Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
Метод прийняття рішень щодо управління інцидентами кібербезпеки в критичній інфраструктурі держави
No full textIn modern conditions of increasing intensity and complexity of cyber threats, the issue of effective cybersecurity incident management in critical infrastructure of the state becomes a top priority for ensuring national security and the continuity of critical services. The uncertainty of cyber incident development, the multiplicity of possible response options, and limited resources necessitate the application of formalized and scientifically grounded approaches to decision support. This paper presents a decision-making method for cybersecurity incident management in critical infrastructure of the state, which is based on a systems approach and formalization of the response process. The proposed method provides a step-by-step analysis of a cyber incident, formation of a set of response alternatives, modeling of probabilistic development scenarios, quantitative assessment of consequences using a results matrix, and selection of an optimal managerial decision based on the criterion of maximizing the expected effect. A distinctive feature of the proposed method is the integration of a feedback mechanism that enables evaluation of the effectiveness of implemented response measures and adaptation of the decision-making process to changing operating conditions of critical infrastructure facilities and the emergence of new types of cyber threats. The practical significance of the results lies in the applicability of the method in security operation centers and decision support systems to improve the justification of managerial actions and minimize the negative consequences of cyber incidents. Further research will focus on experimental verification of the method in various critical infrastructure sectors and its extension using multi-criteria analysis and dynamic resource constraints.В сучасних умовах зростання інтенсивності та складності кіберзагроз питання ефективного управління інцидентами кібербезпеки в критичній інфраструктурі (КІ) держави набуває першочергового значення для забезпечення національної безпеки та безперервності надання критично важливих послуг. Невизначеність розвитку кіберінцидентів, множинність можливих варіантів реагування та обмеженість ресурсів зумовлюють необхідність застосування формалізованих науково обґрунтованих підходів до підтримки прийняття управлінських рішень. В роботі представлено метод прийняття рішень щодо управління інцидентами кібербезпеки в КІ держави, який базується на системному підході та формалізації процесу реагування. Запропонований метод передбачає поетапний аналіз кіберінциденту, формування множини альтернатив реагування, моделювання ймовірнісних сценаріїв розвитку подій, кількісне оцінювання наслідків за допомогою матриці результатів та вибір оптимального управлінського рішення за критерієм максимізації очікуваного ефекту. Особливістю запропонованого методу є інтеграція механізму зворотного зв’язку, що дозволяє оцінювати ефективність реалізованих заходів реагування та адаптувати процес прийняття рішень до змін умов функціонування об’єктів КІ та появи нових типів кіберзагроз. Практична значущість результатів полягає у можливості застосування методу в центрах оперативного реагування та системах підтримки прийняття рішень для підвищення обґрунтованості управлінських дій і мінімізації негативних наслідків кіберінцидентів. Подальші дослідження будуть спрямовані на експериментальну верифікацію методу в різних секторах КІ та його розширення з урахуванням багатокритеріального аналізу й динамічних ресурсних обмежень
ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
No full textLong-term socio-economic challenges are giving rise to new trends in interaction both in the field of providing psychological-pedagogical and socio-psychological services, and in the training of specialists by higher education institutions for professional activity. Social transformations bring to the fore pedagogical and professional principles of personnel training to strengthen the economic potential of the country and improve the capabilities of its human resource. Against this background, the concept of "professional development of a teacher, lecturer, lecturer" was formed. Researchers have already made significant efforts to determine the characteristics of this concept, identifying both new definitions and various deformations associated with it. The purpose of the research is to create a well-founded idea about the ways to satisfy public requests regarding the solution of current problems of pedagogical psychology. Our study also involves an analysis of the theoretical and practical foundations of modern approaches to the organization and goals of professional development of future specialists.
The methods of abstraction and reverse analysis made it possible to single out a number of actual problems, and the method of generalization offered their solutions.
There are also many other pressing issues, including:
Problems of inclusive education. There is a mismatch between the number of children with special needs and the readiness of educational institutions to provide them with proper education and support.
Problems of the expediency of educating children from the age of six. This issue is constantly being raised and new approaches to its solution are being found.
Problems of introducing ICT into the educational process of educational institutions.
Problems of introducing various innovative technologies in educational institutions.
Problems of organising effective psychological service in educational institutions.
Problems of improving the psychological competence of specialists in the field of education.
In this context of problems, psychological and pedagogical training as the basis of professional training of teachers and lecturers, which involves the development of communication skills and competencies in the field of human relations, is of particular importance. Modern problems of teacher education in Ukraine are a priority area for reforming the national education system.Тривалі соціально-економічні виклики спричиняють виникнення нових тенденцій у взаємодії як у сфері надання психолого-педагогічних та соціально-психологічних послуг, так і в підготовці фахівців закладами вищої освіти до професійної діяльності. Соціальні трансформації висувають на перший план педагогічні та професійні засади підготовки кадрів для посилення економічного потенціалу країни й покращення можливостей її кадрового ресурсу. На цьому тлі сформувалось поняття «професійний розвиток педагога, вчителя, викладача». Дослідники вже доклали значних зусиль для визначення характеристик цього поняття, ідентифікуючи при цьому як нові дефініції, так і різноманітні деформації, що з ним пов'язані.
Мета дослідження полягає у створенні обґрунтованого уявлення про шляхи задоволення суспільних запитів щодо розв’язання актуальних проблем педагогічної психології. Також наше дослідження має на увазі аналіз теоретичних й практичних засад сучасних підходів до організації та цілей професійного розвитку майбутніх фахівців.
Методи абстрагування та зворотного аналізу дозволили виокремити ряд актуальних проблем, а метод узагальнення запропонувати їх розв’язання. До таких проблем було віднесено:
Проблеми інклюзивної освіти. Невідповідність кількості дітей з особливими потребами стану готовності закладів освіти забезпечити таким дітям належне виховання і супровід.
Проблеми доцільності навчання дітей з шестирічного віку. Це питання постійно піднімається і з’ясовуються нові підходи до його вирішення.
Проблеми впровадження ІКТ в навчально-виховний процес закладів освіти.
Проблеми впровадження різнопланових інноваційних технологій в закладах освіти.
Проблеми організації ефективної діяльності психологічної служби в закладах освіти.
Проблеми вдосконалення психологічної компетентності фахівців у галузі освіти.
У результаті проробленого дослідження виявлено, що в такому розрізі проблем актуального значення набуває психолого-педагогічна підготовка як основа професійної підготовки вчителя, викладача, що передбачає формування комунікативних умінь та компетенцій у сфері людських відносин. Як висновок зазначимо зростання актуальності вивчення професійної мобільності викладача вищої школи як суттєвого компоненту його професійної діяльності
ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З СИСТЕМАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІД ВПЛИВОМ СТРЕСУ: ДОВІРА, ПОМИЛКИ ТА КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ РІШЕНЬ
No full textThe article highlights the study of psychological mechanisms of human interaction with artificial intelligence (AI) systems under stressful conditions. The aim of the article was to: analyze the psychological mechanisms of human decision-making under stress; identify types of trust errors and algorithmic dependence; and propose a model of cognitive processes that determine the quality of decisions in human-machine systems. Special attention was paid to the phenomena of trust in algorithmic solutions, cognitive biases that are activated during stress, as well as the types of errors that occur in human-machine systems. Modern views on human-AI interaction of leading Ukrainian scientists in psychological science were analyzed. A conceptual model of the interaction “stress – cognitive load – algorithmic influence” is presented, which explains how decision-making changes in the presence of intelligent recommendations.
An empirical study based on the author's questionnaire highlighted the features of interaction with AI in higher education, in particular, its use by students and teachers; it confirmed the thesis that in stressful situations it is difficult to concentrate and make rational decisions. Also important is the conclusion of teachers that the use of AI by students under time pressure leads to an increase in their errors.
The conclusions summarize the factors of increasing algorithmic dependence, decreasing situational awareness, and forming trust errors. Practical approaches to designing interfaces and procedures that minimize the risks of incorrect human decisions when using AI in time-limited conditions are substantiated.Стаття висвітлює дослідження психологічних механізмів взаємодії людини з системами штучного інтелекту (ШІ) у стресових умовах. Метою статті було: проаналізувати психологічні механізми прийняття рішень людиною під впливом стресу; визначити типи помилок довіри та алгоритмічної залежності; запропонувати модель когнітивних процесів, що визначають якість рішень у людино-машинних системах. Особлива увага приділялася феноменам довіри до алгоритмічних рішень, когнітивним упередженням, які активуються під час стресу, а також типам помилок, що виникають у людино-машинних системах. Проаналізовано сучасні погляди на взаємодію людини з ШІ провідних українських вчених в психологічній науці. Представлено концептуальну модель взаємодії «стрес – когнітивне навантаження – алгоритмічний вплив», яка пояснює, як змінюється прийняття рішень у присутності інтелектуальних рекомендацій.
Емпіричне дослідження за авторською анкетою висвітлило особливості взаємодії з ШІ у вищій школі, зокрема, використання його студентами та педагогами; підтверджено тезу про те, що у стресових ситуаціях важко концентруватися та приймати раціональні рішення. Також важливим є висновок викладачів про те, що використання ШI студентами під тиском часу призводить до збільшення їх помилок.
У висновках узагальнені фактори підвищення алгоритмічної залежності, зниження ситуаційної обізнаності та формування помилок довіри. Обґрунтовано практичні підходи до проєктування інтерфейсів і процедур, які мінімізують ризики неправильних рішень людини під час використання ШІ в умовах обмеженого часу
РОЛЬ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ» У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЕКОЛОГІЯ» ТА ДОСЛІДЖЕННІ ЛЮДИНИ ЯК ЧАСТИНИ ЕКОСИСТЕМИ
No full textThe article reveals the place and role of the discipline «Environmental Psychology» in the preparation of students majoring in «Ecology» and shows the psychological regularities of the human relationship with the environment.У статті розкрито місце та роль дисципліни «Екологічна психологія» при підготовці студентів спеціальності «Екологія» та показані психологічні закономірності взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем
АКТУАЛЬНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ПРОЄКТНА ГРАФІКА ТА ЕРГОНОМІКА» У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ ДИЗАЙНЕРІВ СЕРЕДОВИЩА
No full textThe article analyzes contemporary design education programs in Ukraine and abroad. The place and role of project graphics and ergonomics in shaping the professional competence of environmental designers are identified. The advantages of an interdisciplinary approach are summarized. Recommendations for updating curricula are proposed. A comparative analysis of curricula in Ukrainian and international institutions has been conducted. The results of a pedagogical experiment on the implementation of these disciplines in the educational process are generalized. The significance of project graphics and ergonomics in the development of professional competencies is revealed, highlighting their function as a universal language of professional communication in the field of design. These disciplines perform both a technical role (accurate representation of design ideas) and a conceptual one (conveying the project’s style, mood, and ideology). The purpose of the study is to justify the relevance and necessity of introducing the disciplines «Project Graphics and Ergonomics» into the professional training of environmental designers in higher education institutions, as well as to identify effective ways to integrate these disciplines into the educational process. Methodology. The study employs theoretical research methods, systems analysis, and synthesis of existing domestic and international literature, specialized publications, and the practical experience of teaching professional-cycle disciplines. Results. The research established that the disciplines «Project Graphics and Ergonomics» are critically important for shaping the professional identity of environmental designers. Their integration into educational programs ensures not only technical proficiency but also the development of humanistic, ethical, and aesthetic dimensions of design thinking. The implementation of these disciplines contributes to a holistic understanding of the environment. Project graphics develop visual thinking and communication skills, while ergonomics focuses on user-centered design and enhances quality of life through design solutions. It is recommended to revise educational programs to include the synergistic study of both disciplines. Further research should focus on developing modular courses and integrated learning environments using digital technologies. Scientific novelty lies in the substantiation of the necessity to integrate these disciplines as a mandatory component of professional design training, in order to align educational programs with modern labor market demands, technological advancements, and the principles of human-centered design. Practical relevance is reflected in the development of a unified approach to implementing the «Project Graphics and Ergonomics» course in the curricula of higher education institutions, and in the need to study its impact on educational outcomes and its further integration into design-related disciplines.Анотація. У статті проведено аналіз сучасних освітніх програм із дизайну в Україні та за кордоном. Визначено місце і роль проєктної графіки та ергономіки у формуванні професійної компетентності дизайнера середовища. Узагальнено переваги міждисциплінарного підходу. Запропоновано рекомендації щодо оновлення навчальних планів. Проведено порівняльний аналіз навчальних програм українських і зарубіжних закладів. Узагальнено результати педагогічного експерименту щодо впровадження зазначених дисциплін у навчальний план. Розкрито значення проєктної графіки та ергономіки у формуванні фахових компетентностей як інструменту універсальної мови професійного спілкування у сфері дизайну, яка виконує як технічну функцію (точне відтворення проєктної ідеї), так і концептуальну (відображення стилістики, настрою, ідеології проєкту). Метою дослідження є обґрунтування доцільності та актуальності впровадження дисциплін «Проєктна графіка та ергономіка» у професійну підготовку дизайнерів середовища в закладах вищої освіти, а також виявлення ефективних шляхів інтеграції цих дисциплін в освітній процес підготовки фахівців-дизайнерів. Методологія дослідження. Використано теоретичні методи дослідження, метод системного аналізу та узагальнення наявних бібліографічних вітчизняних та закордонних, статей у спеціалізованих виданнях, практичний досвід викладання дисциплін професійного циклу. Результати дослідження. Установлено, що дисципліна «Проєктна графіка та ергономіка» є критично важливою для формування професійної ідентичності дизайнера середовища. Її інтеграція у навчальні програми забезпечує не лише технічну, а й гуманітарний, етичний та естетичний складники дизайнерського мислення. Упровадження дисципліни «Проєктна графіка та ергономіка» сприяє розвитку цілісного бачення середовища. Проєктна графіка формує здатність до візуального мислення і комунікації, ергономіка забезпечує орієнтацію на користувача і підвищує якість життя через дизайн. Рекомендовано переглянути освітні програми, передбачивши синергетичне вивчення обох дисциплін. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення модульних курсів та інтегрованих навчальних середовищ із використанням цифрових технологій. Наукова новизна полягає у необхідності інтеграції дисципліни як обов’язкового складника професійної підготовки дизайнерів із метою підвищення рівня відповідності освітніх програм сучасним вимогам ринку праці, технологічним змінам і принципам людиноцентричності в дизайні Практична значущість полягає в уніфікованому підході до впровадження дисципліни «Проєктна графіка та ергономіка» у навчальні плани закладів вищої освіти, а також у потребі вивчення їхнього впливу на результативність освітнього процесу та подальшої інтеграції у проєктні дисципліни
ВАРІАТИВНІ ШРИФТИ ТА КІНЕТИЧНА ТИПОГРАФІЯ У ВЕБСЕРЕДОВИЩІ
No full textThe purpose of this study is to identify the key trends in the development of typography in web design and to analyze its influence on the formation of creative thinking and the creative potential of professionals in the field of visual communication. To achieve this goal, the technologies of variable fonts and kinetic typography are considered as the latest tools of digital design. The research methodology employs an interdisciplinary approach that combines technological, communicative, and cognitive methods to analyze typographic practices. A comprehensive study of the content-structural characteristics of variable fonts and kinetic typography has been carried out. The principles of OpenType Variable Fonts operation are examined, allowing for the dynamic adjustment of typographic parameters within a single file. The role of moving text in the multimedia environment is analyzed, with an emphasis on its expressive, communicative, and cognitive potential. Results. The research findings demonstrate that variable fonts contribute to optimizing interface design by increasing flexibility, adaptability, and reducing the load on digital platforms. They can be used to technically enhance the visual environment. Kinetic typography proves to be an effective tool for emotional impact, attention engagement, and the creation of interactive visual content. Moving text ensures dynamic expression of information through animation, which enhances message perception and enriches the visual language of web design. It has been established that both forms of typography – variable (static) and kinetic (dynamic) – interact and complement each other, laying the groundwork for the formation of innovative approaches to digital environment design. The scientific novelty lies in the fact that new aspects of applying typographic innovations in web design have been revealed. A comparative analysis of variable fonts and kinetic typography in the context of forming creative strategies for digital design has been conducted. It has been proven that the use of variable fonts enables more precise customization of the visual system to meet the requirements of responsive interfaces, while kinetic typography ensures a deeper emotional connection with the user. Practical relevance. The practical significance of the work lies in the application of principles for developing interfaces that combine technical efficiency with aesthetic appeal. These findings can be used by practicing web designers and digital communication specialists. The identified principles of implementing variable fonts and kinetic typography make it possible to create personalized, adaptive, and emotionally engaging digital environments. This contributes to the improvement of visual communication and expands the creative design toolkit in the context of digital transformation.Анотація. Мета роботи полягає у виявленні провідних тенденцій розвитку типографії у вебдизайні та аналізі її впливу на формування креативного мислення і творчого потенціалу фахівців у сфері візуальної комунікації. Для досягнення мети розглядаються технології варіативних шрифтів і кінетичної типографії як новітні засоби цифрового дизайну. Методологія дослідження використовує міждисциплінарний підхід, що поєднує технологічні, комунікативні та когнітивні методи для аналізу типографічних практик. Проведено комплексне дослідження змістовно-структурних характеристик варіативних шрифтів та кінетичної типографії. Розглянуто принципи функціонування шрифтів OpenType Variable Fonts, які дають змогу динамічно змінювати типографічні параметри у межах одного файлу. Проаналізовано роль рухомого тексту в мультимедійному середовищі з акцентом на його експресивний, комунікативний і когнітивний потенціал. Результати дослідження доводять, що варіативні шрифти сприяють оптимізації дизайну інтерфейсів, підвищенню гнучкості, адаптивності та зменшенню навантаження на цифрові платформи і можуть використовуватися для технічного вдосконалення візуального середовища. Кінетична типографія виявляється ефективним інструментом емоційного впливу, активізації уваги та формування інтерактивного візуального контенту. Рухомий текст забезпечує динамічне вираження інформації через анімацію, що поглиблює сприйняття повідомлення та збагачує візуальну мову вебдизайну. Установлено, що обидві форми типографії – варіативна (статична) та кінетична (динамічна) – взаємодіють і взаємодоповнюються, створюючи передумови для формування інноваційних підходів до дизайну цифрового середовища. Наукова новизна полягає у тому, що розкрито нові аспекти застосування типографічних інновацій у вебдизайні. Проведено порівняльний аналіз варіативних шрифтів і кінетичної типографії у контексті формування креативних стратегій цифрового дизайну. Доведено, що використання варіативних шрифтів дає змогу більш точно налаштовувати візуальну систему під вимоги адаптивних інтерфейсів, тоді як кінетична типографія забезпечує глибший емоційний зв’язок із користувачем. Практична значущість роботи полягає у використанні принципів розроблення інтерфейсів, які поєднують технічну ефективність з естетичною привабливістю та можуть бути використані практикуючими вебдизайнерами та фахівцями із цифрових комунікацій Визначені принципи впровадження варіативних шрифтів та кінетичної типографії дають змогу створювати персоналізовані, адаптивні та емоційно залучені цифрові середовища. Це сприяє вдосконаленню візуальної комунікації та розширює інструментарій креативного дизайну в умовах цифрової трансформації
АДАПТАЦІЯ МІФОЛОГІЧНИХ ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ В КОМПОЗИЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА ТА ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ
No full textThe purpose. The study explores the evolutionary development of the use of Ukrainian mythological imagery in artworks and design, aiming to identify the adaptability of folkloric motifs to the demands of the contemporary graphic environment as a means of visual-aesthetic communication. Methodology. The research applies a comprehensive approach that includes the analysis of academic literature, specific artworks, and design projects reflecting the adaptation of mythological imagery within the modern cultural landscape of Ukraine. Results. The study examines and analyzes the historical aspects of the use of mythological motifs in visual art, which made it possible to establish the evolutionary nature of the visual representation of folkloric characters – from decorative illustrations in folk art and Soviet graphic design to deeply conceptualized images in national branding and communicative design. It was found that archetypes embodied in graphic images are adapted to current social contexts while retaining their ethnocultural significance. The study also investigates the use of mythological motifs in animated advertising, revealing their role as a powerful narrative and emotional tool in branding. The scientific novelty. The psychological aspects of perceiving traditional characters in digital marketing were analyzed, allowing the conclusion that they are capable of generating deep emotional responses. Practical relevance. The results of the study may be utilized by designers, developers, and digital content specialists to create visually appealing and culturally significant projects.Анотація. Мета. Дослідження еволюційного розвитку використання образів української міфології у творах мистецтва та дизайну з метою виявлення адаптивності фольклорних мотивів до вимог сучасного графічного середовища як засобу візуально-естетичної комунікації. Методологія. У роботі використано комплексний підхід, який включає аналіз наукової літератури, конкретних мистецьких творів і дизайнерських проєктів, що відображають адаптацію міфологічних образів у сучасному культурному просторі України. Результати. Розглянуто та проаналізовано історичні аспекти використання міфологічних мотивів у візуальному мистецтві, що дало можливість установити еволюційний характер візуального представлення фольклорних персонажів – від декоративної ілюстрації в народному мистецтві та радянському графічному дизайні до глибоко осмислених образів у національному брендингу та комунікативному дизайні. З’ясовано, що архетипи, втілені у графічних образах, адаптуються під актуальні соціальні контексти, зберігаючи при цьому свою етнокультурну значущість. Досліджено використання міфологічних мотивів у рекламній анімації, що дозволило виявити їх роль як потужного наративного та емоційного інструменту брендингу. Наукова новизна. Проаналізовано психологічні аспекти сприйняття традиційних персонажів у цифровому маркетингу, що дозволило зробити висновок про їх здатність формувати глибинні емоційні реакції. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дизайнерами, розробниками і фахівцями з цифрового контенту для створення візуально привабливих та культурно значущих проєктів
ОСОБИСТИЙ БРЕНД ДИЗАЙНЕРА: ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ
No full textThe article is devoted to the study of the designer’s personal brand as a holistic information system that forms the identity of a specialist in the visual and professional environment. The purpose of the study is to develop an information model of the designer’s personal brand, which is based on the parametric method of normalization. Methodology. The research methods are based on an interdisciplinary approach that combines the methods of system analysis, branding, graphic design, as well as parametric normalization. Results. The study rethought the process of forming a designer’s personal brand; as a result, an information model was created and substantiated that reveals the brand as a multi-level dynamic system. The model combines fixed structural elements (identification, semantic, functional) and variable parameters (interactive, communicative), ensuring adaptability to the context and audience. Scientific novelty. The proposed model allows designers to: understand a personal brand as a tool for self-presentation, professional implementation and strategic communication with the audience; identify key stages of brand formation, starting from identification and semantic content, and ending with means of interaction and evaluation of effectiveness; ensure flexibility and scalability of the brand, which is especially relevant for young professionals at the beginning of their career; contributes to the development of personal style, increased recognition and positioning in the professional environment; allows you to evaluate the results of communication with the audience using such parameters as engagement, loyalty, citations and the number of orders. Practical relevance. The constructed information model opens up new opportunities for strategic management of a designer’s personal brand, meeting the modern challenges of the creative industry and contributing to the professional self-affirmation of young professionals.Анотація. Статтю присвячено дослідженню особистого бренду дизайнера як цілісної інформаційної системи, що формує ідентичність фахівця у візуальному та професійному середовищі. Метою дослідження є розроблення інформаційної моделі особистого бренду дизайнера, яка ґрунтується на параметричному методі нормування. Методологія. Методи дослідження базуються на міждисциплінарному підході, що об’єднує методи системного аналізу, брендингу, графічного дизайну, а також параметричного нормування. Результати. У межах дослідження переосмислено процес формування особистого бренду дизайнера; як результат, створено та обґрунтовано інформаційну модель, яка розкриває бренд як багаторівневу динамічну систему. Модель поєднує фіксовані структурні елементи (ідентифікаційні, смислові, функціональні) та змінні параметри (інтерактивні, комунікативні), забезпечуючи адаптивність до контексту й аудиторії. Наукова новизна. Запропонована модель дозволяє дизайнерам: осмислити особистий бренд як інструмент самопрезентації, професійної реалізації та стратегічної комунікації з аудиторією; виокремити ключові етапи формування бренду, починаючи від ідентифікації та смислового наповнення і завершуючи засобами взаємодії та оцінювання ефективності; забезпечити гнучкість і масштабованість бренду, що є особливо актуальним для молодих фахівців, які перебувають на початку кар’єрного шляху; сприяє розвитку персонального стилю, посиленню впізнаваності та позиціонуванню в професійному середовищі; дозволяє оцінювати результати комунікації з аудиторією за допомогою таких параметрів, як залученість, лояльність, цитованість і кількість замовлень. Практична значущість. Побудована інформаційна модель відкриває нові можливості для стратегічного управління особистим брендом дизайнера, відповідаючи сучасним викликам креативної індустрії та сприяючи професійному самоствердженню молодих фахівців
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНОЇ АЙДЕНТИКИ В МІЖДИСЦИПЛІНАРНОМУ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
No full textPurpose. The aim of this study is to formulate and substantiate the conceptual foundations of academic identity within the context of an interdisciplinary theoretical and methodological discourse, by defining its essence, structure, and mechanisms of formation in the contemporary academic environment. Methodology. The methodological framework of the study combines an interdisciplinary approach with a set of qualitative and theoretical-analytical methods. The method of conceptualization was employed to identify the key features of academic identity and to define its functional components. A structural- functional approach enabled the analysis of the role of identity in shaping institutional integrity and supporting the development strategy of higher education institutions. In turn, discourse analysis allowed for the interpretation of the communicative potential of identity in interaction with the sociocultural context of the academic environment, as well as understanding its role in shaping and maintaining institutional branding. Results. The article analyzes the transformations of academic identity in the digital age. It examines the evolution of the concept from the personal-professional to the institutional level, with a focus on the increasing role of visual identity and graphic design in the representation processes of higher education institutions. The study identifies the key components of academic identity: personal (individual self-identification of faculty and students), professional (competencies, teaching, and research activities), cultural (corporate culture, values), and institutional (branding, mission, visual elements). It is demonstrated that academic identity is increasingly articulated through institutional identity, shaped by visual, linguistic, and multimodal representational means. Visual identity (logos, color schemes, design of communication materials) is found to be not only a means of expression but also a factor in supporting a stable academic brand that unites members of the academic community. Scientific novelty. The study offers a comprehensive understanding of academic identity as a multi-level structure, wherein the institutional dimension acquires decisive significance in the digital era. It reveals the relationship between identification processes and the development of visual representation tools. The article emphasizes the role of the visual turn as a methodological foundation for contemporary research on academic identity, through which the broader social practice influencing visual communication strategies of modern universities is explained. Practical relevance. The findings may be utilized by higher education administrators to develop effective strategies for branding, visual communication, and strengthening institutional identity. Specifically, the article provides a theoretical basis for forming visual identity as a key element of educational marketing, contributing to student and partner engagement as well as enhancing the institution’s reputation.Анотація. Мета роботи – сформулювати й обґрунтувати концептуальні засади академічної айдентики в контексті міждисциплінарного теоретико-методологічного дискурсу, визначивши її сутність, структуру та механізми формування в сучасному академічному середовищі. Методологія. Методологічна основа дослідження передбачає поєднання міждисциплінарного підходу та комплексу якісних і теоретико-аналітичних методів. Для виокремлення ключових ознак академічної айдентики та визначення її функціональних складників було використано метод концептуалізації. Структурно-функціональний підхід дозволив проаналізувати роль айдентики у формуванні інституційної цілісності та підтримці стратегії розвитку закладу вищої освіти. Своєю чергою застосування дискурс-аналізу надало можливість інтерпретувати комунікативний потенціал айдентики у взаємодії із соціокультурним контекстом академічного середовища, а також зрозуміти її роль у формуванні й підтримці інституційного бренду. Результати. У статті здійснено аналіз трансформацій академічної айдентики в умовах цифрової доби. Розглянуто еволюцію концепту від особистісно-професійного до інституційного рівня з акцентом на зростання ролі візуальної ідентичності та графічного дизайну в процесах репрезентації закладів вищої освіти. Визначено ключові компоненти академічної айдентики: особистісні (індивідуальна самоідентифікація викладачів і студентів), професійні (компетентності, викладацька і наукова діяльність), культурні (корпоративна культура, цінності), інституційні (брендинг, місія, візуальні елементи). Доведено, що академічна айдентика в сучасних умовах дедалі більше артикулюється через інституційну ідентичність, сформовану за допомогою візуальних, мовних та мультимодальних репрезентативних засобів. Установлено, що візуальна айдентика (логотипи, колористика, дизайн комунікаційної продукції) є не лише засобом вираження, а й фактором підтримки стабільного академічного бренду, що об’єднує членів академічної спільноти. Наукова новизна. У роботі запропоновано цілісне розуміння академічної айдентики як багаторівневої структури, де інституційний вимір набуває визначального значення в цифрову епоху. Розкрито взаємозв’язок між ідентифікаційними процесами і розвитком інструментів візуальної репрезентації. Підкреслено роль візуального повороту як методологічного підґрунтя сучасного дослідження академічної айдентики, крізь призму якого пояснюється загальносуспільна практика, що має вплив на візуальні комунікативні стратегії сучасного університету. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані адміністраціями закладів вищої освіти для розроблення ефективних стратегій брендингу, візуальної комунікації та зміцнення інституційної ідентичності. Зокрема, в статті запропоновано теоретичне підґрунтя для формування візуальної айдентики як важливого елементу освітнього маркетингу, що сприяє залученню здобувачів освіти, партнерів та підвищенню репутації закладу
ВЕРНАКУЛЯРНЕ ЗОДЧЕСТВО В НОВІТНІЙ АРХІТЕКТУРІ КИТАЮ
No full textPurpose. The purpose of the article is to identify and analyze the ways of transmitting vernacular architecture in contemporary Chinese architecture. Special attention is paid to the comprehension of traditional heritage through the modern design strategies of leading Chinese architects. Methodology. The study applies a qualitative method of analyzing case studies of completed architectural projects that integrate vernacular principles into contemporary practice. The main analytical tool is the typology of transmission channels of tradition – object-morphological, symbolic-metaphorical, and contextual – which allows for a comprehensive assessment of the interaction between tradition and innovation. The analysis is conducted on the example of implemented projects by Wang Shu, Zhu Pei, and the architectural bureau Oneartharch architect. Results. It was revealed that contemporary Chinese architecture integrates elements of vernacular building not only at a formal level but also through philosophical, ecological, and cultural strategies. Wang Shu’s projects demonstrate object- morphological and contextual transmission channels: the use of recycled traditional materials, local constructions, and adaptation to the climate. Zhu Pei’s works reflect a symbolic-metaphorical approach and the reproduction of cultural memory through form and space. The architects of Oneartharch work primarily within contextual and processual channels: they focus on the experience of presence, local crafts, and community participation in construction. All three approaches form an architecture that combines tradition and innovation. Scientific novelty. For the first time, a comprehensive analysis of the transmission of vernacular tradition in contemporary Chinese architecture is carried out through five analytical channels. The potential of interaction between local heritage and modern design is revealed. Practical relevance. The materials can be used in the educational process and in the design of architecture based on the principles of sustainable development, adaptability, and cultural continuity. The experience of China is valuable for countries that seek to reinterpret their traditional architecture in a contemporary context.Мета. Метою статті є виявлення та проведення аналізу способів трансляції вернакулярного зодчества в сучасній китайській архітектурі. Особлива увага приділяється осмисленню традиційної спадщини через сучасні проєктні стратегії провідних китайських архітекторів. Методологія. У дослідженні використано якісний метод аналізу кейсів реалізованих архітектурних об’єктів, що інтегрують вернакулярні принципи в сучасній практиці. Основним аналітичним інструментом стала типологізація каналів трансляції традицій – об’єктно-морфологічного, символіко-метафоричного, контекстуального, – що дозволило комплексно оцінити взаємодію традиції та інновації. Аналіз проведено на прикладі реалізованих проєктів Ван Шу, Чжу Пея та бюро “Oneartharch architect”. Результати. Виявлено, що сучасна китайська архітектура інтегрує елементи вернакулярного зодчества не лише на формальному рівні, а й через філософські, екологічні та культурні стратегії. Проєкти Ван Шу демонструють об’єктно-морфологічний і контекстуальний канали трансляції: використання вторинних традиційних матеріалів, локальних конструкцій, адаптацію до клімату. У роботах Чжу Пея простежуються символіко-метафоричний підхід і відтворення культурної пам’яті через форму й простір. Архітектори Oneartharch працюють переважно в межах контекстуального та процесуального каналів: фокусуються на досвіді перебування, локальних ремеслах, участі громади в будівництві. Усі три підходи формують архітектуру, що поєднує традицію та інновації. Наукова новизна. Уперше проведено комплексний аналіз трансляції вернакулярної традиції в новітній китайській архітектурі через п’ять аналітичних каналів. Розкрито потенціал взаємодії локальної спадщини та сучасного проєктування. Практична значущість. Матеріали можуть бути використані в освітньому процесі й у проєктуванні архітектури, що базується на принципах сталого розвитку, адаптивності й культурної тяглості. Досвід Китаю є цінним для країн, які прагнуть переосмислити свою традиційну архітектуру в сучасному контексті