Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Формування рухових навичок: оптимізація режиму навчання хлопців 14 років
No full textThe study objective is to substantiate the modes of alternation of physical exercises and rest intervals in the process of teaching series of tasks aimed at motor skills development in boys aged 14 years.
Materials and methods. The participants in the study were 40 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To achieve the objective set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, methods of mathematical experiment planning.
Results. The results of the analysis of variance and regression models show that the optimal mode of performing series of training tasks is within the range of 6-12 exercise repetitions with rest intervals of 60-120 seconds. In the proposed matrix of factorial design, the selected step of factor variation is sufficient to study the impact of different modes of physical exercises on the effectiveness of teaching children and adolescents.
Conclusions. A 22 type experiment made it possible to examine the multifactorial structure of the process of teaching boys aged 14, using the program of algorithmic instructions, to specify the optimal balance between factors for their use when teaching physical exercises during physical education classes.
The best options for teaching series of tasks to boys aged 14 during physical education classes are: series 1 — 12 repetitions, rest interval of 120 s; series 2 — 12 repetitions, rest interval of 60 s; series 3 — 6 repetitions, rest interval of 60 s; series 4 — 12 repetitions, rest interval of 60 s; series 5 — 12 repetitions, rest interval of 120 s; series 6 — 6 repetitions, rest interval of 60 s.Цель исследования — обосновать режимы чередования выполнения физических упражнений и интервалов отдыха в процессе обучения серий заданий направленных на формирование двигательных навыков у ребят 14 лет.
Материалы и методы. Участниками исследования были 40 мальчиков в возрасте 14 лет. Дети и их родители были полностью информированы обо всех особенностях исследования и согласились принять участие в эксперименте. Для достижения поставленной цели были использованы следующие методы исследования: изучение и анализ научной и методической литературы; педагогическое наблюдение, хронометрирование выполнения учебных заданий; педагогический эксперимент, методы математической статистики, методы математического планирования эксперимента.
Результаты. Результаты дисперсионного анализа и регрессионных моделей свидетельствуют, что в диапазоне 6-12 повторений упражнения с интервалами отдыха 60-120 с находится оптимальный режим выполнения серий учебных задач. В предлагаемой матрицы плана факторного эксперимента выбран шаг варьирования факторов является достаточным для изучения влияния различных режимов выполнения физических упражнений на эффективность обучения детей и подростков.
Выводы. Эксперимент типа 22 предоставил возможность исследовать многофакторную структуру процесса обучения ребят 14 лет по программе алгоритмических предписаний, уточнить оптимальные соотношения факторов для их использования в период обучения физических упражнений на уроках физической культуры.
Оптимальными вариантами условий обучения сериям задач хлопцив14 лет на уроках физической культуры являются: 1 серия — 12 повторений, интервал отдыха 120 с; 2 серия — 12 повторений, интервал отдыха 60 с; 3 серия — 6 повторений, интервал отдыха 60 с; 4 серия — 12 повторений, интервал отдыха 60 с; 5 серия — 12 повторений, интервал отдыха 120 с; 6 серия — 6 повторений, интервал отдыха 60 с.Мета дослідження — обгрунтувати режими чергування виконання фізичних вправ та інтервалів відпочинку у процесі навчання серій завдань спрямованих на формування рухових навичок у хлопців 14 років.
Матеріали і методи. Учасниками дослідження були 40 хлопчиків у віці 14 років. Діти та їхні батьки були повністю поінформовані про всі особливості дослідження та погодилися взяти участь в експерименті. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: вивчення та аналіз наукової та методичної літератури; педагогічне спостереження, хронометраж виконання навчальних завдань; педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту.
Результати. Результати дисперсійного аналізу та регресійних моделей свідчать, що в діапазоні 6-12 повторень вправи з інтервалами відпочинку 60-120 с знаходиться оптимальний режим виконання серій навчальних завдань. У запропонованій матриці плану факторного експерименту вибраний крок варіювання факторів є достатнім для вивчення впливу різних режимів виконання фізичних вправ на ефективність навчання дітей і підлітків.
Висновки. Експеримент типу 22 надав змогу дослідити багатофакторну структуру процесу навчання хлопців 14 років за програмою алгоритмічних розпоряджень, уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період навчання фізичних вправ під час уроків фізичної культури.
Оптимальними варіантами умов навчання серіям завдань хлопців 14 років на уроках фізичної культури є: 1 серія — 12 повторень, інтервал відпочинку 120 с; 2 серія — 12 повторень, інтервал відпочинку 60 с; 3 серія — 6 повторень, інтервал відпочинку 60 с; 4 серія — 12 повторень, інтервал відпочинку 60 с; 5 серія — 12 повторень, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія — 6 повторень, інтервал відпочинку 60 с
Порівняльна характеристика техніки виконання стартів у спортивному плаванні та швидкісному плаванні в ластах
Get PDFThe study purpose was to determine time characteristics of the start phases: “jump” and “flight” performed by highly-skilled swimmers in competitive swimming and finswimming during the start from the starting block.
Materials and methods. The participants of the pedagogical study were 8 competitive swimming female athletes, 7 – bifin swimming athletes, 4 – monofin swimmers. The swimmers were highly-skilled: among them were three international masters of sport, thirteen masters of sport of Ukraine, and three candidate masters of sport. The study recorded the following indicators: motor reaction time, horizontal flight speed (in different sections); flight acceleration (in different sections).
Results. The difference in horizontal speed in the first section is not statistically significant (p > 0.05). The bifin swimming athletes show higher speed in sections 2 and 4; in section 3, higher speed is shown by the monofin swimmers (p < 0.001). The bifin swimmers show higher results in flight acceleration in sections 1, 2 and 4; in section 3, higher acceleration is shown by the monofin swimmers (p < 0.001).
Conclusions. For comparative analysis of the starting technique, it is advisable to use such indicators as motor reaction time, horizontal flight speed, flight acceleration, and flight trajectory indicators as the main criteria.
The study found that the time of motor reaction in competitive swimming is the shortest and it is the longest in monofin swimming. The athletes show the highest horizontal flight speed in section 3, the highest acceleration in section 2. The monofin swimming athletes show the highest acceleration in section 3. The second discriminant function with the emphasis on the most informative variables can be used to select the most rational starting technique in finswimming.Цель исследования – определить временные характеристики выполнения фаз старта «отталкивание» и «полет» во время старта пловцами высокой квалификации в спортивном плавании и скоростном плавании в ластах со стартовой тумбы.
Материалы и методы. В педагогическом исследовании приняли участие 8 спортсменок спортивного плавания, 7 – плавание в биластах, 4 – плавание в моноластах. Пловцы были высокой квалификации: среди них три мастера спорта международного класса, тринадцать мастеров спорта Украины и три кандидата в мастера спорта. В исследовании регистрировались следующие показатели: время двигательной реакции, горизонтальная скорость полета (на разных участках), ускорение в полете (на разных участках).
Результаты. Разница в горизонтальной скорости на первом участке статистически не достоверна (p > 0,05). Спортсменки плавания в биластах показывают более высокую скорость на участках 2 и 4, на участке 3 более высокую скорость показывают спортсменки плавания в моноластах (p < 0,001). Спортсменки плавания в биластах показывают более высокие результаты в ускорении в полете на 1, 2 и 4 участках, на участке 3 большее ускорение показывают спортсменки плавания в моноластах (p <0,001).
Выводы. Как критерии для проведения сравнительной характеристики техники выполнения стартов целесообразно использовать такие показатели, как время двигательной реакции, горизонтальная скорость полета, ускорение в полете, показатели траектории полета.
Определено, что время двигательной реакции в спортивном плавании есть наименьшее, а при плавании в моноластах – наибольшее. Наибольшую горизонтальную скорость полета спортсменки показывают на 3 участке, наибольшее ускорение на участке 2. Спортсменки плавания в моноластах показывают наибольшее ускорение на участке 3. Для выбора наиболее рациональной техники выполнения старта в плавании в ластах может быть использована вторая дискриминантная функция с акцентом на наиболее информативные переменные.Мета дослідження – визначення часових характеристик виконання фаз старту: «стрибок» та «політ» під час старту плавцями високої кваліфікації в спортивному плаванні та швидкісному плаванні в ластах зі стартової тумби.
Матеріали і методи. У педагогічному дослідженні прийняли участь 8 спортсменок спортивного плавання, 7 – плавання в біластах, 4 – плавання в моноластах. Плавці були високої кваліфікації: серед них три майстри спорту міжнародного класу, тринадцять майстрів спорту України та три кандидати в майстри спорту. У дослідженні реєструвалися наступні показники: час рухової реакції, горизонтальна швидкість польоту (на різних ділянках); прискорення в польоті (на різних ділянках).
Результати. Різниця в горизонтальній швидкості на першій ділянці статистично не достовірна (p > 0,05). Спортсменки плавання в біластах показують більш високу швидкість на ділянках 2 та 4, на ділянці 3 вищу швидкість показують спортсменки плавання в моноластах (p < 0,001). Спортсменки плавання в біластах показують більш високі результати у прискорення в польоті на 1, 2 та 4 ділянках, на ділянці 3 більше прискорення показують спортсменки плавання в моноластах (p < 0,001).
Висновки. Головними критеріями для проведення порівняльної характеристики техніки виконання стартів доцільно використовувати такі показники, як час рухової реакції, горизонтальна швидкість польоту, прискорення в польоті, показники траєкторії польоту. Визначено, що час рухової реакції в спортивному плаванні є найменший, а при плаванні в моноластах – найбільший. Найбільшу горизонтальну швидкість польоту спортсменки показують на 3 ділянці, найбільше прискорення на ділянці 2. Спортсменки плавання в моноластах показують найбільше прискорення на ділянці 3. Для вибору найбільш раціональної техніки виконання старту у плаванні в ластах може бути використана друга дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні
Взаємозв’язок між показниками максимальної аеробної швидкості та руховими вибухово-силовими здібностями у волейболі
No full textPurpose. This study aims to estimate the relevant maximum aerobic speed performance and its relationship with volleyball game motor power-explosive abilities. Shown in rugby and soccer science literature, maximal aerobic speed is considered as a critical factor for improving the athlete’s ability to recover from high-intensity and fatiguing actions.
Materials and methods. To achieve this goal, we categorised the motor abilities (vertical jump, spike approach, block jump, 20-meter sprint, T-Test (agility) and standing triple jump) results of 60 elite male players (age 23 ± 1.56 with playing experience up to 5 years in the Oran elite leagues). We based ourselves on their MAS results in two levels (+ or – 4 m/s) in 1200 m Shuttle Test as a valuable test to measure player maximal aerobic speed profile.
Results. Our results approved the performance level of maximal aerobic speed archived at up to 4 (m/s) as the enhanced level directly related to notable levels of players’ motor abilities studied in the present study.
Conclusions. Our protocol of maximum aerobic speed performance confirmed level 4 (m/s) as the relevant MAS level positively related to motor abilities components such as agility, balance, coordination, power, reaction, and speed, contrary to its lows.Цель исследования – оценить соответствующие показатели максимальной аэробной скорости и их связь с двигательными взрывными силовыми способностями в волейболе. Данные научной литературы по регби и футболу позволили считать максимальную аэробную скорость решающим фактором для улучшения способности спортсмена восстанавливаться после высокоинтенсивных и изнурительных тренировок.
Материалы и методы. Для достижения этой цели мы классифицировали результаты двигательных способностей (вертикальный прыжок, атакующий подход, блокирующий прыжок, 20-метровый спринт, Т-тест (ловкость) и тройной прыжок с места) 60 высококлассных игроков-мужчин (возраст 23 ± 1.56 с опытом игры в 5 лет в элитных лигах Орана). Анализировались их показатели максимальной аэробной скорости на двух уровнях (+ или – 4 м/c) в тесте «Челночный бег 1200 м», который является эффективным тестом для измерения максимальной аэробной скорости игрока.
Результаты. Наши результаты подтвердили, что уровень максимальной аэробной скорости до 4 (м/с) является высоким уровнем, непосредственно связанным со значительными уровнями двигательных способностей игроков, рассмотренных в этом исследовании.
Выводы. Наш протокол показателей максимальной аэробной скорости подтвердил уровень 4 (м/с) как соответствующий уровень максимальной аэробной скорости, положительно связан с такими компонентами двигательных способностей как ловкость, равновесие, координация, сила, реакция и скорость, в отличии от низших уровней.Мета дослідження – оцінити відповідні показники максимальної аеробної швидкості та їх зв’язок з руховоми вибухово-силовими здібностями у волейболі. Дані наукової літератури з регбі та футболу дозволили вважати максимальну аеробну швидкість вирішальним фактором для покращення здатності спортсмена відновлюватися після високоінтенсивних та виснажливих тренувань.
Матеріали і методи. Для досягнення цієї мети ми класифікували результати рухових здібностей (вертикальний стрибок, атакуючий підхід, блокуючий стрибок, 20-метровий спринт, Т-тест (спритність) та потрійний стрибок з місця) 60 висококласних гравців-чоловіків (вік 23 ± 1.56 з досвідом гри до 5 років у елітних лігах Орану). Аналізувалися їх показники максимальної аеробної швидкості на двох рівнях (+ або – 4 м/c) у тесті «Човниковий біг 1200 м», який є ефективним тестом для вимірювання максимальної аеробної швидкості гравця.
Результати. Наші результати підтвердили, що рівень максимальної аеробної швидкості до 4 (м/с) є високим рівнем, безпосередньо пов’язаним зі значними рівнями рухових здібностей гравців, розглянутих у цьому дослідженні.
Висновки. Наш протокол показників максимальної аеробної швидкості підтвердив рівень 4 (м/с) як відповідний рівень максимальної аеробної швидкості, позитивно пов’язаний з такими компонентами рухових здібностей як спритність, рівновага, координація, сила, реакція та швидкість, на відміну від нижчих рівнів
Рухові здібності: особливості впливу занять волейболом на координаційну підготовленість дівчат 15 років
Get PDFThe research purpose is to study the level of coordination abilities development of girls aged 15 and to determine its effects on the quality of performance of the basic volleyball-specific techniques.
Materials and methods. To achieve the purpose set, the following methods were used: analysis and generalization of data of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. The confirmatory experiment revealed an insufficient level of coordination abilities in the girls aged 15. In the process of comprehensive control of coordination preparedness of the girls aged 15, the study observed statistically significant changes of all indicators in both groups (p < 0.05). The experimental group shows a tendency for greater improvement of results. It is worth noting a significant increase in the performance indicators of typical game exercises suggested by the subject-centered physical education curriculum.
Conclusions. The presented results of the comprehensive pedagogical testing of coordination abilities of the girls aged 15 can be further used as a basis for developing experimental programs aimed at optimizing physical education for high school students.Цель исследования — изучить уровень развития координационных способностей девушек 15 лет и определить его влияние на качество выполнения основных игровых приемов, специфических для волейбола.
Материалы и методы. Для решения поставленных задач были применены следующие методы: анализ и обобщение данных научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования.
Результаты. Констатирующий эксперимент выявил недостаточный уровень координационных способностей у девушек 15 лет. В процессе комплексного контроля координационной подготовленности девушек 15 лет установлены статистически достоверные изменения по всем показателям в обеих группах (р < 0,05). Наблюдается тенденция к большему улучшению результатов в экспериментальной группе. Обращает внимание, значительный прирост показателей выполнения типичных для игровой деятельности упражнений, предложенных учебной программой по физической культуре профильного уровня.
Выводы. Приведенные результаты комплексного педагогического тестирования координационных способностей девушек 15 лет можно в дальнейшем использовать как основу для разработки экспериментальных программ, направленных на оптимизацию процесса физического воспитания учащихся старших классов.Мета дослідження — вивчити рівень розвитку координаційних здібностей дівчат 15 років та визначити його вплив на якість виконання основних ігрових прийомів, специфічних для волейболу.
Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати. Констатуючий експеримент виявив недостатній рівень координаційних здібностей у дівчат 15 років. У процесі комплексного контролю координаційної підготовленості дівчат 15 років встановлені статистично достовірні зміни за всіма показниками в обох групах (р < 0,05). Спостерігається тенденція до більшого покращення результатів в експериментальній групі. Спостерігається значний приріст показників виконання типових для ігрової діяльності вправ, запропонованих навчальною програмою з фізичної культури профільного рівня.
Висновки. Наведені результати комплексного педагогічного тестування координаційних здібностей дівчат 15 років можна в подальшому використати як основу для розробки експериментальних програм, що спрямовані на оптимізацію процесу фізичного виховання учнів старших класів
Порівняльна характеристика функціональної і рухової підготовленості хлопців 13–14 років
Get PDFThe study objective was to determine the possibility of recognizing the state of functional and motor preparedness of boys aged 13–14, using multidimensional statistical methods.
Materials and methods. The study involved boys aged 13 years (n = 10), 14 years (n = 10) studying at the Pisochyn Collegium. To solve the tasks set, the study relied on the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. There are statistically significant differences in the preparedness of the boys aged 13 and 14 years in test 4 “Serkin’s test, phase 2” and test 15 “Evaluation of perception of motion strength parameters, 1/3”. The boys aged 14 show better results. In tests 1–3, 5, 9–14, 16–17, the boys aged 14 tend to improve their results. The results indicate that discriminant analysis allows to recognize the state of functional and motor preparedness of the boys aged 13–14, using test results and to classify the school students by motor activity. For practical application of discriminant analysis results, unstandardized canonical discriminant function coefficients are used. The probability of a case belonging to the predicted group is calculated based on substitution of values of variables for the corresponding case into the discriminant function. A comparison of the obtained results with centroid values makes it possible to determine the group the result belongs to.
Conclusions. Discriminant function structure coefficients are most closely related to variables that characterize functional preparedness (test 4 “Serkin’s test, phase 2”), coordination and strength preparedness (test 15 “Evaluation of perception of motion strength parameters, 1/3”, test 9 “Bent-arm hang”, test 10 “Standing long jump”). The division of boys into groups by functional and motor preparedness is carried out on the basis of unstandardized coefficients.Цель исследования — определить возможность распознавания состояния развития функциональной и двигательной подготовленности ребят 13–14 лет на основе методологии многомерных статистик.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 13 лет (n = 10), 14 лет (n = 10), которые учатся в Песочинском коллегиуме. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования.
Результаты. Статистически достоверные различия в подготовке ребят 13 и 14 лет наблюдаются в тесте № 4 «Проба Серкина, 2 фаза» и тесте № 15 «Оценка восприятия силовых параметров движений, 1/3». Ребята 14 лет показывают лучшие результаты. В тестах №№ 1–3, 5, 9–14, 16–17 наблюдается тенденция к улучшению результатов тестирования у ребят 14 лет. Результаты свидетельствуют, что дискриминантный анализ позволяет распознать состояние функциональной и двигательной подготовленности ребят 13–14 лет по результатам тестирования и классифицировать учащихся по двигательной активностью. Для практического применения результатов дискриминантного анализа используются нестандартизированные коэффициенты канонической дискриминантной функции. Вероятность того, что некоторый случай относится к прогнозируемой группе рассчитывается на основе подстановки в дискриминантную функцию значений набора переменных, которые соответствуют данному случаю. Сравнение полученных результатов с величиной центроидов дает возможность определить группу к которой относится результат.
Выводы. Структурные коэффициенты дискриминантной функции наиболее существенно связана с переменными, которые характеризуют функциональную подготовленность (№ 4 «Проба Серкина, 2 фаза»), координационный и силовую подготовленность (№ 15 «Оценка восприятия силовых параметров движений, 1/3», № 9 «Вис на согнутых руках», № 10 «Прыжок в длину с места»). На основе нестандартизированных коэффициентов осуществляется распределение ребят на группы по функциональной и двигательной подготовленности.Мета дослідження — визначити можливість розпізнання стану розвитку функціональної і рухової підготовленості хлопців 13–14 років на основі методології багатовимірних статистик.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 13 років (n = 10), 14 років (n = 10), які навчаються у Пісочинському колегіумі. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати дослідження. Для практичного застосування результатів дискримінантного аналізу використовуються нестандартизовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції. Ймовірність того, що деякий випадок належить до прогнозованої групи розраховується на основі підстановки у дискримінантну функцію значень набору змінних, які відповідають данному випадку. Порівняння отриманних результатів з величиною центроїдів дає можливість визначити групу до якої відноситься результат.
Висновки. Структурні коефіцієнти дискримінантної функції найбільш суттєво зв’язана зі змінними, які характеризують функціональну підготовленість (№ 4 «Проба Серкіна, 2 фаза»), координаційну і силову підготовленість (№ 15 «Оцінка сприйняття силових параметрів рухів, 1/3», № 9 «Вис на зігнутих руках», № 10 «Стрибок у довжину з місця»). На основі нестандартизованих коефіцієнтів здійснюється розподіл хлопців на групи за функціональною і руховою підготовленістю
Характеристика рухової та функціональної підготовленості хлопців 4-5 класів сільської малокомплектної школи
Get PDFThe study purpose was to determine the dynamics of motor and functional fitness of 4th-5th grade boys of a rural underfilled school during the school year.
Materials and methods. The study participants were boys of 4th grade (n = 9) and 5th grade (n = 5). During parent-teacher meetings, the children and their parents were informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The study used the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. On average, the 4th grade boys’ results are 10.8 times better in push-ups (p < 0.05); 5.3 times better in pull-ups (p < 0.05); 15.3 s better in bent-arm hang (p < 0.05). By the results of other motor tests, the differences between average values are statistically non-significant (p > 0.05).
Conclusions. The general level of the pupils’ functional and motor fitness is sufficient. There are statistically significant differences between the 4th and 5th grade boys in push-ups, pull-ups, bent-arm hang, Stange test, Serkin test (p < 0.05). By the results of other tests, the differences between average values are statistically non-significant (p > 0.05).Цель исследования — определить динамику двигательной и функциональной подготовленности учеников 4-5 класса малокомплектной сельской школы в течение учебного года.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 4 (n = 9) и 5 (n = 5) класса. Дети и их родители были осведомлены на классных родительских собраниях обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. В исследовании были применены следующие методы: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования.
Результаты. Ребята 4 класса показывают лучшие результаты в сгибании и разгибании рук в упоре лежа в среднем на 10,8 раз (p < 0,05); сгибании и разгибании рук в висе в среднем на 5,3 раз (p < 0,05); висе на согнутых руках в среднем на 15,3 с (p < 0,05). По результатам других двигательных тестов различия между средними значениями статистически недостоверны (p > 0,05).
Выводы. Общий уровень функциональной и двигательной подготовленности учащихся имеет достаточный уровень. Статистически достоверные различия между ребятами 4 и 5 классов наблюдаются в сгибании и разгибании рук в упоре лежа, сгибании и разгибании рук в висе, висе на согнутых руках, пробах Штанге, Серкина (p < 0,05). По результатам других тестов различия между средними значениями статистически недостоверны (p > 0,05).Мета дослідження – визначити динаміку рухової та функціональної підготовленості учнів 4-5 класів малокомплектної сільської школи упродовж навчального року.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 4 (n = 9) і 5 (n = 5) класів. Діти та їхні батьки були інформовані на класних батьківських зборах про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. У дослідженні були застосовані наступні методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати. Хлопці 4 класу показують кращі результати у згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи в середньому на 10,8 раз (p < 0,05); згинанні і розгинанні рук у висі в середньому на 5,3 раз (p < 0,05); висі на зігнутих руках в середньому на 15,3 с (p < 0,05). За результатами інших рухових тестів розбіжності між середніми значеннями статистично недостовірні (p > 0,05).
Висновки. Загальний рівень функціональної та рухової підготовленості учнів має достатній рівень. Статистично достовірні розбіжності між хлопцями 4 і 5 класів спостерігаються у згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи, згинанні і розгинанні рук у висі, висі на зігнутих руках, пробах Штанге, Серкіна (p < 0,05). За результатами інших тестів розбіжності між середніми значеннями статистично недостовірні (p > 0,05).  
Дискретно-неперервний підхід та термінологія: характеристика енергоінформаційної взаємодії
Get PDFThe objective is to study definitions that describe energy-information interactions under a discrete-continuous approach to the model of person.
Materials and methods. The research used the general scientific methodology of systems analysis. According to it, a scientific and theoretical study does not consider relatively independent components separately, but in a combination, in a system with others. A systems approach made it possible to reveal integrative, systematic features and qualitative characteristics absent in individual elements forming the system. To define the terminology that describes energy-information interactions, the research used a discrete-continuous approach. The research object was the existence of appropriate terminology that meets the requirements of modern science.
Results. The paper presents a model describing a person in the form of a discrete-continuous system, with the focus on energy aspects and information technology. Information technology systemizes knowledge representation, creates logical and computational tools for establishing regularities from primary information arrays, constructs information systems. The research clarified the following terms: infotomation is obtaining information knowledge on the layer-by-layer structure of the study object organization; information indicators are natural indicators transformed into a normalized relative form, according to the natural indicator position on the scale of its change. The form makes it possible to obtain an information evaluation of the system state by this indicator; information model is an information knowledge in a formula or algorithmic form.
Conclusions. The research studied the definitions that describe energy-information interactions for the systems of material points and continuous medium.Цель: в рамках дискретно-непрерывного подхода к модели человека рассмотреть определения характеризующие энергоинформационные взаимодействия.
Материалы и методы. В работе использована общенаучная методология системного анализа. Суть ее в том, что в научно-теоретическом исследовании относительно самостоятельные компоненты рассматриваются не изолированно, а во взаимосвязи, в системе с другими. Системный подход позволил выявить интегративные, системные признаки и качественные характеристики, которые отсутствуют в отдельных элементах, формирующих систему. Для определения терминологии характеризующий энергоинформационные взаимодействия был использован дискретно-непрерывный подход. Исследовалось наличие терминологии, соответствующей требованиям современной науки.
Результаты. В статье рассматривается модель, описывающая человека в виде дискретно-непрерывной системы, при этом основной акцент направлен на энергетические аспекты и информационные технологии. Информационные технологии – это систематизация представления знаний, создание логических и вычислительных средств для решения задач установления закономерностей первичных информационных массивов, построение информационных систем. Уточнены следующие термины: инфотомування – получение информационного знания о послойной структуре организации объекта исследования; информационные показатели – натурные показатели, преобразованные в соответствующие положения натурного показателя на шкале его изменения в нормированную относительную форму, которая позволяет получить информационную оценку состояния системы по этому показателю; информационная модель – информационное знание в алгоритмическом или формульном виде.
Выводы: рассмотрены определения, характеризующие процесс энергоинформационного взаимодействия для систем материальных точек и сплошной среды.Мета: в рамках дискретно-неперервного підходу до моделі людини розглянути визначення, які характеризують енергоінформаційні взаємодії.
Матеріали і методи. Використана загальнонаукова методологія системного аналізу. Суть її в тому, що в науково-теоретичному дослідженні відносно самостійні компоненти розглядаються не ізольовано, а у взаємозв’язку, в системі з іншими. Системний підхід дозволив виявити інтегративні, системні ознаки і якісні характеристики, які відсутні в окремих елементах, що формують систему. Для визначення термінології що характеризує енергоінформаційні взаємодії був використаний дискретно-неперервний підхід. Досліджувалася наявність термінології, що відповідає вимогам сучасної науки.
Результати. В статті розглядається модель що описує людину у вигляді дискретно-неперервної системи при цьому основний акцент скерований на енергетичні аспекти та інформаційні технології. Інформаційні технології – це систематизація подання знань, створення логічних та обчислювальних засобів для вирішення завдань встановлення закономірностей з первинних інформаційних масивів, побудова інформаційних систем. Уточнені такі терміни: інфотомування – одержання інформаційного знання про пошарову структуру організації об’єкта дослідження; інформаційні показники – натурні показники, перетворені у відповідні до положення натурного показника на шкалі його зміни в нормовану відносну форму, яка дає можливості одержати інформаційну оцінку стану системи за цим показником; інформаційна модель – інформаційне знання у алгоритмічному або формульному вигляді.
Висновки: розглянуто визначення, що характеризують процес енергоінформаційної взаємодії для систем матеріальних точок та суцільного середовища
Методика навчання, що використовується у початковій освіті для підвищення ефективності занять з фізичної культури
No full textThe objective is to demonstrate the importance of games that involve movement and of applicative pathways planning for making the class of physical education and sports in primary education more effective.
Materials and methods. The participants in the research were 52 pupils (males: n=28 and females: n=24). The experiment was carried out between November 2016 and May 2017, at Andrei Mureşanu High School in Brasov county. In order to optimize physical education classes, we used dynamic games and applicative pathways throughout the research and within the instructive and educational process.
Results. The average of the results of the final tests highlighted statistically significant differences compared to the initial test, for all students taking part in the experiment, with a materiality threshold of p<0.05.
Conclusions. The experiment showed that the final scores achieved by the experimental group were much higher compared to the initial test.
The use of movement games and applicative pathways led to an increased attractiveness of physical education classes, as the pupils took more pleasure in taking part in the teaching process.
During the physical education class, teachers should use as many dynamic games as possible, as well as applicative pathways, routes etc., taking into account the positive effects that these factors have on the attractiveness of the teaching process. It is also important to take into consideration children’s physical and psychological characteristics when organizing these activities.Цель: показать важность подвижных игр и планирования аппликативных стратегий для повышения эффективности занятий по физической культуре и спорту в начальном образовании.
Материалы и методы: в исследовании принимали участие 52 ученика: мальчики (n=28), девочки (n=24). Эксперимент проводился в период с ноября 2016 по май 2017 года в средней школе имени Андрея Мурешана в графстве Брашов. Для оптимизации занятий по физической культуре в течение исследования и в рамках учебного и образовательного процесса использовались динамические игры и аппликативные стратегии.
Результаты: средние результаты конечных тестов осветили статистически значимые различия по сравнению с начальным тестом у всех учеников, участвовавших в эксперименте, с порогом существенности р<0,05.
Выводы: эксперимент показал, что конечные результаты, полученные экспериментальной группой, были намного выше по сравнению с исходным тестом.
Использование подвижных игр и аппликативных стратегий привело к повышению привлекательности занятий по физической культуре, поскольку ученики получали больше удовольствия от участия в учебном процессе.
При проведении занятий по физической культуре учителям следует использовать как можно больше динамических игр, аппликативных стратегий и т.д., принимая во внимание положительное влияние этих факторов на привлекательность учебного процесса. Также следует указать, что эти виды активности должны быть организованы с учетом физических и психологических характеристик детей.Мета: продемонструвати важливість рухливих ігор та планування аплікативних стратегій для підвищення ефективності занять з фізичної культури та спорту у початковій освіті.
Матеріали та методи: у дослідженні брали участь 52 учня: хлопці (n=28), дівчата (n=24). Експеримент проводився у період з листопада 2016 року по травень 2017 року в середній школі імені Андрія Мурешану у графстві Брашов. Для оптимізації занять з фізичної культури протягом дослідження та у рамках навчального й освітнього процесу використовувалися динамічні ігри та аплікативні стратегії.
Результати: середні результати кінцевих тестів висвітлили статистично значущі відмінності у порівнянні з початковим тестом в усіх учнів, які брали участь в експерименті, з порогом суттєвості р<0,05.
Висновки: експеримент показав, що кінцеві результати, отримані експериментальною групою, були набагато вищими порівняно з початковим тестом.
Використання рухливих ігор та аплікативних стратегій призвело до підвищення привабливості занять з фізичної культури, оскільки учні отримували більше задоволення від участі у навчальному процесі.
Під час проведення занять з фізичної культури вчителям слід використовувати якомога більше динамічних ігор, аплікативних стратегій тощо, беручи до уваги позитивний вплив цих факторів на привабливість навчального процесу. Також слід вказати, що ці види активності мають бути організовані з урахуванням фізичних та психологічних характеристик дітей
Силові здібності: характеристика розвитку у дівчат середнього шкільного віку
Get PDFThe study objective is to determine the dynamics of strength preparedness of middle school girls.
Materials and methods. The participants in the study were 6th grade girls (n=20), 7th grade girls (n = 27), 8th grade girls (n = 30). The study used analysis and collation of scientific and methodological literature, pedagogical testing and methods of mathematical statistics for processing research results. The IBM SPSS 23 statistical analysis software was used to process the study materials. The study calculated the following parameters: arithmetic mean of the value (X); standard square deviation (s), mean difference. The probability of difference in statistical indicators was estimated using the Student’s t-test.
Results. The analysis of the test results of the 6th-7th grade girls showed statistically significant differences in the set of tests (p<0.05). For the 7th grade girls, the largest increase was observed in the strength indicators of shoulder muscles, abdominal and back muscles, strength indurance of leg muscles. For the 6th-8th grade girls, statistically significant differences were observed in the strength and strength endurance indicators of shoulder muscles, abdominal and back muscles, leg muscles, speed qualities (p<0.05). The study did not observe any statistically significant differences in the set of tests (p>0.05) for the 7th-8th grade girls, there was only an increase in the strength endurance indicators of leg and back muscles. Statistically significant differences were observed in the frequency of arm movements test (p<0.001).
Conclusions. The girls of middle school age demonstrate a positive dynamics in the development of motor preparedness. The largest increase is observed in the strength and strength endurance indicators of shoulder, abdominal, back, and leg muscles.Цель исследования: определить динамику силовой подготовленности девочек среднего школьного возраста.
Материал и методы. В исследовании приняли участие девочки 6 класса (n=20), 7 класса (n=27), 8 класса (n=30). В работе использованы анализ и обобщение данных научной и методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа - IBM SPSS 23. Вычислялись следующие параметры: среднее арифметическое значение величины (X); стандартное квадратическое отклонение (s). Оценка достоверности разницы статистических показателей проводилась по t-критерию Стьюдента.
Результаты. Анализ результатов тестирования девочек 6 и 7 классов показал, что статистически достоверные различия наблюдаются по комплексу тестов (p <0,05), наиболее у девочек 7 класса увеличиваются силовые показатели мышц плечевого пояса, мышц живота и спины, силовой выносливости мышц ног. У девочек 6 и 8 классов наблюдаются статистически достоверные различия по показателям силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц живота и спины, мышц ног, скоростных качеств (p <0,05). У девочек 7-8 классов статистически достоверных различий по комплексу тестов не наблюдается (p> 0,05), растут только показатели силовой выносливости мышц ног и спины. Статистически достоверные различия наблюдаются в тесте на частоту движений руки (p <0,001).
Выводы. У девочек среднего школьного возраста наблюдается положительная динамика развития двигательной подготовленности. Наиболее увеличиваются показатели силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц живота и спины, мышц ног.Мета дослідження: визначити динаміку силової підготовленості дівчат середнього шкільного віку.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчата 6 класу (n=20), 7 класу (n=27), 8 класу (n=30). У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу – IBM SPSS 23. Обчислювались такі параметри: середнє арифметичне значення величини (X); стандартне квадратичне відхилення (s). Оцінка вірогідності різниці статистичних показників проводилась за t-критерієм Стьюдента.
Результати. Аналіз результатів тестування дівчат 6 і 7 класів показав, що статистично достовірні розбіжності спостерігаються за комплексом тестів (p<0,05), найбільш у дівчат 7 класу зростають силові показники м’язів плечового поясу, м’язів черева і спини, силової витривалості м’язів ніг. У дівчат 6 і 8 класів спостерігаються статистично достовірні розбіжності за показниками сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева і спини, м’язів ніг, швидкісних якостей (p<0,05). У дівчат 7 і 8 класів статистично достовірних розбіжностей за комплексом тестів не спостерігається (p>0,05), зростають лише показники силової витривалості м’язів ніг та спини. Статистично достовірні розбіжності спостерігаються у тесті на частоту рухів руки (p<0,001).
Висновки. У дівчат середнього шкільного віку спостерігається позитивна динаміка розвитку рухової підготовленості. Найбільш зростають показники сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева і спини, м’язів ніг
Особливості розвитку пластики рухів юних гімнастів
No full textThe purpose of this study was to substantiate and create a technique for the development of movement plastique in gymnastics at the initial training stage and experimentally verify its effectiveness.
Materials and methods. The study participants were 28 boys aged 6-7 engaged in gymnastics (14 – control group and 14 – experimental group). To achieve the purpose set, the study used the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing and methods of mathematical statistics.
Results. The use of a special technique that includes exercises developing expressive movements, exercises of classical and parterre choreography, rhythmic gymnastics and elementary dance exercises at the initial training stage in gymnastics improved the development level of movement plastique and its individual components, in particular the amplitude and dynamism (at p<0.05), the accuracy and the degree of using accompanying movements (at p<0.001). The study revealed strong and average correlations between the individual indicators and movement plastique in general.
Conclusion. The study defined the criteria and modern requirements for gymnasts’ movement plastique, as well as its individual indicators: amplitude, accuracy, degree of using accompanying movements, and dynamism. The study created a technique for the development of movement plastique in young gymnasts and experimentally proved its effectiveness.Цель исследования – обосновать и разработать методику развития пластики движений в спортивной гимнастике на этапе начальной подготовки и экспериментально проверить ее эффективность.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 28 мальчиков 6-7 лет, занимающихся спортивной гимнастикой (14 – контрольная и 14 – экспериментальная группа). Для решения поставленных задач были использованы следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики
Результаты исследования. Использование на начальном этапе подготовки в спортивной гимнастике специальной методики, которая включает упражнения для формирования выразительного движения, упражнения классической и партерной хореографии, ритмической гимнастики и элементарные танцевальные упражнения, способствовало повышению уровня развития пластики движений и отдельных ее компонентов, в частности амплитуды и динамизма (при p<0,05) и точности и степени использования сопровождающих движений (при p<0,001). Выявлены сильные и средние корреляционные связи между отдельными показателями и пластикой движений в целом.
Выводы. Определены критерии и современные требования к пластике движений гимнастов, а также отдельным ее показателям: амплитуде, точности, степени использования сопровождающих движений и динамике. Разработана методика развития пластики движений юных гимнастов и экспериментально доказана ее эффективность. Мета дослідження – обґрунтувати й розробити методику розвитку пластики рухів в спортивній гімнастиці на етапі початкової підготовки та експериментально перевірити її ефективність.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 28 хлопчиків 6-7 років, що займалися спортивною гімнастикою (14 – контрольна та 14 – експериментальна група). Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики
Результати дослідження. Використання на початковому етапі підготовки в спортивній гімнастиці спеціальної методики, яка включає вправи для формування виразного руху, вправи класичної й партерної хореографії, ритмічної гімнастики та елементарні танцювальні вправи, сприяло підвищенню рівня розвитку пластики рухів й окремих її компонентів, зокрема амплітуди й динамізму (при p<0,05) та точності й ступеню використання супроводжуючих рухів (при p<0,001). Виявлено сильні й середні кореляційні зв’язки між окремими показниками та пластикою рухів вцілому.
Висновки. Визначено критерії та сучасні вимоги до пластики рухів гімнастів, а також окремих її показників: амплітуди, точності, ступеня використання супроводжуючих рухів та динамізму. Розроблено методику розвитку пластики рухів юних гімнастів та експериментально доведено її ефективність