Наукові журнали Національного Авіаційного Університету
Not a member yet
16494 research outputs found
Sort by
Cинтез регулятора для системи керування рухом БПЛА в умовах невизначеності
No full textThis article represents the study of uncertainties inherent in motion control systems for unmanned aerial vehicles. Both external and internal disturbances acting on moving objects are considered. Expressions for the turbulent wind are given. The analysis of structured and non-structured uncertainties is presented. Results of studying different types of regulators are given, including PID regulators, LQR regulators, robust regulators, and regulators based on non-linear approaches and artificial intelligence methods. The procedure of H infinity synthesis is described. The block diagram of the conversion a continuous regulator in discrete one is represented. The comparative analysis of application LQR and H infinity regulators in loops of tracking by a given trajectory for conditions of the normal and disturbed atmosphere is given. The appropriate graphical dependencies are shown. The obtained results can be useful for aerial objects of a wide class.У статті досліджуються невизначеності, властиві системам керування рухом безпілотних літальних апаратів. Розглядаються як зовнішні, так і внутрішні збурення, що діють на рухомі об'єкти. Наведено вирази для турбулентного вітру. Представлено аналіз структурованих та неструктурованих невизначеностей. Наведено результати дослідження різних типів регуляторів, включаючи PID-регулятори, LQR-регулятори, робастні регулятори та регулятори на основі нелінійних підходів та методів штучного інтелекту. Описано процедуру H-нескінченного синтезу. Представлено блок-схему перетворення неперервного регулятора в дискретний. Наведено порівняльний аналіз застосування LQR та H-нескінченних регуляторів у контурах стеження за заданою траєкторією для умов нормальної та збуреної атмосфери. Показані відповідні графічні залежності. Отримані результати можуть бути корисними для повітряних об’єктів широкого класу
ВПЛИВ КОРОЗІЙНОГО ТА АГРЕСИВНОГО СЕРЕДОВИЩ НА КОНТАКТ АЛЮМІНІЄВИХ ТА ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ ІЗ CFRP В УМОВАХ ВІБРАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
No full textA study of the influence of the corrosive environment of seawater and an aggressive alkaline environment on the contact of the aluminum alloy D16T and the titanium alloy Ti6Al4V in a pair with the composite material CFRP under the action of the vibration factor is presented. Catastrophic destruction of the Al-CFRP contact in the conditions of the alkaline environment KOH with pH 11 was established. It was determined that the alloy D16T is very sensitive to changes in the environment. When tested in a NaCl solution, its wear increased by 1.4 times. The wear of the titanium sample decreased due to the presence of water and a humid environment in the friction zone, which lubricated the friction surfaces in some places. Temperatures of 20 ºС did not allow the processes of hydrogenation of the titanium alloy surface to occur, and as a result of the test, we record a decrease in wear by 1.09 times compared to the study in air. It has been established that the wear of the D16T material in salt water is a complex phenomenon that combines chemical corrosion and mechanical abrasion, which is often called three-component or combined corrosion. Mechanical loads caused by vibration additionally accelerate the destruction process, since the worn surface becomes even more susceptible to the aggressive effects of salts. Titanium alloys are much more resistant to the marine environment. It has been determined that high pH values actively affect the D16T and Ti6Al4V materials, sometimes leading to the destruction of passivating oxide films that naturally form on the materials. Catastrophic destruction of the D16T alloy shows chemical degradation and dissolution in an alkaline environment, which increases the wear of the material by more than 4 times.Корозійні та агресивні середовища які виникають на поверхнях повітряних суден, що експлуатуються біля узбережжя морів та океанів негативно впливає на ресурс планеру та особливо на деталі силової конструкції елементів літака які знаходяться в умовно нерухомому контакті та мають вплив вібраційних навантажень під час польоту. В роботі представлено аналіз пошкоджень деталей на літаках Антонов які працюють біля океанів.
Представлено дослідження впливу корозійного середовища морської води та агресивного лужного середовища на контакт алюмінієвого сплаву Д16Т та титанового сплаву Ti6Al4V в парі із композиційним матеріалом CFRP під дією вібраційного фактору. Встановлено катастрофічне руйнування контакту Al-CFRP в умовах лужного середовища КОН із pH 11. Результати порівнюються із подібними дослідами без агресивних середовищ. Визначено, що сплав Д16Т дуже чутливий до зміни середовища. При випробуваннях в розчині NaCl його знос збільшився в 1,4 рази. Більш стійкіший титановий сплав Ti6Al4V взагалі не зреагував на солоне середовище. Навпаки, знос титанового зразка зменшився завдяки наявності води та вологого середовища в зоні тертя, що в деяких місцях змащувало поверхні тертя. Невеликі температури випробувань в 20 ºС не дозволяли відбуватись процесам наводнення поверхні титанового сплаву і в результаті ми фіксуємо зменшення зносу в 1,09 рази в порівнянні з дослідженням на повітрі.
Встановлено, що зношування в солоній воді матеріалу Д16Т є складним явищем, що поєднує хімічну корозію і механічне стирання, що часто називають трикомпонентною або комбінованою корозією. У середовищі солоної води ключову роль відіграють іони хлору, що провокують локалізовані процеси корозії (піттингу), що призводить до порушення цілісності захисних плівок на поверхні матеріалу. Механічні навантаження, зумовлені вібрацією додатково прискорюють процес руйнування, оскільки зношена поверхня стає ще сприйнятливішою до агресивного впливу солей. Титанові сплаві є набагато стійкішими до морського середовища.
Визначено що, високе значення pH активно впливає на матеріали Д16Т та Ti6Al4V, іноді призводячи до руйнування пасивуючих оксидних плівок, які, природним чином формуються на матеріалах. За наявності абразивних частинок які утворюються під час тертя та додаткового механічного стирання, цей захист руйнується, що у свою чергу прискорює процеси деградації матеріалів. Катастрофічне руйнування сплаву Д16Т показує хімічну деградацію та розчинення в лужному середовищі, що збільшує знос матеріалу більше чим в 4 рази
ТРИБОЛОГІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ТА СТРУКТУРНА АДАПТАЦІЯ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТІВ
No full textPolymer composites are increasingly applied in sliding friction units due to their low friction coefficient, chemical resistance, and ability to adapt structurally under mechanical loading. One of the key parameters determining their performance is microhardness, which may change during operation and thus reflect the material’s capacity for structural adaptation. This study presents the results of tribological testing of several polymer composites, including industrial and laboratory-prepared materials, with a focus on microhardness variation and wear resistance under different sliding regimes.
Three types of composites were investigated:
- Zedex zx‑324V2T (PEEK + PTFE): a commercial composite combining high thermal stability and mechanical strength of PEEK with the low friction and antiwear properties of PTFE.
- Polystyrene/graphite composite (PS‑6): prepared by suspension polymerization, where graphite acts as a solid lubricant and reinforcement. Literature reports indicate that graphite addition influences polymerization kinetics, particle size, and molecular weight, while also reducing thermal conductivity and improving foam uniformity.
- Epoxy resin composites (Epikote LR285 + graphite): experimental samples fabricated with varying graphite concentrations (7.9%, 14.6%, 20.5%), cured under controlled thermal conditions to ensure homogeneous filler distribution.
Tribological tests were performed under three sliding speeds (1.4, 2.8, and 5.5 m/s) using steel counter bodies. Microhardness was measured before and after testing with a PMT‑3 microhardness tester, while weight loss was recorded to evaluate wear. The results reveal distinct behaviors depending on composite type:
- Epoxy-based composites exhibited a decrease in microhardness after testing, with higher graphite content mitigating but not eliminating softening effects.
- The PS‑6 composite demonstrated an increase in microhardness (ΔH = 64 MPa), indicating structural adaptation through molecular orientation and surface densification, accompanied by relatively low wear.
- Zedex zx‑324V2T showed the most pronounced strengthening effect, with microhardness increasing up to ΔH = 305 MPa at higher sliding speeds, while wear decreased due to the formation of a stable PTFE-based transfer film.
These findings confirm that structural adaptation is a critical mechanism for enhancing the tribological performance of polymer composites. The degree of adaptation depends strongly on the polymer matrix and filler type.
Practical significance: The results provide guidance for optimizing composite formulations intended for sliding bearings and friction units operating under severe conditions. In particular, PEEK/PTFE systems and polystyrene/graphite composites demonstrate promising self-strengthening behavior, opening pathways for the development of advanced self-adaptive polymer materials for automotive, aerospace, and energy applicationsУ роботі представлено результати дослідження мікротвердості композиційних полімерних матеріалів після триботестування за різних умов ковзання. Дослідження є продовженням попереднього етапу, в якому було виявлено явище структурної адаптації полімеру в зоні контакту. У поточній роботі проаналізовано поведінку промислових та експериментально виготовлених композитів, зокрема матеріалів на основі PEEK, PTFE, графіту, полістиролу та епоксидної смоли. Випробування проводилися за аналогічних умов навантаження, що дозволило порівняти результати та оцінити вплив складу матеріалу на його здатність до зміцнення або знеміцнення в процесі тертя. Отримані дані сприяють визначенню перспективних полімерних композитів для використання у вузлах тертя, зокрема підшипниках ковзання, що працюють у складних експлуатаційних умовах
ПРОЕКТУВАННЯ ГІДРОСТАТИЧНОЇ ЛІНІЙНОЇ ОПОРИ
No full textThe geometric parameters of the hydrostatic pockets in the structural steel bearing elements have been calculated. A model has been developed for analyzing the distribution of hydrostatic pressure depending on the shape and arrangement of the hydrostatic pockets. The surface roughness values of the granite guideway have been established as a function of abrasive grit size. The straightness and perpendicularity of the load-carrying surface of the granite guideway have been measured. Preliminary values of pressure and film thickness for the linear hydrostatic bearing have been selected. The pressure distribution between the guideway and the moving surface has been investigated in ANSYS Fluent, taking into account the measured surface roughness and the geometric configuration of the granite guideway. Diagrams of the predicted static pressure, stiffness and load-carrying capacity of the hydrostatic linear bearing have been obtained as functions of the operating pump pressure and oil viscosity. The results are relevant for the integration of the design into precision machine tools and instruments due to the accessibility, cost-effectiveness, ease of manufacturing, and advantageous mechanical properties of granite compared to metallic analogues.Розраховані геометричні параметри гідростатичних кишень в сталевих опорних елементах. Створена модель для аналізу розподілу гідростатичного тиску залежно від форми та розташування гідростатичних кишень. Встановлені значення шорсткості гранітної напрямної в залежності від зернистості абразиву. Виміряні значення прямолінійності та перпендикулярності несучої поверхні гранітної напрямної. Обрані попередні значення тиску та товщини несучої плівки лінійної опори. Досліджений розподіл тиску між напрямною та рухомою поверхнею в ANSYS Fluent, враховуючи значення шорсткості поверхні та геометричної форми гранітної напрямної. Одержано діаграми прогнозованих значень статичного тиску, жорсткості та несучої здатності гідростатичної лінійної опори відповідно до тиску насосу та в’язкості оливи. Результати досліджень актуальні при інтеграції конструкції у прецизійні верстати та прилади за рахунок доступності, економічної доцільності, простоти обробки, механічним властивостям поверхні граніту в порівнянні з металевими аналогами
АНАЛІТИЧНІ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДУВАННЯ ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАЦІЙНОЇ НАЗЕМНОЇ ТЕХНІКИ З ОБЛІКОМ ПОТРЕБИ У ЗАПАСНИХ ЧАСТИНАХ І МАТЕРІАЛАХ
No full textThe article considers the issues of improving the maintenance system of modern special equipment at airports through the optimization of processes related to ensuring its operation with spare parts and materials. It was shown that the efficiency of a modern airport’s operations largely depends on the quality of management at all levels, including the organization of the proper use of special equipment and machinery. The quality of these processes significantly depends on the availability of accurate information corresponding to the condition and development trends of a specific airport, as well as methodological support, in particular for processes related to the maintenance of aviation ground equipment. The conducted research considers the framework of addressing the global challenge of risk management in the aviation industry. For this purpose, a model of the functioning of the airport special transport service’s spare parts and materials supply system was proposed. Additionally, an objective function was introduced, and the most significant constraints in achieving the set goal were analyzed. In particular, the main patterns that determine the consumption and variation in the consumption of material resources used during the maintenance of aviation ground equipment were studied: changes over time in operating conditions; changes over time in the intensity of operation; the influence of operating conditions on the resource of parts replaced based on condition; changes over time in the consumption of parts replaced based on condition; changes over time in the amount of maintenance work by type and level; changes over time in the consumption of materials replaced based on operating time; and the influence of operational intensity and the frequency of different forms of maintenance on the number of maintenance operations by type and level. The developed simulation model of maintenance demand for aviation ground equipment allowed for the improvement of a generalized model for the operation of special equipment and machinery at a modern airport, regardless of the condition and size of the equipment fleet.У статті розглянуто питання вдосконалення системи технічного обслуговування сучасної спеціальної техніки в аеропорту за рахунок оптимізації процесів, пов'язаних із забезпеченням її експлуатації запасними частинами та матеріалами. Було показано, що ефективність діяльності сучасного аеропорту багато в чому визначається якістю управління його діяльністю на всіх рівнях, у тому числі на рівні організації використання за призначенням спеціальної техніки та обладнання. Якість цих процесів істотно залежить від наявності коректного, відповідного стану та тенденцій розвитку конкретного аеропорту, а також методичного забезпечення, зокрема процесів, пов'язаних з технічним обслуговуванням авіаційної наземної техніки. Проведені дослідження лежать у рамках вирішення глобального завдання управління ризиками в авіаційній галузі. З цією метою було запропоновано модель функціонування системи забезпечення запасними частинами та матеріалами служби спецтранспорту аеропорту. Також запропоновано цільову функцію та проаналізовано найбільш суттєві обмеження при досягненні поставленої цілі. Зокрема, вивчені основні закономірності, які формують витрату та варіацію витрати матеріальних ресурсів використовуваних під час технічного обслуговування авіаційної наземної технік: зміна за часом умов експлуатації; зміна за часом інтенсивності експлуатації; вплив умов експлуатації на ресурси деталей, які замінюються за станом; зміна часу витрати деталей, які замінюються за станом; зміна за часом кількості робіт з технічного обслуговування за видами та ступенем; зміна часу витрати матеріалів, які замінюються за напрацюванням; вплив інтенсивності експлуатації та періодичності різних форм технічного обслуговування на кількість обслуговування за видами та ступенями. Розроблена імітаційна модель потоку вимог на технічне обслуговування авіаційної наземної техніки яка дозволила вдосконалити узагальнену модель експлуатації спеціальної техніки та обладнання в сучасному аеропорту незалежно від стану та обсягу парку цієї техніки та обладнання
Визначення ознак MicroGrid для побудови інтелектуальної системи керування
No full textThe article addresses the problem of identifying the key features of a MicroGrid as a complex energy system, which is a necessary prerequisite for the development of an intelligent control system. The widespread introduction of distributed generation, renewable energy sources, and energy storage systems necessitates adaptive control methods capable of operating under conditions of uncertainty and variable electrical network modes. Existing approaches to MicroGrid control remain limited due to the lack of a unified and scientifically grounded set of structural, operational, dynamic, and informational features that should be taken into account in intelligent systems. The paper analyzes contemporary scientific approaches to the classification, modeling, and real-time control of microgrids, which makes it possible to identify insufficiently studied aspects related to the formation of feature sets and their influence on decision-making processes. The objective of the study is to systematize and substantiate a comprehensive set of microgrid features that can serve as a basis for the development of intelligent control algorithms. A conceptual approach to structuring microgrid features into the following groups is proposed: architectural, energy-technical, operational, features related to the stability of dynamic operating modes, and data-oriented features. Their significance for forecasting, optimization, state estimation, and autonomous operation of local energy systems is demonstrated. The obtained results form a methodological foundation that enhances the effectiveness of developing intelligent microgrid control systems and contributes to improving the flexibility and reliability of local energy networks.У статті розглянуто проблему визначення ключових ознак MicroGrid як складної енергетичної системи, що є необхідною передумовою для побудови інтелектуальної системи керування. Масове впровадження розподіленої генерації, відновлюваних джерел енергії та систем зберігання енергії зумовлює потребу в адаптивних методах керування, здатних працювати в умовах невизначеності та змінних режимів електричних мереж. Існуючі підходи до керування MicroGrid залишаються обмеженими через відсутність уніфікованого та науково обґрунтованого переліку структурних, режимних, динамічних і інформаційних ознак, які мають бути враховані під час роботи інтелектуальних систем.У роботі проведено аналіз сучасних наукових підходів до класифікації, моделювання та оперативного керування MicroGrid, що дозволило виявити недостатньо досліджені аспекти, пов’язані з формуванням набору ознак і їх впливом на процеси прийняття рішень. Мета статті полягає у систематизації й обґрунтуванні комплексної множини ознак MicroGrid, яка може бути використана як основа для розроблення інтелектуальних алгоритмів керування. Запропоновано концептуальний підхід до структурування ознак MicroGrid на групи: архітектурні, енерго-технічні, експлуатаційні, пов’язані зі стійкістю динамічних режимів та орієнтовані на дані. Доведено їх значущість для задач прогнозування, оптимізації, оцінювання стану та автономної роботи локальних енергосистем. Отримані результати формують методологічну базу, що підвищує ефективність розроблення інтелектуальних систем керування MicroGrid та сприяє зміцненню гнучкості й надійності локальних енергетичних мереж
Керування топологією рою безпілотних літальних апаратів
No full textThe article is devoted to the problem of controlling the topology of a swarm of unmanned aerial vehicles (UAVs). The primary objective of swarm operation is maintaining a dynamic topology, i.e., stable information exchange and structural consistency between swarm elements in a constantly changing environment. It is shown that existing approaches rely on a global navigation satellite system (GPS) for UAV positioning, such as the Global Positioning System (GPS). This approach is unacceptable, as UAVs can suddenly experience loss of GPS signals while performing their missions, potentially resulting in a lack of location information. To support functionality, including the use of geographic routing protocols, maintaining connectivity in dynamic network conditions, and adapting to topological changes in the UAV swarm, this paper utilizes virtual coordinates. This paper develops a virtual coordinate system that forms the basis of the proposed method for UAV swarm topology management. This eliminates the need for global coordinates, a centralized controller, motion model coordination, and pre-calibration of the swarm formation. The system operates solely based on local distance measurements to neighbors, making it universal, scalable, and resilient to the loss of individual UAVs. Algorithms for merging and separating swarms based on the virtual coordinate system have been developed.Статтю присвячено проблемі керування топологією роя безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Основним завданням при функціонуванні рою є підтримання динамічної топології, тобто стійкого інформаційного обміну і структурної узгодженості між елементами рою в умовах постійних змін середовища. Показано, що використання відомих підходів передбачає використання глобальної супутникової навігаційної системи для позиціонування БПЛА, наприклад, системи глобального позиціонування (GPS), що є неприйнятним, оскільки при виконанні своїх завдань БПЛА можуть раптово стикатися з втратою сигналів GPS, що може призвести до відсутності інформації про місцезнаходження. Для підтримки функціональності, що включає використання географічних протоколів маршрутизації, підтримка зв'язності в динамічних мережевих умовах та адаптацію до топологічних змін у рої БПЛА, у роботі використовуються віртуальними координатами. У роботі розроблена віртуальна координатна система, що є основою запропонованого методу управління топологією рою БПЛА, що забезпечує відсутність наявності: глобальних координат, централізованого контролера, узгодження моделей руху, попередньої калібрування формації рою. Система функціонує виключно на основі локальних вимірювань відстаней до сусідів, що робить її універсальною, масштабованою та стійкою до втрат окремих БПЛА. Розроблено алгоритми об'єднання та поділу роїв на основі віртуальної координатної системи
Cтійкість міського LoRaWAN до використання РЕБ: операційна модель для муніципальних мереж
No full textThis paper reports field experience from a municipal LoRaWAN network that periodically faces electronic-warfare interference. We connect the observed service failures to a simple SINR-based reception model and translate that model into practical actions an operator can take – without expensive instrumentation and without heavy changes on end devices. The result is an operations-oriented playbook: which radio frequency symptoms to watch for in gateway / network-server data, how to recognize likely interference patterns, and what mitigations help keep core city services running under degraded radio conditions.У статті наведено практично орієнтоване технічне дослідження міської мережі LoRaWAN, розгорнутої для муніципальних сервісів Києва, та розглянуто її стійкість за правдоподібних сценаріїв радіоелектронної боротьби, зокрема за умов широкосмугових перешкод і реактивного (протокольно-обізнаного) глушіння. Описано чинники розгортання та міграції від GSM-сенсорів, запропоновано модель перешкод, проаналізовано вплив на типові застосування «розумного міста» й узагальнено заходи підвищення надійності, які не погіршують енергоефективність
Багатоагентне глибоке навчання з підкріпленням в задачі уникнення зіткнень
No full textObstacle avoidance is crucial for the succesfull completion of unmanned aerial vehicles missions. This article is devoted to the research of the multi-agent deep reinforcement learning in the collision avoidance problem. It is considered unmanned aerial vehicle swarms encounter diverse obstacles categorized into: static large-scale and small-scale obstacles, dynamic large-scale and small-scale obstacles, complex terrain, thin/low-visibility obstacles, partially-occluded/transparent obstacles. To address the abvove problem, a multi-agent deep reinforcement learning based trajectory control algorithm is proposed for managing the trajectory of each unmanned aerial vehicle independently. It was researched different approaches and multiple 3D simulation environments with help of reinforcement learning for the swarm of unmanned aerial vehicles.Уникнення перешкод має вирішальне значення для успішного виконання місій безпілотних літальних апаратів. Ця стаття присвячена дослідженню багатоагентного глибокого навчання з підкріпленням в задачі уникнення зіткнень. У роботі розглянуто, що рої безпілотних літальних апаратів стикаються з різноманітними перешкодами, які класифікуються на: статичні великомасштабні та дрібномасштабні перешкоди, динамічні великомасштабні та дрібномасштабні перешкоди, складний рельєф місцевості, тонкі/маловидні перешкоди, частково закриті/прозорі перешкоди. Для вирішення цієї проблеми пропонується багатоагентний алгоритм керування траєкторією на основі глибокого навчання з підкріпленням для управління траєкторією кожного безпілотного літального апарата незалежно. Були досліджені різні підходи та кілька середовищ 3D-моделювання за допомогою навчання з підкріпленням для рою безпілотних літальних апаратів
GROUP STATE ROUTING PROTOCOL (MYCELIA): НОВА МОДЕЛЬ КООРДИНАЦІЇ РО-ЗПОДІЛЕНОЇ МЕРЕЖІ
No full textThe following article is describing a new model of managing secure communication channels in a distributed environment with the aim of minimizing cryptographic windows and attack vectors based on traffic correlation analysis. In the contemporary world of digital interconnection, having the ability to preserve the confidentiality of the data exchange between multiple peers gains significant importance. A secure communication channel must provide meaningful guarantees of confidentiality, integrity, and availability of the data that is being transmitted as well as ensure minimized latencies due to security mechanism overhead.
Existing solutions centered around Virtual Private Networks, mesh-like topologies, and relays share limitations in their ability to avoid traffic concentration points such as entry and public-facing nodes. Thus, it is possible for cryptanalysts to correlate traffic in some cases and potentially compromise the secrecy of communication. Hence, the proposed model aims to avoid such concentration points during traffic transmission by leveraging the capabilities of group routing and decentralized cluster state coordination based on the Replica State Discovery Protocol.
A comparative analysis has been conducted to illustrate the difference in communication topologies between existing solutions and the proposed protocol. At the basis of this research is a theoretical analysis of the proposed model’s topology and methods used to facilitate the secure channels’ creation and traffic relay mechanisms. Mathematical modeling has been leveraged to formally describe the properties of the proposed protocol to further facilitate its integration into the modern communication systems.
As a result, a model for a distributed management of secure communication channels has been developed and analyzed that reduces the likelihood of attacks based on traffic correlation and thus improves the confidentiality characteristics of the connection between participating peers. A new path routing method based on relay groups has been proposed as well as the traffic dispersion principles related to the outgoing traffic from the mesh network. Secondly, a method of distributed traffic dispersion and coordination has been developed based on the RSDP that allows for avoiding concentration of authority and thus lays the foundation for the decentralized version of building secure communication channelsУ даній статті описується нова модель управління безпечними каналами зв'язку в розподіленому середовищі з метою мінімізації криптографічних вікон та векторів атак на основі аналізу кореляції трафіку. У сучасному світі цифрового взаємозв'язку, здатність зберігати конфіденційність обміну даними між кількома вузлами набуває відчутного значення. Безпечний канал зв'язку повинен забезпечувати значущі гарантії конфіденційності, цілісності та доступності даних, що передаються, а також мінімізувати затримки через накладні витрати механізмів безпеки.
Існуючі рішення, зосереджені навколо віртуальних приватних мереж, сітчастих топологій та ретрансляцій, мають спільні обмеження у своїй здатності уникати точок концентрації трафіку, таких як вхідні та публічні вузли. Таким чином, криптоаналітики можуть корелювати трафік у деяких випадках та потенційно порушувати секретність зв'язку. Отже, пропонується нова модель, метою якої є уникнення появи таких точок концентрації під час передачі трафіку шляхом використання можливостей групової маршрутизації та децентралізованої координації стану кластера на основі протоколу виявлення стану репліки (Replica State Discovery Protocol).У рамках цієї статті розроблено та представлено нову модель побудови безпечних каналів зв'язку. Було проведено порівняльний аналіз для ілюстрації різниці в топологіях зв'язку між існуючими рішеннями та запропонованим протоколом. В основі цього дослідження лежить теоретичний аналіз топології запропонованої моделі та методів, що використовуються для оптимізації створення безпечних каналів та механізмів ретрансляції трафіку. Математичне моделювання було використано для формального опису властивостей запропонованого протоколу, що сприятиме його інтеграції в сучасні системи зв'язку.В результаті було розроблено та проаналізовано модель розподіленого управління безпечними каналами зв'язку, яка зменшує ймовірність атак на основі кореляції трафіку та таким чином покращує характеристики конфіденційності з'єднання між учасниками. Було запропоновано новий метод маршрутизації шляхів на основі груп ретрансляції, а також принципи розсіювання вихідного трафіку mesh-мережі. По-друге, було розроблено метод розподіленої координації трафіку на основі RSDP, який дозволяє уникнути концентрації повноважень і таким чином закладає основу для децентралізованої версії побудови безпечних каналів зв'язку