366 research outputs found
Sort by
Ацилювання індолілзаміщених β-кетонітрилів. Шлях до нових похідних індоло[2,3-c]пірилію та β-карболіну
Get PDFAim. To synthesize 4-cyanoindolo[2,3-c]pyrilium salts and examine their reactivity towards N-nucleophiles.Results and discussion. The acylation reaction of 2-(indolyl-3)-2-aroylacetonitriles under acid catalysis conditions was studied. 4-Cyanoindolo[2,3-c]pyrillium borofluorides were obtained, and ketonitrile enolacylates were isolated as by-products of the reaction. Treatment of the 4-cyanoindolo[2,3-c]pyrilium salts with ammonia led to 4-cyano-β-carbolines while the interaction of the salts with hydrazine hydrate resulted in formation of pyrazolo[3’,4’:5,6]pyrido[3,4‑b]indoles – derivatives of a new heterocyclic system. The latter are formed via recyclization involving the pyran ring and the cyano group.Experimental part. Upon the treatment of 2-(indolyl-3)-2-aroylacetonitriles with acetic anhydride/tetrafluoroboric acid mixture, the acylation of the indole fragment in position 2 was followed by cyclization, resulting in formation of 4-сyanoindolo[2,3-c]pyrilium salts. The reactivity of the pyrylium salts was studied on the examples of their interaction with N-nucleophiles – ammonia and hydrazine hydrate. The structure of the compounds synthesized was confirmed by 1H NMR, IR spectroscopy and elemental analysis.Conclusions. It has been found that moderate yields of 4-сyanoindolo[2,3-c]pyrilium salts are the result of competing acylation of the hydroxyl group of enol ketonitrile, which blocks the pyran ring formation. Recylization of the salts with ammonia leads to 4-cyano-β-carbolines. Transformation of the pyran ring with hydrazine hydrate proceeds with the participation of the cyano group as a tandem reaction with formation of pyrazolo[3’,4’:5,6]pyrido[3,4-b]indoles.Received: 22.06.2020 Revised: 03.10.2020 Accepted: 23.10.2020Мета. Синтезувати солі 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію і дослідити їх реакційну здатність щодо нітрогено-вмісних нуклеофілів.Результати та їх обговорення. Досліджено реакцію ацилювання 2-(індоліл-3)-2-ароїлацетонітрилів в умовах кислотного каталізу. Одержано борофториди 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію, виділено побічні продукти реакції – енолацилати кетонітрилів. Взаємодією солей 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію з амоніаком одержано 4-ціано-β-карболіни. Показано, що під час взаємодії катіона 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію з гідразин гідратом у рециклізації піранового циклу бере участь 4-ціаногрупа, у результаті чого утворюються піразоло[3’,4’:5,6]піридо[3,4-b]індоли – похідні нової гетероциклічної системи.Експериментальна частина. Під час взаємодії 2-(індоліл-3)-2-ароїлацетонітрилів із сумішшю оцтовий ангідрид/борофтористоводнева кислота ацилювання індольного фрагмента за положенням 2 супроводжується циклізацією з утворенням солей 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію. Реакційну здатність пірилієвих солей досліджено на прикладах їх взаємодії з N-нуклеофілами – амоніаком та гідразин гідратом. Структуру синтезованих сполук було підтверджено даними 1Н ЯМР-, ІЧ-спектроскопії та елементного аналізу.Висновки. З’ясовано, що помірні виходи борофторидів 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію зумовлює конкурентне ацилювання гідроксильної групи енолу кетонітрилу, яке блокує замикання піранового циклу. Рециклізація одержаних пірилієвих солей амоніаком призводить до 4-ціано-β-карболінів. Рециклізація піранового циклу гідразин гідратом відбувається за участю ціаногрупи, як тандемна реакція з утворенням піразоло[3’,4’:5,6]піридо[3,4-b]індолів.Мета. Синтезувати солі 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію і дослідити їх реакційну здатність щодо нітрогеновмісних нуклеофілів.Результати та їх обговорення. Досліджено реакцію ацилювання 2-(індоліл-3)-2-ароїлацетонітрилів в умовах кислотного каталізу. Одержано борофториди 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію, виділено побічні продукти реакції – енолацилати кетонітрилів. Взаємодією солей 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію з амоніаком одержано 4-ціано-β-карболіни. Показано, що під час взаємодії катіона 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію з гідразин гідратом у рециклізації піранового циклу бере участь 4-ціаногрупа, у результаті чого утворюються піразоло[3’,4’:5,6]піридо[3,4-b]індоли – похідні нової гетероциклічної системи.Експериментальна частина. Під час взаємодії 2-(індоліл-3)-2-ароїлацетонітрилів із сумішшю оцтовий ангідрид/борофтористоводнева кислота ацилювання індольного фрагмента за положенням 2 супроводжується циклізацією з утворенням солей 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію. Реакційну здатність пірилієвих солей досліджено на прикладах їх взаємодії з N-нуклеофілами – амоніаком та гідразин гідратом. Структуру синтезованих сполук було підтверджено даними 1Н ЯМР-, ІЧ-спектроскопії та елементного аналізу.Висновки. З’ясовано, що помірні виходи борофторидів 4-ціаноіндоло[2,3-c]пірилію зумовлює конкурентне ацилювання гідроксильної групи енолу кетонітрилу, яке блокує замикання піранового циклу. Рециклізація одержаних пірилієвих солей амоніаком призводить до 4-ціано-β-карболінів. Рециклізація піранового циклу гідразин гідратом відбувається за участю ціаногрупи, як тандемна реакція з утворенням піразоло[3’,4’:5,6]піридо[3,4-b]індолів.Received: 22.06.2020 Revised: 03.10.2020 Accepted: 23.10.202
Використання віртуального скринінгу з метою пошуку потенційних противірусних агентів для лікування коронавірусної хвороби COVID-19
Get PDFAim. To provide a brief literature review regarding the structure of the human coronavirus SARS-CoV-2, the mechanism of its replication and the role of viral proteases in this process; to analyze the ability of the known antiviral agents and compounds synthesized de novo in order to bind and inhibit the coronavirus main protease using computer simulation tools.Results and discussion. COVID-19 coronavirus has become a worldwide challenge in recent months. Taking into account the rapid spread and severity of COVID-19 among a significant part of the population there is an urgent need to develop effective medicines and appropriate treatment protocols, which, unfortunately, are not yet available. Currently, the search for molecules with an acceptable toxicity profile that are able to inhibit and/or stop coronavirus SARS-CoV-2 replication in the human body is very relevant. In this study, the virtual screening and molecular docking of both antiviral agents known and new compounds synthesized have been performed based on the structure of the main protease Mpro of SARS-CoV-2. The regularities identified during our study can be useful for searching and developing new antiviral drugs to control COVID-19 and other coronavirus infections. The analysis of the results of calculations of physicochemical characteristics of antiviral agents, as well as the determination of their binding sites with the main viral protease Mpro gives an optimistic assessment of the possibility to develop new drugs based on the structures of the known antiviral drugs or their modified analogs.Experimental part. Based on recent studies of the crystal structure of the virus main protease Mpro in the complex with various inhibitors (Protein Data Bank http://www.rcsb.org/pdb, the structure code – 6LU7) the virtual screening and molecular docking of 100 known antiviral agents and 50 novel compounds synthesized were performed. The screening data for the in vitro antimalarial activity of the compounds synthesized were presented. The following binding and physicochemical parameters of the ligand–protein interaction for all virus main protease potential inhibitors were calculated: binding affinity score (BAS), binding energy, lipophilicity (clogP) and topological polar surface area (TPSA). The protein and ligand structures were studied using Jmol, PyMol, and Avogadro graphics software packages. The virtual screening and molecular docking, as well as the analysis of the results were performed using a LigandScout 4.4 software package. Data on the antimalarial activity of 50 compounds synthesized were obtained from the Laboratory of Microbiology, Parasitology and Hygiene of theUniversity ofAntwerp (Belgium).Conclusions. According to the results of the virtual screening and molecular docking with protein 6LU7 it has been found that a number of the known antiviral drugs have a certain potential for their use as inhibitors of SARS-CoV-2 coronavirus main protease. Remdesivir and ritonavir substances have shown higher activity than the reference compound of the 6LU7 complex. The molecular docking of a series of compounds recently synthesized with the proven in vitro antimalarial activity has revealed that L1 – L6 compounds are promising candidates for further modification and development of new antiviral drugs to control coronavirus infection.Received: 02.04.2020Revised: 23.05.2020Accepted: 29.05.2020Цель. Представить краткий обзор литературных данных о строении коронавируса человека SARS-CoV-2, механизме его репродукции и роли вирусных протеаз в этом процессе. С помощью инструментов компьютерного моделирования проанализировать способность известных противовирусных агентов и de novo синтезированных соединений связывать и подавлять главную протеазу коронавируса.Результаты и их обсуждение. Коронавирусная болезнь COVID-19 за последние месяцы стала вызовом для всего мира. Учитывая быстрое распространение и тяжелое течение COVID-19 у значительной части населения, существует насущная необходимость в эффективных лекарственных средствах и соответствующих протоколах лечения, которых, к сожалению, пока нет. В настоящее время поиск молекул с приемлемым профилем токсичности, способных подавлять и/или прекращать репродукцию коронавируса SARS-CoV-2 в организме человека, является весьма актуальным. В представленной работе на основе данных о строении главной протеазы Mpro SARS-CoV-2 был проведен виртуальный скрининг и молекулярный докинг как известных противовирусных агентов, так и новых синтезированных соединений. Выявленные в ходе исследования закономерности могут быть полезными для поиска и разработки новых противовирусных лекарственных средств для борьбы с заболеванием COVID-19 и другими коронавирусными инфекционными болезнями. Анализ результатов расчетов физико-химических характеристик противовирусных агентов и определение сайтов их связывания с главной вирусной протеазой Mpro позволяет дать оптимистичную оценку возможности создания новых лекарственных средств на основе известных противовирусных лекарственных средств или их модифицированных аналогов.Экспериментальная часть. На основе анализа новейших исследований кристаллической структуры главной протеазы вируса Mpro в комплексе с различными ингибиторами (Protein Data Bank http://www.rcsb.org/pdb, код структуры – 6LU7) проведен виртуальный скрининг и молекулярный докинг 100 известных противовирусных агентов и 50 новых синтезированных соединений. Приведены данные скрининга in vitro антималярийной активности синтезированных соединений. Для всех потенциальных ингибиторов главной протеазы вируса рассчитаны параметры связывания и физико-химические параметры взаимодействия «лиганд–белок»: показатель сродства (BAS), энергия связывания, липофильность (clogP) и топологический индекс площади поверхности полярных групп молекулы лиганда (TPSA ). Изучение структуры белка и лиганда проводили с помощью графических программных пакетов Jmol, PyMol и Avogadro. Виртуальный скрининг и молекулярный докинг, а также анализ полученных результатов проводили с помощью программного комплекса LigandScout 4.4. Данные по антималярийной активности 50 синтезированных соединений были получены в Лаборатории микробиологии, паразитологии и гигиены Антверпенского университета (Бельгия).Выводы. По результатам виртуального скрининга и молекулярного докинга с белком 6LU7 было установлено, что ряд известных противовирусных лекарственных средств имеет определенную перспективу использования в качестве ингибиторов главной протеазы коронавируса SARS-CoV-2, а такие субстанции как ремдесивир и ритонавир характеризуются более высокой активностью, чем референтное соединение из комплекса 6LU7. Молекулярный докинг ряда новых, недавно синтезированных соединений с доказанной in vitro антималярийной активностью показал, что соединения L1 – L6 могут стать перспективными кандидатами для дальнейшей модификации и разработки новых противовирусных лекарственных средств для борьбы с коронавирусной инфекцией.Received: 02.04.2020Revised: 23.05.2020Accepted: 29.05.2020Мета. Надати скорочений огляд літературних даних стосовно будови коронавірусу людини SARS-CoV-2, механізму його репродукції та ролі вірусних протеаз у цьому процесі. За допомогою інструментів комп’ютерного моделювання проаналізувати здатність відомих противірусних агентів та de novo синтезованих сполук зв’язувати та пригнічувати головну протеазу коронавірусу.Результати та їх обговорення. Коронавірусна хвороба COVID-19 за останні місяці стала викликом для всього світу. З огляду на швидке поширення та важкий перебіг COVID-19 у значної частини населення існує нагальна потреба в ефективних лікарських засобах і відповідних протоколах лікування, які, на жаль, поки що відсутні. На теперішній час пошук молекул з прийнятним профілем токсичності, здатних пригнічувати та/або припиняти репродукцію коронавірусу SARS-CoV-2 в організмі людини, є вельми актуальним. У представленій роботі на основі даних про будову головної протеази Mpro SARS-CoV-2 було проведено віртуальний скринінг та молекулярний докінг як відомих противірусних агентів, так і нових синтезованих сполук. Виявлені в ході дослідження закономірності можуть бути корисними для пошуку та розробки нових противірусних лікарських засобів для боротьби з захворюванням COVID-19 та іншими коронавірусними інфекційними хворобами. Аналіз результатів розрахунків фізико-хімічних характеристик противірусних агентів та визначення сайтів їх зв’язування з головною вірусною протеазою Mpro дозволяє дати оптимістичну оцінку можливості створення нових лікарських засобів на основі відомих противірусних лікарських засобів або їх модифікованих аналогів.Експериментальна частина. На основі аналізу новітніх досліджень кристалічної структури головної протеази вірусу Mpro у комплексі з різними інгібіторами (Protein Data Bank http://www.rcsb.org/pdb, код структури – 6LU7) проведено віртуальний скринінг та молекулярний докінг 100 відомих противірусних агентів та 50 нових синтезованих сполук. Наведено дані скринінгу in vitro антималярійної активності синтезованих сполук. Для всіх потенційних інгібіторів головної протеази вірусу було розраховано параметри зв’язування та фізико-хімічні параметри взаємодії «ліганд–білок»: показник спорідненості (BAS), енергію зв’язування, ліпофільність (clogP) та топологічний індекс площі поверхні полярних груп молекули ліганду (TPSA). Вивчення структури білка та ліганду проводили за допомогою графічних програмних пакетів Jmol, PyMol та Avogadro. Віртуальний скринінг та молекулярний докінг, а також аналіз отриманих результатів проводили за допомогою програмного комплексу LigandScout 4.4. Дані щодо антималярійної активності 50 синтезованих сполук були отримані в Лабораторії мікробіології, паразитології та гігієни Антверпенського університету (Бельгія).Висновки. За результатами віртуального скринінгу та молекулярного докінгу з білком 6LU7 було встановлено, що низка відомих противірусних лікарських засобів має певну перспективу використання як інгібіторів головної протеази коронавірусу SARS-CoV-2, а такі субстанції, як ремдесивір та ритонавір характеризуються більш високою активністю, ніж референтна сполука з комплексу 6LU7. Молекулярний докінг ряду нових, нещодавно синтезованих сполук з доведеною in vitro антималярійною активністю показав, що сполуки L1 – L6 можуть стати перспективними кандидатами для подальшої модифікації та розробки нових противірусних лікарських засобів для боротьби з коронавірусною інфекцією.Received: 02.04.2020Revised: 23.05.2020Accepted: 29.05.2020
Препаративний метод синтезу α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти
Get PDFAim. To develop a convenient synthetic approach for the preparation of multigram amounts of 2,2-difluoro-γ-aminobutyric acid, which is pharmacologically promising analog of γ-aminobutyric acid (GABA).Results and discussion. α,α-Difluoro-γ-aminobutyric acid (2,2-difluoro-GABA, 53 g) has been synthesized using the reaction of ethyl bromodifluoroacetate (EBDFA) addition to benzyl acrylate in the presence of copper as a key stage.Experimental part. The reaction of EBDFA with benzyl acrylate in the presence of copper and tetramethylethylenediamine (TMEDA) was carried out; the resulting product was transformed to the target α,α-difluoro-γ-aminobutyric acid (in the form of hydrochloride) by consecutive debenzylation, Curtius rearrangement and treatment with hydrochloric acid to remove protecting groups. The synthesis was scaled up for the preparation of 53 g of α,α-difluoro-γ-aminobutyric acid. The ethyl ester of α,α-difluoro-γ-aminobutyric acid was also prepared and further transformed to 3,3-difluoropyrrolidine-2-one. The structure of the compounds synthesized was confirmed by 1Н, 13C and 19F NMR spectroscopy, mass spectrometry and elemental analysis.Conclusions. It has been shown that the synthetic approach developed can be used for the preparation of α,α-difluoro-γ-aminobutyric acid in multigram amounts. The pathway is much more convenient, cheaper and safer compared to the method earlier described.Received: 30.07.2020 Revised: 19.08.2020 Accepted: 27.08.2020Мета. Розробити зручний синтетичний метод для одержання мультиграмових кількостей α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти – фармакологічно перспективного аналога γ-аміномасляної кислоти (ГАМК).Результати та їх обговорення. Синтезовано 53 г α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти (2,2-дифлуоро-ГАМК), використовуючи приєднання етилбромодифлуороацетату (ЕБДФА) до бензилакрилату в присутності міді як ключову реакцію.Експериментальна частина. Проведено реакцію ЕБДФА з бензилакрилатом у присутності міді та тетраметилетилендіаміну (ТМЕДА); одержаний продукт було перетворено на цільову α,α-дифлуоро-γ-аміномасляну кислоту (у вигляді гідрохлориду) шляхом послідовних реакцій дебензилювання, перегрупування Курціуса та обробки хлоридною кислотою для зняття захисних груп. Синтез було масштабовано для приготування 53 г α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти. Одержано етиловий естер α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти, який було перетворено на 3,3-дифлуоропіролідин-2-oн. Структуру і склад синтезованих речовин доведено даними 1Н, 13C і 19F ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрії та елементного аналізу.Висновки. Показано, що розроблений синтетичний шлях дозволяє одержати мультиграмові кількості α,α-дифлуоро-γ-аміномасляної кислоти та є набагато зручнішим, дешевшим і безпечнішим порівняно із раніше описаним методом.Received: 30.07.2020Revised: 19.08.2020Accepted: 27.08.202
Кінетичні параметри іонізуючої здатності розчинників. Природа сольватаційних ефектів при гетеролізі 2-арил-2-хлорадамантанів
Get PDFAim. To find out the possibility of using tertiary substrates as benchmarks for determining the kinetic parameters of the ionizing ability of solvents Y.Results and discussion. The rate of heterolysis of tertiary substrates, especially adamantyl derivatives, is highly dependent on the effect of nucleophilic solvation. This effect increases with increasing spatial complications. The use of 2-aryl-2-halogenadamantanes as reference points is impractical because the conjugation of the positive charge with the phenyl strongly depends on the nature of the solvent. The least sensitive to the effects of specific solvation is tBuCl. Unlike tertiary compounds, the heterolysis rate of secondary ones does not depend on the nucleophilicity of the solvent.Experimental part. The kinetic data of tertiary substrates obtained by different methods (conductometric, chromatographic, verdazyl) were generalized using correlation analysis.Conclusions. Tertiary substrates are unsuitable as benchmarks for determining the ionizing ability of solvents due to the negative effect of nucleophilic solvation. Secondary substrates are less sensitive to the effects of specific solvation. The rate of heterolysis of secondary substrates is described by the parameters of polarity f(ɛ) and electrophilicity E or solvatochromic parameters of the ionizing capacity of the solvent Z(ЕТ).Received: 25.06.2020 Revised: 15.07.2020 Accepted: 27.08.2020Мета. З’ясувати доцільність використання третинних субстратів як реперів для визначення кінетичних параметрів іонізуючої здатності розчинників Y.Результати та їх обговорення. Швидкість гетеролізу третинних субстратів, особливо адамантильних похідних, сильно залежить від ефекту нуклеофільної сольватації. Цей ефект посилюється зі збільшенням просторових перешкод. Використання як реперів 2-арил-2-галогенадамантанів недоцільне, оскільки спряження позитивного заряду, що зароджується, з фенілом сильно залежить від природи розчинника. Найменш чутливим до ефектів специфічної сольватації є tBuCl. На відміну від третинних, швидкість гетеролізу вторинних сполук не залежить від нуклеофільності розчинника.Експериментальна частина. Кінетичні дані третинних субстратів, отримані різними методами (кондуктометричним, хроматографічним, вердазильним), узагальнювали за допомогою кореляційного аналізу.Висновки. Третинні субстрати непридатні як репери для визначення іонізуючої здатності розчинників внаслідок негативного ефекту нуклеофільної сольватації. Вторинні субстрати менш чутливі до ефектів специфічної сольватації. Швидкість гетеролізу вторинних субстратів описується параметрами полярності f(ɛ) і електрофільності Е або сольватохромними параметрами іонізуючої здатності розчинника Z(ET).Received: 25.06.2020 Revised: 15.07.2020 Accepted: 27.08.202
Естери та аміди 3-R-2,8-діоксо-7,8-дигідро-2Н-піроло[1,2-а][1,2,4]триазино[2,3-с]-хіназолін-5а(6Н)-карбонових(-пропанових) кислот: синтез та біологічна активність
Get PDFIt is known that carboxyl groups bonded to aryl or hetaryl moieties play a role of the “pharmacophore” fragment in most NSAID molecules. It should be mentioned that the carboxyl group may cause the appearance of toxic effects and is characterized by unsatisfactory pharmacokinetic properties. The structural modification of the carboxyl group, including its bioisosteric replacement, is among the most widely used approaches in medicinal chemistry to improve pharmacodynamic, pharmacokinetic and technological characteristics.Aim. To develop the synthetic procedures for functional derivatives of 3-R-2,8-dioxo-7,8-dihydro-2Н-pyrrolo[1,2-а][1,2,4]triazino[2,3-с]quinazoline-5а(6Н)-carboxylic(-propanoic) acids, study the effect of the carboxyl group chemical modification on the LOX-inhibiting and antiradical activity as a possible mechanism of the pharmacological activity.Results and discussion. The synthesis of esters of 3-(2,8-dioxo-3-R1-7,8-dihydro-2H-pyrrolo[1,2-a][1,2,4]triazino[2,3-c]quinazolin-5a(6H)-yl)carboxylic(propanoic) acids was conducted by esterification of the corresponding acids and tandem heterocyclization of 2-(6-R1-2,5-dihydro-5-оxo-1,2,4-triazino-3-yl)anilines with diethyl 4-oxoheptanedioate. The synthesis of amides was conducted by aminolysis of N-acylimidazolides generated in situ. The antiradical and LOX-inhibiting activities of the compounds obtained were studied as possible mechanisms of the anti-inflammatory activity. The series of the compounds revealed the LOX-inhibiting activity that was comparable with the effect of the reference compound – nordihydroguaiaretic acid.Experimental part. The synthetic procedures were conducted according to the commonly used methods. The purity and the structure of the compounds obtained were proven by modern physicochemical methods (1H and 13C NMR-spectroscopy, LC-MS-spectrometry). The antiradical activity was measured by the ability to scavenge a DPPH-radical. The study of the LOX-inhibiting activity was performed using soybean LOX as an enzyme and linolenic acid as a substrate.Conclusions. The methods for the synthesis of esters and amides of 2,8-dioxo-3-R1-7,8-dihydro-2H-pyrrolo[1,2-a][1,2,4]triazino[2,3-c]quinazolin-5a(6H)-carboxilic(propanoic) acids have been developed. The abovementioned transformations were conducted by alcoholysis of generated in situ acyl halides and aminolysis of N-acylimidazolides, respectively. The more efficient approach for the synthesis of the target esters via condensation of 2-(6-R1-2,5-dihydro-5-oxo-1,2,4-triazino-3-yl)anilines with diethyl 4-oxoheptanedioate has been proposed. It has been found that the highest radical scavenging and LOX-inhibiting activities are characteristic for hetarylpropanoic acids that contain electron withdrawing substituents in position 3, as well as fluorine atoms in positions 11 and 12. The chemical modification of the carboxylic group in most cases results in a decrease or the loss of the activity. Received: 10.01.2019Revised: 04.02.2020Accepted: 27.02.2020Известно, что карбоксильные группы, связанные с арильным или гетарильным фрагментами, играют роль «фармакофора» в молекулах большинства НПВС. Следует отметить, что карбоксильная группа может привести к появлению токсического действия и характеризуется неудовлетворительными фармакокинетическими свойствами. Структурная модификация карбоксильной группы, включая ее биоизостерическую замену, является одним из наиболее широко применяемых подходов медицинской химии для совершенствования фармакодинамических, фармакокинетических и технологических характеристик.Цель. Разработать методы синтеза ряда функциональных производных 3-R-2,8-диоксо-7,8-дигидро-2Н-пирроло[1,2-а][1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-5а(6Н)-карбоновых(-пропановых) кислот, изучить влияние структурной модификации карбоксильной группы на ЛОГ-ингибирующее и антирадикальное действие как одного из возможных механизмов фармакологической активности.Результаты и их обсуждение. Реакцией этерификации 3-(2,8-диoксо-3-R1-7,8-дигидро-2H-пирроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хиназолин-5a(6H)-ил)пропановых кислот или тандемной гетероциклизацией 2-(6-R1-2,5-дигидро-5-оксо-1,2,4-триазино-3-ил)анилинов с диэтил-4-oксогептандионатом синтезированы эфиры соответствующих кислот. Синтез амидов проведен аминолизом активированных кислот, где в качестве активирующей компоненты использован 1,1’-карбонилдиимидазол. В рамках исследования проведено изучение ЛОГ-ингибирующего и антирадикального действия как одного из возможных механизмов противовоспалительной активности. Выявлен ряд соединений, которые проявляют ЛОГ-ингибирующую активность на уровне стандарта нордигидрогваяретовой кислоты.Экспериментальная часть. Синтетические процедуры были выполнены согласно общепринятым подходам. Чистота и структура соединений установлены с помощью современных физико-химических методов (1H и 13C ЯМР-спектроскопия, ВЭЖХ-МС-спектрометрия). Антирадикальную активность устанавливали путем измерения способности синтезированных соединений связывать DPPH-радикал. Изучение ЛОГ-ингибирующей активности веществ было проведено с использованием соевой липооксигеназы в качестве фермента и линоленовой кислоты в качестве субстрата.Выводы. Разработаны методы синтеза сложных эфиров и амидов 2,8-диоксо-3-R1-7,8-дигидро-2H-пирроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хиназолин-5a(6H)-карбоновых(-пропановых) кислот. Указанные превращения проведены алкоголизом образованных in situ ацилгалогенидов и аминолизом N-ацилимидазолидов. Более эффективным методом синтеза сложных эфиров оказалась тандемная гетероциклизация 2-(6-R1-2,5-дигидро-5-оксо-1,2,4-триазино-3-ил)анилинов с диэтил-4-oксогептандионатом. Установлено, что наиболее высокая ЛОГ-ингибирующая и антирадикальная активность характерны для гетарилпропановых кислот, которые имеют электроноакцепторные заместители в положении 3, а также атомы фтора в положениях 11 и 12. Модификация карбоксильной группы соответствующих кислот в большинстве случаев приводит к снижению или потере активности. Received: 10.01.2019Revised: 04.02.2020Accepted: 27.02.2020Відомо, що карбоксильні групи, пов’язані з арильним або гетарильним фрагментами, відіграють роль «фармакофору» у молекулах більшості НПЗЗ. Слід зазначити, що карбоксильна група може спричинити появу токсичної дії і характеризується незадовільними фармакокінетичними властивостями. Структурна модифікація карбоксильної групи, включаючи її біоізостеричну заміну, є однією з найбільш широко застосовуваних підходів медичної хімії для вдосконалення фармакодинамічних, фармакокінетичних та технологічних характеристик.Мета. Розробити методи синтезу ряду функціональних похідних 3-R-2,8-діоксо-7,8-дигідро-2Н-піроло[1,2-а][1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-5а(6Н)-карбонових(-пропанових) кислот, вивчити вплив структурної модифікації карбоксильної групи на ЛОГ-інгібуючу та антирадикальну дію як одного з можливих механізмів фармакологічної активності.Результати та їх обговорення. Реакцією естерифікації 3-(2,8-діoксо-3-R1-7,8-дигідро-2H-піроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-5a(6H)-іл)пропанових кислот або тандемною гетероциклізацією 2-(6-R1-2,5-дигідро-5-оксо-1,2,4-триазин-3-іл)анілінів з діетил-4-oксогептандіонатом синтезовано естери відповідних кислот. Синтез амідів проведено амінолізом активованих кислот, де як активуючу компоненту використано 1,1’-карбонілдіімідазол. У рамках дослідження проведено вивчення ЛОГ-інгібуючої і антирадикальної дії як одного з можливих механізмів протизапальної активності. Виявлено ряд сполук, які проявляють ЛОГ-інгібуючу активність на рівні фармакологічного стандарту нордигідрогваяретової кислоти.Експериментальна частина. Синтетичні процедури були виконані згідно з загальноприйнятими підходами. Чистоту і структуру сполук встановлено за допомогою сучасних фізико-хімічних методів (1H і 13C ЯМР-спектроскопія, ВЕРХ-МС-спектрометрія). Антирадикальну активність встановлювали за здатністю синтезованих сполук інгібувати DPPH-радикал. Вивчення ЛОГ-інгібуючої активності сполук було проведено з використанням соєвої ліпооксигенази як ферменту і ліноленової кислоти як субстрату.Висновки. Розроблено методи синтезу естерів і амідів 2,8-діоксо-3-R1-7,8-дигідро-2H-піроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-5a(6H)-карбонових (пропанових) кислот. Вищезазначені перетворення проведено алкоголізом утворених in situ ацилгалогенідів та амінолізом N-ацилімідазолідів. Більш ефективним методом синтезу естерів виявилася тандемна гетероциклізація 2-(6-R1-2,5-дигідро-5-оксо-1,2,4-триазин-3-іл)анілінів з діетил-4-oксогептандіонатом. Встановлено, що найбільш висока ЛОГ-інгібуюча і антирадикальна активність характерні для гетарилпропанових кислот, які мають електроноакцепторні замісники у положенні 3, а також атоми флуору у положеннях 11 та 12. Модифікація карбоксильної групи відповідних кислот у більшості випадків призводить до зниження або втрати активності. Received: 10.01.2019Revised: 04.02.2020Accepted: 27.02.202
Термодинамічне дослідження морфоліній 2-((4-(2-метоксифеніл)-5-(піридиніл)-4H-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетату та його технологічних домішок в умовах гідрофільної хроматографії
Get PDFAim. To study the dependence of the retention of morpholinium 2-((4-(2-methoxyphenyl)-5-(pyridinyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio)acetate and its technological impurities on temperature, as well as determine the thermodynamic characteristics of the transfer from the mobile phase to the stationary phase using hydrophilic chromatography.Results and discussion. The retention factors depending on the absolute temperature were determined in order to study the thermodynamic parameters of the transfer of analytes from the mobile phase to the stationary one. Based on the van ‘t Hoff equation a curve of lnk dependence on 1/T was constructed. The least squares method was used to create the linear dependence equation. The standard molar enthalpies, as well as the conditional standard entropy of the transfer from the mobile to the stationary phase of the test substances, namely morpholinium 2-((4-(2-methoxyphenyl)-5-(pyridinyl)-4H-1,2,4-triazol-3-yl)thio)acetate, pyridine-4-carbohydrazide, 2-isonicotinoyl-N-(2-methoxyphenyl)hydrazine-1-carbothioamide and 4-(2-methoxyphenyl)-5-(pyridinyl)-2,4-dihydro-3H-1,2,4-triazole-3-thione were calculated. The negative enthalpy of the transfer for all substances shows that the substances are adsorbed on the surface of a silica gel with the release of heat. Therefore, the process of transition of a substance from the mobile phase to the stationary one prevails over the reverse process.Experimental part. The Agilent 1260 Infinity liquid chromatography system consisting of a degasser, binary pump, autosampler, column thermostat, diode array detector was used for our experiments.Conclusions. It has been found that all the compounds studied have a negative value of the transfer enthalpy, and it indicates the predominant transition of these analytes from the mobile phase to the stationary one. Conditional standard entropies of the analyte transfer from the mobile phase to the stationary phase have been calculated, and it has been proven that they significantly affect the transfer process.Received: 11.08.2020 Revised: 25.10.2020 Accepted: 14.11.2020Мета. Вивчити залежність утримання морфоліній 2-((4-(2-метоксифеніл)-5-(піридиніл)-4H-1,2,4-тризол-3-іл)тіо)ацетату і його технологічних домішок від температури, а також визначити термодинамічні характеристики переносу аналітів із рухомої в стаціонарну фазу під час гідрофільної хроматографії.Результати та їх обговорення. Для дослідження термодинамічних параметрів переносу аналітів із рухомої в стаціонарну фазу визначено коефіцієнти ємності залежно від абсолютної температури. На основі рівняння Вант-Гофа побудовано криву залежності lnk від 1/T. Для створення рівняння лінійної залежності застосовано метод найменших квадратів. Розраховано стандартні молярні ентальпії, а також умовні стандартні ентропії переносу досліджуваних речовин із рухомої в стаціонарну фазу, а саме морфоліній 2-((4-(2-метоксифеніл)-5-(піридиніл)-4H-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетату, піридин-4-карбогідразиду, 2-ізонікотиноїл-N-(2-метоксифеніл)гідразин-1-карботіоаміду та 4-(2-метоксифеніл)-5-(піридиніл)-2,4-дигідро-3Н-1,2,4-триазол-3-тіону. Отримані негативні значення ентальпій переносу для всіх речовин свідчать, що вони адсорбуються на поверхні силікагелю із виділенням теплоти. Тому процес переходу речовини з рухомої фази в стаціонарну переважає над зворотним процесом.Експериментальна частина. Для проведення експериментів було використано рідинно-хроматографічну систему Agilent 1260 Infinity, що складалася з дегазатора, бінарного насоса, автосамплера, термостата колонки, діодно-матричного детектора.Висновки. Визначено, що всі досліджувані речовини мають негативні значення ентальпій переносу з рухомої в стаціонарну фазу, тому процес переходу речовини з рухомої фази в стаціонарну переважає над зворотним процесом. Розраховано умовні стандартні ентропії переносу аналітів із рухомої в стаціонарну фазу та доведено, що вони суттєво впливають на процес переносу.Received: 11.08.2020 Revised: 25.10.2020 Accepted: 14.11.202
Фармакофорна модель для скринінгу протистафілококової активності серед тіазолідинон-споріднених структур
Get PDFAim. To develop a pharmacophore model suitable for the antistaphylococcal activity screening among thiazolidinone, thiopyrano[2,3-d]thiazole and thiazolo[4,5-b]pyridine derivatives.Results and discussion. The best pharmacophore model in the series of models developed has a planar structure and consists of an aromatic ring (or cycle with π-bonds), a hydrophobic region, a projection of a hydrogen bond donor and two projections of a hydrogen bond acceptor. Its classification accuracy is 72.4 %. The diameter line of the model is formed by the projection of the hydrogen bond donor and the projection of the hydrogen bond acceptor, and its length is 8.05 Å. The analysis of conformations of active compounds consistent with the pharmacophore mode revealed two different ways of spatial arrangement of active molecules, in which the conditions of the pharmacophore model are fully met.Experimental part. The antistaphylococcal activity was determined by the agar diffusion method against methicillin-resistant strain of Staphylococcus aureus (MRSA) and evaluated by measuring the diameter of the microbial growth inhibition zone. The plates were incubated for 24 h at 37 °C. Compounds with the growth inhibition diameter of more than 7.5 mm were considered to be active. Computer processing of the results of the microbiological experiment and modeling of the probable pharmacophore were performed in the MOE software environment version 2007.09. The geometry of the compounds was optimized by molecular mechanics using the MMFF94x force field. Accuracy of classification was used as the main quality criterion of the pharmacophore model.Conclusions. The pharmacophore model developed can be used for virtual screening of the antistaphylococcal activity for the compounds similar to the training sample. When applying it to the in-home database of compounds the enrichment factor is EF = 2.05.Received: 27.09.2020 Revised: 23.10.2020 Accepted: 03.11.2020Мета. Розробити фармакофорну модель, придатну для скринінгу протистафілококової активності серед похідних тіазолідинону, тіопірано[2,3-d]тіазолу, тіазоло[4,5-b]піридину.Результати та їх обговорення. Найкраща фармакофорна модель у серії розроблених має планарну структуру і складається з ароматичного кільця (або циклу з π-зв’язками), гідрофобної області, проєкції донора водневого зв’язку та двох проєкцій акцептора водневого зв’язку. Її точність класифікації становить 72,4 %. Лінія діаметра моделі утворена проєкцією донора та проєкцією акцептора водневого зв’язку, а її довжина дорівнює 8,05 Å. Під час аналізу узгоджених з фармакофорною моделлю конформацій активних сполук виявлено два різні способи просторового розміщення активних молекул, за яких повною мірою виконуються умови фармакофорної моделі.Експериментальна частина. Протистафілококову активність визначали методом дифузії в агар щодо резистентного до метициліну штаму Staphylococcus aureus (MRSA) й оцінювали шляхом вимірювання діаметра зони інгібування мікробного зростання. Планшети інкубували протягом 24 год за 37 °С. Сполуки з діаметром затримки розмноження мікроорганізмів понад 7,5 мм вважали активними. Комп’ютерне оброблення результатів мікробіологічного експерименту та моделювання ймовірного фармакофора виконували в програмному середовищі MOE версії 2007.09. Геометрію сполук оптимізували методом молекулярної механіки з використанням силового поля MMFF94x. Точність класифікації використовували як основний критерій оцінювання якості фармакофорної моделі.Висновки. Розроблену фармакофорну модель можна використовувати для віртуального скринінгу протистафілококової активності споріднених із навчальною вибіркою сполук. Під час застосування цієї моделі до бази даних протестованих нами сполук з’ясували, що фактор збагачення складає EF = 2,05.Received: 27.09.2020 Revised: 23.10.2020 Accepted: 03.11.202
Реакції дикетону Куксона з галогенідами калію в середовищі поліфосфорної кислоти
Get PDFAim. To study the rearrangement of Cookson’s diketone by the action of potassium halides under conditions of polyphosphoric acid catalysis.Results and discussion. Chemical behaviour of Cookson’s diketone (CS-trishomocubane-8,11-dione) in the reactions with potassium halides (KCl, KBr, KI) in the polyphosphoric acid (PPA) medium have been studied. When treated with the KI/PPA mixture Cookson’s diketone undergoes reduction leading to tetracyclo[6.3.0.0.4,11.05,9]undecane-2,7-dione. The use of KBr instead of KI leads to formal addition of HBr to the cyclobutane ring of CS-trishomocubane-8,11-dione and gives 3-bromotetracyclo[6.3.0.04,11.05,9]undecane-2,7-dione. The general scheme of the cycle opening mechanism has been proposed. In the case of using the KCl/PPA mixture the reaction does not occur.Experimental part. The structure and composition of compounds were proved by the methods of 1H and 13C NMR-spectroscopy, and also X-ray diffraction analysis. Elemental analysis was performed for the compounds obtained.Conclusions. It has been shown that hydrohalic acids generated in situ under the reaction conditions do not induce the rearrangement of Cookson’s diketone to the D3-trishomocubane system. The cyclobutane ring opening and reduction take place instead. Received: 12.12.2019Revised: 10.01.2020Accepted: 27.02.2020Цель. Исследовать перегруппировку дикетонов Куксона под действием галогенидов калия в условиях катализа полифосфорной кислотой.Результаты и их обсуждение. Изучено химическое поведение дикетона Куксона (CS-трисгомокубан-8,11-диона) в реакции с галогенидами калия (KCl, KBr, KI) в среде полифосфорной кислоты (PPA). При обработке йодидом калия в среде полифосфорной кислоты дикетон Куксона вступает в реакцию восстановления, которая приводит к образованию тетрацикло[6.3.0.0.4,11.05,9]ундекан-2,7-диона. Использование KBr вместо KI приводит к формальному присоединению HBr по циклобутановому кольцу CS-трисгомокубан-8,11-диона, в результате чего образуется 3-бромтетрацикло [6.3.0.04,11.05,9]ундекан-2,7-дион. Предложена общая схема механизма раскрытия цикла. В случае использования системы KCl/PPA реакция не происходит.Экспериментальная часть. Структура и состав соединений были подтверждены методами 1Н и 13С ЯМР-спектроскопии, а также рентгеноструктурным анализом. Проведен элементный анализ полученных соединений.Выводы. Показано, что галогеноводородные кислоты, образующиеся in situ при смешивании галогенидов калия и полифосфорной кислоты, вместо перегруппировки дикетона Куксона в производные D3-трисгомокубана приводzт к восстановлению каркаса с раскрытием циклобутанового фрагмента. Received: 12.12.2019Revised: 10.01.2020Accepted: 27.02.2020Мета. Дослідити перегрупування дикетону Куксона під дією галогенідів калію в умовах каталізу поліфосфорною кислотою.Результати та їх обговорення. Вивчено хімічну поведінку дикетону Куксона (CS-трисгомокубан-8,11-діону) в реакції з галогенідами калію (KCl, KBr, KI) в середовищі поліфосфорної кислоти (PPA). При обробці йодидом калію в середовищі поліфосфорної кислоти дикетон Куксона вступає в реакцію відновлення, яка приводить до утворення тетрацикло[6.3.0.0.4,11.05,9]ундекан-2,7-діону. Використання KBr замість KI приводить до формального приєднання HBr до циклобутанового кільця CS-трисгомокубан-8,11-діону, в результаті чого утворюється 3-бромтетрацикло[6.3.0.04,11.05,9]ундекан-2,7-діон. Запропоновано загальну схему механізму розкриття циклу. У випадку використання системи KCl/PPA реакція не відбувається.Експериментальна частина. Структуру та склад сполук було доведено методами 1Н та 13С ЯМР-спектроскопії, а також рентгеноструктурним аналізом. Проведено елементний аналіз одержаних сполук.Висновки. Показано, що галогеноводневі кислоти, що утворюються in situ при змішуванні галогенідів калію та поліфосфорної кислоти, замість перегрупування дикетону Куксона в похідні D3-трисгомокубану спричиняють відновлення каркасу з розкриттям циклобутанового фрагмента. Received: 12.12.2019Revised: 10.01.2020Accepted: 27.02.202
α(β)-Cульфоніл(фосфорил)акрилонітрили та енаміни в синтезі біоактивних гетероциклів
Get PDFFunctionalization of heterocyclic systems with sulfur- and phosphorus-containing pharmacophores has long shown itself as an effective method for construction of new bioactive substances. At the same time, some types of the compounds are represented by only a few examples, and it prevents further evaluation of the contribution of certain structural elements to biological effects of the sulfonyl- and phosphoryl-substituted heterocyclic derivatives studied. Therefore, a relevant task for organic and medicinal chemistry still remains development of new methods for the synthesis of heterocyclic compounds with sulfonyl and phosphoryl groups, as well as determination of the biological activity of these substances. A structural variety of sulfonyl- and phosphoryl-substituted heterocycles can be achieved by using heterofunctional low-molecular compounds with sulfonyl and phosphoryl groups. This review highlights the information on biologically active heterocyclic compounds synthesized from acrylonitriles and enamines of sulfones, phosphine oxides, and phosphonates series.Received: 05.02.2020Revised: 25.05.2020Accepted: 27.08.2020Функціоналізація гетероциклічних систем фармакофорними сульфуро- та фосфоровмісними угрупуваннями давно зарекомендувала себе як ефективний метод створення нових лікарських засобів. Разом із тим, деякі з типів структур представлено лише поодинокими прикладами, що не дозволяє оцінити внесок певних структурних елементів у прояв біологічної дії досліджуваних сульфоніл- та фосфорилзаміщених гетероциклічних сполук. Тому розробка нових методів синтезу гетероциклічних сполук із сульфонільними та фосфорильними групами, а також встановлення біологічної активності таких продуктів досі залишаються актуальним завданням для органічної та медичної хімії. Широку варіативність у синтезі сульфоніл- та фосфорилзаміщених гетероциклів можуть забезпечити низькомолекулярні поліфункціональні речовини із сульфонільними та фосфорильними групами. У цьому огляді висвітлено наявну інформацію стосовно біологічно активних гетероциклічних сполук, які були синтезовані на основі акрилонітрилів та енамінів ряду сульфонів, фосфіноксидів та фосфонатів.Received: 05.02.2020 Revised: 25.05.2020 Accepted: 27.08.202
Синтез похідних 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазолу
Get PDFAim. To conduct the synthesis and confirm the structure of 3-methyl-6-R-[1,2,4]triazolo[3,4-b][1,3,4]thiadiazole derivatives as potential biologically active compounds.Results and discussion. It has been shown that the heterocyclization reaction of 4-amino-5-methyl-4H-1,2,4-triazole-3-thiol with carboxylic acids in the excess of phosphorus oxychloride yields 3-methyl-6-R-[1,2,4]-triazolo[3,4-b][1,3,4]thiadiazoles.Experimental part. The reaction of 4-amino-5-methyl-4H-1,2,4-triazole-3-thiol with the corresponding carboxylic acids was carried out in the excess of phosphorus oxychloride. The mixture was heated for 5 h with subsequent cooling and neutralization to pH 7 using ammonia solution. 1H NMR spectra of the compounds synthesized were recorded on a Varian Mercury VX-200 spectrometer operating at a frequency of 200 MHz, in DMSO-d6, using tetramethylsilane (TMS) as an internal standard. Melting points were measured using a MPA100 device. The elemental analysis was performed on a Elementar Vario EL Cube elemental analyzer. Agilent 1260 Infinity HPLC System equipped with Agilent 6120 mass spectrometer were used for registering LC-MS data.Conclusions.As a result of this study 10 new compounds of the 3-methyl-6-R-[1,2,4]triazolo[3,4-b][1,3,4]thiadiazole series have been obtained. The structure and purity of the products have been confirmed using 1Н NMR spectroscopy, LC-MS and elemental analysis. Received: 18.02.2020Revised: 29.04.2020Accepted: 29.05.2020Цель. Синтезировать и подтвердить структуру производных 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тиадиазола – потенциальных биологически активных соединений.Результаты и их обсуждение. Показано, что взаимодействие 4-амино-5-метил-4H-1,2,4-триазол-3-тиола с карбоновыми кислотами в присутствии избытка оксихлорида фосфора протекает с образованием 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тиадиазолов.Экспериментальная часть. Взаимодействие 4-aмино-5-метил-4H-1,2,4-триазол-3-тиола с карбоновыми кислотами проводили в избытке оксихлорида фосфора при нагревании в течении 5 часов с последующим охлаждением и нейтрализацией до pH 7 раствором аммиака. 1H ЯМР-спектры синтезированных соединений были записаны на спектрометре Varian Mercury VX-200, рабочая частота – 200 MГц, в ДМСО-d6, с использованием тетраметилсилана (TMS) в качестве внутреннего стандарта. Температуры плавления измеряли с помощью устройства MPA100. Элементный анализ выполняли на элементном анализаторе Elementar Vario EL Cube. Система HPLC Agilent 1260 Infinity с масс-спектрометром Agilent 6120 использована для регистрации LC-MS-данных.Выводы. В результате исследования синтезированы 10 новых соединений из ряда производных 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тиадиазола. Структура и чистота соединений подтверждены методами 1Н ЯМР-спектроскопии, LS-MS и элементным анализом.Received: 18.02.2020Revised: 29.04.2020Accepted: 29.05.2020Мета. Синтезувати та підтвердити структуру похідних 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазолу – потенційних біологічно активних сполук.Результати та їх обговорення. Показано, що взаємодія 4-аміно-5-метил-4H-1,2,4-триазол-3-тіолу з карбоновими кислотами у присутності надлишку фосфору оксихлориду перебігає з утворенням 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазолів.Експериментальна частина. Взаємодію 4-aміно-5-метил-4H-1,2,4-триазол-3-тіолу з карбоновими кислотами проводили у надлишку фосфору оксихлориду при нагріванні впродовж 5 годин з подальшим охолодженням та нейтралізацією до pH 7 розчином амоніаку. 1H ЯМР-спектри синтезованих сполук було записано на спектрометрі Varian Mercury VX-200, робоча частота – 200 MГц, в ДМСО-d6, з використанням тетраметилсилану (TMS) як внутрішнього стандарту. Температури плавлення вимірювали за допомогою пристрою MPA100. Елементний аналіз виконували на елементному аналізаторі Elementar Vario EL Cube. Систему HPLC Agilent 1260 Infinity з мас-спектрометром Agilent 6120 використано для реєстрації LC-MS-даних.Висновки. В результаті дослідження синтезовано 10 нових сполук з ряду похідних 3-метил-6-R-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазолу. Структуру та чистоту синтезованих сполук підтверджено методами 1Н ЯМР-спектроскопії, LS-MS та елементним аналізом.Received: 18.02.2020Revised: 29.04.2020Accepted: 29.05.202