Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
ПРИНЦИПИ МЕТРОЕТНІЧНОСТІ У СУЧАСНОМУ ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ
No full textThe publication explores metroethnicity in the field of graphic design. The authors identified five key principles of metroethnicity: symbolic heterogeneity, plastic migration of archetypes, glocalization of stylistics, meta-identity, and ethical representation of the «other». Purpose. The purpose of the article is to theoretically substantiate and identify the principles of metroethnicity, which is achieved through the analysis of the philosophical basis of metroethnicity, the study of visual strategies of modern graphic design, the formulation of conceptual principles of metroethnicity, and the systematization of the results obtained into a holistic analytical framework. Methodology. The research was carried out from the standpoint of an interdisciplinary approach that integrates methods of cultural analysis, visual hermeneutics, and comparative design analysis. Contextual analysis was employed to identify concepts of metroethnicity within the sociocultural and theoretical framework of postglobalism, providing a typology for the isolation and generalization of metroethnicity principles. Results. The essence and content of metroethnicity in graphic design are analyzed. Five principles of metroethnicity are proposed, which form an analytical framework for the analysis of visual communications in the post-global context. It is shown that metroethnicity reflects a change in the paradigms of visual thinking from unification to cultural dialogue. Scientific novelty. The scientific novelty of the article lies in the theoretical substantiation of metroethnicity as a holistic analytical concept for the study of modern graphic design in the conditions of post-globalism. For the first time, the principles of metroethnicity are systematized, allowing the interpretation of graphic design as a tool of cultural dialogue and inclusive visual representation. Practical relevance. The practical novelty of the article lies in the formulation of five principles of metroethnicity, which can be applied as a methodological basis in the process of designing visual communications in a multicultural environment. The proposed conceptual principles of metroethnicity outline the field of activity for graphic designers, which makes it possible to design flexible, adaptive, and at the same time authentic visual systems.У публікації досліджено метроетнічність у графічному дизайні. Автори виокремили п’ять ключових принципів метроетнічності: символічну гетерогенність, пластичну міграцію архетипів, глокалізацію стилістики, мета-ідентичність та етичну репрезентацію «іншого». Мета статті – теоретичне обґрунтування та виокремлення принципів метроетнічності, що досягається завдяки аналізу філософського підґрунтя метроетнічності, вивченню візуальних стратегій сучасного графічного дизайну, формулюванню концептуальних принципів метроетнічності, систематизації отриманих результатів у цілісну аналітичну рамку. Методологія. Дослідження здійснено з позицій міждисциплінарного підходу, що інтегрує методи культурологічного аналізу, візуальної герменевтики і порівняльного дизайн-аналізу. Застосовано: контекстуальний аналіз для виявлення ідей метроетнічності у соціокультурному та теоретичному полі постглобалізму; типологізацію для виокремлення й узагальнення принципів метроетнічності. Результати. Проаналізовано сутність і зміст метроетнічності у графічному дизайні. Запропоновано п’ять принципів метроетнічності, які формують аналітичну рамку для аналізу візуальних комунікацій у постглобальному контексті. Показано, що метроетнічність відображає зміну парадигм візуального мислення від уніфікації до культурного діалогу. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у теоретичному обґрунтуванні метроетнічності як цілісної аналітичної концепції для дослідження сучасного графічного дизайну в умовах постглобалізму. Уперше систематизовано принципи метроетнічності, що дають змогу інтерпретувати графічний дизайн як інструмент культурного діалогу та інклюзивної візуальної репрезентації. Практична значущість. Практична новизна статті полягає у формулюванні п’яти принципів метроетнічності, які можуть бути застосовані як методологічна основа у процесі проєктування візуальних комунікацій у полікультурному середовищі. Запропоновані концептуальні принципи метроетнічності окреслюють поле діяльності для графічних дизайнерів, що уможливлює проєктування гнучких, адаптивних і водночас автентичних візуальних систем
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТНО-ГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В КОМПОЗИЦІЇ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ
No full textPurpose. The purpose of the study is to study the features of design and graphic modeling in the process of composing multimedia objects in order to increase the efficiency and aesthetic appeal of modern digital products. The task of the work is to determine the basic principles and methods of creating multimedia models that ensure ideological integrity and functional efficiency of compositions. Methodology. The methodology is based on a mixed approach that combines theoretical analysis of existing scientific sources, a systematic approach to studying modeling processes, and practical experimental application of modern digital tools and software. Special attention is paid to the analysis of design and graphic methods and approaches used in creating multimedia objects, as well as their integration into compositional solutions. Results. The result of the study was the identification of key features of modern methods of design and graphic modeling, the development of recommendations for their application in the process of creating multimedia compositions, and the proposal of new approaches to optimizing the structural and aesthetic aspects of multimedia objects, which allows to increase their interactivity and functionality. Scientific novelty. The scientific novelty lies in the systematization and improvement of modern methods of design and graphic modeling taking into account new technological capabilities, the determination of their role in the creation of complex multimedia compositions, as well as the development of theoretical approaches to building more effective models in this area. The proposed approaches and models have the potential for widespread application in the practical activities of researchers, designers and developers of multimedia systems. Practical relevance. The practical relevance of the study lies in the creation of recommendations and tools for specialists involved in the design of multimedia objects, as well as in increasing the quality and competitiveness of digital products by improving the processes of their composition and modeling. This will allow for more effective use of modern technologies to create innovative multimedia solutions in various fields of activity.Мета дослідження полягає у вивченні особливостей проєктно-графічного моделювання в композиції мультимедійних об’єктів з метою підвищення ефективності й естетичної привабливості сучасних цифрових продуктів. У рамках роботи поставлено завдання визначити основні принципи та методи створення мультимедійних моделей, які забезпечують світоглядну цілісність та функціональну ефективність композицій. Методологія базується на змішаному підході, що поєднує теоретичний аналіз існуючих наукових джерел, системний підхід до дослідження процесів моделювання та практичне експериментальне застосування сучасних цифрових інструментів і програмних засобів. Особлива увага приділяється аналізу проєктно-графічних методів і підходів, що використовуються у створенні мультимедійних об’єктів, а також їх упровадженню в композиційні рішення. Результати. Результатом дослідження стали визначення ключових особливостей сучасних методів проєктно-графічного моделювання, розроблення рекомендацій щодо їх застосування у процесі створення мультимедійних композицій, а також запропоновано нові підходи до оптимізації структурних і естетичних аспектів мультимедійних об’єктів, що дозволяє підвищити їхню інтерактивність і функціональність. Наукова новизна полягає в систематизації та вдосконаленні сучасних методик проєктно-графічного моделювання з урахуванням нових технологічних можливостей, визначенні їхньої ролі у створенні складних мультимедійних композицій, а також у розробленні теоретичних підходів до побудови більш ефективних моделей у цій галузі. Запропоновані підходи й моделі мають потенціал для широкого застосування у практичній діяльності дослідників, дизайнерів і розробників мультимедійних систем. Практична значущість дослідження полягає у створенні рекомендацій та інструментів для фахівців із проєктування мультимедійних об’єктів, а також у підвищенні якості та конкурентоспроможності цифрових продуктів через покращення процесів їхньої композиції та моделювання. Це дозволить більш ефективно використовувати сучасні технології для створення інноваційних мультимедійних рішень у різних сферах діяльності
АКТУАЛЬНИЙ ДИСКУРС ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ДИЗАЙНУ І СТАЛОЇ МОДИ
No full textThe article is devoted to the consideration of various materials on the topic of sustainable fashion development, in particular, such a phenomenon as the “slow fashion movement”, the history of its formation and development, and its connection with the concepts of environmentally-oriented design. Purpose. The purpose of the study is to study and analyze available scientifically based sources that highlight the prerequisites for the emergence, milestones of formation and features of the development of “slow fashion” in the context of sustainability as a concept of human life in modern conditions and as a requirement of the time, which necessitated the need to update the participatory aspect in design practices as an indicator of interaction between representatives of the fashion industry and consumers in the development of sustainable fashion and ecological design. Methodology. A comparative analysis of publications on the topic was applied, as well as synthesis and generalization methods. Thanks to the methods of analyzing sources in the areas of research on sustainable, ethical, slow fashion, the content of these concepts provided in modern scientific works was analyzed. Results. The main directions of considering textile and clothing design in the context of sustainable fashion were highlighted. The existing definitions and translations of sustainable fashion in Ukrainian and foreign scientific discourse were analyzed and systematized. The trends of their use with a certain semantic load were traced. Scientific novelty. The article first characterizes the concept of “slow fashion” and proves its consistency and difference in content from similar concepts, such as “sustainable (resistant) fashion”, “ethical (fair) fashion”, “ecological fashion”. The current concepts that dominate in the conditions of modernity in slow fashion are outlined. It is established that due to this, the participatory aspect of design and artistic creativity has acquired special importance. Practical relevance. The practical relevance of the results of the work lies in the possibility of their use for rethinking a holistic system of ideas about the concept of “slow fashion” as a component of “slow culture” in the context of the general sustainability of fashion, the formation of appropriate participatory strategies for its achievement in design practices of the fashion industry.Стаття присвячена розгляду різноаспектних матеріалів з теми сталого розвитку моди, зокрема такого явища, як «рух повільної моди», історії його формування та розвитку, зв’язку з концепціями екологічно орієнтованого дизайну. Мета. Метою дослідження є вивчення та аналіз доступних науково обґрунтованих джерел, що висвітлюють передумови виникнення, віхи формування та особливості розвитку «повільної моди» у контексті сталості як концепту життєдіяльності людства в сучасних умовах і як вимоги часу, що зумовила необхідність актуалізації в дизайн-практиках партисипативного аспекту як показника взає- модії представників індустрії моди і споживачів у розвитку сталої моди й екологічного дизайну. Методологія. Застосовано компаративний аналіз публікацій за темою, а також методи синтезу й узагальнення. Завдяки методам аналізу джерел за сферами дослідження сталої, етичної, повільної моди проаналізовано зміст цих понять, наданих у сучасних наукових працях. Результати. Виділено основні напрями розгляду дизайну текстилю та одягу в контексті сталої моди. Проаналізовано та систематизовано наявні дефініції та переклади sustainable fashion в українському та зарубіжному науковому дискурсі. Простежено тенденції їх використання зі смисловим навантаженням. Наукова новизна. У статті вперше схарактеризовано поняття «повільна мода» та доведено його суголосність і відмінність за змістом від подібних понять, як-от «стала (стійка) мода», «етична (справедлива) мода», «екологічна мода». Окреслено актуальні концепції, які домінують в умовах сучасності в повільній моді. Встановлено, що завдяки цьому особливого значення набув партисипативний аспект проєктно-художньої творчості. Практична значущість результатів роботи полягає в можливості їх використання для переосмислення цілісної системи уявлень про поняття «повільна мода» як складник «повільної культури» у контексті загальної сталості моди, формування відповідних партисипативних стратегій її досягнення в дизайн-практиках індустрії моди
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ УМІНЬ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА
No full textPurpose. The article aims to explore the process of forming compositional skills among future specialists in culture and art within the context of modern art education, particularly emphasizing the integration of traditional and innovative educational technologies. Special attention is paid to defining the role of compositional culture as a component of an artist’s professional competence and as a factor in developing creative thinking. Methodology. The research employs a complex of theoretical methods – analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of pedagogical and artistic approaches. Based on structural-functional analysis, the concept of «compositional skills» is defined as an integrative formation combining knowledge of compositional laws, artistic thinking, spatial imagination, aesthetic taste, and visual literacy. The methodological foundation rests on the principles of competence-based, activity-oriented, and creative approaches, as well as on the integration of art and digital technologies. Results. The study analyzes the pedagogical conditions and methodological principles of developing compositional skills within the system of art education in Ukraine. It is determined that the academic school provides a fundamental base of artistic and compositional knowledge, whereas innovative methods – project-based, interactive, problem-oriented, and digital learning – stimulate students’ independence, critical thinking, and creative reflection. The paper highlights the effectiveness of implementing VR/AR technologies, 3D modeling, multimedia tools, and teamwork projects as means of developing spatial thinking and artistic imagination. The European experience is also examined, particularly courses such as Design Thinking, Media Arts, and Cultural Management, which contribute to forming complex creative thinking in future designers and artists. Scientific novelty. The study refines the definition of «compositional skills» as a key component of the professional competence of art specialists. For the first time, a conceptual model of compositional skills formation is substantiated, based on the integration of classical academic training with innovative digital learning technologies. It is demonstrated that the synthesis of traditional and modern approaches ensures flexibility of thinking and the ability of future artists to create harmonious artistic images in the digital era. Practical relevance. The research results can be applied in teaching artistic and compositional disciplines, as well as in developing educational programs and methodological materials for training specialists in design, fine arts, and digital art. The proposed pedagogical conditions and innovative methods contribute to enhancing the effectiveness of the educational process, fostering creativity, spatial imagination, and visual culture in future professionals.Мета. Стаття має на меті дослідити процес формування композиційних умінь у майбутніх фахівців культури та мистецтва в умовах сучасної мистецької освіти, зокрема в контексті поєднання традиційних і новітніх освітніх технологій. Особливу увагу приділено визначенню ролі композиційної культури як складової частини професійної компетентності митця та чинника розвитку творчого мислення. Методологія. У дослідженні використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизацію педагогічних і мистецьких підходів. На основі структурно-функціонального аналізу визначено сутність поняття «композиційні вміння» як інтегративного утворення, що об’єднує знання законів композиції, художнє мислення, просторову уяву, естетичний смак і візуальну грамотність. Методологічну основу становлять положення компетентнісного, діяльнісного та креативного підходів, а також принципи інтеграції мистецтва й цифрових технологій. Результати. Проаналізовано педагогічні умови та методичні засади розвитку композиційних умінь у системі мистецької освіти України. Визначено, що академічна школа забезпечує фундаментальну базу художньо-композиційних знань, тоді як інноваційні методи: проєктне, інтерактивне, проблемно-орієнтоване та цифрове навчання стимулюють самостійність, критичність і творчу рефлексію здобувачів освіти. Окреслено ефективність упровадження VR/AR-технологій, 3D-моделювання, мультимедійних інструментів і командних проєктів як засобів розвитку просторового мислення та художньої уяви. Проаналізовано також європейський досвід, зокрема курси Design Thinking, Media Arts, Cultural Management, які формують комплексне креативне мислення майбутніх дизайнерів і художників. Наукова новизна. Уточнено зміст поняття «композиційні вміння» як складової частини професійної компетентності фахівців мистецької сфери. Уперше обґрунтовано концептуальну модель формування композиційних умінь, що базується на інтеграції класичної академічної підготовки з інноваційними цифровими технологіями навчання. Показано, що саме синтез традиційних і сучасних підходів забезпечує гнучкість мислення та здатність майбутніх митців до створення гармонійного художнього образу в цифрову епоху. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання дисциплін художньо-композиційного циклу, під час розроблення навчальних програм і методичних матеріалів для підготовки фахівців у галузі дизайну, образотворчого та цифрового мистецтва. Запропоновані педагогічні умови й інноваційні методи сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу, розвитку креативності, просторової уяви та візуальної культури майбутніх фахівців
СИМЕТРИЧНІ КОМПОЗИЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРИРОДНИХ ФОРМ В ОБ’ЄКТАХ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ
No full textThe article discusses symmetrical compositions using natural forms in contemporary Ukrainian graphic design. It analyzes the principles of design creation and characterizes its color solutions. It determines the aesthetic and communicative significance of bioforms in forming a harmonious visual structure. Purpose. The purpose of the study is to identify patterns and analyze the principles of creating symmetrical compositions using natural forms in contemporary Ukrainian graphic design, as well as to determine their aesthetic and communicative potential. Methodology. The work uses a systematic approach, which involves collecting factual data and conducting field surveys, gathering specialized scientific materials on the issue, and systematizing the factual data obtained on the creation and application of bioforms in graphic design. The analysis method was used to identify the basic principles of symmetrical compositions. The results of the study show that symmetrical compositions using natural forms are very common in Ukrainian graphic design, particularly in logos, labels, packaging, and other types of visual products. To create them, the author chooses relative (mirror), translational (with a vertical or horizontal axis), and rotational symmetry depending on the artistic concept, the nature of the natural form, and the compositional structure of the future design object. When interpreting natural forms, various stylization methods are used to achieve decorativeness, meaningfulness, and stylistic expressiveness of the composition. This effect is achieved by generalizing, simplifying, and abstracting the form, color, and details of the object. Scientific novelty. Based on actual examples of Ukrainian graphic design, an analysis of symmetrical compositions with bioforms was conducted. The principles of their creation were established, as well as the peculiarities of applying color solutions and stylization techniques to achieve integrity, expressiveness, and harmony of form. Practical relevance. The identified examples of symmetrical compositions using natural forms in contemporary Ukrainian graphic design can be used by practicing designers as visual material for further creative work.У статті розглянуто симетричні композиції із застосуванням природних форм в об’єктах сучасного українського графічного дизайну. Проаналізовано принципи створення дизайн-продукції та охарактеризовано її колористичні рішення. Визначено естетичне та комунікативне значення біоформ у формуванні гармонійної візуальної структури. Мета. Метою дослідження є виявлення зразків та аналіз принципів створення симетричних композицій із використанням природних форм у сучасному українському графічному дизайні, а також визначення їхнього естетичного та комунікативного потенціалу. Методологія. У роботі використано системний підхід, який передбачає збирання фактичних даних і натурних обстежень, спеціалізованих наукових матеріалів із зазначеної проблеми та систематизацію отриманих фактичних даних про створення і застосування біоформ у графічному дизайні. Для виявлення основних принципів симетричних композицій із природніми формами задіяно метод аналізу. Результати дослідження свідчать, що симетричні композиції із застосуванням природних форм є дуже поширеними в об’єктах українського графічного дизайну, зокрема в логотипах, етикетках, упаковках та інших видах візуальної продукції. Для їх створення автор вибирає відносну (дзеркальну), трансляційну (з вертикальною або горизонтальною віссю) та симетрію обертання залежно від художнього задуму, характеру природної форми та композиційної структури майбутнього дизайн-об’єкта. Під час інтерпретації природних форм застосовують різноманітні методи стилізації, спрямовані на досягнення декоративності, змістовності та стильової виразності композиції. Цього ефекту досягають шляхом узагальнення, спрощення та абстрагування форми, кольору та деталей об’єкта. Наукова новизна. На основі фактичних зразків українського графічного дизайну проведено аналіз симетричних композицій із біоформами. Установлено принципи їх створення, а також особливості застосування колористичних рішень та манеру стилізації для досягнення цілісності, виразності та гармонії форми. Практична значущість. Виявлені зразки симетричних композицій із використанням природних форм в об’єктах сучасного українського графічного дизайну можуть бути використані дизайнерами-практиками як наочний матеріал для подальшої творчої роботи
МИСТЕЦЬКО-ІСТОРИЧНИЙ ЕКСПОЗИЦІЙНИЙ ПРОСТІР. ДОСВІД ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
No full textThis article examines four architectural monuments of castle and palace architecture in specific regions of the Czech Republic. The list of art objects exhibited in the interiors of these monuments is analyzed, focusing on the functional and historical features of the exhibition spaces from the perspective of their convenience for the visitor during visual interaction. Exhibition solutions are investigated with the aim of potential borrowing for the future restoration of Ukrainian castles and palaces and the recreation of their interiors. Purpose: To analyze the artistic and historical exhibition space using the example of castles and palaces in the Czech Republic. Specifically, to examine the interiors of historical architectural monuments that serve a museum and exhibition function within a historical and artistic context. Methodology. Information-research and visual-analytical approaches were used in combination with methods of comparative analysis of castle and palace interiors. The empirical method of studying the castle space through the prism of exhibition functionality was also applied. The empirical method is based on observations, generalizations, and comparisons. Results. The interior, artistic content, and characteristic features of the exhibition space of the structures were analyzed using the example of four monuments of palace and castle architecture in the Czech Republic. Based on this analysis, conclusions were drawn regarding the exhibition relevance of the environment for the presented architectural objects. Scientific novelty. The research demonstrates scientific novelty through the visual analysis of the spaces of castles and palaces in the Czech Republic regarding the structure of the exhibition of fine art works. This aspect highlights a new vector of perception of castle interiors from the perspective of museum and exhibition activities. Practical relevance. The analysis of the exhibition structure and the principles of placing artworks in conjunction with interior solutions serves as a visual guide for the future process of restoring art monuments in Ukraine.У статті розглядаються чотири архітектурні пам’ятки замкової та палацової архітектури окремих регіонів Чеської Республіки. Аналізується перелік мистецьких об’єктів, експонованих в інтер’єрах даних пам’яток, зокрема функціональні та історичні особливості експозиційних просторів із погляду їх зручності для відвідувача у процесі візуальної взаємодії. Досліджуються експозиційні рішення з метою можливого запозичення для майбутньої реставрації замків та палаців України та відтворення їхніх інтер’єрів. Мета: аналіз мистецько-історичного експозиційного простору на прикладі замків та палаців Чеської Республіки. Зокрема, розглянути інтер’єри історичних пам’яток архітектури, котрі виконують музейну-виставкову функцію в історичному та мистецькому контексті. Методологія. Використано інформаційно-дослідницький та візуально-аналітичний підходи у поєднанні з методами порівняльного аналізу замкових та палацових інтер’єрів. Також застосовано емпіричний метод дослідження замкового простору через призму експозиційної функціональності. Емпіричний метод базується на спостереженнях, узагальненнях та порівняннях. Результати. На прикладі чотирьох пам’яток палацово-замкової архітектури Чехії проаналізовано інтер’єр, мистецьке наповнення та характерні риси експозиційного простору споруд. На основі цього аналізу сформовано висновки щодо експозиційної релевантності середовища представлених об’єктів архітектури. Наукова новизна. Дослідження демонструє наукову новизну шляхом візуального аналізу просторів замків та палаців Чеської Республіки на предмет структури експозиції творів образотворчого мистецтва. Даний аспект висвітлює новий вектор сприйняття замкових інтер’єрів із погляду музейно-виставкової діяльності. Практична значущість. Аналіз структури експозиції, принципів розміщення творів мистецтва у зв’язці з інтер’єрними рішеннями стає певним візуальним посібником для майбутнього процесу відновлення мистецьких пам’яток України
ЕРГОНОМІЧНІ ПРИНЦИПИ В ПРОЄКТУВАННІ ВХІДНИХ ГРУП ДЛЯ МАЛОМОБІЛЬНИХ КОРИСТУВАЧІВ
No full textPurpose. The purpose of this study is to define the ergonomic principles for designing entrance areas for people with reduced mobility, aimed at ensuring comfortable, safe, and logically organized movement when entering buildings. The research examines optimal anthropometric parameters, structural solutions, and organizational principles for creating accessible spaces in accordance with national (DBN V.2.2-40:2018, DSTU ISO 21542:2021) and international standards (ISO 21542, EN 17210, ADA Standards). The study seeks to develop generalized design recommendations for architects and designers in forming inclusive entrance zones that provide comfortable movement for users with different levels of mobility. Methodology. The methodological basis of the research is a comprehensive ergonomic analysis combining several approaches: – a normative-comparative method, used to analyze Ukrainian and international accessibility standards; – an anthropometric approach, summarizing physiological and motor characteristics of users with limited mobility; – system analysis, treating the entrance area as an integrated functional system; – field observations and case studies, including analysis of implemented projects in Ukraine and across Europe. The research also relies on the principles of universal design, which ensure equal access and comfort for all population groups. The obtained results correspond to the theoretical foundations of architectural ergonomics, engineering psychology, and design for people with special needs. Results. The study confirmed that the quality of entrance area organization significantly affects the comfort, safety, and independence of users with reduced mobility. A comparison of Ukrainian and international standards revealed that although the basic requirements for accessibility are generally consistent, their practical implementation often fails to meet real anthropometric needs. Most design solutions follow minimum normative parameters rather than ergonomic comfort criteria. User convenience is determined primarily by the logic of movement – the sequence of actions from approach to entry. When this continuity is disrupted, physical and psychological barriers arise. Therefore, the entrance zone should provide a seamless, intuitive movement route without unnecessary level changes or complex maneuvers. Visual and tactile factors play a crucial role: material contrast, non-slip surfaces, proper lighting, and tactile markings enhance orientation and safety. The combination of technical and aesthetic solutions produces a space that is not only functional but also architecturally expressive. The main outcome of the research is the development of the concept of ergonomic continuity – a principle whereby the user’s movement through the entrance zone occurs naturally, without barriers and with a sense of safety. This approach unites physical accessibility, logical spatial structure, and psychological comfort, forming the basis of truly inclusive architectural environments. Scientific novelty. The scientific novelty lies in the systematization of ergonomic principles for designing entrance areas, considering anthropometric characteristics and behavioral models of users with reduced mobility. For the first time, an integrated design model is proposed, combining normative requirements, universal design principles, and field observation data. This model allows for the adaptation of solutions to various building types – from public to residential – taking into account spatial context, user flow intensity, and climatic factors. Practical relevance. The practical significance of the study lies in the applicability of the proposed recommendations to architectural and interior design practice, particularly in the reconstruction of existing facilities and the creation of new inclusive buildings. The suggested parameters can be used in the development of national building codes, educational programs on architectural ergonomics, and in the design of public, educational, medical, and cultural spaces. Implementation of these approaches will contribute to the formation of a barrier- free environment that ensures independence, comfort, and equal opportunities for all users.Мета дослідження – визначити ергономічні принципи проєктування вхідних груп для маломобільних користувачів, спрямованих на забезпечення комфортного, безпечного та логічно організованого руху при вході до будівель. У роботі розглядаються оптимальні антропометричні параметри, конструктивні рішення та організаційні принципи формування доступного простору згідно з національними (ДБН В.2.2-40:2018, ДСТУ ISO 21542:2021) та міжнародними стандартами (ISO 21542, EN 17210, ADA Standards). Дослідження має на меті створити узагальнені рекомендації для архітекторів і дизайнерів щодо формування інклюзивних вхідних зон, які забезпечують комфортне пересування людей із різними рівнями мобільності. Методологія. Методологічну основу дослідження становить комплексний ергономічний аналіз, який поєднує: – нормативно-порівняльний метод – аналіз вимог українських і зарубіжних стандартів доступності; – антропометричний підхід – узагальнення фізіологічних і моторних характеристик користувачів з обмеженою рухливістю; – системний аналіз – розгляд вхідної групи як цілісної функціональної системи; – польові спостереження та кейсстаді – аналіз прикладів реалізованих об’єктів в Україні та Європі. Дослідження також спирається на принципи універсального дизайну, що передбачає рівний доступ і комфортне користування простором для всіх груп населення. Отримані результати узгоджуються з положеннями ергономіки архітектурного середовища, інженерної психології та дизайну для людей з особливими потребами. Результати. Дослідження підтвердило, що якість організації вхідних груп істотно впливає на комфорт і незалежність маломобільних користувачів. Порівняння українських і міжнародних стандартів показало: хоча базові норми доступності загалом узгоджені, їх практична реалізація часто не відповідає реальним антропометричним потребам. Більшість рішень орієнтована на мінімальні допустимі параметри, а не на зручність користувача. Ергономічний комфорт визначається насамперед логікою руху – послідовністю дій від підходу до входу в приміщення. Коли ця послідовність порушується, з’являються фізичні та психологічні бар’єри. Тому вхідна група має формувати безперервний, інтуїтивно зрозумілий маршрут без перепадів рівнів і зайвих маневрів. Особливе значення мають візуальні та тактильні чинники: контраст матеріалів, безпечні неслизькі покриття, правильне освітлення, рельєфні маркування для орієнтації. Поєднання технічних й естетичних рішень створює простір, який є не лише функціональним, а й архітектурно виразним. Головним підсумком дослідження стало формування концепції ергономічної безперервності – принципу, за яким рух користувача через вхідну зону відбувається природно, без бар’єрів і з відчуттям безпеки. Це поєднує фізичну доступність, логічну структуру та психологічний комфорт, утворюючи основу для справді інклюзивного архітектурного середовища. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в систематизації ергономічних принципів проєктування вхідних груп з урахуванням антропометричних характеристик та поведінкових моделей маломобільних користувачів. Уперше запропоновано інтегровану модель проєктування, що поєднує вимоги нормативів, принципи універсального дизайну та дані реальних польових спостережень. Модель дає змогу адаптувати рішення для різних типів будівель – від громадських до житлових – з урахуванням контексту, інтенсивності руху та кліматичних факторів. Практична значущість. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування розроблених рекомендацій у практиці архітектурного та інтер’єрного проєктування, у процесі реконструкції наявних будівель і створенні нових інклюзивних об’єктів. Запропоновані параметри можуть бути використані при розробленні державних норм, освітніх програм з ергономіки архітектури, а також при проєктуванні публічних просторів, медичних, освітніх і культурних закладів. Реалізація цих підходів сприятиме формуванню безбар’єрного середовища, яке забезпечує незалежність, комфорт і рівні можливості для всіх користувачів
НЕСУЧА ЗДАТНІСТЬ ПЛИТ БЕЗРУЛОННОЇ ПОКРІВЛІ Й ПЛИТ ПЕРЕКРИТТЯ ІЗ ЗОВНІШНІМ АРМУВАННЯМ СТАЛЬНИМ ПРОФІЛЬОВАНИМ НАСТИЛОМ ТА СТЕРЖНЕВОЮ АРМАТУРОЮ
No full textPurpose. The article considers the design of a multi-hollow ribbed reinforced concrete floor and roof slab with external reinforcement using steel profiled decking and bar reinforcement. The purpose is to increase the specific load-bearing capacity of the structure while reducing material consumption and labor costs for manufac- turing. Methodology. The proposed technical solution involves the use of a void former in the form of cardboard tubes placed in the stretched zone between the cor- rugations of the corrugated decking, which allows you to reduce the volume of con- crete without deteriorating strength characteristics. The profiled decking simultane- ously performs the functions of fixed formwork and longitudinal reinforcement, and due to its geometry it provides reliable adhesion to concrete and eliminates the need to install transverse reinforcement. The practical use of decking with a corrugation height of 75 mm has allowed to reduce the mass of the slabs by up to 50 % and re- duce the labor intensity of production by 25–40 % compared to traditional reinforced concrete structures. The paper presents the calculation prerequisites and dependencies for determining the strength of the slab, including determining the depth of the compressed zone, the stress in the corrugated sheet, the position of the neutral axis and the bending moment. Results. Bench tests confirmed the compliance of the adopted calculation model, which is based on the hypothesis of flat sections and the Prandtl diagram. The deviation between the calculated and actual moment of crack formation does not exceed 10 %, and the magnitude of deflections at the standard load decreased by an average of 20–25 %. It was established that increasing the height of the corrugation and the thickness of the steel significantly increases the rigidity of the structure and its crack resistance. The proposed parameters (corrugation height ≥60 mm, thickness ≥0.7 mm, diameter of the void formers 70–120 mm) provide the optimal ratio of strength, mass and manufacturability. The results obtained can be used to design effective composite floor slabs and roofing for civil and industrial construction. Scientific novelty. The design of a multi-hollow ribbed reinforced concrete floor and roof slab has been improved by using external reinforcement with profiled decking and bar reinforcement in combination with void formers, which made it possible to solve the problem of reducing the mass and increasing the rigidity of the structure in a new way while maintaining its strength. Practical relevance. The results obtained provide the possibility of designing effective composite floor slabs and roof coverings for civil and industrial construction with an optimal ratio of strength, mass and manufacturability, which contributes to reducing labor costs and material consumption in construction practice.Мета. У статті розглядається конструкція багатопустотної ребристої сталебетонної плити перекриття та покрівлі із зовнішнім армуванням з використанням сталевого профільованого настилу та стержневої арматури. Метою є підвищення питомої несучої здатності конструкції при зниженні матеріаломісткості та трудовитрат на виготовлення. Методологія. Запропоноване технічне рішення передбачає використання пустотоутворювача у вигляді картонних труб, що розміщуються в розтягнутій зоні між гофрами профнастилу, що дає змогу зменшити об’єм бетону без погіршення характеристик міцності. Профільований настил одночасно виконує функції незнімної опалубки та поздовжнього армування, а завдяки своїй геометрії забезпечує надійне зчеплення з бетоном та виключає необхідність установлення поперечної арматури. Практичне застосування настилів з гофрою заввишки 75 мм дало змогу скоротити масу плит до 50 % та знизити трудомісткість виробництва на 25–40 % порівняно з традиційними залізобетонними конструкціями. У роботі наведено розрахункові передумови та залежності для визначення міцності плити, включно з визначенням глибини стиснутої зони, напруги в профнастилі, положення нейтральної осі та згинального моменту. Результати. Стендові випробування підтвердили відповідність прийнятої розрахункової моделі, що ґрунтується на гіпотезі плоских перерізів та діаграмі Прандтля. Відхилення між розрахунковим та фактичним моментом тріщиноутворення не перевищує 10 %, а величина прогинів при нормативному навантаженні зменшувалась у середньому на 20–25 %. Установлено, що збільшення висоти гофри та товщини сталі значно підвищує жорсткість конструкції та її тріщиностійкість. Запропоновані параметри (висота гофри ≥60 мм, товщина ≥0,7 мм, діаметр пустотоутворювачів 70–120 мм) забезпечують оптимальне співвідношення міцності, маси та технологічності. Отримані результати можуть бути використані для проєктування ефективних композитних плит перекриттів та покрівельних покриттів для цивільного й промислового будівництва. Наукова новизна. Удосконалено конструкцію багатопустотної ребристої сталебетонної плити перекриття та покрівлі завдяки використанню зовнішнього армування профільованим настилом і стержневою арматурою в поєднанні з пустотоутворювачами, що дало змогу по-новому вирішити проблему зниження маси та підвищення жорсткості конструкції при збереженні її міцності. Практична значущість. Отримані результати забезпечують можливість проєктування ефективних композитних плит перекриттів і покрівельних покриттів для цивільного та промислового будівництва з оптимальним співвідношенням міцності, маси та технологічності, що сприяє зниженню трудовитрат і матеріаломісткості в будівельній практиці
ВІД СЛОВА ДО ФОРМИ: ХУДОЖНЬО-МИСТЕЦЬКИЙ СВІТ ОЛЕГА ЛИШЕГИ
No full textArticle examines the artistic work, in particular the sculptural and poetic work of O. Lysheha, and reveals the interconnection between the author’s literary and artistic worlds. Purpose.The aim of the article is to explore the interpenetration of literature and sculpture in Oleg Lysheha’s artistic worldview. To analyse his approach to material and the creative process as key elements of artistic practice. The work examines the interaction of word and form and the poetic expression of plastic images. Methodology. To achieve the set goal, a comprehensive, phenomenological method, structural-systemic analysis, and an interdisciplinary approach integrating philosophical-aesthetic and literary methods were used. Research results. The study formulated a number of results concerning the poetics and philosophy of creation of Oleg Lysheha. For the first time, the existence of a consistent model of creation in Lysheha’s poetics was systematised and substantiated. It has been proven that the final result (text/object) is a direct, logical consequence of the organic synergy of the four previous links – Element, Material, Process, Artistic Artefact. It has been proven that the creative act in Lysheha is not a representation, but an immanent participation (direct presence) of the artist in the natural process. Lysheha acts not as a creator, but as a mediator who allows the elements to materialise in words. Oleg Lysheha’s work is classified as a phenomenon of material ontology in Ukrainian literature, which is an important philosophical and artistic source for contemporary eco-poetry. The scientific novelty of the research lies in the introduction of new methodological approaches to the analysis of Oleg Lysheha’s poetics: a four-component structural model for analysing Lysheha’s creative process has been developed and applied, allowing for the first systematic analysis and substantiation of the interconnection between the element, material, process and final form. The category of ‘immanent participation’ has been introduced into scientific circulation and theoretically substantiated as a key principle of the artist’s creative method. Practical relevance. The results of the research have practical potential for the academic sphere and artistic practice. The developed methodological model can serve as a basis for further interdisciplinary research on ecopoetics, material culture, and the interaction of words and images in the works of other Ukrainian and world artists.У статті розглянуто мистецький доробок, зокрема скульптурну та поетичну творчість О. Лишеги, виявлено взаємозв’язок між літературним та мистецьким світом автора. Мета статті – дослідити взаємопроникнення літератури та скульптури в мистецькому світогляді Олега Лишеги. Проаналізувати його підхід до матеріалу та процесу творення як ключових елементів художньої практики. У роботі розглядається взаємодія слова та форми і надання пластичним образам поетичної експресії. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний, феноменологічний метод, структурно-системний аналіз, міждисциплінарний підхід, що інтегрує філософсько-естетичні та літературознавчі методи. Результати дослідження. У проведеному дослідженні сформульовано низку результатів, що стосуються поетики та філософії творення Олега Лишеги. Уперше систематизовано та обґрунтовано наявність сталої моделі творення в поетиці Лишеги. Доведено, що кінцевий результат (текст / об’єкт) є прямим, логічним наслідком органічної синергії чотирьох попередніх ланок – Стихії, Матеріалу, Процесу, Мистецького артефакту. Доведено, що творчий акт у Лишеги є не репрезентацією, а іманентною співучастю (безпосередньою присутністю) митця в природному процесі. Лишега виступає не як творець, а як медіатор, який дозволяє стихії матеріалізуватися в слові. Творчість Олега Лишеги класифікована як явище матеріальної онтології в українській літературі, що є важливим філософським та художнім джерелом для сучасної екопоетики. Наукова новизна дослідження полягає у введені нових методологічних підходів для аналізу поетики Олега Лишеги: розроблено та застосовано чотирикомпонентну структурну модель аналізу творчого процесу Лишеги, що дає змогу вперше системно проаналізувати та обґрунтувати взаємозв’язок між стихією, матеріалом, процесом і кінцевою формою. Введено в науковий обіг та теоретично обґрунтовано категорію «іманентної співучасті» як ключовий принцип творчого методу митця. Практична значущість. Результати дослідження мають практичний потенціал для академічної сфери та мистецької практики. Розроблена методологічна модель може слугувати основою для подальших міждисциплінарних досліджень екопоетики, матеріальної культури та взаємодії слова й образу у творах інших українських та світових митців
МІСТО ЯК ЕКСПОЗИЦІЯ: КІНЕМАТОГРАФІЧНІ, ТЕАТРАЛЬНІ ТА МУЗЕЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ
No full textThe article explores the concept of museum exhibitions applied to the urban environment, where architectural objects and spaces function as elements of a visual exposition. The purpose of the study is to identify the potential of cinematographic, theatrical, and exhibition-based approaches in the formation and perception of urban space. The architectural environment is interpreted as an exposition operating according to the principles of a stage, film frame, and exhibition space. The methodological basis is an interdisciplinary analysis that combines principles of cinematography (frame sequence, gaze movement), theatre (mise-en-scène, scenography), and museum studies (exhibition space, scenario, visual accents). Comparative, typological, and semantic approaches to the urban environment are applied. Results. The study substantiates the relevance of perceiving the city as an exposition with its own route, dramaturgy, and compositional nodes. Architectural objects are interpreted as “exhibits”, while spatial transitions are understood as sequences of frames or scenes. Analogies are identified between museum techniques (centering, isolation, lighting, spatial dilution) and urban planning tools (dominant elements, perspective axes, squares, cour d’honneur, light accents). The role of scenario-based perception and sequential spatial experience in shaping environmental dramaturgy is confirmed. Scientific novelty. For the first time, the city is proposed as an exposition system with a scenario-based logic grounded in the principles of cinema, theatre, and the museum. The study substantiates the relevance of analyzing urban space as a narrative structure, in which meanings are formed through the organization of routes, spatial accents, and human interaction. Practical relevance. The results can be applied in urban planning, urban design, and the renovation of urban areas. The approach enhances spatial legibility, emotional engagement, and the formation of environmental identity. Scenario-based and exhibition-oriented strategies reinforce the city’s role as a communicative and cultural system.У статті досліджується концепція музейних експозицій, застосована до міського середовища, де архітектурні об’єкти та простори функціонують як частини візуальної експозиції. Мета статті полягає у виявленні можливостей застосування кінематографічних, театральних і музейно-експозиційних підходів до формування сценаріїв сприйняття міського простору. Архітектурне середовище розглядається як експозиція, що функціонує за принципами сцени, кінокадру та виставкового простору. Методологічну основу становить міждисциплінарний аналіз, що поєднує принципи кінематографу (послідовність кадрів, рух погляду), театру (мізансцена, сценографія) та музеєзнавства (експозиційний простір, сценарій, акценти). Застосовано порівняльний, типологічний і семантичний підходи до міського середовища. Результати. Обґрунтовано доцільність осмислення міста як експозиції з власним маршрутом, драматургією і композиційними вузлами. Архітектурні об’єкти інтерпретуються як «експонати», а просторові переходи – як послідовність кадрів або сцен. Виявлено аналогії між музейними прийомами (центрування, ізоляція, освітлення, розрядка простору) та містобудівними засобами (домінанти, перспективні осі, площі, курдонери, світлові акценти). Підтверджено роль сценарію й послідовності сприйняття у формуванні просторової драматургії. Наукова новизна. Уперше запропоновано концепцію міста як експозиційної системи зі сценарною логікою, побудованою на принципах кіно, театру й музею. Обґрунтовано доцільність аналізу міського простору як наративної структури, де смисли формуються через організацію маршруту, акценти та взаємодію з людиною. Практична значущість. Результати можуть бути використані в містобудуванні, урбан-дизайні та під час реконструкції міських територій. Підхід забезпечує читабельність простору, емоційне залучення та формування ідентичності середовища. Сценарність і експозиційність підсилюють роль міста як комунікативної та культурної системи