Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
СУЧАСНИЙ СТАН ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РОЗВИТКУ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ
No full textPurpose: to determine the essence and content of changes in the evaluation system in the world and to make separate proposals for the development of the activities of evaluation companies, taking into account trends and areas of research. Research methods: system analysis and synthesis, methods of dialectical and formal logic, comparative and modeling allowed us to formulate and clarify the main directions of restructuring the evaluation system, changing the forms and methods of evaluation activities in modern conditions. Results: problems of further development of evaluation activities in the world and in Ukraine were identified. A number of directions were formed that can be leading in the evaluation system and influence evaluation activities as a whole. The use of computer technology and new technologies in the field of evaluation activities was analyzed. It was proved that modern evaluation activities are practically transformed into conducting relevant examinations, which requires changing the forms and methods of evaluation activities in general and involving individual specialists who can prepare examinations. In addition, it was determined that modern forms and methods of evaluation activities in the vast majority already include forecasting the development of the specified activity, which also requires the involvement of relevant specialists in conducting evaluation activities. It is separately determined that the latest automated technologies and artificial intelligence are already used in valuation activities today. Discussion: the position is argued that there are currently a number of unsettled issues in the valuation system that require the adoption of new regulatory documents. It is proposed to carry out various measures to restructure the activities of appraisers and attract new specialists to conduct relevant examinations and prepare forecasts.Мета: визначити сутність та зміст змін у системі оцінювання у світі та внести окремі пропозиції щодо розвитку діяльності оціночних компаній з урахуванням тенденцій та напрямів досліджень. Методи дослідження: системного аналізу і синтезу, методи діалектичної та формальної логіки, порівняльний та моделювання дозволили сформулювати та уточнити основні напрями перебудови системи оцінювання, зміни форм і методів оціночної діяльності у сучасних умовах. Результати: визначені проблеми подальшого розвитку оціночної діяльності у світі та в Україні. Сформовано ряд напрямів, які можуть бути провідними у системі оцінювання і впливати в цілому на оціночну діяльність. Проаналізовано застосування комп’ютерної техніки та нових технологій у сфері оціночної діяльності. Доведено, що сучасна оціночна діяльність практично перетворюється на проведення відповідних експертиз, що вимагає зміни форм і методів оціночної діяльності в цілому та залучення окремих спеціалістів, які можуть готувати експертизи. Крім того визначено, що сучасні форми і методи оціночної діяльності в переважній більшості вже включають прогнозування розвитку зазначеної діяльності, що також вимагає залучення відповідних спеціалістів при проведенні оціночної діяльності. Окремо визначено, що в оціночній діяльності на сьогодні вже використовуються новітні автоматизовані технології та штучний інтелект. Обговорення: аргументується положення, що в системі оціночної діяльності наразі є цілий ряд неврегульованих питань, які вимагають прийняття нових нормативних документів. Запропоновано проведення різноманітних заходів з метою перебудови діяльності оцінювачів та залучення нових спеціалістів з метою проведення відповідних експертиз та підготовки прогнозів
ЕВОЛЮЦІЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ/ПОНОВЛЕННЯ І ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
No full textThe purpose of the article is to analyze the norms of procedural legislation, in particular, economic legislation, which determine the procedure for restoring, renewing, and extending procedural deadlines during the consideration of a case in an economic court. Research methods: the comparative legal method was used to compare the norms of codes that regulate the concept of time limits in commercial, civil and administrative proceedings, the logical and legal method was applied to clarify the norms of procedural legislation, and the historical method was also used to analyze the formation of the studied definitions in procedural law. Results: the formation of the concepts of renewal and extension of terms in the economic process was analyzed; the problem of the impossibility of extending the terms established by the court under certain conditions, even if there are valid reasons for missing such a term, was identified. Discussion: the issue of restoration, renewal, and extension of procedural deadlines developed in parallel in commercial, civil, and administrative proceedings and eventually acquired the same features in the versions of procedural codes from December 15, 2017.The significance of the time limits for performing specific procedural actions is important in view of the need to comply with the basic principles of judicial proceedings - adversarial and equality of parties, which is a component of the concept of "right to a fair trial" within the meaning of Article 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.There is currently a need to amend Article 119 of the Commercial Procedural Code of Ukraine in order to provide the participants in the case and the court with appropriate opportunities to exercise their rights to take procedural actions within a reasonable time.Метою статті є формування пропозицій щодо вдосконалення господарського процесуального законодавства на основі аналізу чинних норм, які визначають порядок відновлення, поновлення, продовження процесуальних строків під час розгляду справи в господарському суді. Методи дослідження: використано порівняльно-правовий метод для співставлення норм кодексів, які регулюють поняття строків у господарському, цивільному та адміністративному судочинстві; застосовано логіко-юридичний метод для роз’яснення норм процесуального законодавства; за допомогою історичного методу проаналізовано становлення досліджуваних дефініцій в процесуальному праві. Результати: проаналізовано становлення понять поновлення і продовження строків у господарському процесі; виявлено проблему неможливості продовження строків, що встановлені судом за певних умов, навіть за наявності поважності причин пропуску такого строку. Обговорення: питання відновлення, поновлення, продовження процесуальних строків розвивалось паралельно в господарському, цивільному та адміністративному процесах і врешті набуло однакових рис у редакціях процесуальних кодексів з 15 грудня 2017 року. Значення строків для вчинення конкретних процесуальних дій важливе з огляду на необхідність дотримання основних принципів судочинства – змагальності та рівності сторін, що є складовою поняття «право на справедливий суд» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наразі існує необхідність внесення змін до статті 119 Господарського процесуального кодексу України з метою надання учасникам справи та суду належних можливостей для реалізації прав на здійснення процесуальних дій в розумний строк
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ОСВІТУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
No full textPurpose: a comprehensive analysis of the regulatory, organizational and procedural transformations of administrative justice in Ukraine under martial law in order to identify key problems and prospects for improving this type of justice. Research methods: dialectical, systemic-functional, analysis and synthesis, formal-legal, logical-legal. Results: it is substantiated that the international legal standards of the right to education have evolved as a multi-level system, with its core formed by the universal instruments of the United Nations and further developed through regional documents of the Council of Europe and the European Union. It is demonstrated that Ukrainian legislation generally reflects the key requirements of these standards; however, the implementation process remains fragmented, particularly regarding procedural guarantees of access to education in conditions of emergencies and armed conflict. It is identified that martial law creates additional challenges for the realisation of the right to education, including issues of territorial accessibility, safety of the educational process, digital inequality, and the situation of internally displaced persons, as well as combatants and their families. Discussion: it is proven that administrative-legal mechanisms for ensuring the right to education under martial law must be based on a combination of international standards, constitutional guarantees, and flexible procedural decisions that allow maintaining a balance between security requirements and the need to ensure the continuity of the educational process. Special attention is given to the issue of legal certainty concerning access to education for internally displaced persons, students and pupils from temporarily occupied territories, as well as the digital accessibility of education. Directions for improving legislation, administrative procedures, and the practice of public authorities in the educational sector are proposed.Мета: здійснити комплексний аналіз міжнародно-правових стандартів у сфері права на освіту та з’ясувати особливості їх імплементації в адміністративно-правовий механізм забезпечення права на освіту в Україні в умовах воєнного стану, а також виявити ключові проблеми та окреслити перспективи вдосконалення відповідного правового регулювання і практики його застосування. Методи дослідження: діалектичний, системно-функціональний, аналізу і синтезу, формально-юридичний, логіко-юридичний. Результати: обґрунтовано, що міжнародно-правові стандарти права на освіту сформувалися як багаторівнева система з ядром у вигляді універсальних актів ООН та подальшим розвитком у регіональних документах Ради Європи та Європейського Союзу. Показано, що українське законодавство в цілому відображає основні вимоги цих стандартів, однак процес імплементації має фрагментарний характер, особливо в частині процедурних гарантій доступу до освіти в умовах надзвичайних ситуацій та збройного конфлікту. Виявлено, що воєнний стан створює додаткові виклики для реалізації права на освіту, які стосуються територіальної доступності, безпеки освітнього процесу, цифрової нерівності, становища внутрішньо переміщених осіб, а також учасників бойових дій та членів їхніх сімей. Обговорення: доведено, що адміністративно-правові механізми забезпечення права на освіту в умовах воєнного стану мають ґрунтуватися на поєднанні міжнародних стандартів, конституційних гарантій та гнучких процедурних рішень, які дозволяють зберігати баланс між вимогами безпеки та необхідністю забезпечити безперервність освітнього процесу. Особливу увагу приділено проблемі правової визначеності в питаннях доступу до освіти внутрішньо переміщених осіб, студентів і учнів із тимчасово окупованих територій, а також цифрової доступності освіти. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, адміністративних процедур і практики діяльності органів публічної влади в освітній сфері
ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ НА СОЦІАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ КОРИСТУВАЧІВ
No full textPurpose. The purpose of the article is to theoretically substantiate the relationship between architectural form and users’ social behavior, with an emphasis on identifying the mechanisms through which spatial and formal characteristics of the built environment influence social interaction, behavioral patterns, levels of social activity, feelings of safety, and collective identity in urbanized space. Methodology. The research methodology is based on an interdisciplinary approach that combines theoretical-architectural analysis with methods of spatial sociology, neuroarchitecture, and urban studies. The study applies the principles of structural-functional analysis, spatial syntax, and comparative analysis of implemented projects to identify the correlation between architectural form and users’ social behavior. Results. The article demonstrates that architectural form is an active factor of social influence, capable of shaping user behavior, structuring communication, and affecting collective identity. Four key criteria of architectural impact are identified: spatial-behavioral, aesthetic-perceptual, socio-cultural, and functional-communicative, each determining specific modes of human-environment interaction. The study analyzes the role of circulation logic, zoning, aesthetic properties, and symbolic meaning in the formation of social practices. It also provides examples of architectural solutions that enhance social interaction, inclusion, and community cohesion. Scientific novelty. For the first time, a systematic typology of the effects of architectural form on users’ social behavior has been proposed within an interdisciplinary framework combining architectural theory with spatial sociology and neuroarchitecture. Practical relevance. The findings can be applied in the architectural design of public spaces to create socially responsive and inclusive environments.Мета. Теоретичне обґрунтування взаємозв’язку між архітектурною формою та соціальною поведінкою користувачів з акцентом на виявленні механізмів, через які просторові та формальні характеристики архітектурного середовища впливають на соціальну взаємодію, формування поведінкових сценаріїв, рівень соціальної активності, почуття безпеки та колективної ідентичності в урбанізованому просторі. Методологія. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теоретико-архітектурний аналіз із методами просторової соціології, нейроархітектури та урбаністики. Застосовано принципи структурно-функціонального аналізу, просторового синтаксису та компаративного вивчення реалізованих проєктів для виявлення взаємозв’язку між архітектурною формою і соціальною поведінкою користувачів. Результати. У статті встановлено, що архітектурна форма є активним чинником соціального впливу, здатним формувати моделі поведінки користувачів, структурувати комунікацію та впливати на колективну ідентичність. Виокремлено чотири критерії впливу архітектурної форми: просторово-поведінковий, естетико-перцептивний, соціокультурний і функціонально-комунікативний, кожен з яких визначає специфіку взаємодії людини із середовищем. Проаналізовано роль маршрутної логіки, зонування, естетичних параметрів та символічного навантаження у формуванні соціальних практик. Наведено приклади архітектурних рішень, які сприяють підвищенню рівня соціальної взаємодії, інклюзії та громадської згуртованості. Наукова новизна. Уперше здійснено системну типологізацію впливів архітектурної форми на соціальну поведінку користувачів у контексті міждисциплінарного аналізу, що поєднує архітектурну теорію з просторовою соціологією та нейроархітектурою. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані в архітектурному проєктуванні публічних просторів для створення соціально чутливого та інклюзивного середовища
ДИЗАЙН ВІЗУАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ І КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ КІНОТЕАТРІВ)
No full textThe article examines the role of visual communication design in the development of the contemporary entertainment and cultural industry through the case of cinema networks. The study focuses on the formation of visual identity, wayfinding systems, promotional visual content, and digital interfaces as a coherent design system that ensures recognizability and competitiveness of both physical and online cinemas amid the rapid expansion of streaming platforms. Purpose. The aim of the article is to analyze the significance of visual communication design in the functioning of modern cinemas and to determine its impact on their development within a transformed media environment, where traditional formats coexist with digital services. Methodology. The research is based on the analysis of scholarly sources in the field of visual communication and design, as well as on the case study method, including the examination of design solutions implemented by contemporary cinema platforms and services (Netflix, Megogo, Multiplex, Amazon Prime Video, etc.). Results. The study identifies visual communication design as a fundamental structural factor of cinematic service experience. A coherent visual identity, well-developed interface solutions, environmental design, and unified visual strategy enhance brand positioning, provide an ordered visual experience, and determine competitive advantages. A trend towards inclusivity in the design of streaming platforms has been identified. The analyzed cases demonstrate that it is the quality of design that becomes the key driver of development in a highly competitive industry. Scientific novelty lies in identifying the main features of visual communications design as a holistic tool for the formation of modern cinema. Practical relevance. The findings justify the need for a systematic design approach to visual communications in the entertainment sector, which can be applied to develop effective visual strategies, update identity, improve interface quality, and enhance environmental design for modern cinemas and streaming platforms.Статтю присвячено аналізу ролі дизайну візуальних комунікацій у розвитку індустрії розваг і культури на прикладі кінотеатрів. Розглянуто особливості формування айдентики, системи навігації, промовізуалу та цифрових інтерфейсів як цілісної дизайнерської системи, що забезпечує впізнаваність і конкурентоспроможність фізичних та онлайн-кінотеатрів в умовах активного розвитку стримінгових платформ. Мета. Проаналізувати значення дизайну візуальних комунікацій у функціонуванні сучасних кінотеатрів та визначити його вплив на їхній розвиток у трансформованому медіапросторі, де традиційні формати співіснують із цифровими сервісами. Методологія. Дослідження базується на аналізі наукових праць у галузі візуальних комунікацій і дизайну, а також на кейс-методі з вивченням дизайнерських рішень сучасних платформ і кінотеатрів (Netflix, Megogo, Multiplex, Amazon Prime Video тощо). Результати. Виявлено, що дизайн візуальних комунікацій є структуроутворювальним чинником сучасного кінотеатрального сервісу. Цілісна айдентика, продуманий інтерфейс, дизайн середовища та узгоджена візуальна стратегія підсилюють позиціонування, створюють упорядкований візуальний досвід і визначають конкурентні переваги. Виявлено тренд до інклюзивності в дизайні стримінгових платформ. У результаті аналізу прикладів доведено, що саме якість дизайну стає ключовим елементом розвитку індустрії за умов високої конкуренції. Наукова новизна полягає у виявленні основних рис дизайну візуальних комунікацій як цілісного інструменту формування сучасного кінотеатру. Практична значущість. Отримані результати обґрунтовують необхідність системного підходу до дизайну візуальних комунікацій у сфері розваг, що може бути використано для формування ефективних візуальних стратегій, оновлення айдентики, підвищення якості інтерфейсів та вдосконалення дизайну середовища сучасних кінотеатрів і стримінгових платформ
КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ АРХІТЕКТУРНО- ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ У МАЛОПОВЕРХОВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ЗАБУДОВІ
No full textPurpose. The aim of the article is to develop a systematic approach to the assessment of the architectural and planning environment of single-family residential developments, taking into account modern requirements for comfort, energy efficiency, and aesthetic quality of space. Methodology. The methodological basis includes analytical, comparative, and systematization methods aimed at summarizing regulatory frameworks, analyzing scientific sources, and practical examples of low-rise residential design. The study applies principles of functional-spatial analysis, environmental approach, and criteria-based evaluation of architectural solutions. Results. The main factors influencing the quality of the residential environment were identified: orientation and solar exposure of buildings, hygienic parameters of the land plot, functional and technical characteristics, economic efficiency, and architectural-artistic expressiveness. A set of criteria for assessing the architectural and planning environment was developed, which can serve as a methodological tool in design practice. Scientific novelty. The scientific novelty lies in the systematization and integration of various approaches to residential environment assessment into a unified criteria-based model adapted to the conditions of low-rise development in Ukrainian cities. A refined structure of criteria is proposed, combining technica-economic, ecological, and aesthetic aspects of architectural design. Practical relevance. The obtained results can be applied in design organizations, during the development of regulatory documents, in the educational process of architectural specialties, and in the evaluation of the quality of low-rise residential complexes. The proposed criteria contribute to increasing the efficiency of design solutions and improving the quality of the residential environment.У статті розглянуто комплекс критеріїв оцінки архітектурно-планувального середовища для однородинної житлової забудови. Проаналізовані чинники, що визначають якість житлового простору: орієнтація та інсоляція будівель, гігієнічні умови земельної ділянки, функціонально-технічні параметри, економічна доцільність та архітектурно-художня виразність. Узагальнення нормативної бази, наукових праць та практичних прикладів дозволило систематизувати основні вимоги до проєктування малоповерхових житлових будинків. Визначено проблеми сучасної практики та окреслено перспективні напрями вдосконалення підходів до проєктування в умовах українських міст. Мета. Метою статті є формування системного підходу до оцінки архітектурно-планувального середовища однородинної житлової забудови з урахуванням сучасних вимог комфорту, енергоефективності та естетичної якості простору. Методологія. Методологічну основу становлять аналітичні, порівняльні та систематизаційні методи, спрямовані на узагальнення нормативної бази, аналіз наукових джерел і практичних прикладів проєктування малоповерхових житлових будинків. Використано принципи функціонально-просторового аналізу, середовищного підходу та критеріальної оцінки архітектурних рішень. Результати. Визначено основні чинники, що впливають на якість житлового простору: це орієнтація та інсоляція будівель, гігієнічні параметри земельної ділянки, функціонально-технічні характеристики, економічна ефективність і архітектурно-художня виразність. Розроблено комплекс критеріїв оцінки архітектурно-планувального середовища, який може бути використаний як методичний інструмент у практиці проєктування. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у систематизації та інтеграції різних підходів до оцінки житлового середовища в єдину критеріальну модель, адаптовану до умов малоповерхової забудови українських міст. Запропоновано уточнену структуру критеріїв, що поєднує техніко-економічні, екологічні та естетичні аспекти архітектурного проєктування. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані у проєктних організаціях, під час розроблення нормативної документації, у навчальному процесі архітектурних спеціальностей та для оцінювання якості малоповерхових житлових комплексів. Запропоновані критерії сприяють підвищенню ефективності проєктних рішень і покращенню якості житлового середовища
СУЧАСНИЙ СТАН ГРОМАДСЬКИХ ЦЕНТРІВ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ КИЄВА
No full textThe article defines the current state of public centers in the residential districts of Kyiv within the broader context of research aimed at identifying the principles of environmental comfort in public centers of residential areas. The spatial organization, functional composition, urban planning, and social roles of these centers within the framework of the contemporary Ukrainian city are analyzed. Purpose. To determine the current state of public centers in the residential districts of Kyiv. Methodology. Spatial analysis, graph-analytical method, typological and structural analysis, field surveys, and comparative method were applied. The study is based on materials from field observations and photographic documentation, cartographic data, spatial-functional schemes, existing urban planning documents, standards, and scholarly sources in the research field. Results. The article establishes the current state of public centers in the residential districts of Kyiv. The analysis revealed that most public centers possess a structure segmented by transport infrastructure, which reduces the overall quality and comfort level of the center’s environment. A deficit of recreational and cultural facilities was identified, along with a significant imbalance in functional composition favoring commercial components. The centers display low levels of inclusivity and safety. Notable trends include: a shift of activity centers toward transport hubs and the growing prominence of monofunctional facilities. Scientific novelty. The article updates data on the present state and formation trends of public centers in Kyiv’s residential districts, specifying the comfort level of their environment in spatial, functional, and social terms. Practical relevance. The findings may be used in the development of reconstruction projects for public centers in Kyiv residential districts and in the update of urban planning documentation.У статті визначено сучасний стан громадських центрів житлових районів Києва в контексті ширшого дослідження з виявлення принципів комфортності середовища громадських центрів житлових районів. Проаналізовано просторову організацію, функціональне наповнення, містопланувальну та соціальну роль цих центрів в умовах сучасного українського міста. Мета. Визначити сучасний стан громадських центрів житлових районів Києва Методологія. Застосовано просторовий аналіз, графоаналітичний метод, типологічний і структурний аналіз, метод натурних обстежень та порівняння. Дослідження базується на матеріалах польових спостережень і фотофіксацій, картографічних матеріалах, просторово-функціональних схемах, чинних місто- будівних документах, нормах та академічних джерелах в сфері дослідження. Результати. У статті визначено сучасний стан громадських центрів жит- лових районів Києва. Виявлено, що більшість громадських центрів мають роз- ділену, транспортною інфраструктурою, структуру, що знижує загальну якість громадського центру і рівень комфортності його середовища. Виявлено дефіцит рекреаційних і культурних об’єктів та значний дисбаланс у функціональному наповнені на користь комерційної складової. Виявлено низький рівень інклю- зивності та безпеки. Виявлено тенденції: зміщення центрів активності до тран- спортних вузлів, зростання ролі монофункціональних об’єктів. Наукова новизна. Актуалізовано дані про сучасний стан і тенденції фор- мування громадських центрів житлових районів Києва, уточнено дані про рівень комфортності середовища громадських центрів житлових районів Києва через просторові, функціональні та соціальні параметри. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані при розробленні проєктів реконструкції громадських центрів житлових районів Києва та оновленні містобудівної документації
КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ДИЗАЙН-СТУДІЙ
No full textThe purpose of the study is to define the key principles and constants of building visual communication for design studios in the context of the modern market. The research focuses on analyzing approaches to brand formation through the elements of its visual identity – form, color, composition, and typography – and their interaction in creating a coherent brand portrait. Special attention is given to the role of the visual component in establishing communication between design studios, consumers, potential audiences, and contractors. The paper examines current approaches to developing corporate identity, principles of brand construction in the visual dimension, and methods of creating a visual language aimed at conveying a company’s values across all available communication channels. The study explores the interconnection between design components, emotional tone, and brand recognition in offline, online, and meta spaces. The research methodology combines several methods: comparison, analogy, abstraction, and deduction to accurately identify the key aspects of building effective visual communication. The results include an analysis of advertising campaigns and case studies of leading Ukrainian and international design studios, including Banda, Fedoriv, Spiilka, and Pentagram, with an evaluation of their strengths and weaknesses. The scientific novelty of the research lies in a comprehensive approach to analyzing communication systems that integrate artistic, emotional, strategic, and commercial components of design studios. The conducted analysis has proven that the most relevant strategy for developing visual communication in design studios involves the effective synergy between artistic expression, emotional design content, and a deep understanding and implementation of brand values. The practical relevance of the study lies in identifying key aspects of developing a design studio’s identity strategy as a fundamental element for building consumer trust and achieving business success.Мета дослідження – визначити ключові принципи та константи побудови візуальної комунікації дизайн-студій в умовах сучасного ринку. Дослідження фокусується на аналізі підходів до формування бренду за допомогою елементів візуального складника бренду, як-от форма, колір, композиція, типографіка, і їх взаємодії для реалізації цілісного портрета бренду. Окрему увагу надано ролі візуального складника дизайн-студій у побудові комунікації зі споживачем, потенційною аудиторією та підрядниками. Розглянуто актуальні підходи до побудови фірмового стилю, принципи розбудови бренду у візуальній площині, а також шляхи створення візуальної мови, метою якої є передання цінностей компанії через усі доступні канали поширення. Досліджено взаємодію між дизайн-складником, емоційним забарвленням та впізнаваністю в офлайн-, онлайн- і метапросторі. Методологія дослідження містить декілька методів: порівняння, аналогії, абстрагування і дедукції задля точного визначення ключових аспектів побудови візуальної комунікації. Результатом дослідження став аналіз рекламних кампаній, кейсів провідних дизайн-студій України і світу, зокрема Banda, Fedoriv, Spiilka, Pentagram, та визначення їх сильних і слабких сторін. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до аналізу комунікаційних систем, що поєднують у собі художню, емоційну, стратегічну й комерційну компоненти дизайн-студій. Проведений аналіз довів, що найбільш релевантна стратегія побудови візуальної комунікації дизайн-студій полягає в ефективній «співпраці» художнього складника з емоційним наповненням дизайну та ґрунтовному розумінні й реалізації цінностей бренду. Практична значущість дослідження полягає у визначенні аспектів розробки стратегії ідентичності дизайн-студії як ключового елементу успіху в побудові довіри споживача до компанії
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНІ: НОВІ МЕТОДИ ПРОЄКТУВАННЯ Й ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІЇ
No full textThe article examines the impact of contemporary artificial intelligence (AI) tools on architectural and design workflows, as well as the transformation of creative and educational methods resulting from their integration into professional practice. Special attention is given to the interaction between the designer and generative, parametric, and language-oriented algorithms. Purpose. To analyse how AI tools transform design methodologies and educa- tional practices, and to determine their influence on decision-making and the devel- opment of spatial thinking. The study focuses on the results of an educational exper- iment involving the Finch 3D system. Methodology. The research is based on an analysis of scientific publications, a comparison of widely used AI platforms, and the implementation and evaluation of a real educational experiment. The methodology combines practical testing, compara- tive analysis, and pedagogical observation. Results. Generative models proved effective at the conceptual stage, enabling rapid verification of ideas and exploration of multiple visual and compositional solu- tions. Parametric systems, particularly Finch 3D, provide automated generation of spatial layouts, accelerating work with variations and helping students better under- stand spatial logic. The educational experiment demonstrated that comparing stu- dents’ own solutions with algorithmic ones enhances critical thinking and improves the quality of design decisions. The study also highlights the growing shift toward language-based interfaces (“vibe-coding”), where interaction with the system occurs through the articulation of intentions and descriptive prompts. Scientific novelty. The study clarifies the role of AI in shaping a new mul- ti-variant model of design interaction, in which the designer works not with a single solution but with numerous algorithmically generated alternatives. The concept of “vibe-coding” is proposed as a promising form of communication between the de- signer and the system, based on semantic formulations rather than technical com- mands. Practical relevance. The findings may be applied to updating educational cur- ricula, developing recommendations for integrating AI into professional practice, and creating effective methodologies for working with AI-based design tools.У статті розглядається вплив сучасних інструментів штучного інтелекту (далі – ШІ) на архітектурне та дизайнерське проєктування, а також трансформація творчих і освітніх методів у процесі їх інтеграції в професійне середовище. Особливу увагу приділено взаємодії проєктувальника з генеративними, параметричними та мовно орієнтованими алгоритмами. Мета. Проаналізувати, як інструменти штучного інтелекту змінюють методи проєктування й освітні практики та з’ясувати їх вплив на ухвалення рішень і формування просторового мислення. У центрі дослідження – результати навчального експерименту із застосуванням Finch 3D. Методологія дослідження базується на аналізі наукових публікацій, порівнянні можливостей поширених AI-платформ і проведенні та оцінці навчального експерименту. Використано методики практичного тестування, порівняльного аналізу та педагогічного спостереження. Результати свідчать, що генеративні моделі відіграють ключову роль на стадії пошуку концепції, оскільки дають змогу швидко перевіряти власні ідеї, різні варіанти образів і композиційних рішень. Параметричні системи, зокрема Finch 3D, забезпечують автоматизовану побудову планувальних структур, що пришвидшує роботу з варіативністю та дає змогу студентам краще зрозуміти логіку просторових рішень. Освітній експеримент підтвердив, що порівняння власних рішень з алгоритмічними сприяє розвитку критичного мислення та підвищує якість ухвалення дизайнерських рішень. Додатково описано тенденцію переходу до мовних інтерфейсів («вайбкодингу»), де взаємодія з програмою відбувається через формулювання намірів й описів. Наукова новизна. полягає в уточненні ролі ШІ у формуванні нової моделі проєктної взаємодії, де архітектор працює не з одним рішенням, а з багатьма варіантами, створеними алгоритмом. Запропоновано застосування поняття «вайб-кодинг» для опису перспективної форми комунікації між проєктувальником і системою, що базується не на технічних командах, а на смислових формулюваннях і просторових намірах. Практична значущість. Результати можуть бути використані для оновлення освітніх програм, формування рекомендацій щодо інтеграції ШІ в професійну діяльність і розроблення ефективних методик роботи із ШI- алгоритмами
ДИЗАЙН АДАПТИВНОГО ОДЯГУ: АНАЛІЗ РІЗНОВИДІВ ТА БАЗОВІ ВИМОГИ ДО ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ
No full textThe purpose of the work is to study the experience of designing functional adaptive products and new effective composite materials for creating clothing for ill patients. The analysis has been carried out and the assortment of various types of adaptive clothing has been systematized in order to determine the requirements for designin gfunctional products for consumers of the domestic market. Methodology. The research methodology is based on conducting a comprehensive systemic analysis of online resources, applying in formational-research and visual-analytical approaches in combination with general scientific methods of generalization, typological systematization, retrospective, theoretical, andsystem-structural analysis. Results. A list of leading global and domestic manufacturing companies is presented, and the assortment of adaptive clothing has been examined according to their functional purpose. Emphasis is placed on the existing niche specialization of certain brands, and the peculiarities of using innovative fabrics, composite materials, fittings, as well as advanced technological solutions in the rehabilitation projects for patients have been studied. Approaches to the design of various types of functional clothing with enhanced comfort through the application of modernin novations are proposed. Scientific Novelty. Based on analytical research, the basic requirements for the design of adaptive clothing have been formulated, taking into account the features of ergonomics of products intended for treatment or rehabilitation of persons with disabilities, as well as everyday household garments for daily use. The introduction of innovative design solutions aimed at improving the functionality, comfort, and aesthetics of adaptive clothing is proposed. Practical Significance. On the basis of studying and analyzing international counterparts, recommendations are provided regarding the specific features of manufacturing adaptive clothing according to the individual measurements of consumers, with improved indicators of functionalityandergonomics. Problematicissuesrelatedtothequalityofmaterials, theformation of composite packages, peculiarities of cutting and combining parts, methods of their joining, as well as adjustment of products during fitting and sewing have been identified; ways to overcome these challenges and prospects for their resolution are proposed.Метою роботи є дослідження досвіду проєктування функціональних адаптивних виробів та нових ефективних композиційних матеріалів для створення одягу для хворих пацієнтів. Проведено аналіз та систематизовано асортимент різновидів адаптивного одягу для визначення вимог до проєктування функціональних виробів споживачів внутрішнього ринку. Методологія дослідження базується на здійсненні комплексного системного аналізу інтернет-ресурсів, застосуванні інформаційно-дослідницьких та візуально-аналітичних підходів у поєднанні із загальнонауковими методами узагальнення, типологічної систематизації, ретроспективного, теоретичного та системно-структурного аналізу. Результати. Представлено перелік провідних світових та вітчизняних компаній виробників та досліджено асортимент адаптивного одягу відповідно функції призначення. Наголошено на існуючій нішевій спеціалізації окремих брендів, досліджено особливості використання інноваційних тканин, композиційних матеріалів і фурнітури, а також удосконалених технологічних рішень у проєктах реабілітації хворих. Запропоновано підходи до дизайну різновидів функціонального одягу підвищеної комфортності шляхом застосування сучасних інновацій. Наукова новизна. На основі аналітичних досліджень сформульовано базові вимоги до дизайну адаптивного одягу з урахуванням особливостей ергономіки виробів для лікування або реабілітації людей з інвалідністю та побутових зразків для щоденного використання. Запропоновано впровадження інноваційних проєктних рішень для покращення функціональності, комфортності та естетичності адаптивного одягу. Практична значущість. На основі вивчення та аналізу світових аналогів наведено пропозиції щодо особливостей виготовлення адаптивного одягу за індивідуальними розмірами споживачів з покращеними показниками функціональності та ергономічності. Визначено проблемні питання щодо якості матеріалів, формування композитних пакетів, особливостей крою та комбінування частин, способів їх з’єднання, а також підгонки виробів під час примірювання та пошиття; запропоновано шляхи їх подолання та перспективи вирішення