Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Педагогічний контроль рівня рухової підготовленості хлопчиків молодших класів
Get PDFThe research objective is to come up with model for classification of motor readiness level in boys aged 7-9.Research methods. Achieving the tasks of the research relied on the use of the theoretical and empirical methods, namely: analysis and collation of scientific and methodological literature, system analysis, modeling, anthropometry, pedagogical testing, pedagogical observations and experiment, methods of mathematical statistics.Research results. The study revealed statistically reliable deviations in the mean group testing results in the following tests: No. 2 “Walking on hexagon segments (steps)” (p < 0.033), No. 3 “30‑m (s) running)” (p < 0.001), No. 4 “Standing long jump (cm)” (p < 0.002), No. 5 “300-m (min) Running” (p < 0.001), No. 6 “Pullup on a rope in mixed suspension (times)” (p < 0.038), No. 7 “Shuttle run 4x9 m (s)” (p < 0.001), No. 8 “Raising to a sitting position in 1 minute (times)” (p < 0.009), No. 11 “Height (cm)” (p < 0.001), No.15 “Acromion-acromion distance (cm)” (p < 0.001), No. 16 “Index evaluation of shoulder joint flexibility” (p < 0.005), No. 17 “Side circles with a gymnastic stick (points)” (p < 0.009), No. 18 “Frequency of hand movements (times)” (p < 0.048), No. 20 “Walking in a straight line after 5 turns (cm)” (p < 0.002), No. 21 “Hold of a falling Dietrich stick (cm)” (p < 0.036 ).Conclusions. The first discriminant function can serve as the final pedagogical control of motor and functional readiness of boys aged 7, with emphasis on the most informative variables. If the results in the boys aged 7 prove similar to those in the boys aged 8, we can state the effectiveness of such physical education. The results shown by the boys aged 9 with emphasis on the most informative indicators of the discriminant function serve as a guidemark for the final pedagogical control of motor readiness in boys aged 8.Цель исследования — определить модель классификации состояния двигательной подготовленности мальчиков 7-9 лет. Методы исследования. Для решения задач исследования использовались теоретические и эмпирические методы: анализ и обобщение научно-методической литературы, системный анализ, моделирование, антропометрия, педагогическое тестирование, педагогические наблюдения и эксперимент, методы математической статистики.Результаты исследования. Статистически достовири разногласия средних групповых результатов тестирования наблюдаются в следующих тестах: №2 «Ходьба по сегментам шестигранника (шаги)» (p <0,033), №3 «Бег 30 м (с)» (p <0,001), №4 «Прыжок в длину с места (см)» (p <0,002), №5 «Бег 300 м (мин)» (p <0,001), №6 «Подтягивание на канате в смешанном висе (раз)» (p <0,038), №7 «Челночный бег 4х9м (с) «(p <0,001), №8 «Подъем в сид за 1 минуту (раз)» (p <0,009), №11 «Рост (см)» (p <0,001), №15 «Расстояние от акрамиону к акрамиону (см)» (p <0,001), №16 «Индексная оценка подвижности в плечевых суставах» (p <0,005), №17 «Боковые круги с гимнастической палкой (баллы)» (p <0,009), №18 «Частота движений руками (раз)» (p <0,048), №20 «Ходьба по прямой линии после 5 оборотов (см)» (p <0,002), №21 «Хват падающей палки Дитриха (см)» (p <0,036 ).Выводы. Для итогового педагогического контроля двигательной и функциональной подготовленности мальчиков 7 лет может быть использована первая дискриминантная функция с акцентом на наиболее информативные переменные. Если результаты показаны мальчиками 7 лет будут класификувтися как результаты подобные результатов мальчиков 8 лет, то можно утверждать об эффективности физического воспитания. Для итогового педагогического контроля двигательной подготовленности мальчиков 8 лет ориентиром является рузультаты мальчиков 9 лет с акцентом на наиболее информативные показатели дискриминантной функции.Ключевые слова: двигательная подготовленность; мальчики 7-9 лет; дискриминантная функция.Мета дослідження — визначити модель класифікації стану рухової підготовленості хлопчиків 7—9 років. Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використовувалися теоретичні і емпіричні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, системний аналіз, моделювання, антропометрія, педагогічне тестування, педагогічні спостереження і експеримент, методи математичної статистики.Результати дослідження. Статистично достовірі розбіжності середніх групових результатів тестування спостерігаються у наступних тестах: №2 “Ходьба по сегментах шестигранника (кроки)” (p < 0,033), №3 “Біг 30 м (с)” (p < 0,001), №4 “Стрибок у довжину з місця (см)” (p < 0,002), №5 “Біг 300 м (хв) (p < 0,001), №6 “Підтягування на канаті у змішаному висі (разів)” (p < 0,038), №7 “Човниковий біг 4х9м (с)” (p < 0,001), №8 “Піднімання в сід за 1 хвилину (разів)” (p < 0,009), №11 “Зріст (см)” (p < 0,001), №15 “Відстань від акраміону до акраміону (см)” (p < 0,001), №16 “Індексна оцінка рухливості в плечових суглобах” (p < 0,005), №17 “Бокові кола з гімнастичною палкою (бали)” (p < 0,009), №18 “Частота рухів руками (разів)” (p < 0,048),, №20 “Ходьба по прямій лінії після 5 обертів (см)“(p < 0,002), №21 “Хват падаючої палиці Дитріха (см)” (p < 0,036).Висновки. Для підсумкового педагогічного контролю рухової і функціональної підготовленості хлопчиків 7 років може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні. Якщо результати показані хлопчиками 7 років будуть класифікувтися як результати подібні до результатів хлопчиків 8 років, то можно стверджувати про ефективність фізичного виховання. Для підсумкового педагогічного контролю рухової підготовленості хлопчиків 8 років орієнтиром є рузультати хлопчиків 9 років з акцентом на найбільш інформативні показники дискримінантної функції.Ключові слова: рухова підготовленість; хлопчики 7—9 років; дискримінантна функція.
Вплив засобів тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків молодшого шкільного віку
Get PDFResearch objective. To experimentally prove the effectiveness of the use of Taekwondo means for flexibility development in boys of primary school age. To solve the tasks set, the study used the following methods: analysis of scientific and methodical literature; pedagogical observation; pedagogical testing, methods of mathematical statistics.Conclusions. The level of flexibility development in the boys of primary school age attending taekwondo classes for 2.9 ± 0.8 years (experimental group) is significantly higher than that of their peers (control group) whose physical activity is limited to physical training classes at school and periodic training in sports clubs at school (p < 0.05 — p < 0.001).Цель исследования — экспериментально обосновать эффективность использования средств тхэквондо для развития гибкости у мальчиков младшего школьного возраста. Для решения задач использовались следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы; педагогическое наблюдение; педагогическое тестирование, методы математической статистики.Выводы. Уровень развития гибкости мальчиков младших классов, которые занимаются в секции тхэквондо в течение 2,9 ± 0,8 лет (экспериментальная группа) значительно выше, чем у их сверстников (контрольная группа), двигательная активность, которых ограничена занятиями на уроках физической культуры и периодическими занятиями в спортивных секциях при школе (р <0,05 - р <0,001).Ключевые слова: тхэквондо; подвижность в суставах; гибкость; мальчики; младшие классы.Мета дослідження — експериментально обґрунтувати ефективність використання засобів тхеквондо для розвитку гнучкості у хлопчиків молодшого шкільного віку. Для вирішення завдань використовувались наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування, методи математичної статистики.Висновки. Рівень розвитку гнучкості хлопчиків молодших класів, які займаються в секції тхеквондо протягом 2,9±0,8 років (експериментальна група) значно вищий ніж у їх однолітків (контрольна група), рухова активність, яких обмежена заняттями на уроках фізичної культури і періодичними заняттями у спортивних секціях при школі (р<0,05 — р<0,001).Ключові слова: тхеквондо; рухливість у суглобах; гнучкість; хлопчики; молодші класи.
Факторна модель рухової і функціональної підготовленості дівчат 15—16 років
Get PDFResearch objective. To define methodological approaches to pedagogical control of dynamics of motor and functional readiness of girls aged 15-16.
Research methods. To solve the tasks set, the study used the following methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing and methods of mathematical statistics of data reduction. The testing program consisted of the commonly known tests: jumping with “increases f weight” (number of jumps in the given corridor), evaluation of time parameters of movement (error in re-creating the duration of five-second running in place), evaluation of perception of strength movement parameters (the error in re-creating the efforts is 0.5 of the maximum), shuttle run 4×9 m (s), bending and unbending of arms from the lying position (times), bending and unbending of arms in suspension (times), bent suspension (s), standing long jump (cm).
Research results. The girls aged 15 show statistically significantly better readiness by the results of the tests: No. 1 “Jumping with ‘increases of weight’, times”, No. 3 “Bending and unbending of arms from the lying position, times”, No. 5 “Bent suspension, s”, and by the indicators of functional tests (p < 0.05).
The most informative indicators for the routine control of the motor readiness of girls aged 15 are the following tests: “Bending and unbending of arms from the lying position” (,951), Ghencea test (,929), “Standing long jump (cm)” (,930), “Shuttle run 4×9 m, s” (,911).
The most informative indicators for the routine control of the motor readiness of girls aged 16 are the following tests: Ghencea test (,945), “Bending and unbending of arms in suspension” (,883), “Bending and unbending of arms from the lying position” (,823).Цель исследования — определить методологические подходы к педагогического контроля динамики двигательной и функциональной подготовленности девушек 15—16 лет.
Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. В программу тестирования вошли общеизвестные тесты: прыжки с «надбавками» (количество прыжков в заданном коридоре), оценка временных параметров движения (ошибка в воспроизведении длительности пяти секундного бега на месте), оценка восприятия силовых параметров движения (ошибка в воспроизведении усилия 0, 5 от максимального), челночный бег 4×9 м (с), сгибание и разгибание рук в упоре лежа (раза), сгибание и разгибание рук в висе (раза), вис на согнутых руках (с), прыжок в длину с места (см).
Результаты исследования. Девушки 15 лет статистически достоверно имеют лучшую подготовленность по результатам тестов № 1 «Прыжки с «надбавками», разы», № 3 «Сгибание и разгибание рук в упоре лежа, разы», № 5 «Вис на согнутых руках, с», а также показателями функциональных проб (р <0,05).
Наиболее информативными показателями для текущего контроля за двигательной подготовленностью девушек 15 лет являются следующие тесты: «Сгибание и разгибание рук в упоре лежа» (,951), проба Генчи (,929), «Прыжок в длину с места, см» (930) , «Челночный бег 4×9 м, с» (, 911).
Наиболее информативными показателями для текущего контроля за двигательной подготовленностью девушек 16 лет являются следующие испытания: проба Генчи (,945), «Сгибание и разгибание рук в висе» (,883), «Сгибание и разгибание рук в упоре лежа» (,823). Мета дослідження — визначити методологічні підходи до педагогічного контролю динаміки рухової і функціональної підготовленості дівчат 15—16 років.
Методи дослідження: Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У програму тестування ввійшли загальновідомі тести: стрибки з «надбавками» (кількість стрибків у заданому коридорі), оцінка часових параметрів руху (помилка у відтворенні тривалості п’яти секундного бігу на місці), оцінка сприйняття силових параметрів руху (помилка у відтворенні зусилля 0,5 від максимального), човниковий біг 4×9 м (с), згинання і розгинання рук в упорі лежачи (рази), згинання і розгинання рук у висі (рази), вис на зігнутих руках (с), стрибок у довжину з місця (см).
Результати дослідження. Дівчата 15 років статистично достовірно мають кращу підготовленість за результатами тестів № 1 «Стрибки з «надбавками», рази», № 3 «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи, рази», № 5 «Вис на зігнутих руках, с», а також показниками функціональних проб (р < 0,05).
Найбільш інформативними показниками для поточного контролю за руховою підготовленістю дівчат 15 років є наступні тести: «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи» (,951), проба Генчі (,929), «Стрибок у довжину з місця, см» (,930), «Човниковий біг 4×9 м, с» (,911).
Найбільш інформативними показниками для поточного контролю за руховою підготовленістю дівчат 16 років є наступні випробування: проба Генчі (,945), «Згинання і розгинання рук у висі» (,883), «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи» (,823).
 
Особливості впливу ігрових режимів на динаміку розвитку швидкості у хлопчиків молодшого шкільного віку
Get PDFResearch objective: to experimentally verify the effectiveness of use of game modes systemized for development of speed abilities in boys of primary school age.
Research methods: 1.Theoretical analysis and collation of scientific and methodological literature. 2. Method of control tests. 3. Pedagogical experiment. 4. Methods of mathematical statistics.
Research results. Positive changes in the level of speed abilities development occurred both in the reference and test groups with better performance in the test groups. This effect resulted from the rational planning of game load.
The study has established that to develop speed, the second-fourth grade boys are to engage in five games. The number of repetitions for the second-third graders is one, the rest intervals being 40 seconds, and the number of repetitions for the fourth grade boys is two, rest intervals being 30-40 seconds. The most effective development manifests during the 20-30 lessons. Favorable for speed development are games and relays performed with the highest speed from the start and at short distances from 10 to 30 m.Цель исследования: экспериментально проверить эффективность использования игровых режимов, которые были систематизированы для развития скоростных способностей мальчиков младших классов.
Методы исследования: 1. Теоретический анализ и обобщениенаучно-методической литературы. 2. Метод контрольных испытаний. 3. Педагогический эксперимент. 4. Методы математической статистики.
Главные результаты исследования. Положительные сдвиги уровня развития скоростных способностей состоялись как в контрольных, так и в экспериментальных группах с улучшением результатов в пользу экспериментальных групп. Это влияние было обусловлено рациональным планированием игровой нагрузки.
Установлено, что для развития скорости необходимо проводить 5 игр с мальчиками 2-4 классов. Количество повторений для учеников 2-3-х классов составляет 1, с интервалами отдыха 40 с, а у мальчиков 4-х классов — 2 с интервалами отдыха 30-40 с. Самое эффективное развитие наблюдается на протяжении 20-30 уроков. Развитию скорости способствуют игры и эстафеты, которые выполняются с наибольшей быстротой со старта и с ходу на короткие расстояния от 10 до 30 м. Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність застосування ігрових режимів, які були систематизовані для розвитку швидкісних здібностей хлопчиків молодших класів.
Методи дослідження: 1.Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. 2. Метод контрольних випробувань. 3. Педагогічний експеримент.4. Методи математичної статистики.
Результати дослідження. Позитивні зрушення рівня розвитку швидкісних здібностей відбулися як в контрольних так і в експериментальних групах з покращенням результатів на користь експериментальних груп. Цей вплив був обумовлений раціональним плануванням ігрового навантаження.
Встановлено, що для розвитку швидкості необхідно виконувати 5 ігор хлопчикам 2-4-х класів. Кількість повторів для учнів 2-3-х класів складає 1, з інтервалами відпочинку 40 с, а у хлопчиків 4-х класів — 2 з інтервалами відпочинку 30-40 с. Найефективніший розвиток спостерігається протягом 20-30 уроків. Розвитку швидкості сприяють ігри та естафети, що виконуються з найбільшою бистротою зі старту і з ходу на короткі відстані від 10 до 30 м.
 
Вікові особливості розвитку рухових здібностей у хлопців 12—14 років
Get PDFThe research objective is to determine the age-related peculiarities of development of motor abilities in 12-14-year-old boys.
To achieve the tasks set, the research used the following methods: theoretical analysis and collation of scientific and methodological literature, pedagogical testing, methods of mathematical statistics. To determine the age-related changes in the motor readiness, the 12-14-year-old boys took some commonly known tests, and the results obtained underwent analysis by the Hotelling criterion. The study involved 12 boys aged 12, 12 boys aged 13, and 12 boys aged 14.
Conclusions. The boys within the age range of 12-14 manifested an increase in their speed force and speed. With age, the 12-14-year-old boys do show positive dynamics in the tests “Bending and unbending of arms in the lying support”, “1,500 m running”. The 12-14-year-old boys demonstrated a clear structure of motor readiness, which tends to change with age. If endurance and relative strength are the priorities in development at the age of 12, it is agility and speed force that come to the forefront at the age of 14.Цель исследования — определить возрастные особенности развития двигательных способностей у ребят 12—14 лет.
Для решения поставленных задач были использованы следующие методы: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, педагогическое тестирование, методы математической статистики. Для определения возрастных изменений двигательной подготовленности ребят 12—14 лет было проведено тестирование, использовались общеизвестные тесты. Результаты проанализированы с помощью критерия Хотеллинга. В исследовании приняли участие 12 ребят 12 лет, 12 ребят 13 лет, 12 ребят 14 лет.
Выводы. В возрастном диапазоне 12—14 лет у мужчин наблюдается рост скоростной силы, скорости. С возрастом у мужчин 12—14 лет не наблюдается положительной динамики в тестах «сгибание, разгибание рук в упоре лежа», «Бег, 1500 м». У ребят 12—14 лет наблюдается четкая структура двигательной подготовленности, которая с возрастом имеет тенденцию меняться. Если в 12 лет приоритетными в развитии является выносливость и относительная сила, то в 14 лет на первый план выступает ловкость и скоростная сила.
Мета дослідження — визначити вікові особливості розвитку рухових здібностей у хлопців 12—14 років.
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Для визначення вікових змін рухової підготовленості хлопців 12—14 років було проведене тестування, використовувалися загальновідомі тести. Результати проаналізовані за допомогою критерію Хотеллінга. У дослідженні взяли участь 12 хлопців 12 років, 12 хлопців 13 років, 12 хлопців 14 років.
Висновки. В віковому діапазоні 12—14 років у хлопців спостерігається зростання швидкісної сили, швидкості. З віком у хлопців 12-14 років не спостерігається позитивної динаміки в тестах «Згинання, розгинання рук в упорі лежачи», «Біг, 1500 м». У хлопців 12—14 років спостерігається чітка структура рухової підготовленості, яка з віком має тенденцію змінюватися. Якщо в 12 років пріоритетними у розвитку є витривалість і відносна сила, то в 14 років на перший план виступає спритність і швидкісна сила. 
Взаємомасаж як засіб рекреації студентів факультетів фізичної культури та спорту
Get PDFThe purpose of the research is to evaluate the effectiveness of implementation of health-improving mutual massage practice into the recreational program of the School of Physical Training and Sports pursuant to the dynamics of students’ physical health.
Methods. Fifteen students (6 – test group, 9 – referece group) of the School of Physical Training and Sports with the sports specialization “Volleyball” would receive ten sessions of mutual massage in five weeks or passive rest for the same period of time after the training. We used the Apanasenko method to measeure the effectiveness of their recovery by the changes in the parameters of their physical health before the recreational method, immediately after it, at the end of the course, and a month after the course. We used the relative risk indicator (RR) to approximately evaluate the cause-effect relationship between the acting factor and the emergence of the effect. We used the χ2 tests (binary variables) to compare the initial characteristics in the groups, the t–tests (continuous variables) and the Mann–Whitney U test to compare the distribution of the ordinal variables, and the Wilcoxon test (related samples).
Results. After five weeks of mutual massage, the significant majority of sportsmen of the test group improved their physical health indicators. Mutual massage had positive effect on the life index (relative risk (RR) = 6.0; χ2 = 5.0, p < 0.05), the Robinson Index (relative risk (RR) = 3.7, χ2 = 5.4, p < 0.05) and the overall assesment of physical health (relative risk (RR) = 7.5; χ2 = 6.1, p < 0.05).
The significant difference in the physical health indicators of the sportsmen groups was evident during and immediately after the course of massage, and disappeared after a month of conventional trainings.
The study shows that mutual massage is not costly, while it is a simple and safe means of physical recreation for students of Schools of Physical Training. However, its effect is short-term.Цель исследования: оценка эффективности внедрения оздоровительного взаимомассажа в рекреационную программу факультета физической культуры и спорта на основании динамики физического здоровья студентов.
Методы. Пятнадцать (6 — исследуемая группа, 9 — контрольная) студентов факультета физической культуры и спорта, имеющих спортивную специализацию «Волейбол» получали 10 сеансов взаимомассажа за 5 недель или пассивный отдых в течение того же времени после тренировки. Эффективность восстановления оценивалась по изменению параметров физического здоровья по методике Апанасенко, перед рекреационной методикой, сразу после нее, в конце курса и через месяц после курса.
Для ориентировочной оценки причинно-следственной связи между действующим фактором и возникновением эффекта был использован показатель относительного риска (RR). Выходные характеристики сравнивались между группами с использованием тестов χ2 (бинарные переменные), t - тесты (непрерывные переменные), тест Манна-Уитни для сравнения распределения порядковых переменных и тест Уилкоксона (связанные выборки).
Результаты. За 5 недель взаимомассажа, вероятно большая часть спортсменов ДГ проявляла улучшения показателей физического здоровья. Взаимомассаж имел положительное влияние на жизненный индекс (относительный риск (RR) = 6,0; χ2 = 5,0, p <0,05), на Индекс Робинсона (относительный риск (RR) = 3,7, χ2 = 5,4, p <0,05) и общую оценку физического здоровья (относительный риск ( RR) = 7,5; χ2 = 6,1, p <0,05).
Достоверная разница между показателями физического здоровья групп спортсменов была выражена во время и сразу после проведения курса массажа и исчезала уже через месяц привычных тренировок.Мета дослідження: оцінка ефективності впровадження оздоровчого взаємомасажу в рекреаційну програму факультету фізичної культури та спорту на підставі динаміки фізичного здоров’я студентів.
Методи. П’ятнадцять (6 – досліджу вальна група, 9 – контрольна) студентів факультету фізичної культури та спорту, що мають спортивну спеціалізацію «Волейбол» отримували 10 сеансів взаємомасажу за 5 тижнів або пасивний відпочинок на протязі того ж самого часу після тренування. Ефективність відновлення оцінювалась за зміною параметрів фізичного здоров’я за методикою Апанасенка, перед рекреаційною методикою, одразу після неї, наприкінці курсу та через місяць після курсу. Для орієнтовної оцінки причинно-наслідкового зв’язку між діючим фактором та виникненням ефекту був використаний показник відносного ризику (RR). Вихідні характеристики порівнювалися між групами з використанням тестів χ2 (бінарні змінні), t - тести (неперервні змінні), тест Манна-Уїтні для порівняння розподілу порядкових змінних та тест Уiлкоксона (пов’язані вибірки).
Результаты. За 5 тижнів взаємомасажу, вірогідно більша частка спортсменів ДГ мала покращання показників фізичного здоров’я. Взаємомасаж мав позитивний вплив на життєвий індекс (відносний ризик (RR) = 6,0; χ2=5,0, p<0,05), на Індекс Робінсона (відносний ризик (RR) = 3,7, χ2=5,4, p<0,05) та загальну оцінку фізичного здоров’я (відносний ризик (RR) = 7,5; χ2=6,1, p<0,05).
Вірогідна різниця між показниками фізичного здоров’я груп спортсменів була виражена під час та одразу після проведення курсу масажу та зникла вже через місяць звичних тренувань.
Дослідження вказує, що взаємомасаж є невитратним, простим та безпечним засобом фізичної рекреації студентів факультетів фізкультурної спрямованості, однак період його дії є короткочасним.
 
Вплив засобів проблемно-орієнтованої фізичної реабілітації на больову, тактильну чутливість та інтенсивність больового синдрому в жінок з постмастектомічним синдромом
Get PDFThe objective of the paper is to determine the effectiveness of problem-oriented physical rehabilitation of women with post-mastectomy syndrome in terms of normalization of their sensitivity and lessening of the pain syndrome.Materials and methods. The paper provides a review of the related literary sources and empirical data analyzed and summarized, offers definitions of pain by the Visual Analogue Scale, McGill Pain Questionnaire and the Verbal Rating Scale, evaluates tactile and pain sensitivity, and uses the methods of mathematical statistics. The participants in the study were 50 women with diagnosed with the post-mastectomy syndrome and at the stage of residential treatment.Results: The developed problem-oriented physical rehabilitation experimentally proved effective by showing improvements in tactile and pain sensitivity, and pain lessening by the sensory, affective and rating scales in women with post-mastectomy syndrome at the stage of residential treatment.Цель: определить эффективность проблемно-ориентированной физической реабилитации женщин с постмастэктомическим касательно нормализации чувствительности и уменьшения болевого синдрома. Материал и методы исследования: анализ и обобщение литературных источников и эмпирических данных; определение боли по визуально-аналоговой шкале, опроснику Мак-Гилла и шкале вербальных оценок; оценка тактильной и болевой чувствительности; методы математической статистики. В исследовании приняло участие 50 женщин с постмастэктомическим синдромом на стационарном этапе реабилитации. Результаты: экспериментальная проверка эффективности разработанной проблемно-ориентированной физической реабилитации свидетельствуют об улучшении тактильной и болевой чувствительности, а также уменьшении боли по сенсорной, аффективной и эвалюативной шкалах у женщин с постмастэктомическим синдромом в течение стационарного этапа реабилитации. Анотація. Тетяна Одинець, Юрій Бріскін. Вплив засобів проблемно-орієнтованої фізичної реабілітації на больову, тактильну чутливість та інтенсивність больового синдрому в жінок з постмастектомічним синдромом. Запорізький національний університет, Львівський державний університет фізичної культури. Мета: визначити ефективність проблемно-орієнтованої фізичної реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом щодо нормалізації чутливості та зменшення больового синдрому. Матеріал і методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел та емпіричних даних; визначення болю за візуально-аналоговою шкалою, опитувальником Мак-Гілла та шкалою вербальних оцінок; оцінювання тактильної та больової чутливості; методи математичної статистики. До дослідження залучено 50 жінок з постмастектомічним синдромом на стаціонарному етапі реабілітації. Результати: експериментальна перевірка ефективності розробленої проблемно-орієнтованої фізичної реабілітації показала поліпшення тактильної та больової чутливості, а також зменшення болю за сенсорною, афективною та евалюативною шкалами у жінок з постмастектомічним синдромом протягом стаціонарного етапу реабілітації
Моделювання професійно-прикладної фізичної підготовки студенток факультету дошкільної освіти засобами художньої гімнастики
Get PDFThe paper offers a model of professionally applied physical training of female students of the School of Pre-School Education through rhythmic gymnastics. The study proves that rhythmic gymnastics exercises have health-improving, developmental, educational and aesthetic potential, which makes them an effective means of professionally applied physical training of future teachers at pre-school institutions. The offers a set of rhythmic gymnastics exercises selected specifically for professionally applied physical training of female students at the School of Pre-School Education, and a model designed to implement such training during the period of studies at the higher educational institution.В статье разработана модель профессионально-прикладной физической подготовки студенток факультета дошкольного воспитания с использованием средств художественной гимнастики. Показано, что упражнения художественной гимнастики имеют оздоровительный, развивающий, воспитательный и эстетический потенциалы, что делает их действенным средством ППФП будущих воспитателей детских дошкольных учреждений. Подобрано упражнения художественной гимнастики, направленные на осуществление ППФП студенток факультета дошкольного образования и разработана модель этой подготовки в период обучения в вузе.У статті розроблено модель професійно-прикладної фізичної підготовки студенток факультету дошкільного виховання із використанням засобів художньої гімнастики. Визначено, що вправи художньої гімнастики мають оздоровчий, розвивальний, виховний та естетичний потенціали, що робить їх дієвим засобом ППФП майбутніх вихователів дитячих дошкільних закладів. Підібрано вправи художньої гімнастики, спрямовані на здійснення ППФП студенток факультету дошкільної освіти та розроблено модель цієї підготовки в період навчання у ВНЗ
Оздоровчі можливості використання танцювальних вправ у фізичному вихованні студентів вищих навчальних закладів
Get PDFResearch objective: to determine the health-improving potential of dancing exercises used in physical education of female students of higher educational institutions. Research methods: study and analysis of pedagogical, scientific and methodological literature on the subject matter of the research; observations, questionnaires, functional tests; statistical methods of data reduction.Conclusions. As part of the study, the use of dancing exercises in the physical education of female students of higher educational institutions proved contributing to a significant increase in the level of their physical health in general and improvement of some of its indicators, including strength and life indices, heart rate recovery time after 20 squats. Dancing exercises also boost spirits, improve health and activity of the female students, which the study proved statistically. Цель исследования: определить оздоровительные возможности использования танцевальных упражнений в процессе физического воспитания студенток высших учебных заведений. Методы исследования: изучение и анализ педагогической и научно-методической литературы по проблеме исследования; наблюдение, опрос, функциональные пробы; статистические методы обработки полученных результатов.Выводы. В ходе исследования было доказано, что использование танцевальных упражнений в процессе физического воспитания студенток вуза способствует значительному повышению уровня их физического здоровья в целом и улучшению отдельных его показателей, в частности силового и жизненного индекса, времени восстановления ЧСС после 20 приседаний. Танцевальные упражнения также повышают настроение, улучшают самочувствие и активность студенток, и было статистически доказано.Ключевые слова: здоровье; студентки; танцевальные упражнения; физическое воспитание; хореография.Мета дослідження: визначити оздоровчі можливості використання танцювальних вправ у процесі фізичного виховання студенток вищих навчальних закладів. Методи дослідження: вивчення та аналіз педагогічної і науково-методичної літератури з проблеми дослідження; спостереження, опитування, функціональні проби; статистичні методи обробки отриманих результатів.Висновки. У ході дослідження було доведено, що використання танцювальних вправ в процесі фізичного виховання студенток ВНЗ сприяє значному підвищенню рівня їхнього фізичного здоров’я в цілому та покращенню окремих його показників, зокрема силового та життєвого індексу, часу відновлення ЧСС після 20 присідань. Танцювальні вправи також підвищують настрій, поліпшують самопочуття та активність студенток, що й було статистично доведено.Ключові слова: здоров’я; студентки; танцювальні вправи; фізичне виховання; хореографія.
Порівняльна характеристика розвитку координаційних здібностей у хлопчиків молодших класів
Get PDFThe research objective is to analyze coordination abilities development in primary school pupils.
Research methods: theoretical analysis and collation of scientific and methodological literature, pedagogical testing of coordination abilities, methods of mathematical statistics. The total number of pupils involved in the experiment is 30 children of the first-third grades.
Conclusions. Statistically significant changes in indicators of coordination abilities of boys are age-related, according to the results of the tests in “combination of movements of arms, body and legs”, “switching from one movement to another”, “vestibular stability 1 — option”, “static balance by Bondarevsky test”. Primary school age is susceptible to development of coordination abilities.Цель исследования — провести анализ развития координационных способностей школьников младших классов.
Методы исследования: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, педагогическое тестирование координационных способностей, методы математической статистики. Общее количество учащихся участвовавших в эксперименте 30 детей 1—3 классов.
Выводы. С возрастом происходят статистически достоверные изменения показателей координационных способностей у ребят по результатам тестов в «сочетании движений руками, туловищем и ногами», «переключении одного движения на другое», «вестибулярной устойчивости, 1 вариант», «статическом равновесии по методике Бондаревского». Младший школьный возраст является чувствительным к развитию координационных способностей.
Мета дослідження — провести аналіз розвитку координаційних здібностей школярів молодших класів.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування координаційних здібностей, методи математичної статистики. Загальна кількість учнів які брали участь у експерименті: 30 дітей 1—3 класів.
Висновки. З віком відбуваються статистично достовірні зміни показників координаційних здібностей у хлопців за результатами тестів в «поєднанні рухів руками, тулубом і ногами», «переключенні одного руху на інший», «вестибулярній стійкості 1 — варіант», «статичній рівновазі за методикою Бондаревського». Молодший шкільний вік є чутливим до розвитку координаційних здібностей.