366 research outputs found
Sort by
Синтез і структурна функціоналізація 6-заміщених 2,3-дигідроімідазо[2,1-b][1,3]тіазол-5-онів
Get PDFAim. To extend the synthetic limits of the reaction of the electrophilic intramolecular cyclization (EIC) on the examples of 5,5-disubstituted and 5-yliden substituted 3-allyl-2-thiohydantoins and the directed structural modification of 2-halogenomethyl-2,3-dihydroimidazo[2,1-b][1,3]thiazole-5-ones obtained.Results and discussion. It has been found that the cyclization of 5,5-disubstituted and 5-yliden substituted 3-allyl-2-thiohydantoins under the effect of polyphosphoric acid (PPA), bromine and iodine is an effective method for the synthesis of new 2,3-dihydroimidazo[2,1-b][1,3]thiazole-5-ones. The reaction of the nucleophilic substitution of their 2-halogenomethyl representatives was used to obtain a number of sulfur-containing derivatives and azides. The latter were tested in the reaction of [3+2]-cycloaddition with N-phenylmaleinimide and propargyl alcohol.Experimental part. A series of 2-substituted 2,3-dihydroimidazo[2,1-b][1,3]thiazole-5-ones was synthesized by the reaction of 5,5-disubstituted and 5-yliden substituted 3-allyl-2-thiohydantoins with PPA and halogens with the yields of 66-96 %. A directed modification of the halogenomethyl group of imidazotiazolones produced a series of sulfur-containing derivatives and azides with the yields of 63-93 %. The azides synthesized were used in the [3+2]-cycloaddition reaction with N-phenylmaleinimide and propargyl alcohol leading to 1,2,3-triazoloderivatives with the yields of 51-85 %; their structure was confirmed by the complex spectral analysis.Conclusions. A convenient method for the synthesis of 2-halogenomethyl-substituted imidazo[2,1-b][1,3] thiazoles, which are effective reagents for the directed structural modification by sulfur- and nitrogen-containing functional groups, has been developed.Цель работы – расширение синтетических границ реакции электрофильной внутримолекулярной циклизации на примерах 5,5-дизамещенных и 5-илидензамещенных 3-аллил-2-тиогидантоинов и направленная структурная модификация полученных 2-галогенметил-2,3-дигидроимидазо[2,1-b][1,3]тиазол-5-онов.Результаты и их обсуждение. Установлено, что циклизация 5,5-дизамещенных и 5-илидензамещенных 3-аллил-2-тиогидантоинов под действием полифосфорной кислоты, брома и йода является эффективнымметодом синтеза новых 2,3-дигидроимидазо[2,1-b][1,3]тиазол-5-онов. Реакция нуклеофильного замещения их 2-галогенметильных представителей была использована для получения ряда серосодержащих производныхи азидов. Последние были испытаны в реакции [3+2]-циклоприсоединения с N-фенилмалеинимидом и пропаргиловым спиртом. Экспериментальная часть. Реакцией ЭВЦ 5,5-дизамещенных и 5-илидензамещенных 3-аллил-2-тиогидантоинов под действием ПФК и галогенов синтезирован ряд 2-замещенных 2,3-дигидроимидазо[2,1-b] [1,3]тиазол-5-онов с выходами 66-96 %. Направленной модификацией галогенметильной группы имидазотиазолонов с выходами 63-93 % были получены серии серосодержащих производных и азидов. Синтезированные азиды использованы в реакции [3+2]-циклоприсоединения с N-фенилмалеинимидом и пропаргиловым спиртом, которая приводит к 1,2,3-триазолопроизводным с выходами 51-85 %, структура которых доказана комплексным спектральным анализом. Выводы. Разработан удобный метод синтеза 2-галогенметилпроизводных имидазо[2,1-b][1,3]тиазола, которые являются эффективными реагентами для их направленной структурной модификации серо- и азотсодержащими функциональными группами.Мета роботи – розширення синтетичних меж реакції електрофільної внутрішньомолекулярної циклізації (ЕВЦ) на прикладах 5,5-дизаміщених та 5-ілідензаміщених 3-аліл-2-тіогідантоїнів та спрямована структурна модифікація отриманих 2-галогенометил-2,3-дигідроімідазо[2,1-b][1,3]тіазол-5-онів.Результати та їх обговорення. Встановлено, що циклізація 5,5-дизаміщених та 5-ілідензаміщених 3-аліл-2-тіогідантоїнів під дією поліфосфорної кислоти (ПФК), брому та йоду є ефективним методом синтезу нових 2,3-дигідроімідазо[2,1-b][1,3]тіазол-5-онів. Реакція нуклеофільного заміщення їх -галогенометильних представників була використана для отримання низки сірковмісних похідних та азидів. Останні були опробовані у реакції [3+2]-циклоприєднання із N-фенілмалеїнімідом та пропаргіловим спиртом.Експериментальна частина. Реакцією ЕВЦ 5,5-дизаміщених та 5-ілідензаміщених 3-аліл-2-тіогідантоїнів під дією ПФК та галогенів синтезовано ряд 2-заміщених 2,3-дигідроімідазо[2,1-b][1,3]тіазол-5-онів з виходами 66-96 %. Спрямованою модифікацією галогенометильної групи імідазотіазолонів з виходами 63-93 % отримано серії сірковмісних похідних та азидів. Синтезовані азиди використані в реакції [3+2]-циклоприєднання з N-фенілмалеїнімідом та пропаргіловим спиртом, яка приводить до 1,2,3-триазолопохідних з виходами 51-85 %, структура яких доведена комплексним спектральним аналізом.Висновки. Розроблено зручний метод синтезу 2-галогенометилзаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазолів, які є ефективними реагентами для їх спрямованої структурної модифікації сірко- та азотовмісними функціональними групами
Синтез, протибактеріальна та протигрибкова дія нових 4-амінозаміщених піразоло[1,5-а]піразинів
Get PDFAim. To create a convenient preparative method for the synthesis of new 4-aminopirazolo[1,5-a] pyrazines derivatives and perform the screening of their antibacterial and antifungal properties.Results and discussion. It was determined that 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines selectively reacted with various alkylamines producing the corresponding 4-aminopyrazolo[1,5-a]pyrazines with high yields. The biological screening of the derivatives synthesized allowed us to identify compounds with the antibacterial and antifungal activity in the concentrations of 31.25-250 μg/ml.Experimental part. The new 4-aminopyrazolo[1,5-a]pyrazines derivatives were produced by the reaction of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with the primary and secondary alkylamines at room temperature or by refluxing in ethanol. The structures of the compounds synthesized were confirmed with 1H, 13C NMR-spectra and mass spectra. The results of the microbiological screening using a micromethod of double serial dilutions in a liquid nutrient medium showed that the compounds synthesized exhibited a moderate bactericidal activity.Conclusions. It has been found that the reaction of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with the primary and secondary alkylamines is a convenient method for the synthesis of aminopirazolo[1,5-a]pyrazines that exhibit a moderate antimicrobial activity against S. aureus 209, B. subtilis ATCC 6633, M. luteus ATCC 4698 (bacteria) and the antifungal activity against C. ablicans 669/1080 and C. krusei ATCC 6258 (fungi).Цель работы – создание препаративно удобного способа получения новых производных 4-аминопиразоло [1,5-a] пиразинов и скрининг их противобактериальных и противогрибковых свойств.Результаты и их обсуждение. Установлено, что 4-хлорпиразоло[1,5-a]пиразины селективно реагируют с разнообразными алкиламинами с образованием с высокими выходами соответствующих 4-аминопиразоло [1,5-a]пиразинов. Биологический скрининг синтезированных производных позволил выявить соединения с противобактериальной и противогрибковой активностью в концентрациях 31,25-250 мкг/мл.Экспериментальная часть. Взаимодействием 4-хлорпиразоло[1,5-a]пиразинов с первичными и вторичными алкиламинами при комнатной температуре или при кипячении в этаноле получены новые производные 4-хлорпиразоло[1,5-a]пиразинов, строение которых доказано методами ЯМР 1Н (13С) спектроскопии и хроматомасс-спектрометрии. Результаты микробиологического скрининга с использованием микрометода двухразовых серийных разбавлений в жидкой питательной среде показали, что синтезированные соединения обладают умеренным бактерицидным действием.Выводы. Найдено, что реакция 4-хлорпиразоло[1,5-a]пиразинов с первичными и вторичными алкиламинами является удобным методом синтеза аминопиразоло[1,5-a]пиразинов, которые проявляют умеренную противомикробную активность по отношению к бактериям S. aureus 209, B. subtilis ATCC 6633, M. luteus ATCC 4698 и грибов С. ablicans 669/1080 и С. krusei ATCC 6258.Мета роботи – створення препаративно зручного способу одержання нових похідних 4-амінопіразоло[1,5-a] піразинів та скринінг їх протибактеріальних і протигрибкових властивостей.Результати та їх обговорення. Встановлено, що 4-хлоропіразоло[1,5-a]піразини селективно реагують із різноманітними алкіламінами з утворенням з високими виходами відповідних 4-амінопіразоло[1,5-a] піразинів. Біологічний скринінг синтезованих похідних дозволив виявити сполуки з протибактеріальною та протигрибковою активністю в концентраціях 31,25-250 мкг/мл.Експериментальна частина. Взаємодією 4-хлоропіразоло[1,5-a]піразинів із первинними та вторинними алкіламінами за кімнатної температури або при кип’ятінні в етанолі отримані нові похідні 4-амінопіразоло[1,5-a] піразинів, будова яких доведена методами ЯМР 1Н (13С) спектроскопії та хроматомас-спектрометрії. Результати мікробіологічного скринінгу з використанням мікрометоду дворазових серійних розведень у рідкому поживному середовищі показали, що синтезовані сполуки виявляють помірну бактерицидну дію.Висновки. Знайдено, що реакція 4-хлоропіразоло[1,5-a]піразинів із первинними та вторинними алкіламінами є зручним методом синтезу амінопіразоло[1,5-a]піразинів, які виявляють помірну антимікробну активність по відношенню до бактерій S. aureus 209, B. subtilis ATCC6633, M. luteus 4698 та грибів С. ablicans 669/1080 і С. krusei ATCC 6258
Синтез та циклофункціоналізація (1,3-тіазолідин-2-іліден)кетонів
Get PDFAim. To develop a new approach to the design of (1,3-thiazolidin-2-ylidene)ketones and expansion of their synthetic potential as convenient building blocks in the reactions of [3+2]- and [3+3]-cyclization.Results and discussion. Еlectrophilic intramolecular cyclization (EIC) of N-allythioamides of β-ketoacids using phosphoric acid or iodine is a convenient synthetic method to obtain new (5-methyl- and 5-iodomethyl-1,3-thiazolidine-2-ylidene)ketones. Cyclization of ketones with maleic anhydride leads to derivatives of 2,3-dihydropyrrolo[2,1-b][1,3]thiazole. [3+3]-Cyclocondensation with methyl propiolate and dimethyl acetylenedicarboxylate results in formation of the functionalized [1,3]thiazolo[3,2-a]pyridine derivatives.Experimental part. (5-Methyl- and 5-iodomethyl-1,3-thiazolidin-2-ylidene)ketones were synthesized from N-allylthioamides using phosphoric acid or iodine in chloroform. (1,3-Thiazolidin-2-ylidene)ketones react with maleic anhydride, methyl acetylenecarboxylate or dimethyl acetylenedicarboxylate resulting in a 2,3-dihydropyrrolo[2,1-b][1,3]thiazole-5(6H)-one and 2,3-dihydro-5H-[1,3]thiazolo[3,2-a]pyridine derivatives.Conclusions. A convenient method of [5-methyl- and 5-iodomethyl-1,3-thiazolidin-2-ylidene]ketones preparation based on the EIC of N-allylthioamides of β-ketoacids has been developed using phosphoric acid and iodine. The (1,3-thiazolidin-2-ylidene)ketones synthesized can be useful in cyclization reactions leading to functional pyrrolo[2,1-b][1,3]thiazole and [1,3]thiazolo[3,2-a]pyridine derivatives.Цель работы – разработка нового подхода к конструированию (1,3-тиазолидин-2-илиден)кетонов и расширение их синтетического потенциала как удобных структурных блоков в реакциях [3+2]- и [3+3]-циклизации.Результаты и их обсуждение. Показано, что электрофильная внутримолекулярная циклизация (ЭВЦ) N-аллилтиоамидов β-кетокислот, инициированная фосфорной кислотой или йодом, является удобным методом синтеза новых (5-метил- и 5-йодметил-1,3-тиазолидин-2-илиден)кетонов. Их циклизацией с малеиновым ангидридом получены новые производные 2,3-дигидропирроло[2,1-b][1,3]тиазола, а с метиловыми эфирами ацетиленмоно- и дикарбоновой кислот – функциональные производные [1,3]тиазоло[3,2-a]пиридина.Экспериментальная часть. Действием на N-аллилтиоамиды фосфорной кислоты или йода в хлороформе синтезированы (5-метил- и 5-йодметил-1,3-тиазолидин-2-илиден)кетоны, которые реагируют с малеиновым ангидридом, метилацетиленкарбоксилатом или диметилацетилендикарбоксилатом с образованием производных 2,3-дигидропирроло[2,1-b][1,3]тиазол-5(6H)-она и 2,3-дигидро-5H-[1,3]тиазоло[3,2-a]пиридина. Выводы. Разработан удобный метод получения [5-метил- и 5-йодметил-1,3-тиазолидин-2-илиден]кетонов, основанный на ЭВЦ N-аллилтиоамидов β-кетокислот под действием фосфорной кислоты и йода. Синтезированные (1,3-тиазолидин-2-илиден)кетоны могут быть использованы в реакциях циклизации, которые приводят к функциональным производных пирроло[2,1-b][1,3]тиазола и [1,3]тиазоло[3,2-a]пиридина.Мета роботи – розробка нового підходу до конструювання (1,3-тіазолідин-2-іліден)кетонів та розширення їх синтетичного потенціалу як зручних структурних блоків у реакціях [3+2]- та [3+3]-циклізації.Результати та їх обговорення. Показано, що електрофільна внутрішньомолекулярна циклізація (ЕВЦ) N-алілтіоамідів β-кетокислот ініційована фосфорною кислотою або йодом є зручним методом синтезу нових (5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден)кетонів. Їх циклізацією із малеїновим ангідридом отримані похідні 2,3-дигідропіроло[2,1-b][1,3]тіазолу. Взаємодія з метиловими естерами ацетиленмоно- та дикарбонової кислот за схемою [3+3]-циклоконденсації приводить до анелювання піридинового ядра та одержання функціональних похідних [1,3]тіазоло[3,2-a]піридину. Експериментальна частина. Дією на N-алілтіоаміди фосфорної кислоти або йоду в хлороформі синтезовані (5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден)кетони, які реагують із малеїновим ангідридом, метилацетиленкарбоксилатом або диметилацетилендикарбоксилатом з утворенням похідних 2,3-дигідропіроло[2,1-b][1,3]тіазол-5(6H)-ону та 2,3-дигідро-5H-[1,3]тіазоло[3,2-a]піридину. Висновки. Розроблено зручний метод одержання [5-метил- та 5-йодометил-1,3-тіазолідин-2-іліден]кетонів, що ґрунтується на ЕВЦ N-алілтіоамідів β-кетокислот під дією фосфорної кислоти та йоду. Синтезовані (1,3-тіазолідин-2-іліден)кетони можуть бути використані в реакціях циклізації, які приводять до функціональних похідних піроло[2,1-b][1,3]тіазолу та [1,3]тіазоло[3,2-a]піридину
Вивчення взаємодії 4,6-дихлоропіримідин-5-карбальдегіду з естерами гліцину
Get PDFAim. To study the interaction of 4,6-dichloropyrimidine-5-carbaldehyde with methyl- and with tert-butylglycinate depending on the reaction conditions.Results and discussion. It has been found that the reaction of 4,6-dichloro-5-formylpyrimidine with hydrochlorides of glycine esters in the presence of triethylamine leads to obtaining derivatives of N-(5-formylpyrimidin-4-yl)glycinate and cyclization products: pyrrolo[2,3-d]pyrimidine and pyrido[2,3-d]pyrimidine.Experimental part. The interaction of 4,6-dichloropyrimidine-5-carbaldehyde with methyl or tert-butyl glycinate in methanol in the presence of triethylamine depending on the molar ratio gives the mixture of 5-hydroxy-6,7-dihydro-5H-pyrrolo[2,3-d]pyrimidine and 6-amino-4-chloro-7-oxopyrido[2,3-d]pyrimidine-8(7H)-yl)acetate.The composition and structure of the compounds synthesized have been confirmed by NMR-spectroscopy, chromatography mass-spectrometry and elemental analysis.Conclusions. The previously unknown derivatives of pyrrolo[2,3-d]pyrimidine and pyrido[2,3-d]pyrimidine have been obtained as a result of the interaction of 4,6-dichloro-5-formylpyrimidine with methyl and tert-butylglycinate.The reaction features depending on the reactants ratio have been studied. The prospects for the synthesis of potential biologically active compounds from 6-amino-4-chloro-7-oxopyrido[2,3-d]pyrimidine-8(7H)-yl)acetate have been described.Цель работы – исследование реакции 4,6-дихлорпиримидин-5-карбальдегида с метил- и третбутилглицинатами с целью выявления особенностей взаимодействия в зависимости от условий реакции.Результаты и их обсуждения. Установлено, что реакция 4,6-дихлор-5-формилпиримидина с гидрохлоридами эфиров глицина в присутствии триэтиламина приводит к получению производных N-(5-формилпиримидин-4-ил)глицината и продуктов циклизации – пирроло[2,3-d]пиримидина и пиридо[2,3-d]пиримидина.Экспериментальная часть. 4,6-Дихлорпиримидин-5-карбальдегид реагирует с метил- и третбутилглицинатами в метаноле в присутствии триэтиламина в зависимости от мольного соотношения реагентов с образованием смеси производных N-(5-формилпиримидин-4-ил)глицината, 5-гидрокси-6,7-дигидро-5H-пирроло[2,3-d]пиримидина и 6-амино-4-хлор-7-оксопиридо[2,3-d]пиримидин-8(7H)-ил)ацетата, строение и состав которых доказано с использованием методов ЯМР спектроскопии, хроматомассспектрометрии и элементного анализа.Выводы. Реакцией 4,6-дихлор-5-формилпиримидина с метил- и трет-бутилглицинатами синтезированы неизвестные ранее производные пирроло[2,3-d]пиримидина и пиридо[2,3-d]пиримидина, выявлены особенности взаимодействия в зависимости от соотношения реагентов реакции, а также показаны перспективы получения ряда потенциальных биоактивных соединений с 6-амино-4-хлор-7-оксопиридо[2,3-d]пиримидин-8(7H)-ил)ацетата.Мета роботи – дослідження реакції 4,6-дихлоропіримідин-5-карбальдегіду з метил- та трет-бутилгліцинатами з метою виявлення особливостей взаємодії в залежності від умов реакції.Результати та їх обговорення. Встановлено, що реакція 4,6-дихлоро-5-формілпіримідину з гідрохлоридами естерів гліцину в присутності триетиламіну приводить до одержання похідних N-(5-формілпіримідин-4-іл)гліцинату та продуктів циклізації – піроло[2,3-d]піримідину та піридо[2,3-d]піримідину.Експериментальна частина. 4,6-Дихлоропіримідин-5-карбальдегід реагує з метил- і трет-бутилгліцинатами в метанолі в присутності триетиламіну в залежності від мольного співвідношення реагентів з утворенням суміші похідних N-(5-формілпіримідин-4-іл)гліцинату, 5-гідрокси-6,7-дигідро-5H-піроло[2,3-d]піримідину та 6-аміно-4-хлоро-7-оксопіридо[2,3-d]піримідин-8(7H)-іл)ацетату, структура та склад яких доведені з використанням методів ЯМР-спектроскопії, хроматомас-спектрометрії та елементного аналізу.Висновки. Реакцією 4,6-дихлоро-5-формілпіримідину з метил- та трет-бутилгліцинатами синтезовані невідомі раніше похідні піроло[2,3-d]піримідину та піридо[2,3-d]піримідину, виявлені особливості взаємодії в залежності від співвідношення реагентів реакції, а також показані перспективи отримання ряду потенційних біоактивних сполук з 6-аміно-4-хлоро-7-оксопіридо[2,3-d]піримідин-8(7H)-іл)ацетату
Протон-ініційована циклізація N-aлкіламідів стирилоцтових кислот. Синтез 5-арилпіролідин-2-онів
Get PDFAim. To study the effect of the structural parameters of styrylacetic acid amides on the course of the reaction of the electrophilic intramolecular cyclization under the action of polyphosphoric acid and search the rational approaches to obtain N-unsubstituted 5-arylpyrrolidine-2-ones.Results and discussion. The literature sources related to the main methods of synthesis, as well as the biological activity of 5-arylpyrrolidine-2-ones, have been analyzed and systematized. The regiochemistry of the cyclization of N-unsubstituted and N-alkyl amides of styrylacetic acids has been studied using polyphosphoric acid (PPA).Experimental part. It has been found that N-unsubstituted styrylacetic acid amides when heating at 100 °C in PPA are cyclized to 5-arylpyrrolidine-2-ones with the yields of 44-58 %. For N-tert-butylamides with donor substituents in the styrenic moiety of the molecule the cyclization under similar conditions is accompanied with elimination of the N-alkyl fragment resulting in N-unsubstituted 5-arylpyrrolidine-2-ones with the yields of 50-95 %. Lactamization of N-benzylamide and N-isopropylamides under the action of PPA proceeds with formation of 1-alkyl-5-arylpyrrolidine-2-ones.Conclusions. It has been found that the proton-initiated cyclization of N-unsubstituted and N-tert-butylamides of styrylacetic acid with donor substituents in the styrene fragment in polyphosphoric acid when heating at 100 °C is a preparative convenient method for the synthesis of 1-unsubstituted 5-arylpyrrolidine-2-ones. A similar reaction of N-benzyl (isopropyl) amides leads to the preferential formation of 1-alkyl-5-arylpyrrolidine-2-ones.Целью работы является исследование влияния структурных параметров амидов стирилуксусных кислот на протекание реакции электрофильной внутримолекулярной циклизации под действием полифосфорной кислоты и поиск рациональных подходов к получению N-незамещенных 5-арилпирролидин-2-онов.Результаты и их обсуждение. Проанализированы и систематизированы литературные источники, относящиеся к основным методам синтеза, а также биологической активности пирролидин-2-онов.Исследована региохимия циклизации N-незамещенных и N-алкиламидов стирилуксусных кислот под действием полифосфорной кислоты (ПФК).Экспериментальная часть. Выявлено, что N-незамещенные амиды стирилуксусных кислот при нагревании до 100 °С в ПФК циклизуются в 5-арилпирролидин-2-оны с выходами 44-58 %. Для N-трет-бутиламидов с донорными заместителями в стирольной части молекулы циклизация в аналогичных условиях сопровождается отщеплением N-алкильного фрагмента и приводит к N-незамещенным 5-арилпирролидин-2-онам с выходами 50-95 %. Лактамизация N-бензиламида и N-изопропиламидов под действием ПФК протекает без фрагментации с образованием 1-алкил-5-арилпирролидин-2-онов.Выводы. Найдено, что протон-инициированная циклизация N-трет-бутиламидов стирилуксусных кислот с донорными заместителями в стирольном фрагменте при 100 °С в полифосфорной кислоте является препаративно удобным методом синтеза 1-незамещенных 5-арилпирролидин-2-онов. Аналогичная реакция N-бензил(изопропил)амидов приводит к преимущественному образованию 1-алкил-5-арилпирролидин-2-онов.Метою роботи є дослідження впливу структурних параметрів амідів стирилоцтових кислот на перебіг реакції електрофільної внутрішньомолекулярної циклізації під дією поліфосфорної кислоти та пошук раціональних підходів до отримання N-незаміщених 5-арилпіролідин-2-онів.Результати та їх обговорення. Проаналізовані та систематизовані літературні джерела, які стосуються основних методів синтезу та біологічної активності 5-арилпіролідин-2-онів. Досліджена регіохімія циклізації N-незаміщених та N-алкіламідів стирилоцтових кислот під дією поліфосфорної кислоти (ПФК).Експериментальна частина. Знайдено, що N-незаміщені аміди стирилоцтових кислот при нагріванні до 100 оС в ПФК циклізуються у 5-арилпіролідин-2-они із виходами 44-58 %. Для N-трет-бутиламідів з донорними замісниками в стирильній частині молекули циклізація в аналогічних умовах супроводжується відщепленням N-алкільного фрагмента, що приводить до N-незаміщених 5-арилпіролідин-2-онів з виходaми 50-95 %. Лактамізація N-бензил- та N-ізопропіламідів під дією ПФК перебігає з утворенням відповідних 1-алкіл-5-арилпіролідин-2-онів.Висновки. Знайдено, що протон-ініційована циклізація N-незаміщених та N-трет-бутиламідів стирилоцтових кислот з донорними замісниками в стирильному фрагменті при 100 °С в поліфосфорній кислоті є препаративно зручним методом синтезу 1-незаміщених 5-арилпіролідин-2-онів. Аналогічна реакція N-бензил(ізопропіл)амідів приводить до переважного утворення 1-заміщених 5-арилпіролідин-2-онів
Доміно-реакції ізатинів з 5-амінопіразолами та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діоном
Get PDFAim. To determine the direction of the interaction of isatins with 5-amino-pyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione under different conditions.Results and discussion. The domino-reactions of isatins, 5-aminopyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione (Meldrum’s acid) in the alcoholic medium are completed by formation of a mixture of pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones and 3-(5-aminopyrazol-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines with the predominant content of spiro compounds. 3-(5-Aminopyrazol-4-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines may turn into pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones very slowly only as a result of retrograde fragmentation to isatin and aminopyrazole in the presence of Meldrum’s acid.Experimental part. The mixtures of pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones and 3-(5-aminopyrazol-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines separated by crystallization were obtained by boiling in methanol of the equimolar quantity of isatins, 5-aminopyrazoles and Meldrum’s acids. The yield for spiro compounds is 26-82 %, and for 3-(5-aminopyrazole-3-yl)-3-hydroxy-2-oxindolines it is 5-23 %. The transformation of the latter into the spiro compound in the presence of Meldrum’s acid occurs with prolonged boiling in the alcoholic medium and is accompanied with extremely low yields. The structure of all compounds synthesized has been proven by 1H NMR, mass spectra and elemental analysis.Conclusions. It has been found that in the three-component reactions of isatins, 5-aminopyrazoles and 2,2-dimethyl-1,3-dioxane-4,6-dione there are two competing directions of the interaction of isatin with nucleophiles. One of them is the nucleophilic addition of the C4 reaction center of aminopyrazole to the carbonyl group of isatin, which results in 3-(5-aminopyrazol-4-yl)-3-hydroxy-2-oxidolines. Another one is the Knoevenagel condensation of isatin with dioxane-4,6-dione – a domino process that starts formation of the predominant reaction products – pyrazolo[3,4-b]pyridine-4-spiroindolinones.Цель работы – установить направленность взаимодействия изатинов с 5-аминопиразолами и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-дионом в разных условиях.Результаты и их обсуждение. Домино-реакции изатинов, 5-аминопиразолов и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-диона (кислоты Мельдрума) в спиртовой среде завершаются образованием смесей пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов и 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов с преобладающим содержанием спиро-соединений. 3-(5-Аминопиразол-4-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолины лишь в результате ретрораспада на исходные изатин и аминопиразол в присутствии кислоты Мельдрума могут очень медленно с низкими выходами превращаться в пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолиноны.Экспериментальная часть. Кипячением в метаноле эквимольных количеств изатинов, 5-аминопиразолов и кислоты Мельдрума получены смеси пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов и 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов, которые разделены кристаллизацией. Выход спиро-соединений составляет 26-82 %, а 3-(5-аминопиразол-3-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинов – 5-23 %. Превращение последних в присутствии кислоты Мельдрума в спиро-соединения происходит при длительном кипячении в спиртовой среде и сопровождается крайне низкими выходами. Строение и состав всех синтезированных соединений доказаны данными ЯМР 1Н, масс-спектров и элементным анализом.Выводы. Установлено, что в трехкомпонентных реакциях изатинов, 5-аминопиразолов и 2,2-диметил-1,3-диоксан-4,6-диона реализуются два конкурирующих направления взаимодействия изатина с нуклеофилами. Одно из них – нуклеофильное присоединение С4 реакционного центра аминопиразола к карбонильной группе изатина приводит к 3-(5-аминопиразол-4-ил)-3-гидрокси-2-оксиндолинам. А второе – конденсация изатина с диоксан-4,6-дионом по Кневенагелю инициирует домино-процесс, который завершается образованием основных продуктов реакции – пиразоло[3,4-b]пиридин-4-спироиндолинонов.Мета роботи – встановити направленість взаємодії ізатинів з 5-амінопіразолами та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діоном у різних умовах.Результати та їх обговорення. Доміно-реакції ізатинів, 5-амінопіразолів та 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діону (кислоти Мельдрума) у спиртовому середовищі завершуються утворенням суміші піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів та 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів з переважним вмістом спіро-сполук. 3-(5-Амінопіразол-4-іл)-3-гідрокси-2-оксіндоліни лише в результаті ретророзпаду на вихідні ізатин та амінопіразол у присутності кислоти Мельдрума можуть дуже повільно з низькими виходами перетворюватися на піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінони.Експериментальна частина. Кип’ятінням у метанолі еквімольних кількостей ізатинів, 5-амінопіразолів та кислоти Мельдрума одержано суміші піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів та 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів, які розділені кристалізацією. Вихід спіро-сполук складає 26-82 %, а 3-(5-амінопіразол-3-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів – 5-23 %. Перетворення останніх у присутності кислоти Мельдрума на спіро-сполуки відбувається при тривалому кип’ятінні у спиртовому середовищі і супроводжується вкрай низькими виходами. Структуру і склад усіх синтезованих сполук доведено даними ЯМР 1Н, мас-спектрів і елементним аналізом.Висновки. Встановлено, що у трикомпонентних реакціях ізатинів, 5-амінопіразолів і 2,2-диметил-1,3-діоксан-4,6-діону реалізуються два конкуруючих напрямки взаємодії ізатину з нуклеофілами. Один з них – нуклеофільне приєднання С4 реакційного центра амінопіразолу до карбонільної групи ізатину приводить до 3-(5-амінопіразол-4-іл)-3-гідрокси-2-оксіндолінів. А інший – конденсація ізатину з діоксан-4,6-діоном за Кньовенагелем започатковує доміно-процес, який завершується утворенням переважних продуктів реакції – піразоло[3,4-b]піридин-4-спіроіндолінонів
Доміно-реакції 1,2-бензоксатин-4(3Н)-он 2,2-діоксиду, гетаренкарбальдегідів та активних метиленових нітрилів у побудові нових 2-аміно-4Н-піранів і вивчення їх антимікробних властивостей
Get PDFMulticomponent domino reactions are an effective modern approach in the synthesis of different types of organic compounds, including biologically active pyrans.Aim. To study the three-component interaction of 1,2-benzoxathiin-4(3H)-one 2,2-dioxide with different hetarenecarbaldehydes and active methylene nitriles in order to synthesize new 2-amino-4H-pyran derivatives, as well as the antimicrobial activity of the compounds obtained.Results and discussion. 2-Amino-4-heteryl-4,6-dihydropyrano[3,2-c][2,1]benzoxathiin-3-carbonitrile 5,5-dioxides were obtained by stepwise and multicomponent reactions of 1,2-benzoxathiin-4(3H)-one 2,2-dioxide with hetarenecarbaldehydes and malononitrile. For the same interaction with ethyl cyanoacetate the reaction selectivity decreased and not only target ethyl 2-amino-4H-pyran-3-carboxylates were obtained, but also triethylammonium salts of bis(1,2-benzoxathiin-2,2-dioxo-4-ol-3-yl)(heteryl)methane. The latter were also purposefully synthesized by the two-component reaction of 1,2-benzoxathiin-4(3H)-one 2,2-dioxide with hetarenecarbaldehydes in the presence of triethylamine. The compounds obtained revealed a higher antimicrobial activity against gram-positive bacteria and fungi compared to the reference drugs.Experimental part. 3-Amino-4-heteryl-4,6-dihydropyrano[3,2-c][2,1]benzoxathiin-3-carbonitrile 5,5-dioxides and triethylammonium 3-[1-(4-hydroxy-2,2-dioxido-1,2-benzoxathiin-3-yl)heteryl]-1,2-benzoxathiin-4-olate 2,2-dioxides were synthesized. The antimicrobial activity of the compounds synthesized was studied by the agar diffusion method.Conclusions. It has been proven that the multicomponent format for the three-component interaction of 1,2-benzoxathiin-4(3H)-one 2,2-dioxide with hetarenecarbaldehydes and active methylene nitriles is more favorable and convenient than the stepwise approach to obtain new derivatives of 2-amino-4H-pyrans. Triethylammonium 3-[(4-hydroxy-2,2-dioxido-2,1-benzoxathiin-3-yl)heteryl]-2,1-benzoxathiin-5-olate 2,2-dioxides have been also synthesized. The antimicrobial properties of the compounds obtained are higher than in the reference drugs, especially against gram-positive bacteria and fungi.Многокомпонентные домино-реакции представляют собой эффективный современный подход в синтезе различных органических соединений, включая биологически активные пираны.Целью данной работы было изучить трехкомпонентное взаимодействие 1,2-бензоксатиин-4(3H)-он 2,2-диоксида с различными гетероциклическими альдегидами и метиленактивными нитрилами для синтеза производных 2-амино-4Н-пирана, а также исследовать антимикробную активность полученных соединений.Результаты и их обсуждение. 2-Амино-4-гетерил-4,6-дигидропирано[3,2-с][2,1]бензоксатиин-3-карбонитрил 5,5-диоксиды получали путем ступенчатых и многокомпонентных реакций 1,2-бензоксатиин-4(3H)-он 2,2-диоксида с гетероциклическими альдегидами и малонодинитрилом. При использовании в качестве метиленактивного нитрила этилцианоацетата избирательность реакции снижалась, и были получены не только целевые этил 2-амино-4Н-пиран-3-карбоксилаты, но также триэтиламмониевые соли бис(1,2-бензоксатиин-2,2-диоксо-4-ол-3-ил)(гетерил)метана. Последние также были целенаправленно синтезированы путем двухкомпонентной реакции 1,2-бензоксатин-4(3H)-он-2,2-диоксида с гетероциклическими альдегидами в присутствии триэтиламина. Полученные соединения показали более высокую противомикробную активность в отношении грамположительных бактерий и грибов, чем препараты сравнения.Экспериментальная часть. Были получены 3-амино-4-гетерил-4,6-дигидропирано[3,2-с][2,1]бензоксатиин-3-карбонитрил-5,5-диоксиды и триэтиламмоний 3-[1-(4-гидрокси-2,2-диоксидо-1,2-бензоксатиин-3-ил)гетерил]-1,2-бензоксатиин-4-олат 2,2-диоксиды. Антимикробную активность синтезированных соединений изучали методом диффузии в агар.Выводы. В ходе исследования была показана предпочтительность многокомпонентного формата для получения новых производных 2-амино-4H-пирана путем трехкомпонентного взаимодействия 1,2-бензоксатиин-4(3H)-он 2,2-диоксида с гетероциклическими альдегидами и метиленактивными нитрилами. Триэтиламмоний 3-[(4-гидрокси-2,2-диоксидо-2,1-бензоксатиин-3-ил)гетерил]-2,1-бензоксатиин-5-олат 2,2-диоксиды были синтезированы двухкомпонентной реакцией 1,2-бензоксатиин-4(3H)-он 2,2-диоксида и гетероциклических альдегидов. Антимикробная активность полученных соединений выше, чем у препаратов сравнения, особенно в отношении грамположительных бактерий и грибов.Одним із ефективних сучасних підходів до синтезу органічних сполук, в тому числі біологічно активних піранів, є багатокомпонентні доміно-реакції.Метою даної роботи було дослідити трикомпонентну взаємодію 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он 2,2-діоксиду з гетероциклічними альдегідами та метиленактивними нітрилами для синтезу похідних 2-аміно-4Н-пірану та визначити антимікробну активність одержаних сполук.Результати та їх обговорення. 2-Аміно-4-гетерил-4,6-дигідропірано[3,2-с][2,1]бензоксатіїн-3-карбонітрил 5,5-діоксиди були одержані шляхом ступінчатих та багатокомпонентних реакцій 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он 2,2-діоксиду з гетероциклічними альдегідами і малонодинітрилом. При використанні як метиленактивного нітрилу етилціаноацетату були одержані не лише цільові етил 2-аміно-4Н-піран-3-карбоксилати, але також триетиламонієві солі біс(1,2-бензоксатіїн-2,2-діоксо-4-ол-3-іл)(гетерил)метану. Останні також були цілеспрямовано синтезовані шляхом двокомпонентної реакції 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он-2,2-діоксиду з гетероциклічними альдегідами в присутності триетиламіну. Одержані сполуки показали більш високу антимікробну активність щодо грампозитивних бактерій і грибів, ніж препарати порівняння.Експериментальна частина. Були одержані 3-аміно-4-гетерил-4,6-дигідропірано[3,2-с][2,1]бензоксатіїн-3-карбонітрил-5,5-діоксиди та триетиламоній 3-[1-(4-гідрокси-2,2-діоксидо-1,2-бензоксатіїн-3-іл)гетерил]-1,2-бензоксатіїн-4-олат 2,2-діоксиди. Антимікробну активність синтезованих сполук вивчали методом дифузії в агар.Висновки. В ході дослідження була показана перевага багатокомпонентного підходу для синтезу нових похідних 2-аміно-4H-пірану шляхом взаємодії 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он 2,2-діоксиду з гетероциклічними альдегідами та метиленактивними нітрилами. Триетиламоній 3-[(4-гідрокси-2,2-діоксидо-2,1-бензоксатіїн-3-іл)гетерил]-2,1-бензоксатіїн-5-олат 2,2-діоксиди були одержані двокомпонентною взаємодією 1,2-бензоксатіїн-4(3H)-он 2,2-діоксиду з гетероциклічними альдегідами. Антимікробна активність отриманих сполук вище, ніж у препаратів порівняння, особливо щодо грампозитивних бактерій і грибів
Молекулярний докінг і оцінка тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4]арену як платформи для конструювання інгібіторів глутатіон-S-трансферази
Get PDFIt is known that overexpression of isozymes of glutathione S-transferase family is one of the causes for the resistance of cancer cells to the action of drugs. Therefore, inhibitors of these enzymes can be considered as potential drugs.Aim. To assess in silico calix[4]arene, thiacalix[4]arene, and sulfonyl alkyl[4]arene as a molecular platform for designing inhibitors of glutathione S-transferase.Results and discussion. Docking models of complexes of glutathione S-transferase with α-hydroxymethylphosphonate derivatives of calix[4]arene, thiacalix[4]arene, and sulfonylcalix[4]arene were calculated and analyzed. The binding models obtained by AutoDock 4.2 program were assessed by the molecular dynamics simulations. It has been shown that sulfonyl groups of the sulfonylcalix[4]arene macrocycle can be involved in additional stabilization of the enzyme-inhibitor complex. In addition, the affinity of the inhibitors to the enzyme depends on the stereoisomeric α-hydroxymethylphosphonate residues located at the upper rim of the macrocycle.Experimental part. Molecular docking of macrocyclic compounds to the active site region of glutathione S-transferase was performed using AutoDock 4.2 and AutoDock Vina. Molecular dynamics was modeled using NAMD 2.10 program.Conclusions. It has been determined that sulfonylcalix[4]arene can be a promising molecular platform for designing inhibitors of glutathione S-transferase.Известно, что избыточная экспрессия изоферментов семейства глутатион-S-трансфераз является одной из причин устойчивости раковых клеток к действию лекарственных препаратов. Поэтому ингибиторы этих ферментов могут быть потенциальными лекарственными средствами.Целью работы была сравнительная оценка in silico каликс[4]арена, тиакаликс[4]арена и сульфонилкаликс[4]арена в качестве молекулярной платформы для конструирования ингибиторов глутатион-S-трансферазы. Результати и их обсуждение. Рассчитаны и проанализированы докинг-модели комплексов глутатион-S-трансферазы с α-гидроксиметилфосфонатными производными каликс[4]арена, тиакаликс[4]арена и сульфонилкаликс[4]арена. Полученные с помощью программы AutoDock 4.2 модели связывания были оценены методом молекулярной динамики. Показано, что сульфонильные группы сульфонилкаликс[4] ареновой макроциклической платформы могут стабилизировать фермент-ингибиторный комплекс. Кроме этого, cродство ингибиторов к ферменту зависит от стереоизомерии α-гидроксиметилфосфоновых остатков на верхнем ободе макроцикла. Экспериментальная часть. Молекулярный докинг макроциклических соединений в область активного центра глутатион-S-трансферазы выполнен с использованием программ AutoDock 4.2 и AutoDock Vina. Моделирование методом молекулярной динамики проведено с помощью программы NAMD 2.10. Выводы. Установлено, что сульфонилкаликс[4]арен может быть перспективной молекулярной платформой для конструирования ингибиторов глутатион-S-трансферазы.Відомо, що надлишкова експресія ізоферментів родини глутатіон-S-трансфераз є однією з причин стійкості ракових клітин до дії лікарських препаратів. Тому інгібітори цих ферментів можуть бути потенційними лікарськими засобами.Метою роботи була порівняльна оцінка in silico калікс[4]арену, тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4] арену як молекулярної платформи для конструювання інгібіторів глутатіон-S-трансферази.Результати та їх обговорення. Розраховані і проаналізовані докінг-моделі комплексів глутатіон-S-трансферази з α-гідроксиметилфосфонатними похідними калікс[4]арену, тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4]арену. Отримані за допомогою програми AutoDock 4.2 моделі зв’язування були оцінені методом молекулярної динаміки. Показано, що сульфонільні групи сульфонілкалікс[4]аренової макроциклічної платформи можуть бути додатково залучені до стабілізації фермент-інгібіторного комплексу. Крім того, спорідненість інгібіторів до ферменту залежить від стереоізомерії α-гідроксиметилфосфонових залишків, розташованих на верхньому вінці макроциклу.Експериментальна частина. Молекулярний докінг макроциклічних сполук в область активного центру глутатіон-S-трансферази було здійснено з використанням програм AutoDock 4.2 та AutoDock Vina. Моделювання методом молекулярної динаміки виконано за допомогою програми NAMD 2.10.Висновки. Встановлено, що сульфонілкалікс[4]арен може бути перспективною молекулярною платформою для конструювання інгібіторів глутатіон -S-трансферази
Синтез та фізико-хімічні властивості алкіл-2-((5-(1Н-тетразол-1-іл)метилен-4-R-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)етан(пропан,бенз)імідатів
Get PDFThe synthesis of new biologically active compounds that will replace expensive foreign medicines at the pharmaceutical market of Ukraine is one of the most important directions in development of modern pharmacy and medicine. The synthesis, study of physicochemical and biological properties of new compounds containing 1,2,4-triazole and 1H-tetrazole cores are important tasks of modern synthetic chemistry.Aim. To synthesize new highly efficient and low-toxic substances, namely alkil-2-((5-(1Н-tetrazole-1-yl)methyl-4-R-1,2,4-triazole-3-yl)thio)etan(propan,benz)imidates, and study physicochemical properties of all compounds synthesized.Results and discussion. Twelve new compounds have been obtained as a result of synthetic transformations, the structure of compounds synthesized has been confirmed by modern complex of physicochemical methods of analysis (IR-spectrophotometry, 1H NMR-spectroscopy, elemental analysis), and their individuality has been proven on an Agilent 1260 Infinity HPLC high-performance liquid chromatograph equipped with an Agilent 6120 mass spectrometer.Experimental part. As starting materials for the synthesis of alkil-2-((5-(1Н-tetrazole-1-yl)methyl-4-R-1,2,4-triazole-3-yl)thio)etan(propan,benz)imidates the corresponding 2-((5-(1Н-tetrazole-1-yl)methyl-4-R-1,2,4-triazole-3-yl)thio)aceto(propane,benzo)nitriles were used. The synthesis was carried out in the absolute alcohol medium (propanol, butanol, octanol or allyl alcohol) with chloroform. Conclusions. During synthetic and physicochemical studies the preparative methods for the synthesis of alkil-2-((5-(1Н-tetrazole-1-yl)methyl-4-R-1,2,4-triazole-3-yl)thio)etan(propan,benz)imidates have been developed, the structure of the compounds synthesized has been determined and finally confirmed.Одним из приоритетных направлений современной фармации и медицины является синтез новых отечественных биологически активных соединений, которые будут заменять дорогие зарубежные аналоги на фармацевтическом рынке. Сегодня актуальным является синтез, изучение физико-химических и биологических свойств новых соединений, которые включают ядра 1,2,4-триазола и 1,2,3,4-тетразола.Цель. Целенаправленный синтез соединений, содержащих ядро1,2,4-триазола и ядро 1Н-тетразола, изучение физико-химических свойств синтезированных соединений.Результаты и их обсуждение. В результате синтеза получено 12 новых соединений, строение которых подтверждено с помощью комплекса современных физико-химических методов анализа (ИК-спектрофотометрии, 1Н ЯМР-спектроскопии, элементного анализа), а их индивидуальность подтверждена с помощью жидкостного хроматографа Agilent 1260 Infinity HPLC, оборудованного масс-спектрометром Agilent 6120.Экспериментальная часть. Для синтеза алкил-2-((5-(1Н-тетразол-1-ил)метилен-4-R-1,2,4-триазол-3-ил)тио)этан(пропан,бенз)имидатов в качестве исходных веществ использовали 2-((5-(1Н-тетразол-1-ил)метил-4-R-1,2,4-триазол-3-ил)тио)ацето(пропан,бензо)нитрилы. Синтез проводили в среде соответствующего абсолютного спирта (пропанола, бутанола, октанола или аллилового спирта) в присутствии хлороформа.Выводы. Во время синтетических и физико-химических исследований разработаны препаративные методики синтеза алкил-2-((5-(1Н-тетразол-1-ил)метилен-4-R-1,2,4-триазол-3-ил)тио)этан(пропан,бенз)имидатов, установлено и окончательно подтверждено строение всех синтезированных соединений.Одним із пріоритетних напрямків сучасної фармації та медицини є синтез нових вітчизняних біологічно активних сполук, які будуть замінювати дорогі закордонні аналоги на фармацевтичному ринку. На теперішній час актуальним є синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей нових сполук, які містять ядра 1,2,4-триазолу та 1Н-тетразолу.Мета. Цілеспрямований синтез сполук, що містять ядро 1,2,4-триазолу та ядро 1Н-тетразолу, вивчення фізико-хімічних властивостей синтезованих сполук.Результати та їх обговорення. В результаті синтетичних перетворень отримано 12 нових сполук, будову яких підтверджено за допомогою комплексу сучасних фізико-хімічних методів аналізу (ІЧ-спектрофотометрії, 1Н ЯМР-спектроскопії, елементного аналізу), а їх індивідуальність підтвердили на рідинному хроматографі Agilent 1260 Infinity HPLC, обладнаного мас-спектрометром Agilent 6120.Експериментальна частина. Для синтезу алкіл-2-((5-(1Н-тетразол-1-іл)метилен-4-R-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)етан(пропан,бенз)імідатів як вихідні речовини використали 2-((5-(1Н-тетразол-1-іл)метил-4-R-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацето(пропан,бензо)нітрили. Синтез проводили у середовищі відповідного абсолютного спирту (пропанолу, бутанолу, октанолу або алілового спирту) у присутності хлороформу. Висновки. Під час синтетичних та фізико-хімічних досліджень розроблені препаративні методики синтезу алкіл-2-((5-(1Н-тетразол-1-іл)метилен-4-R-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)етан(пропан,бенз)імідатів, встановлено та остаточно підтверджено будову всіх синтезованих сполук
Дослідження комплексоутворення каліксaрeнів з фенолами методом ОФ ВЕРХ
Get PDFThe Host-Guest complexation of octakis(diphenoxyphosphoryloxy)tetramethylcalix[4]resorcinarene, 5,17-bis-(N-tolyliminomethyl)-25,27-dipropoxycalix[4]arene and 5,11,17,23-tetrakis(diisopropoxyphosphonyl)-25,26,27,28-tetrapropoxycalix[4]arene with a series of 11 phenols (phenol, p-fluorophenol, p-chlorophenol, p-bromophenol, pyrogallol, p-cresol, p-aminophenol, p-nitrophenol, salicylic aldehyde, guaiacol and veratrole) has been studied by the high-performance liquid chromatography (RP HPLC) method. Chromatographic characteristics and log P of industrial phenols have been determined. Using the relationship of the phenol retention factor k’ vs the calixarene concentration in the mobile phase the stability constants of the supramolecular complexes KA (29-331 M-1) have been determined. The stability constants of the calixarene complexes show that the Host-Guest interaction strongly depends on the nature of the substituents in the Host and Guest molecules. Calixresorcinarene functionalized by diphenoxyphosphoryl groups and calixarene containing tolyliminomethyl groups formed more stable complexes with some phenols compared to calixarene functionalized by diisopropoxyphosphonyl groups. In accordance with the molecular modeling data the complexation does not change the C2v flattened-cone conformation of the calixarene skeleton. The Host-Guest complexes are stabilized by the intermolecular hydrogen bonds of phenolic OH groups with oxygen atoms of P = O groups at the upper rim, and OH groups at the lower rim of the macrocycle. Hydrophobic interactions also participate in the complexation. Комплексообразование типа гость-хозяин oктакис-(дифеноксифосфорилокси)-тетраметилкаликс[4]резорцинарена, 5,17-бис-(N-толилиминометил)-25,27-дипропоксикаликс[4]aрена и 5,11,17,23-тетракис диизопропоксифосфонил)-25,26,27,28-тетрапропоксикаликс[4]aрена с серией 11 фенолов (фенол, п-фторфенол, п-хлорфенол, п-бромфенол, пирогаллол, п-крезол, п-аминoфенол, п-нитрофенол, салициловый альдегид, гваякол, вератрол) было исследовано методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ОФ ВЭЖХ). Определены хроматографические характеристики фенолов и рассчитаны значения их липофильности log P. С использованием зависимости коэффициентов удерживания фенолов k’ от концентрации каликсаренов в подвижой фазе определены константы устойчивости их супрамолекулярных комплексов KA, которые находятся в пределах 29-331 М-1. Значения констант устойчивости показали, что взаимодействие типа гость-хозяин в значительной мере зависит от природы заместителей в молекулах Гостя и Хозяина. Каликсрезорцинарен, функционализованный дифеноксифосфорилокси-группами, и каликсарен, содержащий толилиминометильные группы, давали более устойчивые комплексы с некоторыми фенолами, чем каликсарен с диизопропоксифосфонильными группами. Согласно данным молекулярного моделирования комплексообразование не приводит к изменению конформации каликсаренового скелета уплощенный конус C2v. Комплексы типа гость-хозяин стабилизируются межмолекулярными водородными связями фенольных OH-групп с атомами кислорода P = O групп верхнего обода макроцикла и OH-групп его нижнего обода. Гидрофобные взаимодействия также играют роль в комплексообразовании. Комплексоутворення типу гість-господар oктакіс-(дифеноксифосфорилокси)-тетраметилкалікс[4] резорцинарену, 5,17-біс-(N-толілімінометил)-25,27-дипропоксикалікс[4]aрену тa 5,11,17,23-тетракіс (діізопропоксифосфоніл)-25,26,27,28-тетрапропоксикалікс[4]aрену з низкою 11 фенолів (фенол, п-фторофенол, п-хлорофенол, п-бромофенол, пірогалол, п-крезол, п-амінoфенол, п-нітрофенол, саліциловий альдегід, гваякол, вератрол) було досліджено методом високоефективної рідинної хроматографії (ОФ ВЕРХ). Визначені хроматографічні характеристики фенолів та розраховано значення їх ліпофільності log P. З урахуванням залежності коефіцієнтів утримання фенолів k’ від концентрації каліксаренів у рухомій фазі визначені константи стійкості їх супрамолекулярних комплексів KA, які знаходяться в межах 29-331 М-1. Значення констант стійкості комплексів вказують на те, що взаємодія типу гість-господар значною мірою зумовлена природою замісників у молекулах гостя та господаря. Каліксрезорцинарен, функціоналізований дифеноксифосфорилокси-групами, і каліксарен, що містив толіліміно-групи, утворювали стійкіші комплекси з деякими фенолами порівняно з каліксареном, що містив діізопропоксифосфонільні групи. За даними молекулярного моделювання комплексоутворення не змінює конформацію каліксаренового кістяка C2v сплощений конус. Комплекси типу гість-господар стабілізуються міжмолекулярними водневими зв’язками фенольних OH-груп з атомами кисню P = O груп верхнього вінця і OH-груп нижнього вінця макроциклу. Гідрофобні взаємодії також відіграють роль у комплексоутворенні.