on the contrary, includes a confessional prologue that moves the director from the margins to the center of his films. This article examines the ways in which these works stand out in the filmography of a director who offers new insights into the notion of cinematic authorship
- …
