Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Технологія навчання веденню м’яча в баскетболі
Get PDFThe paper outlines a technology developed for teaching ball dribbling in basketball illustrated in a flow chart. It defines the main prerequisites for acquisition of the game technique, establishes the system of specific tasks and selects the means to solve them, determines the typical mistakes and ways to prevent and eliminate them, offers some means of control and self-control.В статье разработана технология обучения ведения мяча в баскетболе. Определенно основные предпосылки для усвоения приема игры; сформирована система конкретных заданий и подобрано средства для их решения; определенно типичные ошибки и пути их профилактики и устранения; предложены средства контроля и самоконтроля.В статті, на основі технологічної схеми, розроблена технологія навчання ведення м’яча в баскетболі. Визначено основні передумови для засвоєння прийому гри; сформовано систему конкретних завдань та підібрано засоби для їх вирішення; визначено типові помилки і шляхи їх профілактики та усунення; запропоновано засоби контролю і самоконтролю.
Особливості розвитку рухових здібностей у школярів 7—8 класів
Get PDFThe pupose of the research is to define the peculiarities of motor abilities development in children of middle-school age.
Research methods: theoretical analysis and collation of scientific and methodological literature; pedagogical testing; methods of mathematical statistics.
To determine the effectiveness of realization of the developmental task of the physical education process at the beginning of the school year (in October 2014) and in March 2015, we tested the level of development of physical qualities in the 7th- and 8th-graders, 25 and 25 graders respectively, 13 of which in each class were boys and 12 — girls.
Research results. The analysis of the materials shows that during the school year, the boys of the 7th grade showed reliably increased performance in standing long jumps (speed and strength qualities) — 1.97%, raising the body from the lying position (strength) — 26.46%, bent suspension (strength) — 13.45%. The indicators have insignificantly (unreliably) increased in the shuttle run 3×10 m (agility) — 6.09%, and in body bending from the sitting position (flexibility) — 6.25%. The girls showed reliably increased performance in the level of readiness: flexibility — 12%, strength — 12.09%, speed-strength qualities — 5.27%, agility — 7.77%.
The analysis of the materials shows that during the school year the 8th-graders (boys) reliably increased their physical readiness in speed-strength qualities — 0.8%, strength — 15.7%. The indicators of agility increased unreliably — 2.7%, as well as those of flexibility — 8%. The 8th‑graders (girls) reliably improved their indicators in standing long jumps — 2.1%, in bent suspension — 18.8%, raising the body from the lying position in 30 seconds — 17.4%, body bending from the sitting position — 12 5%. The indicators agility improved unreliably — 3.4%.
Conclusions. The data obtained are important in solving the pedagogical problems of schoolers’ physical education as decisions of the matters of principle in organization and methods used in physical training classes rest on the ideas about the regularities of the age-related development and the effects of physical exercises.Цель исследования — определить особенности развития двигательных способностей у детей среднего школьного возраста. Методы исследования: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы; педагогическое тестирование; методы математической статистики. Для определения эффективности процесса физического воспитания в начале учебного года (октябрь 2014) и в марте 2015 года было проведено тестирование развития физических качеств у учащихся 7 и 8 классов школы, соответственно 25 и 25 школьников, из которых в каждом классе было по 13 ребят и по 12 девушек.
Результаты исследования. Анализ материалов показал, что в течение учебного года у ребят 7 класса достоверно повысились показатели в прыжках в длину с места (скоростно-силовые качества) — 1,97%, поднимание туловища из положения лежа (сила) — 26,46%, в висе на согнутых руках (сила) — 13,45%. Незначительно (недостоверно) выросли показатели в челночном беге 3×10 м (ловкость) — 6,09% и в наклоне туловища из положения сидя (гибкость) — 6,25% .В девушек достоверно возросли показатели уровня физической подготовленности: гибкости — 12% , силы — 12,09%, скоростно-силовых качеств — 5,27%, ловкости — 7,77%.
Анализ материалов показал, что у учащихся 8 класса (мужчин) достоверно возросла в течение учебного года физическая подготовленность с скоростно-силовых качеств — 0,8%, силы — 15,7%. Несущественно выросли показатели ловкости — 2,7% и гибкости — 8%. У девушек-восьмиклассниц достоверно улучшились показатели в прыжках в длину с места — 2,1%, висе на согнутых руках — 18,8%, поднимание туловища из положения лежа за 30 с — 17,4%, наклоне туловища из положения сидя — 12 , 5%. Несущественно улучшились показатели ловкости — 3,4%.
Выводы. Полученные данные важны в решении педагогических проблем физического воспитания школьников, поскольку на базе представлений о закономерностях возрастного развития организма и влияния, оказываемого на него физическими упражнениями, решаются принципиальные вопросы организации и методики проведения уроков физической культуры.
Мета дослідження — визначити особливості розвитку рухових здібностей у дітей середнього шкільного віку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування; методи математичної статистики.
Для з’ясування ефективності реалізації розвивального завдання процесу фізичного виховання на початку навчального року (жовтень 2014 року) та у березні 2015 року було проведено тестування розвитку фізичних якостей в учнів 7 та 8 класів школи, відповідно 25 та 25 школярів, з яких у кожному класі було по 13 хлопців та по 12 дівчат.
Результати дослідження. Аналіз матеріалів показав, що впродовж навчального року в хлопців 7 класу достовірно підвищилися показники у стрибках у довжину з місця (швидкісно-силові якості) — 1,97%, піднімання тулуба з положення лежачи (сила) — 26,46%, у висі на зігнутих руках (сила) — 13,45%. Несуттєво (недостовірно) зросли показники у човниковому бігу 3×10 м (спритність) — 6,09% та у нахилі тулубу з положення сидячи (гнучкість) — 6,25%.У дівчат достовірно зросли показники рівня фізичної підготовленості: гнучкості —12%, сили — 12,09%, швидкісно-силових якостей — 5,27%, спритності — 7,77%.
Аналіз матеріалів показав, що в учнів 8 класу (хлопців) достовірно зросла протягом навчального року фізична підготовленість з швидкісно-силових якостей — 0,8%, сили — 15,7%. Несуттєво зросли показники спритності — 2,7% та гнучкості — 8%. У дівчат-восьмикласниць достовірно покращились показники у стрибках у довжину з місця — 2,1%, висі на зігнутих руках —18,8%, піднімання тулуба з положення лежачи за 30 с — 17,4%, нахилі тулуба з положення сидячи — 12,5%. Несуттєво покращилися показники спритності — 3,4%.
Висновки. Отримані дані важливі у вирішенні педагогічних проблем фізичного виховання школярів, оскільки на базі уявлень про закономірності вікового розвитку організму і впливу, що чиниться на нього фізичними вправами, вирішуються принципові питання організації та методики проведення уроків фізичної культури.
 
Технологічні підходи до оцінки тренувальних ефектів силових навантажень у школярів молодших класів
Get PDFResearch objective. To experimentally ground the technological approaches to evaluating training effects of primary schoolers’ power loads.Materials and methods. To achieve the objectives outlined, the research used the following methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, modeling, pedagogical observation and experiment, methods of mathematical experiment planning (complete factorial experiment, 2k type), discriminant analysis. The participants in the study were 32 second grade boys.Research results. The training pattern affects the dynamics in the test results for the second grade boys. The test results can improve provided that the power load brings about significant changes after the training at each spot, after the training (immediate training effect), and twenty four hours after the power load (delayed training effect). The higher the dynamics is for the immediate and delayed training effects, the more significant are the improved power tests results observed after as few as three lessons.Conclusions. The discriminant function can be used to classify the training effects of the second grade boys’ power loads. The first canonical function explains the results variation by 85.0%, the second one — by 14.0%. This suggests that they are highly informative. The centroid coordinates for five groups allow to interpret the canonical functions according to the role differentiating the grades by the training effects of the primary schoolers’ power loads. The positive pole of the first function has the condition centroids at the beginning of the power loads, after three, six, nine and twelve lessons; the negative pole has the centroids of the training effects after the power loads, after the lesson, after 24 hours.Thus, the reaction to the power load has immediate, delayed and cumulative training effects.Цель исследования — экспериментально обосновать технологические подходы к оценке тренировочных эффектов силовых нагрузок у школьников младших классов. Материал и методы. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование, моделирование, педагогические наблюдения и эксперимент, методы математического планирования эксперимента (ПФЭ типа 2k), дискриминантный анализ. В исследовании приняли участие 32 мальчика второго класса.Результаты исследования. На динамику результатов тестирования у мальчиков второго класса влияет режим работы. Улучшение результатов тестирования возможно при условии когда силовая нагрузка приводит к значительным изменениям после работы на каждом месте, после занятия (ТТЕ) и двадцать четыре часа после нагрузки (ВТЭ). Чем больше динамика ТТЕ и ВТЭ, тем значительнее улучшения результатов силовых тестов наблюдаются уже через три занятия.Выводы. Для классификации тренировочных эффектов силовых нагрузок у мальчиков 2 классов может быть использована дискриминантная функция. В реакции на силовую нагрузку выделяется срочный, отставленный и кумулятивный тренировочный эффект. Мета дослідження — експериментально обгрунтувати технологічні підходи до оцінки тренувальних ефектів силових навантажень у школярів молодших класів. Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, моделювання, педагогічні спостереження і експеримент, методи математичного планування експерименту (ПФЕ типу 2k), дискримінантний аналіз. У дослідженні прийняли участь 32 хлопчики другого класу.Результати дослідження. На динаміку результатів тестування у хлопчиків другого класу впливає режим роботи. Покращення результатів тестування можливе за умови коли силове навантаження приводить до значних змін після роботи на кожному місці, після заняття (ТТЕ) і через двадцять чотири години після навантаження (ВТЕ). Чим більша динаміка ТТЕ і ВТЕ, тим значніші поліпшення результатів силових тестів спостерігаються вже через три заняття.Висновки. Для класифікації тренувальних ефектів силових навантажень у хлопчиків 2 класів може бути використана дискримінантна функція. Перша канонічна функція пояснює варіацію результатів на 85,0 %, друга — на 14,0 %, що свідчить про їх високу інформативність. Координати центроїдів для п’яти груп дозволяють інтерпретувати канонічні функції відносно ролі в розрізнені класів за тренувальними ефектами силових навантажень школярів молодших класів. На позитивному полюсі першої функції знаходяться центроїди стану на початку виконання силових навантажень, після трьох, шести дев’яти і дванадцяти занять, на негативному — центроїди тренувальних ефектів після силових навантажень, після заняття, після 24 годин. Отже в реакції на силове навантаження виділяється терміновий, відставлений та кумулятивний тренувальний ефект
Оптимізація фізичної підготовки учнів старших класів засобами силової аеробіки
Get PDFThe purpose of the research is to determine ways to optimize physical training of female high schoolers through power aerobics.Research methods: analysis of pedagogical, scientific and methodological literature; interviews with experts, questionnaires; pedagogical observations; pedagogical testing; methods of mathematical statistics.Results. The paper analyzes the theoretical data and the experience of the experts in recreational aerobics to develop the methods of physical education of high school girls through power aerobics. The methods get implemented in school classes of physical training. The implementation results show that physical training classes organized and conducted with power aerobics exercises in them in high school contribute to the development of flexibility, strength and endurance, which found experimental confirmation as part of the study.Цель исследования — выявить возможности оптимизации физической подготовки старшеклассниц средствами силовой аэробики. Методы исследования: анализ педагогической и научно-методической литературы; беседы со специалистами, анкетирование; педагогические наблюдения; педагогическое тестирование; методы математической статистики. Результаты. В статье, на основе анализа теоретические данных и опыта специалистов в отрасли оздоровительной аэробики, разработана методика физического воспитания девушек старшего школьного возраста средствами силовой аэробики и внедрена на уроках физической культуры в школе. Показано, что организация и проведение уроков физической культуры с использованием средств силовой аэробики в старших классах способствует повышению уровня развития гибкости, силы и выносливости, что было экспериментально доказано в ходе исследования. Ключевые слова: силовая аэробика; урок; физическое воспитание; ученики старших классов; физические способности.Мета дослідження — виявити можливості оптимізації фізичної підготовки старшокласниць засобами силової аеробіки. Методи дослідження: аналіз педагогічної та науково-методичної літератури; бесіди з фахівцями, анкетування; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики.Результати. У статті, на основі аналізу теоретичні даних та досвіду спеціалістів у галузі оздоровчої аеробіки, розроблено методику фізичного виховання дівчат старшого шкільного віку засобами силової аеробіки та впроваджено її на уроках фізичної культури в школі. Показано, що організація і проведення уроків фізичної культури з використанням засобів силової аеробіки в старших класах сприяє підвищенню рівня розвитку гнучкості, сили та витривалості, що було експериментально доведено у ході дослідження. Ключові слова: силова аеробіка; урок; фізичне виховання; учні старших класів; фізичні здібності.
Методика розвитку силових здібностей у школярів середніх класів
Get PDFStrength being the foundation of motor abilities development, the question arises as to rationalizing the process of its development.The purpose of the research is to improve the conventional methods of strength development in middle schoolers.To achieve the objectives set, the study used the following methods: theoretical analysis and collation of methodological literature, testing, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.Research results. The analysis of the testing results showed a statistically significant increase in the indicators by two of five tests in girls and three of five tests in boys, with the combined method used. The other results show a tendency to improve too, but the deviations in the testing results are statistically weak. The re-use of the method reveals a statistically reliable indicator in one of five exercises, whereas no such indicator manifests in girls.Conclusions. Using the combined method makes it possible to simultaneously influence several types of strength, which rationalizes the development of strength abilities.The tests “bending and unbending of arms in suspension lying”, “remaining in suspension lying on bent arms” proved most informative.В связи с тем, что сила является фундаментом развития всех физичских качеств, становится вопрос рационализации процесса ее развития. Цель исследования — усовершенствование общепринятой методики развития силы школьников средних классов. Для решения поставленных задач были использованы следущие методы исследования: теоритический анализ и обобщение методической литературы, тестирование, педагогический експеримент, методы математической статистики. Результаты исследования. Анализ результатов тестирования показал, при использовании комбинированного метода, статистически достоверный прирост показателей по двум из пяти тестов у девочек и по трем из пяти у мальчиков. По другим результатам тоже наблюдается тенденция к улучшению результатов, но разница в результатах тестирования является статистически недостоверной. При использовании повторного метода, статистически достоверным оказался показатель в одном упражнении из пяти, а у девочек таких показателей не оказалось. Выводы. Использование комбинированного метода даёт возможность влиять на несколько видов силы одновременно, что рационализирует процесс развития силовых способностей. Наиболее информативными оказались тесты: «сгибание-разгибание рук в висе лёжа» и «удержание виса лёжа на согнутых руках». Ключевые слова. Развитие силы; комбинированный метод; метод круговой тренировки; ученики средних классов.У зв’язку з тим, що сила є фундаментом розвитку рухових здібностей, постає питання раціоналізації процесу її розвитку. Мета дослідження — вдосконалення загальноприйнятої методики розвитку сили школярів середніх класів. Для розв’язання поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.Результати дослідження. Аналіз результатів тестування показав, що при використанні комбінованого методу, статистично достовірний приріст показників по двом з п’яти тестів у дівчат і по трьом з п’яти — у хлопців. За іншими результатами також спостерігається тенденція до покращення результатів, але різниця в результатах тестування є статистично недостовірною. При використанні повторного методу статистично достовірним виявився показник в одній вправі з п’яти, а у дівчат таких показників не виявилось.Висновки. Використання комбінованого методу дає можливість впливати на декілька видів сили одночасно, що раціоналізує процес розвитку силових здібностей. Найбільш інформативними виявилися тести «згинання розгинання рук у висі лежачі», «утримання положення вису лежачі на зігнутих руках».Ключові слова: розвиток сили; комбінований метод; метод колового тренування; учні середніх класів.
Особливості розвитку витривалості у школярів 10—11 класів
Get PDFThe purpose of the research is to conduct a comparative analysis of the endurance development in the 10th- and 11th- graders of the secondary school and to define the interrelation between the types of endurance.
Research Methods: review and analysis of literature on the problem under study, observations, pedagogical testing, methods of mathematical statistics.
The experiment took place at secondary school No. 122 of Kharkiv in September 2014 through October 2014, and lasted for four weeks. To study the high schoolers’ level of endurance, we used the following tests: suspension on horizontal bar (s), bending and unbending of arms in the lying position (number of times), gym mat sit-ups with hands behind the head in 1 minute (number of times), “eight” test with a tennis ball. The Ruffier Index was determined, too. There were two groups created for the purposes of the experiment. The first experimental group consisted of ten boys of the 10th grade. The other experimental group consisted of ten boys too, but they were 11th-graders. The experiment covered physical training classes conducted three times a week. The conditions of the experiment were the same for all the pupils.
Conclusions. The comparative analysis of the endurance level revealed no significant diffrences in the readiness of the 10th- and 11th-graders, but for the level of statistical strength endurance, in which the 11th-graders showed a better result confirmed by the statistical calculations (P < 0.05 ).
Correlation analysis of the interrelation between different types of high schoolers’ endurance revealed strong statistical interelation between the statistical strength endurance and the dynamic strength endurance (r = 0.883), and between the dynamic strength endurance and the speed-strength endurance (r = 0.858). The average statistical interrelation is observed between the statistical strength endurance and the speed-strength endurance (r = 0.536), the overall physical performance and three types of edurance concurrently: statistical strength endurance (r = 0.609), dynamic strength endurance (r = 0,551), speed-strength endurance (r = 0.524). The other types of endurance showed weak statistical interrelation.Цель исследования заключалась в проведении сравнительного анализа развития выносливости школьников 10-х и 11-х классов средней школы и определении взаимосвязи между видами выносливости. Методы исследования: изучение и анализ литературы по проблеме исследования; наблюдения, педагогическое тестирование; методы математической статистики. Эксперимент проводился на базе СОШ № 122 г.. Харькова в сентябре - октябре 2014 года и продолжался 4 недели. Для исследования уровня развития выносливости у школьников старших классов проводились следующие тесты: вис на гимнастической перекладине (с), сгибание и разгибание рук в упоре лежа (количество раз), поднимание туловища в сед из исходного положения лежа на гимнастическом мате, руки за головой за 1 минуту (количество раз), тест «восьмерка» с теннисным мячиком. Также определялся индекс Руфье. Для участия в эксперименте были созданы 2 группы. К экспериментальной группы 1 вошли 10 ребят 10 класса. 2 экспериментальная группа состояла также из 10 юношей, но 11 класса. Эксперимент проводился на уроках физической культуры, проходили три раза в неделю. Условия проведения эксперимента были одинаковые для всех учащихся.
Выводы. Сравнительный анализ уровня развития выносливости не выявил существенных различий между подготовленностью учащихся десятых и одиннадцатых классов, за исключением уровня развития статической силовой выносливости, где ученики одиннадцатых классов показали лучший результат, подтвержденный статистическими расчетами (Р <0,05 ).
Корреляционный анализ взаимосвязи различных видов выносливости учеников старших классов обнаружил сильную статистическую взаимосвязь между статической силовой выносливостью и динамичной силовой выносливостью (r = 0,883), а также между динамичной силовой выносливостью и скоростно-силовой выносливостью (r = 0,858). Среднюю статистическую взаимосвязь зафиксировано между статической силовой выносливостью и скоростно-силовой выносливостью (r = 0,536), общей физической работоспособностью и сразу тремя видами выносливости: статической силовой выносливостью (r = 0,609), динамической силовой выносливостью (r = 0,551), скоростно силовой выносливостью (r = 0,524). Между другими видами выносливости наблюдается слабая статистическая взаимосвязь.
Мета дослідження полягала у проведенні порівняльного аналізу розвитку витривалості школярів 10-х і 11-х класів середньої школи і визначенні взаємозв’язку між видами витривалості. Методи дослідження: вивчення та аналіз літератури з проблеми дослідження; спостереження, педагогічне тестування; методи математичної статистики. Експеримент проводився на базі ЗОШ № 122 м. Харкова у вересні — жовтні 2014 року та тривав 4 тижні. Для дослідження рівня розвитку витривалості у школярів старших класів проводились наступні тести: вис на гімнастичній поперечині (с), згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів), піднімання тулуба в сід з вихідного положення лежачи на гімнастичному маті, руки за головою за 1 хвилину (кількість разів), тест «вісімка» з тенісним м’ячиком. Також визначався індекс Руф’є. Для участі в експерименті були створені 2 групи. До експериментальної групи 1 увійшли 10 хлопців 10 класу. 2 експериментальна група складалась також з 10 юнаків, але 11 класу. Експеримент проводився під час уроків фізичної культури, які проходили тричі на тиждень. Умови проведення експерименту були однакові для всіх учнів.
Висновки: порівняльний аналіз рівня розвитку витривалості не виявив суттєвих розрізнень між підготовленістю учнів 10-их і 11-их класів, за винятком рівня розвитку статичної силової витривалості, де учні 11-их класів показали кращий результат, підтверджений статистичними розрахунками (Р<0,05).
Кореляційний аналіз взаємозв’язку різних видів витривалості учнів старших класів виявив сильний статистичний взаємозв’язок між статичною силовою витривалістю і динамічною силовою витривалістю (r = 0,883), а також між динамічною силовою витривалістю та швидкісно-силовою витривалістю (r = 0,858). Середній статистичний взаємозв’язок зафіксовано між статичною силовою витривалістю і швидкісно-силовою витривалістю (r = 0,536), загальною фізичною працездатністю і одразу трьома видами витривалості: статичною силовою витривалістю (r = 0,609), динамічною силовою витривалістю (r = 0,551), швидкісно-силовою витривалістю (r = 0,524). Між іншими видами витривалості спостерігається слабкий статистичний взаємозв’язок
Методика використання інноваційної ігрової практики у позакласному фізичному вихованні п’ятикласників
Get PDFThe purpose of the research is to ground the organizational and pedagogical conditions of use of innovative game practice in extracurricular physical education of 5th graders (by the example of SNAG).
Research methods. Theoretical analysis and collation of literature sources, sociological analysis, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.
Research results. The introduction of a minigolf section in the extracurricular work at Kharkiv gymnasium No. 144 brought about the 64% increase in the number of pupils of the experimantal class attending extracurricular forms of physical education, while the pupils of the reference class increased in numbers only by 7%. Some pupils attended with pleasure both the dancing club and the SNAG section.
The results reliably showed that, compared to the beginning of the research, the experimental group manifested improvement (almost 2.5 times) of the state of special physical readiness (increased minigolf target hit rate). The indicators of the overall intermuscular coordination improved too, showing better results than in the reference group (by 15.65%) in hitting the target with a small ball (p < 0,05).Цель исследования заключается в обосновании организационно-педагогических условий использования инновационной игровой практики во внеклассном физическом воспитании пятиклассников (на примере SNAG).
Методика исследования. Теоретический анализ и обобщение литературных источников, социологический анализ, педагогический эксперимент, методы математической статистики.
Результаты исследования. С введением во внеклассную работу Харьковской гимназии №144 секции по мини-гольфа, количество учащихся экспериментального класса, посещающих внеклассные формы физического воспитания возросло на 64 %, тогда как ученики контрольного класса повысили свой процент лишь на 7 %. Некоторые школьники с удовольствием посещали, и танцевальный кружок, и секцию по SNAG.
Также достоверно выяснено, что в сравнении с началом исследования, в экспериментальной группе наблюдалось улучшение (почти в 2,5 раза) состояния специальной физической подготовленности (увеличился коэффициент попаданий в мишень по мини-гольфу). Также улучшились показатели общей межмышечной координации, которые являются лучше показателей контрольной группы (на 15,65 %) результатами в метании малого мяча в цель (р < 0,05).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов використання інноваційної ігрової практики у позакласному фізичному вихованні п’ятикласників (на прикладі SNAG).
Методика дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, соціологічний аналіз, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Результати дослідження. З введенням до позакласної роботи Харківської гімназії №144 секції з міні-гольфу, кількість учнів експериментального класу, що відвідують позакласні форми фізичного виховання зросло на 64 %, тоді як учні контрольного класу підвищили свій відсоток лише на 7 %. Деякі школярі з задоволенням відвідували, і танцювальний гурток, і секцію зі SNAG.
Також достовірно з’ясовано, що у порівнянні з початком дослідження, в експериментальній групі спостерігалося покращення (майже у 2,5 рази) стану спеціальної фізичної підготовленості (збільшився коефіцієнт влучань у мішень з міні-гольфу). Також покращилися показники загальної міжм’язової координації, що засвідчуються кращими за контрольну групу (на 15,65 %) результатами у метанні малого м’яча у ціль (р < 0,05).
 
Вплив методики Табати як варіанту інтервального тренінгу на рівень фізичної працездатності студентів педагогічного університету
Get PDFThe objective of the research is to develop, substantiate and evaluate the effectiveness of interval training methods during physical training of students of higher educational institutions pursuant to changes in physical performance.Methods. The reference group (RG) consisted of 20 students (5 male and 15 female), the test group (TG) — 26 (5 male and 19 female). The RG students did fitness during their physical training classes at the university, while the TG students, besides the same program, did Tabata training in class and independently on their own at three levels of intensity four times a week for four weeks.We evaluated the effectiveness by the changes in students’ physical performance. We used χ2 tests (binary variables) to compare the output characteristics in the groups, t–tests (continuous variables) and Mann-Whitney test to compare the distribution of ordinal variables, and Wilcoxon test (related samples).Results. During the month of the forming experiment being conducted, the TG students’ physical performance showed the increase of + 38.9% and was reliably different from the results of the initial period (p < 0.05). The anthropometric indicators did not significantly change in their dynamics, nor was there any difference between the comparison groups.The evaluation of the effectiveness of interval training by the Tabata methods pursuant to the dynamics of the students’ physical performance allowed to objectively prove the positive effect that additional independent training of students has when implemented.Цель исследования: разработка, обоснование и оценка эффективности методики интервального тренинга во время занятий физической культурой студентов высших учебных заведений на основании изменений физической работоспособности.Методы: В контрольной группе (КГ) было 20 студентов (5 юношей и 15 девушек), в исследуемой - 26 (5 юношей и 19 девушек). Студенты КГ занимались фитнесом во время занятий физической культурой в университете, а ИГ дополнительно к той же самой программе, на занятиях и самостоятельно выполняли тренинг Табата по трем уровням интенсивности 4 раза в неделю в течение 4-х недель . Эффективность оценивалась на основании изменения физической работоспособности студентов. Выходные характеристики сравнивались между группами с использованием тестов χ2 (бинарные переменные), t - тесты (непрерывные переменные), тест Манна-Уитни для сравнения распределения порядковых переменных и тест Уiлкоксона (связанные выборки).Результаты: В течение месяца проведения формирующего эксперимента физическая работоспособность студентов ДГ имела прирост + 38,9%, и достоверно отличалась от показателей начального периода (р <0,05). Антропометрические показатели существенно не изменились в динамике, также не было разницы между группами сравнения.Оценка эффективности интервального тренинга по методике Табата на основании динамики физической работоспособности студентов позволила объективно доказать положительное значение дополнительных самостоятельных занятий студентов.Ключевые слова: физическая работоспособность студентов; метод интервальных тренировок Табаты; Гарвардский степ тест. Мета дослідження: розробка, обґрунтування та оцінка ефективності методики інтервального тренінгу під час занять фізичною культурою студентів закладів вищої освіти на підставі змін фізичної працездатності..Методи: У контрольної групи (КГ) було 20 студентів (5 хлопців та 15 дівчат), у досліджувальній (ДГ) – 26 (5 хлопців та 19 дівчат). Студенти КГ займалися фітнесом під час занять фізичною культурою в університеті, а ДГ додатково до тієї ж самої програми, на заняттях та самостійно виконували тренінг Табати за трьома рівнями інтенсивності 4 рази на тиждень на протязі 4-ох тижнів. Ефективність оцінювалася за змінами фізичної працездатності студентів. Вихідні характеристики порівнювалися між групами з використанням тестів χ2 (бінарні змінні), t - тести (неперервні змінні), тест Манна-Уїтні для порівняння розподілу порядкових змінних та тест Уiлкоксона (пов’язані вибірки).Результати. Протягом місяця проведення формуючого експерименту фізична працездатність студентів ДГ за мала приріст + 38,9 %, та вірогідно відрізнялася від показників початкового періоду (р<0,05). Антропометричні показники суттєво не змінилися в динаміці, також не було різниці між групами порівняння. Оцінка ефективності інтервального тренінгу за методикою Табати на підставі динаміки фізичної працездатності студентів дозволила об`єктивно довести позитивне значення впровадження додаткових самостійних занять студентів. Ключові слова: фізична працездатність студентів; метод інтервальне тренування Табати; Гарвардський степ тест.
Особливості використання танцювальних вправ у фізичному вихованні старшокласниць
Get PDFThe purpose of the research is to ground and develop the methods of the use of dancing exercises at physical training classes in high school and to experimentally verify their effectiveness.
Research methods. Theoretical ones: study and analysis of pedagogical, scientific and methodological literature on the problems under research; a complex of empirical research methods: research and experimental work, observations, questionnaires, testing; statistical methods of research and data reduction.
Research results. The paper reveals the peculiarities of the use of dancing exercises at physical training classes in high school. It shows that dancing exercises can and must be part of the physical education of high schoolers to develop their strength, flexibility, endurance, coordination abilities and to cultivate movement culture, musicality, dancing abilities and aesthetic taste. The study proves that the use of dancing exercises of classical choreography, rhythmic gymnastics and health-improving aerobics at the physical training classes in high school helps increase the level of development of flexibility, strength and agility.Цель исследования: обосновать и разработать методику применения танцевальных упражнений на уроках физической культуры в старших классах и экспериментально проверить ее эффективность. Методы исследования: теоретические: изучение и анализ педагогической и научно-методической литературы по проблеме исследования; комплекс эмпирических методов исследования: опытно-экспериментальная работа, наблюдение, опрос, тестирование; статистические методы исследования и обработки полученных результатов.
Результаты исследования. В статье раскрыты особенности применения танцевальных упражнений на уроках физической культуры в старших классах. Показано, что танцевальные упражнения могут и должны включаться в процесс физического воспитания старшеклассников с целью развития силы, гибкости, выносливости, координационных способностей, а также воспитания культуры движений, музыкальности, танцевальности и эстетического вкуса. Доказано, что использование танцевальных упражнений классической хореографии, ритмической гимнастики и оздоровительной аэробики на уроках физической культуры в старших классах способствует повышению уровня развития гибкости, силы и ловкости.
Ключевые слова: аэробика; танец; ритмическая гимнастика; урок; ученицы старших классов; физическая культура; хореография.Мета дослідження: обґрунтувати й розробити методику застосування танцювальних вправ на уроках з фізичної культури в старших класах та експериментально перевірити її ефективність.
Методи дослідження: теоретичні: вивчення та аналіз педагогічної і науково-методичної літератури з проблеми дослідження; комплекс емпіричних методів дослідження: дослідно-експериментальна робота, спостереження, опитування, тестування; статистичні методи дослідження і обробки отриманих результатів.
Результати дослідження. У статті розкриті особливості застосування танцювальних вправ на уроках з фізичної культури в старших класах. Показано, що танцювальні вправи можуть і повинні включатися до процесу фізичного виховання старшокласників з метою розвитку сили, гнучкості, витривалості, координаційних здібностей, а також виховання культури рухів, музичності, танцювальності й естетичного смаку. Доведено, що використання танцювальних вправ класичної хореографії, ритмічної гімнастики та оздоровчої аеробіки під час уроків фізичної культури в старших класах сприяє підвищенню рівня розвитку гнучкості, сили та спритності. 
Методика педагогічного контролю розвитку рухових здібностей у хлопців 7—9 класів
Get PDFThe research objective is to define methodological approaches to pedagogical control of the level of motor abilities development in middle schoolers.Materials and methods. To achieve the objectives set, the research relied on following methods used: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing and methods of mathematical statistics. The participants in the study were 24 seventh grade boys, 17 eighth grade boys, and 17 ninth grade boys.Research results. The discriminant function can serve as a classifier for the age peculiarities of motor and functional readiness in seventh-ninth grade boys. The discriminant function equations allow to correctly classify 95.8% of the grouped data.The priority in the factor structure of readiness of the seventh grade boys belongs to the functional, coordination and strength readiness. For the eighth grade boys, it is functional, coordination and strength readiness, and for the ninth grade boys — strength, functional and coordination readiness.Conclusions. The final pedagogical control of motor and functional readiness of the seventh grade boys can use the first discriminant function with emphasis on the most informative variables. Such physical education can be considered effective if the results shown by the seventh grade boys are classified as results similar to those displayed by the eighth grade boys.In the final pedagogical control of motor and functional readiness in eighth grade boys, the reference point is the results of the ninth grade boys with emphasis on the most informative indicators of the discriminant function.Цель исследования — определить методологические подходы к педагогическому контролю уровня развития двигательных способностей у школьников средних классов.Материал и методы. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики. В исследовании приняли участие 24 ребят 7 класса, 17 ребят 8 класса, 17 ребят 9 класса.Результаты исследования. Для классификации возрастных особенностей двигательной и функциональной подготовленности ребят 7—9 классов может быть использована дискриминантная функция. Уравнение дискриминантной функции позволяют 95,8% сгруппированных данных классифицировать верно.В факторной структуре подготовленности ребят 7 классов приоритетное место занимает функциональная, координационный и силовая подготовленность, ребят 8 классов — функциональная, координационный и силовая подготовленность, ребят 9 классов — силовая, функциональная и координационный подготовленность.Выводы. Для итогового педагогического контроля двигательной и функциональной подготовленности ребят седьмого класса может быть использована первая дискриминантная функция с акцентом на наиболее информативные переменные. Если результаты показаны ребятами седьмого класса будут класификувтися как результаты подобные результатов ребят восьмого класса, то можно утверждать об эффективности физического воспитания. Для итогового педагогического контроля двигательной и функциональной подготовленности ребят восьмых классов ориентиром является рузультаты ребят девятого класса с акцентом на наиболее информативные показатели дискриминантной функции.Мета дослідження — визначити методологічні підходи до педагоічного контролю рівня розвитку рухових здібностей у школярів середніх класів.Матеріал і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь 24 хлопців 7 класу, 17 хлопців 8 класу, 17 хлопців 9 класу.Результати дослідження. Для класифікації вікових особливостей рухової і функціональної підготовленості хлопців 7—9 класів може бути використана дискримінантна функція. Рівняння дискримінантної функції дозволяють 95,8% згрупованих даних класифікувати вірно.У факторній структурі підготовленості хлопців 7 класів пріоритетне місце займає функціональна, координаційна і силова підготовленість, хлопців 8 класів — функціональна, координаційна і силова підготовленість, хлопців 9 класів — силова, функціональна і координаційна підготовленість.Висновки. Для підсумкового педагогічного контролю рухової і функціональної підготовленості хлопців сьомого класу може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні. Якщо результати показані хлопцями сьомого класу будуть класифікувтися як результати подібні до результатів хлопців восьмого класу, то можно стверджувати про ефективність фізичного виховання. Для підсумкового педагогічного контролю рухової і функціональної підготовленості хлопців восьмих класів орієнтиром є рузультати хлопців дев’ятого класу з акцентом на найбільш інформативні показники дискримінантної функції.