Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вторинна профілактика порушень зору студентів з міопією середнього ступеня засобами лікувальної фізичної культури в умовах професійного ліцею
Get PDFThe objective is to implement a visual impairment prevention program into a vocational school’s academic process for the risk group students and to determine its effectiveness based on the dynamics of comprehensive scoring assessment of the degree of visual pathology risk.Materials and methods. Observed were 91 students (35 boys and 56 girls). For the formative experiment purposes, a study group (SG) consisting of 10 persons (4 boys and 6 girls with a visual organ pathology who performed the designed preventive program) and a reference group (RG) consisting of 10 persons (5 boys and 5 girls with a visual organ pathology who studied under the usual program) were selected The program effectiveness was evaluated by changes in the students’ subjective evaluation of their visual comfort. The Relative Risk Index (RR) was used to perform a rough evatuation of the cause-effect relations between the acting factor and the effect appearance. The output characteristics were compared between the groups using χ2 tests (binary variables), t-tests (continuous variables), Mann-Whitney test for comparing the distribution of ordinal variables, and Wilcoxon test (related sampling).Results. The dynamics in the RG over the academic year showed an increase in the scoring assessment of the visual fatigue, which constituted 90.6 ± 10.3%. At the same time, the students in the SG demonstrated a reduced intensity and number of complaints about the visual analyzer fatigue. In the SG, the complex scoring assessment reliably decreased from 9.8 ± 0.8 to 7.2 ± 0.9 c.u. The implemented preventive program had a positive effect on the complaints: “the desire to bring the text closer to the eyes” (relative risk (RR) = 6.0, χ2 = 5.6, p <0.05), “the feeling of existence of certain periods of change in the visual acuity” (relative risk (RR) = 3.5; χ2 = 5.1; p <0.05), and the overall assessment of the questionnaire (relative risk (RR) = 7.0; χ2 = 7.5; p <0.01). The implementation of the proposed program, by the results of the interview of the students with a visual organ pathology, produced a reliable (p <0.05) increase in the level of the visual analyzer performance.Conclusions. The implementation of the proposed program for the vocational school students with a visual organ pathology had a positve effect on their subjective evaluation of their visual analyzer performance. Цель исследования: внедрение в учебный процесс программы профилактики нарушения зрения для студентов группы риска и определения ее эффективности на основании динамики комплексной балльной оценки степени риска возникновения зрительной патологии.Материалы и методы. Под наблюдением находился 91 студент (35 юношей и 56 девушек). Для проведения формирующего эксперимента было выделено исследуемую группу 10 человек (с патологией органа зрения, которые выполняли разработанную профилактическую программу, 4 юноши и 6 девушек) и контрольную – 10 человек (с патологией органа зрения, которые учились по обычной программе, 5 юношей и 5 девушек). Эффективность программы оценивалась по изменениям субъективной оценки студентами своего зрительного комфорта. Для ориентировочной оценки причинно-следственной связи между действующим фактором и возникновением эффекта был использован показатель относительного риска (RR). Исходные характеристики сравнивались между группами с использованием тестов χ2 (бинарные переменные), t- тесты (непрерывные переменные), тест Манна-Уитни для сравнения распределения порядковых переменных и тест Уiлкоксона (связанные выборки).Результаты. У контрольной группы в динамике учебного года прирост балльной оценки зрительной усталости составил на 90,6 ± 10,3%. При этом студенты исследуемой группы уменьшили выраженность и наличие жалоб на утомление зрительного анализатора. В исследуемой группе, комплексная балльная оценка достоверно уменьшилась с 9,8 ± 0,8 до 7,2 ± 0,9 у.е. Внедренная программа имела позитивное влияние на жалобы «желание приблизить текст к глазам» (относительный риск (RR) = 6,0, χ2 = 5,6, p <0,05), «ощущение наличия отдельных периодов изменений остроты зрения» (относительный риск (RR) = 3,5; χ2 = 5,1, p <0,05) и общую оценку опросника (относительный риск (RR) = 7,0; χ2 = 7,5, p <0,01). В результате применения предложенной программы по результатам опроса студентов с патологией органа зрения отмечено достоверное (р <0,05) повышение уровня работоспособности зрительного анализатора исследуемой группы.Выводы. Внедрение профилактической программы для студентов профессионального лицея с патологией органа зрения оказывает позитивное влияние на их субъективную оценку работоспособности зрительного анализатора.Мета дослідження: впровадження в навчальний процес ліцею програми профілактики порушень зору для студентів групи ризику та визначення її ефективності на підставі динаміки комплексної бальної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходився 91 студент (35 хлопців та 56 дівчат). Для проведення формуючого експерименту було виділено досліджувану групу (ДГ), 10 осіб (з патологією органа зору, які виконували розроблену профілактичну програму, 4 хлопця та 6 дівчат) та контрольну (КГ), 10 осіб (з патологією органа зору, які навчалися за звичайною програмою, 5 хлопців та 5 дівчат). Ефективність програми оцінювалась за змінами суб’єктивної оцінки студентами свого зорового комфорту. Для орієнтовної оцінки причинно-наслідкового зв’язку між діючим фактором та виникненням ефекту був використаний показник відносного ризику (RR). Вихідні характеристики порівнювалися між групами з використанням тестів χ2 (бінарні змінні), t - тести (неперервні змінні), тест Манна-Уїтні для порівняння розподілу порядкових змінних та тест Уiлкоксона (пов’язані вибірки).Результати. В КГ у динаміці навчального року приріст бальної оцінки зорової втоми склав 90,6±10,3 %. При цьому студенти ДГ зменшили вираженість та наявність скарг на стомлення зорового аналізатора. У ДГ комплексна бальна оцінка вірогідно зменшилася з 9,8±0,8 до 7,2±0,9 ум.од. Впроваджена профілактична програма мала позитивний вплив на скарги «бажання наблизити текст до очей» (відносний ризик (RR) = 6,0, χ2=5,6, p<0,05), «відчуття наявності окремих періодів змін гостроти зору» (відносний ризик (RR) = 3,5; χ2=5,1, p<0,05) та загальну оцінку опитувальника (відносний ризик (RR) = 7,0; χ2=7,5, p<0,01). В результаті застосування запропонованої програми за результатами опитування студентів з патологією органа зору відмічено достовірне (р < 0,05) підвищення рівня працездатності зорового аналізатора.Висновки. Впровадження профілактичної програми для студентів професійного ліцею з патологією органа зору позитивно впливало на їх суб’єктивну оцінку працездатності зорового аналізатора
Факторна структура розвитку координаційних здібностей у хлопців 5-7 класів
Get PDFThe objective is to determine the structure of coordination abilities development in 5th-7th grade boys.
Materials and methods. The participants in the study were boys of the 5th grade (n=21), 6th grade (n=20), and 7th grade (n=19). The paper used analysis and generalization of the scientific and methodological literature data, general scientific methods of theoretical level, namely: analogy, analysis, synthesis, abstracting, induction, as well as general scientific methods of empirical level: observation, testing, experiment. To evaluate of the motor preparedness, the results of motor tests, height and body weight were recorded. The materials of the study were processed in the statistical analysis program IBM SPSS 20. Factor analysis was carried out using a model of the principal components with the rotation method: Variamax with Kaiser normalization.
Results. Analysis of the similarities shows that the most informative in the structure of the 5th grade boys’ motor preparedness are Test 9 “Static Equilibrium Evaluation by E. Ya. Bondarevsky’s Method” (,999), Test 2 “Standing Long Jump (cm)” (,998), Test 10 “Dynamic Equilibrium Evaluation by Bess Method” (,916); for the 6th grade boys such are Test 9 “Static Equilibrium Evaluation by E. Ya. Bondarevsky’s Method” (1.0), Test 2 “Standing Long Jump (cm)” (,999), Test 5 “Sit-Up for 30 sec.” (,968), Test 10 “Dynamic Equilibrium Evaluation by Bess Method” (,918); for the 7th grade boys such are Test 2 “Standing Long Jump (cm)” (,994), Test 9 “Static Equilibrium Evaluation by E. Ya. Bondarevsky’s Method” (,987), Test 10 “Dynamic Equilibrium Evaluation by Bess Method” (,945).
Conclusions. The most informative in the structure of 5th-7th grade boys’ coordination abilities is vestibular tolerance. For pedagogical control of 5th-7th grade boys’ motor preparedness the following can be recommended: Test 2 “Standing Long Jump (cm)”, Test 9 “Static Equilibrium Evaluation by E. Ya. Bondarevsky’s Method”, Test 10 “Dynamic Equilibrium Evaluation by Bess Method”.
Цель работы - определить структуру развития координационных способностей у ребят 5-7 классов.
Материал и методы. В исследовании приняли участие ребята 5 класса (n=21), 6 класса (n=20), 7 класса (n=19). В работе использованы анализ и обобщение данных научной и методической литературы, общенаучные методы теоретического уровня, такие как: аналогия, анализ, синтез, абстрагирование, индукция, а также общенаучные методы эмпирического уровня: наблюдение, тестирование, эксперимент. Для оценки двигательной подготовленности регистрировались результаты двигательных тестов, рост и масса тела. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа - IBM SPSS 20. Проведен факторный анализ. В факторном анализе использована модель главных компонент с методом вращения: варимакс с нормализацией Кайзера.
Результаты. Анализ общностей показывает, что наиболее информативными в структуре двигательной подготовленности ребят 5 классов является тест 9 «Оценка статического равновесия по методике Е.Я. Бондаревского» (,999), тест 2 «Прыжок в длину с места (см)» (,998), тест 10 «Оценка динамического равновесия по методике Бесс» (,916); ребят 6 классов - тест 9 «Оценка статического равновесия по методике Е.Я. Бондаревского» (1,0), тест 2 «Прыжок в длину с места (см)» (,999), тест 5 «Подъем туловища в сед за 30 с» (,968), тест 10 «Оценка динамического равновесия по методике Бесс» (,918); ребят 7 классов - тест 2 «Прыжок в длину с места (см)» (, 994), тест 9 «Оценка статического равновесия по методике Е.Я. Бондаревского» (,987), тест 10 «Оценка динамического равновесия по методике Бесс» (,945).
Выводы. В структуре координационных способностей ребят 5-7 классов наиболее информативным является вестибулярная устойчивость. Для педагогического контроля двигательной подготовленности ребят 5-7 классов могут быть рекомендованы: тест 2 «Прыжок в длину с места (см)», тест 9 «Оценка статического равновесия по методике Е.Я. Бондаревского» , тест 10 «Оценка динамического равновесия по методике Бесс».Мета роботи – визначити структуру розвитку координаційних здібностей у хлопців 5-7 класів.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 5 класу (n=21), 6 класу (n=20), 7 класу (n=19). У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, загальнонаукові методи теоретичного рівня, такі як: аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, індукція, а також загально-наукові методи емпіричного рівня: спостереження, тестування, експеримент. Для оцінки рухової підготовленості реєструвалися результати рухових тестів, зріст і маса тіла. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу – IBM SPSS 20. Здійснений факторний аналіз. У факторному аналізі використана модель головних компонент з методом обертання: Варімакс з нормалізацією Кайзера.
Результати. Аналіз спільностей показує, що найбільш інформативними у структурі рухової підготовленості хлопців 5 класів є тест 9 “Оцінка статичної рівноваги за методикою Е.Я. Бондаревського” (,999), тест 2 “Стрибок у довжину з місця (см)” (,998), тест 10 “Оцінка динамічної рівноваги за методикою Бесс” (,916); хлопців 6 класів - тест 9 “Оцінка статичної рівноваги за методикою Е.Я. Бондаревського” (1,0), тест 2 “Стрибок у довжину з місця (см)” (,999), тест 5 “Піднімання тулуба в сід за 30 с “ (,968), тест 10 “Оцінка динамічної рівноваги за методикою Бесс” (,918); хлопців 7 класів - тест 2 “Стрибок у довжину з місця (см)” (,994), тест 9 “Оцінка статичної рівноваги за методикою Е.Я. Бондаревського” (,987), тест 10 “Оцінка динамічної рівноваги за методикою Бесс” (,945).
Висновки. В структурі координаційних здібностей хлопців 5-7 класів найбільш інформативним є вестибулярна стійкість. Для педагогічного контролю рухової підготовленості хлопців 5-7 класів можуть бути рекомендовані: тест 2 “Стрибок у довжину з місця (см)”, тест 9 “Оцінка статичної рівноваги за методикою Е.Я. Бондаревського”, тест 10 “Оцінка динамічної рівноваги за методикою Бесс”.
 
Параметри пози тіла юніорів в стійці розгону на початку відштовхування
No full textThe objective is to determine the differences in the technique of the in-run position execution at the beginning of take-off by junior ski-jumpers of different qualification (sports training).Materials and methods. The participants in the study were 22 junior ski-jumpers aged 14-16 (a group of junior ski-jumpers) performing during the Ukrainian Ski-Jumping Championship (October 9, 2010, Vorokhta, Ukraine). The correlation analysis thereof established the relations between the jump length and the angular parameters: in the ankle joint, knee joint, hip joint, and pelvis joint, which condition the positional relationship of the body joints and the position of the ski-jumper at the beginningof take-off. Results. The study established the correlation relations between the jump length and the angular parameters that condition the horizontal positioning of the body. The correlation coefficient for the jump length at the inclination angle of the segment of the straigt line passing through the axes of the ankle and shoulder joints to the direction of the skier’s movement is r=–0.563 (p = 0.006), and that at the inclination angle of the segment of the straight line passing through the general center of body weight and the axis of the ankle joint to the direction of the skier’s movement is r= –0.355 (p = 0.105).Conclusions. A position of lowly groupping at the beginning of the take-off allows to improve the sporting result. The study established the correlation between the jump length and the angle, particularly in the ankle joint, to be r= –0.2244 (p = 0.274), in the knee joint — r= –0.165 (p = 0.464), in the hip joint —r= –0.127 (p = 0.574). It determined the statistically reliable differences in the parameters of the body position at the beginning of the take-off on the jump ramp (p <0.05). Цель работы. Определить различия в технике выполнения позы тела в начале отталкивания в стойке разгона юных лыжников-прыгунов различной квалификации (спортивной подготовленности).Материалы и методы. В исследовании приняли участие 22 юных лыжника прыгуна в возрасте 14-16 лет (группа младших лыжников прыгунов) во время чемпионата Украины по прыжкам на лыжах с трамплина (9 октября 2010 г., пгт. Ворохта, Украина). В результате корреляционного анализа были установлены связи между длиной прыжка и угловыми параметрами: в голеностопном суставе, в коленном суставе, в тазобедренном суставе, определяющие взаимное расположение звеньев тела и позы лыжника-прыгуна в начале отталкивания.Результаты. Установлены корреляционные связи между длиной прыжка и угловыми параметрами, определяющими расположение тела в горизонтальном положении. Коэфициенты корреляции соответственно для длины прыжка с углом наклона отрезка прямой линии, проходящей через оси голеностопного и плечевого суставов к направлению движения лыжника составляет r = -0,563 (p = 0,006), для угла наклона отрезка прямой линии, проходящей через ОЦМ тела и ось голеностопного сустава к направлению движения лыжника - r = -0,355 (p = 0,105).Выводы. Низко сгруппированная поза в начале отталкивания позволяет улучшить спортивный результат. Установлена корреляция между длиной прыжка и углом в голеностопном суставе r = -0,244 (p = 0,274), в коленном суставе r = -0,165 (p = 0,464), в тазобедренном суставе r = -0,127 (p = 0,574). Установлено статистически достоверные различия в параметрах позы тела в начале отталкивания на столе трамплина (p < 0,05). Мета роботи. Виявити відмінності у техніці виконання пози тіла на початку відштовхування у стійці розгону юних лижників-стрибунів різної кваліфікації (спортивної підготовленості).Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 22 юних лижників-стрибунів віком 14–16 років (група молодших лижників-стрибунів) під час чемпіонату України зі стрибків на лижах з трампліна (9 жовтня 2010 р., смт. Ворохта, Україна). В результаті кореляційного аналізу були встановлені зв’язки між довжиною стрибка і кутовими параметрами: у гомілковостопному суглобі, у колінному суглобі, у кульшовому суглобі, що визначають взаємне розташування ланок тіла та позу лижника-стрибуна на початку відштовхування.Результати. Встановлені кореляційні зв’язки між довжиною стрибка і кутовими параметрами, що визначають розташування тіла у горизонтальному положенні. Коефіцієнти кореляції для довжини стрибка із кутом нахилу відрізка прямої лінії, яка проходить через осі гомілковостопного й плечового суглобів до напрямку руху лижника становить r=–0,563 (p = 0,006), для кута нахилу відрізка прямої лінії, яка проходить через ЗЦМ тіла й вісь гомілковостопного суглоба до напрямку руху лижника – r= –0,355 (p = 0,105). Висновки. Низько згрупована поза на початку відштовхування дозволяє покращити спортивний результат. Встановлено кореляцію між довжиною стрибка і кутом зокрема у гомілковостопному суглобі r= –0,244 (p = 0,274), у колінному суглобі r= –0,165 (p = 0,464), у кульшовому суглобі r= –0,127 (p = 0,574). Виявлено статистично достовірні відмінності в параметрах пози тіла на початку відштовхування на столі трампліна (p < 0,05).
Статеві особливості рухової підготовленості дітей 6—10 років
Get PDFThe objective is to determine the gender-specific peculiarities of motor preparedness of children aged 6-10. Materials and methods: the participants in the study were girls aged 6 (n = 36), aged 7 (n = 48), aged 8 (n = 57), aged 9 (n = 38), aged 10 (n = 46); boys aged 6 (n = 48), aged 7 (n = 45), aged 8 (n = 60), aged 9 (n = 47), aged 10 (n = 40). To achieve the tasks set, the study relied on the following research methods: analysis of scientific literature, pedagogical testing and methods of mathematical statistics of research data reduction. The study used discriminant analysis as the modeling method.Results: the classification results of motor preparedness of girls and boys aged 6-10 indicate that the study has correctly classified 81.9-100% of the initial observations. The graphic material demonstrates the density of objects within each class and a clear distinction between the classes. This allows to maintain that there is a significant difference between girls and boys aged 6-10 in their motor preparedness.Conclusions. The girls aged 6-10 show the best results in movement coordination related to combinations of movements of arms and legs, as well as flexibility. The girls aged 10 show the best results in test No. 10 “300-m Race”. The boys aged 6-10, unlike the girls, show the best results in the development of general coordination of movements, strength, speed strength, strength and general endurance. It is possible to argue with a high level of reliability that by their classification characteristics girls and boys belong to different classes, and significantly differ in motor preparedness.Цель: определить гендерные особенности двигательной подготовленности детей 6–10 лет.Материалы и методы: в исследовании приняли участие девочки 6 лет (n = 36), 7 лет (n = 48), 8 лет (n = 57), 9 лет (n = 38), 10 лет (n = 46); мальчики 6 лет (n = 48), 7 лет (n = 45), 8 лет (n = 60), 9 лет (n = 47), 10 лет (n = 40). Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научной литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. Как метод моделирования использован дискриминантный анализ.Результаты: результаты классификации двигательной подготовленности девочек и мальчиков 6-10 лет указывают, что 81,9–100% исходных наблюдений классифицированы верно. Графический материал свидетельствует о плотности объектов в каждом классе и о выразительной черте между классами. Это дает возможность утверждать, что между девочками и мальчиками 6–10 лет существует существенная разница в двигательной подготовленности.Выводы. Девочки 6–10 лет показывают лучшие результаты в координации движений, связанных с сочетанием движений рук и ног и гибкости. В 10 лет девочки показывают лучшие результаты в тесте № 10 «Бег 300 м». Мальчики 6–10 лет отличаются от девочек лучшим развитием общей координации движений, силы, скоростной силы, силовой и общей выносливости. По классификационным характеристикам с высокой степенью достоверности девочки и мальчики относятся к разным классам и существенно отличаются по уровню двигательной подготовленности. Мета: визначити статеві особливості рухової підготовленості дітей 6—10 років. Матеріали і методи: у дослідженні прийняли участь дівчатка 6 років (n=36), 7 років (n=48), 8 років (n=57), 9 років (n=38), 10 років (n=46); хлопчики 6 років (n=48), 7 років (n=45), 8 років (n=60), 9 років (n= 47), 10 років (n=40). Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Як метод моделювання використаний дискримінантний аналіз.Результати: результати класифікації рухової підготовленості дівчаток і хлопчиків 6—10 років вказують, що 81,9—100 % вихідних спостережень класифіковані вірно. Графічний матеріал свідчить про щільність об’єктів у кожному класі та про виразну межу між класами. Це дає можливість стверджувати, що між дівчатками та хлопчиками 6—10 років існує суттєва різниця у руховій підготовленості.Висновки. Дівчатка 6—10 років показують кращі результати у координації рухів, пов’язаних з поєднанням рухів рук і ніг та гнучкості. У 10 років дівчатка показують кращі результати у тесті № 10 «Біг 300 м». Хлопчики 6—10 років відрізняються від дівчаток кращим розвитком загальної координації рухів, сили, швидкісної сили, силової і загальної витривалості. За класифікаційними характеристиками з високою ступінню достовірності дівчатка і хлопчики відностяться до різних класів і суттєво відрізняються за руховою підготовленістю
Моделювання процесу навчання студентів верхній прямій подачі у волейболі
Get PDFThe objective is to determine the peculiarities of developing motor skills in the first-third-year students.Materials & methods: the participants in the study were male students of the first year (n = 32), second year (n = 32), and third year (n = 32) of training. To achieve the tasks set, the study relied on the following research methods: analysis of scientific literature, pedagogical testing, pedagogical observation and experiment. The study used the methods of mathematical planning of a complete factorial experiment to obtain a mathematical model of training modes.Results: the increase in the number of sets to twelve times, the number of repetitions in each set – to three times, and the rest interval – to 60 seconds positively impact the effectiveness of the first-third-year students’ training. The choice of training modes depends on the number of repetitions in a set for the first-year students; reduction in the rest interval to 60 seconds for the second-year students; the relation between the number of sets and the number of repetitions in a set for the third-year students.Conclusions: The 23-type experiment made it possible to study the multi-factorial structure of training modes of teaching technical elements to the first-third-year students; to specify the optimal relation between the number of sets, the number of repetitions in a set and rest intervals at the stage of teaching to serve a direct volleyball overhand. Мета: визначити особливості формування рухових навичок у студентів 1–3 курсів.Матеріали і методи: у дослідженні взяли участь чоловіки 1-го курсу (n = 32), 2-го курсу (n = 32), 3-го курсу (n = 32).Для вирішення завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування, педагогічне спостереження й експеримент. Методи математичного планування повного факторного експерименту (ПФЕ типу ) використано для отримання математичної моделі режимів навчання.Результати: На ефективність процесу навчання студентів 1–3 курсів позитивно впливають збільшення кількості підходів до 12 разів, кількості повторень у підході до 3 разів, інтервалу відпочинку до 60 с. Для студентів 1-го курсу акцент у виборі режиму навчання робиться на кількості повторень у підході; студентів 2-го курсу – на зменшенні інтервалу відпочинку до 60 с; студентів 3-го курсу – на взаємодії кількості підходів і кількості повторень у підході.Висновки: Експеримент по типу 23 дозволив дослідити багатофакторну структуру режимів навчання технічних елементів студентів 1–3 курсів, уточнити оптимальні співвідношення кількості підходів, кількості повторень у підході й інтервалів відпочинку на етапі формування верхньої прямої подачі у волейболі.
Моделювання процесу навчання фізичних вправ хлопців 5-7 класів
Get PDFThe research objective is to determine the effectiveness of orthogonal variants of teaching 5th-7th graders physical exercises.Materials and methods. The participants in the research were boys of the 5th grade (n = 32), 6th grade (n = 40), 7th grade (n = 52). To achieve the tasks set, the research used the following methods: analysis of scientific and methodological literature; pedagogical testing, pedagogical observation, timing of educational tasks; pedagogical experiment, medical and biological research methods; methods of mathematical statistics, methods of mathematical experiment planning.In order to achieve the objective set, the research has studied the effect of different variants of the educational process structure, namely: the number of repetitions (х1) and rest intervals (х2) when learning the technique of performing physical exercises. The research has conducted a complete factor experiment of type 22. According to the experiment plan, the 5th-7th graders were divided into training groups. In total, there were 12 experimental groups organized.Research results. The analysis of the regression equations shows that the teaching of physical exercises to the 5th-7th-grade boys is mostly influenced by rest intervals between repetitions (х2). The number of repetitions (х1) has somewhat less influence. The interaction of these factors is insignificant when teaching physical exercises and becomes much more influential only when teaching a switch leg pull-over exercise (х1х2).Conclusions. To increase the effectiveness of teaching 5th-7th graders physical exercises, it is necessary to shorten rest intervals between repetition to 60 s and to reduce the number of repetitions to six. When teaching boys the switch leg pull-over exercise, rest intervals should be increased to 120 s and the number of repetitions — to twelve. Цель – определить эффективность ортогональных вариантов построения процесса обучения физических упражнений у ребят 5-7 классов.Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 5 класса (n = 32), 6 класса (n = 40), 7 класса (n = 52). Для решения поставленных задач были использованы как общенаучные так и специальные методы исследования: изучение и анализ научно-методической литературы; педагогическое тестирование, педагогическое наблюдение, хронометраж учебных занятий; педагогический эксперимент, медико-биологические методы исследования; методы математической статистики, методы математического планирования эксперимента.Для решения поставленной цели изучалось влияние различных вариантов построения учебного процесса, а именно: количества повторений (х1) и интервалов отдыха (х2) на усвоение техники выполнения физических упражнений. Был проведен полный факторный эксперимент типа 22. Ребята 5-7 классов были разделены на учебные группы, согласно плану эксперимента. Всего было организовано 12 экспериментальные группы.Результаты. Анализ уравнений регрессии показывает, что на процесс обучения физических упражнений ребят 5-7 классов наибольшее влияние имеет интервал отдыха между повторениями (х2), несколько меньшее влияние имеет количество повторений (х1). Взаимодействие этих факторов имеет незначительный вес в процессе обучения физических упражнений, и лишь в упражнении «подъем переворотом в упор махом одной и толчком другой» существенно увеличивается влияние взаимодействия факторов (х1х2).Выводы. Для повышения эффективности процесса обучения физических упражнений ребят 5-7 классов необходимо уменьшить интервалы отдыха между повторениями до 60 с, количество повторений сократить до 6. У ребят в упражнении «подъем переворотом в упор махом одной и толчком другой» следует увеличить интервалы отдыха до 120 с и количество повторений до 12. Мета – визначити ефективність ортогональних варіантів побудови процесу навчання фізичних вправ школярів 5–7 класів. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 5 класу (n=32), 6 класу (n=40), 7 класу (n=52). Для вирішення поставлених завдань були використані як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження, а саме: педагогічне тестування, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань; педагогічний експеримент, медико- біологічні методи дослідження; методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту.Для вирішення поставленої мети вивчався вплив різних варіантів побудови навчального процесу, а саме: кількості повторень (х1) та інтервалів відпочинку (х2) на засвоєння техніки виконання фізичних вправ. Був проведений повний факторний експеримент типу 22. Учні 5–7 класів були поділені на навчальні групи, згідно плану експерименту. Усього було організовано 12 експериментальні групи.Результати. Аналіз рівнянь регресії показує, що на процес навчання фізичних вправ хлопців 5–7 класів найбільший вплив має інтервал відпочинку між повтореннями (х2), дещо менший вплив має кількість повторень (х1). Взаємодія цих факторів має незначну вагу в процесі навчання фізичних вправ, і лише у вправі «підйом переворотом в упор махом однією та поштовхом іншою» суттєво збільшується вплив взаємодії факторів (х1х2).Висновки. Для підвищення ефективності процесу навчання фізичних вправ школярів 5–7 класів необхідно зменшити інтервали відпочинку між повтореннями до 60 с, кількість повторень скоротити до 6. У хлопців у вправі «підйом переворотом в упор махом однією та поштовхом іншою» слід збільшити інтервали відпочинку до 120 с та кількість повторень до 12.
Спеціальна фізична підготовка старшокласників до виконання вправ паркуру
Get PDFThe objective is to ground and develop a methodology of special physical preparation of high schoolers for performing parkour elements, and to experimentally verify its effectiveness.Materials and methods: Kharkiv secondary school No. 84 served as the grounds for the study. The participants in the study were boys aged 15-17: 10 persons – in the reference group, and 10 persons – in the experimental group. The methods of the study: theoretical analysis and collation of scientific and methodological literature; pedagogical observation; video recording; biomechanical analysis; talks with experts; pedagogical experiment; mathematical and statistical methods of research materials processing.Results: The experimental group showed positive improvement in the balancing technique from 3.5 points before the experiment to 6.3 after the experiment (p < 0.05); a considerable increase in points in the jumping technique, including jumps onto the wall bars hand-gripping its edge, jumps into landing with a roll, and jumps over obstacle – from 2.9, 4.2 and 4.6 points respectively at the beginning of the experiment to 5.9, 6.7 and 7.8 points respectively after the experiment (p < 0.05); positive significant improvement in the wall bars running results – from 3.2 points at the beginning of the experiment to 6.7 after the experiment (p < 0.05).Conclusions: special sets of exercises have been designed to develop and improve these abilities in parkour, and the effectiveness of the designed methodology has been experimentally verified. The study has proved that, when used in physical training of high schoolers, the special sets of exercises intended to develop parkourists’ speed, strength and coordination abilities contribute to a significant increase in the level of the technique of execution of the main parkour elements. Цель: обосновать и разработать методику специальной физической подготовки учащихся старших классов к выполнению элементов паркура и экспериментально проверить ее эффективность.Материалы и методы: исследование проводилось на базе ООШ № 84 г. Харьков. В качестве исследуемых были ребята 15-17 лет в количестве 10 человек - контрольная группа и 10 - экспериментальная. Методы исследования - теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы; педагогические наблюдения; видеозапись; биомеханический анализ; беседы со специалистами; педагогический эксперимент; математико-статистические методы обработки материалов исследований.Результаты: в экспериментальной группе установлено достоверное улучшение техники выполнения балансировки с 3,5 до эксперимента до 6,3 баллов после эксперимента (p <0,05) значительное увеличение баллов за технику выполнения прыжков, в том числе прыжка на стену с хватом руками за ее край, прыжка в приземление в кувырок и прыжка через препятствие соответственно с 2,9, 4,2 и 4,6 балла в начале эксперимента до 5,9, 6,7 и 7,8 баллов после эксперимента (p <0,05) достоверно значимое улучшение результатов бега по стене с 3,2 баллов в начале эксперимента до 6,7 после (p <0,05).Выводы: разработаны специальные комплексы упражнений, направленные на развитие и совершенствование скоростных способностей в паркуре и осуществлена экспериментальная проверка эффективности разработанной методики. Доказано, что использование в процессе физического воспитания старшеклассников, специальных комплексов упражнений, направленных на развитие скоростно-силовых и координационных способностей паркуристов, способствует значительному повышению уровня техники выполнения основных элементов паркура. Мета: обґрунтувати й розробити методику спеціальної фізичної підготовки учнів старших класів до виконання елементів паркуру та експериментально перевірити її ефективність.Матеріали і методи: дослідження проводилося на базі ЗОШ № 84 м. Харків. У якості досліджуваних були хлопці 15-17 років у кількості 10 осіб — контрольна група та 10 осіб — експериментальна. Методи дослідження —теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; відеозапис; біомеханічний аналіз; бесіди з фахівцями; педагогічний експеримент; математико-статистичні методи обробки матеріалів досліджень.Результати: в експериментальній групі встановлено вірогідне покращення техніки виконання балансування з 3,5 до експерименту до 6,3 балів після експерименту (p<0,05); значне збільшення балів за техніку виконання стрибків, зокрема стрибка на стіну з хватом руками за її край, стрибка у приземлення в перекид та стрибка через перешкоду відповідно з 2,9, 4,2 та 4,6 балів на початку експерименту до 5,9, 6,7 та 7,8 балів після експерименту (p<0,05); вірогідно значуще покращення результатів бігу по стіні з 3,2 балів на початку експерименту до 6,7 після (p<0,05).Висновки: розроблено спеціальні комплекси вправ, спрямовані на розвиток і удосконалення цих здібностей в паркурі та здійснено експериментальну перевірку ефективності розробленої методики. Доведено, що використання в процесі фізичного виховання старшокласників, спеціальних комплексів вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових і координаційних здібностей паркуристів, сприяє значному підвищенню рівня техніки виконання основних елементів паркуру.
Особливості функціональної і рухової підготовленості студентів вищих навчальних закладів
Get PDFThe objective is to determine the age peculiarities of higher education students’ functional and motor preparedness.Materials and methods. The participants in the study were male students of the 1st year (n = 98), 2nd year (n = 69), 3rd year (n = 56), 4th year (n = 32), and 5th year (n = 46) of training.The following research methods were used to solve the tasks set within the study: analysis of scientific literature, pedagogical observation, pedagogical testing; the index method and biomedical methods. The pedagogical methods were used to study the peculiarities of the functional state of the organism and the motor abilities in higher education students of the 1st-5th years of trtaining; methods of mathematical statistics were used to processing the data.Results. The first and second-year students demonstrated statistically reliable dynamics in the indicators of their functional and motor preparedness. Thus, at the age of 19, the students show a decrease in the Ruffier index (9.7 – “good heart”), the static equilibrium (12 sec. – “satisfactory”), and the standing long jump (Р <0.05). The breath-holding indicators and the speed-strength abilities (running 100 m) and the strength of hand muscles remain unchanged. At the age of 20, the students show a significant deterioration in the results of Gench’s test (31 sec.) and Romberg’s test (3.9 sec.), (P <0.05). The recorded results of the Ruffie index, timed inspiratory capacity, speed-strength abilities, and strength demonstrated no change. At the age of 20-21, significant changes happen to the indicators of the cardiovascular system and breath-holding. The speed-strength abilities, the strength of hand muscles remain unchanged. At the age of 21-22 (4th and 5th year), all the indicators show no change.Conclusions. At the age ranging between 18 and 22, the Ruffle index shows an increase in the number of students whose diovascular system state indicator is assessed as “good” and a decrease in the number of students whose result by this indicator is assessed as “bad”. The level of motor abilities development varies statistically unreliably. Цель: определить возрастные особенности функциональной и двигательной подготовленности студентов 1–5-го курсов.Материалы и методы. В исследовании приняли участие мужчины 1-го курса (n = 98), 2-го курса (n = 69), 3-го курса (n = 56), 4-го курса (n = 32), 5-го курса (n = 46). Для решения задач были применены следующие методы исследования: анализ научной литературы, педагогические исследования, педагогические наблюдения, педагогическое тестирование, метод индексов и медико-биологические методы. Педагогические методы использованы для изучения особенностей функционального состояния организма и двигательных способностей у студентов 1–5-го курсов высших заведений, для обработки данных – методы математической статистики.Результаты. У студентов 1–2-го курсов наблюдается статистическая достоверность динамики по показателям. Так, в 19 лет улучшается индекс Руфье (9,7 – «хорошее сердце»), статистическое равновесие (12 с – «удовлетворительно»), прыжок в длину с места (Р < 0,05). Показатели задержки дыхания, скоростно-силовых способностей (бег 100 м) и сила мышц рук не меняются. В 20 лет наблюдается значительное ухудшение результатов проб Генчи (31 с) и Ромберга (3,9 с), (Р < 0,05). Зарегистрированные результаты индекса Руфье, задержки дыхания на вдохе, скоростно-силовых способностей, силы – без изменений. В 20–21 год происходят существенные изменения по показателям сердечно-сосудистой системы, задержки дыхания. Это свидетельствует, что с возрастом у мужчин наблюдается четкая тенденция к ухудшению индекса Руфье (12,6 – «удовлетворительно»). Скоростно-силовые способности, сила мышц рук не меняются. В 21–22 года (4–5-й курсы) по всем показателям изменений не наблюдается.Выводы. В 19 лет у мужчин наблюдается улучшение показателей сердечной и дыхательной систем организма, статического равновесия, скоростно-силовых способностей.В возрастном диапазоне 18-22 лет по показателям индекса Руфье наблюдается увеличением количества студентов, имеющих показатель состояния сердечно-сосудистой системы с оценкой «хорошо» и уменьшение количества студентов с результатом оценки «плохо». Уровень развития двигательных способностей меняется статистически недостоверно. Мета дослідження: визначити вікові особливості функціональної і рухової підготовленості студентів вищих навчальних закладів.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь чоловіки 1-го курсу (n = 98), 2-го курсу (n = 69), 3-го курсу (n = 56), 4-го курсу (n = 32), 5-го курсу (n = 46). Для вирішення завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування; метод індексів та медико-біологічні методи. Педагогічні методи використані для вивчення особливостей функціонального стану організму та рухових здібностей у студентів 1–5-го курсів вищих навчальних закладів; для обробки даних – методи математичної статистики.Результати. У студентів 1–2-го курсів спостерігається статистично достовірна динаміка показників функціональної і рухової підготовленості. Так, у 19 років знижується індекс Руф’є (9,7 – «добре серце»), статична рівновага (12 с – «задовільно»), стрибок у довжину з місця (Р<0,05). Показники затримки дихання, швидкісно-силові здібності (біг 100 м) і сила м’язів рук не змінюються. У 20 років спостерігається значне погіршення результатів проб Генчі (31 с) та Ромберга (3,9 с), (Р<0,05). Зареєстровані результати індексу Руф’є, затримки дихання на вдиху, швидкісно-силових здібностей, сили – без змін. У 20–21 рік відбуваються істотні зміни за показниками серцево-судинної системи, затримки дихання. Це свідчить, що з віком у чоловіків простежується чітка тенденція до погіршення індексу Руф’є (12,6 – «задовільно»). Швидкісно-силові здібності, сила м’язів рук не змінюються. У 21–22 роки (4–5-й курси) не спостерігається змін за всіма показниками.Висновки. У віковому діапазоні 18-22 років за показниками індексу Руф’є спостерігається збільшенням кількості студентів, які мають показник стану серцево-судинної системи з оцінкою «добре» і зменшення кількості студентів з результатом оцінювання «погано». Рівень розвитку рухових здібностей змінюється статистично недостовірно.Ключові слова: чоловіки; функціональний стан; рухові здібності.
Характеристика впливу ігрових засобів на динаміку розвитку сили у дівчаток молодшого шкільного віку
Get PDFThe research objective is to analyze the effect of game means on the dynamics of strength development in the second-, third- and fourth-grade girls.Materials and methods: the participants in the study were 104 schoolgirls: 32 – second-graders, 32 – third-graders, and 40 – fourth-graders. To achieve the tasks set, the research used the following methods: theoretical analysis and summary of scientific and methodological literature, method of control testing, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.Results: the results of the analysis of variance in correlating the data indicate to what degree various game modes influence the development of strength abilities in the second-, third- and fourth-grade girls. The study observed the strongest effect of the factor in the second-grade girls in the second group – 88.7%, fourth group – 90%, sixth group – 85.4%, and eighth group – 76.4%. The third-grade girls demonstrated the strongest effect of the factor in the eighth group – 82.7%. The fourth-grade girls showed the strongest effect of the motion mode in the sixth group – 74.8% and in the eighth group – 69.7%.Conclusions: It is advisory to use small loads and bodyweight exercises when developing strength abilities in junior girls. Games are performed at a quick and moderate pace. Games should be diverse to involve different muscle groups. The number of games can vary from four to eight depending on the level of physical development and physical preparedness of the schoolers. Цель: проанализировать влияние игровых средств на динамику развития силовых способностей девочек 2-4 классов.Материалы и методы: в исследовании приняли участие 104 ученицы 32 - 2 классов, 32 - 3 классов, 40 - 4 классов. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, метод контрольных испытаний, педагогический эксперимент, методы математической статистики.Результаты: результаты дисперсионного анализа при корреляции данных свидетельствуют о степени влияния различных режимов работы игрового характера на развитие силовых способностей у девочек 2-4 классов. У девочек 2-х классов наибольшее влияние фактора наблюдался во 2-й - 88,7%, 4-й - 90%, 6-й - 85,4% и 8-й - 76,4% группах. У девочек 3-х классов наибольшее влияние фактора проявился в 8 группе - 82,7%. У девочек 4-х классов степень влияния двигательного режима была найбольшая в 6-й - 74,8% и 8-й - 69,7% группах.Выводы: рекомендуется в процессе развития силовых способностей девочек младшего школьного возраста использовать малые отягощения и упражнения с отягощением собственной массы тела. Игры выполняются в быстром и умеренном темпе. Игры должны быть разнообразными, чтобы привлекать к работе различные группы мышц. Количество игр может быть от 4 до 8 в зависимости от уровня физического развития и физической подготовленности учащихся.Мета: проаналізувати вплив ігрових засобів на динаміку розвитку силових здібностей дівчаток 2—4 класів.Матеріали і методи: у дослідженні прийняли участь 104 учениці: 32 — 2 класів, 32 — 3 класів, 40 — 4 класів. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, метод контрольних випробувань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.Результати: результати дисперсійного аналізу при кореляції даних свідчать про ступінь впливу різних режимів роботи ігрового характеру на розвиток силових здібностей у дівчаток 2—4 класів. У дівчаток 2-х класів найбільший вплив фактору спостерігався в 2-й — 88,7%, 4-й — 90%, 6-й — 85,4% і 8-й — 76,4% групах. У дівчаток 3-х класів найбільший вплив фактору проявився у 8 групі — 82,7%. У дівчаток 4-х класів ступінь впливу рухового режиму була найбільша у 6-й — 74,8% і 8-й — 69,7% групах.Висновки: рекомендується у процесі розвитку силових здібностей дівчаток молодшого шкільного віку використовувати малі обтяження і вправи з обтяженням власної маси тіла. Ігри виконуються в швидкому і помірному темпі. Ігри повинні бути різноманітними, щоб залучати до роботи різні групи м’язів. Кількість ігор може бути від 4 до 8 в залежності від рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості учнів
Корекція морфофункціонального стану студентів спеціальних медичних груп із офтальмологічними захворюваннями у процесі реалізації експериментальної технології контролю
Get PDFThe objective is to analyze the dynamics of the morphofunctional condition parameters in students with ophthalmologic diseases in special medical groups under the influence of the experimental control technology in physical education of students in these groups. Materials and methods: the participants in the experiment were 40 students (equal numbers of boys and girls) with ophthalmologic diseases of functional nature. The study used the methods of empirical level: pedagogical experiment, pedagogical testing: methods of registering morphofunctional condition parameters, functional tests, medical and biological tests, methods of mathematical statistics for processing and interpretation of the experimental study results.Results: The study has determined the effectiveness of the experimental control technology in terms of health condition correction in students with ophthalmologic diseases.It has determined the effectiveness of permanent control during physical culture classes as the main means of information support of the management process in physical education of students with ophthalmologic diseases in special medical groups.Conclusions. The systematization and generalization of the whole complex of the final data of the conducted experiment confirm the advantage of the control technology implementation in physical education of students with ophthalmologic diseases in special medical groups. Цель исследования – проанализировать динамику параметров морфофункционального состояния студентов СМГ с офтальмологическими заболеваниями под влиянием экспериментальной технологии контроля в физическом воспитании студентов этих групп.Материалы и методы. Использованы методики эмпирического уровня: педагогический эксперимент, педагогическое тестирование: методы регистрации параметров морфофункционального состояния, функциональные пробы и медико-биологические тесты, методы математической статистики для обработки и интерпретации результатов экспериментального исследования. В эксперименте принимали участие 40 студентов (в равном количестве девушек и юношей) с офтальмологическими заболеваниями функционального характера.Результаты. Анализ результатов педагогического эксперимента по проверке эффективности разработанной технологии со студентами с офтальмологическими заболеваниями позволил установить, что эта технология способствовала положительной коррекции состояния их здоровья. Совокупность установленных изменений обусловила достоверное повышение уровня соматического здоровья студентов ЭГ. В общем, все те качественные изменения, которые произошли в состоянии исследуемых параметров морфофункционального состояния, обусловили достоверное увеличение уровня соматического здоровья студентов ЭГ обоих полов, числовые значения которого от границы значений «низкий» выросли до значений «ниже среднего» (78,1 %) и «средний» (21,9%).В КГ уровень соматического здоровья на срок окончания эксперимента был значительно ниже, общая качественная оценка здоровья не изменилась и осталась на прежнем низком уровне, несмотря на то, что общая сумма баллов несколько увеличилась.Таким образом, определена эффективность перманентного контроля в процессе занятий физической культурой в качестве основного средства информационного обеспечения процесса управления в физическом воспитании студентов СМГ с офтальмологическими заболеваниями.Выводы. Систематизация и обобщение всего комплекса итоговых данных проведенного эксперимента свидетельствует в пользу внедренной технологии контроля в физическом воспитании студентов СМГ с офтальмологическими заболеваниями.Мета: проаналізувати динаміку параметрів морфофункціонального стану студентів СМГ із офтальмологічними захворюваннями під впливом експериментальної технології контролю у фізичному вихованні студентів цих груп.Матеріали і методи: в експерименті приймали участь 40 студентів (у рівній кількості дівчат та хлопців) із офтальмологічними захворюваннями, які мають функціональний характер. Використано методики емпіричного рівня: педагогічний експеримент, педагогічне тестування: методи реєстрації параметрів морфофункціонального стану, функціональні проби та медико-біологічні тести, методи математичної статистики для опрацювання та інтерпретації результатів експериментального дослідження. Результати: встановлена ефективність експериментальної технології контролю в корекції стану здоров’я студентів із офтальмологічними захворюваннями. Визначено ефективність перманентного контролю у процесі занять фізичною культурою як основного засобу інформаційного забезпечення процесу керування у фізичному вихованні студентів СМГ із офтальмологічними захворюваннями.Висновки. Систематизація та узагальнення усього комплексу підсумкових даних проведеного експерименту свідчить на користь упровадженої технології контролю у фізичному вихованні студентів СМГ із офтальмологічними захворюваннями.