366 research outputs found
Sort by
Гетероциклізація або реакції каплінгу: випадок ДНК-кодованих бібліотек
Aim. DNA-encoded libraries technologies (DELT) are gradually becoming an important part of standard drug discovery toolbox. DELT is looking to find its place between classic low-molecular-weight drug candidates on the one hand, and high-molecular-weight antibodies and peptides on the other hand. On its natural path to overcoming the “childhood diseases” typical for every novel technology, DELT has reached a point where the chemical diversity of DNA-encoded libraries (DELs) becomes an important factor to look out for. In this paper, we aim to take a closer look at the chemical diversity of DELs in their present state and find the ways to improve it.Results and discussion. We have identified the DEL-viable building blocks from the Enamine Ltd. stock collection, as well as from Chemspace Ltd. virtual collection, using the SMARTS set, which takes into account all the necessary structural restrictions. Using modern cheminformatics tools, such as Synt-On, we have analyzed the scaffold diversity of both stock and virtual core bi- and tri-functional building blocks (BBs) suitable for DNA-tolerant reactions. The identification of scaffolds from the most recently published on-DNA heterocyclization reactions and analysis of their inclusion into the existing BBs space have shown that novel DNA-tolerant heterocyclizations are extremely useful for expanding chemical diversity in DEL technologies.Conclusions. The analysis performed allowed us to recognize which functional groups should be prioritized as the most impactful when the new BBs are designed. It is also made clear that the development of new DNA-tolerant reactions, including heterocyclizations, have a significant potential to further expand DEL molecular diversity.Мета. Технології ДНК-кодованих бібліотек (DELT) поступово стають важливою частиною стандартного набору інструментів для пошуку нових лікарських субстанцій. Наразі DELT прагне знайти своє місце у просторі між класичними низькомолекулярними кандидатами у ліки з одного боку та високомолекулярними антитілами й пептидами з іншого. На своєму шляху до подолання «дитячих хвороб», характерних для кожної нової технології, DELT досягли того моменту, коли хімічна різноманітність ДНК-кодованих бібліотек (DEL) стає важливим фактором, на який варто звернути увагу. У цій статті ми прагнемо ближче розглянути хімічне різноманіття ДНК-кодованих бібліотек у їхньому поточному стані та знайти можливості для його покращення.Результати та їх обговорення. Ми визначили DEL-життєздатні будівельні блоки з наявної колекції Enamine Ltd., а також із віртуальної колекції Chemspace Ltd., використовуючи набір SMARTS, який враховує всі необхідні структурні обмеження. За допомогою таких сучасних інструментів хемоінформатики, як Synt-On, ми проаналізували різноманітність каркасів як уже синтезованих, так і віртуальних бі- та трифункціональних білдинг-блоків (BB), придатних для реакцій, у яких ДНК залишається інтактною. Ідентифікація молекулярних скафолдів, використовуваних у нещодавно опублікованих «on-DNA» реакціях гетероциклізації, та аналіз їх внесення до простору BB, який існує, засвідчили, що нові толерантні до ДНК гетероциклізації є надзвичайно корисними для розширення хімічної різноманітності в технологіях DEL.Висновки. Виконаний аналіз дозволив нам визначити, яким функціональним групам варто віддати пріоритет як найбільш впливовим у процесі дизайну нових BB. Також стало зрозуміло, що розвиток нових толерантних до ДНК реакцій, включаючи гетероциклізації, має значний потенціал для подальшого розширення молекулярного різноманіття DEL
Інгібування ксантиноксидази похідними піразолону, що містять фрагмент 4-(фуран-2-іл)бензойної кислоти
The pyrazolone-based 4-(furan-2-yl)benzoic acids have been synthesized and studied as xanthine oxidase inhibitors. This enzyme is one of the therapeutic targets for the treatment of hyperuricemia and related diseases. The compounds studied have found to exhibit low micromolar IC50 values relative to the enzyme in vitro, depending on substituents in position 3 of the pyrazolone ring. However, the inhibitory effects observed are reduced in the presence of bovine serum albumin or Tween-80. Among the pyrazolone derivatives synthesized, 4-(5-((3-methyl-5-oxo-1-phenyl-1,5-dihydro-4H-pyrazol-4-ylidene)methyl)furan-2-yl)benzoic acid has been found to be the most potent inhibitor of xanthine oxidase. Kinetic results have shown that this compound is a mixed-type inhibitor with higher affinity to the free enzyme than to the enzyme-substrate complex. The results of the molecular docking and molecular dynamics show that the carboxylic group of the inhibitor can form a salt bridge with Arg880 and a hydrogen bond with Thr1010. These interactions can be key factors in the enzyme-inhibitor complex stabilization.4-(Фуран-2-іл)бензойні кислоти з фрагментом піразолону було синтезовано та досліджено як інгібітори ксантиноксидази. Цей ензим є однією з терапевтичних мішеней для лікування гіперурикемії та супутніх захворювань. Вивчені сполуки демонстрували низькомікромолярні значення IC50 щодо ензиму in vitro, залежно від замісників у положенні 3 піразолонового кільця. Однак спостережувані інгібувальні ефекти знижувались за наявності бичачого сироваткового альбуміну або твіну-80. Серед синтезованих похідних піразолону 4-(5-((3-метил-5-оксо-1-феніл-1,5-дигідро-4H-піразол-4-іліден)метил)фуран-2-іл)бензойна кислота виявилась найпотужнішим інгібітором ксантиноксидази. Кінетичні дослідження засвідчили, що ця сполука є інгібітором змішаного типу з більшою спорідненістю до вільного ензиму, ніж до ензим-субстратного комплексу. Результати молекулярного докінгу і молекулярної динаміки свідчать про те, що карбоксильна група інгібітора може формувати сольовий місток із залишком Arg880 і водневий зв’язок із залишком Thr1010. Ці взаємодії можуть бути ключовими факторами стабілізації комплексу ензим-інгібітор
Особливості нітрування ароматичних альдегідів, які містять дифлуорометокси-групу
Nitration of aromatic aldehydes with difluoromethoxy group results in the partial ipso-substitution of the aldehyde group if difluoromethoxy group is located in the para-position to the aldehyde group. The presence of a chlorine atom in the meta-position to the aldehyde group increases the contribution of the ipso-substitution, while the presence of a chlorine atom in the ortho-position to the aldehyde group reduces it. The presence of strong donors (alkoxy groups) in the molecule eliminates the contribution of the ipso-substitution.Нітрування ароматичних альдегідів з дифлуорометокси-групою призводить до часткового іпсо-заміщення альдегідної групи, якщо дифлуорометокси-група перебуває в пара-положенні до альдегідної групи. Наявність атома хлору у мета-положенні до альдегідної групи підвищує внесок іпсо-заміщення, тоді як наявність атома хлору в орто-положенні до альдегідної групи зменшує його. Наявність у молекулі потужних донорів (алкокси-груп) нівелює внесок іпсо-заміщення
Синтез різноманітних піридинів, анельованих функціоналізованими шестичленними насиченими циклами, для досліджень у галузі медичної хімії
The article describes a set of pyridines annulated with functionalized 6-membered saturated rings, which are attractive building blocks for the synthesis of diversified compound libraries in medical chemistry. A certain array of compounds includes pyridines with condensed cyclohexane, piperidine and tetrahydropyran cycles containing keto-, amino-, carboxylic groups, as well as fluorinated fragments. The synthesis of the compounds using the procedure previously developed by us via CuCl2-catalyzed condensation of propargylamine with ketones was performed. The limits of application of this reaction were further expanded and determined in this work compared to our previous results. Condensed pyridines, which proved problematic or impossible to obtain by this method, were synthesized using other synthetic pathways. Thus, the study offers a number of new building blocks for use in drug discovery.У статті окреслено набір піридинів, анельованих функціоналізованими шестичленними насиченими кільцями, які є привабливими білдинг-блоками для синтезу диверсифікованих бібліотек у медичній хімії. До визначеного масиву сполук увійшли піридини з конденсованими циклогексановим, піперидиновим та тетрагідропірановим кільцем, що містять кето-, аміно-, карбоксигрупи, фторовмісні фрагменти. Частину сполук було синтезовано за раніше розробленим нами методом – CuCl2-каталізованою конденсацією пропаргіламіну та кетонів. У презентованій роботі було додатково розширено та визначено межі застосування цієї реакції. Конденсовані піридини, одержання яких за цим методом виявилося проблемним або неможливим, синтезовано іншими шляхами. Отже, дослідження пропонує низку нових будівельних блоків для використання в пошуку лікарських засобів
Новий метод дослідження кінетики вивільнення важкорозчинної АФІ з твердих пероральних лікарських форм на прикладі Квертину®
In this paper, it is proposed to consider a new method developed for studying the kinetics of release of substances that are poorly soluble in aqueous media on the example of quercetin. The study object was the drug containing plant bioactive components – Quertin® chewable tablets, 40 mg, 3 blisters, 10 pcs – produced by PJSC SIC “Borshchahivskiy CPP”. An Agilent 1290 Infinity II LC System liquid chromatograph with an Agilent 6530 mass selective detector (Agilent Technologies) was used for the analysis. Solubility profiles were studied in accordance with the requirements of the Biopharmaceutical Classification System (BCS). The solubility limit of the substance in the media studied has been determined. A method for the quantitative determination of quercetin in test media in the range of specified concentrations with high sensitivity and selectivity has been developed. The dissolution of Quertin® chewable tablets in 3 different aqueous dissolution media with pH 1.2, pH 4.5 and pH 6.8 was studied, the dissolution profiles were compared, and the f2 factor was calculated. This factor is a criterion for evaluating the study by comparing dissolution kinetics with in vivo results. The results obtained indicate that the approach proposed to studying the kinetics of the release of substances that are sparingly soluble in aqueous solutions allows us to correctly assess the release of such substances in accordance with the requirements of the BCS. The method developed has been validated.У статті запропоновано розглянути новий розроблений метод дослідження кінетики вивільнення речовин, що погано розчиняються у водних середовищах на прикладі кверцетину. Об’єктом дослідження був препарат з рослинними біоактивними компонентами Квертин® жувальні таблетки, 40 мг, 3 блістери по 10 шт., виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Для аналізу використовували рідинний хроматограф Agilent 1290 Infinity II LC System з мас-селективним детектором Agilent 6530 (Agilent Technologies). Профілі розчинності вивчали відповідно до вимог біофармацевтичної системи класифікації. Визначено межу розчинності речовини в досліджуваних середовищах. Розроблено методику кількісного визначення кверцетину в досліджуваних середовищах у діапазоні заданих концентрацій, яка має високу чутливість і селективність. Досліджено розчинення жувальних таблеток Квертин® у 3 різних водних середовищах з pH 1,2, pH 4,5 та pH 6,8, порівняно профілі розчинення та розраховано коефіцієнт f2, який є критерієм для оцінки дослідження шляхом порівняння кінетики розчинення з in vivo результатами. Отримані результати свідчать про те, що запропонований підхід дозволяє правильно оцінити вивільнення важкорозчинних у воді речовин відповідно до вимог біофармацевтичної системи класифікації. Розроблений метод було валідовано
Ефективний синтез інгібіторів PARP на основі 4-трифторометилзаміщеного скафолду 3,6,7,7a-тетрагідро-1H-піроло[3,4-d]піримідин-2,5-діону
Poly(ADP-ribose) polymerases (PARPs) are key enzymes in the DNA repair pathway. Inhibitors of these enzymes belong to a new type of anticancer drugs that selectively kill cancer cells by targeting the homologous recombination genetic defects. This study presents a new synthetic approach to PARP inhibitors containing a 4-trifluoromethyl substituted 3,6,7,7a-tetrahydro-1H-pyrrolo[3,4-d]pyrimidine-2,5-dione scaffold. The method is based on a practical one-step cyclocondensation of 2-(2-oxo-1,2,3,4-tetrahydropyrimidin-4-yl)acetic acid derivatives via the Curtius rearrangement of the corresponding acyl azides formed in situ upon the treatment with diphenylphosphoryl azide. The resulting products have been found to possess a potent inhibitory effect on PARP-1 and PARP-2 isoforms of poly(ADP-ribose) polymerases. The structure–activity analysis has revealed that the N1-aryl substituent is crucial to the selectivity and high potency towards PARP-2, and that the p-fluorobenzyl group is the optimal group for the non-selective and potent PARP-1 and PARP-2 inhibition.Полі(АДФ-рибоза)-полімерази (PARP) є ключовими ензимами в процесах репарації ДНК. Інгібітори цих ензимів належать до нового типу протипухлинних препаратів, які вибірково вражають ракові клітини, націлюючись на генетичні дефекти гомологічної рекомбінації. У роботі наведено новий синтетичний підхід до інгібіторів PARP, що містять 4-трифторометилзаміщений скафолд 3,6,7,7a-тетрагідро-1H-піроло[3,4-d]піримідин-2,5-діону. Метод базується на практичній одностадійній циклоконденсації похідних 2-(2-оксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-4-іл)оцтової кислоти за допомогою перегрупування Курціуса відповідних ацилазидів, утворених in situ за обробки кислот дифенілфосфорилазидом. Визначено, що одержані продукти виявляють значний інгібувальний ефект на ізоформи PARP-1 і PARP-2 полі(АДФ-рибоза)-полімераз. Аналізом взаємозв’язку між структурою та активністю доведено, що N1-арильний замісник має суттєве значення для селективності та високої активності до PARP-2, а пара-фторобензильна група є оптимальною для вираженого невибіркового інгібування PARP-1 та PARP-2
Стандартизація журавлини великоплодої листя сухих екстрактів
Aim. To determine the parameters of standardization of a dry extract from large cranberry (Oxycoccus macrocarpus (Ait.)) leaves and a dry extract modified with arginine and develop projects of Drug Quality Control Methods (DQCM) for these substances.Materials and methods. The study object was dry extracts from large cranberry leaves. Leaves were harvested in October 2021 in the Zhytomyr region (Kostivtsi village, 50.326862437345945, 29.54310845594284). The extracts were obtained with a 50 % solution of ethyl alcohol in the ratio of 1:30 by double maceration. Half of the combined extract was dried to a dry extract (Extract 1), and the other half was modified with arginine in the threefold equimolar amount relative to the total amount of phenolic compounds and evaporated to a dry extract (Extract 2). Standard pharmacopoeial methods were used to determine standardization parameters. The quantitative determination was carried out using the spectrophotometric method by the content of flavonoids calculated with reference to hyperoside and hydroxycinnamic acids calculated with reference to chlorogenic acid on an Evolution 60S spectrophotometer (Thermo Scientific Spectronic, USA).Results and discussion. The parameters of standardization of dry extracts from large cranberry leaves were determined. The project of DQCM was proposed according to the following indicators: description, solubility, identification using the thin-layer chromatography method (by the content of flavonoids, hydroxycinnic acids and arginine), loss on drying, the residual amount of organic solvents (ethanol), microbiological purity, and the content of heavy metals. The assay was carried out using spectrophotometry by the content of flavonoids and derivatives of hydroxycinnic acids. Three batches of the extracts obtained, which fully corresponded to the projects of DQCM developed, were analyzed.Conclusions. The parameters of standardization of dry extracts from large cranberry leaves have been determined, and projects of DQCM for the substances obtained have been developed. It is the basis for creating new medicines for the correction of insulin-resistant conditions in Type 2 diabetes mellitus.Мета. Визначити параметри стандартизації екстракту сухого з листя журавлини великоплодої (Oxycoccus macrocarpus (Ait.)) і сухого екстракту, модифікованого аргініном, та розробити проєкти методів контролю якості (МКЯ) на ці субстанції.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були сухі екстракти з листя журавлини великоплодої. Листя було заготовлено в жовтні 2021 р. в Житомирській області (с. Костівці, 50.326862437345945, 29.54310845594284). Екстракти одержано 50 % розчином спирту етилового у співвідношенні 1:30, методом двократної мацерації. Половину об’єднаного витягу було висушено до сухого екстракту (екстракт 1), а іншу половину модифіковано аргініном у трикратній еквімолярній кількості щодо суми фенольних сполук та упарено до сухого екстракту (екстракт 2). Визначаючи параметри стандартизації, використовували стандартні фармакопейні методики. Кількісне визначення здійснювали спектрофотометричним методом за вмістом флавоноїдів у перерахунку на гіперозид та гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту на спектрофотометрі (Evolution 60S (Thermo Scientific Spectronic, США)).Результати та їх обговорення. Визначено параметри стандартизації сухих екстрактів з журавлини великоплодої листя. Запропоновано проєкт методів контролю якості за такими показниками: опис, розчинність, ідентифікація за допомогою методу тонкошарової хроматографії (за вмістом флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і аргініну), втрата в масі під час висушування, залишкова кількість органічних розчинників (етанолу), мікробіологічна чистота, вміст важких металів, а кількісне визначення рекомендовано виконувати за допомогою спектрофотометрії за вмістом флавоноїдів та похідних гідроксикоричних кислот. Проаналізовано три серії одержаних екстрактів, які цілком відповідали розробленим проєктам МКЯ.Висновки. Визначено параметри стандартизації сухих екстрактів журавлини великоплодої листя та розроблено проєкти МКЯ на отримані субстанції, що є основою для створення нових лікарських засобів для корекції інсулінорезистентних станів у разі цукрового діабету 2 типу
Сучасні хімічні дезінфектанти та антисептики. Частина ІІ
Aim. To generalize and systematize information on the properties of modern chemical disinfectants and antiseptic agents (DA and AA) – peroxide compounds, surfactants, salts of heavy metals and metals of variable valence in the highest oxidation state, alcohols, phenols and quaternary ammonium salts.Results and discussion. The classification of DA and AA by the chemical structure was performed. The spectrum of their activity, directions and forms of DA and AA were given. Toxicity and the impact on the environment were described.Conclusions. The results of the study conducted allow us to state that modern DA and AA of a wide spectrum of action are peracetic acid and, to a certain extent, hydrogen peroxide. However, they are unstable in dilute solutions. Other reagents are chemically stable, but they are characterized by a weak or average action against spores and viruses. The most effective DA and AA are mixtures (combinations) of compounds belonging to different classes. The examples of these combinations are “surfactants + biguanidine derivatives”; “quaternary ammonium salts + phenol derivatives”; “surfactants + aldehydes”; “quaternary ammonium salts + hydrogen peroxide”. These mixtures combine the advantages and compensate for the disadvantages of individual DA and AA.Мета. Узагальнити й систематизувати інформацію про властивості сучасних хімічних дезінфекційних та антисептичних засобів (ДЗ і АЗ) – пероксидних сполук, поверхнево-активних речовин, солей важких металів і металів змінної валентності в найвищому ступені окиснення, спиртів, фенолів та четвертинних амонієвих солей.Результати та їх обговорення. Здійснено класифікацію ДЗ і АЗ за хімічною структурою. Наведено їх спектри активності, напрями, форми й умови застосування, описано токсичність і вплив на екологію.Висновки. Результати проведеного дослідження дозволяють констатувати, що сучасними ДЗ і АЗ широкого спектра дії є пероцтова кислота і певною мірою пероксид водню. Проте вони не стабільні в розведених розчинах. Решта реагентів – хімічно стійкі, але характеризуються слабкою або посередньою дією проти спор та вірусів. Найефективнішими АЗ і ДЗ є суміші (комбінації) сполук різних класів. Прикладами таких комбінацій є: поверхнево-активні речовини й похідні бігуанідину; четвертинні амонійні солі й похідні фенолів; поверхнево-активні речовини й альдегіди; четвертинні амонійні солі й пероксид водню. У цих сумішах об’єднуються переваги і компенсуються недоліки окремо взятих ДЗ і АЗ
Синтез і антимікробна активність сольових карбеноїдних сполук
Aim. To synthesize aliphatic and aromatic derivatives of salt carbenoid compounds of the series of imidazole, benzimidazole, pyridine, pyrimidine and 1,3,4-oxadiazole containing fluorophenyl, cetyl or adamantyl substituents, and study their antimicrobial (antibacterial and antifungal) activities.Results and discussion. New derivatives of heterocyclic carbenoid salts and zwitterions based on the imidazole, benzimidazole, pyridine, pyrimidine and 1,3,4-oxadiazole heterocyclic systems containing fluorophenyl, cetyl or adamantyl substituents were synthesized. For this purpose, reactions of cyclization of the corresponding diimines with ethoxymethyl chloride (imidazolium salts), quaternization of the corresponding azoles with cetyl bromide or 1-adamantyl bromide in organic solvents (benzimidazolium, pyridinium and 1,3,4-oxadiazolium salts), cyclization of di(1-adamantylamino)alkanes hydrobromides with the orthoformic ester (4,5-dihydroimidazolium and tetrahydropyridinium salts) were used. Zwitterionic compounds were obtained by the reaction of the corresponding azolium salts with phenyl isothiocyanate in the presence of potassium carbonate. Some macrocyclic and adamantyl substituted heterocyclic compounds showed antifungal and antibacterial activities.Experimental part. The structure of the compounds synthesized was proven by 1H and 13C NMR spectroscopy methods. The antimicrobial activity was studied out by the agar diffusion method to determine diameters of the growth inhibition zones of microorganisms (bacteria and fungi) and by the method of serial dilutions to determine the minimum inhibitory concentration and minimum bactericidal and fungicidal concentrations.Conclusions. The synthesis of new heterocyclic carbenoid salts and zwitterions based on the imidazole, benzimidazole, pyridine, pyrimidine and 1,3,4-oxadiazole heterocyclic systems containing fluorophenyl, cetyl or adamantyl substituents has been performed. Compounds of macrocyclic and adamantyl heterocyclic series with antifungal and antibacterial activities have been found. 1,3-Dicetylimidazolium bromide, macrocyclic bis(decylenebenzimidazolium) bromides, azolium-N-phenylthiocarboximides have been proven to be the most active.Мета. Синтезувати аліфатичні та ароматичні похідні сольових карбеноїдних сполук ряду імідазолу, бензімідазолу, піридину, піримідину та 1,3,4-оксадіазолу, що містять флуорофенільні, цетильний або адамантильний замісники, та дослідити їх антимікробну (антибактеріальну та протигрибкову) активність.Результати та їх обговорення. Синтезовано нові похідні гетероциклічних карбеноїдних солей та цвітеріонів на основі систем імідазолу, бензімідазолу, піридину, піримідину та 1,3,4-оксадіазолу, що містять флуорофенільні, цетильний або адамантильний замісники. Для цього застосовано реакції циклізації відповідних діімінів дією етоксиметилхлориду (імідазолієві солі), кватернізації відповідних азолів цетилбромідом або 1-адамантилбромідом в органічних розчинниках (бензімідазолієві, піридинієві та 1,3,4-оксадіазолієві солі), циклізацією гідробромідів ді(1-адамантиламіно)алканів ортоформіатним естером (4,5-дигідроімідазолієві та тетрагідропіримідинієві солі). Цвітеріонні сполуки отримано реакцією відповідних азолієвих солей з фенілізотіоціанатом в присутності калій карбонату. Виявлено речовини макроциклічного та адамантилгетероциклічного ряду з протигрибковою та антибактеріальною активністю.Експериментальна частина. Будову синтезованих сполук доведено методами 1Н та 13С ЯМР-спектроскопії. Антимікробну активність досліджували методом дифузії речовини в агар з визначенням діаметрів зон затримки зростання мікроорганізмів (бактерій і грибів) та методом серійних розведень з визначенням мінімальної інгібувальної та мінімальних бактерицидної та фунгіцидної концентрацій.Висновки. Здійснено синтез нових гетероциклічних карбеноїдних солей та цвітеріонів на основі систем імідазолу, бензімідазолу, піридину, піримідину та 1,3,4-оксадіазолу, що містять флуорофенільні, цетильний або адамантильний замісники. Виявлено речовини макроциклічного та адамантилгетероциклічного ряду з протигрибковою та антибактеріальною активністю. Найбільш активними виявилися 1,3-дицетилімідазолій бромід, макроциклічні біс-дециленбензімідазолій броміди, азолій-N-фенілтіокарбоксіміди
Алелопатична активність водорозчинних біологічно активних речовин Hyssopus officinalis L. сорту Маркіз та їх вплив на ріст коренів Lepidium sativum L.
Aim. To study the effect of secretions of bioactive water-soluble compounds from leaves, stems, flowers, and the root system of Hyssopus officinalis L. on the root growth of the test sample (Lepidium sativum L.).Materials and methods. To determine the effect of biologically active water-soluble compounds released by hyssop plants, a series of biotests was conducted; the allelopathic activity of leaves, stems, and flowers of H. officinalis L. and its root system were determined. The preparation of extracts of physiologically active substances was carried out according to the method of A. M. Grodzinsky. The allelopathic effect of H. officinalis L. was assessed by the effect of the water extracts of various concentrations (100 %, 50 % and 10 %) on the root length of seedlings of L. sativum L. test objects. The inhibition index was determined by Williamson method.Results and discussion. According to the results of the research, it was found that the allelopathic activity of water-soluble compounds of common hyssop affected the germination and length of seed roots of L. sativum L. as it changed with the age of the plant : in the first year of vegetation, the stimulating effect of aqueous solutions of hyssop on seed germination was observed, in the second year, the stimulating effect decreased, and in the third year of vegetation, the inhibitory effect on seed germination of the test object was observed. Thus, the index of the allelopathic activity also changed.Conclusions. It was found that the highest allelopathic activity of biologically active water-soluble compounds of root secretions, leaves, stems and flowers of H. officinalis L. was during the flowering phase in concentrations of 100 %, 50 % and 10 %, affecting the length of the roots of seedlings of L. sativum L. test objects. At the same time, the maximum stimulating effect on the length of the roots of the test object was in the variant using an aqueous extract of plant flowers of the second year of vegetation in a 10 % concentration. The use of aqueous solutions of plants of the third year of vegetation had an inhibitory effect on the root length of L. sativum L seedlings.Мета. Дослідити вплив виділень біологічно активних водорозчинних речовин листків, стебел, квіток і кореневої системи Hyssopus officinalis L. на ріст коренів тест-об’єкта (Lepidium sativum L.).Матеріали та методи. Для виявлення впливу біологічно активних водорозчинних речовин, виділюваних рослинами гісопу, було проведено серію біотестів, за якими визначали алелопатичну активність листків, стебел, квіток та кореневої системи H. officinalis L. Приготування екстрактів фізіологічно активних речовин проводили за методикою А. М. Гродзінського. Алелопатичний вплив H. officinalis L. оцінювали за впливом водних екстрактів різних концентрацій 100 %, 50 % і 10 % на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L. Індекс інгібування визначали за методикою Вільямсона.Результати та їх обговорення. За результатами досліджень з’ясовано, що алелопатична активність водорозчинних речовин гісопу лікарського на проростання та довжину корінців насіння L. sativum L. змінюється з віком рослини : на першому році вегетації спостерігалась стимулювальна дія водних розчинів гісопу на схожість насіння, на другому році стимулювальна дія зменшується, а на третій рік вегетації спостерігається гальмувальна дія на проростання насіння тест-об’єкта. Відповідно змінюється і індекс алелопатичної активності.Висновки. Виявлено, що найбільша алелопатична активність біологічно активних водорозчинних речовин кореневих виділень, листків, стебел і квіток H. officinalis L., яка впливає на довжину корінців проростків тест-об’єктів L. sativum L., є за фази цвітіння в концентраціях 100 %, 50 % та 10 %. Водночас максимальний стимулювальний вплив на довжину корінців тест-об’єкта виявлено у варіанті з використанням водного екстракту квіток рослин другого року вегетації за 10 % концентрації. Використання водних розчинів рослин третього року вегетації має інгібувальний вплив на довжину корінців проростків L. sativum L