Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ: АДАПТАЦІЯ ДОСВІДУ США В УКРАЇНІ
No full textThe article examines educational programs for veterans in the United States, in particular, financing mechanisms, organizational models and approaches to social adaptation. The possibilities of their implementation in Ukraine are analyzed, taking into account the specifics of socio-economic conditions and the needs of Ukrainian veterans. The concept of adapting the American experience for the creation of effective programs of training, retraining and professional rehabilitation of veterans in Ukraine is proposed.У статті розглянуто освітні програми для ветеранів у США, зокрема, механізми фінансування, організаційні моделі та підходи до соціальної адаптації. Проаналізовано можливості їх впровадження в Україні з урахуванням специфіки соціально-економічних умов та потреб українських ветеранів. Запропоновано концепцію адаптації американського досвіду для створення ефективних програм навчання, перекваліфікації та професійної реабілітації ветеранів в Україні
ЕФЕКТИВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В АКАДЕМІЧНИХ ГРУПАХ
No full textThe article considers various forms and methods of educational work in academic groups. The role of the group curator at various stages of adaptation of education seekers is argued. It has been proven that the educational process is an integral part of personality formation during the educational process.У статті розглядаються різні форми та методи виховної роботи в академічних групах. Аргументовано роль куратора групи на різних етапах адаптаціїї здобувачів освіти. Доведено, що виховний процес є невід’ємною частиною формування особистості під час освітнього процес
СИМУЛЯТОРИ У ФІЗИЦІ ТА МАТЕМАТИЦІ
No full textThe article analyzes the practices of using simulators by teachers in physics and mathematics classes with the aim of improving the quality of studentsʹ learning and understanding of educational material, their interest in conducting their own experiments and research; various pedagogical viewpoints on describing simulators as tools for forming knowledge and skills in participants of the educational process are analyzed.У статті здійснено аналіз практик використання педагогами на заняттях із фізики та математики симуляторів із метою підвищення якості вивчення та розуміння здобувачами освіти навчального матеріалу, зацікавленості у проведенні власних експериментів та досліджень; проаналізовано наявні у педагогіці різні точки зору описання симуляторів як інструментів формування в учасників освітнього процесу знань та вмінь
ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
No full textThe article explores the features of professional communication among educators in the context of education digitalization and global transformations. Modern models of pedagogical interaction emerging in the digital educational environment are analyzed, and the challenges accompanying this process are outlined. The key principles of effective communication in digital education are identified, including interactivity, accessibility, academic integrity, and flexibility. Special attention is given to the development of educators' digital communicative culture. Practical directions for the use of digital platforms and tools in educators' professional activities are proposed. Successful cases of digital technology implementation to enhance communication between teachers, students, and parents are presented. It is concluded that the integration of digital technologies into pedagogical communication not only optimizes interaction among educational process participants but also contributes to improving education quality, fostering academic culture, and ensuring information security.У статті досліджено особливості професійної комунікації педагогічних працівників в умовах диджиталізації освіти та глобальних трансформацій. Проаналізовано сучасні моделі педагогічної взаємодії, які виникають у цифровому освітньому середовищі, а також окреслено виклики, що супроводжують цей процес. Визначено ключові принципи ефективної комунікації в цифровій освіті, зокрема інтерактивність, доступність, академічну доброчесність і гнучкість. Окрему увагу приділено розвитку цифрової комунікативної культури педагогів. Запропоновано практичні напрями застосування цифрових платформ та інструментів у професійній діяльності педагогів. Наведено успішні кейси використання цифрових технологій для покращення комунікації між викладачами, здобувачами освіти та батьками. Зроблено висновок, що інтеграція цифрових технологій у педагогічну комунікацію не лише оптимізує взаємодію між учасниками освітнього процесу, а й сприяє підвищенню якості освіти, розвитку академічної культури та формуванню інформаційної безпеки
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
No full textThis article examines the significance of interactive teaching methods in enhancing student motivation in higher education. The shortcomings of traditional teaching methods are analyzed, and the necessity of integrating interactive approaches to improve student engagement is substantiated. The main interactive methods are described, including gamification, the flipped classroom method, project-based learning, the use of VR/AR, and cooperative learning. The role of digital technologies in modernizing the educational process is emphasized, along with their impact on the development of soft skills, critical thinking, and communication skills. The conclusions highlight that interactive teaching methods are a crucial component of modern education, fostering not only improved academic performance but also the development of key 21st-century competencies. У статті розглядається значення інтерактивних методів навчання у підвищенні мотивації студентів у вищій освіті. Аналізуються недоліки традиційних методів викладання та обґрунтовується необхідність інтеграції інтерактивних підходів для підвищення залученості студентів. Описуються основні інтерактивні методи, зокрема гейміфікація, метод перевернутого класу, проєктне навчання, використання VR/AR та кооперативне навчання. Наголошується на ролі цифрових технологій у модернізації освітнього процесу, а також їх впливі на розвиток soft skills, критичного мислення та комунікативних навичок. Висновки підкреслюють, що інтерактивні методи навчання є важливим елементом сучасної освіти, сприяючи не лише підвищенню академічної успішності, а й формуванню ключових компетенцій XXI століття
РЕАЛІЗАЦІЯ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
No full textThe article discusses the problem of realizing the potential of gifted individuals through the development of emotional intelligence. It emphasizes the importance of emotional competence as a key component of successful self-realization in educational and social environments. The main approaches to understanding the phenomena of giftedness and emotional intelligence, as well as the relationship between them, are analyzed. It is determined that the development of the emotional sphere contributes to the formation of a mature, harmonious personality capable of effectively interacting with the environment, making informed decisions, and realizing one's creative and intellectual potential. The pedagogical conditions and methods that support the emotional development of gifted students are outlined.У статті розглядається проблема реалізації потенціалу обдарованої особистості через розвиток емоційного інтелекту. Підкреслюється значення емоційної компетентності як важливої складової успішної самореалізації в освітньому та соціальному середовищі. Проаналізовано основні підходи до розуміння феноменів обдарованості та емоційного інтелекту, а також взаємозв’язок між ними. Визначено, що розвиток емоційної сфери сприяє формуванню зрілої, гармонійної особистості, здатної ефективно взаємодіяти з оточенням, приймати усвідомлені рішення та реалізовувати свій творчий і інтелектуальний потенціал. Окреслено педагогічні умови та методи, що забезпечують підтримку емоційного розвитку обдарованих учнів
ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ ЗАНЯТЬ СИЛОВОГО ФІТНЕСУ
No full textThe article addresses the problem of declining physical fitness levels among higher education students under modern educational conditions characterized by increased psycho-emotional loads and insufficient physical activity. Strength fitness is identified as an effective means of developing physical qualities and improving the functional state of the students’ bodies. During the pedagogical experiment, an author-developed strength fitness training program was implemented. The effectiveness of the program was assessed based on indicators of strength, endurance, flexibility, and coordination abilities before and after the experiment. The research results demonstrated a positive dynamics in the development of the examined physical qualities. The obtained data confirm the scientific validity and practical feasibility of integrating strength fitness classes into the physical education system of higher education institutions in order to enhance students’ physical fitness levels and promote health improvement.У статті розглянуто проблему зниження рівня фізичної підготовленості здобувачів вищої освіти в умовах сучасного навчального процесу, що характеризується підвищеними психоемоційними навантаженнями та недостатньою руховою активністю. Силовий фітнес визначено як ефективний засіб розвитку фізичних якостей і покращення функціонального стану організму студентської молоді. У ході педагогічного експерименту було впроваджено авторську програму занять силовим фітнесом. Оцінювання ефективності здійснювалося за показниками сили, витривалості, гнучкості та координаційних здібностей до і після експерименту. Результати дослідження засвідчили позитивну динаміку розвитку зазначених фізичних якостей. Отримані дані підтверджують наукову обґрунтованість та практичну доцільність упровадження занять силовим фітнесом у систему фізичного виховання закладів вищої освіти з метою підвищення рівня фізичної підготовленості та зміцнення здоров’я здобувачів освіти
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ
No full textThe purpose of this article is to study the current problematic issues of theory and practice relating to legal regulation of artificial intelligence technology. For this purpose, the author analyzes the concepts of “digital technologies”, “artificial intelligence”, “legal regime of artificial intelligence”, and “legal personality” of artificial intelligence. The analysis also examines the peculiarities of the legal regime of artificial intelligence technologies and their practical significance. The methodological basis of the study is general scientific and special methods of scientific knowledge. The use of these methods made it possible to analyze the peculiarities of legal regulation of artificial intelligence technologies and to describe the problems of its legal regime. Results: artificial intelligence technologies require comprehensive legal regulation that will establish clear boundaries for their use and introduce effective control mechanisms; formulation of proposals for improving the current civil legislation of Ukraine, taking into account global trends in the legal regulation of artificial intelligence; implementation of international experience and development of special legislation will ensure a balance between technological progress and protection of citizens’ rights. Discussion: the rapid development of artificial intelligence is accompanied by a number of potential threats to participants in civil legal relations, including the provision of false information, failure to fulfill contractual obligations, health hazards, violation of the right to a fair trial, and overloading of the judicial system. Of particular concern is the use of artificial intelligence in areas that directly affect human rights, such as medicine and the judiciary. Algorithmic errors can lead to negative consequences, including violations of human rights and legal liability for damages. Also, automation of judicial processes cannot replace the human factor, as artificial intelligence does not have the moral principles and professional ethics necessary for the administration of justice.Метою даної статті є дослідження актуальних проблемних питань теорії і практики щодо правового регулювання технології штучного інтелекту. Для цього було проаналізовано поняття «цифрові технології», «штучний інтелект», «правовий режим штучного інтелекту», «правосуб’єктність» штучного інтелекту. Також у результаті аналізу було розглянуто особливості правового режиму технологій штучного інтелекту та їх практичне значення. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість проаналізувати особливості правового регулювання технологій штучного інтелекту та описати проблеми його правового режиму. Результати: технології штучного інтелекту потребують комплексного правового врегулювання, що встановлюватиме чіткі межі їх використання та запроваджуватиме ефективні механізми контролю; формулювання пропозицій по вдосконаленню чинного цивільного законодавства України, враховуючи світові тенденції правового регулювання штучного інтелекту; впровадження міжнародного досвіду та розробка спеціального законодавства дозволить забезпечити баланс між технологічним прогресом та захистом прав громадян. Обговорення: стрімкий розвиток штучного інтелекту супроводжується низкою потенційних загроз для учасників цивільних правовідносин, зокрема, надання недостовірної інформації, невиконання договірних зобов’язань, загроза для здоров’я, порушення права на справедливий суд та перенавантаження судової системи. Особливе занепокоєння викликає застосування штучного інтелекту у сферах, що безпосередньо впливають на права людини, наприклад, медицина та судочинство. Помилки алгоритмів можуть призвести до негативних наслідків, включаючи порушення прав осіб і юридичну відповідальність за завдану шкоду. Також автоматизація судових процесів не може замінити людський фактор, оскільки штучний інтелект не володіє моральними принципами та професійною етикою, необхідними для здійснення правосуддя
РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ВІЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ: ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
No full textObjective: to analyze existing and new elements of victim support systems in Ukraine, while deliberately excluding the study of their procedural rights; to determine the impact of the implementation of EU law standards on the regulation of these legal relations. Research methods: general scientific methods: induction, deduction, analysis and synthesis, generalization, comparative law. Results: it has been established that Ukraine is in the early stages of building a victim support system, and one of the key achievements is the creation of the Coordination Center for Victim and Witness Support, a specialized unit within the Prosecutor General’s Office. It has been proven that by giving priority to war crimes and international crimes, Ukraine is trying to solve the problem of delays in support measures that should have been introduced back in 2014. It has been justified that at the EU level, the fundamental framework for victims’ rights is provided by Directive 2012/29/EU (establishing minimum standards on the rights, support, and protection of victims of crime) and Directive 2004/80/EU (on compensation to victims of crime). The article identifies priority provisions for bringing Ukrainian legislation into line with these supranational norms and emphasizes the need to improve legislation in order to create a comprehensive and effective system for the protection of victims. Discussion: it has been found that the protection of victims’ rights is a constantly relevant issue in any legal system, obliging states and international organizations to respond quickly to crimes not only by punishing offenders, but also by restoring the rights of victims as much as possible through effective mechanisms. However, in practice, these mechanisms face significant obstacles, as many legal norms remain declarative and are not comprehensive. This problem is even more acute for victims of international crimes, the serious consequences of which require coordinated, specialized efforts, as is evident from the ongoing war in Ukraine. It has been concluded that the implementation of a victim-oriented approach in criminal proceedings is extremely important. This will allow us to focus not only on their procedural rights, but also on other equally important issues: legal, psychological, medical, and other forms of assistance. Harmonizing national legislation with EU standards should be an effective tool in this regard.Мета: проаналізувати вже існуючі та новітні елементи систем підтримки потерпілих в Україні, при цьому з дослідження було свідомо виключено дослідження безпосередньо їх процесуальних прав; визначити плив імплементації стандартів права ЄС на регулювання цих правовідносин. Методи дослідження: загальнонаукові методи: індукція, дедукція, аналіз та синтез, узагальнення, порівняльно-правовий. Результати: встановлено, що Україна перебуває на початкових етапах побудови системи підтримки потерпілих, і одним з ключових досягнень є створення Координаційного центру з питань підтримки потерпілих та свідків, спеціалізованого підрозділу в рамках Генеральної прокуратури. Доведено, що приділяючи пріоритетну увагу військовим злочинам та міжнародним злочинам, Україна намагається вирішити проблему зволікання з заходами підтримки, які мали б бути запроваджені ще у 2014 році. Обґрунтовано, що на рівні ЄС основоположні рамки в питаннях прав потерпілих забезпечують Директива 2012/29/ЄС (що встановлює мінімальні стандарти щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів) та Директива 2004/80/ЄС (що стосується компенсації потерпілим від злочинів). У статті визначено пріоритетні положення для приведення законодавства України у відповідність до цих наднаціональних норм, а також наголошено на необхідності вдосконалення законодавства для створення цілісної та ефективної системи захисту потерпілих. Обговорення: виявлено, що захист прав потерпілих є постійно актуальним питанням у будь-якій правовій системі, зобов’язуючи держави та міжнародні організації швидко реагувати на злочини не тільки шляхом покарання правопорушників, а й шляхом максимального відновлення прав потерпілих за допомогою ефективних механізмів. Однак на практиці ці механізми стикаються із значними перешкодами, оскільки багато правових норм залишаються декларативними та не є всеосяжними. Ця проблема стає ще гострішою для потерпілих від міжнародних злочинів, тяжкі наслідки яких вимагають скоординованих, спеціалізованих зусиль, це стає очевидним на прикладі триваючої війни в Україні. Зроблено висновок про те, що впровадження підходу, орієнтованого на постраждалих, у кримінальному провадженні є надзвичайно важливим. Це дозволить зосередитися не лише на їх процесуальних правах, а й на інших не менш важливих питаннях: правовій, психологічній, медичній та інших формах допомоги. Ефективним інструментом у цьому має стати гармонізація національного законодавства зі стандартами ЄС
БІОМОРФНА ТА ПАРАМЕТРИЧНА АРХІТЕКТУРА ТІНЬОВИХ НАВІСІВ
No full textThe article explores the combination of biomorphic and parametric architecture through the example of shade structures in public spaces. It analyzes the roles of natural forms and algorithmic methods in creating adaptive, environmentally efficient small architectural structures. Purpose. The aim is to clarify the role of combining natural analogues with algorithmic tools in the creation of adaptive and environmentally efficient small architectural forms. Methodology. The study uses an interdisciplinary approach that combines the analysis of theoretical works on contemporary architectural practice, a review of implemented projects, and a comparative analysis of form-making principles. Particular attention is paid to digital modeling techniques, bioinspired form sources, and adaptive manufacturing technologies. Results. It was established that biomorphic architecture shapes the aesthetic and associative components of shading structures, while parametric modeling ensures their adaptability, optimization, and contextual relevance. The analyzed projects demonstrate the effective integration of these approaches to create complex yet functional structures. A trend toward the synthesis of natural morphology, algorithmic form generation, and digital fabrication in public spaces was identified. Scientific novelty. This study proposes a typology of the interaction between biomorphic and parametric strategies in the design of shade canopies. For the first time, a comparative analysis of built examples representing a new quality of adaptive environments is presented. Practical relevance. The findings can be applied in the design of small-scale architectural forms that respond to climatic conditions and user needs. The study highlights the potential for integrating intelligent materials, automated systems, and environmentally responsive solutions.У статті досліджується поєднання біоморфної та параметричної архітектури на прикладі тіньових навісів у публічному просторі. Аналізуються ролі природних форм і алгоритмічних методів у створенні адаптивних, екологічно ефективних малих архітектурних форм. Метою є з’ясування ролі поєднання природних аналогів з алгоритмічними інструментами у створенні адаптивних, екологічно ефективних малих архітектурних форм. Методологія. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз теоретичних праць із сучасної архітектурної практики, огляд прикладів реалізованих об’єктів та порівняльний аналіз формотворчих принципів. Особливу увагу приділено технікам цифрового моделювання, біоінспірованим джерелам форм та адаптивним технологіям виробництва. Результати. Установлено, що біоморфна архітектура формує естетичний та асоціативний складники тіньових навісів, тоді як параметричне моделювання забезпечує їх адаптивність, оптимізацію та контекстуальну відповідність. Проаналізовані об’єкти демонструють можливість ефективного поєднання цих підходів у створенні складних, але функціональних структур. Виявлено тенденцію до синтезу природної морфології, алгоритмічного формотворення та цифрової фабрикації у публічному просторі. Наукова новизна. Запропоновано типологізацію взаємодії біоморфних і параметричних стратегій у дизайні тіньових навісів. Уперше здійснено порівняльний аналіз реалізованих об’єктів, що репрезентують нову якість адаптивного середовища. Практична значущість. Результати можуть бути використані під час проєктування малих форм, що враховують кліматичні умови та потреби користувачів. Показано потенціал для інтеграції інтелектуальних матеріалів, автоматизованих систем і екологічно орієнтованих рішень