Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Інноваційна інтенсифікація тестового контролю силової витривалості у фізичному вихованні студентів з хронічніми захворюваннями
No full textThe study objective is to substantiate and implement modern information-communication technologies (ICT) means for improving the testing of strength endurance of hands and upper body of students with chronic diseases in physical education.
Materials and methods. To solve the research tasks used the methods of comparing and contrasting are used and analysis, synthesis, abstraction, formalization and technical modelling.
Results. The result of a scientific search aimed at integrating ICT into test control of strength endurance of students with chronic diseases is a device of capacitive sensor testing. The designed capacitive touch tester is based on a combination of modern nanotechnology and microprocessor systems, including smart phone’s, tablets, etc. It is a constructive solution for electronic measuring systems of spatial position of objects based on capacitive sensor devices.
Conclusions. The effectiveness of using the designed device in testing students’ of strength endurance of hands and upper body is achieved through the ease of use and compactness of the device, student-friendly testing procedure and the efficiency and reliability of control.Цель исследования — обоснование и реализация современных электронных технологических средств для совершенствования тестирования силовой выносливости рук и верхней части туловища студентов с хроническими заболеваниями.
Материалы и методы. Для решения задач исследования использовано методы сравнения анализа, синтеза, абстракции, формализации и технического моделирования.
Результаты. По результатам научного поиска, направленного на интеграцию ИКТ в тестовый контроль силовой выносливости студентов с хроническими заболеваниями, представлено устройство сенсорного тестирования. Разработаный емкостный сенсорный прибор тестирования базируется на сочетании современных нанотехнологий и микропроцессорных систем, включая смартфоны, планшеты и т.п.. Конструктивным решением устройства являются электронные измерительные системы пространственного положения объектов на базе емкостных сенсорных устройств.
Выводы. Эффективность использования разработанного устройства для тестирования силовой выносливости рук и верхней части туловища студентов с хроническими заболеваниями достигается за счет простоты использования и компактности устройства, удобной для студентов процедуры тестирования, а также эффективности и надежности результатов контроля.Мета дослідження — обґрунтування та реалізація сучасних електронних технологічних засобів для вдосконалення тестування силової витривалості рук і верхньої частини тулуба студентів спеціальних медичних груп.
Матеріали та методи. Для вирішення завдань дослідження використано методи порівняння аналізу, синтезу, абстракції, формалізації і технічного моделювання.
Результати. За результатами наукового пошуку, спрямованого на інтеграцію ІКТ в тестовий контроль силової витривалості студентів з хронічними захворюваннями, представлено пристрій сенсорного тестування. Сконструйований ємнісний сенсорний пристрій тестування базується на поєднання сучасних нанотехнологій та мікропроцесорних систем, зокрема, смартфонів, планшетних комп’ютерів тощо. Конструктивним рішенням пристрою є електронні вимірювальні системи просторового положення об’єктів на базі ємнісних сенсорних пристроїв.
Висновки. Ефективність використання розробленого пристрою для тестування силової витривалості рук і верхньої частини тулуба студентів з хронічними захворюваннями досягається за рахунок простоти використання і компактності пристрою, зручної для студентів процедури тестування, а також ефективності і надійності результатів контролю
Порівняльна характеристика рухової та функціональної підготовленості хлопців 7–9 класів малокоплектної сільської школи
Get PDFThe study purpose is to determine the age-related peculiarities of motor and functional preparedness of boys studying at a rural underfilled school.
Materials and methods. The study participants were boys of 7thgrade (n = 8), 8thgrade (n = 7), and 9thgrade (n = 6). To achieve the purpose set, the study used the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results. The test program consisted of the well-known tests: “Shuttlerun4×9 m”,“Arms’ bending and straightening in a lying position”, “Arms’ bending and straightening in a hanging position”, “Bent-arm hang”, “Standing long jump”, “Evaluation of movement time parameters(running time 5, 10 and 15 seconds)”.“Stange’stest”, “Genci’stest”,and“Serkin’stest”were used toevaluate the functional state.
Results. The analysis of motor preparedness of the 7th-9thgrade boys of a rural school showed that the 7th-graders are less physically fit compared to the 8th- and 9th-graders. The 8th-9thgrade boys show the best results in almost all the tests. There are statistically significant differences between the boys in tests characterizing strength preparedness. According to the results of functional preparedness, the 7th-9thgrade boys show high results in “Stange’stest” and“Serkin’stest”1 and 3.The 8thand 9thgrade boys have the same functional states of respiratory and circulatory functions.
Conclusions.The boys show a high dynamics of functional state of respiratory and circulatory functions, as well as of strength preparedness. The 8thand 9thgrade boys statistically significantly differ in the indicators of motor coordination and speed strength. By the results of other tests, the difference in preparedness is not statistically significant.
Regression equations (unstandardized canonical discriminant function coefficients) allow to calculate schoolboys’ level of preparedness. A comparison of the obtained result with centroid values makes it possible to divide schoolboys into groups by their level of preparedness. A classification of boys by the level of motor preparedness is possible based on relative strength, motor control ability, and general coordination tests.Цель исследования – определить возрастные особенности двигательной и функциональной подготовленности ребят малокомплектной сельской школы.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 7 (n = 8), 8 (n = 7) и 9 (n = 6) классов. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. В программу тестирования вошли общеизвестные тесты: челночный бег 4х9 м, сгибание и разгибание рук в упоре лежа, сгибание и разгибание рук в висе, вис на согнутых руках, прыжок в длину с места, оценка временных параметров движения (время бега 5, 10 и 15 с ). Для оценки функционального состояния были использованы пробы Штанге, Генчи и Серкина.
Результаты. Анализ двигательной подготовленности ребят сельской школы 7–9-х классов показал, что ребята 7 класса менее подготовлены по сравнению с 8 и 9 классами. Ребята 8 и 9 класса показывают лучшие результаты практически по всем тестам. Статистически достоверные различия между ребятами наблюдаются в тестах, характеризующих собственно силовую подготовленность. По результатам функциональной подготовленности ребята 7–9 классов показывают высокие результаты в пробах Штанге и пробах Серкина 1 и 3. У ребят 8 и 9 классов функциональное состояние функции дыхания и кровообращения одинаково.
Выводы. У ребят наблюдается высокая динамика функционального состояния функции дыхания и кровообращения, а также развития собственно силовой подготовленности. Ребята 8 и 9 классов отличаются статистически достоверно по показателям координации движений и скоростной силы, по результатам других тестов разница в подготовленности статистически не достоверна.
На основе уравнений регрессии (ненормированные коэффициенты канонической дискриминантной функции) возможен расчет уровня подготовленности школьников. Сравнение полученного результата со значением центроидов дает возможность разделить школьников на группы по уровню подготовленности. Классификация ребят по уровню двигательной подготовленности возможна на основе тестирования относительной силы, способности к управлению движениями и общей координации.Мета дослідження — визначити вікові особливливості рухової та функціональної підготовленості хлопців малокомплектної сільської школи.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 7 (n = 8), 8 (n = 7) і 9 (n = 6) класів. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. У програму тестування увійшли загальновідомі тести: човниковий біг 4×9м, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, згинання і розгинання рук у висі, вис на зігнутих руках, стрибок у довжину з місця, оцінка часових параметрів руху (час бігу 5, 10 та 15 с. ). Для оцінки функціонального стану були використані проби Штанге, Генчі і Серкіна.
Результати. Аналіз рухової підготовленості хлопців сільської школи 7–9-х класів показав, що хлопці 7 класу є менш підготовлені порівняно з 8 і 9 класом. Хлопці 8 і 9 класу показують кращі результати практично за всіма тестами. Статистично достовірні розбіжності між хлопцями спостерігаються у тестах, які характеризують власне силову підготовленість. За результатами функціональної підготовленості хлопці 7–9 класів показують високі результати у пробах Штанге та пробах Серкіна 1 і 3. У хлопців 8 і 9 класів функціональний стан функції дихання і кровообігу однаковий.
Висновки. У хлопців спостерігається висока динаміка функціонального стану функції дихання і кровообігу, а також розвитку власне силової підготовленості. Хлопці 8 і 9 класів відрізняються статистично достовірно за показниками координації рухів і швидкісної сили, за результатами інших тестів різниця у підготовленості статистично не достовірна. На основі рівнянь регресії (ненормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції) можливий розрахунок рівня підготовленості школярів. Порівняння отриманого результату зі значенням центроїдів дає можливість розділити школярів на групи за рівнем підготовленості. Класифікація хлопців за рівнем рухової підготовленості можлива на основі тестування відносної сили, здібності до управління рухами і загальної координації
Силові здібності: оцінка термінового тренувального ефекту силових навантажень у дівчаток 7 років
No full textThe study purpose was to experimentally substantiate technological approaches to estimating training effects of strength loads in girls aged 7 years.
Materials and methods. The study participants were girls aged 7 years (n = 40). The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, theoretical and empirical methods were used: analysis and generalization of scientific and methodological literature; modeling, pedagogical observation and experiment, methods of mathematical experiment planning (2k type FFE).
Results. The study results show that in the proposed matrix of the 22 type full factorial experiment design, the chosen step of variation of factors is sufficient to study the influence of different modes of strength exercises on the dynamics of ITE in girls aged 7 years.
Conclusions. At station 1 (exercises to strengthen arms and shoulders), the ITE in girls aged 7 is most influenced by the interaction between the number of repetitions in a set and the rest interval (x1x2) – 83%, the number of repetitions in a set (x1) – 15%; at station 2 (exercises to strengthen abdominal muscles), it is most influenced by the number of repetitions in a set (x1) – 48.5%, the rest interval (х2) – 48.5%; at station 3 (exercises to strengthen back muscles) – by the rest interval (x2) – 82%; at station 4 (exercises to strengthen leg muscles) – by the rest interval (x2) – 92%. At stations 1–3, to strengthen the ITE, it is necessary to increase the number of repetitions in a set and the duration of the rest interval, at station 4, it is necessary to increase the number of repetitions in a set and to reduce the duration of the rest interval.Цель исследования — экспериментально обосновать технологические подходы к оценке тренировочных эффектов силовых нагрузок у девочек семи лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие девочки 7 лет (n = 40). Дети и их родители были осведомлены обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. Для решения задач исследования использовались теоретические и эмпирические методы: анализ и обобщение научно-методической литературы; моделирование, педагогические наблюдения и эксперимент, методы математического планирования эксперимента (ПФЭ типа 2k).
Результаты. Результаты исследования свидетельствуют, что в предложенной матрицы плана полного факторного эксперимента типа 22 выбранный шаг варьирования факторов является достаточным для изучения влияния различных режимов выполнения силовых упражнений на динамику СТЭ у девочек 7 лет.
Выводы. Наибольшее влияние на СТЭ у девочек 7 лет имеет на 1 станции (упражнения для развития силы рук и плечевого пояса) взаимодействие количества повторений в подходе и интервала отдыха (х1х2) — 83%, количество повторений в подходе (х1) — 15%; на 2 станции (упражнения для развития силы мышц брюшного пресса) количество повторений в подходе (х1) — 48,5%, интервал отдыха (х2) — 48,5%; на 3 станции (упражнения для развития силы мышц спины) — интервал отдыха (х2) — 82%, на 4 станции (упражнения для развития силы мышц ног) — интервал отдыха (х2) — 92%. На 1–3 станциях для усиления СТЭ необходимо увеличить количество повторений в подходе и продолжительность интервала отдыха, на 4 станции — необходимо увеличить количество повторений в подходе и уменьшить продолжительность интервала отдыха.Мета дослідження — експериментально обґрунтувати технологічні підходи до оцінки тренувальних ефектів силових навантажень у дівчаток семи років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n = 40). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення завдань дослідження використовувалися теоретичні і емпіричні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; моделювання, педагогічні спостереження і експеримент, методи математичного планування експерименту (ПФЕ типу 2k).
Результати. Результати дослідження свідчать, що у запропонованій матриці плану повного факторного експерименту типа 22 вибраний крок варіювання факторів є достатнім для вивчення впливу різних режимів виконання силових вправ на динаміку ТТЕ у дівчаток 7 років.
Висновки. Найбільший вплив на ТТЕ у дівчаток 7 років має на 1 станції (вправи для розвитку сили рук і плечового поясу) взаємодія кількості повторень у підході й інтервалу відпочинку (х1х2) — 83%, кількість повторень у підході (х1) — 15%; на 2 станції (вправи для розвитку сили м’язів черевного пресу) кількість повторень у підході (х1) — 48,5%, інтервал відпочинку (х2) — 48,5%; на 3 станції (вправи для розвитку сили м’язів спини — інтервал відпочинку (х2) — 82%; на 4 станції — вправи для розвитку сили м’язів ніг) інтервал відпочинку (х2) — 92%. На 1–3 станціях для підсилення ТТЕ необхідно збільшити кількість повторень у підході й тривалість інтервалу відпочинку, на 4 станції — необхідно збільшити кількість повторень у підході й зменшити тривалість інтервалу відпочинку
Програма дослідження: моделювання процесу підготовки юних гімнастів
No full textThe study purpose was to substantiate theoretical and methodological grounds and the concept of a research program of the training process based on modeling of individual components of the young gymnasts’ training system.
Materials and methods. The study involved: 30 gymnasts – 3rd senior category, 30 gymnasts – 2nd senior category, 26 gymnasts – 1st senior category. Young gymnasts participating in the experiment received athletic titles from the 1st category to master of sports (1st c. – 18 persons, CMS – 15 persons, MS – 12), won competitions of different levels.
To substantiate the research program, the study used the following methods: modeling, systems approach, methods of theoretical analysis and generalization to reveal the essence, leading development trends of the young gymnasts’ training system and to define theoretical prerequisites and methodological approaches to its further improvement; pedagogical testing, methods of recording sensorimotor reactions, methods of recording the cardiovascular system state, observation and pedagogical experiment to determine young gymnasts’ model characteristics, modes of training loads; methods of mathematical analysis (logistic and asymptotic functions) to determine the regularities of allocating the means of primary focus during motor abilities development, teaching gymnastic exercises and training for competitions; mathematical methods of planning multifactorial experiments to study the regularities of motor abilities development, teaching process and training for competitions. The obtained experimental material was processed using statistical analysis software (SPSS 20).
Results. The developed conceptual approaches to determining the normative characteristics of training loads in the process of young gymnasts’ training include: analysis of the effects of different modes of training on a change in the functional state; determination of the optimal increase in the functional state indicators; calculation of a mode of training that can ensure the optimal increase in the indicators of young gymnasts’ functional state.
Conclusions. The developed research program makes it possible to define the regularities of motor abilities development, teaching gymnastic exercises and training for competitions; to obtain the models of young gymnasts’ training process. As a result of implementing the research program, the study substantiated factorial designs for studying the influence of modes of alternation of exercises and rest on the effectiveness of motor abilities development, motor skills formation, and the effectiveness of training young gymnasts for competitions. Цель исследования – обосновать теоретико-методические основы, концепцию программы исследования учебно-тренировочного процесса на основе моделирования отдельных компонентов системы подготовки юных гимнастов.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 30 гимнастов – III д.р., 30 гимнастов – II д.р., 26 гимнастов – I д.р. Юные гимнасты, принимавших участие в эксперименте, выполнили спортивные разряды от 1 до мастера спорта (1 р. – 18 чел., КМС – 15 чел.; мс – 12), становились победителями соревнований различного ранга.
Для обоснования программы исследования использованы следующие методы: моделирование, системный подход, методы теоретического анализа и обобщения для выявления сущности, ведущих тенденций развития системы подготовки юных гимнастов и определения теоретических предпосылок и методологических подходов дальнейшего усовершенствования; педагогическое тестирование, методы регистрации сенсомоторных реакций, методы регистрации состояния сердечно-сосудистой системы; наблюдение и педагогический эксперимент для определения модельных характеристик юных гимнастов, режимов тренировочных нагрузок; методы математического анализа (логистическая и асимптотическая функции) для определения закономерностей размещения средств преимущественной направленности в период развития двигательных способностей, обучения гимнастических упражнений и подготовки к соревнованиям; математические методы планирования многофакторных экспериментов для изучения закономерностей развития двигательных способностей, процесса обучения и подготовки к соревнованиям. Полученный экспериментальный материал подлежал статистической обработке с использованием пакетов прикладных программ статистической обработки данных (SPSS 20).
Результаты. Разработанные концептуальные подходы к определению нормативных характеристик тренировочных нагрузок в процессе подготовки юных гимнастов включают: анализ влияния различных режимов работы на изменение функционального состояния; определение оптимального шага прироста показателей функционального состояния, расчет режима работы, который обеспечивает оптимальный прирост показателей функционального состояния юных гимнастов.
Выводы. Разработана программа исследования позволяет определить закономерности процесса развития двигательных способностей, обучения гимнастических упражнений и подготовки к соревнованиям; получить модели процесса подготовки юных гимнастов. В результате реализации программы исследования обоснованы планы факторных экспериментов для изучения влияния режимов чередования упражнений и отдыха на эффективность развития двигательных способностей, формирование двигательных навыков у юных гимнастов и эффективность подготовки к соревнованиям.Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методичні засади, концепцію програми дослідження навчально-тренувального процесу на основі моделювання окремих компонентів системи підготовки юних гімнастів.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь: 30 гімнастів – III д.р., 30 гімнастів – II д.р., 26 гімнастів – I д.р. Юні гімнасти, які приймали участь в експерименті, виконали спортивні розряди від 1 до майстра спорту (1 р. – 18 чол., кмс – 15 чол.; мс – 12), ставали переможцями змагань різного рангу.
Для обґрунтування програми дослідження використано такі методи: моделювання, системний підхід, методи теоретичного аналізу та узагальнення для виявлення сутності, провідних тенденцій розвитку системи підготовки юних гімнастів та визначення теоретичних передумов і методологічних підходів її подальшого удосконалення; педагогічне тестування, методи реєстрації сенсомоторних реакцій, методи реєстрації стану серцево-судинної системи, спостереження і педагогічний експеримент для визначення модельних характеристик юних гімнастів, режимів тренувальних навантажень; методи математичного аналізу (логістична і асимптотична функції) для визначення закономірностей розміщення засобів переважної спрямованості у період розвитку рухових здібностей, навчання гімнастичних вправ і підготовки до змагань; математичні методи планування багатофакторних експериментів для вивчення закономірностей розвитку рухових здібностей, процесу навчання і підготовки до змагань. Отриманий експериментальний матеріал підлягав статистичній обробці з використанням пакетів прикладних програм статистичної обробки даних (SPSS 20).
Результати. Розроблені концептуальні підходи до визначення нормативних характеристик тренувальних навантажень в процесі підготовки юних гімнастів включають: аналіз впливу різних режимів роботи на зміну функціонального стану; визначення оптимального кроку приросту показників функціонального стану, розрахунок режиму роботи, який забезпечує оптимальний приріст показників функціонального стану юних гімнастів.
Висновки. Розроблена програма дослідження дозволяє визначити закономірності процесу розвитку рухових здібностей, навчання гімнастичних вправ і підготовки до змагань; отримати моделі процесу підготовки юних гімнастів. У результаті реалізації програми дослідження обґрунтовані плани факторних експериментів для вивчення впливу режимів чергування вправ і відпочинку на ефективність розвитку рухових здібностей, формування рухових навичок у юних гімнастів і ефективність підготовки до змагань
Порівняльна характеристика функціональної і рухової підготовленості студентів І-ІІ курсу коледжу
Get PDFThe study objective is to determine the possibility of recognizing the state of functional and motor preparedness of first- and second-year male college students, using multidimensional statistical methods.
Materials and methods. The study involved first-year (n = 10) and second-year (n = 10) male students of Novomoskovsk College of Dnipro State Agrarian and Economic University. To achieve the objective set, the study relied on the following research methods: analysis of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results.
Results. For practical application of discriminant analysis results, unstandardized canonical discriminant function coefficients are used. The probability of a case belonging to the predicted group is calculated based on substitution of values of variables for the corresponding case into the discriminant function. A comparison of the obtained results with centroid values makes it possible to determine the group the result belongs to.
Conclusions. Discriminant function structure coefficients are most closely related to variables that characterize functional preparedness (No. 3, 4, 5 “Serkin’s test”), coordination and strength preparedness (No. 15 “Evaluation of perception of motion strength parameters, 1/3”, No. 8 “Arms’ bending and straightening in a hanging position”, 9 “Bent-arm hang”, 10 “Standing long jump”). The division of boys into groups by functional and motor preparedness is carried out on the basis of unstandardized coefficients.Цель исследования — определить возможность распознавания состояния функциональной и двигательной подготовленности ребят I–II курсов колледжа на основе методологии многомерных статистик.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята I курса (n = 10), II курса (n = 10), которые учатся в Новомосковском колледже Днепровского государственного аграрно-экономического университета. Для решения поставленных задач были применены следующие методы исследования: анализ научно-методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования.
Результаты. Для практического применения результатов дискриминантного анализа используются нестандартизированные коэффициенты канонической дискриминантной функции. Вероятность того, что некоторый случай относится к прогнозируемой группе рассчитывается на основе подстановки в дискриминантные функцию значений набора переменных, которые соответствуют данному случаю. Сравнение полученных результатов с величиной центроидов дает возможность определить группу к которой относится результат.
Выводы. Структурные коэффициенты дискриминантной функции наиболее существенно связаны с переменными, которые характеризуют функциональную подготовленность (№ 3, 4, 5 «Проба Серкина»), координационную и силовую подготовленность (№ 15 «Оценка восприятия силовых параметров движений, 1/3», № 8 «Сгибание и разгибание рук в висе», 9 «Вис на согнутых руках», 10 «Прыжок в длину с места»). На основе нестандартизированных коэффициентов осуществляется распределение ребят на группы по уровню функциональной и двигательной подготовленности. Мета дослідження — визначити можливість розпізнання стану розвитку функціональної і рухової підготовленості хлопців I–II курсів коледжу на основі методології багатовимірних статистик.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці І курсу (n = 10), ІІ курсу (n = 10), які навчаються у Новомосковському коледжі Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.
Результати. Для практичного застосування результатів дискримінантного аналізу використовуються нестандартизовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції. Ймовірність того, що деякий випадок належить до прогнозованої групи розраховується на основі підстановки у дискримінантну функцію значень набору змінних, які відповідають даному випадку. Порівняння отриманих результатів з величиною центроїдів дає можливість визначити групу до якої відноситься результат.
Висновки. Структурні коефіцієнти дискримінантної функції найбільш суттєво зв’язані зі змінними, які характеризують функціональну підготовленість (№ 3, 4, 5 «Проба Серкіна»), координаційну і силову підготовленість (№ 15 «Оцінка сприйняття силових параметрів рухів, 1/3», № 8 «Згинання та розгинання рук у висі», № 9 «Вис на зігнутих руках», № 10 «Стрибок у довжину з місця»). На основі нестандартизованих коефіцієнтів здійснюється розподіл хлопців на групи за функціональною і руховою підготовленістю
Рухові здібності: розпізнання рівня розвитку у хлопців 12-14 років
No full textThe study objective is to determine the possibility of identifying the state of strength abilities development in boys aged 12-14, using the methodology of multidimensional statistics.
Materials and methods. The study involved boys: 12 (n =35), 13 (n = 36), 14 (n = 36) years old. The study used the following methods: analysis and collation of scientific and methodological literature, general scientific methods of theoretical level, such as analogy, analysis, synthesis, abstraction, induction, as well as general scientific methods of empirical level: observation, testing, experiment. The testing program included well-known tests.
Results. In identifying the state of motor abilities development in boys aged 12-14, the most important results were obtained in tests: 10 “Squats Test (two legs), quantity of times” (0.519), 9 “Trunk Lift Test, quantity of times” (0.497), 21 “Flamingo Balance Test - single leg balance test” (-0.496), 1 “Pull-Up / Chin Up Test (low crossbar), quantity of times” (0.428), 19 “Hand Tapping Test, sec.” (-0.427), 20 “Seated Forward Bend, cm” (-0.412), 5 “The subject lies in prone position, arms bent at the elbow 90 degrees - hold position in seconds” (0.408). These tests characterize the comprehensive development of motor abilities in boys aged 12-14.
In identifying the state of motor abilities development in boys aged 13-14, the most important results were obtained in tests: 8 “Decline Reverse Crunch on Bench, quantity of times” (-0.989), 11 “Single Leg Squat (SLS) Test - right leg, quantity of times” (0.965), 1 “Pull-Up / Chin Up Test (low crossbar), quantity of times” (0.676), №13 “Single Leg Squat (Pistol) - right leg” (0.682), 17 “Eurofit Sit Up Test (for 30 sec.), quantity of times” (0.454). These tests characterize the development level of relative and static leg strength, strength endurance of abdominal muscles, and dynamic strength of shoulder muscles.
Conclusions. A discriminant analysis made it possible to determine informative indicators for comprehensive control of motor abilities development in boys aged 12-14; to answer the question as to how significantly the states of motor abilities development in boys aged 12, 13 and 14 differ; what motor tests most substantially influence the differentiation of classes; what class the object belongs to based on the values of discriminant variables.
To identify the level of motor abilities development in boys aged 12-14 years, it is necessary to focus on the indicators of relative strength and strength endurance; in boys aged 13 and 14 years – on the indicators of strength endurance of abdominal muscles and endurance of leg muscles.Цель исследования — определить возможность распознавания состояния развития двигательных способностей у ребят 12-14 лет на основе методологии многомерных статистик.
Материалы и методы. В исследовании принимали участие ребята: 12 (n = 35), 13 (n = 36), 14 (n = 36) лет. В исследовании использовались следующие методы: анализ научно-методической литературы, общенаучные методы теоретического уровня, такие как аналогия, анализ, синтез, абстракция, индукция, а также общенаучные методы эмпирического уровня: наблюдение, тестирование, эксперимент. Программа тестирования включала известные тесты.
Результаты. В распознании состояния развития двигательных способностей у ребят 12-14 лет наибольший вклад имеют результаты в тестах: № 10 «Приседания на двух ногах, раз» (0,519), № 9 «Подъем туловища из положения лежа на животе, раз» (0,497), № 21 «Тест на равновесие «фламинго», количество попыток» (-0,496), №1 «Сгибание и разгибание рук в висе на низкой перекладине, раз» (0,428), № 19 «Тест на частоту движений руки, с» (- 0,427), № 20 «С положения сидя наклон туловища вперед, см» (-0,412), № 5 «Удержание в упоре лежа на согнутых руках, с» (0,408). Названные тесты характеризуют комплексное развитие двигательных способностей у ребят 12-14 лет.
В распознании состояния развития двигательных способностей у ребят 13-14 лет наибольший вклад имеют результаты в тестах: №8 «Подъем ног на скамье под углом, раз» (-0,989), №11 «Приседания на правой ноге, раз» (0,965), №1 «Сгибание и разгибание рук в висе на низкой перекладине, раз» (0,676), №13 «Удержание позы «пистолет» на правой ноге, с» (0,682), №17 «Подъем туловища из положения лежа за 30 с, раз» (0,454). Названные тесты характеризуют уровень развития относительной и статической силы ног, силовой выносливости мышц живота и динамической силы мышц плечевого пояса.
Выводы. Дискриминантный анализ позволил определить информативные показатели для сквозного контроля развития двигательных способностей у ребят 12-14 лет, дать ответ на вопрос насколько достоверно отличается состояние развития двигательных способностей у ребят 12, 13 и 14 лет, какие двигательные тесты наиболее существенно влияют на различия классов, к какому классу принадлежит объект на основе значений дискриминантных переменных.
Для распознавания уровня развития двигательных способностей у ребят 12-14 лет необходимо ориентироваться на показателях относительной силы и силовой выносливости; у ребят 13 и 14 лет — силовой выносливости мышц брюшного пресса и выносливости мышц ног.Мета дослідження — визначити можливість розпізнання стану розвитку рухових здібностей у хлопців 12-14 років на основі методології багатовимірних статистик.
Матеріали і методи. У дослідженні брали участь хлопці: 12 (n = 35), 13 (n = 36), 14 (n = 36) років. У дослідженні використовувались такі методи: аналіз науково-методичної літератури, загальнонаукові методи теоретичного рівня, такі як аналогія, аналіз, синтез, абстракція, індукція, а також загальнонаукові методи емпіричного рівня: спостереження, тестування, експеримент. Програма тестування включала відомі тести.
Результати. У розпізнанні стану розвитку рухових здібностей у хлопців 12-14 років найбільший вклад мають результати в тестах: № 10 «Присідання на двох ногах, раз» (0,519), № 9 «Піднімання тулуба із положення лежачи на череві, раз» (0,497), № 21 «Тест на рівновагу «фламінго», кількість спроб» (-0,496), №1 «Згинання і розгинання рук у висі на низькій перекладині, рази» (0,428), № 19 «Тест на частоту рухів руки, с» (-0,427), № 20 «Із положення сидячи нахил тулуба вперед, см» (-0,412), № 5 «Утримання в упорі лежачи на зігнутих руках, с» (0,408). Названі тести характеризують комплексний розвиток рухових здібностей у хлопців 12-14 років.
У розпізнанні стану розвитку рухових здібностей у хлопців 13-14 років найбільший вклад мають результати в тестах: №8 «Піднімання ніг на лаві під кутом, раз» (-0,989), №11 «Присідання на правій нозі, раз» (0,965), №1 «Згинання і розгинання рук у висі на низькій перекладині, рази» (0,676), №13 «Утримання пози «пістолет» на правій нозі, с» (0,682), №17 «Підйом тулуба із положення лежачи за 30 с, раз» (0,454). Названі тести характеризують рівень розвитку відносної і статичної сили ніг, силової витривалості м’язів черева та динамічної сили м’язів плечового поясу.
Висновки. Дискримінантний аналіз дозволив визначити інформативні показники для наскрізного контролю розвитку рухових здібностей у хлопців 12-14 років; дати відповідь на питання наскільки достовірно різниться стан розвитку рухових здібностей у хлопців 12, 13 і 14 років; які рухові тести найбільш суттєво впливають на розрізнення класів; до якого класу належить об’єкт на основі значень дискримінантних змінних.
Для розпізнання рівня розвитку рухових здібностей у хлопців 12-14 років необхідно орієнтуватися на показниках відносної сили та силової витривалості; у хлопців 13 і 14 років - силової витривалості м’язів брюшного преса та витривалості м’язів ніг
Показники техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменів у стрільбі з пневматичної гвинтівки
Get PDFThe purpose of the study was to define informative indicators of technical and tactical actions of qualified rifle shooting athletes.
Materials and methods. The study involved MSU (number of athletes n = 10), CMSU (number of athletes n = 9). To solve the tasks set, the following research methods were used: analysis and generalization of scientific and methodological literature, pedagogical observation. Pedagogical observation was used to study the peculiarities of technical and tactical indicators of qualified athletes, as well as their motor abilities; methods of mathematical statistics were used to process the experimental data.
Results. A detailed analysis of competitive activity made it possible to determine that the shot phases “Aiming”, “Shot execution – active shot”, “Preparation for the shot” are informative indicators of technical and tactical actions of qualified rifle shooting athletes. The study determined time parameters of the phases during competitive activity. The difference between the average indicators of the athletes with different sports qualifications is at the limit of 2.55 seconds, which suggests that the duration of the restorative processes of the shooter’s body affects the performance of each shot.
Conclusions. A detailed analysis of air rifle shooting among men during competitive activity allowed to determine the difference in technical and tactical fitness between the athletes with different sports qualifications of MSU and CMSU levels: “Aiming” – MSU 950.56 seconds, CMSU 1017.91 seconds; “Shot execution – active shot” – MSU 964.45 seconds, CMSU 952.36 seconds; “Preparation for the shot” – MSU 1678.66 seconds, CMSU 1855.19 seconds, “Total execution time” – MSU 3593.68 seconds, CMSU 3825.47 seconds.Цель исследования – определить информативные показатели технико-тактических действий квалифицированных спортсменов в пулевой стрельбе.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие спортсмены МСУ (количество спортсменов n = 10), КМСУ (количество спортсменов n = 9). Для решения поставленных задач были использованы следующие методы исследования: анализ и обобщение научно-методической литературы, педагогические наблюдения. Педагогические наблюдения использованы для изучения особенностей технико-тактических показателей квалифицированных спортсменов, а также их двигательных способностей; для обработки экспериментальных данных были применены методы математической статистики.
Результаты. Детальный анализ соревновательной деятельности позволил определить, что фазы выстрела «прицеливание», «выполнение выстрела – активный выстрел», «настройка на выстрел» являются информативными показателями технико-тактических действий квалифицированных спортсменов в пулевой стрельбе. Были определены в процессе исследования временные параметры выполнения фаз во время соревновательной деятельности. Разница между средними показателями спортсменов различной спортивной квалификации находится на грани 2,55 секунды и дает возможность утверждать, что продолжительность восстановительных процессов организма стрелков влияет на результативность каждого выстрела.
Выводы. Детальный анализ стрельбы из пневматической винтовки среди мужчин во время выполнения соревновательной деятельности позволил установить разницу в технико-тактической подготовленности между спортсменами разной спортивной квалификации уровня МСУ и КМСУ: «прицеливание» – МСУ 950,56 секунд, КМСУ 1017,91 секунд; «выполнение выстрела – активный выстрел» – МСУ 964,45 секунд, КМСУ 952,36 секунд; «настройка на выстрел» – МСУ 1678,66 секунд, КМСУ 1855,19 секунд; «общее время выполнения» – МСУ 3593,68 секунд, КМСУ 3825,47 секунд.Мета дослідження – визначити інформативні показники техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменів у кульовій стрільбі.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь спортсмени МСУ (кількість спортсменів n = 10), КМСУ (кількість спортсменів n = 9). Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні спостереження. Педагогічні спостереження використано для вивчення особливостей техніко-тактичних показників кваліфікованих спортсменів, а також їх рухових здібностей; для обробки експериментальних даних було застосовано методи математичної статистики.
Результати. Детальний аналіз змагальної діяльності дозволив визначити, що фази пострілу «прицілювання», «виконання пострілу – активний постріл», «налаштування на постріл» є інформативними показниками техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменів у кульовій стрільбі. Були визначені у процесі дослідження часові параметри виконання фаз під час змагальної діяльності. Різниця між середніми показниками спортсменів різної спортивної кваліфікації знаходиться на межі 2,55 секунди та дає можливість стверджувати, що тривалість відновлювальних процесів організму стрільців впливає на результативність кожного пострілу.
Висновки. Детальний аналіз стрільби з пневматичної гвинтівки серед чоловіків під час виконання змагальної діяльності дозволив встановити різницю в техніко-тактичній підготовленості між спортсменами різної спортивної кваліфікації рівня МСУ та КМСУ: «прицілювання» – МСУ 950,56 секунд, КМСУ 1017,91 секунд; «виконання пострілу – активний постріл» – МСУ 964,45 секунд, КМСУ 952,36 секунд; «налаштування на постріл» – МСУ 1678,66 секунд, КМСУ 1855,19 секунд, «загальний час виконання» – МСУ 3593,68 секунд, КМСУ 3825,47 секунд
Рухові здібності: особливості оцінки силових зусиль у хлопців 11–13 років
No full textThe purpose of the study is to determine the peculiarities of strength effort assessment in boys aged 11–13.
Materials and methods. The study participants were boys aged 11 years (n = 22), 12 years (n = 31), 13 years (n = 33). The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. The paper used methods of scientific literature analysis, testing, methods of mathematical statistics. The study assessed the right hand effort at 1/3, 1/2, 2/3 of the maximum. The assessment error was analyzed. To determine the peculiarities of strength effort assessment, the study used a t-test for paired observations and a t-test for independent samples.
Results. The analysis of the ability for strength effort assessment in the boys aged 11 and 13 showed that there are no statistically significant differences between the boys of this age. The boys demonstrate the best assessment of effort at 2/3 of the maximum. There are no statistically significant differences in the levels of development of the hand maximum strength (p > 0.05). The study has not found statistically significant differences in the levels of development of the ability for strength effort assessment in the boys aged 11–13 (p > 0.05). The boys of this age demonstrate the best assessment of effort at 2/3 of the maximum. A comparative analysis of the ability for strength effort assessment in the boys aged 12 and 13 did not reveal statistically significant differences (p > 0.05). The boys of this age demonstrate the best assessment of effort at 2/3 of the maximum. The boys aged 11–13 show the best assessment of effort reproduction at 2/3 of the maximum (p < 0.05). There is no statistically significant age-related dynamics in strength effort assessment in the boys aged 11–13. The correlation between the effort reproductions at 1/3, 1/2 and 2/3 of the maximum is not statistically significant.
Conclusions. In the process of physical education of boys aged 11–13, special attention should be paid to the development of motor control ability as the component of coordination training of schoolchildren.Цель исследования — определить особенности оценки силовых усилий в ребят 11–13 лет.
Материал и методы. В исследовании приняли участие ребята 11 лет (n = 22), 12 лет (n = 31), 13 лет (n = 33). Дети и их родители были осведомлены обо всех особенностях исследования и дали согласие на участие в эксперименте. В работе использованы методы анализа научной литературы, тестирование, методы математической статистики. Регистрировались усилия правой кисти 1/3, 1/2, 2/3 от максимального. Анализировалась погрешность в оценке. Для определения особенностей оценки силовых усилий был использован t-тест для парных наблюдений и t-тест Стьюдента для независимых выборок.
Результаты. Анализ уровня развития способности к оценке силовых усилий у ребят 11 и 13 лет обнаружил, что за всеми показателям не наблюдается статистически значимых различий между ребятами указанного возраста. Ребята лучше оценивают усилия 2/3 макимального. В уровне развития максимальной силы кисти статистически достоверных различий не наблюдается (p > 0,05). У ребят 11 и 13 лет статистически значимых различий в уровне развития способности к оценке силовых усилий не обнаружено (р > 0,05), ребята указанного возраста лучше оценивают усилия 2/3 от максимального. Сравнительный анализ уровня развития способности к оценке силовых усилий у ребят 12 и 13 лет не выявил статистически значимых различий (p > 0,05). Ребята указанного возраста лучше оценивают усилия 2/3 от максимального. Ребята 11–13 лет лучше оценивают воспроизведения усилия 2/3 от максимального (p < 0,05). Статистически достоверной возрастной динамики в оценке силовых усилий в ребят 11–13 лет не наблюдается. Взаимосвязь между воспроизведением усилия 1/3, 1/2 и 2/3 от максимального статистически не достоверна.
Выводы. В процессе физического воспитания ребят 11–13 лет необходимо акцентировать внимание на формирование способности к управлению движениями как компоненты координационной подготовки школьников.Мета дослідження — визначити особливості оцінки силових зусиль у хлопців 11–13 років.
Матеріал і методи. У дослідженні прийняли участь хлопців 11 років (n = 22), 12 років (n = 31), 13 років (n = 33). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. У роботі використані методи аналізу наукової літератури, тестування, методи математичної статистики. Реєструвалися зусилля правої кисті 1/3, 1/2, 2/3 від максимального. Аналізувалася похибка в оцінці. Для визначення особливостей оцінки силових зусиль був використаний t-тест для парних спостережень і t-тест Стьюдента для незалежних виборок.
Результати. Аналіз рівня розвитку здібності до оцінки силових зусиль у хлопців 11 і 13 років виявив, що за всими показниками не спостерігається статистично значущих відмінностей між хлопцями зазначеного віку. Хлопці найкраще оцінюють зусилля 2/3 від макимального. У рівні розвитку максимальної сили кисті статистично достовірних розбіжностей не спостерігається (p > 0,05). У хлопців 11 і 13 років статистично значущих розбіжностей у рівні розвитку здібності до оцінки силових зусиль не виявлено (р > 0,05), хлопці зазначеного віку краще оцінюють зусилля 2/3 від максимального. Порівняльний аналіз рівня розвитку здібності до оцінки силових зусиль у хлопців 12 і 13 років не виявив статистично значущих розбіжностей (p > 0,05). Хлопці зазначеного віку краще оцінюють зусилля 2/3 від максимального. Хлопці 11–13 років найкраще оцінюють відтворення зусилля 2/3 від максимального (p < 0,05). Статистично достовірної вікової динаміки в оцінці силових зусиль у хлопців 11–13 років не спостерігається. Взаємозв’язок між відтворенням зусилля 1/3, 1/2 та 2/3 від максимального статистично не достовірний.
Висновки. У процесі фізичного виховання хлопців 11–13 років необхідно акцентувати увагу на формування здібності до управління рухами як компоненти координаційної підготовки школярів
Дослідження системи технічної підготовки юних спортсменів
No full textThe study objective is the to investigate the dynamics of technical preparedness of basketball players at different stages of their training and the systems of time distribution for its preparation in young basketball players in the process of a long-term training.
Materials and methods.The analysis of the literature and the summarizing of the practical experience of basketball coaches and skills generalization. The existing programs and the system of training basketball players of all ages have been analyzed. Young basketball players aged 11-17 years have been tested.
Results.The study results have revealed that the effectiveness of the system of the long-term training of basketball players will improve significantly, if it is conducted taking into account a scientifically based strategy of age peculiarities of sportsmen and taking into consideration model characteristics at all stages of sport improvement.
Conclusions.The existing programs and training systems do not sufficiently take into account the importance of technical skills in basketball. The age peculiarities of the development of young basketball players are not taken into account.The identified level of technical preparedness of basketball players of all ages confirms the need to revise the training system in terms of increasing the role of mastering skills of the game technique at stages from 11 to 17 years old.Цель исследования–исследовать динамику технической подготовленности баскетболистов на различных этапах спортивного совершенствования и системы распределения времени на техническую подготовку у юных баскетболистов.
Материалы и методы.Для решения задач исследования использованы анализ литературы и обобщение практического опыта тренеров баскетбольных команд. Были проанализированы существующие программы и система подготовки баскетболистов всех возрастов. Проведено тестирование баскетболистов в возрасте 11-17 лет.
Результаты.По результатам исследований выявилено, что эффективность системы многолетней подготовки баскетболистов значительно улучшится, если на всех этапах спортивного совершенствования она будет проводиться с учетом научно обоснованной стратегии возрастных особенностей спортсменов и модельных характеристик.
Выводы.Существующие программы и системы обучения недостаточно учитывают важность технических навыков в баскетболе. Возрастные особенности развития юных баскетболистов не учитываются. Выявленный уровень технической подготовленности баскетболистов всех возрастов подтверждает необходимость пересмотра системы тренировок с точки зрения повышения роли овладения навыками игровой техники на этапах с 11 до 17 лет.Мета дослідження—дослідити динаміку технічної підготовленості баскетболістів на різних етапах спортивного удосконалення та системи розподілу часу на технічну підготовку у юних баскетболістів.
Матеріали та методи.Для вирішення завдань дослідження використані аналіз літератури та узагальнення практичного досвіду тренерів баскетбольних команд. Були проаналізовані існуючі програми і система підготовки баскетболістів різного віку. Проведено тестування баскетболістів віком 11-17 років.
Результати.За результатами досліджень виявілено, що ефективність системи багаторічної підготовки баскетболістів значно покращиться, якщо на всіх етапах спортивного удосконалення вона буде проводитися з урахуванням науково обґрунтованої стратегії вікових особливостей спортсменів і модельних характеристик.
Висновки.Існуючі програми і системи навчання недостатньо враховують важливість технічних навичок в баскетболі. Вікові особливості розвитку юних баскетболістів не враховуються. Виявлений рівень технічної підготовленості баскетболістів різного віку підтверджує необхідність перегляду системи тренувань з точки зору підвищення ролі оволодіння навичками ігрової техніки на етапах з 11 до 17 років
Розпізнання образів: характеристика режимів навчання метанню малого м’яча у вертикальну ціль хлопчиків 7 років
No full textThe study purpose was to determine the possibility of using pattern recognition methods to study the impact of physical exercises modes on teaching primary school children throwing a small ball at a vertical target.
Materials and methods. The study participants were boys aged 7 years (n=48). The paper relied on analysis and generalization of data of scientific and methodological literature, general scientific methods of theoretical level, such as analogy, analysis, synthesis, abstraction, induction, as well as general scientific methods of empirical level: observation, testing, experiment.
Results. The effectiveness of teaching boys aged 7 “throwing a ball at a vertical target” is positively influenced by 6-12 sets, 3 repetitions per set, rest interval of 60-180 seconds. The focus in choosing a teaching mode is on the number of repetitions per set.
Conclusions. A full factorial experiment method makes it possible to mathematically describe the process in some local area of the factorial space and to verify the regression model. Regression equations provide an opportunity to select the modes of performing for each exercise being studied. Discriminant analysis has made it possible to determine the modes of physical exercises in the process of motor skills development; to answer the question as to how significantly the modes of training differ by the effectiveness of motor skills development; what motor tasks most substantially influence the differentiation of classes; what class the object belongs to based on the values of discriminant variables. To select the most rational mode of performing exercises in the process of motor skills development in boys aged 7, the first and second discriminant functions can be used, with a focus on the most informative variables.Цель работы — определить возможность использования методик распознавания образов в изучении влияния режимов выполнения физических упражнений на процесс обучения метанию малого мяча в вертикальную цель школьников младших классов.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие мальчики 7 лет (n = 48). В работе использованы анализ и обобщение данных научной и методической литературы, научные методы теоретического уровня, такие, как аналогия, анализ, синтез, абстрагирование, индукция, а также научные методы эмпирического уровня: наблюдение, тестирование, эксперимент.
Результаты. На эффективность процесса обучения мальчиков 7 лет «метанию мяча в вертикальную цель» положительно влияет 6-12 подходов, количество повторений в подходе 3 раза, интервал отдыха длится 60-180 с. Акцент в выборе режима обучения делается на количестве повторений в подходе.
Выводы. Метод полного факторного эксперимента позволяет получить математическое описание процесса в некоторой локальной области факторного пространства и провести верификацию регрессионной модели. Уравнения регрессии дают возможность подбора режимов выполнения для каждого упражнения, которое изучается. Дискриминантный анализ позволил определить режимы выполнения физических упражнений в процессе формирования двигательных навыков; дать ответ на вопрос насколько достоверно отличаются режимы работы по результативности формирования двигательных навыков; какие двигательные задачи наиболее существенно влияют на различия классов, к какому классу принадлежит объект на основе значений дискриминантных переменных. Для выбора наиболее рационального режима выполнения упражнений в процессе формирования двигательных навыков у мальчиков 7 лет может быть использована первая и вторая дискриминантные функции с акцентом на наиболее информативные переменные.Мета роботи — визначити можливість використання методик розпізнання образів у вивченні впливу режимів виконання фізичних вправ на процес навчання метанню малого м’яча у вертикальну ціль школярів молодших класів.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопчики 7 років (n=48). У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, загально-наукові методи теоретичного рівня, такі, як аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, індукція, а також загально-наукові методи емпіричного рівня: спостереження, тестування, експеримент.
Результати. На ефективність процесу навчання хлопчиків 7 років «кидку м’яча у вертикальну ціль» позитивно впливає 6–12 підходів, кількість повторень у підході 3 рази, інтервал відпочинку триває 60–180 с. Акцент у виборі режиму навчання робиться на кількості повторень у підході.
Висновки. Метод повного факторного експерименту дозволяє отримати математичний опис процесу в деякій локальній області факторного простору та провести верифікацію регресійної моделі. Рівняння регресії дають можливість підбору режимів виконання для кожної вправи, яка вивчається. Дискримінантний аналіз дозволив визначити режими виконання фізичних вправ у процесі формування рухових навичок; дати відповідь на питання наскільки достовірно різняться режими роботи за результативністю формування рухових навичок; які рухові завдання найбільш суттєво впливають на розрізнення класів; до якого класу належить об’єкт на основі значень дискримінантних змінних. Для вибору найбільш раціонального режиму виконання вправ у процесі формування рухових навичок у хлопчиків 7 років може бути використана перша і друга дискримінантні функції з акцентом на найбільш інформативні змінні