Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ
Not a member yet
1601 research outputs found
Sort by
Вплив оновленого змісту навчальних програм на вмотивованість учнів 6-7 класів до занять фізичною культурою
No full textThe purpose of the study was to determine the impact of updated curriculum content on 6th-7th graders’ motivation in physical education.
Materials and Methods. The study participants were 457 6th-7th graders from different regions of Ukraine (n = 230 girls and n = 227 boys). To determine the impact of curriculum content on school students’ motivation in physical education, the study used methods of theoretical analysis, systematization, comparison, generalization, pedagogical observations, questionnaire, mathematical statistics.
Results. The study found that the content of 2012-2017 curricula has significant advantages in terms of developing school students’ motivation for regular exercise. The impact results in a statistically significant increase in indicators of the school students’ choice of learning motive (8.5% more; t = 2.24; p ≤ 0.05-0.01), evaluation motive (5.0% more; t = 2,01; p ≤ 0.05), play motive (6.3% more; t = 2.07; p ≤ 0.05). The study determined an increase in the high level of learning motivation from 14 to 33 cases and in the above average level – from 21 to 48, as well as a decrease in the average level – from 59 to 56, the reduced level – from 21 to 17, and the low one – from 12 to 11 cases.
Conclusions. It was found that the result of the impact on school students’ motivation in physical education is the inclusion of new components into curricula. It was defined that an increase in motivation is associated, first, with the inclusion of content lines “Environmental Safety and Sustainable Development”, “Civil Responsibility”, “Health and Safety”; secondly, sections “Theoretical and Methodological Knowledge” and “Expected Results of Educational and Cognitive Activity”; thirdly, a modular system of organizing the educational process; fourth, sections “Evaluation of Learning Achievements” and “Homework”. The result of the impact of updated curriculum content is the enhancement of school students’ motivation in physical education, first of all through educational (cognitive) and social motives.Цель исследования – определить влияние обновленного содержания учебных программ на мотивированность учащихся 6-7 классов к занятиям физической культурой.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие учащиеся 6-7 классов из разных регионов Украины в количестве 457 человек (n = 230 девочек и n = 227 мальчиков). Для определения влияния содержания программ на мотивированность учащихся к занятиям физической культурой были использованы методы теоретического анализа, систематизации, сравнения, обобщения, педагогические наблюдения, анкетирование, математической статистики.
Результаты. Обосновано, что содержание программ 2012-2017 гг. имеют существенное преимущество в контексте формирования у учащихся мотивации к систематическим занятиям. Результатом влияния содержания программ является статистически достоверное повышение показателей в выборе учащимися учебного мотива (на 8,5% больше; t = 2,24; p ≤ 0,05-0,01), мотива оценки (на 5,0% больше; t = 2,01; p ≤ 0,05), игрового мотива (на 6,3% больше; t = 2,07; p ≤ 0,05). Установлено повышение высокого уровня мотивации обучения с 14 до 33 случаеввыбора и выше среднего – с 21 до 48, а также уменьшение среднего – с 59 до 56, сниженного – с 21 до 17 и низкого – с 12 до 11 случаев.
Выводы. Установлено, что результатом влияния на мотивированность учащихся к занятиям физической культурой является включение в учебные программы новых компонентов. Выяснено, что повышение мотивации обосновано, во-первых, включением содержательных линий «Экологическая безопасность и устойчивое развитие», «Гражданская ответственность», «Здоровье и безопасность»; во-вторых, разделов «Теоретико-методические знания» и «Ожидаемые результаты учебно-познавательной деятельности учащихся»; в-третьих, модульной системы организации учебно-воспитательного процесса; в-четвертых, разделов «Оценивание учебных достижений» и «Домашние задания». Результатом влияния обновленного содержания программ является повышение уровня мотивированности учащихся к занятиям физической культурой на основании, прежде всего, учебного (познавательного) социального мотивов.Мета дослідження – визначити вплив оновленого змісту програм на вмотивованість учнів 6-7 класів до занять фізичною культурою.
Матеріали і методи. У дослідженні брали участь учні 6-7 класів із різних регіонів України кількістю 457 осіб (n = 230 дівчат та n = 227 хлопців). Для визначення впливу змісту програм на вмотивованість учнів до занять фізичною культурою використано методи теоретичного аналізу, систематизації, порівняння, узагальнення, педагогічні спостереження, анкетування, математичної статистики.Результати. З’ясовано, що зміст програм 2012-2017 рр. має суттєві переваги в контексті вироблення в учнів мотивації до систематичних занять. Результатом впливу є статистично достовірне зростання показників у виборі учнями навчального мотиву (на 8,5% більше; t = 2,24; p ≤ 0,05-0,01), мотиву оцінки (на 5,0% більше; t = 2,01; p ≤ 0,05), ігрового мотиву (на 6,3% більше; t = 2,07; p ≤ 0,05). Визначено зростання високого рівня мотивації навчання з 14 до 33 випадків та вище середнього – з 21 до 48, а також зменшення середнього – з 59 до 56, зниженого – з 21 до 17 та низького – з 12 до 11 випадків.Висновки. Встановлено, що результатом впливу на вмотивованість учнів до занять фізичною культурою є включення до навчальних програм нових компонентів. Визначено, що підвищення вмотивованості пов’язане, по-перше, із включенням змістовних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»; по-друге, розділів «Теоретико-методичні знання» та «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності»; по-третє, модульної системи організації навчально-виховного процесу; по-четверте, розділів «Оцінювання навчальних досягнень» та «Домашні завдання». Результатом впливу оновленого змісту програм є підвищення рівня вмотивованості учнів до занять фізичною культурою на засадах прояву, перш за все, навчального (пізнавального) та соціального мотивів
Соціальна інтеграція студентської молоді з вадами слуху засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності
No full textPurpose: To substantiate and develop a program of health-enhancing and recreational physical activity for the social integration of students with hearing impairments in a higher education institution environment.
Materials and Methods. The study involved 65 students with hearing impairments 17–18 years of age (30 males and 35 females). Theoretical analysis and generalization of special scientific and methodological literature, pedagogical experiment, anthropometric measurements of the hearing-impaired, Apanasenko’s method, methods of mathematical statistics were used.
Results. The structure and content of the program of health-enhancing and recreational physical activity for students with hearing impairments were scientifically substantiated and developed. The program takes into account the factors, principles, objectives, tasks, methods, organizational and socio-pedagogical conditions for its effective implementation in higher education institutions. The program includes a system for monitoring the results of its implementation and performance criteria. The effectiveness criteria for the health-enhancing and recreational physical activity program were identified as follows: social integration of hearing-impaired students, restoring their psycho-emotional state, and involvement of the young people in regular physical activity.
Conclusions. The results of the study confirmed the effectiveness of the developed program of health-enhancing and recreational physical activity in a higher education institution for the social integration of hearing-impaired students.Цель: обосновать и разработать программу оздоровительно-рекреационной двигательной активности в условиях учреждения высшего образования для социальной интеграции студентов с нарушениями слуха. Материалы и методы. В эксперименте участвовали 65 студентов с нарушениями слуха 17–18 лет (30 – юношей и 35 – девушек). Результат. Научно обоснованы и раскрыты структура и содержание программы оздоровительно-рекреационной двигательной активности студенческой молодежи с нарушениями слуха. Программа учитывает факторы, принципы, цели, задачи, методы, организационные и социально-педагогические условия ее эффективной реализации в условиях учреждения высшего образования. Она включает систему контроля за результатами ее применения и критерии эффективности. Критериями эффективности программы оздоровительно-рекреационной двигательной активности определено социальную интеграцию студентов с нарушениями слуха, восстановление их психоэмоционального состояния, привлечение молодежи к регулярной двигательной активности.
Выводы. Результаты исследования подтвердили эффективность разработанной программы оздоровительно-рекреационной двигательной активности в условиях учреждения высшего образования для социальной интеграции студентов с нарушениями слуха.Мета дослідження – обґрунтувати та розробити програму оздоровчо-рекреаційної рухової активності в умовах закладу вищої освіти для соціальної інтеграції студентів з вадами слуху.
Матеріали і методи. В експерименті брали участь 65 студентів з вадами слуху 17–18 років (30 – юнаків і 35 – дівчат).
Результат. Науково обґрунтовано, розкрито структуру і зміст програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності студентської молоді з вадами слуху. Програма враховує чинники, принципи, мету, завдання, методи, організаційні і соціально-педагогічні умови її ефективної реалізації в умовах закладу вищої освіти. Вона включає систему контролю за результатами її застосування та критерії ефективності. Критеріями ефективності програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності визначено соціальну інтеграцію студентів з вадами слуху, відновлення їх психоемоційного стану, залучення молоді до регулярної рухової активності.
Висновки. Результати дослідження підтвердили ефективність розробленої програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності в умовах закладу вищої освіти для соціальної інтеграції студентів з вадами слуху
Особливості відновлення фехтувальників у передзмагальному періоді при проведенні масажу з використанням фоам ролеру
Get PDFThe purpose of this study was to evaluate the effects of foam rolling on delayed onset muscle soreness (DOMS) and the recovery of fencers’ technical and tactical qualities during a pre-competition period.
Materials and methods. The study participants were male fencers (n = 12), SC “Unifeht”, aged 18.77 ± 2.55 years (6 – experimental group (EG), 6 – control group (CG)). The study lasted for two weeks of the pre-competition period. The CG fencers performed a self-myofascial release using a foam roller (BLACKROLL) for 20 minutes five times a week. The EG athletes were given partial restorative massage using a foam roller (10 + 10 minutes) five times a week. To assess the effectiveness of massage treatments, the study subjectively evaluated delayed onset muscle soreness, evaluated the impact of pain on daily life and changes in the parameters of the fencers’ technical and tactical qualities. The Spearman’s rank correlation coefficient (r) was used to roughly estimate the causal relationship between the existing factor and the emergence of the effect. The study compared original characteristics of the groups, using Mann-Whitney tests to compare the distribution of ordinal variables, Kruskal-Wallis and Wilcoxon tests (linked samples). A one-way repeated measures analysis of variance was carried out to estimate the impact of existing factors.
Results. For two weeks of using a restorative massage and myofascial release, the study observed a significant increase in the parameters of the fencers’ technical and tactical qualities and a reduction in subjective pain in both groups (p < 0.05). However, the EG athletes had a more positive subjective assessment of delayed onset muscle soreness at the time of survey than the CG members (0.2 ± 0.1 points in comparison with 1.5 ± 0.4; p < 0.05) and a more significant reduction of the impact of pain on daily life (scales of walking ability, normal work at home and outside the home, sleep, p < 0.05). At the same time, in two of the three tests that characterized the fencers’ technical and tactical qualities, the results were significantly higher in the EG (test exercise with thrust: 89.9 ± 2.8% in the CG in comparison with 98.6 ± 4.1% in the EG, and the test exercise with the coach’s occasional task: 88.2 ± 2.1% in the CG in comparison with 95.4 ± 3.8% in the EG, p < 0.05).
Conclusions. Massage treatments and self-myofascial release reduce the level of delayed onset muscle soreness, improve the recovery of technical and tactical qualities of fencers and reduce the impact of pain on daily life. The study has proved that foam rolling is effective in fencers’ recovery. This massage technique is relatively accessible, simple and it greatly facilitates a massage therapist’s work.Цель исследования: оценка влияния массажа с использованием фоам роллера на отсроченную боль в мышцах (ОБМ) и технико-тактические качества фехтовальщиков в предсоревновательный период.
Материалы и методы. Участниками исследования были мужчины шпажисты (n = 12), СК «Унифехт» 18,77 ± 2,55 лет (6 — исследовательская группа (ИГ), 6 — контрольная (КГ)). Исследование продолжалось две недели предсоревновательного периода. Фехтовальщики КГ проводили самостоятельно миофасциальний релиз с помощью фоам роллеров (BLACKROLL) пять раз в неделю по 20 мин. Спортсмены ДГ пять раз в неделю получали частичный восстановительный массаж с использованием массажистом фоам роллера (10 + 10 минут). Субъективная оценка отсроченной боли в мышцах, оценка влияния боли на повседневную жизнь и изменения параметров технико-тактических качеств фехтовальщиков использовались для оценки эффективности массажных процедур. Для ориентировочной оценки причинно-следственной связи между действующим фактором и возникновением эффекта был использован ранговый коэффициент корреляции Спирмена (r). Исходные характеристики сравнивались между группами с использованием тестов Манна-Уитни для сравнения распределения порядковых переменных и теста Уилкоксона (связанные выборки). Однофакторный дисперсионный анализ с повторными измерениями был проведен для оценки влияния действующих факторов.
Результаты. За две недели внедрения восстановительного массажа и миофасциального релиза, было установлено достоверное возрастание параметров технико-тактических качеств фехтовальщиков и уменьшения субъективной боли групп сравнения (р < 0,05). Однако спортсмены ИГ имели более позитивную субъективную оценку отсроченной боли в мышцах на момент опроса, чем участники КГ (0,2 ± 0,1 балла по сравнению с 1,5 ± 0,4, р < 0,05) и более значительное снижение влияния боли на повседневную жизнь (шкалы способность ходить, нормальная работа дома и вне дома, сон, р < 0,05). Причем два теста из трех, которые характеризовали технико-тактические качества фехтовальщиков были достоверно выше в ИГ (тестовое упражнение с выпадом: 89,9 ± 2,8% у КГ по сравнению с 98,6 ± 4,1% в ИГ и тестовое упражнение со случайным заданием тренера: 88,2 ± 2,1% в КГ по сравнению с 95,4 ± 3,8 % в ИГ, р < 0,05).
Выводы. Массажные процедуры и самостоятельный миофасциальный релиз снижали уровень отсроченной мышечной боли, улучшали технико-тактические качества фехтовальщиков и уменьшали влияние боли на повседневную жизнь. После протокола массажа с включением прокатки на фоам роллере у фехтовальщиков ИГ более существенно снижались показатели: боли на момент опроса, облегчение боли за минувшие сутки, влияние боли на способность ходить, нормальную работу дома и вне дома, сон, и более точно выполнялись отдельные тестовые упражнения для определения устойчивости технико-тактических качеств фехтовальщиков сравнению с показателями КГ (р < 0,05). Исследованием было доказано, что массаж с помощью фоам роллеров является эффективным для восстановления фехтовальщиков, такая массажная процедура относительно доступная, простая и значительно облегчает работу массажиста.Мета дослідження: оцінка впливу масажу з використанням фоам роллера на відстрочений біль у м’язах (ВМБ) і відновлення техніко-тактичних якостей фехтувальників у передзмагальному періоді.
Матеріали і методи. Учасниками дослідження були чоловіки шпажисти (n = 12), СК «Уніфехт» 18,77 ± 2,55 років (6 — досліджувальна група (ДГ), 6 — контрольна (КГ)). Дослідження тривало два тижні передзмагального періоду. Фехтувальники КГ проводили самостійно міофасцальний реліз за допомогою фоам ролерів (BLACKROLL) п’ять разів на тиждень по 20 хв. Спортсмени ДГ п’ять разів на тиждень отримували частковий відновний масаж з використанням масажистом фоам ролеру (10 + 10 хвилин). Суб’єктивна оцінка відстроченого болю у м’язах, оцінка впливу болю на повсякденне життя та зміни параметрів техніко-тактичних якостей фехтувальників використовувалися для оцінки ефективності масажних процедур. Для орієнтовної оцінки причинно-наслідкового зв’язку між діючим фактором та виникненням ефекту був використаний ранговий коефіцієнт кореляцiї Спiрмена (r). Вихідні характеристики порівнювалися між групами з використанням тестів Манна-Уїтні для порівняння розподілу порядкових змінних, Крускал-Уоллеса та Уiлкоксона (пов’язані вибірки). Однофакторний дисперсійний аналіз з повторними вимірами було проведено для оцінки впливу діючих факторів.
Результати. За два тижні впровадження відновного масажу та міофасціального релізу, було встановлено вірогідне зростання параметрів техніко-тактичних якостей фехтувальників та зменшення суб’єктивного болю обох груп порівняння (р < 0,05). Однак спортсмени ДГ мали більш позитивну суб’єктивну оцінку відстроченого болю у м’язах на момент опитування, ніж учасники ДГ (0,2 ± 0,1 бали порівняно з 1,5 ± 0,4; р < 0,05) та більш значне зниження впливу болю на повсякденне життя (шкали здатність ходити, нормальна робота дома та поза домом, сон, р < 0,05). При чому два тести з трьох, які характеризували техніко-тактичні якості фехтувальників були достовірно вищими в ДГ (тестова вправа з випадом: 89,9 ± 2,8 % у КГ порівняно з 98,6 ± 4,1 % у ДГ та тестова вправа з випадковим завданням тренера: 88,2 ± 2,1 % у КГ порівняно з 95,4 ±3 ,8 % у ДГ, р < 0,05).
Висновки. Масажні процедури і самостійний міофасціальний реліз знижують рівень відстроченого м’язового болю, покращують відновлення техніко-тактичних якостей фехтувальників та зменшують вплив болю на повсякденне життя. Дослідженням було доведено, що масаж за допомогою фоам ролеру є ефективним щодо відновлення фехтувальників. Така масажна процедура є відносно доступною, простою і значно полегшує роботу масажиста
Силові здібності: динаміка тренувального ефекту силових вправ у дівчат 9 років
Get PDFThe study objective is to determine the influence of the combined method of strength development on the dynamics of training effect in girls aged 9 years.
Materials and methods. The study involved 15 girls aged 9. The experiment was conducted according to the plan shown in Table 1. The study implemented the first variant of the combined method for developing arm and shoulder muscles (place I), abdominal muscle strength (place II), back muscle strength (place III), and leg muscle strength (place IV).
The study materials were processed by the statistical analysis software – IBM SPSS 22. Discriminant analysis was performed.
Results. The discriminant analysis indicates statistically significant changes in the training effect of strength exercises (places І–ІV, р < 0.001). The immediate and delayed training effect of strength exercises depends on the total amount of strength exercises in a physical education lesson. Thus, changes after training at each place of strength development are amplified by the subsequent exercises at other places, the differences between the testing indicators are statistically significant (p = 0.001).
Conclusion. The study determined a positive training effect of strength exercises when using the combined method of strength development in the following modes: dynamic effort method – 3 repetitions, 30-s rest; maximum effort method – 1 repetition, 30-s rest; isometric effort method – 3 repetitions, 30-s rest; repeated effort method – 6 repetitions, 30-s rest. In strength load response, there are an immediate and delayed training effects. Thus it can be argued that it is possible to classify training effects by the presented battery of tests based on discriminant analysis.Цель исследования – определить влияние комбинированного метода развития силы на динамику тренировочного эффекта у девочек 9 лет.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 15 девочек 9 лет. Эксперимент был проведен по плану, представленному в табл. 1. Был реализован первый вариант комбинированного метода для развития мышц рук и плечевого пояса (место I), силы мышц брюшного пресса (место II), силы мышц спины (место ІІІ) и силы мышц ног (место IV). Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа IBM SPSS 22. Проведен дискриминантный анализ.
Результаты. Дискриминантный анализ свидетельствует о статистически достоверных изменениях тренировочных эффектов силовых упражнений (I–IV место, р < 0,001). Срочный и отставленный тренировочный эффект силовых упражнений зависит от суммарного объема силовых упражнений в уроке физической культуры. Так, изменения после работы на каждом месте развития силы усиливаются последующим выполнением упражнений на других местах, расхождения между показателями тестирования относительно друг друга статистически достоверны (p = 0,001).
Вывод. Установлен положительный тренировочный эффект силовых упражнений в процессе использования комбинированного метода развития силы в следующих режимах: метод динамических усилий – 3 повторения, 30 с отдых; метод максимальных усилий – 1 повторение, 30 с отдых; метод изометрических усилий – 3 повторения, 30 с отдых; метод повторных усилий – 6 повторений, 30 с отдых. В реакции на силовую нагрузку выделяется срочный и отставленный тренировочный эффект. Это дает возможность утверждать, что классификация тренировочных эффектов возможна по приведенной батарее тестов на основе дискриминантного анализа.Мета дослідження — визначити вплив комбінованого методу розвитку сили на динаміку тренувального ефекту у дівчат 9 років.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь 15 дівчат 9 років. Експеримент був проведений за планом, наведеним у табл. 1. Був реалізований перший варіант комбінованого методу для розвитку м’язів рук і плечового поясу (місце І), сили м’язів черевного преса (місце ІІ), сили м’язів спини (місце ІІІ) і сили м’язів ніг (місце IV). Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу – IBM SPSS 22. Здійснений дискримінантний аналіз.
Результати. Результати дискримінантного аналізу свідчать про статистично достовірні зміни тренувальних ефектів силових вправ (І–ІV місце, р < 0,001). Терміновий і відставлений тренувальний ефект силових вправ залежить від сумарного обсягу силових вправ в уроці фізичної культури. Так, зміни після роботи на кожному місці розвитку сили підсилюються наступним виконанням вправ на інших місцях, розбіжності між показниками тестування щодо один одного статистично достовірні (p = 0,001).
Висновок. Встановлено позитивний тренувальний ефект силових вправ у процесі використання комбінованого методу розвитку сили у наступних режимах: метод динамічних зусиль – 3 повторення, 30 с відпочинок; метод максимальних зусиль – 1 повторення, 30 с відпочинок; метод ізометричних зусиль – 3 повторення, 30 с відпочинок; метод повторних зусиль – 6 повторень, 30 с відпочинок. В реакції на силове навантаження виділяється терміновий і відставлений тренувальний ефект. Це дає можливість стверджувати, що класифікація тренувальних ефектів можлива за наведеною батареєю тестів на основі дискримінантного аналізу
Рухові здібності: методика розвитку сили та силової витривалості у хлопців середнього шкільного віку
Get PDFThe study purpose is to develop methods for strength and strength endurance development in middle-school-aged boys in a two-week physical training cycle.
Materials and methods. The study participants were 6th grade boys (n = 36), 7th grade boys (n = 36), 8th grade boys (n = 33). The paper used analysis and generalization of data of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results. The study materials were processed by the IBM SPSS 23 statistical analysis software. The following parameters were calculated: arithmetic mean (X); standard deviation (s). The probability of difference in statistical indicators was estimated using the Student’s t-test.
Results. The analysis of the study results indicates that after using the method of circuit training (1–3 classes), the experimental group boys show a statistically significant improvement of results in the set of tests (p < 0.05). The largest increase was observed in the indicators of strength endurance of shoulder flexors, abdominal and back muscles, and static endurance of leg muscles. After using a combined method (4–6 classes), the experimental group boys show a statistically significant improvement of the results of strength and strength endurance of shoulder muscles, abdominal and back muscles, leg muscles (p < 0.05). The comparison between the levels of strength preparedness of the control group boys and experimental group boys after the experiment revealed that the experimental group boys show statistically significantly better results of strength and strength endurance of shoulder muscles, abdominal and back muscles, leg muscles (p < 0.05).
Conclusions. The methods of strength and endurance development that includes circuit training (1–3 classes) and combined training (4–6 classes) have a positive effect on the dynamics of indicators of strength and strength endurance of shoulder muscles, abdominal and back muscles, leg muscles of the middle-school-aged boys. The method of circuit training is effective to develop general and local strength endurance, the dynamics of strength of the local muscle group is strongly influenced by the method of combined training.Цель исследования: разработать методику развития силы и силовой выносливости для ребят среднего школьного возраста в двухнедельном цикле занятий физической культурой.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие ребята 6 класса (n = 36), 7 класса (n = 36), 8 класса (n = 33). В работе использованы анализ и обобщение данных научной и методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа - IBM SPSS 23. Вычислялись следующие параметры: среднее арифметическое значение (X); стандартное квадратичное отклонение (s). Оценка достоверности разницы статистических показателей проводилась по t критерию Стьюдента.
Результаты. Анализ результатов исследования показал, что у ребят экспериментальной группы после кругового метода (1–3 занятия) отмечается статистически достоверное улучшение результатов по комплексу тестов (p < 0,05), наиболее выросли показатели в проявлении силовой выносливости сгибателей плеча, мышц брюшного пресса и спины и статической выносливости мышц ног. После комбинированного метода (4–6 занятия) у ребят экспериментальной группы отмечается статистически достоверное улучшение результатов в проявлении силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц брюшного пресса и спины, мышц ног (p < 0,05). Сравнение уровня силовой подготовленности ребят контрольной и экспериментальной группы после эксперимента показало, что ребята экспериментальной группы показывают статистически достоверно лучшие результаты в проявлении силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц брюшного пресса и спины, мышц ног (p < 0, 05).
Выводы. У ребят среднего школьного возраста методика развития силы и выносливости, которая включала метод круговой тренировки в течение 1–3 занятия и комбинированный метод развития силы в течение 4–6 занятия, положительно влияет на динамику показателей силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц брюшного пресса и спины, мышц ног. Для развития общей и локальной силовой выносливости эффективным является метод круговой тренировки, на динамику силы локальной группы мышц существенно влияет комбинированный метод.Мета дослідження: розробити методику розвитку сили та силової витривалості для хлопців середнього шкільного віку у двотижневому циклі занять фізичною культурою.
Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь хлопці 6 класу (n = 36), 7 класу (n = 36), 8 класу (n = 33). У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу – IBM SPSS 23. Обчислювались такі параметри: середнє арифметичне значення величини (X); стандартне квадратичне відхилення (s). Оцінка вірогідності різниці статистичних показників проводилась за t-критерієм Стьюдента.
Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у хлопців експериментальної групи після методу колового тренування (1–3 заняття) відмічається статистично достовірне покращення результатів за комплексом тестів (p < 0,05), найбільш зросли показники у прояві силової витривалості згиначів плеча, м’язів черева та спини та статичної витривалості м’язів ніг. Після комбінованого методу розвитку сили (4–6 заняття) у хлопців експериментальної групи відмічається статистично достовірне покращення результатів у прояві сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева та спини, м’язів ніг (p < 0,05). Порівняння рівня силової підготовленості хлопців контрольної і експериментальної групи після експерименту показало, що хлопці експериментальної групи показують статистично достовірно кращі результати у прояві сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева та спини, м’язів ніг (p < 0,05).
Висновки. У хлопців середнього шкільного віку методика розвитку сили і витривалості, яка включала метод колового тренування у продовж 1–3 заняття та комбінований метод розвитку сили у продовж 4–6 заняття, позитивно впливає на динаміку показників сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева та спини, м’язів ніг. Для розвитку загальної і локальної силової витривалості ефективним є метод колового тренування, на динаміку сили локальної групи м’язів суттєво впливає комбінований метод розвитку сили
Вплив рухових здібностей та впевненості у собі на формування навичок потрійного стрибка у молоді 18–20 років: дослідження з використанням пат-аналізу серед студентів коледжу університету
No full textThe purpose of the study is to analyze the impact of motor skills and self-confidence on triple jump skills.
Materials and methods. The study participants (n = 41) were male college students aged 18–20 years. Regression analysis (path analysis) was used to analyze the interrelationship between motor skills variable variables, self-confidence (exogenous variables) and triple jump skills (endogenous variables).
Results. The analysis indicated that there is an influence of motor skills towards triple jump skills with = (r ≥ 0.711; p < 0.000; significant) and a linear determination coefficient (R2 ≥ 0.506) contributing 50.60%. There is an influence of self-confidence on triple jump skills with = (r ≥ 0.707, p < 0.000; significant) and a linear determination coefficient (R2 ≥ 0.50) contributing 50.00%. There is an influence of motor skills on self-confidence with = (r ≥ 0.693, p < 0.000; significant) and a linear determination coefficient (R2 ≥ 0.480) contributing 48.00%. There is an influence of motor skills and self-confidence on triple jump skills with = (r ≥ 0.771, p < 0.000; significant) and a linear determination coefficient (R2 ≥0.594; p < 0.005; significant), the total exogenous variable contribution is 59.40%.
Conclusions. Motor skills and self-confidence must be considered by educators or trainers during the training process. Good motor skills and high self-confidence will affect triple jump skills.Целью исследования является анализ влияния двигательных навыков и уверенности в себе на формирование навыков тройного прыжка.
Материалы и методы. Участниками исследования (n = 41) были студенты колледжа мужского пола в возрасте 18–20 лет. Регрессионный анализ (пат-анализ) использовался для анализа взаимосвязи между переменными двигательных навыков, уверенностью в себе (экзогенные переменные) и навыками тройного прыжка (эндогенные переменные).
Результаты. Анализ показал, что двигательные навыки влияют на навыки тройного прыжка (r ≥0,711; p <0,000, значение достоверны) и линейный коэффициент детерминации (R2 ≥0,506) с вкладом 50,60%. Уверенность в себе влияет на навыки тройного прыжка (r ≥0,707; p < 0,000, значение достоверны) и линейный коэффициент детерминации (R2 ≥ 0,50) с вкладом 50,00%. Двигательные навыки влияют на уверенность в себе (r ≥0,693; p < 0,000, значение достоверны) и линейный коэффициент детерминации (R2 ≥ 0,480) с вкладом 48,00%. Двигательные навыки и уверенность в себе влияют на навыки тройного прыжка (r ≥0,771; p < 0,000, значение достоверны) и линейный коэффициент детерминации (R2 ≥ 0,594; p < 0,005, значение достоверное), общий вклад экзогенной переменной 59,40%.
Выводы. Педагоги или тренеры должны учитывать важность двигательных навыков и уверенности в себе во время тренировочного процесса. Хорошо развитые двигательные навыки и высокий уровень уверенности в себе влияют на развитие навыков тройного прыжка.Метою дослідження є аналіз впливу рухових навичок та впевненості у собі на розвиток навичок потрійного стрибка.
Матеріали і методи. Учасниками дослідження (n = 41) були студенти коледжу чоловічої статі віком 18–20 років. Регресійний аналіз (пат-аналіз) використовувався для аналізу взаємозв’язку між змінними рухових навичок, впевненістю у собі (екзогенні змінні) та навичками потрійного стрибка (ендогенні змінні).
Результати. Аналіз показав, що рухові навички впливають на навички потрійного стрибка (r ≥ 0,711; p < 0,000; значення достовірні) та лінійний коефіцієнт детермінації (R2 ≥0,506) із внеском 50,60%. Впевненість у собі впливає на навички потрійного стрибка (r ≥ 0,707, p < 0,000; значення достовірні) та лінійний коефіцієнт детермінації (R2 ≥ 0,50) із внеском 50,00%. Рухові навички впливають на впевненість у собі (r ≥ 0,693, p < 0,000; значення достовірні) та лінійний коефіцієнт детермінації (R2 ≥ 0,480) із внеском 48,00%. Рухові навички та впевненість у собі впливають на навички потрійного стрибка (r ≥ 0,771, p < 0,000; значення достовірні) та лінійний коефіцієнт детермінації (R2 ≥ 0,594; p < 0,005; значення достовірне), загальний внесок екзогенної змінної 59,40 %.
Висновки. Педагоги або тренери мають враховувати важливість рухових навичок та впевненості у собі під час тренувального процесу. Добре розвинені рухові навички та високий рівень впевненості у собі впливають на розвиток навичок потрійного стрибка
Технологічні засади формування рухової компетентності у студентів з хронічними захворюваннями у процесі фізичного виховання
No full textThe study objective is to determine the technological basis for the formation of motor competence of students with chronic health conditions in the process of physical education in universities.
Materials and methods. To solve the research tasks used the methods of theoretical analysis, systematization, comparison of different views on the problem under investigation, generalization of data of scientific-methodical and special literature, general-scientific methods of theoretical level: analogy, analysis, synthesis, abstraction, induction.
Results. It has been established that the quality of motor competence of students with chronic diseases is the result of an integrated organization of the educational process of physical education. It is established that information, motivational, active and reflexive competences are allocated in the structure of motor competence. As a methodological basis for the development of educational technology for the formation of motor competence of students with chronic diseases in the process of physical education during university study, the proposed technological basis of this process. They include: concretization of the ultimate goal, definition of strategic tasks, organization of actions, which involves determining the content of the pedagogical process of formation of motor competence and control and analysis of the results of this process. It is determined that the development of motor competence of students with chronic diseases in the course of physical education should result in the acquisition of a wide range of theoretical knowledge, practical skills and self-realization in the field of physical culture, aimed at improving their health and maintaining a high level of psychophysical status.
Conclusions. Formation of motor competence as a key condition for activating the qualitative psychophysical training of the future specialist involves the development and practical implementation of pedagogical technology – a well-defined algorithm of actions to ensure the effectiveness of this process.Цель исследования – определение технологических основ формирования двигательной компетентности у студентов с хроническими заболеваниями в процессе физического воспитания высших учебных заведений.
Материалы и методы. Для решения задач исследования использованы методы теоретического анализа, систематизации, сравнения различных взглядов на исследуемую проблему, обобщение данных научно-методической и специальной литературы и общенаучные методы теоретического уровня: аналогии, анализа, синтеза, абстракции, индукции.
Результаты. Установлено, что качество двигательной компетентности студентов с хроническими заболеваниями является результатом интегрированной организации учебно-воспитательного процесса физического воспитания. В структуре двигательной компетентности выделено информационные, мотивационные, деятельные и рефлексивные компетенции. В качестве методической основы технологии формирования двигательной компетентности студентов с хроническими заболеваниями в процессе физического воспитания во время учебы в университете предложены технологические основы этого процесса. Они предусматривают: конкретизацию конечной цели, определение стратегических задач, организацию действий, предусматривающие определение содержания педагогического процесса формирования двигательной компетентности, контроль и анализ результатов этого процесса. Определено, что результатом формирования двигательной компетентности студентов с хроническими заболеваниями в ходе физического воспитания должно стать получение широкого спектра теоретических знаний, практических умений и самореализация в сфере физической культуры, направленные на улучшение здоровья и поддержания на высоком уровне психофизического состояния.
Выводы. Формирование двигательной компетентности как главного условия активизации качественной психофизической подготовки будущего специалиста предусматривает разработку и практическую реализацию педагогической технологии – четко определенного алгоритма действий для обеспечения эффективности реализации целей этого процесса.Мета дослідження – визначення технологічних засад формування рухової компетентності у студентів із хронічними захворюваннями в процесі фізичного виховання закладів вищої освіти.
Матеріали та методи. Для вирішення завдань дослідження використано методи теоретичного аналізу, систематизації, порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури та загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналогія, аналіз, синтез, абстракції, індукції.
Результати. З’ясовано, що якість рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями є результатом інтегрованої організації навчально-виховного процесу фізичного виховання. Установлено, що у структурі рухової компетентності виділяють інформаційні, мотиваційні, діяльні та рефлексивні компетенції. В якості методичної основи розвитку навчальної технології формування рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями у процесі фізичного виховання під час навчання в університеті запропоновані технологічні основи цього процесу. Вони передбачають: конкретизацію кінцевої мети, визначення стратегічних завдань, організацію дій, що полягають у визначенні змісту педагогічного процесу формування рухової компетентності та контроль й аналіз результатів цього процесу. Визначено, що результатом формування рухової компетентності студентів із хронічними захворюваннями у ході фізичного виховання має стати набуття широкого спектру теоретичних знань, практичних умінь та самореалізація в сфері фізичної культури, синтез котрих скерований на покращання стану здоров’я й підтримку на високому рівні психофізичного стану.
Висновки. Формування рухової компетентності як чільної умови активізації якісної психофізичної підготовки майбутнього спеціаліста передбачає розробку й практичну реалізацію педагогічної технології – чітко визначеного алгоритму дій задля забезпечення ефективності цього процесу. 
Розпізнання образів: формування рухових навичок у дівчат 15 років
No full textThe study objective is to determine physical exercises modes when developing motor skills in girls aged 15.Materials and methods. The participants in the study were 40 girls aged 15. To achieve the objectives set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, methods of mathematical experiment planning, discriminant analysis. To achieve the objective set, the study examined the effect of different variants of performing exercises, specifically: the number of repetitions (x1) and rest intervals (x2) on mastering a press headstand technique. The girls aged 15 were divided into four groups according to the experiment plan. During the learning process, a method of algorithmic orders was used. The student could proceed to the next exercise only after a correct performance of the previous exercise on three consecutive attempts. The number of repetitions needed to teach exercises in each series of training tasks was recorded. The level of proficiency in the physical exercises performance was determined by the alternative method: “performed” or “failed”. A technically correct performance of the exercise gave the students “1” point; a failure to perform the exercise gave them “0” entered in the protocol.Results. The 22 type experiment made it possible to study the multifactorial structure of teaching the girls aged 15, using a program of algorithmic orders; to specify optimal correlations of factors for their use when teaching physical exercises during physical education classes; to collect data for the calculation of regression models of teaching separate series of training tasks and for discriminant analysis to obtain a generalized model of teaching an exercise in general.Conclusions. To select a generalized mode of exercises of the series of tasks when teaching girls aged 15 a press headstand and handstand, the first discriminant function can be used with an emphasis on the most informative variables.The regression equations obtained from the analysis of the 22 full factorial experiment data make it possible to specify and select the most effective modes of exercises for mastering separate series of training tasks.Цель исследования — определить режимы выполнения физических упражнений в процессе формирования двигательных навыков у девушек 15 лет.
Материал и методы. В исследовании приняли 40 девушек 15 лет. Для решения поставленных задач были использованы методы исследования: изучение и анализ научно-методической литературы; педагогическое наблюдение, хронометраж учебных заданий; педагогический эксперимент, методы математической статистики, методы математического планирования эксперимента, дискриминантный анализ. Для решения поставленной цели изучалось влияние различных вариантов выполнения упражнений, а именно: количества повторений (x1) и интервалов отдыха (x2) на усвоение техники выполнения стойки силой на голове и руках. Девушки 15 лет были разделены на четыре группы, согласно плану эксперимента. В процессе обучения использовался метод алгоритмических предписаний. Переход к следующему упражнению осуществлялся при верном выполнения предыдущего упражнения в трех подряд попытках. Фиксировалось количество повторов необходимых для обучения упражнений каждой серии учебных заданий. Уровень обученности физических упражнений определялся альтернативным методом «выполнил» или «не выполнил». За технически верное выполнение упражнения ученики получали «1»; за невыполнение упражнения в протокол заносился результат «0».
Результаты. Эксперимент типа 22 предоставил возможность исследовать многофакторную структуру процесса обучения девушек 15 лет по программе алгоритмических предписаний, уточнить оптимальные соотношения факторов для их использования в период обучения физических упражнений на уроках физической культуры, получить данные для расчета регрессионных моделей обучения отдельных серий учебных заданий и проведения дискриминантного анализа для получения обобщенной модели процесса обучения упражнению в целом.
Выводы. Для выбора обобщенного режима выполнения упражнений серий заданий в процессе обучения стойке на голове и руках девушек 15 лет может быть использована первая дискриминантная функция с акцентом на наиболее информативные переменные.
Уравнения регрессии, полученные в результате анализа данных ПФЭ 22 дают возможность уточнить и выбрать наиболее эффективные варианты режимов выполнения упражнений для овладения отдельных серий учебных заданий.Мета дослідження — визначити режими виконання фізичних вправ у процесі формування рухових навичок у дівчат 15 років.Матеріал і методи. У дослідженні прийняли 40 дівчат 15 років. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань; педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту, дискримінантний аналіз. Для вирішення поставленої мети вивчався вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості повторень (x1) та інтервалів відпочинку (x2) на засвоєння техніки виконання стійки силою на голові. Дівчата 15 років були поділені на чотири групи, згідно плану експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Перехід до наступної вправи здійснювався за умови вірного виконання попередньої вправи в трьох поспіль спробах. Фіксувалася кількість повторів необхідних на навчання вправ кожної серії навчальних завдань. Рівень навченості фізичних вправ визначався альтернативним методом: «виконав» або «не виконав». За технічно вірне виконання вправи учні отримували «1»; за невиконання вправи у протокол заносився результат «0».Результати. Експеримент типу 22 надав змогу дослідити багатофакторну структуру процесу навчання дівчат 15 років за програмою алгоритмічних розпоряджень, уточнити оптимальні співвідношення факторів для їх використання у період навчання фізичних вправ під час уроків фізичної культури, отримати данні для розрахунку регресійних моделей навчання окремих серій навчальних завдань і проведення дискримінантного аналізу для отримання узагальненої моделі процесу навчання вправі в цілому.Висновки. Для вибору узагальненого режиму виконання вправ серій завдань у процесі навчання стійці на голові і руках дівчат 15 років може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні.Рівняння регресії, отримані в результаті аналізу даних ПФЕ 22, дають можливість уточнити і вибрати найбільш ефективні варіанти режимів виконання вправ для оволодіння окремих серій навчальних завдань
Рухові здібності: особливості розвитку сили та силової витривалості у дівчат середнього шкільного віку у 4-х тижневому циклі уроків фізичної культури
Get PDFThe study purpose was to develop a technology of programming for strength and strength endurance development in middle-school-aged girls in a 4-week physical training cycle.
Materials and methods. The study participants were girls of 6th grade (n = 23), 7th grade (n = 20), 8th grade (n = 27). The paper used analysis and generalization of data of scientific and methodological literature, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics for processing research results. The study materials were processed by the IBM SPSS 23 statistical analysis software. The following parameters were calculated: arithmetic mean (X); standard deviation (s). The probability of difference in statistical indicators was estimated using the Student’s t-test. Results. The analysis of the study results demonstrated that after using a combined method of strength development (1–6 classes), the experimental group girls showed a statistically significant improvement in results in the set of tests (p < 0.05). After using a circuit training method (7–12 classes), the experimental group girls also showed a statistically significant improvement in results in the set of tests (p < 0.05). During the experiment, the 6th-8th grade girls of the control group showed no statistically significant improvement in test results for most parameters (p > 0.05).
Conclusions. When using the combined method of strength development (1–6 classes) and the circuit training method (7–12 classes) in a 4-week physical training cycle, the middle-school-aged girls showed positive dynamics of strength and strength endurance development of shoulder muscles, abdominal and back muscles, leg muscles.Цель исследования: разработать технологию программирования развития силы и силовой выносливости для девушек среднего школьного возраста в 4-х недельном цикле уроков физической культуры.
Материал и методы. В исследовании приняли участие девушки 6 класса (n = 23), 7 класса (n = 20), 8 класса (n = 27). В работе использованы анализ и обобщение данных научной и методической литературы, педагогическое тестирование и методы математической статистики обработки результатов исследования. Материалы исследования обработаны в программе статистического анализа — IBM SPSS 23. Вычислялись следующие параметры: среднее арифметическое значение величины (X); стандартное квадратическое отклонение (s). Оценка достоверности разницы статистических показателей проводилась по t-критерию Стьюдента.
Результаты. Анализ результатов исследования показал, что у девушек экспериментальной группы после использования в 1–6 занятии комбинированного метода развития силы отмечается статистически достоверное улучшение результатов по комплексу тестов (p < 0,05). После метода круговой тренировки (7–12 занятия) у девушек экспериментальной группы также отмечается статистически достоверное улучшение результатов по комплексу тестов (p <0,05). У девушек 6-8 классов контрольной группы в процессе эксперимента по большинству показателей не наблюдается статистически достоверного улучшения результатов тестирования (p > 0,05).
Выводы. У девушек среднего школьного возраста при использовании комбинированного метода развития силы (1–6 занятия) и метода круговой тренировки (7–12 занятия) в 4-х недельном цикле уроков физической культуры наблюдается положительная динамика развития силы и силовой выносливости мышц плечевого пояса, мышц живота и спины, мышц ног.Мета дослідження: розробити технологію програмування розвитку сили та силової витривалості для дівчат середнього шкільного віку у 4-х тижневому циклі уроків фізичної культури.
Матеріал і методи. У дослідженні прийняли участь дівчата 6 класу (n = 23), 7 класу (n = 20), 8 класу (n = 27). У роботі використані аналіз й узагальнення даних наукової та методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Матеріали дослідження опрацьовані в програмі статистичного аналізу — IBM SPSS 23. Обчислювались такі параметри: середнє арифметичне значення величини (X); стандартне квадратичне відхилення (s). Оцінка вірогідності різниці статистичних показників проводилась за t–критерієм Стьюдента.
Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у дівчат експериментальної групи після використання у 1–6 занятті комбінованого методу розвитку сили відмічається статистично достовірне покращення результатів за комплексом тестів (p < 0,05). Після методу колового тренування (7–12 заняття) у дівчат експериментальної групи також відмічається статистично достовірне покращення результатів за комплексом тестів (p < 0,05). У дівчат 6-8 класів контрольної групи в процесі експерименту за більшістю показників не спостерігається статистично достовірного покращення результатів тестування (p > 0,05).
Висновки. У дівчат середнього шкільного віку при використанні комбінованого методу розвитку сили (1–6 заняття) і методу колового тренування (7–12 заняття) у 4-х тижневому циклі уроків фізичної культури спостерігається позитивна динаміка розвитку сили та силової витривалості м’язів плечового поясу, м’язів черева та спини, м’язів ніг
Інформативні показники функціональної і рухової підготовленості студентів вищих навчальних закладів
Get PDFThe study objective was to determine informative indicators of functional and motor fitness of 1st-5th year students.
Materials and methods. The study involved male students of 1st year (n = 67), 2nd year (n = 66), 3rd year (n = 62), 4th year (n = 45), 5th year (n = 56). The following research methods were used to solve the tasks set: analysis of scientific literature, pedagogical observation, pedagogical testing; index method and medical-biological methods. Pedagogical methods were used to study the peculiarities of functional state of the body and motor abilities of 1st-5th year students of higher education institutions; factor analysis was used for data processing.
Results. By the Ruffier index, the 1st-2nd year students have an average heart performance. The 3rd-5th year students have a satisfactory heart performance. By the results of the Stange and Genci tests, the 1st-5th year students are evaluated as healthy and fit. According to the Romberg test, the 1st and 5th year students show higher results than the 2nd, 3rd and 4th year students (p < 0.001; p < 0.001; p < 0.006, respectively). The 3rd year students have the lowest results. The test results are estimated as lower than normal.
Conclusions. The analysis of motor and functional fitness of the 1st-5th year students showed that the first factor in their structure is the functional state of the respiratory system, the second factor is speed strength and strength fitness. The most informative tests are: 1st year – the Stange test (0.822) and Genci test (0.741); 2nd year – the Genci test (0.758), the Rufier index has the lowest informativity (0.11); 3rd year – “Standing long jump” (0.741) and the Genci test (0.723); 4th year – the Stange test (0.927) and Genci test (0.810); 5th year – the Stange test (0.799).Цель исследования — определить информативные показатели функциональной и двигательной подготовленности студентов 1–5 курсов.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие мужчины первого (n = 67), второго (n = 66), третьего (n = 62), четвертого (n = 45), пятого (n = 56) курсов. Для решения задач были применены следующие методы исследования: анализ научной литературы, педагогическое наблюдение, педагогическое тестирование; метод индексов и медико-биологические методы. Педагогические методы использованы для изучения особенностей функционального состояния организма и двигательных способностей у студентов 1–5 курсов высших учебных заведений; для обработки данных — факторный анализ.
Результаты. По индексу Руфье студенты 1–2 курсов оцениваются как имеющие средний уровень работоспособности сердца. Студенты 3–5 курсов имеют удовлетворительный уровень работоспособности сердца. По показателям проб Штанге и Генчи студенты 1–5 курсов оцениваются как здоровые тренированные. По показателям пробы Ромберга более высокие результаты показывают студенты первого и пятого курса чем студенты второго, третьего и четвертого курсов (p < 0,001; p < 0,001; p < 0,006 соответственно). Самые низкие результаты у студентов третьего курса. Результаты пробы оцениваются как такие, что ниже нормы.
Выводы. Анализ двигательной и функциональной подготовленности студентов 1–5 курсов позволил определить, что в их структуре первым фактором является функциональное состояние дыхательной системы, вторым — скоростно-силовая и силовая подготовленность. Самую высокую информативность имеют: 1 курс — пробы Штанге (0,822) и Генчи (0,741); 2 курс — проба Генчи (0,758) самую низкую индекс Руфье (0,11); 3 курс — «Прыжок в длину с места» (0,741) и проба Генчи (0,723); 4 курс — пробы Штанге (0,927) и Генчи (0,810); 5 курс — проба Штанге (0,799).
Мета дослідження — визначити інформативні показники функціональної і рухової підготовленості студентів 1–5-го курсів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь чоловіки першого (n = 67), другого (n = 66), третього (n = 62), четвертого (n = 45), п’ятого (n = 56) курсу. Для вирішення завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування; метод індексів та медико-біологічні методи. Педагогічні методи використані для вивчення особливостей функціонального стану організму та рухових здібностей у студентів 1–5-го курсів вищих навчальних закладів; для обробки даних – факторний аналіз.
Результати. За індексом Руф’є студенти 1–2 курсів оцінюються як такі, що мають середній рівень працездатності серця. Студенти 3–5 курсів мають задовільний рівень працездатності серця. За показниками проб Штанге і Генчі студенти 1–5 курсів оцінюються як здорові треновані. За показниками проби Ромберга вищі результати показують студенти першого і п’ятого курсу ніж студенти другого, третього і четвертого курсів (p < 0,001; p < 0,001; p < 0,006 відповідно). Найнижчі результати у студентів третього курсу. Результати проби оцінюються як такі, що нижче норми.
Висновки. Аналіз рухової і функціональної підготовленості студентів 1–5 курсів дозволив визначити, що в їх структурі першим фактором є функціональний стан дихальної системи, другим — швидкісна силова і силова підготовленість. Найвищу інформативність мають: 1 курс – проби Штанге (0,822) та Генчі (0,741); 2 курс — проба Генчі (0,758) найнижчу індекс Руф’є (0,11); 3 курс — «Стрибок у довжину з місця» (0,741) та проба Генчі (0,723); 4 курс — проби Штанге (0,927) та Генчі (0,810); 5 курс — проба Штанге (0,799)