Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЮ ЗАСОБІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТЕРМОСТІЙКИХ ЕПОКСИКОМПОЗИТІВ
No full textPolymer composite materials are widely used in water transport in the form of corrosion- and wear-resistant composites. At the same time, scientists are currently conducting a range of research to create materials with improved properties, including thermal properties. The filling of the epoxy matrix with modifying additives is of current interest. The latter are usually physically and chemically active to interact with the macromolecules of epoxy resin, which allows for the creation of a strongly cross-linked structure of a homogeneous system during polymerization.
It was believed that the use of 2,4-diaminoazobenzene-4'-carboxylic acid as a modifying additive was promising. Such an additive is characterized by the presence of active groups that can interact with epoxy resin chains at the micro level during the structure formation of materials. This factor ensures the improvement of the thermophysical properties of the developed materials for water transport.
In this work, the optimal concentration of the modifier in epoxy resin was determined according to the criteria of thermal characteristics. It has been established that to obtain a composite material with improved thermal properties, it is necessary to add the modifying additive 2,4-diaminoazobenzene-4'-carboxylic acid at a concentration of 0.5-1.5% to the epoxy polymer in the presence of 100% of the epoxy oligomer. This ensures an increase in heat resistance compared to the unfilled epoxy matrix from 342 K to 357-359 K, and the glass transition temperature from 328 K to 344-347 K. It is substantiated that this is due to the intensification of relaxation processes in the developed materials. Also, due to the presence of a modifying additive in the polymer, new chemical and physical bonds between the structural elements of the composite ingredients are formed per unit volume of materials.Полімерні композитні матеріали широко використовуються у водному транспорті у вигляді корозійностійких та зносостійких композитів й захисних покриттів. Водночас, вчені зараз проводять низку досліджень для створення матеріалів з покращеними властивостями, зокрема теплофізичними. Актуальним на теперішній час є наповнення епоксидної матриці модифікуючими добавками. Останні, як правило, фізично та хімічно активні для взаємодії з макромолекулами епоксидної смоли, що дозволяє створювати міцнозшиту структуру гомогенної системи під час полімеризації.
Вважалося, що перспективним є використання 2,4-діаміноазобензол-4'-карбонової кислоти як модифікуючої добавки. Така добавка характеризується наявністю активних груп, які можуть взаємодіяти з ланцюгами епоксидної смоли на мікрорівні під час структуроутворення матеріалів. Цей фактор забезпечує покращення теплофізичних властивостей розроблених матеріалів для морського й річкового транспорту.
У цій роботі оптимальну концентрацію модифікатора в епоксидній смолі було визначено за критеріями термічних характеристик. Встановлено, що для отримання композитного матеріалу з покращеними теплофізичними властивостями необхідно до епоксидного полімеру в присутності 100 мас.ч. епоксидного олігомеру додавати модифікуючу добавку 2,4-діаміноазобензол-4'-карбонову кислоту в концентрації 0,5-1,5 мас.ч. Це забезпечує підвищення термостійкості порівняно з ненаповненою епоксидною матрицею з 342 К до 357-359 К, а температури склування з 328 К до 344-347 К. Обґрунтовано, що це пов'язано з інтенсифікацією релаксаційних процесів у розроблених матеріалах. Також, завдяки наявності модифікуючої добавки в полімері на одиницю об'єму матеріалів утворюються нові хімічні та фізичні зв'язки між структурними елементами складових композиту
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ АНСАМБЛЕВОГО КЛАСИФІКАТОРА ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
No full textIn this article, we will look at how ensemble classifiers can significantly improve the performance of intrusion detection systems (IDS), especially in critical infrastructure environments. Due to the increasing complexity of cyberattacks, traditional protection methods are often ineffective, which jeopardizes the smooth operation of important facilities. We propose an approach that combines the results of several separate classifiers to improve threat detection accuracy and reduce the number of false positives. Various methods for creating such ensembles and their application for analyzing network traffic characteristic of critical infrastructure are being investigated. The effectiveness of these models is evaluated on data sets, demonstrating their ability to accurately identify anomalies and known types of attacks, thereby strengthening cyber resilience. Modern intrusion detection systems (IDS) must be adapted to monitor new frameworks that help distinguish and analyze system attacks.
As part of our approach, we explore various combinations of classifiers such as Bayesian Network, Naïve Bayes, JRip, MLP, IBK PART, and J48. In addition, two data preprocessing methods — normalization and discretization — will be applied to each combination. The main advantage of this approach is its ability to detect most attacks with high accuracy by optimally combining the ensemble method with the correct preprocessing technique. This will allow for the effective identification of any type of network threat. Experimental studies show that this approach significantly improves theУ цій статті розглянуто, як ансамблеві класифікатори можуть значно покращити роботу систем виявлення вторгнень (IDS), особливо в умовах критичної інфраструктури. Через постійне ускладнення кібератак, традиційні методи захисту часто не справляються, що ставить під загрозу безперебійну роботу важливих об'єктів. Запропоновано підхід, що поєднує результати кількох окремих класифікаторів для підвищення точності виявлення загроз і зменшення кількості хибних спрацьовувань. Досліджуються різні методи створення таких ансамблів та їхнє застосування для аналізу мережевого трафіку, характерного для критичної інфраструктури. Ефективність цих моделей оцінюється на наборах даних, що дозволяє продемонструвати їхню здатність точно ідентифікувати аномалії та відомі типи атак, зміцнюючи таким чином кіберстійкість. Сучасні системи виявлення втргнень (СВВ) повинні бути адаптовані для моніторингу нових фреймворків, які допомагають розрізняти та аналізувати системні атаки. У рамках нашого підходу ми досліджуємо різні комбінації таких класифікаторів, як: Bayesian Network, Naïve Bayes, JRip, MLP, IBK PART, J48. До того ж, для кожної комбінації будуть застосовані два методи попередньої обробки даних — нормалізація та дискретизація. Основна перевага цього підходу — здатність виявляти більшість атак з високою точністю, оптимально поєднуючи ансамблевий метод із правильною технікою попередньої обробки. Це дозволить ефективно ідентифікувати будь-який тип мережевої загрози. Експериментальні дослідження показують, що такий підхід значно підвищує ефективність і надійність виявлення вторгнень, тим самим посилюючи кібербезпеку об'єктів критичної інфраструктури
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ
No full textThe purpose provides comprehensive coverage of the essence, advantages, problems, and current trends in the development of organic agriculture in Ukraine and worldwide, taking into account the environmental component. Research methods: documentary analysis and synthesis, cognitive-analytical, as well as systematization and generalization methods were used. The results of the study confirm the environmental advantages of organic agriculture, its important role in combating climate change and the growing global demand for organic products. Ukraine has significant potential in this area, demonstrating positive development dynamics with the support of the state and international partners, despite the difficulties caused by the war. Organic agriculture, based on the principles of health, environmental friendliness, justice and care, contributes to soil health, biodiversity conservation and provides consumers with high-quality and safe products, while stimulating the development of innovative technologies and following modern market trends. Discussion: organic agriculture is an important direction of sustainable development, combining environmental responsibility, production of high-quality and safe products and economic benefits for farmers due to growing consumer demand, especially in international markets, despite certain obstacles, such as the cost of certification and crop risks, support from the state and international partners, as seen in the example of Ukraine, contributes to the expansion of organic agriculture, which has significant potential for soil health, biodiversity conservation and mitigation of environmental problems, and the principles of organic agriculture are the foundation for the development of this industry worldwide.Метою статті є всебічне висвітлення сутності, переваг, проблем та сучасних тенденцій розвитку органічного сільського господарства в Україні та світі з урахуванням екологічної складової. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, пізнавально-аналітичний, а також систематизації та узагальнень. Результати дослідження підтверджують екологічні переваги органічного сільського господарства, його важливу роль у боротьбі зі зміною клімату та зростаючий світовий попит на органічну продукцію. Україна має значний потенціал у цій сфері, демонструючи позитивну динаміку розвитку за підтримки держави та міжнародних партнерів, попри складнощі, спричинені війною. Органічне сільське господарство, що базується на принципах здоров’я, екологічності, справедливості та турботи, сприяє оздоровленню ґрунтів, збереженню біорізноманіття та забезпечує споживачів якісною і безпечною продукцією, водночас стимулюючи розвиток інноваційних технологій та слідуючи сучасним ринковим трендам. Обговорення: органічне сільське господарство є важливим напрямком сталого розвитку, що поєднує екологічну відповідальність, виробництво якісної та безпечної продукції та економічну вигоду для фермерів завдяки зростаючому споживчому попиту, особливо на міжнародних ринках, попри певні перешкоди, такі як вартість сертифікації та ризики врожаю, підтримка держави та міжнародних партнерів, як це видно на прикладі України, сприяє розширенню органічного сільського господарства, що має значний потенціал для оздоровлення ґрунтів, збереження біорізноманіття та пом’якшення екологічних проблем, а принципи органічного сільського господарства є фундаментом для розвитку цієї галузі в усьому світі
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
No full textThe purpose of the article is to analyze the organizational and legal means of resolving conflicts of interest in state authorities, through the use of legislative instruments, institutional mechanisms, preventive measures, declaration and verification mechanisms, sanctions and liability. Research methods: a comprehensive analysis of regulatory legal acts, scientific literature and the practice of applying domestic legislation, including measures of both administrative and criminal legislation, was used. Results: it is substantiated that organizational and legal means are an important component of the system for resolving conflicts of interest. They provide a legal basis for preventing conflicts of interest, establish ethical standards of behavior and contribute to increasing the transparency of public administration. It is noted that an effective system for resolving conflicts of interest helps to strengthen public trust in state authorities and improves the quality of administrative decision-making. It is determined that the legislative support of anti-corruption policy, the work of specialized bodies, such as the National Anti-Corruption Commission, the National Anti-Corruption Bureau and the Administrative Prosecutor’s Office - these institutions perform the functions of investigation, prevention and control over compliance with anti-corruption requirements, which contributes to the identification and punishment of corrupt officials in Ukraine. However, effective combating of corruption requires a comprehensive approach. Discussion: organizational and legal means of resolving conflicts of interest involve the establishment of legislative, normative and regulatory instruments that determine the processes and mechanisms for preventing, identifying, investigating and eliminating conflicts of interest.Метою статті є аналіз організаційно-правових засобів врегулювання конфлікту інтересів в органах державної влади шляхом застосування законодавчих інструментів, інституційних механізмів, превентивних заходів, механізмів декларування та перевірки, санкції та відповідальність. Методи дослідження: використано комплексний аналіз нормативно-правових актів, наукової літератури та практики застосування вітчизняного законодавства, включаючи заходи як адміністративного, так і кримінального законодавства. Результати: обґрунтовано, що організаційно-правові засоби є важливою складовою системи врегулювання конфліктів інтересів. Вони забезпечують правову базу для запобігання конфліктам інтересів, встановлюють етичні стандарти поведінки та сприяють підвищенню прозорості публічного управління. Зауважено, що ефективна система врегулювання конфліктів інтересів сприяє зміцненню довіри громадськості до державних органів та покращує якість ухвалення управлінських рішень. Визначено, що законодавче забезпечення антикорупційної політики, робота спеціалізованих органів, таких як НАЗК, НАБУ та САП – ці установи виконують функції з розслідування, запобігання та контролю за дотриманням антикорупційних вимог, що сприяє виявленню та покаранню корумпованих чиновників в Україні. Проте ефективна боротьба з корупцією вимагає комплексного підходу. Обговорення: організаційно-правові засоби врегулювання конфлікту інтересів передбачають встановлення законодавчих, нормативних і регулятивних інструментів, що визначають процеси та механізми попередження, виявлення, розслідування і усунення конфліктів інтересів
ПРАВОВІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТА РЕФОРМУВАННЯ ПРОЦЕДУР АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ
No full textThe purpose of this study is to examine the development of the tax administration system, identify current challenges and substantiate ways to improve it, taking into account international experience and modern digital technologies. Research methods: the article uses the following general scientific methods of research: observation and description and theoretical methods: analysis, generalisation, explanation, as well as systemic, functional, specific sociological. The research is based on the study of the regulatory framework of Ukraine and the European Union, recommendations of the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), analysis of court practice in the field of tax disputes, as well as statistical materials on the efficiency of tax administration. The study applies general scientific methods of analysis and synthesis, a comparative legal approach to the analysis of tax systems of foreign countries, system analysis and the method of legal modelling. The results obtained show that over the past ten years, the tax administration system has undergone significant changes caused by the introduction of digital technologies and automation of control procedures. In particular, many countries have introduced automated platforms for tax risk assessment, which has significantly reduced tax evasion. Ukraine has also implemented a number of reforms aimed at simplifying tax procedures, developing electronic services and ensuring transparency of tax authorities. At the same time, challenges remain, including insufficient integration of tax databases, limited international exchange of tax data and the complexity of tax administration for small and medium-sized businesses. The results obtained can be used as a basis for developing innovative approaches to reforming tax administration and improving the efficiency of tax policy in Ukraine. Discussion: tax administration plays a leading role in ensuring the stable functioning of the modern tax system, as it is aimed at efficient management of tax revenues and strengthening the fiscal sustainability of the state. In the context of globalisation, digital transformation of the economy and growing tax competition between countries, there is a need to improve tax administration mechanisms. At the same time, tax authorities face challenges such as tax evasion, the expansion of the shadow sector and the need to harmonise tax legislation in line with international standards.Метою цього дослідження є аналіз розвитку системи адміністрування податків, виявлення поточних викликів та обґрунтування шляхів її вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних цифрових технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні нормативно-правової бази України та Європейського Союзу, рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), аналізі судової практики у сфері податкових спорів, а також статистичних матеріалів щодо ефективності адміністрування податків. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, порівняльно-правовий підхід до аналізу податкових систем зарубіжних країн, системний аналіз та метод правового моделювання. Отримані результати свідчать, що за останні десять років система адміністрування податків зазнала значних змін, спричинених впровадженням цифрових технологій та автоматизацією контрольних процедур. Зокрема, багато країн запровадили автоматизовані платформи для оцінки податкових ризиків, що дозволило значно зменшити ухилення від сплати податків. Україна також впровадила низку реформ, спрямованих на спрощення податкових процедур, розвиток електронних сервісів та забезпечення прозорості роботи податкових органів. Водночас залишаються виклики, зокрема недостатня інтеграція податкових баз даних, обмежений міжнародний обмін податковими даними та складність податкового адміністрування для малого та середнього бізнесу. Отримані результати можуть бути використані як основа для розробки інноваційних підходів до реформування податкового адміністрування та підвищення ефективності податкової політики в Україні. Обговорення: податкове адміністрування відіграє провідну роль у забезпеченні стабільного функціонування сучасної податкової системи, оскільки воно спрямоване на ефективне управління податковими надходженнями та зміцнення фіскальної стійкості держави. В умовах глобалізації, цифрової трансформації економіки та зростаючої податкової конкуренції між країнами виникає потреба в удосконаленні механізмів адміністрування податків. Водночас податкові органи стикаються з такими викликами, як ухилення від сплати податків, розширення тіньового сектору та необхідність гармонізації податкового законодавства відповідно до міжнародних стандартів
ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У КІБЕРПРОСТОРІ: УРОКИ УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА
No full textPurpose: this paper is devoted to the study and analysis of the fundamental legal principles that underlie the protection and enforcement of intellectual property rights in cyberspace. The research focuses on identifying common approaches in Ukrainian legislation and international practice, particularly in the United States, Australia, and China, and on developing proposals for improving the regulatory framework for intellectual property enforcement in Ukraine. The methodological basis of the study includes general scientific methods (analysis, synthesis, deduction), comparative legal analysis, as well as formal-legal and systemic-structural methods. Results: the research reveals that a principle-based approach to IP regulation provides a stable foundation for effective enforcement in the digital environment. The author systematizes doctrinal views and international norms, offering a detailed overview of legal principles such as the rule of law, protection of ownership, balance of interests, good faith, national treatment, and minimum standards. The study emphasizes the need to harmonize national and international standards to ensure predictability, legal certainty, and stronger protection of IPRs online. Recommendations are provided for implementing these principles in Ukraine’s legal and policy frameworks. Discussion: the internet’s borderless nature exacerbates the challenges of enforcing IPRs in cyberspace, inconsistent national regulations, and the growing sophistication of infringement methods. Addressing these issues requires practical enforcement tools and a shared commitment to fundamental legal principles at both the national and international levels. Ukraine’s alignment with global best practices in principle-based IP governance will foster innovation, support economic development, and contribute to stronger legal protection in the digital domain.Мета: ця стаття присвячена вивченню та аналізу фундаментальних правових принципів, що лежать в основі захисту та забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в кіберпросторі. Дослідження зосереджено на визначенні спільних підходів в українському законодавстві та міжнародній практиці, зокрема у Сполучених Штатах, Австралії та Китаї, а також на розробці пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази для захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Методологічна основа дослідження включає загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дедукцію), порівняльно-правовий аналіз, а також формально-правові та системно-структурні методи. Результати: дослідження показує, що принциповий підхід до регулювання інтелектуальної власності забезпечує стабільну основу для ефективного захисту в цифровому середовищі. Автор систематизує доктринальні погляди та міжнародні норми, пропонуючи детальний огляд правових принципів, таких як верховенство права, захист власності, баланс інтересів, добросовісність, національний режим та мінімальні стандарти. У дослідженні наголошується на необхідності гармонізації національних та міжнародних стандартів для забезпечення передбачуваності, правової визначеності та посилення захисту прав інтелектуальної власності в Інтернеті. Надаються рекомендації щодо впровадження цих принципів у правову та політичну базу України. Обговорення: безкордонний характер Інтернету загострює проблеми захисту прав інтелектуальної власності в кіберпросторі, суперечливі національні правила та зростаючу складність методів порушення. Вирішення цих проблем вимагає практичних інструментів правозастосування та спільної відданості фундаментальним правовим принципам як на національному, так і на міжнародному рівнях. Узгодження Україною передових світових практик у сфері управління інтелектуальною власністю на основі принципів сприятиме інноваціям, підтримуватиме економічний розвиток та сприятиме посиленню правового захисту в цифровій сфері.
У цифрову епоху інтелектуальна власність стикається з новими вразливостями. Хоча матеріальна власність може бути фізично захищена, інтелектуальна власність вимагає складних правових та технологічних гарантій, особливо в кіберпросторі. Швидкісне зростання кількості цифрового контенту в поєднанні із глобалізованим доступом та розповсюдженням посилило проблему забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Існуючі моделі правозастосування часто не справляються з транскордонними порушеннями та швидким поширенням несанкціонованого контенту в Інтернеті.
Актуальність цього питання особливо гостро постала для країн, що розвиваються, таких як Україна, де екосистема інтелектуальної власності все ще формується та має пройти непростий процес гармонізації із міжнародними стандартами. Незважаючи на законодавчі реформи та зростаючу обізнаність, Україна продовжує стикатися з труднощами у забезпеченні захисту прав інтелектуальної власності в кіберпросторі. Вивчення правових принципів, що лежать в основі захисту інтелектуальної власності на національному та міжнародному рівнях, прагне надати цінні знання для розробки ефективних стратегій. Розуміння цих принципів є важливим не лише для законодавців та правоохоронців, але й для творців, новаторів та підприємств, які покладаються на захист інтелектуальної власності для підтримки інновацій та свого економічного зростання
ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
No full textThe purpose of the article is to study various aspects of the use of specialised knowledge in criminal proceedings, in particular, scientific conclusions, expert opinions, scientific and legal conclusions, and responses to information requests. Based on the case law, the author draws conclusions regarding the possibility of using various forms of specialised knowledge in criminal proceedings. Research methods: are conditioned by the stated purpose and include: dialectical, comparative legal, dogmatic, empirical, epistemological, comparative, systemic, structural and functional, and others. Results: the reform of the legal system of Ukraine in terms of procedural legislation and the use of various forms of specialised knowledge has necessitated the involvement of experts with specialised knowledge in order to ensure the most effective protection of constitutional rights and freedoms. The CPC of Ukraine has formulated restrictions in terms of conducting an expert examination to clarify issues of law, and does not express any reservations regarding the possibility of experts to study legal issues that are not within the competence of the court. At the same time, by providing conclusions on various legal issues, explanations for interpreting legislation and resolving conflicts, the expert does not determine the guilt of a person, the degree of punishment, but only helps the court to objectively and fully investigate the circumstances of the case from various aspects that are not available to the parties to the criminal proceedings and the court. The need to use specialised knowledge of specialists and legal experts is also recognised by the highest court, and such opinions are used in the course of consideration of specific proceedings. Discussion: given that in practice, the opinions of experts and legal specialists are actually used by the parties to criminal proceedings and the court, and such use is consistent with the guarantees of the right to a fair trial and, accordingly, the principles of criminal justice, criminal procedural legislation should be improved in terms of determining the grounds, conditions and limits of legal expertise.Метою статті є дослідження різних аспектів використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, зокрема наукових висновків, висновків спеціалістів, науково-правових висновків, відповідей на інформаційні запити. На підставі судової практики зроблено висновки щодо можливості застосування у кримінальному провадженні різних форм використання спеціальних знань. Методи дослідження: зумовлені зазначеною метою і включають: діалектичний, порівняльно-правовий, догматичний, емпіричний, гносеологічний, компаративістський, системний, структурно-функціональний та інші. Результати: реформування правової системи України в частині процесуального законодавства та використання різних форм спеціальних знань, викликало необхідність у залученні експертів, які володіють спеціальними знаннями з метою найефективнішого забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини. КПК сформульовано обмеження в частині проведення експертизи для з’ясування питань права, аде не висловлено будь-яких застережень щодо можливості дослідження експертами правових питань, вирішення яких не відноситься до компетенції суду. При цьому, надаючи висновки з різних правових питань, пояснення для тлумачення законодавства та вирішення колізій, експерт не визначає винуватість особи, міру покарання, а лише сприяє суду об’єктивно і повно дослідити обставини справи з різних аспектів якими не володіють сторони у кримінальному провадженні та суд. Необхідність використання спеціальних знань спеціалістів, експертів з правових питань у сфері права визнається і вищою судовою інстанцією, і такі висновки використовуються під час розгляду конкретних проваджень. Обговорення: з урахуванням того, що в практичній діяльності висновки експертів, спеціалістів з правових питань фактично використовуються сторонами кримінального провадження та судом, таке використання відповідає гарантіям права на справедливий суд та відповідно засадам кримінального судочинства, кримінальне процесуальне законодавство підлягає вдосконаленню в частині визначення підстав, умов та меж проведення експертизи з питань права
ПОЧЕРКОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕДУРНИХ НОРМ
No full textPurpose: to study the regulatory framework for the use of handwriting expertise in civil proceedings within different legal systems and to determine its significance as a procedural means of proof. Research methods: document analysis and synthesis, comparative legal analysis, the method of objective truth, cognitive-analytical approach, among others. Results: generalized approaches to the appointment, conduct, and evaluation of handwriting expertise within civil proceedings; identified features of procedural regulation in Ukraine and selected foreign countries. Discussion: the legal nature of handwriting expertise was clarified, the role of the court and the expert in its appointment was defined; the principles of admissibility and relevance of evidence were analysed; the possibilities of harmonizing approaches to the use of expertise in civil cases were discussed; simplified procedures in certain jurisdictions were considered.
In modern civil proceedings, which are based on the principles of adversarial proceedings, relevance and admissibility of evidence, forensic examination is of particular importance as a means of objectively establishing the facts of a case. Among the types of examinations most often appointed in cases concerning the invalidation of contracts, inheritance disputes, identification of document authorship, etc., handwriting examination occupies one of the leading places. It allows to confirm or refute the authenticity of a signature, to identify the person who made the handwritten note, which can be a decisive factor in establishing the truth. At the same time, the procedure for appointing, conducting and evaluating the results of handwriting analysis in civil proceedings is regulated by rules that have both common features in different jurisdictions and significant differences. This necessitates a comparative analysis of legal approaches to regulating the expert process in civil proceedings.Мета: дослідити нормативні засади застосування почеркознавчої експертизи в цивільному судочинстві різних правових систем та визначити її значення як процесуального засобу доведення. Методи дослідження: документального аналізу і синтезу, порівняльно-правового аналізу, методу об’єктивної істини, пізнавально-аналітичного підходу та ін. Результати: узагальнені підходи до призначення, проведення та оцінки почеркознавчої експертизи в межах цивільного процесу, виявлені особливості процедурного регулювання в Україні та в окремих зарубіжних країнах. Обговорення: з’ясовано правову природу почеркознавчої експертизи, визначено роль суду й експерта у процесі її призначення, проаналізовано принципи допустимості та належності доказів, обговорено можливості гармонізації підходів до застосування експертизи у цивільних справах; розглянуто спрощені процедури в окремих юрисдикціях тощо
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ БУДІВЕЛЬ АЕРОДРОМНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ ВЕЖ
No full textOne of the indicators of sustainable development in modern airports is the creation of complex planning hubs and facilities that involve advanced technological, structural, and engineering solutions. Among these, a special place is occupied by Air Traffic Control Tower buildings (hereinafter – ATСT). The designed heights of ATСT buildings make them dominant elements in the spatial organization of airports and surrounding aerodrome territories. This increases the demands on form-making and necessitates the selection of appropriate techniques for revealing the form of such structures, which, on the one hand, have a specific technological function, and on the other – can contribute to making ATСT buildings the most characteristic elements of airport development. The aim of this work is to present the results of research into the features of forming the spatial and volumetric structure of ATCT buildings. Methodology. The study is based on the examination and analysis of design, graphic, and photographic materials; design standards; as well as methods and techniques most commonly used in global and domestic practices of designing and constructing high-rise buildings for public and special purposes. Research method – a systematic approach to studying the object as a component of the spatial organization system of airports and their zones of influence. Results. The role of ATCT buildings and their potential locations within the spatial organization of airports has been examined. Key influencing factors on the spatial and volumetric structure (2); and typological characteristics (5) have been identified. The study reveals specific features of architectural form generation and ensuring its integration with the surrounding environment (context). Particular attention is given to ATCT buildings (5) that have been constructed or are planned for construction at Ukrainian airports in the first quarter of the 21st century. Scientific novelty. A technique for creating a stepped compositional structure has been identified, wherein the architectural form of an ATCT building is formed by vertically combining volumetric elements that gradually increase the overall size and volume of the structure. This technique can complement the existing system of architectural form-making methods for high-rise public and special-purpose buildings, and may be used for further research and practical implementation. Practical relevance. The results obtained have been incorporated into the educational process for higher education students in the following specializations: G17 «Architecture and Urban Planning», G18 «Geodesy and Land Management», and G19 «Construction and Civil Engineering» at the State Enterprise «State University «Kyiv Aviation Institute». In particular, they have been used in the development of course programs for the subjects: «Airport Buildings and Structures», «Critical Infrastructure Facilities (Aviation Transport)», «Urban Planning Aspects of Airport Development», «Urbanization of Territories Adjacent to Airports», among others.Анотація. До ознак сталого розвитку сучасних аеропортів відносять і створення складних за технологічними, конструктивними та інженерними рішеннями планувальних вузлів та комплексів. Особливе місце серед них займають будівлі аеродромно-диспетчерських веж (далі – АДВ). Розрахункові висоти будівель АДВ перетворюють їх на домінанти просторової організації аеропортів та приаеродромних територій. Це посилює вимоги до формоутворення, потребує вибору відповідних прийомів виявлення форми об’єктів, які, з одного боку, мають специфічне технологічне призначення, з іншого – можуть сприяти перетворенню будівель АДВ на найхарактерніші ознаки забудови аеропорту. Мета – оприлюднення результатів дослідження особливостей формування об’ємно-просторової структури будівель АДВ. Методологія. Дослідження базується на вивченні та аналізі проєктних, графічних та фотографічних матеріалів; норм проєктування; методів та прийомів, найбільш поширених у світовій та вітчизняній практиках проєктування та будівництва висотних будівель громадського та спеціального призначення. Метод дослідження – системний підхід до вивчення об’єкта як складника системи просторової організації аеропортів та зон їхнього впливу. Результати. Досліджено роль будівель АДВ та місць їх можливого розташування у системі просторової організації аеропортів; головні чинники впливу на об’ємно-просторову структуру (2); типологічні характеристики (5). Виявлено особливості побудови архітектурної форми та забезпечення її взаємозв’язку з навколишнім середовищем (оточенням). Особливу увагу приділено будівлям АДВ (5), побудованим або запланованим для будівництва на території аеропортів України в першій чверті ХХІ ст. Наукова новизна. Виявлено прийом створення східчастої композиційної структури, коли побудова форми будівлі АДВ базується на сполученні по вертикалі об’ємних елементів, які поступово збільшують її об’єм та розмір. Він може доповнити існуючу систему прийомів виявлення форми висотних об’єктів громадського та спеціального призначення; бути використаним для подальших досліджень та практичної реалізації. Практична значущість. Отримані результати впроваджено у процес навчання здобувачів вищої освіти за спеціальностями G17 «Архітектура та містобудування», G18 «Геодезія та землеустрій», G19 «Будівництво та цивільна інженерія» у Державному підприємстві «Державний університет «Київський авіаційний інститут». Зокрема, використано під час формування робочих навчальних програм дисциплін «Будівлі та споруди аеропортів», «Об’єкти критичної інфраструктури (авіаційний транспорт)», «Містобудівні аспекти розвитку аеропортів», «Урбанізація територій, наближених до аеропортів» тощо
ТЕХНІКО-ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ СУЧАСНОГО СВІТИЛЬНИКА В КОНТЕКСТІ АТМОСФЕРНОЇ ЕСТЕТИКИ
No full textAbstract. Рurpose. From the perspective of atmospheric aesthetics, this study explores the multi-level performance of modern luminaires in terms of aesthetic acceptance by analyzing the elements of light and shadow, color, and material in luminaire design. Methodology. A mixed-method approach was adopted, integrating qualitative and quantitative research. Surveys and interviews were conducted to understand user perceptions, while case studies of contemporary luminaire designs provided contextual insights. Additionally, computational simulations and lighting experiments were used to assess the impact of different lighting parameters on atmospheric aesthetics. Results. The findings reveal that factors such as light intensity, shadow dynamics, color temperature, and material textures significantly influence the aesthetic acceptance of modern luminaires. Users tend to prefer designs that create a harmonious spatial atmosphere and evoke specific emotional responses. The study also highlights a growing demand for adaptable and interactive lighting solutions that enhance environmental aesthetics. Scientific novelty. This research contributes to the study of atmospheric aesthetics by bridging lighting design with perceptual psychology. It proposes a new evaluation framework that moves beyond traditional stylistic and functional considerations, emphasizing the sensory and experiential dimensions of modern luminaires. Practical relevance. The study offers valuable insights for designers, architects, and manufacturers in creating luminaires that optimize both aesthetics and ambiance. The findings can be applied to residential, commercial, and public spaces, guiding the development of lighting solutions that enhance spatial perception and user experience.Мета. Метою дослідження є вивчення естетичного сприйняття сучасних світильників крізь призму атмосферної естетики. Особливу увагу зосереджено на аналізі взаємодії світла і тіні, кольорових рішень та матеріалів, які формують багаторівневі естетичні ефекти у просторі. Дослідження прагне визначити, які саме характеристики освітлення найбільш ефективно сприяють створенню комфортного, емоційно насиченого та естетично збалансованого середовища. Методологія. У дослідженні застосовано змішаний підхід, що поєднує кількісні та якісні методи. Було проведено опитування серед користувачів з метою виявлення суб’єктивного сприйняття різних типів освітлення, а також напівструктуровані інтерв’ю з дизайнерами інтер’єру та освітлення. Додатково виконано аналіз кейсів сучасних дизайнерських рішень світильників, а також використано комп’ютерне моделювання та світлотехнічні експерименти. Завдяки цьому вдалося оцінити, як зміна інтенсивності світла, його кольорової температури, напрямку, текстури матеріалів і тіньових ефектів впливає на загальну атмосферу простору. Результати. Отримані результати свідчать, що ключовими факторами естетичної привабливості сучасних світильників є гармонійне поєднання світла і тіні, тепла або нейтральна кольорова температура, тактильна виразність матеріалів, а також динамічність або гнучкість освітлення відповідно до контексту використання. Користувачі схильні віддавати перевагу освітлювальним рішенням, які не тільки забезпечують візуальний комфорт, але й викликають позитивні емоції та сприяють зануренню в певний настрій або атмосферу. Крім того, зафіксовано зростання попиту на інтелектуальні та інтерактивні системи освітлення, які дозволяють користувачам адаптувати параметри світла під власні потреби й настрої. Наукова новизна. Дослідження розширює межі традиційного підходу до дизайну освітлення, поєднуючи його з теоретичними засадами атмосферної естетики та перцептивної психології. Запропоновано нову міждисциплінарну модель оцінювання естетичної якості світильників, яка враховує не лише їхню форму та функціональність, а й здатність формувати емоційно-насичене просторове середовище через сенсорне сприйняття світла. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути корисними для дизайнерів, архітекторів, інженерів та виробників освітлювального обладнання. Запропоновані принципи можуть бути застосовані в проєктуванні житлових, комерційних та громадських інтер’єрів, де важливо досягти не лише візуального балансу, а й атмосферної виразності. Це відкриває нові перспективи для створення більш інтуїтивно зрозумілих, адаптивних і емоційно насичених середовищ через засоби світла